Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Євге́н Дми́трович Вахня́к (4 грудня 1912, м. Надвірна — 17 вересня 1998, м. Львів) — український хоровий диригент, педагог, композитор, заслужений артист УРСР (1954), народний артист України (1992), професор.
| Вахняк Євген Дмитрович | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 4 грудня 1912 |
| Місце народження | м. Надвірна |
| Дата смерті | 17 вересня 1998 (85 років) |
| Місце смерті | м. Львів |
| Національність | українець |
| Професія | диригент, педагог, композитор. |
| Нагороди |   |
Біографія
Дитинство
Народився 4 грудня 1912 року в м. Надвірна в сім'ї священика. Батько, о. Дмитро, мав гарний голос, грав на скрипці та керував дитячим церковним хором. Мати, Мінодора, з родини Майковських, теж гарно співала і грала на фортепіано, часто виступала в концертах, акомпануючи батькові-скрипалеві та іншим виконавцям. Вона стала першою Євгеновою вчителькою музики.
Роки навчання
У 1923 році після закінчення початкової школи почав навчання в Коломийській гімназії. Тут разом із загальноосвітніми дисциплінами Євген вивчав німецьку, латинську і грецьку мови, а крім того теорію музики і сольфеджіо, співав у гімназійному хорі, брав уроки гри на скрипці. В хорі, маючи гарний голос, часто виконував сольні партії, а також допомагав диригентові при розучуванні творів з окремими хоровими партіями.
Відчуваючи в собі необхідний творчий потенціал, Євген Вахняк прагнув здобути професійну музичну освіту та присвятити себе музиці, але його батьки вважали, що юнак мусить мати фах, який би забезпечив його матеріально. Тому, за їх порадою, у 1932 році після закінчення Коломийської гімназії Євген Вахняк вступив на юридичний факультет Люблінського католицького університету. Однак у 1934 році був змушений залишити університет і перейти на навчання до . Ректором академії на той час був Йосип Сліпий, музику викладав композитор Борис Кудрик, а хором вихованців академії керував товариш Євгена по Коломийській гімназії Василь Якуб'як. В цей самий час у Львівській Богословській академії навчався майбутній глава Української Греко-Католицької Церкви Мирослав Іван Любачівський. На четвертому курсі Євген Вахняк під керівництвом о. доктора Гриньоха почав писати наукову працю на тему: «Чи можливе життя на планетах?». Тоді ж Євгена призначено керівником крилоса, тобто реґентом академічного хору.
У 1936 році, паралельно з навчанням у Львівській Богословській академії, Є. Вахняк почав відвідувати заняття у Вищому музичному інституті імені Миколи Лисенка у Львові. Тут він вивчав музично-теоретичні дисципліни та брав уроки сольного співу у педагога Лідії Улуханової. Юнак володів гарним голосом (драматичним тенором) з широким діапазоном і педагоги пророкували йому кар'єру оперного співака.
Капела «Трембіта» та Львівська консерваторія
У 1939 році з приходом в Галичину Радянської влади, Євген Вахняк, не маючи можливості далі навчатися у Богословській академії, як один з ентузіастів вступив у новостворену державну хорову капелу «Трембіта» де працював хористом-солістом, а згодом помічником диригента. Дмитро Котко, , Олександр Сорока, Микола Колесса — видатні диригенти, що керували капелою «Трембіта», під безпосереднім впливом яких Євген Вахняк формувався як виконавець, як диригент. У 1941—1944 роках Є. Вахняк у складі капели перебував в евакуації у Середній Азії. Після повернення до Львова, у 1944 році вступив до Львівської державної консерваторії імені Миколи Лисенка, яку закінчив у 1948 році. Вивчав диригування в класі Миколи Колесси, а вокалом займався в класі Соломії Крушельницької. Навчання поєднував з виконанням обов'язків диригента капели «Трембіта».
Педагогічна та виконавська діяльність
Відразу після закінчення навчання у консерваторії Євген Вахняк розпочав свою педагогічну діяльність. У 1948—1951 роках — завідував музичним циклом, викладав музично-теоретичні дисципліни та керував хором у Львівському педагогічному училищі. У 1951 році перейшов працювати до Львівського музично-педагогічного училища імені Філарета Колесси де викладав диригування, хорові дисципліни (хорознавство, читання хорових партитур, аранжування, методику роботи з хором), організував жіночий та чоловічий хори, керував мішаним студентським хором. У 1956 році почав викладати на диригентському факультеті Львівської державної консерваторії імені Миколи Лисенка.
