Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вижницький повіт Округ Коронний край Герцогство Буковина Країна Австро Угорщина Центр Вижниця Створений 1786 Площа 1289

Вижницький повіт

Вижницький повіт
Вижницький повіт
Округ
Коронний край Герцогство Буковина
Країна image Австро-Угорщина
Центр Вижниця
Створений 1786
Площа 1289 км² (1910)
Населення 55 541 (1910)
image
Найбільші міста Вижниця

Ви́жницький повіт (нім. Bezirk Wiznitz)— адміністративна одиниця у складі Буковинського округу (1786-1849) та Герцогства Буковина (1849-1918). Адміністративний центр — місто Вижниця.

Розташування

Вижницький повіт розташовувався на заході краю. На півночі межував з Вашківецьким повітом, на сході — Сторожинецьким, на півдні — Радівецьким. Західні межі збігалися з адміністративним кордоном між Герцогством Буковина з Королівством Галичини та Володимирії, за яким знаходився Косівський повіт.

За часів Габсбурзької монархії

Вижницький повіт (до 1 серпня 1794 р. — Вижницький дистрикт), який складався з 12 околів по 10 громад, був створений в 1786 році у складі (Буковинського округу) Королівства Галичини та Володимирії шляхом відокремлення від колишнього (Чернівецького дистрикту).

Адміністративна одиниця Герцогства Буковина

У 1849 Буковинському округу було надано статус коронного краю.
Після адміністративної реформи 1850 року Вижницький повіт був одним з 15 повітів Герцогства Буковина, а реформи 1865—1867 років — одним з 11.
Станом на 1868 рік Вижницький повіт складався з населених пунктів судових повітів Путила (налічував 12 386 мешканців, 11,1 миль) і Вижниця (налічував 21 713 мешканців, 11,32 миль).. 1 листопада 1898 року з судового повіту Вижниця був виокремлений судовий повіт Вашківці, який 1 жовтня 1903 року був виділений в окремий Вашківецький повіт.
У Вижницькому повіті в 1869 році проживало 48 177 осіб, до 1900 року чисельність населення зросла до 71 631 особи. Серед населення в 1900 р. було 53 561 русин-українець (74,8 %), 15 173 особи розмовляли німецькою (21,2 %), 301 румунською (0,4 %) та 2 518 іншою мовою (3,5 %). Повіт у 1900 р. займав площу 1499,89 км², включав три судові округи з 33 муніципалітетами та 17 фільварками.
Повіт за переписом 1910 року налічував 34 населені пункти, об'єднані у 17 гмін (самоврядних громад). Площа повіту становила 1 289 км², проживала 55 541 особа. За віросповіданням: 1 873 римо-католики, 1 601 греко-католик, 36 вірмено-католиків, 40 582 православні, 3 вірменської православної церкви, 590 лютеранів, 18 кальвіністів, 353 липовани і 10 484 юдеї. За національністю: 11 359 німців, 47 чехів-моравців-словаків, 1 185 поляків, 42 779 українців, 2 італійці, 90 румунів і 79 чужоземців.

Рік Жителі Німецькомовні Україномовні Румунськомовні Інші мови
1869 48.177
1880 56.517 10.798 44.073 168 1.433
1890 64.740 13.563 48.888 168 2.034
1900 71.631 15.173 53.561 301 2.518
1910 55.541 11.359 42.779 90 1.313

Самоврядні громади на 1910 рік

Судовий повіт Сторонець Путилів

Судовий повіт Вижниця

Перша світова війна

Під час Першої світової війни територія повіту неодноразово займалася російськими військами. Протягом цього часу повітом керував призначений окупаційною владою намісник («начальник уезда»).

Після падіння Австро-Угорщини

image
Адміністративно-територіальний поділ Королівства Румунія (1919-1925)

3 листопада 1918 року у Чернівцях відбулось, організоване Українським Крайовим Комітетом Буковини, велелюдне (понад 10 тисяч учасників) Буковинське віче, що ухвалило рішення про возз'єднання Північної Буковини із ЗУНР та подальшу злуку з УНР у соборну Україну.
6 листопада 1918-го року останній Буковинський крайовий президент граф Йозеф фон Ездорф офіційно передав владу у (повітах) де переважна більшість мешканців становили русини (зокрема Вижницькому) представнику УНРади Омеляну Поповичу.
Передбачалося збереження Вижницького повіту у складі утвореного Чернівецького округу ЗУНР.
Однак Румунське королівство, спираючись на шовіністичні кола серед лідерів місцевої румунської громади, скориставшись відведенням українських військових частин на польський фронт, розпочала військову операцію, підсумком якої стала анексія всієї території краю.
З 1919 року Вижницький повіт було реорганізовано у , який (як й інші (повіти)) до 1925 року зберігався у тих самих межах.
Відповідно до закону від 14 червня 1925 р., жудець Вижниця був ліквідований, а територія поділена між жудицями Сторожинець та Радівці.

