Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вологі листяні ліси басейну Іраваді (ідентифікатор WWF: IM0117) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований в Центральній М'янмі.
 Дорога між Амарапурою та Мандалаєм | |
| Екозона | Індомалайя |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси |
| Статус збереження | вразливий |
| WWF | IM0117 |
| Межі | Гірські ліси Чину та Аракану Сухі ліси басейну Іраваді Гірські дощові ліси Каї та Карену Дощові ліси Мізораму, Маніпуру та Качину Прибережні дощові ліси М'янми Субтропічні ліси Північного Індокитаю Напіввічнозелені дощові ліси Тенассеріму та Південного Таїланду |
| Площа, км² | 137 909 |
| Країни | М'янма |
| Охороняється | 4359 км² (3 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон вологих листяних лісів басейну Іраваді розташований у центральній частині М'янми, переважно на території Іравадійської рівнини. Більша частина регіону лежить в басейні річки Іраваді, що протякає через рівнину з півночі на південь та впадає у Андаманське море, а також у верхній частині басейну Сітауна. На півночі та південному заході ця частина регіону переходить у дощові ліси Мізораму, Маніпуру та Качину, в Араканських горах на заході — у гірські ліси Чину та Аракану, в горах Шанського нагір'я на сході — у субтропічні ліси Північного Індокитаю та у гірські дощові ліси Каї та Карену, а в низовинах на півдні — у прибережні дощові ліси М'янми. У найбільш посушливих частинах Іравадійської рівнини екорегіон переходить у сухі ліси басейну Іраваді.
Менша частина екорегіону розташована на південному сході, в нижній частині басейну Салуїну та в басейні його притоки [en]. На заході та на північному заході цей субрегіон оточений прибережними дощовими лісами М'янми, а на сході — гірськими дощовими лісами Каї та Карену.
Рельєф екорегіону представлений горбистими низовинами, по яким розкидані невисокі пагорби. Між долинами Іраваді та Сітауна простягаються невисокі гори [en]. Піщані ґрунти регіону сформувалися в третинному періоді і багаті на скам'янілості хребетних тварин та на скам'янілу деревину.
Посушлива [en] є одним з найбільш густонаселених регіонів країни. Тут розташовані такі великі міста, як Мандалай, Найп'їдо, [en] та П'ї.
Клімат
В межах екорегіону домінує саванний клімат (Aw за класифікацією кліматів Кеппена). Середньорічна кількість опадів тут становить близько 1500 мм, більшість з яких випадає в період мусонів. З листопада по квітень триває сухий сезон. Араканські гори перехоплюють мусонні вітри, що дмуть з Бенгальської затоки, та створюють дощову тінь у басейні річки Іраваді.
Флора
Рослинний покрив екорегіону представлений лісами, у яких домінують дерева, що скидають листя під час тривалого сухого сезону. Суцільний лісовий намет в цих лісах розташований на висоті 40 м над землею. У матриці листопадних дерев подекуди зустрічаються окремі вічнозелені домінанти. Більшість лісів екорегіону наразі знищені, а на їх місці створені сільськогосподарські угіддя. Залишки первинних лісів зустрічаються переважно в горах Пегу та на півночі регіону.
Основу природних листяних лісів регіону складають тикові дерева (Tectona grandis) та [en] (Xylia xylocarpa var. kerrii). Також в цих лісах ростуть [en] (Terminalia elliptica), [en] (Terminalia calamansanai), [en] (Terminalia bellirica), [en] (Homalium tomentosum), [sv] (Bombax insigne), [en] (Gmelina arborea), [en] (Lannea coromandelica), [en] (Pterocarpus macrocarpus), [en] (Imbralyx leucanthus), [en] (Berrya cordifolia), [sv] (Mitragyna rotundifolia) та різні види авраамових дерев (Vitex spp.). В підліску поширені леєї (Leea spp.), [en] (Barleria strigosa) та різні представники родини акантових (Acanthaceae).
Подекуди листяні ліси перемежовуються бамбуковими гаями. На півдні регіону основу бамбукових заростей складають [en] (Bambusa polymorpha) та [en] (Cephalostachyum pergracile), а на півночі — [en] (Dendrocalamus hamiltonii), [fr] (Dendrocalamus membranaceus) та тонкоголові порожнисті бамбуки (Cephalostachyum pergracile).
