Видибо́р — село в Україні, у Черняхівській селищній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Кількість населення становить 653 особи (2001). У 1923—2020 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.
село Видибор | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район | Житомирський район |
Громада | Черняхівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA18040590070013488 |
Облікова картка | с. Видибор |
Основні дані | |
Засноване | 1606 |
Населення | 653 (2001) |
Площа | 3,232 км² |
Густота населення | 202,04 осіб/км² |
Поштовий індекс | 12314 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 206 м |
Найближча залізнична станція | Горбаші |
Відстань до залізничної станції | 15 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | майдан Рад, 2, смт Черняхів, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12301 |
Карта | |
Видибор | |
Видибор | |
Мапа | |
Видибор у Вікісховищі |
Загальна інформація
Село розташоване за 15 км від Черняхова та 15 км від найближчої залізничної станції Горбаші.
Населення
У 1784 році налічувалося 162 жителі, у 1863 році — 372 жителі.
За довідником 1885 року в селі мешкало 507 осіб, налічувалося 73 дворових господарства, за Географічним словником Королівства Польського, в селі проживало 635 мешканців.
Наприкінці 19 століття в селі проживало 795 осіб, з них 396 чоловіків та 399 жінок, дворів — 158.
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 949 осіб, з них: православних — 881, чоловіків — 463, жінок — 486.
На початок 1970-х років село мало 349 дворів із населенням 1 200 осіб.
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 824 особи. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 653 особи.
Історія
Село виникло у 1606 році. Селяни брали участь у визвольній війні 1648—54 років. Наприкінці 16 — початку 17 століть селом володіли Лемеші. У 1618 році власником села був Василь Тиша-Биковський, батько — тоді село зазнавало грабунків від організованих загонів гультяїв. Від 1618 року претензії на володіння селом претендували Іван Головня, його сестра Полонія Давидовська, крім них Василь, Олександр та інші Тиша-Биковські. У 1628 році село, разом із Корчовим, Федорівкою, Стовпнями та Добринем, належало Якову Лемешу.
Згадується у люстрації Київського воєводства 1754 року як село, що було у посесії Вигури, який платив з 14 халуп 2 злотих і 5 грошів до замку та 8 злотих і 20 грошів до скарбу. У 1784 році селом також володів овруцький земський писар Венедикт Вигура. У 1831 році належало до власности Станіслава Галецького, від якого Видибор з Коростилівкою й Слобідкою конфісковано до казни через участь у повстанні. У 1784 році вже була дерев'яна церква, час будівництва якої невідомий, про що зазначено у візитації Радомисльського деканату.
У середині 19 століття — село Радомисльського повіту Київської губернії, за 30 верст від Радомисля, за 2 версти від кордону з Волинською губернією. Лежало в низовині з піщано-глинистим помірно родючим ґрунтом, оточене борами та дрібним лісом. У 1864 році відреставровано церкву та дзвіницю. До парафії належали села Коростилівка (2 версти), Свидя (1 верста), Жадьки (6 верст) та Осівка (12 верст). Селянам, у кількості 177 ревізьких душ, наділено 1 294 десятини землі зі сплатою 943 руб. та 75 коп. щороку.
За довідником 1885 року — колишнє власницьке село Горбулівської волості Радомисльського повіту Київської губернії. Були церковна парафія, заїзд, лавка.
Наприкінці 19 століття — державне село Потіївської волості Радомисльського повіту Київської губернії. Відстань до повітового центру, м. Радомисль, де розміщувалася також найближча поштово-телеграфна станція — 25 верст, до найближчої залізничної станції Житомир — 33 версти, поштової земської станції в Облітках — 18 верст. Основним заняттям мешканців було хліборобство. У селі числилося 2 101 десятина землі, з них селянам належало 1 324 десятини, іншим прошаркам населення 725 десятин, церкві — 52 десятини. Господарство велося за трипільною системою. В селі були православна церква, церковно-парафіяльна школа, 3 водяні млини, кузня, хлібна комора. Пожежний обоз складався з 3 бочок та 4 багрів.
