Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Василь Митрофанович (нім. Mitrofanovici Vasile, рум. Mitrofanovici Vasile, *1 квітня 1831, с. Буденець — †21 серпня 1888, м. Маріанські Лазні) — теолог, педагог, політик, православний священик; посол Райхсрату (1880—1885 рр.) від Руської Ради, ректор Чернівецького університету.
| Василь Митрофанович | |
|---|---|
 | |
| Основні відомості | |
| Народження | 1 квітня 1831 с. Буденець, Герцогство Буковина, Австрійська імперія |
| Країна: |  Австро-Угорщина |
| Альма-матер: | Віденський університет |
| Заклад: | Чернівецький університет імені Франца Йосифа |
| Конфесія: | Буковинська православна митрополія |
| Смерть: | 21 серпня 1888 (57 років) |
| м. Маріанські Лазні, Богемське королівство, Австро-Угорщина | |
| Праці й досягнення | |
| Рід діяльності: | викладач університету, політик |
| Основні інтереси: | теологія, педагогіка |
| Звання: | професор, почесний доктор |
| Титул: | пресвітер |
| Додаткова інформація: | ректор Чернівецького університету |
Життєпис
Народився в 1831 році в родині православного священика Юрія Митрофановича в селі Буденець Герцогства Буковини, нині — Сторожинецький район Чернівецької області України).
Навчався в 1842—1850 рр. у Чернівецькій гімназії, в 1850—1854 рр. у чернівецькій семінарії, в 1854—1856 рр. навчався у Віденському університеті — вивчав практичну теологію.
Після висвячення його в сан пресвітера в 1856 р. викладав практичну теологію в православній теологічній установі у Чернівцях (1856–1859).
У 1861 році отримав звання екстраординарного професора теології, а в 1875 році призначений викладачем теологічного факультету, щойно відкритого, Чернівецького університету імені Франца Йосифа, де був викладачем моральної теології до часу свої смерті (1888).
У 1875–1876 та 1882–1883 навчальних роках — декан теологічного факультету.
В 1878–1879 навчальних роках — ректор Чернівецького університету імені Франца Йосифа.
В 1879 році удостоєний за свої звання почесного доктора теології, а в 1880 році — звання церковного ставропігійного священика.
Тривалий час В. Митрофанович займав посаду крайового радника, засідав у Чернівецькій муніципальній раді (1886—1888), був депутатом Буковинського сейму (1887—1888) й австро-угорського рейхстагу (30.11.1880-23.04.1885) з Цислейтанії (правоцентристський, консервативний і федералістський блок), займався науковою роботою.
1885 році він брав участь в урочистостях, організованих румунською студентською асоціацією в Чернівцях, де казав румунською мовою на честь великих і малих австрійських народів на Буковині, що засвідчило його толерантність у національному питанні.
Помер у 1888 році в м. Маріанські Лазні Богемського королівства (Чехія).
Науково-дослідницька діяльність
Науково-дослідницька робота В. Митрофановича представлена опублікованою румунською мовою книгою «Гомілетика» (1875); науковими промовами у журналі «Foais Sotictatii».
В. Митрофанович друкував також релігійно-церковний літературний журнал «Кандела».
Примітки
- Parlamentarisches. Das Vaterland. prosinec 1881, čís. 339, s. 4. online [ 30 травня 2020 у Wayback Machine.], Österreichische Nationalbibliothek.(нім.)
- Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950. Bd. 6. Wien: [s.n.], 2003—2011. online [ 5 червня 2016 у Wayback Machine.]. . Kapitola Mitrofanovici, Vasile (1831—1888), Griechisch-orthodoxer Theologe, s. 322. (нім.)
- Franz Adlgasser. Kurzbiografie Mitrofanovici (Mitrofanowicz), Vasile (Basil) на сайті Parlament Österreich Republik. Parlamentarier 1848—1918.(нім.)
- Kleine Chronik. Bukowinaer Rundschau. srpen 1888, roč. 7, čís. 560, s. 4. online [ 30 травня 2020 у Wayback Machine.], Österreichische Nationalbibliothek.(нім.)
