Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Володи́мир Ксаверій Тадей Дідуши́цький (пол. Włodzimierz Ksawery Tadeusz Dzieduszycki; 22 червня 1825, с. Яришів, Могилів-Подільський район, Вінницька область — 18 вересня 1899, с. Поториця, Сокальський район, Львівська область) — спольщений граф українського походження, меценат, колекціонер, природознавець, зоолог, етнограф, археолог, засновник Природознавчого музею у Львові, член-кореспондент Академії наук у Кракові, політичний діяч у Галичині. Один з очільників «Руського Собору». Перший куратор Крайової школи лісового господарства. Зять графа Матеуша Мьончиньського.
| Володимир Дідушицький | |
|---|---|
 Володимир Дідушицький (художник Казимир Похвальський, 1891—1892 роки | |
| Псевдо | пол. Wlodzimierz Dzieduszycki |
| Народився | 22 червня 1825 Яришів |
| Помер | 18 вересня 1899 (74 роки) Поториця |
| Країна |  Долитавщина |
| Діяльність | меценат, колекціонер, природознавець, політичний діяч |
| Членство | d, d, d, d і d[1] |
| Титул | граф |
| Посада | посол до Галицького сейму[d] і член Палати панів Імперської Ради[d][2] |
| Військове звання | маршал |
| Рід | Дідушицькі |
| Батько | Юзеф-Каласантій Дідушицький |
| Мати | Пауліна Дзялінська |
| Родичі | Тадеуш Ценський (зять) |
| У шлюбі з | Альфонсина з графів Мйончинських |
| Діти | d |
| Нагороди |  |
 | |
| |
Життєпис
Єдиний син графа Юзефа-Каласантія Дідушицького та його дружини Анни Пауліни з роду графів Дзялинських.
Дідушицькі свій рід вели від руських бояр Дідушичів, які з XV століття осіли в околицях Стрия. Згідно з генеалогічною легендою, походили від князя Василька Романовича — брата короля Данила I.
З дитячого віку хлопець виявляв замилування до природи, що особливо підтримувала та прагнула розвинути його мати. Здобув домашню освіту, для цього батьки наймали відомих учених: Авґуста Бєльовського (директора, який викладав історію та літературу), Вінцента Поля (географія), Ернеста Шауера (орнітологія) тощо. Крім того, зібрана батьком бібліотека в родовому маєтку в Поториці налічувала тисячі книг, рукописи, ікони, картини. Виховання супроводжували подорожі за кордон, під час яких Володимира найбільше цікавили природничі музеї.
У 1848 році Володимир Дідушицький — член Центральної національної ради та польської Національної гвардії. Сам скасував панщину у своїх маєтках, матеріально допомагав революціонерам. Того ж року серед інших галицьких аристократів зголошувався до єпископа Григорія Яхимовича, щоб перейти з латинського на грецький обряд. Яхимович їм відмовив, сказавши, що русини своєї шляхти не мають і не потребують.
Будучи свідомим свого русинського походження, деколи казав: «Я — Дідух!»
Графа тричі обрали послом до Галицького сейму (1861, 1867, 1877), але він відмовлявся від мандату. Все ж засідав у сеймі після додаткових виборів 1865–1867 та 1874–1876 рр. 1861 — з нагоди перших виборів до сейму в його палаці на Курковій відбулися переговори польських і українських політиків про утворення єдиної галицької фракції в австрійському парламенті. 1876 — маршалок Галичини.
1857 — переніс свої колекції до Львова, 1868 року розмістив їх у кам'яниці на вул. Театральній, де організував музей. Свою колекцію він відкрив для відвідувачів у 1873-му році, а в 1880 — подарував свій музей разом із палацом, де він розташувався, місту Львову. При цьому залишився ординатором — людиною, яка музей утримує, платить зарплату працівникам і забезпечує видавничу діяльність. Передавши музеєві Поторицько-Заріцьку ординацію, забезпечив йому фінансову стабільність. За цей дар Львівський університет надав графу Дідушицькому докторат honoris causa.
Музей графа Дідушицького був найбагатшою інституцією серед подібних у Східній Європі й унікальним прикладом цілісного образу природи, геології та фольклору Галичини. У музеї були також археологічна колекція та колекція предметів народного побуту. На жаль, відомий михалківський скарб золотих прикрас VIII–VII століть до Р. Х., окраса колекції Дідушицького, 1940 року вивезли до Москви, де він зник без сліду.