Примітки

  1. Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaiserthum Oesterreich. [ 1 лютого 2021 у Wayback Machine.] Jahrgang 1868, XLI. Stück, Nr. 101: Verordnung vom 10. Juli 1868, die Durchführung des Gesetzes vom 19. Mai 1868 (Reichs-Gesetz-Blatt Nr. 44) in Böhmen, Dalmatien, Oesterreich unter und ob der Enns, Steiermark, Kärnthen, Bukowina, Mähren, Schlesien, Tirol und Vorarlberg, Istrien, Görz und Gradiska betreffend.
  2. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 20 листопада 2019.
  3. . Архів оригіналу за 1 листопада 2019. Процитовано 20 листопада 2019.
  4. Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Königreichen und Ländern — Die summarischen Ergebnisse der Volkszählung.
  5. Allgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Österreichs nach den Ergebnissen der Volkszählung vom 31. Dezember 1910, Seite 403

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vizhnickij povit Okrug Koronnij kraj Gercogstvo Bukovina Krayina Avstro Ugorshina Centr Vizhnicya Stvorenij 1786 Plosha 1289 km 1910 Naselennya 55 541 1910 Najbilshi mista Vizhnicya Vi zhnickij povit nim Bezirk Wiznitz administrativna odinicya u skladi Bukovinskogo okrugu 1786 1849 ta Gercogstva Bukovina 1849 1918 Administrativnij centr misto Vizhnicya RoztashuvannyaVizhnickij povit roztashovuvavsya na zahodi krayu Na pivnochi mezhuvav z Vashkiveckim povitom na shodi Storozhineckim na pivdni Radiveckim Zahidni mezhi zbigalisya z administrativnim kordonom mizh Gercogstvom Bukovina z Korolivstvom Galichini ta Volodimiriyi za yakim znahodivsya Kosivskij povit Za chasiv Gabsburzkoyi monarhiyiVizhnickij povit do 1 serpnya 1794 r Vizhnickij distrikt yakij skladavsya z 12 okoliv po 10 gromad buv stvorenij v 1786 roci u skladi Bukovinskogo okrugu Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi shlyahom vidokremlennya vid kolishnogo Cherniveckogo distriktu Administrativna odinicya Gercogstva Bukovina U 1849 Bukovinskomu okrugu bulo nadano status koronnogo krayu Pislya administrativnoyi reformi 1850 roku Vizhnickij povit buv odnim z 15 povitiv Gercogstva Bukovina a reformi 1865 1867 rokiv odnim z 11 Stanom na 1868 rik Vizhnickij povit skladavsya z naselenih punktiv sudovih povitiv Putila nalichuvav 12 386 meshkanciv 11 1 mil i Vizhnicya nalichuvav 21 713 meshkanciv 11 32 mil 1 listopada 1898 roku z sudovogo povitu Vizhnicya buv viokremlenij sudovij povit Vashkivci yakij 1 zhovtnya 1903 roku buv vidilenij v okremij Vashkiveckij povit U Vizhnickomu poviti v 1869 roci prozhivalo 48 177 osib do 1900 roku chiselnist naselennya zrosla do 71 631 osobi Sered naselennya v 1900 r bulo 53 561 rusin ukrayinec 74 8 15 173 osobi rozmovlyali nimeckoyu 21 2 301 rumunskoyu 0 4 ta 2 518 inshoyu movoyu 3 5 Povit u 1900 r zajmav ploshu 1499 89 km vklyuchav tri sudovi okrugi z 33 municipalitetami ta 17 filvarkami Povit za perepisom 1910 roku nalichuvav 34 naseleni punkti ob yednani u 17 gmin samovryadnih gromad Plosha povitu stanovila 1 289 km prozhivala 55 541 osoba Za virospovidannyam 1 873 rimo katoliki 1 601 greko katolik 36 virmeno katolikiv 40 582 pravoslavni 3 virmenskoyi pravoslavnoyi cerkvi 590 lyuteraniv 18 kalvinistiv 353 