Сухі ліси басейну Іраваді (ідентифікатор WWF: IM0205) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних сухих широколистяних лісів, розташований в Центральній М'янмі.
Ландшафт в околицях Пагана | |
Екозона | Індомалайя |
---|---|
Біом | Тропічні та субтропічні сухі широколистяні ліси |
Статус збереження | критичний/зникаючий |
WWF | IM0205 |
Межі | Вологі листяні ліси басейну Іраваді Гірські дощові ліси Каї та Карену |
Площа, км² | 34 988 |
Країни | М'янма |
Охороняється | 167 км² (>1 %) |
Розташування екорегіону (фіолетовим) |
Географія
Екорегіон сухих лісів басейну Іраваді охоплює кілька анклавів, розташованих у центральній частині М'янми, переважно на території Іравадійської рівнини, у найбільш посушливих частинах басейну Іраваді, а також у верхів'ях Сітауна та у нижній течії Салуїна. Майже з усіх боків він оточений екорегіоном вологих листяних лісів басейну Іраваді.
Рельєф екорегіону представлений горбистими низовинами, по яким розкидані невисокі пагорби. Між долинами Іраваді та Сітауна простягаються невисокі гори [en]. З геологічної точки зору основу екорегіону складають м'які пісковики та глини. Висока добова амплітуда коливання температури призводить до вивітрювання цих м'яких порід, які потім, під час сезонних злив, змиваються водою разом з ґрунтом, внаслідок чого ландшафт регіону характеризується оголеними скелями. [en] в екорегіоні відсутнє через неконтрольований поверхневий стік і низьку здатність підґрунту утримувати вологу, що призводить до значної нестачі води в регіоні.
Клімат
В межах екорегіону домінує саванний клімат (Aw за класифікацією кліматів Кеппена) або напівпустельний клімат (BSh за класифікацією Кеппена). Араканські гори перехоплюють мусонні вітри, що дмуть з Бенгальської затоки, та створюють дощову тінь у басейні річки Іраваді. Середньорічна кількість опадів тут становить близько 650 мм, більшість з яких випадає в період мусонів з липня по жовтень. Протягом решти року триває сухий сезон. Дощових днів рідко буває більше п'ятнадцяти на рік, а коли опади все ж трапляються, вони випадають у вигляді злив. Влітку в посушливих районах Центральної М'янми часто дмуть сильні південні вітри, що призводить до видування верхнього шару ґрунту.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є сухі листяні ліси, відомі як тхан-дахат, дерева в яких скидають листя під час тривалого сухого сезону. В цих лісах переважають невисокі, колючі дерева та чагарники, зокрема [vi] (Tectona hamiltoniana), [sv] (Terminalia oliveri), [en] (Senegalia catechu) та [en] (Bauhinia racemosa). У вторинних деградованих лісах поширені [en] (Euphorbia neriifolia), [en] (Euphorbia nivulia), [en] (Euphorbia tirucalli) та інтродуковані [en] (Prosopis juliflora).
В екорегіоні також поширені діптерокарпові ліси або рідколісся з розвиненим трав'яним підліском, відомі як індайн. Серед них виділяють високоіндайнові та низькоіндайнові ліси. У високому індайні дерева досягають до 20 м заввишки, а у низькому індайні, який утворюється здебільшого внаслідок регулярної вирубки та спалювання високого індайна, переважають невисокі дерева та кущі. Серед дерев, що зустрічаються в діптерокарпових лісах індайн, слід відзначити [en] (Dipterocarpus tuberculatus), [en] (Shorea siamensis), [en] (Shorea obtusa) та тикове дерево (Tectona grandis). Також в цих лісах поширені різні види [en] (Afzelia spp.), [en] (Pterocarpus spp.), [en] (Dalbergia spp.), [en] (Xylia spp.) та [en] (Sindora spp.) з родини бобових (Fabaceae), та високі бамбуки, зокрема [en] (Dendrocalamus strictus), [en] (Bambusa polymorpha) та [en] (Bambusa tulda).
Фауна
Раніше в екорегіоні зустрічалися індійські слони (Elephas maximus indicus), індокитайські тигри (Panthera tigris corbetti) та інші великі ссавці, однак наразі вони в екорегіоні вимерли. Серед ссавців, що продовжують мешкати в регіоні, слід відзначити рідкісного [en] (Rucervus eldii thamin), північного рудого мунтжака (Muntiacus vaginalis), індійського замбара (Rusa unicolor), дику свиню (Sus scrofa), бірманського зайця (Lepus peguensis), макаку-резуса (Macaca mulatta) та хулока Скайвокера (Hoolock tianxing). Серед поширених в екорегіоні хижаків слід відзначити очеретяного кота (Felis chaus), індокитайського шакала (Canis aureus cruesemanni) та, можливо, рідкісного індокитайського леопарда (Panthera pardus delacouri). Ендеміками екорегіону є бірманські м'якошерстні щури (Millardia kathleenae) та дуже рідкісні попаські лангури (Trachypithecus popa). Популяція цих мавп нараховує лише 200-250 особин, які живуть в чотирьох ізольованих місцевостях, зокрема на горі [en], найвищій вершині гір Пегу.