Того ж 1956 року Є. Вахняк організовує при консерваторії чоловічий хор «Гомін». Маючи в основі репертуару музику галицьких композиторів, цей хор користувався популярністю у львівської публіки. В «Гомоні» співали: Степан Турчак, Іван Гамкало, Олександр Врабель, Володимир Пекар, Михайло Антків, , , , , Іван Майчик, та ін.
У 1959—1961 роках Є. Вахняк керував хором . Брав участь у постановці таких творів: «Ноктюрн» М. Лисенка, «Сотник» М. Вериківського в редакції С. Людкевича, «Вечорниці» П. Ніщинського, «Алєко» С. Рахманінова, «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського в редакції С. Людкевича, «Викрадення із Сералю» В. А. Моцарта.
У 1962—1975 роках Євген Вахняк очолював студентський хор Львівської консерваторії. Під його орудою звучали «Magnificat» та «Меса» h-moll Й.-С. Баха, «Stabat Mater» А. Дворжака, «Кавказ» С.«»Людкевича, хорові концерти Д. Бортнянського, М. Березовського, А. Веделя та ін.
Як викладач диригування, Євген Вахняк виховав плеяду видатних дириґентів-хормейстерів, серед яких: народний артист України Андрій Кушніренко, заслужений діяч мистецтв України Володимир Пекар, заслужені артисти України Богдан Дерев’янко та Микола Попенко, заслужений працівник культури України Ярослав Базів, Роман Сов'як, Михайло Бурбан, Володимир Головко.
Кожен, хто знав особисто Євгена Дмитровича відзначав його інтелігентність, порядність, тактовність, уважність до оточуючих. Усіх дивувала його феноменальна пам'ять. Будучи людиною широкої ерудиції, своїми знаннями він щедро ділився з учнями. Євген Вахняк любив і знався на живописі, архітектурі, поезії, сам писав вірші та музику, володів німецькою, польською, грецькою, латинською, староєврейською, французькою і англійською мовами. Часто полюбляв цитувати афоризми давніх мудреців. Улюбленою його фразою-настановою у спілкуванні зі студентами була: «Per aspera ad astra».
Народний артист України, професор Київської Національної музичної академії Павло Муравський так сформулював своє подання до урядових інстанцій щодо відзначення заслуг Євгена Вахняка: «Знаю Вахняка Євгена Дмитровича, як фахівця високого рівня професіоналізму, як музиканта-художника у виконанні хорових творів, як надзвичайно чуйну людину. Найкращі людські якості Євгена Дмитровича я мав змогу спостерігати протягом багатьох років, працюючи разом з ним в державній заслуженій капелі «Трембіта». Із всіх хормейстерів, з якими мені доводилося працювати в колективах «Трембіти» і «Думки», про Євгена Дмитровича у мене залишились найкращі спогади. Євген Дмитрович майстерно володіє диригентською технікою, що дає йому можливість глибоко і змістовно інтерпретувати різні хорові твори. Євген Дмитрович людина високої культури, з добрим характером. За всі ці якості його дуже цінують і поважають співаки в різних колективах. Гадаю, що Є. Д. Вахняк заслуговує високої відзнаки уряду України за свою мистецьку майстерність і діяльність».
Керівник заслуженої хорової капели України «Боян»
Ще під час навчання у Львівській консерваторії, у 1947 році Євген Вахняк очолив невеликий аматорський хоровий колектив, який з часом став заслуженою хоровою капелою України «Боян» Будинку культури працівників зв'язку, якою він керував до останніх днів життя. З цим колективом Є. Вахняк пов'язував свої найвищі мистецькі здобутки, неодноразово, ставав лауреатом багатьох фестивалів та конкурсів, виступав на радіо та телебаченні, здійснив запис грамплатівки (1971), гастролював в Україні, Литві, Латвії, Єстонії, Росії, Польщі, Югославії. В капелі під його орудою співали: С. Турчак, І. Гамкало, А. Кушніренко, Т. Микитка, І. Жук, М. Дуда, М. Попенко, Б. Завойський, І. Небожинський, О. Кураш, Р. Сов'як, М. Бурбан, Я. Базів, М. Процев'ят, Я. Крилошанська, Н. Кос, З. Демцюх, В. Яциняк та ін.
