Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Обрання нового короля Польщі після смерті Стефана Баторія 12 грудня 1586 року. Вибори розпочалися 30 червня 1587 року відкриттям елекційного сейму у Волі під Варшавою і завершилися 27 грудня того ж року коронацією Сигізмунда Вази на Вавелі.
| Вибори польсько-литовського короля 1587 | |
| Країна |  Річ Посполита |
|---|---|
| Юрисдикція | Річ Посполита |
| Попередник | Вибори польсько-литовського короля 1575 |
| Наступник | Вибори польсько-литовського короля 1632 |
| Дата й час | 1587 |
| Виборна посада | король Польський |
| Обраний кандидат | Максиміліан III Австрійський і Сигізмунд III Ваза |
| Кандидат | Максиміліан III Австрійський, Сигізмунд III Ваза, Федір Іванович, Фердинанд II, Матвій Габсбург і Ернст Австрійський |
Перед виборами
Смерть Стефана Баторія в 1586 році поклала початок третьому міжкоролів'ю за останні 15 років, хоча це мало означати захоплення влади дружиною Баторі, Анною Ягеллонкою, яка була проголошена королем Польщі 1575 року і коронована через рік. Однак Анна зреклася прав на корону. Тому владу, за прецедентом перших виборів, перебрав інтеррекс — гнезненський архієпископ , який під час міжкоролів'я мав займатися поточними справами, наприклад організація виборів і прийом іноземних представництв.
Настрої в Речі Посполитій не передвіщали швидких і легких виборів. Відразу після смерті Баторій не користувався симпатією шляхти, яка звинувачувала його в абсолютистських нахилах і тиранії, що мала довести страта Самуїла Зборовського. В останні роки свого правління король тримав свою владу на магнатах (Замойських, Любомирських, Радзивіллах), а шляхта, яка протягом перших двох міжкоролів'їв становила соціальну базу державної реформи, була витіснена на маргінес. Окрім послаблення авторитету престолу, впала довіра шляхти до Сенату. Крім того, як завжди, існували великі відмінності інтересів між Короною та Великим князівством Литовським, Руськими воєводствами та рештою країни, а також антагонізм між Великою та Малою Польщею. Перші розбіжності між сторонами спалахнули на Конвокаційному сеймі, який розпочався 2 лютого 1587 року. Фракція Зборовських домоглася заборони праці Гейденштейна D"e bello Moscovitico commentariorum libri sex", яка була апологією московських війн Баторія, в якій справа про обезголовлення Самійла Зборовського була подана в односторонньому тлумаченні на користь короля та канцлера Яна Замойського. Анджею Зборовському вдалося повернути честь і скасувати баніцію брата Кшиштофа.
Претенденти на престол
Уже на конвокаційному сеймі лідери фракцій намагалися переконати шляхту підтримати своїх кандидатів. Домінували чотири варіанти: габсбурзький, шведський (просуваний як Ягеллонський), московський і кандидатура короля П'яста, тобто обрання громадянина Речі Посполитої. Кандидата з родини Габсбургів підтримали брати Зборовські, воєвода познанський Станіслав Ґурка, єпископ Віленський Єжи Радзивіл та Станіслав Сендзівой Чарнковський, які отримали значні кошти від Рудольфа II на підтримку свого кандидата. Проте кандидатура Габсбургів і обрання ультракатолицького короля могли означати крах релігійного миру в Речі Посполитій, гарантованого Варшавською конфедерацією. Обрання правителем Речі Посполитої царя Федора знайшло своїх прихильників серед литовців, які бачили в цій кандидатурі можливість мирного вирішення суперечок між Річчю Посполитою та Московією. Обрання царя усунуло б збройну загрозу з боку Москви, а також мирну загрозу з боку Корони (польської гегемонії). Король П'ястів мав своїх прихильників серед шляхетства Корони, але відповідної кандидатури не було. Ті, хто обрали П'яста, також побоювалися протидії шляхти Великого князівства Литовського, що в гіршому випадку означало б розрив унії. Шведську кандидатуру в особі князя Сигізмунда Вази, сина Яна III Вази та Катерини Ягеллонки, висунула Анна Ягеллонка, до якої під час виборів приєднався Ян Замойський. Принц Швеції мав гарантувати свободу судноплавства в Балтійському морі, можливий польсько-шведський союз проти Москви та повернення Естонії Речі Посполитій.