В межах екорегіону зустрічається понад 300 видів птахів. Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити синьокрилого павича (Pavo muticus), національного птаха М'янми, а також жовтошийого вінаго (Treron phoenicopterus), [en] (Streptopelia xanthocycla), смугастодзьобого калао (Rhyticeros undulatus), рудокрилого коукала (Centropus sinensis), індійського кориліса (Loriculus vernalis), червону сіпараю (Aethopyga siparaja), пурпурову маріку (Cinnyris asiaticus), бірманського бюльбюля (Pycnonotus blanfordi), бірманського оливника (Iole viridescens), сіроголову мінлу (Liocichla ripponi), індокитайську нільтаву (Cyornis sumatrensis), золотисту тимелію (Chrysomma sinense), бірманську майну (Acridotheres burmannicus), бірманського сорокопуда (Lanius collurioides) та індійського лежня (Burhinus indicus). Майже ендемічними предстравниками екорегіону є чорноголові вагабунди (Crypsirina cucullata), біловолі кратеропи (Argya gularis), м'янмарські фірлюки (Mirafra microptera) та білолобі личинкоїди (Pericrocotus albifrons).
Герпетофауна екорегіона багата на змій, серед яких слід відзначити бірманського пітона (Python bivittatus), одну з найбільших змій світу. Також в екорегіоні зустрічаються рідкісні видовжені черепахи (Indotestudo elongata) та бірманські зірчасті черепахи (Geochelone platynota).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 167 км², або менше 1 % екорегіону, є заповідними територіями. Ще близько 9 % екорегіону вкриті лісами, однак перебувають поза межами заповідників. Природоохоронні території включають [en] та [en].
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 03 травня 2024.
Посилання
- «Irrawaddy dry forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Irrawaddy Dry Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Suhi lisi basejnu Iravadi identifikator WWF IM0205 indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih suhih shirokolistyanih lisiv roztashovanij v Centralnij M yanmi Suhi lisi basejnu Iravadi Landshaft v okolicyah Pagana Ekozona Indomalajya Biom Tropichni ta subtropichni suhi shirokolistyani lisi Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF IM0205 Mezhi Vologi listyani lisi basejnu Iravadi Girski doshovi lisi Kayi ta Karenu Plosha km 34 988 Krayini M yanma Ohoronyayetsya 167 km gt 1 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim GeografiyaEkoregion suhih lisiv basejnu Iravadi ohoplyuye kilka anklaviv roztashovanih u centralnij chastini M yanmi perevazhno na teritoriyi Iravadijskoyi rivnini u najbilsh posushlivih chastinah basejnu Iravadi a takozh u verhiv yah Sitauna ta u nizhnij techiyi Saluyina Majzhe z usih bokiv vin otochenij ekoregionom vologih listyanih lisiv basejnu Iravadi Relyef ekoregionu predstavlenij gorbistimi nizovinami po yakim rozkidani nevisoki pagorbi Mizh dolinami Iravadi ta Sitauna prostyagayutsya nevisoki gori en Z geologichnoyi tochki zoru osnovu ekoregionu skladayut m yaki piskoviki ta glini Visoka dobova amplituda kolivannya temperaturi prizvodit do vivitryuvannya cih m yakih porid yaki potim pid chas sezonnih zliv zmivayutsya vodoyu razom z gruntom vnaslidok chogo landshaft regionu harakterizuyetsya ogolenimi skelyami en v ekoregioni vidsutnye cherez nekontrolovanij poverhnevij stik i nizku zdatnist pidgruntu utrimuvati vologu sho prizvodit do znachnoyi nestachi vodi v regioni KlimatV mezhah ekoregionu dominuye savannij klimat Aw za klasifikaciyeyu klimativ Keppena abo napivpustelnij klimat BSh za klasifikaciyeyu Keppena Arakanski gori perehoplyuyut musonni vitri sho dmut z Bengalskoyi zatoki ta stvoryuyut doshovu tin u basejni richki Iravadi Serednorichna kilkist opadiv tut stanovit blizko 650 mm bilshist z yakih vipadaye v period musoniv z lipnya po zhovten Protyagom reshti roku trivaye suhij sezon Doshovih dniv ridko buvaye bilshe p yatnadcyati na rik a koli opadi vse zh traplyayutsya voni vipadayut u viglyadi zliv Vlitku v posushlivih rajonah Centralnoyi M yanmi chasto dmut silni pivdenni vitri sho prizvodit do viduvannya