Востаннє Євген Вахняк диригував на публіці зведеним хором під час урочистого відкриття пам'ятника Тарасові Шевченку у Львові 25 серпня 1992 р.
Помер Євген Дмитрович Вахняк 17 вересня 1998 року. Похований у Львові.
Творча спадщина
У мистецькому та педагогічному доробку Євгена Вахняка ряд музикознавчих та методичних праць, оригінальні хорові твори та переклади для хору, обробки народних пісень, солоспіви та декілька творів для фортепіано.
Список творів
Музикознавчі та методичні праці
- «Олександр Сорока» (К., 1975) — монографія.
- «Хорове аранжування» (К.: Музична Україна, 1977) — підручник.
- «Історія хорового мистецтва» — навчальний курс.
- «Хор – школа співака» — методичний посібник.
- «Як працювати над хоровими творами a capella» — методичний посібник.
Оригінальні вокально-хорові твори
- «Підлисся» (сл. М. Шашкевича).
- «Над Бугом» (сл. М. Шашкевича).
- «Шельвах» (сл. Ю. Федьковича).
- Вокально-хорова сюїта на сл. Б.-І. Антонича.
- Кантата «В золотих загравах» (сл. Р. Братуня та Є. Вахняка).
- Кантата «Любов до вітчизни» (сл. Т. Одудька).
- «Голубий шлях» (сл. Є. Долматової).
Обробки для хору
- «В полі, в полі плужок оре».
- «Чи є, чи нема пан господар дома».
- «Червона калина у гору ся вила».
- «Ніч яка місячна».
- «Мила, тобі на добраніч шлю».
- «Накрила нічка» (сл. і муз. Р.. Купчинського).
- «Ой, у полі три криниченьки».
- «Заходит сонечко».
- Віночок закарпатських пісень: «Тече вода каламутна», «Іванку-Іванку», «Серед села дичка», «Коли тоту команицю сіяли», «Ой Марічко, чичері», «Фраєрочко, щось думала».
Переклади для хору
- М. Лисенко «Ой джиґуне, джиґуне» (з солоспіву на хор),
- Ф. Надененко (мелодія Остапенка) «Хусточка червона» (з солоспіву на хор),
- Д. Задор «Журавлі» (з солоспіву на хор),
- В. Соловйов-Сєдой «Матроські ночі» (на чоловічий хор),
- В. Соловйов-Сєдой «Пора в путь-дорогу» (на чоловічий хор),
- П. Чайковський «Неаполітанська пісня» (український текст і переклад для хору),
- І. Михайлюк «Черемшина» (з солоспіву на хор);
Твори для голосу з фортепіано
- «Пісня» (солоспів з фортепіано).
- «Зелений явір» (сл. І.Франка).
- «Соловейковий спів» (вокаліз).
- «Сім струн» (сл. Лесі Українки).
- «Сніжинки», «Чарки», «Ой скажи чому ті доріженьки» (усі на сл. Б.-І. Антонича).
Твори для фортепіано
- Увертюра.
- Три варіації.
Вшанування пам'яті
- Після смерті Євгена Вахняка заслужена хорова капела України «Боян» Львівського Будинку культури працівників зв'язку, якою він керував понад 50 років, носить ім'я свого багаторічного керівника — заслужена хорова капела України «Боян» імені Євгена Вахняка.
- В Музеї історії Надвірнянщини створена експозиція, пов'язана з життям і творчістю Євгена Вахняка.
- 4 грудня 2012 року у Надвірній з нагоди 100-ліття від дня народження Євгена Вахняка було здійснено погашення пам'ятного конверта і поштової марки (за проєктом «Власна марка»).
- 15 грудня 2012 року на фасаді Будинку культури працівників зв'язку на вул. Японській, 9 у Львові встановлено художньо-меморіальну таблицю Євгену Вахняку (скульптори Іван Самотос та Олександр Гончарук).
Література
- Лига Володимир І проросте посіяне зерно: Євген Вахняк: людина, митець, педагог. — Львів: Дивосвіт, 2001. — 112 с.
- Лига Володимир Маестро пісні: Є. Вахняку сповнилося б 90 років // Дзвін. — 2003. — № 5—6.
- Лига Володимир Незабутній маестро // За вільну Україну. — 2002. — 6—7 груд.
