Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дихтине́ць — село у Путильській селищній громаді Вижницького району Чернівецької області України.
| село Дихтинець | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Чернівецька область |
| Район | Вижницький район |
| Громада | Путильська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA73020130050030754 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1774 |
| Населення | 1003 |
| Поштовий індекс | 59115 |
| Телефонний код | +380 3738 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°03′50″ пн. ш. 25°02′30″ сх. д. / 48.06389° пн. ш. 25.04167° сх. д.Координати: 48°03′50″ пн. ш. 25°02′30″ сх. д. / 48.06389° пн. ш. 25.04167° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 537 м |
| Водойми | р. Путилка, р. Дихтинець |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 59115, Чернівецька область, Вижницький район, с.Дихтинець |
| Карта | |
  Дихтинець | |
 Дихтинець | |
| Мапа | |
| | |
Історія
Перші архівні (документальні) згадки про село Дихтинець є в документах 1774 року, коли його населення становило вже більше 1000 осіб. Це вказує на те, що реальний вік села значно більший, про що говорять деякі науковці ЧНУ. Одним із підтверджень цього факту є віднайдення скарбу староримських срібних монет в сусідньому селі Плоска.
Дихтинець входив до складу Молдовського князівства з 1360 року. У грудні 1433 року між Річчю Посполитою та Молдовським князівством було підписано договір про те, що кордони між цими державами пройдуть вздовж Білого Черемоша. До цього часу кордон із Річчю Посполитою у межах села проходив по хребту гори Греблина, що було дуже незручно. Відтоді села Яблуниця, Конятин, Довгополе (Кимполунг Русинський), Стебні, Розтоки, Вижниця відійшли від Речі Посполитої до Молдовського князівства. Натомість до РП відійшли землі біля Снятина, що перебуває на лівому березі Черемошу.
Назва села Дихтинець пішла, можливо, з тих часів, коли в селі криничним способом добували нафту та переробляли її на дьоготь та гас. До початку ХХІ ст. в присілку Дихтинця (Малий Дихтинець) збереглися напівзавалені глибокі криниці (приблизно 13-14 криниць глибиною до 40 метрів), звідки колись брали нафту великими цебрами і переробляли найпростішими способами. За добу набиралось до тонни нафти, але незабаром родовище виснажилось. У ХІХ столітті в селі також працював консорціум з видобування озокериту (гірського воску). Вже за Радянського Союзу було проведено геологорозвідку, яка дійсно довела наявність невеликих непромислових запасів нафти в нашому регіоні, які залягають на невеликій глибині. А в Лопушній Вижницького району (приблизно 20 км через гори) є промислові поклади нафти, які успішно розробляються і нафта надходить на переробку.
За іншою версією "Дихтинець" походить від німецьких слів "dicht" та "netz", (на старих будівлях початку ХХ століття ще збереглися таблички з написами саме "Dichtnetz"), що згідно з цією версією у перекладі означає "густа сітка". (Тут йдеться, імовірно, про густі ліси, або густу мережу потічків, які впадають в річку Путилку).
Власниками землі, як і селян, у першій половині XIX століття були поміщики М. Ромашкан і брати М. і Г. Айваси. За право користування землею селяни відбували феодальні повинності, розмір яких регулювався насильно укладеними угодами. За однією з них від 1828 року кожний з 83 кріпаків був зобов'язаний платити поміщикові Ромашкану від 2 до 20 флоринів на рік, привезти 2 бочки горілки з с. Іспаса в панські корчми; здати по 12 повісм лляної пряжі; косити та скиртувати поміщицьке сіно, ремонтувати панські будівлі. Крім цього, кріпаки платили і державні податки, вносили натуральний оброк на утримання сільського священика, т. зв. маріяші, та відбували 2 дні панщини в рік на користь сільського старости. В руках поміщиків були і такі знаряддя економічного пригнічення кріпаків, як сервітути та право пропінації. Тому в селі на 150 дворів було відкрито 5 корчм. Спиртне часто насильно нав'язували селянам. Як скаржились дихтинчани разом з іншими селянами Русько-Кимполунзької округи в 1843 році, «їх змушують купувати напої у корчмах, через що вони в такій мірі заборгували, що в них повідбирано хати й ґрунти».