- Festcommers. Bukowinaer Rundschau. říjen 1885, roč. 4, čís. 164, s. 4. online [ 30 травня 2020 у Wayback Machine.], Österreichische Nationalbibliothek.(нім.)
- Hof- und Personalnachrichten. Die Presse. srpen 1888, čís. 235, s. 3. online [ 30 травня 2020 у Wayback Machine.], Österreichische Nationalbibliothek.(нім.).
Джерела
- Буковина. Визначні постаті: 1875—1919 (Біографічний довідник) / Автор-упор. О. М. Павлюк. — Чернівці: Золоті литаври, 2000. — 252 с.
- W.: Omiletica Bisericii răsăritene (Homiletik der oriental. Kirche), 1875; Prelegeri academice despre Liturgica Bisericii dreptcredincioase răsăritene (Akadem. Vorlesungen über die Liturgik der rechtgläubigen oriental. Kirche), hrsg. von T. Tarnavschi, 1909; etc. Red.: Candela, 1882—1888.
- L.: Candela 7, 1888, S. 553 ff., 26, 1907, S. 442 ff.; Mitropolia Ardealului, Jg. 2, 1957, n. 1-2, S. 130 ff.; Knauer; D. Dan, Rolul preoţimilor… (Die Rolle der Priesterschaften…), 1912; Mitt. E. Beck, Magstadt (BRD)
- «Die k.k. Franz-Josephs-Universität in Czernowitz im ersten Vierteljahrhundert ihres Bestandes». Festschrift, herausgegeben vom Akademischen Senat. Czernowitz 1900. Digitalisat [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (PDF; 12,9 MB)(нім.)
- M. Păcurariu, «Mitrofanovici Vasile [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]» // Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950 (ÖBL). Band 6, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1975, , S.322.(нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vasil Mitrofanovich nim Mitrofanovici Vasile rum Mitrofanovici Vasile 1 kvitnya 1831 s Budenec 21 serpnya 1888 m Marianski Lazni teolog pedagog politik pravoslavnij svyashenik posol Rajhsratu 1880 1885 rr vid Ruskoyi Radi rektor Cherniveckogo universitetu Vasil MitrofanovichOsnovni vidomostiNarodzhennya1 kvitnya 1831 1831 04 01 s Budenec Gercogstvo Bukovina Avstrijska imperiyaKrayina Avstro UgorshinaAlma mater Videnskij universitetZaklad Cherniveckij universitet imeni Franca JosifaKonfesiya Bukovinska pravoslavna mitropoliyaSmert 21 serpnya 1888 1888 08 21 57 rokiv m Marianski Lazni Bogemske korolivstvo Avstro UgorshinaPraci j dosyagnennyaRid diyalnosti vikladach universitetu politikOsnovni interesi teologiya pedagogikaZvannya profesor pochesnij doktorTitul presviterDodatkova informaciya rektor Cherniveckogo universitetuZhittyepisNarodivsya v 1831 roci v rodini pravoslavnogo svyashenika Yuriya Mitrofanovicha v seli Budenec Gercogstva Bukovini nini Storozhineckij rajon Cherniveckoyi oblasti Ukrayini Navchavsya v 1842 1850 rr u Cherniveckij gimnaziyi v 1850 1854 rr u cherniveckij seminariyi v 1854 1856 rr navchavsya u Videnskomu universiteti vivchav praktichnu teologiyu Pislya visvyachennya jogo v san presvitera v 1856 r vikladav praktichnu teologiyu v pravoslavnij teologichnij ustanovi u Chernivcyah 1856 1859 U 1861 roci otrimav zvannya ekstraordinarnogo profesora teologiyi a v 1875 roci priznachenij vikladachem teologichnogo fakultetu shojno vidkritogo Cherniveckogo universitetu imeni Franca Josifa de buv vikladachem moralnoyi teologiyi do chasu svoyi smerti 1888 U 1875 1876 ta 1882 1883 