- Пацуняк Б. Окрилений піснею // Жовтень. — 1983. — № 3.
- Бурбан М. Висока кафедра митця // Українська культура. — 1993. — № 7.
- І. Гамкало Вахняк Євген Дмитрович // Українська музична енциклопедія / Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2006. — Т. 1. — C. 314
Посилання
- Львівська Національна Музична Академія імені Миколи Лисенка. Кафедра хорового та оперно-симфонічного дириґування [ 9 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Львівська Національна Музична Акадеvія ім. Миколи Лисенка. Кафедра оперної підготовки [ 7 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Заслужена хорова капела України «Боян» імені Є. Вахняка [ 27 травня 2014 у Wayback Machine.]
- «Заходит сонечко» (лемківська народна пісня в обр. Є. Вахняка)
- «Накрила нічка» (сл. і муз. Р. Купчинського, обр. Є. Вахняка)
- «Ніч яка місячна» (українська народна пісня в обр. Є. Вахняка)
- «Підлисся» (сл. М. Шашкевича, муз. Є. Вахняка)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevge n Dmi trovich Vahnya k 4 grudnya 1912 m Nadvirna 17 veresnya 1998 m Lviv ukrayinskij horovij dirigent pedagog kompozitor zasluzhenij artist URSR 1954 narodnij artist Ukrayini 1992 profesor Vahnyak Yevgen DmitrovichOsnovna informaciyaData narodzhennya4 grudnya 1912 1912 12 04 Misce narodzhennyam NadvirnaData smerti17 veresnya 1998 1998 09 17 85 rokiv Misce smertim LvivNacionalnistukrayinecProfesiyadirigent pedagog kompozitor NagorodiBiografiyaDitinstvo Narodivsya 4 grudnya 1912 roku v m Nadvirna v sim yi svyashenika Batko o Dmitro mav garnij golos grav na skripci ta keruvav dityachim cerkovnim horom Mati Minodora z rodini Majkovskih tezh garno spivala i grala na fortepiano chasto vistupala v koncertah akompanuyuchi batkovi skripalevi ta inshim vikonavcyam Vona stala pershoyu Yevgenovoyu vchitelkoyu muziki Roki navchannya U 1923 roci pislya zakinchennya pochatkovoyi shkoli pochav navchannya v Kolomijskij gimnaziyi Tut razom iz zagalnoosvitnimi disciplinami Yevgen vivchav nimecku latinsku i grecku movi a krim togo teoriyu muziki i solfedzhio spivav u gimnazijnomu hori brav uroki gri na skripci V hori mayuchi garnij golos chasto vikonuvav solni partiyi a takozh dopomagav dirigentovi pri rozuchuvanni tvoriv z okremimi horovimi partiyami Vidchuvayuchi v sobi neobhidnij tvorchij potencial Yevgen Vahnyak pragnuv zdobuti profesijnu muzichnu osvitu ta prisvyatiti sebe muzici ale jogo batki vvazhali sho yunak musit mati fah yakij bi zabezpechiv jogo materialno Tomu za yih poradoyu u 1932 roci pislya zakinchennya Kolomijskoyi gimnaziyi Yevgen Vahnyak vstupiv na yuridichnij fakultet Lyublinskogo katolickogo universitetu Odnak u 1934 roci buv zmushenij zalishiti universitet i perejti na navchannya do Rektorom akademiyi na toj chas buv Josip Slipij muziku vikladav kompozitor Boris Kudrik a horom vihovanciv akademiyi keruvav tovarish Yevgena po Kolomijskij gimnaziyi Vasil Yakub yak V cej samij chas u Lvivskij Bogoslovskij akademiyi navchavsya majbutnij glava Ukrayinskoyi Greko Katolickoyi Cerkvi Miroslav Ivan Lyubachivskij Na chetvertomu kursi Yevgen Vahnyak pid kerivnictvom o doktora Grinoha pochav pisati naukovu pracyu na temu Chi mozhlive zhittya na planetah Todi zh Yevgena priznacheno kerivnikom krilosa tobto regentom akademichnogo