Фауна
В лісах екорегіону зустрічаються рідкісні індійські слони (Elephas maximus indicus) та [en] (Rucervus eldii thamin). Серед інших рідкісних ссавців, що зустрічаються в екорегіоні, слід відзначити гаура (Bos gaurus), індійського замбара (Rusa unicolor), бенгальського аксиса (Axis porcinus), суматранського серау (Capricornis sumatraensis), золотисту котопуму (Catopuma temminckii), гімалайську цивету (Paguma larvata), мармурову кішку (Pardofelis marmorata), бенгальського кота (Prionailurus bengalensis), плямистого лінзанга (Prionodon pardicolor), гімалайського ведмедя (Ursus thibetanus), малайського ведмедя (Helarctos malayanus), бінтуронга (Arctictis binturong), гірського куона (Cuon alpinus) та чубатого лангура (Trachypithecus pileatus). Раніше в лісах Центральної М'янми мешкали індокитайські тигри (Panthera tigris corbetti), однак наразі вони в екорегіоні вимерли. Можливо, тут продовжують зустрічатися рідкісні індокитайські леопарди (Panthera pardus delacouri).
В межах екорегіону зустрічається майже 350 видів птахів. Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити синьокрилого павича (Pavo muticus), національного птаха М'янми, а також [en] (Streptopelia xanthocycla), смугастодзьобого калао (Rhyticeros undulatus), малабарського птаха-носорога (Anthracoceros albirostris), індокитайського дзьобака (Chrysocolaptes guttacristatus), червону сіпараю (Aethopyga siparaja), червоного квіткоїда (Dicaeum cruentatum), бірманського бюльбюля (Pycnonotus blanfordi), бірманського оливника (Iole viridescens), східну вивільгу (Oriolus xanthornus), золотисту тимелію (Chrysomma sinense), індокитайського монарха-довгохвоста (Terpsiphone affinis), бірманську майну (Acridotheres burmannicus), бірманського сорокопуда (Lanius collurioides) та індійську чайку (Vanellus indicus). Майже ендемічними представниками екорегіону є чорноголові вагабунди (Crypsirina cucullata), біловолі кратеропи (Argya gularis), м'янмарські фірлюки (Mirafra microptera) та білолобі личинкоїди (Pericrocotus albifrons).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 4359 км², або 3 % екорегіону, є заповідними територіями. Ще близько 4 % екорегіону вкриті лісами, однак перебувають поза межами заповідників. Природоохоронні території включають: [en], Природний заповідник К'ятхін, [en] та [en].
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 03 травня 2024.
Посилання
- «Irrawaddy moist deciduous forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Irrawaddy Moist Deciduous Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vologi listyani lisi basejnu Iravadi identifikator WWF IM0117 indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij v Centralnij M yanmi Vologi listyani lisi basejnu Iravadi Doroga mizh Amarapuroyu ta MandalayemEkozona IndomalajyaBiom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisiStatus zberezhennya vrazlivij WWF IM0117Mezhi Girski lisi Chinu ta Arakanu Suhi lisi basejnu Iravadi Girski doshovi lisi Kayi ta Karenu Doshovi lisi Mizoramu Manipuru ta Kachinu Priberezhni doshovi lisi M yanmi Subtropichni lisi Pivnichnogo Indokitayu Napivvichnozeleni doshovi lisi Tenasserimu ta Pivdennogo TayilanduPlosha km 137 909Krayini M yanmaOhoronyayetsya 4359 km 3 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim GeografiyaEkoregion vologih listyanih lisiv basejnu Iravadi roztashovanij u centralnij chastini M yanmi perevazhno na teritoriyi Iravadijskoyi rivnini Bilsha chastina regionu lezhit v basejni richki Iravadi sho protyakaye cherez rivninu z pivnochi na pivden ta vpadaye u Andamanske more a takozh u verhnij chastini basejnu Sitauna Na pivnochi ta pivdennomu zahodi cya chastina regionu perehodit u doshovi lisi Mizoramu Manipuru ta Kachinu v Arakanskih gorah na zahodi u girski lisi Chinu ta Arakanu v gorah Shanskogo nagir ya na shodi u subtropichni lisi Pivnichnogo Indokitayu ta u girski doshovi lisi Kayi ta Karenu a v nizovinah na pivdni u priberezhni doshovi lisi M yanmi U najbilsh posushlivih chastinah Iravadijskoyi rivnini ekoregion perehodit u suhi lisi basejnu Iravadi Mensha chastina ekoregionu roztashovana na pivdennomu shodi v nizhnij chastini basejnu Saluyinu ta v basejni jogo pritoki en Na zahodi ta na pivnichnomu zahodi cej subregion otochenij priberezhnimi doshovimi lisami M yanmi a na shodi girskimi doshovimi lisami Kayi ta Karenu Relyef ekoregionu predstavlenij gorbistimi nizovinami po yakim rozkidani nevisoki pagorbi Mizh dolinami