Вибори
Елекційний сейм розпочав свої засідання 30 червня 1587року у Волі. У таборах навколо виборчого поля магнати збирали власні війська, що складалися як з клієнтели, так і з рядових вояків. Виборці поділялися на дві групи: проконвокаційні, зосереджені навколо братів Зборовських і кандидатури Максиміліана Габсбурга, та антиконвокаційні групи, прихильники Яна Замойського, якого також називали чорним через одяг, який вони носили як знак скорботи за Баторієм. Цілком безрезультатні перші тижні виборчого сейму пройшли в обговоренні смерті Самійла Зборовського та інших кривд, яких зазнала родина Зборовських від Замойського, якого хотіли віддати до суду. Відмова Замойського відреагувати на висунуті проти нього звинувачення призвела до проголошення повстання коронним референдарем Станіславом Чарнковським — кінного сейму, який мав діяти як спрощений суд для Замойського та інших сановників покійного короля. 27 липня конфліктуючі сторони вивели свої війська на поле, віддавши наказ готуватися до бою. Зрештою, посередництво примаса Станіслава Карнковського, воєводи сандомирського Станіслава Шафранця та єпископа кам'янського Вавжинець-Госліцького було прийнято, що призвело до запобігання загрозі кровопролиття. Після прибуття на вибори шведського посланника Еріка Спарре, який представив переваги обрання шведського принца, до цієї кандидатури схилялося все більше шляхтичів. Спочатку не бажаючи Сигізмунда Вази, Замойський передумав, коли кандидатуру князя підтримали примас Карнковський, великий маршалок корони Анджей Опалінський та Ольбрахт Ласький. 19 серпня примас висунув Сигізмунда Вазу королем, а у відповідь 22 серпня конвокаційне коло оголосило королем Максиміліана Габсбурга. Обидва кандидати не були визнані Великим князівством Литовським. Обидва кандидати прийняли вибори, і військові дії мали вирішити, хто буде коронований королем.
Після виборів. Війна за корону
27 вересня 1587 року в Оломоуці Максиміліан Габсбург прийняв титул короля Польщі та Великого князя Литовського та присягнув на Pacta conventa. Після вступу в королівство до його армії з 5000 вояків приєдналися 1500 польських прихильників. Наступним кроком було захоплення столиці країни — Кракова, але опір городян перервав цей намір. Зрештою, після провалу дипломатичних дій (розсилання листів до шляхтичів та міщан столиці, а також до членів Краківської академії) і нападів на міські стіни, 30 листопада 1587 року Габсбурги припинили облогу. Шведська сторона в особі посланців Еріка Браге та Еріка Спарре 24 серпня 1587 року присягнула на конвентний пакт, не чекаючи прибуття Сигізмунда Вази до Речі Посполитої. Кандидат з'явився в Гданську 29 вересня, але за наказом батька не залишав корабель, доки з пактів не було вилучено пункт про включення Естонії до Речі Посполитої. 7 жовтня Сигізмунд Ваза присягнув на монастир у цистерціанському монастирі в Оливі, а 9 грудня 1587 року він увійшов до Кракова, не зустрівши жодного опору з боку Максиміліана, який рухався зі своїм військом біля кордону з імперією. 27 грудня Сигізмунд III Ваза коронувався на польського короля і великого князя литовського. 24 січня 1588 року Ян Замойський у розгромив війська Максиміліана Габсбурга, які спустошували польсько-сілезький кордон. Максиміліан і вірні йому німецькі та польські сановники були інтерновані в Красноставі. Зрештою, конфлікт завершився Пацифікаційним сеймом (з 6 березня по 23 квітня 1589 року), під час якого прихильники обрання Габсбургів присягнули на вірність королю Сигізмунду III і отримали свободу та можливість повернутися до Речі Посполитої.
2 грудня 1587 року шляхта Руського воєводства заснувала Ряшівську конфедерацію і закликала прихильників обох електів не вдаватися до військових дій.
Див. також
Посилання
- S. Grzybowski, Jan Zamoyski, Warszawa 1994, s. 217.
- U. Augustyniak, Historia Polski 1572—1795, Warszawa 2008, s. 583.
- S. Grzybowski, Dzieje Polski i Litwy, w: Wielka Historia Polski, S. Grodziski (red.), Kraków 2003, s. 570.
- H. Wisner, Zygmunt III Waza, Wrocław 1991, s. 12-16.
- U. Augustyniak, Historia Polski 1572—1795, s. 587.
- J.U. Niemcewicz, Dzieje panowania Zygmunta III, t. 1, Kraków 1860, s. 23.