horu U 1936 roci paralelno z navchannyam u Lvivskij Bogoslovskij akademiyi Ye Vahnyak pochav vidviduvati zanyattya u Vishomu muzichnomu instituti imeni Mikoli Lisenka u Lvovi Tut vin vivchav muzichno teoretichni disciplini ta brav uroki solnogo spivu u pedagoga Lidiyi Uluhanovoyi Yunak volodiv garnim golosom dramatichnim tenorom z shirokim diapazonom i pedagogi prorokuvali jomu kar yeru opernogo spivaka Kapela Trembita ta Lvivska konservatoriya U 1939 roci z prihodom v Galichinu Radyanskoyi vladi Yevgen Vahnyak ne mayuchi mozhlivosti dali navchatisya u Bogoslovskij akademiyi yak odin z entuziastiv vstupiv u novostvorenu derzhavnu horovu kapelu Trembita de pracyuvav horistom solistom a zgodom pomichnikom dirigenta Dmitro Kotko Oleksandr Soroka Mikola Kolessa vidatni dirigenti sho keruvali kapeloyu Trembita pid bezposerednim vplivom yakih Yevgen Vahnyak formuvavsya yak vikonavec yak dirigent U 1941 1944 rokah Ye Vahnyak u skladi kapeli perebuvav v evakuaciyi u Serednij Aziyi Pislya povernennya do Lvova u 1944 roci vstupiv do Lvivskoyi derzhavnoyi konservatoriyi imeni Mikoli Lisenka yaku zakinchiv u 1948 roci Vivchav diriguvannya v klasi Mikoli Kolessi a vokalom zajmavsya v klasi Solomiyi Krushelnickoyi Navchannya poyednuvav z vikonannyam obov yazkiv dirigenta kapeli Trembita Pedagogichna ta vikonavska diyalnist Vidrazu pislya zakinchennya navchannya u konservatoriyi Yevgen Vahnyak rozpochav svoyu pedagogichnu diyalnist U 1948 1951 rokah zaviduvav muzichnim ciklom vikladav muzichno teoretichni disciplini ta keruvav horom u Lvivskomu pedagogichnomu uchilishi U 1951 roci perejshov pracyuvati do Lvivskogo muzichno pedagogichnogo uchilisha imeni Filareta Kolessi de vikladav diriguvannya horovi disciplini horoznavstvo chitannya horovih partitur aranzhuvannya metodiku roboti z horom organizuvav zhinochij ta cholovichij hori keruvav mishanim studentskim horom U 1956 roci pochav vikladati na dirigentskomu fakulteti Lvivskoyi derzhavnoyi konservatoriyi imeni Mikoli Lisenka Togo zh 1956 roku Ye Vahnyak organizovuye pri konservatoriyi cholovichij hor Gomin Mayuchi v osnovi repertuaru muziku galickih kompozitoriv cej hor koristuvavsya populyarnistyu u lvivskoyi publiki V Gomoni spivali Stepan Turchak Ivan Gamkalo Oleksandr Vrabel Volodimir Pekar Mihajlo Antkiv Ivan Majchik ta in U 1959 1961 rokah Ye Vahnyak keruvav horom Brav uchast u postanovci takih tvoriv Noktyurn M Lisenka Sotnik M Verikivskogo v redakciyi S Lyudkevicha Vechornici P Nishinskogo Alyeko S Rahmaninova Zaporozhec za Dunayem S Gulaka Artemovskogo v redakciyi S Lyudkevicha Vikradennya iz Seralyu V A Mocarta U 1962 1975 rokah Yevgen Vahnyak ocholyuvav studentskij hor Lvivskoyi konservatoriyi Pid jogo orudoyu zvuchali Magnificat ta Mesa h moll J S Baha Stabat Mater A Dvorzhaka Kavkaz S Lyudkevicha horovi koncerti D Bortnyanskogo M Berezovskogo A Vedelya ta in Yak vikladach diriguvannya Yevgen Vahnyak vihovav pleyadu vidatnih dirigentiv hormejsteriv sered yakih narodnij artist Ukrayini Andrij Kushnirenko zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini Volodimir Pekar zasluzheni artisti Ukrayini Bogdan Derev yanko ta Mikola Popenko zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini Yaroslav Baziv Roman Sov yak Mihajlo Burban Volodimir