«Велика ілюзія» (фр. La grande illusion) — французька військова драма 1937 року, поставлена режисером Жаном Ренуаром. Назва походить від книги британського економіста Ральфа Нормана Енджелла 1910 року, який вважав, що спільні економічні інтереси європейських націй роблять війну безглуздою.
Велика ілюзія | |
---|---|
La grande illusion | |
Жанр | військова драма |
Режисер | Жан Ренуар |
Продюсер | Альберт Пінкович |
Сценарист | Шарль Спаак Жан Ренуар |
У головних ролях | Еріх фон Штрогейм Жан Габен Марсель Даліо П'єр Френе |
Оператор | Крістіан Матра |
Композитор | Жозеф Косма |
Художник | Ежен Лур'є |
Кінокомпанія | R.A.C. (Réalisation d’art cinématographique) |
Дистриб'ютор | The Criterion Collection і Netflix |
Тривалість | 114 хв. |
Мова | французька |
Країна | Франція |
Рік | 1937 |
Дата виходу | Франція: 8 липня 1937 DVD-реліз: 16 листопада 2013 |
IMDb | ID 0028950 |
Рейтинг | IMDb: |
Велика ілюзія у Вікісховищі |
У 1939 році фільм було номіновано на здобуття премії «Оскар» за найкращий фільм, але нагороди не отримав.
У 1995 році, до сторічного ювілею кінематографу, Папська Рада з масових комунікацій у Ватикані склала список з 45 «найвидатніших фільмів» усіх часів, до якого, в категорії «Мистецтво», включено і фільм «Велика ілюзія». 2010 року впливовий часопис Empire включив «Велику ілюзію» до рейтингу (100 найкращих фільмів світового кінематографа), де він посів 35-ту позицію.
Сюжет
1916 рік. Перша світова війна, німецький фронт. Після збиття 12-го літака німецький пілот нащадний аристократ фон Рауффенштайн (Еріх фон Штрогейм) запрошує до себе за стіл двох французів, що були на борту збитої ним машини: пілота капітана Марешаля (Жан Габен) і штабного капітана де Буальдьє (П'єр Френе) з аристократичного роду. Французів відправляють до табору для військовополонених у німецькому тилу, де вони потрапляють в одну камеру з актором-євреєм мюзик-холу Розенталем, сином банкіра і власником швейного ательє. Батьки шлють Розенталю передачі з продуктами, які той ділить із товаришами. Незабаром новоприбулі дізнаються, що їхні сусіди по камері риють підкоп для втечі.
Військовополонені ставлять у таборі аматорську виставу. Актор грає головну роль в оточенні солдатів, переодягнутих танцівницями. Марешаль підіймається на сцену, щоб оголосити про звільнення французами Дуамона, після чого полонені хором співають «Марсельєзу». Марешаля саджають у карцер; самотність діє йому на нерви. Вийшовши з карцеру, він повертається до камери. Тунель майже закінчено, але в цей момент усіх офіцерів переводять до іншого табору.
Марешаль і де Буальдьє потрапляють у старовинну фортецю XIII століття, комендантом якої призначено фон Рауффенштайна. Після важкого поранення він може служити батьківщині лише на принизливій посаді наглядача. Він влаштовує своїм підопічним екскурсію новим місцем їхнього ув'язнення, особливо підкреслюючи, що втекти з цього замку неможливо. Проте непередбачений випадок наводить капітана Буальдьє на думку про втечу, планом якої він ділиться з Марешалем і Розенталем, який опинився у фортеці ще раніше за офіцерів. Полонені росіяни отримують від імператриці скриню з подарунками. Вони сподіваються знайти там їжу і випивку, проте в посилці немає нічого, окрім книг. У нестямі від люті, росіяни розводять з них вогнище. Де Буальдьє помічає, що в метушні усі вартові покинули свої пости: ситуація якнайкраще підходить для втечі, але полонені не встигають нею скористатися після чого створюють іншу, схожу. Змовившись між собою, усі ув'язнені влаштовують імпровізований концерт на флейтах. Як і було передбачено, у них конфіскують інструменти, але концерт триває: в хід йдуть каструлі й усе, що потрапляє під руку. Надворі влаштовують переклик, до якого теж готувалися. З даху фортеці доноситься самотнє соло на флейті у виконанні де Буальдьє, і вартовим доводиться кинутися за ним у погоню. В цей час Марешалю і Розенталю вдається втекти завдяки мотузці. На свій превеликий жаль, оскільки між ними, аристократами, склалася щира дружба, Рауффенштайн вимушений стріляти в де Буальдьє. Він перепрошує француза за те, що попав йому в живіт, хоча цілився в ноги, а за кілька миттєвостей потому закриває померлому Буальдьє очі.
Два утікачі важко просуваються до швейцарського кордону. Розенталь вивихнув кісточку. Вони знаходять притулок у німецької селянки, що живе наодинці з маленькою донькою. Її чоловік і брати загинули на війні. Марешаль стає коханцем селянки. Коли настає пора йти геть, він обіцяє їй повернутися після війни, якщо залишиться живим. Німецький патруль обстрілює французів, але зупиняється, бачачи, що вони вже перейшли на швейцарську територію.
У ролях
Еріх фон Штрогейм | ···· | капітан фон Рауффенштайн |
Жан Габен | ···· | лейтенант Марешаль |
П'єр Френе | ···· | капітан де Буальдьє |
Марсель Даліо | ···· | лейтенант Розенталь |
···· | Ельза | |
···· | Картьє | |
···· | лейтенант Демольде | |
Гастон Модо | ···· | інженер |
···· | учитель | |
Жак Беккер | ···· | англійський офіцер |
Історія створення
Жан Ренуар у роки Першої світової війни, як і герої фільму, був військовим льотчиком і розділяв ілюзії багатьох представників свого покоління, які вважали, що іншої такої війни вже не може бути. Звернутися до спогадів молодості в середині 1930-х років його змусило наближення нової війни: нацистське керівництво Німеччини у той час вже не приховувало своїх реваншистських намірів. За свідченням самого Ренуара, три роки він даремно шукав підтримки для свого проєкту, і врешті-решт довелося представити «Велику ілюзію» як пригодницький фільм про втечу з полону. Але навіть ті спонсори, яких Ренуару вдалося знайти, не вірили в успіх фільму, що позначилося на його фінансуванні.
Коли 1936 року Ренуар розпочав нарешті працювати над «Великою ілюзією», на його рахунку було вже два десятки німих і звукових фільмів, у 1930-х роках він був одним з яскравих представників «поетичного реалізму»; але фільми його в цілому неоднозначно сприймалися як критикою, так і публікою. «Якщо „Велика ілюзія“ сподобалася відразу і всюди, — писав згодом Франсуа Трюффо, — то, передусім тому, що це єдиний фільм, де Ренуар трохи поступився поезією заради психології».
«Велика ілюзія» значно відрізнялася від пропагандистських фільмів воєнних і перших повоєнних років: у ній був відсутній образ ворога; Ренуар у своєму фільмі виходив з переконання, що класові відмінності розділяють людей більше, ніж національні; пізніше він писав: «Якщо французький селянин опиниться за столом з французьким фінансистом, цим двом французам буде нічого сказати один одному. Але якщо французький селянин зустріне китайського фермера, вони знайдуть, про що поговорити». Ця установка і визначає взаємовідносини героїв фільму.
Своїм успіхом «Велика ілюзія» не в останню чергу завдячує й чудовому акторському складу. Роль Рауффенштайна спочатку призначалася для театрального актора і режисера Луї Жуве, але, через інші зобов'язання, Жуве був вимушений відмовитися. В результаті Ренуар запросив свого улюбленого кінорежисера Еріха фон Штрогейма, який, через відсутність попиту в Голлівуді, опинився наприкінці 1936 року у Франції. Досвідчений режисер і сценарист спонукав Ренуара внести низку змін у сценарій; саме Штрогейм, як згодом з вдячністю згадував Ренуар, вніс у фільм елементи стилізації; для самого ж Штрогейма, як для актора, роль Рауффенштайна стала зірковою.
Значення
У фільмі немає жодної батальної сцени, гине лише один з героїв, та й то не на полі бою, проте «Велика ілюзія» досі вважається одним з найвидатніших антивоєнних фільмів.
Попри успіх у глядачів, журі Венеційського кінофестивалю 1937 року все ж не наважилося присудити фільму Гран-прі (хоча, за деякими даними, фільм сподобався Муссоліні) і винайшло для нього спеціальний утішливий приз — за найкращий акторський ансамбль.
Фільм заборонив міністр пропаганди Йозеф Геббельс, який назвав його «кінематографічним ворогом № 1» та наказав конфіскувати й знищити усі копії. Побоюючись негативного впливу на бойовий дух солдатів, у 1940 році французький уряд заборонив фільм «на час воєнних дій»; у жовтні заборону поновив німецький відділ пропаганди. У тому ж році німецькі війська увійшли до Франції, негатив і копії фільму було конфісковано.
Протягом багатьох років вважалося, що оригінальний негатив загинув у 1942 році під час авіанальоту союзницьких військ. Копії фільму знайшлися в 1958 році, і в 1960-их фільм знову вийшов на екрани. Пізніше з'ясувалося, що негатив було відправлено назад до Берліна на зберігання в Рейхсфільмархіві. У 1945 році, після окупації Берліна, Рейхсфільмархів опинився в зоні, контрольованій росіянами, і був відправлений до Москви в . Негатив повернувся у Францію в 1960-х, але понад 30 років пролежав непізнаним у сховищі синематеки Тулузи, оскільки ніхто не підозрював, що він зберігся. На початку 1990-х, коли почалося переміщення синематеки до Кіноархіву Франції, негатив нарешті ідентифікували. Фільм, відновлений з цього негативу компанією , вийшов на екрани в серпні 1999 року.
Визнання
Нагороди та номінації фільму «Велика ілюзія» | |||||
---|---|---|---|---|---|
Рік | Кінофестиваль/кінопремія | Категорія/нагорода | Номінант | Результат | |
1937 | Венеційський кінофестиваль | Кубок Муссоліні за найкращий іноземний фільм | Велика ілюзія | Номінація | |
1937 | Найкращий художній внесок | Жан Ренуар | Перемога | ||
1938 | Національна рада кінокритиків США | Найкращий іноземний фільм (Франція) | Велика ілюзія | Перемога | |
1938 | ТОП іноземних фільмів | Перемога | |||
1939 | Премія «Оскар» | Найкращий фільм | Номінація | ||
1939 | Спільнота кінокритиків Нью-Йорка | Найкращий фільм іноземною мовою | Перемога | ||
2011 | Онлайн Асоціація кіно і телебачення | Найкращий фільм | Перемога |
Джерела
- Лурселль, Жак. Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 1750-1754. — 3000 прим. — .(рос.)
- Клод Бейли. 1937. Великая иллюзия // Кино: фильмы, ставшие событиями = Les films-clés du sinéma. — СПб. : Академический проект, 1998. — С. 146-147. — 3000 прим. — ISBN 5-7331-0127-Х.
Примітки
- La grande illusion (DVD) [ 24 серпня 2013 у Wayback Machine.] на сайті AlloCiné
- . Empire. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 7 грудня 2015.
- Цит. по: Arthur Lennig. Stroheim. — Lexington : The University Press of Kentucky, 2000. — С. 365. — . (англ.)
- Франсуа Трюффо. Жан Ренуар. «Великая иллюзия» // Трюффо о Трюффо. Фильмы моей жизни. — М. : Радуга, 1987.
- Arthur Lennig. Stroheim. — Lexington : The University Press of Kentucky, 2000. — . (англ.)
- Arthur Lennig. Stroheim. — Lexington : The University Press of Kentucky, 2000. — С. 365—366. — . (англ.)
- Клод Бейлі, 1998.
- Нагороди та номінації фільму «Велика ілюзія» [ 1 квітня 2016 у Wayback Machine.] на сайті IMDb
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Velika ilyuziya znachennya Velika ilyuziya fr La grande illusion francuzka vijskova drama 1937 roku postavlena rezhiserom Zhanom Renuarom Nazva pohodit vid knigi britanskogo ekonomista Ralfa Normana Endzhella 1910 roku yakij vvazhav sho spilni ekonomichni interesi yevropejskih nacij roblyat vijnu bezgluzdoyu Velika ilyuziyaLa grande illusionZhanr vijskova dramaRezhiser Zhan RenuarProdyuser Albert PinkovichScenarist Sharl Spaak Zhan RenuarU golovnih rolyah Erih fon Shtrogejm Zhan Gaben Marsel Dalio P yer FreneOperator Kristian MatraKompozitor Zhozef KosmaHudozhnik Ezhen Lur yeKinokompaniya R A C Realisation d art cinematographique Distrib yutor The Criterion Collection i NetflixTrivalist 114 hv Mova francuzkaKrayina FranciyaRik 1937Data vihodu Franciya 8 lipnya 1937 DVD reliz 16 listopada 2013IMDb ID 0028950Rejting IMDb Velika ilyuziya u Vikishovishi U 1939 roci film bulo nominovano na zdobuttya premiyi Oskar za najkrashij film ale nagorodi ne otrimav U 1995 roci do storichnogo yuvileyu kinematografu Papska Rada z masovih komunikacij u Vatikani sklala spisok z 45 najvidatnishih filmiv usih chasiv do yakogo v kategoriyi Mistectvo vklyucheno i film Velika ilyuziya 2010 roku vplivovij chasopis Empire vklyuchiv Veliku ilyuziyu do rejtingu 100 najkrashih filmiv svitovogo kinematografa de vin posiv 35 tu poziciyu Syuzhet1916 rik Persha svitova vijna nimeckij front Pislya zbittya 12 go litaka nimeckij pilot nashadnij aristokrat fon Rauffenshtajn Erih fon Shtrogejm zaproshuye do sebe za stil dvoh francuziv sho buli na bortu zbitoyi nim mashini pilota kapitana Mareshalya Zhan Gaben i shtabnogo kapitana de Bualdye P yer Frene z aristokratichnogo rodu Francuziv vidpravlyayut do taboru dlya vijskovopolonenih u nimeckomu tilu de voni potraplyayut v odnu kameru z aktorom yevreyem myuzik holu Rozentalem sinom bankira i vlasnikom shvejnogo atelye Batki shlyut Rozentalyu peredachi z produktami yaki toj dilit iz tovarishami Nezabarom novopribuli diznayutsya sho yihni susidi po kameri riyut pidkop dlya vtechi Vijskovopoloneni stavlyat u tabori amatorsku vistavu Aktor graye golovnu rol v otochenni soldativ pereodyagnutih tancivnicyami Mareshal pidijmayetsya na scenu shob ogolositi pro zvilnennya francuzami Duamona pislya chogo poloneni horom spivayut Marselyezu Mareshalya sadzhayut u karcer samotnist diye jomu na nervi Vijshovshi z karceru vin povertayetsya do kameri Tunel majzhe zakincheno ale v cej moment usih oficeriv perevodyat do inshogo taboru Mareshal i de Bualdye potraplyayut u starovinnu fortecyu XIII stolittya komendantom yakoyi priznacheno fon Rauffenshtajna Pislya vazhkogo poranennya vin mozhe sluzhiti batkivshini lishe na prinizlivij posadi naglyadacha Vin vlashtovuye svoyim pidopichnim ekskursiyu novim miscem yihnogo uv yaznennya osoblivo pidkreslyuyuchi sho vtekti z cogo zamku nemozhlivo Prote neperedbachenij vipadok navodit kapitana Bualdye na dumku pro vtechu planom yakoyi vin dilitsya z Mareshalem i Rozentalem yakij opinivsya u forteci she ranishe za oficeriv Poloneni rosiyani otrimuyut vid imperatrici skrinyu z podarunkami Voni spodivayutsya znajti tam yizhu i vipivku prote v posilci nemaye nichogo okrim knig U nestyami vid lyuti rosiyani rozvodyat z nih vognishe De Bualdye pomichaye sho v metushni usi vartovi pokinuli svoyi posti situaciya yaknajkrashe pidhodit dlya vtechi ale poloneni ne vstigayut neyu skoristatisya pislya chogo stvoryuyut inshu shozhu Zmovivshis mizh soboyu usi uv yazneni vlashtovuyut improvizovanij koncert na flejtah Yak i bulo peredbacheno u nih konfiskuyut instrumenti ale koncert trivaye v hid jdut kastruli j use sho potraplyaye pid ruku Nadvori vlashtovuyut pereklik do yakogo tezh gotuvalisya Z dahu forteci donositsya samotnye solo na flejti u vikonanni de Bualdye i vartovim dovoditsya kinutisya za nim u pogonyu V cej chas Mareshalyu i Rozentalyu vdayetsya vtekti zavdyaki motuzci Na svij prevelikij zhal oskilki mizh nimi aristokratami sklalasya shira druzhba Rauffenshtajn vimushenij strilyati v de Bualdye Vin pereproshuye francuza za te sho popav jomu v zhivit hocha cilivsya v nogi a za kilka mittyevostej potomu zakrivaye pomerlomu Bualdye ochi Dva utikachi vazhko prosuvayutsya do shvejcarskogo kordonu Rozental vivihnuv kistochku Voni znahodyat pritulok u nimeckoyi selyanki sho zhive naodinci z malenkoyu donkoyu Yiyi cholovik i brati zaginuli na vijni Mareshal staye kohancem selyanki Koli nastaye pora jti get vin obicyaye yij povernutisya pislya vijni yaksho zalishitsya zhivim Nimeckij patrul obstrilyuye francuziv ale zupinyayetsya bachachi sho voni vzhe perejshli na shvejcarsku teritoriyu U rolyahP yer Frene ta Erih fon Shtrogejm u filmi Erih fon Shtrogejm kapitan fon Rauffenshtajn Zhan Gaben lejtenant Mareshal P yer Frene kapitan de Bualdye Marsel Dalio lejtenant Rozental Elza Kartye lejtenant Demolde Gaston Modo inzhener uchitel Zhak Bekker anglijskij oficerIstoriya stvorennyaZamok Verhnij Kenigsburg de vidbuvalasya chastina podij u filmi Zhan Renuar u roki Pershoyi svitovoyi vijni yak i geroyi filmu buv vijskovim lotchikom i rozdilyav ilyuziyi bagatoh predstavnikiv svogo pokolinnya yaki vvazhali sho inshoyi takoyi vijni vzhe ne mozhe buti Zvernutisya do spogadiv molodosti v seredini 1930 h rokiv jogo zmusilo nablizhennya novoyi vijni nacistske kerivnictvo Nimechchini u toj chas vzhe ne prihovuvalo svoyih revanshistskih namiriv Za svidchennyam samogo Renuara tri roki vin daremno shukav pidtrimki dlya svogo proyektu i vreshti resht dovelosya predstaviti Veliku ilyuziyu yak prigodnickij film pro vtechu z polonu Ale navit ti sponsori yakih Renuaru vdalosya znajti ne virili v uspih filmu sho poznachilosya na jogo finansuvanni Koli 1936 roku Renuar rozpochav nareshti pracyuvati nad Velikoyu ilyuziyeyu na jogo rahunku bulo vzhe dva desyatki nimih i zvukovih filmiv u 1930 h rokah vin buv odnim z yaskravih predstavnikiv poetichnogo realizmu ale filmi jogo v cilomu neodnoznachno sprijmalisya yak kritikoyu tak i publikoyu Yaksho Velika ilyuziya spodobalasya vidrazu i vsyudi pisav zgodom Fransua Tryuffo to peredusim tomu sho ce yedinij film de Renuar trohi postupivsya poeziyeyu zaradi psihologiyi Velika ilyuziya znachno vidriznyalasya vid propagandistskih filmiv voyennih i pershih povoyennih rokiv u nij buv vidsutnij obraz voroga Renuar u svoyemu filmi vihodiv z perekonannya sho klasovi vidminnosti rozdilyayut lyudej bilshe nizh nacionalni piznishe vin pisav Yaksho francuzkij selyanin opinitsya za stolom z francuzkim finansistom cim dvom francuzam bude nichogo skazati odin odnomu Ale yaksho francuzkij selyanin zustrine kitajskogo fermera voni znajdut pro sho pogovoriti Cya ustanovka i viznachaye vzayemovidnosini geroyiv filmu Svoyim uspihom Velika ilyuziya ne v ostannyu chergu zavdyachuye j chudovomu aktorskomu skladu Rol Rauffenshtajna spochatku priznachalasya dlya teatralnogo aktora i rezhisera Luyi Zhuve ale cherez inshi zobov yazannya Zhuve buv vimushenij vidmovitisya V rezultati Renuar zaprosiv svogo ulyublenogo kinorezhisera Eriha fon Shtrogejma yakij cherez vidsutnist popitu v Gollivudi opinivsya naprikinci 1936 roku u Franciyi Dosvidchenij rezhiser i scenarist sponukav Renuara vnesti nizku zmin u scenarij same Shtrogejm yak zgodom z vdyachnistyu zgaduvav Renuar vnis u film