Був членом різних наукових товариств світу, належав до ініціаторів створення Вищої рільничої школи в Дублянах (тепер — Львівський національний аграрний університет), був також першим куратором Крайової школи лісового господарства.) і Галицького мисливського товариства, неодноразово представляв Галичину на світових господарських виставках, зокрема у Відні та Парижі, а за активну участь в організації виставки 1877 року у Львові дістав почесне громадянство міста.
Улітку 1895 року граф почав втрачати сили і попросив відвезти його в Поторицю у власний маєток.
Розшукав гуцульських майстрів — різьбярів на дереві Шкрібляків, фінансував їм поїздки до Відня та Парижа, чим сприяв їхній славі. Сучасники згадують про один із балів у графському палаці на Курковій, який нагадував гуцульське весілля.
Помер Володимир Дідушицький 18 вересня 1899 року у своєму маєтку в с. Поториця (нині — село Сокальського р-ну Львівської області).
Похований з почестями і з великою похоронною процесією у родовому гробівці костелу Архангела Михайла (середина XIX століття, архітектор Захаревич Юліан) села Заріччя біля Ярослава (Польща, Підкарпатське воєводство). Тут у родинному парку зі ставком розташований палац Дідушицьких XIX століття у неокласичному стилі, де з 2008 року функціонує музей Дідушицьких.
Його приватні збірки нині становлять основу колекцій Державного природознавчого музею НАН України і Музею етнографії та художнього промислу у Львові.
Графік виставок, які організовував Володимир Дідушицький
- Берлін — 1860 рік
- Відень — 1873, 1884, 1890 роки (сільського та лісового господарства)
- Париж — 1878 рік
- Коломия — 1880 рік
- Відень — 1880 рік
- Санкт-Петербург — 1881 рік
- Перемишль — 1882 рік (хліборобсько-промислова), 1883 рік
- Тернопіль — 1884 рік
- Львів — 1885 рік (археологічна і етнографічна)
- Краків — 1887 рік (рибальська, мисливська, лісова)
- Краків — 1887 рік (рільнича, промислова і мистецька)
- Львів — 1894 рік
Політичні та громадські посади Дідушицького
- 1848 року — голова Галицького господарчого товариства
- 1861—1867 роки — посол крайового сейму
- 1874—1878 роки — посол (депутат) у Віденському парламенті Австро-Угорщини
- 1867 рік — маршалок повітової ради у Бродах
- 1876—1878 роки — маршалок Галицького крайового сейму
- 1876 рік — голова Галицького товариства мисливців
- 1877 рік — тайний радник цісарського двору у Відні (екселенція)
- 1877 рік — почесний мешканець Львова, а згодом — Бродів, Сокаля, Коломиї
- 1881 рік — член-кореспондент математично-природничого відділу Краківської академії знань
- 1884 рік — член вищої палати Державної ради у Відні
- 1884 рік — член товариства гірництва і нафтового промислу Галичини
- 1894 рік — почесний доктор філософії Львівського університету
Власність
Був одним із найбагатших галичан. 1885 року Володимир та його дружина Альфонсина з графів Мйончинських Дідушицькі володіли 78 110 морґами землі та нерухомістю загальною вартістю 7 839 674 золотих ринських. Маєтки цього подружжя розкинулися на територіях Австро-Угорської, Німецької та Російської імперій.
У Львові мав палац на теперішній вул. вул. Лисенка (колись Куркова, нині тут міститься штаб військово-повітряних сил Західного повітряного командування) та будинок на вул. Театральній.
Найдорожчим маєтком Дідушицького були Пеняки під Бродами, поблизу тогочасного австрійсько-російського кордону. У перший період свого життя мешкав у Поториці, де займався господарством, самоосвітою, колекціонував зоологічні, ботанічні та мінералогічні експонати.
Примітки
- http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/dzieduszycki-hrabia-wlodzimierz/
- https://www.parlament.gv.at/WWER/PARL/J1848/Dzieduszycki_5.shtml
- Бібліотеки Оссолінських
- Zaxid.net. . ZAXID.NET. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 17 червня 2016.
- Криницький Г. Лісотехнічний університет України [ 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — С. 476. — .
- Чорновол І. Дідушицький Володимир [ 17 червня 2016 у Wayback Machine.]… — С. 400.
Джерела
- Борейко В. Володимир Дзедушицький, як організатор першого заповідника в Україні // Зелений Світ. — 1995. — № 5.
- Енциклопедія Львова. — Т. 2. — С. 84—86.
- Сеньків М. Фундатори і меценати львівських музеїв кінці ХІХ — початку ХХ століть [ 1 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 243—246.