У справі судочинства Дихтинець підпорядковувався Путильській домінії. На чолі її стояв пан (в різні часи це були Айвас, Флондор, Джурджуван), який судив селян. Його помічником був мандатор.
Село, коли про нього описували в перших документах (1774 рік), було приналежне до Молдовського князівства. У 1775 р. після російсько-турецької війни (1768–1774), Австрія анексує Буковину. З 1775 р. Дихтинець у складі Герцогства Буковина.
Станом на 1904 р. селище Дихтинець мало 1620 мешканців. Громада користувалась власною символікою — печаткою з зображенням пилки та сокири і написом німецькою мовою: "Gemeinde Vorstand in Dichtenitz".
З 1918 року село Дихтинець, як і вся Північна Буковина, окуповане Румунією. На той час більшість населення села складають українці.
28 червня 1940 року Північну Буковину внаслідок радянської анексії частини Румунії 1940 року долучено до УРСР. Впродовж 1941–1944 років Північна Буковина знову перебуває під владою Румунії. У 1944 році Північну Буковину знову зайняли радянські війська.
На території села річка Путилка має 9 приток-потічків, які у випадку сильних дощів перетворюються в бурхливі річки. Під час руйнівної повені липня 2008 року рівень води в річці Путилка піднявся на 7 метрів. Тоді була зруйнована дорога в селі Розтоки і автомобільне сполучення з обласним центром було повністю перерване на 3 тижні.
Населення
Мова
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
| Мова | Чисельність, осіб | Доля |
|---|---|---|
| Українська | 1 000 | 99,70 % |
| Інші | 3 | 0,30 % |
| Разом | 1 003 | 100,00 % |
Цікаві факти
- славилося побратимами Олекси Довбуша, які боролися разом з ним за справедливість та краще життя;
- настрої жителів завжди відзначалися бунтівним духом — населення активно брало участь у повстанні селян під проводом Лук'яна Кобилиці (1843-1844 рр.);
- уродженкою села Дихтинець була мати відомого українського письменника Юрія Федьковича;
- тут було відзнято багато фрагментів кіношедевру Юрія Іллєнка та Івана Миколайчука «Білий птах з чорною ознакою». Важке життя, побут, звичаї селян Буковини та жителів с. Дихтинець в 40-х роках ХХ століття можна переглянути тут [ 30 березня 2016 у Wayback Machine.];
- з 90-х років ХХ століття мальовниче село для відпочинку облюбувала собі Народна артистка СРСР Едіта Станіславівна П'єха, куди вона приїжджала майже щоліта разом із внуком Стасом протягом багатьох років;
- село відоме у світі завдяки дуже сумній історії, коли на території села спецслужби СРСР заарештували визначного вченого-генетика зі світовим ім’ям Миколу Вавилова. В той грудневий день 1940 року він з групою науковців проводив дослідження на хуторі Липовець. Після цього науковець попрямував дорогою у напрямку Путили, коли його машину наздогнав чорний «Вілліс» НКВС та під приводом, нібито термінового дзвінка з столиці, забрав до Чернівців. А через деякий час за гратами вагону потяга Вавилова вже відправили до Москви. Вавилов жив в радянську епоху, де все нове та прогресивне вважалося віянням Заходу і жорстоко присікалося. Керівництво радянської держави ставило собі за мету знищити свідому інтелігенцію. Такі науки, як генетика та кібернетика, були визнані шкідливими та заборонені. Миколу Вавилова засудили до розстрілу. Та через хворобу науковця і тиск світової спільноти замінили на довічне ув’язнення.