- Jedyną ofiarą śmiertelną tych wydarzeń był kanonik inowrocławski Brzeziński. Zabójca, który mierzył zapewne do Zamoyskiego lub kogoś z jego świty, głośno wołał zaraz po wystrzale: «Nie ciebie chciałem!»S. Grzybowski, Dzieje Polski i Litwy, w: Wielka Historia Polski, S. Grodziski (red.), Kraków 2003, s. 571.; J.U. Niemcewicz, Dzieje panowania Zygmunta III, t. 1, Kraków 1860, s. 23.
- U. Augustyniak, Historia Polski 1572—1795, Warszawa 2008, s. 590.
- S. Grzybowski, Dzieje Polski i Litwy, w: Wielka Historia Polski, S. Grodziski (red.), Kraków 2003, s. 580.
- Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Aleksandra hr. Stadnickiego. Wyd. staraniem Galicyjskiego Wydziału Krajowego. T. 20. Lauda sejmikowe. T. 1. Lauda wiszeńskie 1572—1648 r., Lwów 1909, s. 73-79, Edward Opliński, Kultura polityczna szlachty polskiej w latach 1587—1652: system parlamentarny a społeczeństwo obywatelskie, Warszawa 1995, s. 252.
Бібліографія
- Stanisław Płaza, Wielkie bezkrólewia, w: Dzieje narodu i państwa polskiego, Kraków 1988.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Obrannya novogo korolya Polshi pislya smerti Stefana Batoriya 12 grudnya 1586 roku Vibori rozpochalisya 30 chervnya 1587 roku vidkrittyam elekcijnogo sejmu u Voli pid Varshavoyu i zavershilisya 27 grudnya togo zh roku koronaciyeyu Sigizmunda Vazi na Vaveli Vibori polsko litovskogo korolya 1587 Krayina Rich Pospolita YurisdikciyaRich Pospolita PoperednikVibori polsko litovskogo korolya 1575 NastupnikVibori polsko litovskogo korolya 1632 Data j chas1587 Viborna posadakorol Polskij Obranij kandidatMaksimilian III Avstrijskij i Sigizmund III Vaza KandidatMaksimilian III Avstrijskij Sigizmund III Vaza Fedir Ivanovich Ferdinand II Matvij Gabsburg i Ernst Avstrijskij Primas avtor nevidomijPered viboramiSmert Stefana Batoriya v 1586 roci poklala pochatok tretomu mizhkoroliv yu za ostanni 15 rokiv hocha ce malo oznachati zahoplennya vladi druzhinoyu Batori Annoyu Yagellonkoyu yaka bula progoloshena korolem Polshi 1575 roku i koronovana cherez rik Odnak Anna zreklasya prav na koronu Tomu vladu za precedentom pershih viboriv perebrav interreks gneznenskij arhiyepiskop yakij pid chas mizhkoroliv ya mav zajmatisya potochnimi spravami napriklad organizaciya viboriv i prijom inozemnih predstavnictv Yan Zamojskij kartina Yana Shvankovskogo Nastroyi v Rechi Pospolitij ne peredvishali shvidkih i legkih viboriv Vidrazu pislya smerti Batorij ne koristuvavsya simpatiyeyu shlyahti yaka zvinuvachuvala jogo v absolyutistskih nahilah i tiraniyi sho mala dovesti strata Samuyila Zborovskogo V ostanni roki svogo pravlinnya korol trimav svoyu vladu na magnatah Zamojskih Lyubomirskih Radzivillah a shlyahta yaka protyagom pershih dvoh mizhkoroliv yiv stanovila socialnu bazu derzhavnoyi reformi bula vitisnena na margines Okrim poslablennya avtoritetu prestolu vpala dovira shlyahti do Senatu Krim togo yak zavzhdi isnuvali veliki vidminnosti interesiv mizh Koronoyu ta Velikim knyazivstvom Litovskim Ruskimi voyevodstvami ta reshtoyu krayini a takozh antagonizm mizh Velikoyu ta Maloyu Polsheyu Pershi rozbizhnosti mizh storonami spalahnuli na Konvokacijnomu sejmi yakij rozpochavsya 2 lyutogo 1587 roku Frakciya Zborovskih domoglasya zaboroni praci Gejdenshtejna D e bello Moscovitico commentariorum libri sex yaka bula apologiyeyu moskovskih vijn Batoriya v yakij sprava pro obezgolovlennya Samijla Zborovskogo bula podana v odnostoronnomu tlumachenni na korist korolya ta kanclera Yana Zamojskogo Andzheyu Zborovskomu vdalosya povernuti chest i skasuvati