Golovko Kozhen hto znav osobisto Yevgena Dmitrovicha vidznachav jogo inteligentnist poryadnist taktovnist uvazhnist do otochuyuchih Usih divuvala jogo fenomenalna pam yat Buduchi lyudinoyu shirokoyi erudiciyi svoyimi znannyami vin shedro dilivsya z uchnyami Yevgen Vahnyak lyubiv i znavsya na zhivopisi arhitekturi poeziyi sam pisav virshi ta muziku volodiv nimeckoyu polskoyu greckoyu latinskoyu staroyevrejskoyu francuzkoyu i anglijskoyu movami Chasto polyublyav cituvati aforizmi davnih mudreciv Ulyublenoyu jogo frazoyu nastanovoyu u spilkuvanni zi studentami bula Per aspera ad astra Narodnij artist Ukrayini profesor Kiyivskoyi Nacionalnoyi muzichnoyi akademiyi Pavlo Muravskij tak sformulyuvav svoye podannya do uryadovih instancij shodo vidznachennya zaslug Yevgena Vahnyaka Znayu Vahnyaka Yevgena Dmitrovicha yak fahivcya visokogo rivnya profesionalizmu yak muzikanta hudozhnika u vikonanni horovih tvoriv yak nadzvichajno chujnu lyudinu Najkrashi lyudski yakosti Yevgena Dmitrovicha ya mav zmogu sposterigati protyagom bagatoh rokiv pracyuyuchi razom z nim v derzhavnij zasluzhenij kapeli Trembita Iz vsih hormejsteriv z yakimi meni dovodilosya pracyuvati v kolektivah Trembiti i Dumki pro Yevgena Dmitrovicha u mene zalishilis najkrashi spogadi Yevgen Dmitrovich majsterno volodiye dirigentskoyu tehnikoyu sho daye jomu mozhlivist gliboko i zmistovno interpretuvati rizni horovi tvori Yevgen Dmitrovich lyudina visokoyi kulturi z dobrim harakterom Za vsi ci yakosti jogo duzhe cinuyut i povazhayut spivaki v riznih kolektivah Gadayu sho Ye D Vahnyak zaslugovuye visokoyi vidznaki uryadu Ukrayini za svoyu mistecku majsternist i diyalnist Kerivnik zasluzhenoyi horovoyi kapeli Ukrayini Boyan She pid chas navchannya u Lvivskij konservatoriyi u 1947 roci Yevgen Vahnyak ocholiv nevelikij amatorskij horovij kolektiv yakij z chasom stav zasluzhenoyu horovoyu kapeloyu Ukrayini Boyan Budinku kulturi pracivnikiv zv yazku yakoyu vin keruvav do ostannih dniv zhittya Z cim kolektivom Ye Vahnyak pov yazuvav svoyi najvishi mistecki zdobutki neodnorazovo stavav laureatom bagatoh festivaliv ta konkursiv vistupav na radio ta telebachenni zdijsniv zapis gramplativki 1971 gastrolyuvav v Ukrayini Litvi Latviyi Yestoniyi Rosiyi Polshi Yugoslaviyi V kapeli pid jogo orudoyu spivali S Turchak I Gamkalo A Kushnirenko T Mikitka I Zhuk M Duda M Popenko B Zavojskij I Nebozhinskij O Kurash R Sov yak M Burban Ya Baziv M Procev yat Ya Kriloshanska N Kos Z Demcyuh V Yacinyak ta in Vostannye Yevgen Vahnyak diriguvav na publici zvedenim horom pid chas urochistogo vidkrittya pam yatnika Tarasovi Shevchenku u Lvovi 25 serpnya 1992 r Pomer Yevgen Dmitrovich Vahnyak 17 veresnya 1998 roku Pohovanij u Lvovi Tvorcha spadshinaU misteckomu ta pedagogichnomu dorobku Yevgena Vahnyaka ryad muzikoznavchih ta metodichnih prac originalni horovi tvori ta perekladi dlya horu obrobki narodnih pisen solospivi ta dekilka tvoriv dlya fortepiano Spisok tvorivMuzikoznavchi ta metodichni praci Oleksandr Soroka K 1975 monografiya Horove aranzhuvannya K Muzichna Ukrayina 1977 pidruchnik Istoriya horovogo mistectva navchalnij kurs Hor shkola spivaka metodichnij posibnik Yak pracyuvati nad horovimi tvorami a capella metodichnij posibnik Originalni vokalno horovi tvori Pidlissya