Пам'ятки
- Дихтинецька Свято-Дмитрівська церква (збудована 1871 року) є одним з найстаріших храмів Путильщини. За переказами, на місці Дмитрівської церкви колись стояла Юріївська, але в середині ХІХ ст. її було розібрано та перевезено в село Іспас. Пам’ятка історії, що пережила дві Світові війни, сьогодні є одним з найгарніших храмів Гуцульщини. Площа храму 105 м². Стіни прикрашають багато ікон, серед яких є ікона «Страшний суд», написана в 1930 році. На території є дзвіниця, у якій серед нових дзвонів є і дзвін 1890 року виготовлення (за документами привезений з Відня) та дзвін 1919 року (привезений з Бухареста та подарований церкві братами Семеном та Василем Грицюками). При вході на подвір'я храму, поряд з красивими воротами, стоїть каплиця, яка недавно відреставрована. Є три хрести для освячення води, один з яких пов’язують з роком будівництва храму. Поряд знаходяться два цвинтарі ХІХ та ХХ ст. Першим священиком храму був Григорій Кантемір. В різні часи в храмі правили службу Григорій Балошескул, Стефан Маланчук, Стахій Волинець, Авксентій Вознюк,— люди відомі не тільки на Путильщині, а й далеко за її межами. Від 19 серпня 2000 року настоятелем Свято-Дмитрівської церкви є отець Дмитрій (Федоращук). За останні роки сільська церква істотно оновилась. Було збудовано нову огорожу, ворота, відреставровано стіни храму, поставлено новий хрест для освячення води, приміщення для проведення обрядів. Всі ці роботи провели брати Хрищуки. На сьогодні Свято-Дмитріївська церква є пам'яткою архітектури загальнодержавного значення.
- Скеля Острива.
- Дихтинецька стінка — геологічна пам'ятка природи.
Інфраструктура
У селі функціонують дві школи та дитячий садок. Восени 2012 року Дихтинецька школа [ 5 квітня 2018 у Wayback Machine.] відсвяткувала 150-річчя заснування.
Уродженці
- Кричун Микола — керівник Вижницького («Гірського») надрайонного проводу ОУН, лицар Бронзового хреста заслуги УПА;
- Гасюк Олена Онуфріївна (1921-2017 рр. —) заслужений майстер народної творчості України, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, кавалер ордена Княгині Ольги, лауреат премії ім. Г. Гараса, переможець багатьох мистецьких фестивалів, викладач Вижницького коледжу прикладного мистецтва ім. В. Шкрібляка, майстриня художньої вишивки, талановитий педагог;
- Грицюк Іван Васильович (1921-1999 рр.) — обіймав посаду голови місцевого колгоспу з 1956 по 1979 роки. За правління Івана Васильовича колгосп був колгоспом-мільйонером. За доблесну працю нагороджений орденом Трудового Червоного прапора;
- Терен (Шлемко) Ольга Дмитрівна (1957 р.н.) — професор Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв України, Заслужена артистка України;
- Бубряк Павло Васильович (1968 р.н.) — співак і композитор, засновник гурту "Сузір'я Карпат", Голова Асоціації українців у Чехії;
- Бугай (Генкул) Ганна Миколаївна (1967 р.н.) — народний майстер України (вишивка);
- Федюк Іван (1831 – 1932 р.р.) — видатний майстер гуцульських мистецьких металевих виробів (майстер-мосяжник). Його вироби зберігаються в експозиціях національного музею Народного мистецтва Гуцульщини та Покуття (м. Коломия);
- Жабко Омелян Дмитрович (1937-2011 рр.) — знаний чабан, кавалер ордена Леніна;
- Жабко Танасій Омелянович — кандидат у майстри спорту з гирьового спорту, знавець старовинних ремесел;
- Хрищук Василь Миколайович (1972 р.н.) — самобутній архітектор та будівельник, майстер-різьбяр;
- Скидан-Труфин Ганна Василівна (1956 р.н.) — відкрила дитячий будинок сімейного типу (1992 р.). Виховала 17 прийомних та 5 рідних дітей. Кавалер Ордена княгині Ольги ІІІ ступеня (2005 р.), нагороджена медаллю Материнства ІІІ ступеня (1989 р.), відзначена подякою від прем'єр-міністра України (2008 р.). Член спілки майстрів народного мистецтва України з 1992 року;
- Грицюк Інна Михайлівна (1981 р.н.) — доктор філософії, кандидат технічних наук, науковий співробітник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 2011 р. захистила кандидатську дисертацію “Математичні моделі та програмне забезпечення для прогнозування основних макроекономічних показників економіки України” під керівництвом доктора фізико-математичних наук, професора Донченка В.С.;
- Дудко Юрій Пантелович (1941-2021 рр.) — самобутній художник, іконописець, дизайнер гуцульського стилю. У творчості переважає релігійна тематика. Його роботи прикрашають церкви, каплички в багатьох районах Чернівецької області. Маленьким хлопчиком разом з батьками був насильно виселений до Сибіру в 1946 році.