- Чорновол І. Дідушицький Володимир [ 17 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 400. — .
- Brzek G. Muzeum im. Dzieduszyckich we Lwowie i jego tworca. — Lublin : Wyd. Lubelskie Nowe, 1994. — 299 s. (пол.)
- Dzeduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich [ 19 січня 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1865. — 480 s., dod. (пол.)
- Dzeduszycki W. Przewodnik po muzeum im. Dzieduszyckich we Lwowie. — Lwów, 1895. — 35 s. (пол.)
- Szafer W. Pamiatka Pieniacka // Sylwan. — 1912. — № 30. — S. 361—366. (пол.)
- Tyrowicz M. Dzieduszycki Włodzimierz (1825—1899) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1948. — T. VI. — S. 123—126. (пол.)
Посилання
- Володимир Дідушицький [ 9 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Граф Володимир Дідушицький — меценат
- Зачинені двері природи [ 7 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- Володимир Ксавелій Тадеуш Дідушицький філантроп і меценат науки [ 17 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Мільйонер від природи[недоступне посилання з грудня 2021]
- Włodzimierz Tadeusz Ksawery hr. Dzieduszycki z Dzieduszyc h. Sas (ID: 5.396.311) [ 9 червня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Didushickij Volodi mir Ksaverij Tadej Didushi ckij pol Wlodzimierz Ksawery Tadeusz Dzieduszycki 22 chervnya 1825 s Yarishiv Mogiliv Podilskij rajon Vinnicka oblast 18 veresnya 1899 s Potoricya Sokalskij rajon Lvivska oblast spolshenij graf ukrayinskogo pohodzhennya mecenat kolekcioner prirodoznavec zoolog etnograf arheolog zasnovnik Prirodoznavchogo muzeyu u Lvovi chlen korespondent Akademiyi nauk u Krakovi politichnij diyach u Galichini Odin z ochilnikiv Ruskogo Soboru Pershij kurator Krajovoyi shkoli lisovogo gospodarstva Zyat grafa Mateusha Monchinskogo Volodimir DidushickijVolodimir Didushickij hudozhnik Kazimir Pohvalskij 1891 1892 rokiPsevdo pol Wlodzimierz DzieduszyckiNarodivsya 22 chervnya 1825 1825 06 22 YarishivPomer 18 veresnya 1899 1899 09 18 74 roki PotoricyaKrayina DolitavshinaDiyalnist mecenat kolekcioner prirodoznavec politichnij diyachChlenstvo d d d d i d 1 Titul grafPosada posol do Galickogo sejmu d i chlen Palati paniv Imperskoyi Radi d 2 Vijskove zvannya marshalRid DidushickiBatko Yuzef Kalasantij DidushickijMati Paulina DzyalinskaRodichi Tadeush Censkij zyat U shlyubi z Alfonsina z grafiv MjonchinskihDiti dNagorodiGerb Mediafajli u Vikishovishi Portret Volodimira Didushickogo hudozhnik Ya Matkovskij 1843 rik Palac Didushickih na vul Lisenka u Lvovi Derzhavnij prirodoznavchij muzej NAN Ukrayini u LvoviZhittyepisYedinij sin grafa Yuzefa Kalasantiya Didushickogo ta jogo druzhini Anni Paulini z rodu grafiv Dzyalinskih Didushicki svij rid veli vid ruskih boyar Didushichiv yaki z XV stolittya osili v okolicyah Striya Zgidno z genealogichnoyu legendoyu pohodili vid knyazya Vasilka Romanovicha brata korolya Danila I Z dityachogo viku hlopec viyavlyav zamiluvannya do prirodi sho osoblivo pidtrimuvala ta pragnula rozvinuti jogo mati Zdobuv domashnyu osvitu dlya cogo batki najmali vidomih uchenih Avgusta Byelovskogo direktora yakij vikladav istoriyu ta literaturu Vincenta Polya geografiya Ernesta Shauera ornitologiya tosho Krim togo zibrana batkom biblioteka v rodovomu mayetku v Potorici nalichuvala tisyachi knig rukopisi ikoni kartini Vihovannya suprovodzhuvali podorozhi za kordon pid chas yakih Volodimira najbilshe cikavili prirodnichi muzeyi U 1848 roci Volodimir Didushickij chlen Centralnoyi