verhnogo sharu gruntu FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye suhi listyani lisi vidomi yak than dahat dereva v yakih skidayut listya pid chas trivalogo suhogo sezonu V cih lisah perevazhayut nevisoki kolyuchi dereva ta chagarniki zokrema vi Tectona hamiltoniana sv Terminalia oliveri en Senegalia catechu ta en Bauhinia racemosa U vtorinnih degradovanih lisah poshireni en Euphorbia neriifolia en Euphorbia nivulia en Euphorbia tirucalli ta introdukovani en Prosopis juliflora V ekoregioni takozh poshireni dipterokarpovi lisi abo ridkolissya z rozvinenim trav yanim pidliskom vidomi yak indajn Sered nih vidilyayut visokoindajnovi ta nizkoindajnovi lisi U visokomu indajni dereva dosyagayut do 20 m zavvishki a u nizkomu indajni yakij utvoryuyetsya zdebilshogo vnaslidok regulyarnoyi virubki ta spalyuvannya visokogo indajna perevazhayut nevisoki dereva ta kushi Sered derev sho zustrichayutsya v dipterokarpovih lisah indajn slid vidznachiti en Dipterocarpus tuberculatus en Shorea siamensis en Shorea obtusa ta tikove derevo Tectona grandis Takozh v cih lisah poshireni rizni vidi en Afzelia spp en Pterocarpus spp en Dalbergia spp en Xylia spp ta en Sindora spp z rodini bobovih Fabaceae ta visoki bambuki zokrema en Dendrocalamus strictus en Bambusa polymorpha ta en Bambusa tulda FaunaRanishe v ekoregioni zustrichalisya indijski sloni Elephas maximus indicus indokitajski tigri Panthera tigris corbetti ta inshi veliki ssavci odnak narazi voni v ekoregioni vimerli Sered ssavciv sho prodovzhuyut meshkati v regioni slid vidznachiti ridkisnogo en Rucervus eldii thamin pivnichnogo rudogo muntzhaka Muntiacus vaginalis indijskogo zambara Rusa unicolor diku svinyu Sus scrofa birmanskogo zajcya Lepus peguensis makaku rezusa Macaca mulatta ta huloka Skajvokera Hoolock tianxing Sered poshirenih v ekoregioni hizhakiv slid vidznachiti ocheretyanogo kota Felis chaus indokitajskogo shakala Canis aureus cruesemanni ta mozhlivo ridkisnogo indokitajskogo leoparda Panthera pardus delacouri Endemikami ekoregionu ye birmanski m yakosherstni shuri Millardia kathleenae ta duzhe ridkisni popaski languri Trachypithecus popa Populyaciya cih mavp narahovuye lishe 200 250 osobin yaki zhivut v chotiroh izolovanih miscevostyah zokrema na gori en najvishij vershini gir Pegu V mezhah ekoregionu zustrichayetsya ponad 300 vidiv ptahiv Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti sinokrilogo pavicha Pavo muticus nacionalnogo ptaha M yanmi a takozh zhovtoshijogo vinago Treron phoenicopterus en Streptopelia xanthocycla smugastodzobogo kalao Rhyticeros undulatus rudokrilogo koukala Centropus sinensis indijskogo korilisa Loriculus vernalis chervonu siparayu Aethopyga siparaja purpurovu mariku Cinnyris asiaticus birmanskogo byulbyulya Pycnonotus blanfordi birmanskogo olivnika Iole viridescens sirogolovu minlu Liocichla ripponi indokitajsku niltavu Cyornis sumatrensis zolotistu timeliyu Chrysomma sinense birmansku majnu Acridotheres burmannicus birmanskogo sorokopuda Lanius collurioides ta indijskogo lezhnya Burhinus indicus Majzhe endemichnimi predstravnikami ekoregionu ye chornogolovi vagabundi Crypsirina cucullata bilovoli krateropi Argya gularis m yanmarski firlyuki Mirafra microptera ta bilolobi lichinkoyidi Pericrocotus albifrons Gerpetofauna ekoregiona bagata na zmij sered yakih slid vidznachiti birmanskogo pitona Python bivittatus odnu z najbilshih zmij svitu Takozh v ekoregioni zustrichayutsya ridkisni vidovzheni cherepahi Indotestudo elongata ta birmanski zirchasti cherepahi Geochelone platynota ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 167 km abo menshe 1 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami She blizko 9 ekoregionu vkriti lisami odnak perebuvayut poza mezhami zapovidnikiv Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en ta en PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 03 travnya 2024 Posilannya Irrawaddy dry forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Irrawaddy Dry Forests One Earth