Примітки
- Сім чудес Путильшини (ukrainian) .
{{}}:|archive-date=вимагає|archive-url=()
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дихтинець |
- Дихтинець [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Дихтинець [ 26 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Замки та храми України [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Дихтинець на сайті maps.vlasenko.net [ 7 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Історико-краєзнавчий портрет Чернівецької області [ 5 грудня 2018 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dihtine c selo u Putilskij selishnij gromadi Vizhnickogo rajonu Cherniveckoyi oblasti Ukrayini selo Dihtinec Dmitrivska cerkvaDmitrivska cerkva Krayina Ukrayina Oblast Chernivecka oblast Rajon Vizhnickij rajon Gromada Putilska selishna gromada Kod KATOTTG UA73020130050030754 Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane 1774 Naselennya 1003 Poshtovij indeks 59115 Telefonnij kod 380 3738 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 03 50 pn sh 25 02 30 sh d 48 06389 pn sh 25 04167 sh d 48 06389 25 04167 Koordinati 48 03 50 pn sh 25 02 30 sh d 48 06389 pn sh 25 04167 sh d 48 06389 25 04167 Serednya visota nad rivnem morya 537 m Vodojmi r Putilka r Dihtinec Misceva vlada Adresa radi 59115 Chernivecka oblast Vizhnickij rajon s Dihtinec Karta Dihtinec Dihtinec Mapa Dihtinec u VikishovishiIstoriyaPershi arhivni dokumentalni zgadki pro selo Dihtinec ye v dokumentah 1774 roku koli jogo naselennya stanovilo vzhe bilshe 1000 osib Ce vkazuye na te sho realnij vik sela znachno bilshij pro sho govoryat deyaki naukovci ChNU Odnim iz pidtverdzhen cogo faktu ye vidnajdennya skarbu starorimskih sribnih monet v susidnomu seli Ploska Dihtinec vhodiv do skladu Moldovskogo knyazivstva z 1360 roku U grudni 1433 roku mizh Richchyu Pospolitoyu ta Moldovskim knyazivstvom bulo pidpisano dogovir pro te sho kordoni mizh cimi derzhavami projdut vzdovzh Bilogo Cheremosha Do cogo chasu kordon iz Richchyu Pospolitoyu u mezhah sela prohodiv po hrebtu gori Greblina sho bulo duzhe nezruchno Vidtodi sela Yablunicya Konyatin Dovgopole Kimpolung Rusinskij Stebni Roztoki Vizhnicya vidijshli vid Rechi Pospolitoyi do Moldovskogo knyazivstva Natomist do RP vidijshli zemli bilya Snyatina sho perebuvaye na livomu berezi Cheremoshu Nazva sela Dihtinec pishla mozhlivo z tih chasiv koli v seli krinichnim sposobom dobuvali naftu ta pereroblyali yiyi na dogot ta gas Do pochatku HHI st v prisilku Dihtincya Malij Dihtinec zbereglisya napivzavaleni gliboki krinici priblizno 13 14 krinic glibinoyu do 40 metriv zvidki kolis brali naftu velikimi cebrami i pereroblyali najprostishimi sposobami Za dobu nabiralos do tonni nafti ale nezabarom rodovishe visnazhilos U HIH stolitti v seli takozh pracyuvav konsorcium z vidobuvannya ozokeritu girskogo vosku Vzhe za Radyanskogo Soyuzu bulo provedeno geologorozvidku yaka dijsno dovela nayavnist nevelikih nepromislovih zapasiv nafti v nashomu regioni yaki zalyagayut na nevelikij glibini A v Lopushnij Vizhnickogo rajonu priblizno 20 km cherez gori ye promislovi pokladi nafti yaki uspishno rozroblyayutsya i nafta nadhodit na pererobku Za inshoyu versiyeyu Dihtinec pohodit vid nimeckih sliv dicht ta netz na starih