nacionalnoyi radi ta polskoyi Nacionalnoyi gvardiyi Sam skasuvav panshinu u svoyih mayetkah materialno dopomagav revolyucioneram Togo zh roku sered inshih galickih aristokrativ zgoloshuvavsya do yepiskopa Grigoriya Yahimovicha shob perejti z latinskogo na greckij obryad Yahimovich yim vidmoviv skazavshi sho rusini svoyeyi shlyahti ne mayut i ne potrebuyut Buduchi svidomim svogo rusinskogo pohodzhennya dekoli kazav Ya Diduh Grafa trichi obrali poslom do Galickogo sejmu 1861 1867 1877 ale vin vidmovlyavsya vid mandatu Vse zh zasidav u sejmi pislya dodatkovih viboriv 1865 1867 ta 1874 1876 rr 1861 z nagodi pershih viboriv do sejmu v jogo palaci na Kurkovij vidbulisya peregovori polskih i ukrayinskih politikiv pro utvorennya yedinoyi galickoyi frakciyi v avstrijskomu parlamenti 1876 marshalok Galichini 1857 perenis svoyi kolekciyi do Lvova 1868 roku rozmistiv yih u kam yanici na vul Teatralnij de organizuvav muzej Svoyu kolekciyu vin vidkriv dlya vidviduvachiv u 1873 mu roci a v 1880 podaruvav svij muzej razom iz palacom de vin roztashuvavsya mistu Lvovu Pri comu zalishivsya ordinatorom lyudinoyu yaka muzej utrimuye platit zarplatu pracivnikam i zabezpechuye vidavnichu diyalnist Peredavshi muzeyevi Potoricko Zaricku ordinaciyu zabezpechiv jomu finansovu stabilnist Za cej dar Lvivskij universitet nadav grafu Didushickomu doktorat honoris causa Muzej grafa Didushickogo buv najbagatshoyu instituciyeyu sered podibnih u Shidnij Yevropi j unikalnim prikladom cilisnogo obrazu prirodi geologiyi ta folkloru Galichini U muzeyi buli takozh arheologichna kolekciya ta kolekciya predmetiv narodnogo pobutu Na zhal vidomij mihalkivskij skarb zolotih prikras VIII VII stolit do R H okrasa kolekciyi Didushickogo 1940 roku vivezli do Moskvi de vin znik bez slidu Buv chlenom riznih naukovih tovaristv svitu nalezhav do iniciatoriv stvorennya Vishoyi rilnichoyi shkoli v Dublyanah teper Lvivskij nacionalnij agrarnij universitet buv takozh pershim kuratorom Krajovoyi shkoli lisovogo gospodarstva i Galickogo mislivskogo tovaristva neodnorazovo predstavlyav Galichinu na svitovih gospodarskih vistavkah zokrema u Vidni ta Parizhi a za aktivnu uchast v organizaciyi vistavki 1877 roku u Lvovi distav pochesne gromadyanstvo mista Ulitku 1895 roku graf pochav vtrachati sili i poprosiv vidvezti jogo v Potoricyu u vlasnij mayetok Rozshukav guculskih majstriv rizbyariv na derevi Shkriblyakiv finansuvav yim poyizdki do Vidnya ta Parizha chim spriyav yihnij slavi Suchasniki zgaduyut pro odin iz baliv u grafskomu palaci na Kurkovij yakij nagaduvav guculske vesillya Pomer Volodimir Didushickij 18 veresnya 1899 roku u svoyemu mayetku v s Potoricya nini selo Sokalskogo r nu Lvivskoyi oblasti Pohovanij z pochestyami i z velikoyu pohoronnoyu procesiyeyu u rodovomu grobivci kostelu Arhangela Mihajla seredina XIX stolittya arhitektor Zaharevich Yulian sela Zarichchya bilya Yaroslava Polsha Pidkarpatske voyevodstvo Tut u rodinnomu parku zi stavkom roztashovanij palac Didushickih XIX stolittya u neoklasichnomu stili de z 2008 roku funkcionuye muzej Didushickih Jogo privatni zbirki nini stanovlyat osnovu kolekcij Derzhavnogo prirodoznavchogo muzeyu NAN Ukrayini i Muzeyu etnografiyi ta hudozhnogo promislu u Lvovi Grafik vistavok yaki organizovuvav Volodimir Didushickij Berlin 1860 rik Viden 1873 1884 1890 roki silskogo ta lisovogo gospodarstva Parizh 1878 rik Kolomiya 1880 rik Viden 1880 rik Sankt Peterburg 1881 rik Peremishl 1882 rik hliborobsko promislova 1883 