Вентогірус

† Вентогірус Час існування: 575–545 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N
Біологічна класифікація
Царство: Тварини Тип: Петалонами Рід: Ventogyrus Вид: Ventogyrus chistyakovi
Біноміальна назва
Ventogyrus chistyakovi Ivantsov and Grazhdankin 1997
Посилання
Вікісховище: Ventogyrus Віківиди: Ventogyrus Fossilworks: 153181

Вентогірус (лат. Ventogyrus) — рід організмів едіакарської біоти, що належить до типу петалоном. Скам'янілості вперше виявлені в середній течії річки Онега Архангельської області Ленінградським геологом В. Г. Чистяковим в середині 1980-х років. Надалі В. Г. Гражданкіним і А. Ю. Іванцовим виявлено сотні скам'янілостей. Нині є одним з найбільш вивчених докембрійських організмів.

Будова

Вентогірус мав яйцеподібне тіло, що складається з трьох однакових часток, розділених поздовжніми перегородками. Йому притаманна осьова симетрія третього порядку. Від поздовжніх перегородок відходили в два ряди поперечні перегородки, які розділяли організм на окремі порожнини. Осьова частина організму являла собою відокремлену порожнину у вигляді тригранної призми. На поверхні поздовжніх перегородок і центральної призми збереглися відбитки розгалуженої системи провідних судин. На кожній з трьох граней центральної призми знаходився центральний стовбур провідної системи, від якого в порядку чергування відходили бокові гілки, які кілька разів роздвоюються у напрямку до зовнішньої поверхні організму. У кожну поперечну порожнину організму вело окреме відгалуження центрального стовбура.

Скам'янілості

В залежності від збереженості перегородок і ступеня заповнення камер осадом, вентогірус утворює скам'янілості різного ступеня збереженості. Завдяки м'якості вологих пісковиків Онезького родовища, скам'янілості розламуються по поверхнях, що відповідають перегородкам, це дозволяє детально вивчити його внутрішню будову.

Екологія

Серед дослідників немає єдності щодо екології вентогіруса. Найбільш ймовірно, вентогірус був вільноплаваючою твариною. На загостреному кінці тіла перебував рот, а центральна призма являла собою травний орган. Плавання здійснювалося за допомогою війок, що покривали зовнішню частину тіла. Три великих поля, розташованих на задньому кінці тіла могли нести щупальця, які приводяться в рух м'язами, на наявність яких вказують характерні складки, що розходяться радіально. За багатьма ознаками вентогірус схожий з сучасними реброплавами, за винятком трипроменевою симетрії (гребневикам притаманна двопроменева або неповна чотирипроменева симетрія).

Будь-яких органів для прикріплення до дна у вентогірусов не виявлено, однак не виключено, що їм належать знайдені поруч фрагменти трубок, які виконували роль прикріплювального стебла. М. О. Федонкіним висловлювалося також припущення, що яйцеподібне тіло являло собою поплавок-пневматофор, який підтримував невідомий поки організм або колонію організмів.

Примітки

1. Иванцов А.Ю. Вендский организм опознается по отпечаткам [ 2006-10-09 у Wayback Machine.]. Природа, 2003, №10, с. 3–9.
2. Малаховская Я. Е., Иванцов А. Ю. Вендские жители Земли. Химия и жизнь, 2004, № 7.
3. Иванцов А.Ю. Типичные позднедокембрийские ископаемые Намибии — петалонамы [ 2011-01-04 у Wayback Machine.]. В кн: «Палеострат-2009». Годичное собрание секции палеонтологии МОИП и Московского отделения Палеонтологического общества. Москва, 26–27 января 2009 г. Программа и тезисы докладов. Алексеев А.С. (ред.). М.: Палеонтологический ин-т им. А.А. Борисяка РАН, 2009. 49 с.

Посилання

• M. A. Fedonkin, A. Y. Ivantsov Ventogyrus, a possible siphonophore-like trilobozoan coelenterate from the Vendian Sequence (late Neoproterozoic), northern Russia. Geological Society, London, Special Publications 2007, v. 286, p. 187–194. doi: 10.1144/SP286.14.
• А. Yu. Ivantsov and D. V. Grazhdankin . Paleontological Journal, 001. 31, No.1,1997, pp. 1-16. Translated from Paleontologicheskii Zhurnal, No.1,1997, pp. 3-18.

Див. також

• Петалонами
• Едіакарська фауна
• Чарнія
• Птеридина
• Рангея
• Харніодиск
• Ернієтта