budivlyah pochatku HH stolittya she zbereglisya tablichki z napisami same Dichtnetz sho zgidno z ciyeyu versiyeyu u perekladi oznachaye gusta sitka Tut jdetsya imovirno pro gusti lisi abo gustu merezhu potichkiv yaki vpadayut v richku Putilku Vlasnikami zemli yak i selyan u pershij polovini XIX stolittya buli pomishiki M Romashkan i brati M i G Ajvasi Za pravo koristuvannya zemleyu selyani vidbuvali feodalni povinnosti rozmir yakih regulyuvavsya nasilno ukladenimi ugodami Za odniyeyu z nih vid 1828 roku kozhnij z 83 kripakiv buv zobov yazanij platiti pomishikovi Romashkanu vid 2 do 20 floriniv na rik privezti 2 bochki gorilki z s Ispasa v panski korchmi zdati po 12 povism llyanoyi pryazhi kositi ta skirtuvati pomishicke sino remontuvati panski budivli Krim cogo kripaki platili i derzhavni podatki vnosili naturalnij obrok na utrimannya silskogo svyashenika t zv mariyashi ta vidbuvali 2 dni panshini v rik na korist silskogo starosti V rukah pomishikiv buli i taki znaryaddya ekonomichnogo prignichennya kripakiv yak servituti ta pravo propinaciyi Tomu v seli na 150 dvoriv bulo vidkrito 5 korchm Spirtne chasto nasilno nav yazuvali selyanam Yak skarzhilis dihtinchani razom z inshimi selyanami Rusko Kimpolunzkoyi okrugi v 1843 roci yih zmushuyut kupuvati napoyi u korchmah cherez sho voni v takij miri zaborguvali sho v nih povidbirano hati j grunti U spravi sudochinstva Dihtinec pidporyadkovuvavsya Putilskij dominiyi Na choli yiyi stoyav pan v rizni chasi ce buli Ajvas Flondor Dzhurdzhuvan yakij sudiv selyan Jogo pomichnikom buv mandator Selo koli pro nogo opisuvali v pershih dokumentah 1774 rik bulo prinalezhne do Moldovskogo knyazivstva U 1775 r pislya rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 Avstriya aneksuye Bukovinu Z 1775 r Dihtinec u skladi Gercogstva Bukovina Stanom na 1904 r selishe Dihtinec malo 1620 meshkanciv Gromada koristuvalas vlasnoyu simvolikoyu pechatkoyu z zobrazhennyam pilki ta sokiri i napisom nimeckoyu movoyu Gemeinde Vorstand in Dichtenitz Z 1918 roku selo Dihtinec yak i vsya Pivnichna Bukovina okupovane Rumuniyeyu Na toj chas bilshist naselennya sela skladayut ukrayinci 28 chervnya 1940 roku Pivnichnu Bukovinu vnaslidok radyanskoyi aneksiyi chastini Rumuniyi 1940 roku dolucheno do URSR Vprodovzh 1941 1944 rokiv Pivnichna Bukovina znovu perebuvaye pid vladoyu Rumuniyi U 1944 roci Pivnichnu Bukovinu znovu zajnyali radyanski vijska Na teritoriyi sela richka Putilka maye 9 pritok potichkiv yaki u vipadku silnih doshiv peretvoryuyutsya v burhlivi richki Pid chas rujnivnoyi poveni lipnya 2008 roku riven vodi v richci Putilka pidnyavsya na 7 metriv Todi bula zrujnovana doroga v seli Roztoki i avtomobilne spoluchennya z oblasnim centrom bulo povnistyu perervane na 3 tizhni NaselennyaMova Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib Dolya Ukrayinska 1 000 99 70 Inshi 3 0 30 Razom 1 003 100 00 Cikavi faktislavilosya pobratimami Oleksi Dovbusha yaki borolisya razom z nim za spravedlivist ta krashe zhittya nastroyi zhiteliv zavzhdi vidznachalisya buntivnim duhom naselennya aktivno bralo uchast u povstanni selyan pid provodom Luk yana Kobilici 1843 1844 rr urodzhenkoyu sela Dihtinec bula mati vidomogo ukrayinskogo pismennika Yuriya Fedkovicha tut