rik Ternopil 1884 rik Lviv 1885 rik arheologichna i etnografichna Krakiv 1887 rik ribalska mislivska lisova Krakiv 1887 rik rilnicha promislova i mistecka Lviv 1894 rik Politichni ta gromadski posadi Didushickogo 1848 roku golova Galickogo gospodarchogo tovaristva 1861 1867 roki posol krajovogo sejmu 1874 1878 roki posol deputat u Videnskomu parlamenti Avstro Ugorshini 1867 rik marshalok povitovoyi radi u Brodah 1876 1878 roki marshalok Galickogo krajovogo sejmu 1876 rik golova Galickogo tovaristva mislivciv 1877 rik tajnij radnik cisarskogo dvoru u Vidni ekselenciya 1877 rik pochesnij meshkanec Lvova a zgodom Brodiv Sokalya Kolomiyi 1881 rik chlen korespondent matematichno prirodnichogo viddilu Krakivskoyi akademiyi znan 1884 rik chlen vishoyi palati Derzhavnoyi radi u Vidni 1884 rik chlen tovaristva girnictva i naftovogo promislu Galichini 1894 rik pochesnij doktor filosofiyi Lvivskogo universitetu Vlasnist Buv odnim iz najbagatshih galichan 1885 roku Volodimir ta jogo druzhina Alfonsina z grafiv Mjonchinskih Didushicki volodili 78 110 morgami zemli ta neruhomistyu zagalnoyu vartistyu 7 839 674 zolotih rinskih Mayetki cogo podruzhzhya rozkinulisya na teritoriyah Avstro Ugorskoyi Nimeckoyi ta Rosijskoyi imperij U Lvovi mav palac na teperishnij vul vul Lisenka kolis Kurkova nini tut mistitsya shtab vijskovo povitryanih sil Zahidnogo povitryanogo komanduvannya ta budinok na vul Teatralnij Najdorozhchim mayetkom Didushickogo buli Penyaki pid Brodami poblizu togochasnogo avstrijsko rosijskogo kordonu U pershij period svogo zhittya meshkav u Potorici de zajmavsya gospodarstvom samoosvitoyu kolekcionuvav zoologichni botanichni ta mineralogichni eksponati Primitkihttp tnk krakow pl czlonkowie dzieduszycki hrabia wlodzimierz https www parlament gv at WWER PARL J1848 Dzieduszycki 5 shtml Biblioteki Ossolinskih Zaxid net ZAXID NET Arhiv originalu za 22 serpnya 2016 Procitovano 17 chervnya 2016 Krinickij G Lisotehnichnij universitet Ukrayini 7 listopada 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2016 T 17 Leg Losh S 476 ISBN 978 966 02 7999 5 Chornovol I Didushickij Volodimir 17 chervnya 2016 u Wayback Machine S 400 DzherelaBorejko V Volodimir Dzedushickij yak organizator pershogo zapovidnika v Ukrayini Zelenij Svit 1995 5 Enciklopediya Lvova T 2 S 84 86 Senkiv M Fundatori i mecenati lvivskih muzeyiv kinci HIH pochatku HH stolit 1 zhovtnya 2016 u Wayback Machine S 243 246 Chornovol I Didushickij Volodimir 17 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 400 ISBN 966 00 0405 2 Brzek G Muzeum im Dzieduszyckich we Lwowie i jego tworca Lublin Wyd Lubelskie Nowe 1994 299 s pol Dzeduszycki M Kronika domowa Dzieduszyckich 19 sichnya 2015 u Wayback Machine Lwow Drukarnia Zakladu narodowego im Ossolinskich 1865 480 s dod pol Dzeduszycki W Przewodnik po muzeum im Dzieduszyckich we Lwowie Lwow 1895 35 s pol Szafer W Pamiatka Pieniacka Sylwan 1912 30 S 361 366 pol Tyrowicz M Dzieduszycki Wlodzimierz 1825 1899 Polski Slownik Biograficzny Krakow Polska Akademia Umiejetnosci 1948 T VI S 123 126 pol PosilannyaVolodimir Didushickij 9 travnya 2008 u Wayback Machine Graf Volodimir Didushickij mecenat Zachineni dveri prirodi 7 veresnya 2008 u Wayback Machine Volodimir Ksavelij Tadeush Didushickij filantrop i mecenat nauki 17 bereznya 2014 u Wayback Machine Miljoner vid prirodi nedostupne posilannya z grudnya 2021 Wlodzimierz Tadeusz Ksawery hr Dzieduszycki z Dzieduszyc h Sas ID 5 396 311 9 chervnya 2016 u Wayback Machine pol