baniciyu brata Kshishtofa Maksimilian Gabsburg Nacionalnij muzej u VarshaviPretendenti na prestolUzhe na konvokacijnomu sejmi lideri frakcij namagalisya perekonati shlyahtu pidtrimati svoyih kandidativ Dominuvali chotiri varianti gabsburzkij shvedskij prosuvanij yak Yagellonskij moskovskij i kandidatura korolya P yasta tobto obrannya gromadyanina Rechi Pospolitoyi Kandidata z rodini Gabsburgiv pidtrimali brati Zborovski voyevoda poznanskij Stanislav Gurka yepiskop Vilenskij Yezhi Radzivil ta Stanislav Sendzivoj Charnkovskij yaki otrimali znachni koshti vid Rudolfa II na pidtrimku svogo kandidata Prote kandidatura Gabsburgiv i obrannya ultrakatolickogo korolya mogli oznachati krah religijnogo miru v Rechi Pospolitij garantovanogo Varshavskoyu konfederaciyeyu Obrannya pravitelem Rechi Pospolitoyi carya Fedora znajshlo svoyih prihilnikiv sered litovciv yaki bachili v cij kandidaturi mozhlivist mirnogo virishennya superechok mizh Richchyu Pospolitoyu ta Moskoviyeyu Obrannya carya usunulo b zbrojnu zagrozu z boku Moskvi a takozh mirnu zagrozu z boku Koroni polskoyi gegemoniyi Korol P yastiv mav svoyih prihilnikiv sered shlyahetstva Koroni ale vidpovidnoyi kandidaturi ne bulo Ti hto obrali P yasta takozh poboyuvalisya protidiyi shlyahti Velikogo knyazivstva Litovskogo sho v girshomu vipadku oznachalo b rozriv uniyi Shvedsku kandidaturu v osobi knyazya Sigizmunda Vazi sina Yana III Vazi ta Katerini Yagellonki visunula Anna Yagellonka do yakoyi pid chas viboriv priyednavsya Yan Zamojskij Princ Shveciyi mav garantuvati svobodu sudnoplavstva v Baltijskomu mori mozhlivij polsko shvedskij soyuz proti Moskvi ta povernennya Estoniyi Rechi Pospolitij ViboriSigizmund III Vaza kartina Marcina Kobera Elekcijnij sejm rozpochav svoyi zasidannya 30 chervnya 1587roku u Voli U taborah navkolo viborchogo polya magnati zbirali vlasni vijska sho skladalisya yak z kliyenteli tak i z ryadovih voyakiv Viborci podilyalisya na dvi grupi prokonvokacijni zoseredzheni navkolo brativ Zborovskih i kandidaturi Maksimiliana Gabsburga ta antikonvokacijni grupi prihilniki Yana Zamojskogo yakogo takozh nazivali chornim cherez odyag yakij voni nosili yak znak skorboti za Batoriyem Cilkom bezrezultatni pershi tizhni viborchogo sejmu projshli v obgovorenni smerti Samijla Zborovskogo ta inshih krivd yakih zaznala rodina Zborovskih vid Zamojskogo yakogo hotili viddati do sudu Vidmova Zamojskogo vidreaguvati na visunuti proti nogo zvinuvachennya prizvela do progoloshennya povstannya koronnim referendarem Stanislavom Charnkovskim kinnogo sejmu yakij mav diyati yak sproshenij sud dlya Zamojskogo ta inshih sanovnikiv pokijnogo korolya 27 lipnya konfliktuyuchi storoni viveli svoyi vijska na pole viddavshi nakaz gotuvatisya do boyu Zreshtoyu poserednictvo primasa Stanislava Karnkovskogo voyevodi sandomirskogo Stanislava Shafrancya ta yepiskopa kam yanskogo Vavzhinec Goslickogo bulo prijnyato sho prizvelo do zapobigannya zagrozi krovoprolittya Pislya pributtya na vibori shvedskogo poslannika Erika Sparre yakij predstaviv perevagi obrannya shvedskogo princa do ciyeyi kandidaturi shilyalosya vse bilshe shlyahtichiv Spochatku ne bazhayuchi Sigizmunda Vazi Zamojskij peredumav koli kandidaturu knyazya pidtrimali primas Karnkovskij velikij marshalok koroni Andzhej Opalinskij ta Olbraht Laskij 19 serpnya primas visunuv Sigizmunda Vazu korolem a u vidpovid 22 serpnya konvokacijne kolo ogolosilo korolem Maksimiliana Gabsburga Obidva kandidati ne buli viznani Velikim knyazivstvom Litovskim Obidva kandidati prijnyali vibori i