У 1923 році увійшло до складу новоствореної Видиборської сільської ради, яка, 7 березня 1923 року, включена до складу новоутвореного Потіївського району Малинської округи; адміністративний центр ради.
На фронтах Другої світової війни воювали 220 селян, з них 93 загинуло, 157 нагороджено орденами й медалями. На їх честь на братській могилі встановлено пам'ятник.
В радянські часи у селі розміщувалася центральна садиба колгоспу, який обробляв 3 800 га земель, з яких 3 200 га — рілля. Напрямок: льонарсько-картоплярський з хмелярством та м'ясо-молочним тваринництвом, мало допоміжні підприємства — млин та пилораму.
В селі були середня школа, будинок культури, 2 бібліотеки, фельдшерсько-акушерський пункт, поштове відділення, 2 сільмаги, 2 майстерні побутового обслуговування, дитячий садок-ясла. За трудові досягнення 103 селян нагороджені орденами й медалями СРСР.
21 січня 1959 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 36 «Про виконання Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 21 січня 1959 року про ліквідацію Базарського і Потіївського районів Житомирської області», село, в складі сільської ради, передане до Черняхівського району Житомирської області.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Видиборської сільської ради включено до складу Черняхівської селищної територіальної громади Житомирського району Житомирської області.
Відомі люди
- Гербеда Ніна Оксенівна (нар. 1953) — депутат Верховної Ради УРСР 10-го та 11-го скликань.
- Когут Василь Іванович (нар. 1946) — освітянин, радянський партійний та український профспілковий діяч.
Примітки
- Чорнобривцева О. С. (голова редколегії тому). Видибор, Черняхівський район, Житомирська область // Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 656. — 15 000 прим.
- Л. Похилевич. . Україніка (російська дореф.) . Київ: Типографія Печерської Лаври, 1864. с. 123-124, 731. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 18 листопада 2023.
- Wydybor // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 80. (пол.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 167. (рос. дореф.)
- (PDF). Інститут історії України НАН України (російська дореф.) . Видання Київського губернського статистичного комітету. Київ: типографія Іванової, 1900. с. 1183. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 18 листопада 2023.
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 80. Процитовано 18 листопада 2023.
- . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 18 листопада 2023.
- Жеменецький К. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року (PDF). Біла Церква: Олександр Пшонківський, 2015. с. 144. Процитовано 20 листопада 2023.
- Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. . Інститут історії України НАН України. Житомир: «Волинь», 2007. с. 227, 560. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 18 листопада 2023.
- . https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 25 вересня 2022.
- Когут Василь Іванович. Житомирський державний університет імені Івана Франка. Процитовано 18 листопада 2023.
Посилання
- Погода в селі Видибор [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vidibo r selo v Ukrayini u Chernyahivskij selishnij teritorialnij gromadi Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Kilkist naselennya stanovit 653 osobi 2001 U 1923 2020 rokah administrativnij centr kolishnoyi odnojmennoyi silskoyi radi selo VidiborKrayina UkrayinaOblast Zhitomirska oblastRajon Zhitomirskij rajonGromada Chernyahivska selishna gromadaKod KATOTTG UA18040590070013488Oblikova kartka s Vidibor Osnovni daniZasnovane 1606Naselennya 653 2001 Plosha 3 232 km Gustota naselennya 202 04 osib km Poshtovij indeks 12314Geografichni daniGeografichni koordinati 50 34 19 pn sh 28 44 51 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 206 mNajblizhcha zaliznichna stanciya GorbashiVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 15 kmMisceva vladaAdresa radi majdan Rad 2 smt Chernyahiv Zhitomirskij r n Zhitomirska obl 12301KartaVidiborVidiborMapa Vidibor u VikishovishiNe plutati z Vidibir U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Vidibor Zagalna informaciyaSelo roztashovane za 15 km vid Chernyahova ta 15 km vid najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Gorbashi NaselennyaU 1784 roci nalichuvalosya 162 zhiteli u 1863 roci 372 zhiteli Za dovidnikom 1885 roku v seli meshkalo 507 osib nalichuvalosya 73 dvorovih gospodarstva za Geografichnim slovnikom Korolivstva Polskogo v seli prozhivalo 635 meshkanciv Naprikinci 19 stolittya v seli prozhivalo 795 osib z nih 396 cholovikiv ta 399 zhinok dvoriv 158 Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku zagalna kilkist meshkanciv sela stanovila 949 osib z nih pravoslavnih 881 cholovikiv 463 zhinok 486 Na pochatok 1970 h rokiv selo malo 349 dvoriv iz naselennyam 1 200 osib Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya SRSR kilkist naselennya stanom na 12 sichnya 1989 roku stanovila 824 osobi Stanom na 5 grudnya 2001 roku vidpovidno do perepisu naselennya Ukrayini kilkist meshkanciv sela stanovila 653 osobi IstoriyaSelo viniklo u 1606 roci Selyani brali uchast u vizvolnij vijni 1648 54 rokiv Naprikinci 16 pochatku 17 stolit selom volodili Lemeshi U 1618 roci vlasnikom sela buv Vasil Tisha Bikovskij batko todi selo zaznavalo grabunkiv vid organizovanih zagoniv gultyayiv Vid 1618 roku pretenziyi na volodinnya selom pretenduvali Ivan Golovnya jogo sestra Poloniya Davidovska krim nih Vasil Oleksandr ta inshi Tisha Bikovski U 1628 roci selo razom iz Korchovim Fedorivkoyu Stovpnyami ta Dobrinem nalezhalo Yakovu Lemeshu Zgaduyetsya u lyustraciyi Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku yak selo sho bulo u posesiyi Viguri yakij plativ z 14 halup 2 zlotih i 5 groshiv do zamku ta 8 zlotih i 20 groshiv do skarbu U 1784 roci selom takozh volodiv ovruckij zemskij pisar Venedikt Vigura U 1831 roci nalezhalo do vlasnosti Stanislava Galeckogo vid yakogo Vidibor z Korostilivkoyu j Slobidkoyu konfiskovano do kazni cherez uchast u povstanni U 1784 roci vzhe bula derev yana cerkva chas budivnictva yakoyi nevidomij pro sho zaznacheno u vizitaciyi Radomislskogo dekanatu U seredini 19 stolittya selo Radomislskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi za 30 verst vid Radomislya za 2 versti vid kordonu z Volinskoyu guberniyeyu Lezhalo v nizovini z pishano glinistim pomirno rodyuchim gruntom otochene borami ta dribnim lisom U 1864 roci vidrestavrovano cerkvu ta dzvinicyu Do parafiyi nalezhali sela Korostilivka 2 versti Svidya 1 versta Zhadki 6 verst ta Osivka 12 verst Selyanam u kilkosti 177 revizkih dush nadileno 1 294 desyatini zemli zi splatoyu 943 rub ta 75 kop shoroku Za dovidnikom 1885 roku kolishnye vlasnicke selo Gorbulivskoyi volosti Radomislskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Buli cerkovna parafiya zayizd lavka Naprikinci 19 stolittya derzhavne selo Potiyivskoyi volosti Radomislskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Vidstan do povitovogo centru m Radomisl