lipovani i 10 484 yudeyi Za nacionalnistyu 11 359 nimciv 47 chehiv moravciv slovakiv 1 185 polyakiv 42 779 ukrayinciv 2 italijci 90 rumuniv i 79 chuzhozemciv Rik Zhiteli Nimeckomovni Ukrayinomovni Rumunskomovni Inshi movi 1869 48 177 1880 56 517 10 798 44 073 168 1 433 1890 64 740 13 563 48 888 168 2 034 1900 71 631 15 173 53 561 301 2 518 1910 55 541 11 359 42 779 90 1 313Samovryadni gromadi na 1910 rikSudovij povit Storonec Putiliv Dihtinec Dovgopole Yablonicya Kisilici Konyatin Ploska Sergiyi Stebni Shpitki skladalasya zi Stebni i Shpitki Storonec Putiliv Toraki Ustye Putiliv Sudovij povit Vizhnicya Bagna Beregomet nad Seretom skladalasya z Aleksandersdorf Beregomet nad Seretom Katarinendorf Lopushna Midriha Chornoguzi Ispas Lukavec nad Seretom skladalasya z Lipoveni i Lukavec nad Seretom Marinichi Mega Migova Nigava Miliyiv Petrashi Pidzaharich Rivna Rostoki Shipit nad Seretom Vizhenka misto VizhnicyaPersha svitova vijnaPid chas Pershoyi svitovoyi vijni teritoriya povitu neodnorazovo zajmalasya rosijskimi vijskami Protyagom cogo chasu povitom keruvav priznachenij okupacijnoyu vladoyu namisnik nachalnik uezda Pislya padinnya Avstro UgorshiniAdministrativno teritorialnij podil Korolivstva Rumuniya 1919 1925 3 listopada 1918 roku u Chernivcyah vidbulos organizovane Ukrayinskim Krajovim Komitetom Bukovini velelyudne ponad 10 tisyach uchasnikiv Bukovinske viche sho uhvalilo rishennya pro vozz yednannya Pivnichnoyi Bukovini iz ZUNR ta podalshu zluku z UNR u sobornu Ukrayinu 6 listopada 1918 go roku ostannij Bukovinskij krajovij prezident graf Jozef fon Ezdorf oficijno peredav vladu u povitah de perevazhna bilshist meshkanciv stanovili rusini zokrema Vizhnickomu predstavniku UNRadi Omelyanu Popovichu Peredbachalosya zberezhennya Vizhnickogo povitu u skladi utvorenogo Cherniveckogo okrugu ZUNR Odnak Rumunske korolivstvo spirayuchis na shovinistichni kola sered lideriv miscevoyi rumunskoyi gromadi skoristavshis vidvedennyam ukrayinskih vijskovih chastin na polskij front rozpochala vijskovu operaciyu pidsumkom yakoyi stala aneksiya vsiyeyi teritoriyi krayu Z 1919 roku Vizhnickij povit bulo reorganizovano u yakij yak j inshi poviti do 1925 roku zberigavsya u tih samih mezhah Vidpovidno do zakonu vid 14 chervnya 1925 r zhudec Vizhnicya buv likvidovanij a teritoriya podilena mizh zhudicyami Storozhinec ta Radivci PrimitkiReichs Gesetz Blatt fur das Kaiserthum Oesterreich 1 lyutogo 2021 u Wayback Machine Jahrgang 1868 XLI Stuck Nr 101 Verordnung vom 10 Juli 1868 die Durchfuhrung des Gesetzes vom 19 Mai 1868 Reichs Gesetz Blatt Nr 44 in Bohmen Dalmatien Oesterreich unter und ob der Enns Steiermark Karnthen Bukowina Mahren Schlesien Tirol und Vorarlberg Istrien Gorz und Gradiska betreffend Arhiv originalu za 14 kvitnya 2021 Procitovano 20 listopada 2019 Arhiv originalu za 1 listopada 2019 Procitovano 20 listopada 2019 Die Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Konigreichen und Landern Die summarischen Ergebnisse der Volkszahlung Allgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Osterreichs nach den Ergebnissen der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910 Seite 403

Дата публікації:
Топ