bulo vidznyato bagato fragmentiv kinoshedevru Yuriya Illyenka ta Ivana Mikolajchuka Bilij ptah z chornoyu oznakoyu Vazhke zhittya pobut zvichayi selyan Bukovini ta zhiteliv s Dihtinec v 40 h rokah HH stolittya mozhna pereglyanuti tut 30 bereznya 2016 u Wayback Machine z 90 h rokiv HH stolittya malovniche selo dlya vidpochinku oblyubuvala sobi Narodna artistka SRSR Edita Stanislavivna P yeha kudi vona priyizhdzhala majzhe sholita razom iz vnukom Stasom protyagom bagatoh rokiv selo vidome u sviti zavdyaki duzhe sumnij istoriyi koli na teritoriyi sela specsluzhbi SRSR zaareshtuvali viznachnogo vchenogo genetika zi svitovim im yam Mikolu Vavilova V toj grudnevij den 1940 roku vin z grupoyu naukovciv provodiv doslidzhennya na hutori Lipovec Pislya cogo naukovec popryamuvav dorogoyu u napryamku Putili koli jogo mashinu nazdognav chornij Villis NKVS ta pid privodom nibito terminovogo dzvinka z stolici zabrav do Chernivciv A cherez deyakij chas za gratami vagonu potyaga Vavilova vzhe vidpravili do Moskvi Vavilov zhiv v radyansku epohu de vse nove ta progresivne vvazhalosya viyannyam Zahodu i zhorstoko prisikalosya Kerivnictvo radyanskoyi derzhavi stavilo sobi za metu znishiti svidomu inteligenciyu Taki nauki yak genetika ta kibernetika buli viznani shkidlivimi ta zaboroneni Mikolu Vavilova zasudili do rozstrilu Ta cherez hvorobu naukovcya i tisk svitovoyi spilnoti zaminili na dovichne uv yaznennya Pam yatkiDmitriyivska cerkva Dihtinecka Svyato Dmitrivska cerkva zbudovana 1871 roku ye odnim z najstarishih hramiv Putilshini Za perekazami na misci Dmitrivskoyi cerkvi kolis stoyala Yuriyivska ale v seredini HIH st yiyi bulo rozibrano ta perevezeno v selo Ispas Pam yatka istoriyi sho perezhila dvi Svitovi vijni sogodni ye odnim z najgarnishih hramiv Guculshini Plosha hramu 105 m Stini prikrashayut bagato ikon sered yakih ye ikona Strashnij sud napisana v 1930 roci Na teritoriyi ye dzvinicya u yakij sered novih dzvoniv ye i dzvin 1890 roku vigotovlennya za dokumentami privezenij z Vidnya ta dzvin 1919 roku privezenij z Buharesta ta podarovanij cerkvi bratami Semenom ta Vasilem Gricyukami Pri vhodi na podvir ya hramu poryad z krasivimi vorotami stoyit kaplicya yaka nedavno vidrestavrovana Ye tri hresti dlya osvyachennya vodi odin z yakih pov yazuyut z rokom budivnictva hramu Poryad znahodyatsya dva cvintari HIH ta HH st Pershim svyashenikom hramu buv Grigorij Kantemir V rizni chasi v hrami pravili sluzhbu Grigorij Balosheskul Stefan Malanchuk Stahij Volinec Avksentij Voznyuk lyudi vidomi ne tilki na Putilshini a j daleko za yiyi mezhami Vid 19 serpnya 2000 roku nastoyatelem Svyato Dmitrivskoyi cerkvi ye otec Dmitrij Fedorashuk Za ostanni roki silska cerkva istotno onovilas Bulo zbudovano novu ogorozhu vorota vidrestavrovano stini hramu postavleno novij hrest dlya osvyachennya vodi primishennya dlya provedennya obryadiv Vsi ci roboti proveli brati Hrishuki Na sogodni Svyato Dmitriyivska cerkva ye pam yatkoyu arhitekturi zagalnoderzhavnogo znachennya Skelya Ostriva Dihtinecka stinka geologichna pam yatka prirodi InfrastrukturaU seli funkcionuyut dvi shkoli ta dityachij sadok Voseni 2012 roku Dihtinecka shkola 5 kvitnya 2018 u Wayback Machine vidsvyatkuvala 150 richchya zasnuvannya UrodzhenciKrichun