Iravadi ta Sitauna prostyagayutsya nevisoki gori en Pishani grunti regionu sformuvalisya v tretinnomu periodi i bagati na skam yanilosti hrebetnih tvarin ta na skam yanilu derevinu Posushliva en ye odnim z najbilsh gustonaselenih regioniv krayini Tut roztashovani taki veliki mista yak Mandalaj Najp yido en ta P yi KlimatV mezhah ekoregionu dominuye savannij klimat Aw za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Serednorichna kilkist opadiv tut stanovit blizko 1500 mm bilshist z yakih vipadaye v period musoniv Z listopada po kviten trivaye suhij sezon Arakanski gori perehoplyuyut musonni vitri sho dmut z Bengalskoyi zatoki ta stvoryuyut doshovu tin u basejni richki Iravadi FloraRoslinnij pokriv ekoregionu predstavlenij lisami u yakih dominuyut dereva sho skidayut listya pid chas trivalogo suhogo sezonu Sucilnij lisovij namet v cih lisah roztashovanij na visoti 40 m nad zemleyu U matrici listopadnih derev podekudi zustrichayutsya okremi vichnozeleni dominanti Bilshist lisiv ekoregionu narazi znisheni a na yih misci stvoreni silskogospodarski ugiddya Zalishki pervinnih lisiv zustrichayutsya perevazhno v gorah Pegu ta na pivnochi regionu Osnovu prirodnih listyanih lisiv regionu skladayut tikovi dereva Tectona grandis ta en Xylia xylocarpa var kerrii Takozh v cih lisah rostut en Terminalia elliptica en Terminalia calamansanai en Terminalia bellirica en Homalium tomentosum sv Bombax insigne en Gmelina arborea en Lannea coromandelica en Pterocarpus macrocarpus en Imbralyx leucanthus en Berrya cordifolia sv Mitragyna rotundifolia ta rizni vidi avraamovih derev Vitex spp V pidlisku poshireni leyeyi Leea spp en Barleria strigosa ta rizni predstavniki rodini akantovih Acanthaceae Podekudi listyani lisi peremezhovuyutsya bambukovimi gayami Na pivdni regionu osnovu bambukovih zarostej skladayut en Bambusa polymorpha ta en Cephalostachyum pergracile a na pivnochi en Dendrocalamus hamiltonii fr Dendrocalamus membranaceus ta tonkogolovi porozhnisti bambuki Cephalostachyum pergracile FaunaV lisah ekoregionu zustrichayutsya ridkisni indijski sloni Elephas maximus indicus ta en Rucervus eldii thamin Sered inshih ridkisnih ssavciv sho zustrichayutsya v ekoregioni slid vidznachiti gaura Bos gaurus indijskogo zambara Rusa unicolor bengalskogo aksisa Axis porcinus sumatranskogo serau Capricornis sumatraensis zolotistu kotopumu Catopuma temminckii gimalajsku civetu Paguma larvata marmurovu kishku Pardofelis marmorata bengalskogo kota Prionailurus bengalensis plyamistogo linzanga Prionodon pardicolor gimalajskogo vedmedya Ursus thibetanus malajskogo vedmedya Helarctos malayanus binturonga Arctictis binturong girskogo kuona Cuon alpinus ta chubatogo langura Trachypithecus pileatus Ranishe v lisah Centralnoyi M yanmi meshkali indokitajski tigri Panthera tigris corbetti odnak narazi voni v ekoregioni vimerli Mozhlivo tut prodovzhuyut zustrichatisya ridkisni indokitajski leopardi Panthera pardus delacouri V mezhah ekoregionu zustrichayetsya majzhe 350 vidiv ptahiv Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti sinokrilogo pavicha Pavo muticus nacionalnogo ptaha M yanmi a takozh en Streptopelia xanthocycla smugastodzobogo kalao Rhyticeros undulatus malabarskogo ptaha nosoroga Anthracoceros albirostris indokitajskogo dzobaka Chrysocolaptes guttacristatus chervonu siparayu Aethopyga siparaja chervonogo kvitkoyida Dicaeum cruentatum birmanskogo byulbyulya Pycnonotus blanfordi birmanskogo olivnika Iole viridescens shidnu vivilgu Oriolus xanthornus zolotistu timeliyu Chrysomma sinense indokitajskogo monarha dovgohvosta Terpsiphone affinis birmansku majnu Acridotheres burmannicus birmanskogo sorokopuda Lanius collurioides ta indijsku chajku Vanellus indicus Majzhe endemichnimi predstavnikami ekoregionu ye chornogolovi vagabundi Crypsirina cucullata bilovoli krateropi Argya gularis m yanmarski firlyuki Mirafra microptera ta bilolobi lichinkoyidi Pericrocotus albifrons ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 4359 km abo 3 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami She blizko 4 ekoregionu vkriti lisami odnak perebuvayut poza mezhami zapovidnikiv Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en Prirodnij zapovidnik K yathin en ta en PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 03 travnya 2024 Posilannya Irrawaddy moist deciduous forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Irrawaddy Moist Deciduous Forests One Earth