elementi stilizaciyi dlya samogo zh Shtrogejma yak dlya aktora rol Rauffenshtajna stala zirkovoyu Znachennya Ideologichna znachushist strichki vihodit iz yiyi dvoznachnosti ni progresivni livi ni konservativni pravi ne zmogli popri namagannya ogolositi film ilyustraciyeyu svoyih ideologij Bezperechno odne yak govoriv Ruzvelt usi demokrati usogo svitu povinni podivitisya cej film Klod Bejli U filmi nemaye zhodnoyi batalnoyi sceni gine lishe odin z geroyiv ta j to ne na poli boyu prote Velika ilyuziya dosi vvazhayetsya odnim z najvidatnishih antivoyennih filmiv Popri uspih u glyadachiv zhuri Venecijskogo kinofestivalyu 1937 roku vse zh ne navazhilosya prisuditi filmu Gran pri hocha za deyakimi danimi film spodobavsya Mussolini i vinajshlo dlya nogo specialnij utishlivij priz za najkrashij aktorskij ansambl Film zaboroniv ministr propagandi Jozef Gebbels yakij nazvav jogo kinematografichnim vorogom 1 ta nakazav konfiskuvati j znishiti usi kopiyi Poboyuyuchis negativnogo vplivu na bojovij duh soldativ u 1940 roci francuzkij uryad zaboroniv film na chas voyennih dij u zhovtni zaboronu ponoviv nimeckij viddil propagandi U tomu zh roci nimecki vijska uvijshli do Franciyi negativ i kopiyi filmu bulo konfiskovano Protyagom bagatoh rokiv vvazhalosya sho originalnij negativ zaginuv u 1942 roci pid chas avianalotu soyuznickih vijsk Kopiyi filmu znajshlisya v 1958 roci i v 1960 ih film znovu vijshov na ekrani Piznishe z yasuvalosya sho negativ bulo vidpravleno nazad do Berlina na zberigannya v Rejhsfilmarhivi U 1945 roci pislya okupaciyi Berlina Rejhsfilmarhiv opinivsya v zoni kontrolovanij rosiyanami i buv vidpravlenij do Moskvi v Negativ povernuvsya u Franciyu v 1960 h ale ponad 30 rokiv prolezhav nepiznanim u shovishi sinemateki Tuluzi oskilki nihto ne pidozryuvav sho vin zberigsya Na pochatku 1990 h koli pochalosya peremishennya sinemateki do Kinoarhivu Franciyi negativ nareshti identifikuvali Film vidnovlenij z cogo negativu kompaniyeyu vijshov na ekrani v serpni 1999 roku ViznannyaNagorodi ta nominaciyi filmu Velika ilyuziya Rik Kinofestival kinopremiya Kategoriya nagoroda Nominant Rezultat 1937 Venecijskij kinofestival Kubok Mussolini za najkrashij inozemnij film Velika ilyuziya Nominaciya 1937 Najkrashij hudozhnij vnesok Zhan Renuar Peremoga 1938 Nacionalna rada kinokritikiv SShA Najkrashij inozemnij film Franciya Velika ilyuziya Peremoga 1938 TOP inozemnih filmiv Peremoga 1939 Premiya Oskar Najkrashij film Nominaciya 1939 Spilnota kinokritikiv Nyu Jorka Najkrashij film inozemnoyu movoyu Peremoga 2011 Onlajn Asociaciya kino i telebachennya Najkrashij film PeremogaDzherelaLursell Zhak Avtorskaya enciklopediya filmov SPb Rosebud Publishing 2009 T 1 S 1750 1754 3000 prim ISBN 978 5 904175 02 3 ros Klod Bejli 1937 Velikaya illyuziya Kino filmy stavshie sobytiyami Les films cles du sinema SPb Akademicheskij proekt 1998 S 146 147 3000 prim ISBN 5 7331 0127 H PrimitkiLa grande illusion DVD 24 serpnya 2013 u Wayback Machine na sajti AlloCine Empire Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 7 grudnya 2015 Cit po Arthur Lennig Stroheim Lexington The University Press of Kentucky 2000 S 365 ISBN 0 8131 2138 8 angl Fransua Tryuffo Zhan Renuar Velikaya illyuziya Tryuffo o Tryuffo Filmy moej zhizni M Raduga 1987 Arthur Lennig Stroheim Lexington The University Press of Kentucky 2000 ISBN 0 8131 2138 8 angl Arthur Lennig Stroheim Lexington The University Press of Kentucky 2000 S 365 366 ISBN 0 8131 2138 8 angl Klod Bejli 1998 Nagorodi ta nominaciyi filmu Velika ilyuziya 1 kvitnya 2016 u Wayback Machine na sajti IMDbPosilannyaVelika ilyuziya na sajti IMDb angl stanom na 6 01 2016 Velika ilyuziya film na sajti AlloCine fr stanom na 6 01 2016