Mikola kerivnik Vizhnickogo Girskogo nadrajonnogo provodu OUN licar Bronzovogo hresta zaslugi UPA Gasyuk Olena Onufriyivna 1921 2017 rr zasluzhenij majster narodnoyi tvorchosti Ukrayini chlen Nacionalnoyi spilki majstriv narodnogo mistectva Ukrayini kavaler ordena Knyagini Olgi laureat premiyi im G Garasa peremozhec bagatoh misteckih festivaliv vikladach Vizhnickogo koledzhu prikladnogo mistectva im V Shkriblyaka majstrinya hudozhnoyi vishivki talanovitij pedagog Gricyuk Ivan Vasilovich 1921 1999 rr obijmav posadu golovi miscevogo kolgospu z 1956 po 1979 roki Za pravlinnya Ivana Vasilovicha kolgosp buv kolgospom miljonerom Za doblesnu pracyu nagorodzhenij ordenom Trudovogo Chervonogo prapora Teren Shlemko Olga Dmitrivna 1957 r n profesor Nacionalnoyi akademiyi kerivnih kadriv kulturi i mistectv Ukrayini Zasluzhena artistka Ukrayini Bubryak Pavlo Vasilovich 1968 r n spivak i kompozitor zasnovnik gurtu Suzir ya Karpat Golova Asociaciyi ukrayinciv u Chehiyi Bugaj Genkul Ganna Mikolayivna 1967 r n narodnij majster Ukrayini vishivka Fedyuk Ivan 1831 1932 r r vidatnij majster guculskih misteckih metalevih virobiv majster mosyazhnik Jogo virobi zberigayutsya v ekspoziciyah nacionalnogo muzeyu Narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya m Kolomiya Zhabko Omelyan Dmitrovich 1937 2011 rr znanij chaban kavaler ordena Lenina Zhabko Tanasij Omelyanovich kandidat u majstri sportu z girovogo sportu znavec starovinnih remesel Hrishuk Vasil Mikolajovich 1972 r n samobutnij arhitektor ta budivelnik majster rizbyar Skidan Trufin Ganna Vasilivna 1956 r n vidkrila dityachij budinok simejnogo tipu 1992 r Vihovala 17 prijomnih ta 5 ridnih ditej Kavaler Ordena knyagini Olgi III stupenya 2005 r nagorodzhena medallyu Materinstva III stupenya 1989 r vidznachena podyakoyu vid prem yer ministra Ukrayini 2008 r Chlen spilki majstriv narodnogo mistectva Ukrayini z 1992 roku Gricyuk Inna Mihajlivna 1981 r n doktor filosofiyi kandidat tehnichnih nauk naukovij spivrobitnik Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka U 2011 r zahistila kandidatsku disertaciyu Matematichni modeli ta programne zabezpechennya dlya prognozuvannya osnovnih makroekonomichnih pokaznikiv ekonomiki Ukrayini pid kerivnictvom doktora fiziko matematichnih nauk profesora Donchenka V S Dudko Yurij Pantelovich 1941 2021 rr samobutnij hudozhnik ikonopisec dizajner guculskogo stilyu U tvorchosti perevazhaye religijna tematika Jogo roboti prikrashayut cerkvi kaplichki v bagatoh rajonah Cherniveckoyi oblasti Malenkim hlopchikom razom z batkami buv nasilno viselenij do Sibiru v 1946 roci PrimitkiRidni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Sim chudes Putilshini ukrainian a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a archive date vimagaye archive url dovidka PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dihtinec Dihtinec 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Pogoda v seli Dihtinec 26 kvitnya 2016 u Wayback Machine Zamki ta hrami Ukrayini 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Dihtinec na sajti maps vlasenko net 7 lipnya 2018 u Wayback Machine Istoriko krayeznavchij portret Cherniveckoyi oblasti 5 grudnya 2018 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi