Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вибори 1575 (другі вільні вибори) — після від'їзду Генріха Валуа в ніч з 18 на 19 червня 1574 року до Франції за французькою короною в Речі Посполитій почався період міжкоролів'я. Воно закінчилося подвійним вибором на елекційному сеймі. Боротьбу за польську корону виграли Анна Ягеллонка та Стефан Баторій.
| Вибори польсько-литовського короля 1575 | |
| Країна |  Річ Посполита |
|---|---|
| Юрисдикція | Річ Посполита |
| Попередник | Вибори польсько-литовського короля 1573 |
| Наступник | Вибори польсько-литовського короля 1587 |
| Дата й час | 1576 |
| Учасник(и) | Миколай Радзивілл і Ян Костка |
| Виборна посада | король Польський |
| Обраний кандидат | Максиміліан II Габсбург, Анна Ягеллонка і Стефан Баторій |
| Кандидат | Максиміліан II Габсбург, Анна Ягеллонка, Стефан Баторій і Фердинанд II |
| Виборець | d |
Становище країни після від'їзду Генріха Валуа
Дізнавшись про смерть свого брата, Карла IX, Генріх Валуа за підказкою своєї матері Катерини Медічі вирушив до Франції, щоб прийняти корону цієї країни. Після виходу з Речі Посполитої Генрик Валуа продовжував називатися королем Польщі та представляв інтереси Корони під час перебування у Франції. Сам від'їзд короля розглядався набагато раніше, планувалося його весілля з Анною Ягеллонкою, яка мала правити в Польщі. Це створило б шанс керувати двома країнами.
В ситуації, що загрожувала державі анархією, примас Польщі Якуб Уханський наприкінці серпня 1574 року скликав з'їзд сенаторів і шляхти без участі представників Литви, Лівонії та Королівської Пруссії. Обговорювалося, чи було в Польщі міжкоролів'я, чи ні. Католицька партія виступала за визнання Генріха королем, але більшість хотіла визнання міжкоролів'я. В результаті компромісу було вирішено до 12 травня 1575 року відкликати Генріха. Того ж дня було скликано конгрес у Стенжиці. Цей з'їзд не прийняв жодних рішень, але суперництво між габсбурзьким та антигабсбурзьким таборами загострилося. Безвихідну ситуацію, що затягнулася, змінила татарська навала, яка спустошила Поділля та Червону Русь, полонивши величезну кількість людей. Примас Польщі, заручившись підтримкою Сенату, оголосив друге міжкоролів'я.
Конвокаційний сейм
Примас призначив конвокаційний сейм на 3 жовтня 1575 року. Дата виборів була призначена на 7 листопада 1575 року. Французька та габсбурзька сторони (примас Учанський, більшість сенаторів) підтримали кандидатуру імператора Максиміліана II. Крім того, він заручився підтримкою єпископату, обіцяючи відновити виконання вироків церковних судів і протестантів, значної частини магнатів, прусських міст і литовців. Шляхетство було проти цієї кандидатури, але без серйозної кандидатури. Ян Замойський побачив на троні «Пяста». Розглядалися також кандидатури Яна III Вази, його сина та Стефана Баторія. У цій ситуації турецька легація відіграла важливу роль, заохочуючи обрання «Пяста», Яна III Вазу або Баторія. У разі обрання королем Максиміліан II загрожував би Туреччині війною, що суперечило її попередній мирній політиці щодо Речі Посполитої.
Вибори
Виборчий парламент розпочався 8 листопада із заслуховування представників кандидатів. У сенаті переважали прихильники Максиміліана ІІ, а серед депутатів були прихильники «П'ястів» (Ян Замойський, Миколай Сєніцький) та Стефана Баторія (Анджей Зборовський). Суперечки тривали до 12 грудня 1575 року, коли примас Якуб Уханський під тиском папського нунція Вінченцо Лауро оголосив про обрання королем Польщі та Великим князем Литовським Максиміліана II Габсбурга. Король обирався без згоди шляхетства, зібраного на виборчому полі. Шляхта почувалася настільки ображеною, що з натовпу стріляли навіть у примаса. В результаті цих подій серед шляхти було досягнуто компромісу щодо кандидата. Позиції Баторія зростали, оскільки він переміг свого суперника Каспара Бекеша в Трансільванському князівстві в той час і міг використовувати гроші, отримані від перемоги над ним. Шляхта, за підказкою Замойського і Течинського, вирішила обрати Анну Ягеллонку королем і видати її заміж за Стефана Баторія. Перемогу одного з кандидатів мала вирішити коронація на Вавелі.
Гонка за корону
18 січня 1576 року прихильники Баторія скликали під Єнджеювом спільний з'їзд, який у лютому зайняв Краків. Окрім шляхти, більшість з якої була з Русі, учасниками були сенатори: Анджей Зборовський, Станіслав Ґурка та куявський єпископ Станіслав Карнковський. Дії прихильників імператора були надто млявими порівняно з діями прихильників князя Трансільванії. Посланці імператора прибули до Єнджейова і переконали коронувати ерцгерцога Ернеста, а не Максиміліана. До Єнджейова також прибув посланець Стефана Баторія аріанин Гієронім Філіповський. 1 лютого конгрес підтвердив обрання Стефана і призначив дату коронації на 4 березня. 8 лютого в кафедральному соборі в Меггеші Баторі присягнув перед польськими посланцями pacta conventa і почав готувати похід. Максиміліан ІІ Габсбург, упевнений у своєму виборі, не злякався Баторія, він навіть відмовився від посилання свого представника на з'їзд своїх прихильників у Ловичі та почав обговорювати з польськими посланцями форму конвентних пактів, з яких він підписав лише 13. Це відбулося 23 березня в костелі августинців у Відні. Тим часом 4 березня в Кракові зібрався коронаційний сейм, на якому делегація Баторія представила pacta conventa, присягнуту Баторієм. 6 квітня Баторій перетнув кордон Корони і 18 квітня здійснив урочистий в'їзд до Кракова. Його обрання королем досі не визнали Литва, Королівська Пруссія та Якуб Уханський. 1 травня 1576 року куявський єпископ Станіслав Карнковський вінчав Анну Ягеллонку та Стефана Баторія, а потім вінчав молоде подружжя. Новий король пішов на мирні переговори зі своїми противниками з метою визнання його влади, що принесло очікуваний ефект.
Див. також
Посилання
- Tak potocznie nazywano Polaków, którzy kandydowali do polskiego tronu. W ten sam sposób określano innego kandydata — Czecha, Wilhelma z Rożemberka. Kandydaci ci zazwyczaj nie mieli nic wspólnego z dynastią Piastów.
- , Skandale mity i anegdoty historyczne Bellona Warszawa 2015, s.34.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vibori 1575 drugi vilni vibori pislya vid yizdu Genriha Valua v nich z 18 na 19 chervnya 1574 roku do Franciyi za francuzkoyu koronoyu v Rechi Pospolitij pochavsya period mizhkoroliv ya Vono zakinchilosya podvijnim viborom na elekcijnomu sejmi Borotbu za polsku koronu vigrali Anna Yagellonka ta Stefan Batorij Vibori polsko litovskogo korolya 1575 Krayina Rich Pospolita YurisdikciyaRich Pospolita PoperednikVibori polsko litovskogo korolya 1573 NastupnikVibori polsko litovskogo korolya 1587 Data j chas1576 Uchasnik i Mikolaj Radzivill i Yan Kostka Viborna posadakorol Polskij Obranij kandidatMaksimilian II Gabsburg Anna Yagellonka i Stefan Batorij KandidatMaksimilian II Gabsburg Anna Yagellonka Stefan Batorij i Ferdinand II Viborecd Pacta conventaStanovishe krayini pislya vid yizdu Genriha ValuaGenrik Valua Diznavshis pro smert svogo brata Karla IX Genrih Valua za pidkazkoyu svoyeyi materi Katerini Medichi virushiv do Franciyi shob prijnyati koronu ciyeyi krayini Pislya vihodu z Rechi Pospolitoyi Genrik Valua prodovzhuvav nazivatisya korolem Polshi ta predstavlyav interesi Koroni pid chas perebuvannya u Franciyi Sam vid yizd korolya rozglyadavsya nabagato ranishe planuvalosya jogo vesillya z Annoyu Yagellonkoyu yaka mala praviti v Polshi Ce stvorilo b shans keruvati dvoma krayinami V situaciyi sho zagrozhuvala derzhavi anarhiyeyu primas Polshi Yakub Uhanskij naprikinci serpnya 1574 roku sklikav z yizd senatoriv i shlyahti bez uchasti predstavnikiv Litvi Livoniyi ta Korolivskoyi Prussiyi Obgovoryuvalosya chi bulo v Polshi mizhkoroliv ya chi ni Katolicka partiya vistupala za viznannya Genriha korolem ale bilshist hotila viznannya mizhkoroliv ya V rezultati kompromisu bulo virisheno do 12 travnya 1575 roku vidklikati Genriha Togo zh dnya bulo sklikano kongres u Stenzhici Cej z yizd ne prijnyav zhodnih rishen ale supernictvo mizh gabsburzkim ta antigabsburzkim taborami zagostrilosya Bezvihidnu situaciyu sho zatyagnulasya zminila tatarska navala yaka spustoshila Podillya ta Chervonu Rus polonivshi velicheznu kilkist lyudej Primas Polshi zaruchivshis pidtrimkoyu Senatu ogolosiv druge mizhkoroliv ya