Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Великий театр світу» (ісп. El gran teatro del mundo) — драма іспанського драматурга Педро Кальдерона де ла Барки, написана 1630 року. Один з найвідоміших творів у жанрі .
| Автор | Педро Кальдерон де ла Барка |
|---|---|
| Мова | іспанська |
Історія створення
«Великий театр світу» — один з ранніх autos Кальдерона. Написаний правдоподібно ще перед 1635 роком, на що вказує його стиль, позбавлена надмірної риторики мова, просте віршування та важка, але дуже чітка структура п'єси. Твір видано 1654 року.
Топос театру світу
Ідея світу як театру, де людина є актором, а Бог — драматургом, походить від філософії стоїків. Походить з LXXVI «Морального листа» Сенеки до Луцілія. Пізніше його розвинув Епіктет в «Енхейридіоні», а потім Лукіан у його Діалогах («Сон», «Ікар» і «Меніпп»). Християнізація ідеї належить Аврелію Августину та Івану Золотоустому. У сучасний період її використав Еразм Роттердамським (у «Похвалі дурості» та «Бесіди»).
Ця ідея також знайшла своє місце в іспанській літературі. Вперше вона з'явилася в «Кроталоні» Крістофора Гнозофа приблизно в 1552—1553 роках, а потім у творі «Закохана Діана» Гаспара Гіл Поло (1564). Сліди цього порівняння також можна знайти в «Cancionero» («Пісенник») Хорхе де Монтемайора (1554), у «Gran Teatro del Mundo» («Великий театр світу») П'єра де Бовістуау, перекладеному з французької на кастильську в 1569 році, і в «Examen de Ingenios» («Дослідження розуму») Уарте де Сан Хуана (1594).
На рубежі 16-17 століть, коли держава переживала повільний розпад і ставилися під сумнів загальноприйняті ідеали, тема світу як театру набула популярності в проповідях і рефлексійній літературі.
Перші згадки про цю тему з'явилися в проповідях, таких як проповідь проповідника Алонсо де Кабера на похоронах Філіпа II у 1598 році та в праці кармеліта Аугусто Нуньєса Дельгаділло «De la victoria de los justos» («Про перемогу праведних») 1618 року.
У художній літературі мотив світового театру з'явився в першій частині крутійського роману Мате Алемана «Гусман де Альфараче» 1599 року, а також в анонімному сонеті «A la muerte de una dama» (На смерть дами), опублікованому 1605 року.
На сцені першою спробою представити цей топос стала Lo fingido verdadero («Справжня вигадка») Лопе де Веги. 1615 року в другій частині «Дон Кіхота» Мігель де Сервантес майстерно показав діалог героїв, порівнявши життя з комедією, а людей з акторами цієї п'єси.
Зрештою, у 1635 році, майже одночасно з Кальдероном, цю тему підняв Франсіско де Кеведо у своїй праці «Epicteto y Phocilides en español con consonantes» («Епіктет і Фокілід у іспанській мові з приголосними»).
Персонажі
| Особа | Її роль у драмі |
|---|---|
| Автор | Бог |
| Світ | Сцена та актор, який виставляє та забирає реквізити |
| Король | Уособлення влади |
| Розсудливість | такожːблагочестя або віра, що уособлює Церкву, яка визначає себе слугою віри. |
| Закон Благодаті | підпорядкований Автору (Автор каже, що своїми устами промовляє попередження) |
| Краса | фізична краса (у тексті людська краса) жінки |
| Багач | |
| Селянин | |
| Бідняк | |
| Дитина | Померла ще перед народженням |
| Голос | сповіщає героям про їхню смерть |
Сюжет
Вступ
Драма починається монологом Автора, який кличе Світ на сцену. Автор із захопленням розповідає про світ, водночас наголошуючи на його мінливості та обмеженості. Він сповіщає Світ, що з нагоди свята (autos ставилися на сцені на свято Корпус-Крісті) відбудеться вистава, яка прославить його (Автора) і його владу. Тоді Автор йде на другий план, щоб створити акторів, давши слово Світу.
Світ представляє свою історію, розділену на три дні, як іспанська комедія. Перший день — це час природного закону, від створення світу до отримання Мойсеєм Десяти Заповідей. Другий день — це ера писаних законів, а третій — час закону благодаті, який починається з приходом Христа. Світ також показує дві брами: ворота колиски та ворота могили, через які повинні пройти всі дійові особи.
Потім на сцену виходять Актори, а Автор розподіляє їм ролі. Більшість з них слухняно виконує свої ролі, але Селянин і Бідняк скаржаться на них. Автор повідомляє, що оцінюватиме всіх акторів після вистави, дивлячись лише на те, чи добре вони зіграли свої ролі. Вистава, яку грають у світових театрах, має бути комедією і має назву «Твори добро, бо Бог є Бог». Актори вимагають репетиції та інформації про час закінчення вистави, але Автор не піддається жодним вимогам.
Світ забезпечує Акторів відповідними костюмами та реквізитами, що відповідають їхнім ролям (тільки Бідняку нічого не дає, а замість цього забирає його одяг).
Вистава
Події цієї частини відбувається у двох сферах, які відкриваються глядачеві: Земній, в якій грають актори, і Небесній, де сидить автор і дивиться виставу.
Власне вистава починається із Закону благодаті, який розкриває зміст п'єси, що міститься у двох реченнях: «Люби ближнього свого, як самого себе» і «Твори добро, бо Бог є Бог». У наступних сценах Закон благодаті часто це повторюватиме, але більшість героїв не чутимуть його. Герої зустрічаються, зіштовхуються їхні життєві погляди. Бідняк намагається знайти підтримку в інших персонажів, але Красуня його не помічає, Багач відхиляє його благання, Король відсилає його до свого ялмужника, а Селянин замість допомоги пропонує роботу. Лише Розсудливість підносить йому хліб (який символізує Євхаристію). Потім Розсудливість/Релігія коливається, але здобуває підтримку Короля, який належить до світської влади, що підтримує Церкву. Після цих подій герої починають розмову, під час якої розкривають свої бажання: Король мріє про мудрість, Красуня — про захоплення, Селянин хвилюється за свою душу, вважаючи, що він надто прив'язаний до землі та недостатньо вдячний Богові, Багач хоче лише чуттєвих насолод, а Бідняк проклинає день свого зачаття, але наголошує, що робить це не через страждання, а тому, що народився в гріху. Під час цієї розмови Голос один за одним повідомляє героям про їхню смерть. Більшість з них бунтують проти цього (тільки Бідняк приймає це з радістю), але врешті-решт вони йдуть примиреними та розкаяними (за винятком Багача, який у жаху йде геть і залишає своє серце на землі). Тільки Розсудливість не вмирає і завершує виставу, нагадуючи глядачам про необхідність покращувати своє життя. Наприкінці автор розкриває покарання і нагороди. У цій частині Автор говорить лише тричі: на початку відкриває виставу, наприкінці закриває і в середині нагадує, що дав акторам свободу і тому не виправлятиме їхніх помилок. Світ у цій частині знаходиться на задньому плані та не бере участі в дії, а лише коментує гру акторів.
Суд
Після смерті Світ забирає в акторів реквізити, щоб передати їх наступним. Красі нема що повертати, бо вона втратила свою красу, а Розсудливість нічого не повертає, бо Світ не може забрати добрі справи. З'являється також Дитина, яка померла до народження. Потім відбувається бенкет, де Автор запрошує акторів до столу, повного хліба, який адорує Небо і шанує, волею чи неволею, також Пекло. Першими запрошуються Мудрість і Бідняк. Короля, Селянина та Красуню відправляють у чистилище, де король першим рятується завдяки підтримці, наданій Розсудливістю/Релігією. Багач іде в пекло, а Дитина не отримує ні покарання, ні нагороди (див. лімб). Закінчується вистава спільним співом гімну на честь хліба: «Tantum ergo».
Аналіз
«Великий театр світу» — видатний твір, заснований на стоїчному порівнянні. У ньому Кальдерон розповідає всю біблійну історію людства від створення світу до гріхопадіння і до спокути. Автор рішуче наголошує, щоб спастися, окрім віри, необхідні також добрі діла. Бог є автором цієї вистави та дає акторам свободу волі, Він безпосередньо не втручається в їхні дії, але іноді через Закон благодаті нагадує їм про мету їхньої вистави. Режисер усього світу — це персонаж зі сторони, який коментує дії акторів. Відповідно до іспанської народної теології, він трактується як представник фатальної для людини тріо: Сатана, Світ і Плоть. Актори грають різні соціальні ролі, деякі з певним опором. Кальдерон наголошує на суспільних обов'язках особистості — недостатньо дбати лише про власне задоволення чи власний порятунок. Невиконання цих обов'язків, егоїстичний підхід до довіреної Богом ролі призводить до засудження Багача, хоча автор не нападає на багатство як таке. За винятком померлої до народження Дитини, яка, згідно з тогочасною теологією, потрапляє на лімбу, інші герої драми досягають збавіння. Кінець п'єси підтверджує францисканське коріння світогляду поета.
Джерела
- Leszek Biały: Wstęp. W: Pedro Calderon de la Barca: Autos sacramentales. Wrocław-Warszawa-Kraków: Ossolineum, 1997. .
- Pedro Calderon de la Barca: Autos sacramentales. Wrocław-Warszawa-Kraków: Ossolineum, 1997. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velikij teatr svitu isp El gran teatro del mundo drama ispanskogo dramaturga Pedro Kalderona de la Barki napisana 1630 roku Odin z najvidomishih tvoriv u zhanri Velikij teatr svitu AvtorPedro Kalderon de la BarkaMovaispanskaIstoriya stvorennya Velikij teatr svitu odin z rannih autos Kalderona Napisanij pravdopodibno she pered 1635 rokom na sho vkazuye jogo stil pozbavlena nadmirnoyi ritoriki mova proste virshuvannya ta vazhka ale duzhe chitka struktura p yesi Tvir vidano 1654 roku Topos teatru svituIdeya svitu yak teatru de lyudina ye aktorom a Bog dramaturgom pohodit vid filosofiyi stoyikiv Pohodit z LXXVI Moralnogo lista Seneki do Luciliya Piznishe jogo rozvinuv Epiktet v Enhejridioni a potim Lukian u jogo Dialogah Son Ikar i Menipp Hristiyanizaciya ideyi nalezhit Avreliyu Avgustinu ta Ivanu Zolotoustomu U suchasnij period yiyi vikoristav Erazm Rotterdamskim u Pohvali durosti ta Besidi Cya ideya takozh znajshla svoye misce v ispanskij literaturi Vpershe vona z yavilasya v Krotaloni Kristofora Gnozofa priblizno v 1552 1553 rokah a potim u tvori Zakohana Diana Gaspara Gil Polo 1564 Slidi cogo porivnyannya takozh mozhna znajti v Cancionero Pisennik Horhe de Montemajora 1554 u Gran Teatro del Mundo Velikij teatr svitu P yera de Bovistuau perekladenomu z francuzkoyi na kastilsku v 1569 roci i v Examen de Ingenios Doslidzhennya rozumu Uarte de San Huana 1594 Na rubezhi 16 17 stolit koli derzhava perezhivala povilnij rozpad i stavilisya pid sumniv zagalnoprijnyati ideali tema svitu yak teatru nabula populyarnosti v propovidyah i refleksijnij literaturi Pershi zgadki pro cyu temu z yavilisya v propovidyah takih yak propovid propovidnika Alonso de Kabera na pohoronah Filipa II u 1598 roci ta v praci karmelita Augusto Nunyesa Delgadillo De la victoria de los justos Pro peremogu pravednih 1618 roku U hudozhnij literaturi motiv svitovogo teatru z yavivsya v pershij chastini krutijskogo romanu Mate Alemana Gusman de Alfarache 1599 roku a takozh v anonimnomu soneti A la muerte de una dama Na smert dami opublikovanomu 1605 roku Na sceni pershoyu sproboyu predstaviti cej topos stala Lo fingido verdadero Spravzhnya vigadka Lope de Vegi 1615 roku v drugij chastini Don Kihota Migel de Servantes majsterno pokazav dialog geroyiv porivnyavshi zhittya z komediyeyu a lyudej z aktorami ciyeyi p yesi Zreshtoyu u 1635 roci majzhe odnochasno z Kalderonom cyu temu pidnyav Fransisko de Kevedo u svoyij praci Epicteto y Phocilides en espanol con consonantes Epiktet i Fokilid u ispanskij movi z prigolosnimi PersonazhiOsoba Yiyi rol u drami Avtor Bog Svit Scena ta aktor yakij vistavlyaye ta zabiraye rekviziti Korol Uosoblennya vladi Rozsudlivist takozhːblagochestya abo vira sho uosoblyuye Cerkvu yaka viznachaye sebe slugoyu viri Zakon Blagodati pidporyadkovanij Avtoru Avtor kazhe sho svoyimi ustami promovlyaye poperedzhennya Krasa fizichna krasa u teksti lyudska krasa zhinki Bagach Selyanin Bidnyak Ditina Pomerla she pered narodzhennyam Golos spovishaye geroyam pro yihnyu smertSyuzhetVstup Drama pochinayetsya monologom Avtora yakij kliche Svit na scenu Avtor iz zahoplennyam rozpovidaye pro svit vodnochas nagoloshuyuchi na jogo minlivosti ta obmezhenosti Vin spovishaye Svit sho z nagodi svyata autos stavilisya na sceni na svyato Korpus Kristi vidbudetsya vistava yaka proslavit jogo Avtora i jogo vladu Todi Avtor jde na drugij plan shob stvoriti aktoriv davshi slovo Svitu Svit predstavlyaye svoyu istoriyu rozdilenu na tri dni yak ispanska komediya Pershij den ce chas prirodnogo zakonu vid stvorennya svitu do otrimannya Mojseyem Desyati Zapovidej Drugij den ce era pisanih zakoniv a tretij chas zakonu blagodati yakij pochinayetsya z prihodom Hrista Svit takozh pokazuye dvi brami vorota koliski ta vorota mogili cherez yaki povinni projti vsi dijovi osobi Potim na scenu vihodyat Aktori a Avtor rozpodilyaye yim roli Bilshist z nih sluhnyano vikonuye svoyi roli ale Selyanin i Bidnyak skarzhatsya na nih Avtor povidomlyaye sho ocinyuvatime vsih aktoriv pislya vistavi divlyachis lishe na te chi dobre voni zigrali svoyi roli Vistava yaku grayut u svitovih teatrah maye buti komediyeyu i maye nazvu Tvori dobro bo Bog ye Bog Aktori vimagayut repeticiyi ta informaciyi pro chas zakinchennya vistavi ale Avtor ne piddayetsya zhodnim vimogam Svit zabezpechuye Aktoriv vidpovidnimi kostyumami ta rekvizitami sho vidpovidayut yihnim rolyam tilki Bidnyaku nichogo ne daye a zamist cogo zabiraye jogo odyag Vistava Podiyi ciyeyi chastini vidbuvayetsya u dvoh sferah yaki vidkrivayutsya glyadachevi Zemnij v yakij grayut aktori i Nebesnij de sidit avtor i divitsya vistavu Vlasne vistava pochinayetsya iz Zakonu blagodati yakij rozkrivaye zmist p yesi sho mistitsya u dvoh rechennyah Lyubi blizhnogo svogo yak samogo sebe i Tvori dobro bo Bog ye Bog U nastupnih scenah Zakon blagodati chasto ce povtoryuvatime ale bilshist geroyiv ne chutimut jogo Geroyi zustrichayutsya zishtovhuyutsya yihni zhittyevi poglyadi Bidnyak namagayetsya znajti pidtrimku v inshih personazhiv ale Krasunya jogo ne pomichaye Bagach vidhilyaye jogo blagannya Korol vidsilaye jogo do svogo yalmuzhnika a Selyanin zamist dopomogi proponuye robotu Lishe Rozsudlivist pidnosit jomu hlib yakij simvolizuye Yevharistiyu Potim Rozsudlivist Religiya kolivayetsya ale zdobuvaye pidtrimku Korolya yakij nalezhit do svitskoyi vladi sho pidtrimuye Cerkvu Pislya cih podij geroyi pochinayut rozmovu pid chas yakoyi rozkrivayut svoyi bazhannya Korol mriye pro mudrist Krasunya pro zahoplennya Selyanin hvilyuyetsya za svoyu dushu vvazhayuchi sho vin nadto priv yazanij do zemli ta nedostatno vdyachnij Bogovi Bagach hoche lishe chuttyevih nasolod a Bidnyak proklinaye den svogo zachattya ale nagoloshuye sho robit ce ne cherez strazhdannya a tomu sho narodivsya v grihu Pid chas ciyeyi rozmovi Golos odin za odnim povidomlyaye geroyam pro yihnyu smert Bilshist z nih buntuyut proti cogo tilki Bidnyak prijmaye ce z radistyu ale vreshti resht voni jdut primirenimi ta rozkayanimi za vinyatkom Bagacha yakij u zhahu jde get i zalishaye svoye serce na zemli Tilki Rozsudlivist ne vmiraye i zavershuye vistavu nagaduyuchi glyadacham pro neobhidnist pokrashuvati svoye zhittya Naprikinci avtor rozkrivaye pokarannya i nagorodi U cij chastini Avtor govorit lishe trichi na pochatku vidkrivaye vistavu naprikinci zakrivaye i v seredini nagaduye sho dav aktoram svobodu i tomu ne vipravlyatime yihnih pomilok Svit u cij chastini znahoditsya na zadnomu plani ta ne bere uchasti v diyi a lishe komentuye gru aktoriv Sud Pislya smerti Svit zabiraye v aktoriv rekviziti shob peredati yih nastupnim Krasi nema sho povertati bo vona vtratila svoyu krasu a Rozsudlivist nichogo ne povertaye bo Svit ne mozhe zabrati dobri spravi Z yavlyayetsya takozh Ditina yaka pomerla do narodzhennya Potim vidbuvayetsya benket de Avtor zaproshuye aktoriv do stolu povnogo hliba yakij adoruye Nebo i shanuye voleyu chi nevoleyu takozh Peklo Pershimi zaproshuyutsya Mudrist i Bidnyak Korolya Selyanina ta Krasunyu vidpravlyayut u chistilishe de korol pershim ryatuyetsya zavdyaki pidtrimci nadanij Rozsudlivistyu Religiyeyu Bagach ide v peklo a Ditina ne otrimuye ni pokarannya ni nagorodi div limb Zakinchuyetsya vistava spilnim spivom gimnu na chest hliba Tantum ergo Analiz Velikij teatr svitu vidatnij tvir zasnovanij na stoyichnomu porivnyanni U nomu Kalderon rozpovidaye vsyu biblijnu istoriyu lyudstva vid stvorennya svitu do grihopadinnya i do spokuti Avtor rishuche nagoloshuye shob spastisya okrim viri neobhidni takozh dobri dila Bog ye avtorom ciyeyi vistavi ta daye aktoram svobodu voli Vin bezposeredno ne vtruchayetsya v yihni diyi ale inodi cherez Zakon blagodati nagaduye yim pro metu yihnoyi vistavi Rezhiser usogo svitu ce personazh zi storoni yakij komentuye diyi aktoriv Vidpovidno do ispanskoyi narodnoyi teologiyi vin traktuyetsya yak predstavnik fatalnoyi dlya lyudini trio Satana Svit i Plot Aktori grayut rizni socialni roli deyaki z pevnim oporom Kalderon nagoloshuye na suspilnih obov yazkah osobistosti nedostatno dbati lishe pro vlasne zadovolennya chi vlasnij poryatunok Nevikonannya cih obov yazkiv egoyistichnij pidhid do dovirenoyi Bogom roli prizvodit do zasudzhennya Bagacha hocha avtor ne napadaye na bagatstvo yak take Za vinyatkom pomerloyi do narodzhennya Ditini yaka zgidno z togochasnoyu teologiyeyu potraplyaye na limbu inshi geroyi drami dosyagayut zbavinnya Kinec p yesi pidtverdzhuye franciskanske korinnya svitoglyadu poeta DzherelaLeszek Bialy Wstep W Pedro Calderon de la Barca Autos sacramentales Wroclaw Warszawa Krakow Ossolineum 1997 ISBN 83 04 04358 0 Pedro Calderon de la Barca Autos sacramentales Wroclaw Warszawa Krakow Ossolineum 1997 ISBN 83 04 04358 0