sl M Shashkevicha Nad Bugom sl M Shashkevicha Shelvah sl Yu Fedkovicha Vokalno horova syuyita na sl B I Antonicha Kantata V zolotih zagravah sl R Bratunya ta Ye Vahnyaka Kantata Lyubov do vitchizni sl T Odudka Golubij shlyah sl Ye Dolmatovoyi Obrobki dlya horu V poli v poli pluzhok ore Chi ye chi nema pan gospodar doma Chervona kalina u goru sya vila Nich yaka misyachna Mila tobi na dobranich shlyu Nakrila nichka sl i muz R Kupchinskogo Oj u poli tri krinichenki Zahodit sonechko Vinochok zakarpatskih pisen Teche voda kalamutna Ivanku Ivanku Sered sela dichka Koli totu komanicyu siyali Oj Marichko chicheri Frayerochko shos dumala Perekladi dlya horu M Lisenko Oj dzhigune dzhigune z solospivu na hor F Nadenenko melodiya Ostapenka Hustochka chervona z solospivu na hor D Zador Zhuravli z solospivu na hor V Solovjov Syedoj Matroski nochi na cholovichij hor V Solovjov Syedoj Pora v put dorogu na cholovichij hor P Chajkovskij Neapolitanska pisnya ukrayinskij tekst i pereklad dlya horu I Mihajlyuk Cheremshina z solospivu na hor Tvori dlya golosu z fortepiano Pisnya solospiv z fortepiano Zelenij yavir sl I Franka Solovejkovij spiv vokaliz Sim strun sl Lesi Ukrayinki Snizhinki Charki Oj skazhi chomu ti dorizhenki usi na sl B I Antonicha Tvori dlya fortepiano Uvertyura Tri variaciyi Vshanuvannya pam yatiYuvilenij konvert do 100 littya vid dnya narodzhennya Yevgena VahnyakaPislya smerti Yevgena Vahnyaka zasluzhena horova kapela Ukrayini Boyan Lvivskogo Budinku kulturi pracivnikiv zv yazku yakoyu vin keruvav ponad 50 rokiv nosit im ya svogo bagatorichnogo kerivnika zasluzhena horova kapela Ukrayini Boyan imeni Yevgena Vahnyaka V Muzeyi istoriyi Nadvirnyanshini stvorena ekspoziciya pov yazana z zhittyam i tvorchistyu Yevgena Vahnyaka 4 grudnya 2012 roku u Nadvirnij z nagodi 100 littya vid dnya narodzhennya Yevgena Vahnyaka bulo zdijsneno pogashennya pam yatnogo konverta i poshtovoyi marki za proyektom Vlasna marka 15 grudnya 2012 roku na fasadi Budinku kulturi pracivnikiv zv yazku na vul Yaponskij 9 u Lvovi vstanovleno hudozhno memorialnu tablicyu Yevgenu Vahnyaku skulptori Ivan Samotos ta Oleksandr Goncharuk LiteraturaLiga Volodimir I proroste posiyane zerno Yevgen Vahnyak lyudina mitec pedagog Lviv Divosvit 2001 112 s Liga Volodimir Maestro pisni Ye Vahnyaku spovnilosya b 90 rokiv Dzvin 2003 5 6 Liga Volodimir Nezabutnij maestro Za vilnu Ukrayinu 2002 6 7 grud Pacunyak B Okrilenij pisneyu Zhovten 1983 3 Burban M Visoka kafedra mitcya Ukrayinska kultura 1993 7 I GamkaloVahnyak Yevgen Dmitrovich Ukrayinska muzichna enciklopediya In t mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi im M T Rilskogo NAN Ukrayini 2006 T 1 C 314PosilannyaLvivska Nacionalna Muzichna Akademiya imeni Mikoli Lisenka Kafedra horovogo ta operno simfonichnogo diriguvannya 9 grudnya 2021 u Wayback Machine Lvivska Nacionalna Muzichna Akadeviya im Mikoli Lisenka Kafedra opernoyi pidgotovki 7 grudnya 2021 u Wayback Machine Zasluzhena horova kapela Ukrayini Boyan imeni Ye Vahnyaka 27 travnya 2014 u Wayback Machine Zahodit sonechko lemkivska narodna pisnya v obr Ye Vahnyaka Nakrila nichka sl i muz R Kupchinskogo obr Ye Vahnyaka Nich yaka misyachna ukrayinska narodna pisnya v obr Ye Vahnyaka Pidlissya sl M Shashkevicha muz Ye Vahnyaka