vijskovi diyi mali virishiti hto bude koronovanij korolem Pislya viboriv Vijna za koronuKapitulyaciya ercgercoga Maksimiliana v Bichini kartina Yuliusha Kossaka 27 veresnya 1587 roku v Olomouci Maksimilian Gabsburg prijnyav titul korolya Polshi ta Velikogo knyazya Litovskogo ta prisyagnuv na Pacta conventa Pislya vstupu v korolivstvo do jogo armiyi z 5000 voyakiv priyednalisya 1500 polskih prihilnikiv Nastupnim krokom bulo zahoplennya stolici krayini Krakova ale opir gorodyan perervav cej namir Zreshtoyu pislya provalu diplomatichnih dij rozsilannya listiv do shlyahtichiv ta mishan stolici a takozh do chleniv Krakivskoyi akademiyi i napadiv na miski stini 30 listopada 1587 roku Gabsburgi pripinili oblogu Shvedska storona v osobi poslanciv Erika Brage ta Erika Sparre 24 serpnya 1587 roku prisyagnula na konventnij pakt ne chekayuchi pributtya Sigizmunda Vazi do Rechi Pospolitoyi Kandidat z yavivsya v Gdansku 29 veresnya ale za nakazom batka ne zalishav korabel doki z paktiv ne bulo vilucheno punkt pro vklyuchennya Estoniyi do Rechi Pospolitoyi 7 zhovtnya Sigizmund Vaza prisyagnuv na monastir u cistercianskomu monastiri v Olivi a 9 grudnya 1587 roku vin uvijshov do Krakova ne zustrivshi zhodnogo oporu z boku Maksimiliana yakij ruhavsya zi svoyim vijskom bilya kordonu z imperiyeyu 27 grudnya Sigizmund III Vaza koronuvavsya na polskogo korolya i velikogo knyazya litovskogo 24 sichnya 1588 roku Yan Zamojskij u rozgromiv vijska Maksimiliana Gabsburga yaki spustoshuvali polsko silezkij kordon Maksimilian i virni jomu nimecki ta polski sanovniki buli internovani v Krasnostavi Zreshtoyu konflikt zavershivsya Pacifikacijnim sejmom z 6 bereznya po 23 kvitnya 1589 roku pid chas yakogo prihilniki obrannya Gabsburgiv prisyagnuli na virnist korolyu Sigizmundu III i otrimali svobodu ta mozhlivist povernutisya do Rechi Pospolitoyi 2 grudnya 1587 roku shlyahta Ruskogo voyevodstva zasnuvala Ryashivsku konfederaciyu i zaklikala prihilnikiv oboh elektiv ne vdavatisya do vijskovih dij Div takozhElekciya vilna pogolovna Vibori polsko litovskogo korolya 1575 Vibori polsko litovskogo korolya 1632 Vibori polsko litovskogo korolya 1648PosilannyaS Grzybowski Jan Zamoyski Warszawa 1994 s 217 U Augustyniak Historia Polski 1572 1795 Warszawa 2008 s 583 S Grzybowski Dzieje Polski i Litwy w Wielka Historia Polski S Grodziski red Krakow 2003 s 570 H Wisner Zygmunt III Waza Wroclaw 1991 s 12 16 U Augustyniak Historia Polski 1572 1795 s 587 J U Niemcewicz Dzieje panowania Zygmunta III t 1 Krakow 1860 s 23 Jedyna ofiara smiertelna tych wydarzen byl kanonik inowroclawski Brzezinski Zabojca ktory mierzyl zapewne do Zamoyskiego lub kogos z jego swity glosno wolal zaraz po wystrzale Nie ciebie chcialem S Grzybowski Dzieje Polski i Litwy w Wielka Historia Polski S Grodziski red Krakow 2003 s 571 J U Niemcewicz Dzieje panowania Zygmunta III t 1 Krakow 1860 s 23 U Augustyniak Historia Polski 1572 1795 Warszawa 2008 s 590 S Grzybowski Dzieje Polski i Litwy w Wielka Historia Polski S Grodziski red Krakow 2003 s 580 Akta grodzkie i ziemskie z czasow Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardynskiego we Lwowie w skutek fundacyi sp Aleksandra hr Stadnickiego Wyd staraniem Galicyjskiego Wydzialu Krajowego T 20 Lauda sejmikowe T 1 Lauda wiszenskie 1572 1648 r Lwow 1909 s 73 79 Edward Oplinski Kultura polityczna szlachty polskiej w latach 1587 1652 system parlamentarny a spoleczenstwo obywatelskie Warszawa 1995 s 252 BibliografiyaStanislaw Plaza Wielkie bezkrolewia w Dzieje narodu i panstwa polskiego Krakow 1988