navchalnih rokah dekan teologichnogo fakultetu V 1878 1879 navchalnih rokah rektor Cherniveckogo universitetu imeni Franca Josifa V 1879 roci udostoyenij za svoyi zvannya pochesnogo doktora teologiyi a v 1880 roci zvannya cerkovnogo stavropigijnogo svyashenika Trivalij chas V Mitrofanovich zajmav posadu krajovogo radnika zasidav u Cherniveckij municipalnij radi 1886 1888 buv deputatom Bukovinskogo sejmu 1887 1888 j avstro ugorskogo rejhstagu 30 11 1880 23 04 1885 z Cislejtaniyi pravocentristskij konservativnij i federalistskij blok zajmavsya naukovoyu robotoyu 1885 roci vin brav uchast v urochistostyah organizovanih rumunskoyu studentskoyu asociaciyeyu v Chernivcyah de kazav rumunskoyu movoyu na chest velikih i malih avstrijskih narodiv na Bukovini sho zasvidchilo jogo tolerantnist u nacionalnomu pitanni Pomer u 1888 roci v m Marianski Lazni Bogemskogo korolivstva Chehiya Naukovo doslidnicka diyalnistNaukovo doslidnicka robota V Mitrofanovicha predstavlena opublikovanoyu rumunskoyu movoyu knigoyu Gomiletika 1875 naukovimi promovami u zhurnali Foais Sotictatii V Mitrofanovich drukuvav takozh religijno cerkovnij literaturnij zhurnal Kandela PrimitkiParlamentarisches Das Vaterland prosinec 1881 cis 339 s 4 online 30 travnya 2020 u Wayback Machine Osterreichische Nationalbibliothek nim Osterreichisches Biographisches Lexikon 1815 1950 Bd 6 Wien s n 2003 2011 online 5 chervnya 2016 u Wayback Machine ISBN 978 3 7001 3213 4 Kapitola Mitrofanovici Vasile 1831 1888 Griechisch orthodoxer Theologe s 322 nim Franz Adlgasser Kurzbiografie Mitrofanovici Mitrofanowicz Vasile Basil na sajti Parlament Osterreich Republik Parlamentarier 1848 1918 nim Kleine Chronik Bukowinaer Rundschau srpen 1888 roc 7 cis 560 s 4 online 30 travnya 2020 u Wayback Machine Osterreichische Nationalbibliothek nim Festcommers Bukowinaer Rundschau rijen 1885 roc 4 cis 164 s 4 online 30 travnya 2020 u Wayback Machine Osterreichische Nationalbibliothek nim Hof und Personalnachrichten Die Presse srpen 1888 cis 235 s 3 online 30 travnya 2020 u Wayback Machine Osterreichische Nationalbibliothek nim DzherelaBukovina Viznachni postati 1875 1919 Biografichnij dovidnik Avtor upor O M Pavlyuk Chernivci Zoloti litavri 2000 252 s W Omiletica Bisericii răsăritene Homiletik der oriental Kirche 1875 Prelegeri academice despre Liturgica Bisericii dreptcredincioase răsăritene Akadem Vorlesungen uber die Liturgik der rechtglaubigen oriental Kirche hrsg von T Tarnavschi 1909 etc Red Candela 1882 1888 L Candela 7 1888 S 553 ff 26 1907 S 442 ff Mitropolia Ardealului Jg 2 1957 n 1 2 S 130 ff Knauer D Dan Rolul preoţimilor Die Rolle der Priesterschaften 1912 Mitt E Beck Magstadt BRD Die k k Franz Josephs Universitat in Czernowitz im ersten Vierteljahrhundert ihres Bestandes Festschrift herausgegeben vom Akademischen Senat Czernowitz 1900 Digitalisat 5 bereznya 2016 u Wayback Machine PDF 12 9 MB nim M Păcurariu Mitrofanovici Vasile 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Osterreichisches Biographisches Lexikon 1815 1950 OBL Band 6 Verlag der Osterreichischen Akademie der Wissenschaften Wien 1975 ISBN 3 7001 0128 7 S 322 nim