de rozmishuvalasya takozh najblizhcha poshtovo telegrafna stanciya 25 verst do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Zhitomir 33 versti poshtovoyi zemskoyi stanciyi v Oblitkah 18 verst Osnovnim zanyattyam meshkanciv bulo hliborobstvo U seli chislilosya 2 101 desyatina zemli z nih selyanam nalezhalo 1 324 desyatini inshim prosharkam naselennya 725 desyatin cerkvi 52 desyatini Gospodarstvo velosya za tripilnoyu sistemoyu V seli buli pravoslavna cerkva cerkovno parafiyalna shkola 3 vodyani mlini kuznya hlibna komora Pozhezhnij oboz skladavsya z 3 bochok ta 4 bagriv U 1923 roci uvijshlo do skladu novostvorenoyi Vidiborskoyi silskoyi radi yaka 7 bereznya 1923 roku vklyuchena do skladu novoutvorenogo Potiyivskogo rajonu Malinskoyi okrugi administrativnij centr radi Na frontah Drugoyi svitovoyi vijni voyuvali 220 selyan z nih 93 zaginulo 157 nagorodzheno ordenami j medalyami Na yih chest na bratskij mogili vstanovleno pam yatnik V radyanski chasi u seli rozmishuvalasya centralna sadiba kolgospu yakij obroblyav 3 800 ga zemel z yakih 3 200 ga rillya Napryamok lonarsko kartoplyarskij z hmelyarstvom ta m yaso molochnim tvarinnictvom malo dopomizhni pidpriyemstva mlin ta piloramu V seli buli serednya shkola budinok kulturi 2 biblioteki feldshersko akusherskij punkt poshtove viddilennya 2 silmagi 2 majsterni pobutovogo obslugovuvannya dityachij sadok yasla Za trudovi dosyagnennya 103 selyan nagorodzheni ordenami j medalyami SRSR 21 sichnya 1959 roku vidpovidno do rishennya Zhitomirskogo oblvikonkomu 36 Pro vikonannya Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 21 sichnya 1959 roku pro likvidaciyu Bazarskogo i Potiyivskogo rajoniv Zhitomirskoyi oblasti selo v skladi silskoyi radi peredane do Chernyahivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 711 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Zhitomirskoyi oblasti teritoriyu ta naseleni punkti Vidiborskoyi silskoyi radi vklyucheno do skladu Chernyahivskoyi selishnoyi teritorialnoyi gromadi Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Vidomi lyudiGerbeda Nina Oksenivna nar 1953 deputat Verhovnoyi Radi URSR 10 go ta 11 go sklikan Kogut Vasil Ivanovich nar 1946 osvityanin radyanskij partijnij ta ukrayinskij profspilkovij diyach PrimitkiChornobrivceva O S golova redkolegiyi tomu Vidibor Chernyahivskij rajon Zhitomirska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zhitomirska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 S 656 15 000 prim L Pohilevich Ukrayinika rosijska doref Kiyiv Tipografiya Pecherskoyi Lavri 1864 s 123 124 731 Arhiv originalu za 20 grudnya 2020 Procitovano 18 listopada 2023 Wydybor Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 80 pol Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 S 167 ros doref PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini rosijska doref Vidannya Kiyivskogo gubernskogo statistichnogo komitetu Kiyiv tipografiya Ivanovoyi 1900 s 1183 Arhiv originalu PDF za 28 serpnya 2017 Procitovano 18 listopada 2023 Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g rosijska Sankt Peterburg tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipo litografiya N L Nyrkina 1905 s 80 Procitovano 18 listopada 2023 pop stat mashke org Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 roku Procitovano 18 listopada 2023 Zhemeneckij K Tarif podimnogo podatku Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku PDF Bila Cerkva Oleksandr Pshonkivskij 2015 s 144 Procitovano 20 listopada 2023 Kondratyuk R Samolyuk D Tabachnik B Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Zhitomir Volin 2007 s 227 560 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2021 Procitovano 18 listopada 2023 https zakon rada gov ua Arhiv originalu za 9 sichnya 2021 Procitovano 25 veresnya 2022 Kogut Vasil Ivanovich Zhitomirskij derzhavnij universitet imeni Ivana Franka Procitovano 18 listopada 2023 PosilannyaPogoda v seli Vidibor 5 bereznya 2016 u Wayback Machine