Konvokacijnij sejmMaksimilian II Gabsburg Primas priznachiv konvokacijnij sejm na 3 zhovtnya 1575 roku Data viboriv bula priznachena na 7 listopada 1575 roku Francuzka ta gabsburzka storoni primas Uchanskij bilshist senatoriv pidtrimali kandidaturu imperatora Maksimiliana II Krim togo vin zaruchivsya pidtrimkoyu yepiskopatu obicyayuchi vidnoviti vikonannya virokiv cerkovnih sudiv i protestantiv znachnoyi chastini magnativ prusskih mist i litovciv Shlyahetstvo bulo proti ciyeyi kandidaturi ale bez serjoznoyi kandidaturi Yan Zamojskij pobachiv na troni Pyasta Rozglyadalisya takozh kandidaturi Yana III Vazi jogo sina ta Stefana Batoriya U cij situaciyi turecka legaciya vidigrala vazhlivu rol zaohochuyuchi obrannya Pyasta Yana III Vazu abo Batoriya U razi obrannya korolem Maksimilian II zagrozhuvav bi Turechchini vijnoyu sho superechilo yiyi poperednij mirnij politici shodo Rechi Pospolitoyi ViboriStefan Batorij Stefan Batorij zasvidchuye sho u viborah brali uchast deputati z mista Poznan z kolekcij Derzhavnogo arhivu v Poznani Viborchij parlament rozpochavsya 8 listopada iz zasluhovuvannya predstavnikiv kandidativ U senati perevazhali prihilniki Maksimiliana II a sered deputativ buli prihilniki P yastiv Yan Zamojskij Mikolaj Syenickij ta Stefana Batoriya Andzhej Zborovskij Superechki trivali do 12 grudnya 1575 roku koli primas Yakub Uhanskij pid tiskom papskogo nunciya Vinchenco Lauro ogolosiv pro obrannya korolem Polshi ta Velikim knyazem Litovskim Maksimiliana II Gabsburga Korol obiravsya bez zgodi shlyahetstva zibranogo na viborchomu poli Shlyahta pochuvalasya nastilki obrazhenoyu sho z natovpu strilyali navit u primasa V rezultati cih podij sered shlyahti bulo dosyagnuto kompromisu shodo kandidata Poziciyi Batoriya zrostali oskilki vin peremig svogo supernika Kaspara Bekesha v Transilvanskomu knyazivstvi v toj chas i mig vikoristovuvati groshi otrimani vid peremogi nad nim Shlyahta za pidkazkoyu Zamojskogo i Techinskogo virishila obrati Annu Yagellonku korolem i vidati yiyi zamizh za Stefana Batoriya Peremogu odnogo z kandidativ mala virishiti koronaciya na Vaveli Gonka za koronuVavel 18 sichnya 1576 roku prihilniki Batoriya sklikali pid Yendzheyuvom spilnij z yizd yakij u lyutomu zajnyav Krakiv Okrim shlyahti bilshist z yakoyi bula z Rusi uchasnikami buli senatori Andzhej Zborovskij Stanislav Gurka ta kuyavskij yepiskop Stanislav Karnkovskij Diyi prihilnikiv imperatora buli nadto mlyavimi porivnyano z diyami prihilnikiv knyazya Transilvaniyi Poslanci imperatora pribuli do Yendzhejova i perekonali koronuvati ercgercoga Ernesta a ne Maksimiliana Do Yendzhejova takozh pribuv poslanec Stefana Batoriya arianin Giyeronim Filipovskij 1 lyutogo kongres pidtverdiv obrannya Stefana i priznachiv datu koronaciyi na 4 bereznya 8 lyutogo v kafedralnomu sobori v Meggeshi Batori prisyagnuv pered polskimi poslancyami pacta conventa i pochav gotuvati pohid Maksimilian II Gabsburg upevnenij u svoyemu vibori ne zlyakavsya Batoriya vin navit vidmovivsya vid posilannya svogo predstavnika na z yizd svoyih prihilnikiv u Lovichi ta pochav obgovoryuvati z polskimi poslancyami formu konventnih paktiv z yakih vin pidpisav lishe 13 Ce vidbulosya 23 bereznya v kosteli avgustinciv u Vidni Tim chasom 4 bereznya v Krakovi zibravsya koronacijnij sejm na yakomu delegaciya Batoriya predstavila pacta conventa prisyagnutu Batoriyem 6 kvitnya Batorij peretnuv kordon Koroni i 18 kvitnya zdijsniv urochistij v yizd do Krakova Jogo obrannya korolem dosi ne viznali Litva Korolivska Prussiya ta Yakub Uhanskij 1 travnya 1576 roku kuyavskij yepiskop Stanislav Karnkovskij vinchav Annu Yagellonku ta Stefana Batoriya a potim vinchav molode podruzhzhya Novij korol pishov na mirni peregovori zi svoyimi protivnikami z metoyu viznannya jogo vladi sho prineslo ochikuvanij efekt Div takozhElekciya vilna pogolovna Genrihovi artikuli Pacta conventaPosilannyaTak potocznie nazywano Polakow ktorzy kandydowali do polskiego tronu W ten sam sposob okreslano innego kandydata Czecha Wilhelma z Rozemberka Kandydaci ci zazwyczaj nie mieli nic wspolnego z dynastia Piastow Skandale mity i anegdoty historyczne Bellona Warszawa 2015 s 34