Осип Борисович Кривоглаз 2 липня 1918 Київ 3 липня 2012 Київ український архітектор і живописець Член Спілки архітекторі

Осип Борисович Кривоглаз (2 липня 1918, Київ — 3 липня 2012, Київ) — український архітектор і живописець. Член Спілки архітекторів України (з 1946 року), член Містобудівної ради Головкиївархітектури. Почесний академік Української академії архітектури.

Осип Борисович Кривоглаз

Народження	2 липня 1918(1918-07-02) Київ
Смерть	3 липня 2012(2012-07-03) (94 роки) Київ
Поховання	Берковецьке кладовище
Країна	Україна
Навчання	Московський архітектурний інститут
Діяльність	художник, архітектор
Членство	Національна спілка архітекторів України
Кривоглаз Осип Борисович у Вікісховищі

Біографія

Народився 2 липня 1918 року в Києві в родині лікаря. В 1937 році поступив на архітектурний факультет в Київський художній інститут. Потім навчався у Московському архітектурному інституті, який закінчив у 1943 році. Учасник німецько-радянської війни.

Починаючи з 1944 року працював в Діпромісті, Київпроекті, Гіпро-НДІздраві (тепер «Медінвестпроект»). З 1984 по 2009 рік був постійним і активним членом містобудівної ради Києва. У 2001 році мером Києва був нагороджений «Знаком Пошани», мав подяки від Київської міської держадміністрації.

Помер 3 липня 2012 року після важкої хвороби. Похований в Києві на Міському кладовищі «Берковець».

Творчість

Архітектурна

В Діпромісті працював над проектами забудови зруйнованих міст — Чернігова, Ворошиловграда, Дніпродзержинська, Артемівська;
в Київпроекті за його проектами в Києві зведені житлові будинки по вулицях Ігорівській, Мечникова, Бастіонній, Софійській (будинок композиторів), Володарського, Турівській, Чехова-Чкалова, Повітрофлотському шосе, житловий квартал Головкиївбуду, житловий квартал на Воскресенці; його планувальні пропозиції втілені у Поштовій та Печерській площах, будівлі товариства «Художник» Спілки художників України на Червоноармійській вулиці, водній станції ДОСААФ на Дніпрі (Труханів острів), Палаці піонерів на площі Слави (разом з архітекторами А. Мілецьким, Е. Більським і А. Лабодою);
в ДіпроНДІздраві ним з липня 1966 року по лютий 1982 року були виконані ряд значних проектів у галузі охорони здоров'я та санаторно-курортного будівництва: поліклініки для дорослих і поліклініки для дітей у , сучасні аптечні склади для Києва і області, будівлі інституту ДіпроНДІздраву (вулиця Мечникова), госпіталю для воїнів-інтернаціоналістів (афганців), поліклініки і лікарні в Трускавці, дитячого санаторю на 400 місць, там же, курортної поліклініки в Місхорі (Велика Ялта), лікарні у Надимі (Росія). У 1982 році ним був розроблений генеральний план комплексу медустанов Міністерства охорони здоров'я України з лікарнею на 1000 ліжок з об'ємно-планувальним рішенням (Протасів Яр).

Художня

З 1960-х років і практично до останніх днів свого життя захоплювався живописом. Мав 15 персональних виставок, брав участь у двох всеукраїнських виставках. У 1994–2011 роках видано 8 каталогів авторських робіт, а у 2003 році альбом «Вибране». Йосип Каракіс, архітектор:

Дорогий Осип Борисовичу! Вражений Вашим талантом - майстерністю художника живописця. Рідко буває, щоб архітектор за професією володів таким даром.

Примітки

Осип Кривоглаз. Архитектор и живописец.^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

Джерела

Журнал «Будівництво і реконструкція» [ 28 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Живопись Осипа Кривоглаза. Избранное. Альбом. Киев, Киевские ведомости, 1994. [ 13 січня 2017 у Wayback Machine.]

[1] Осип Кривоглаз. Архитектор и живописец.^{[недоступне посилання з квітня 2019]}