Василь Борейкович

Василь Борейкович (рус. Васили Бореикович, рос. Василей Борѣйковъ, нім. Waissil Boreiken son, Wayssel filius Boreyken) — литовський православний боярин кінця XIV століття.

Історики Рімвідас Петраускас та Олег Ліцкевич ототожнюють його батьків з Петром та Анною Борейками (лат. Petrum alias Boreyko cum vxore sua Anna), що їх незнана на ім'я дочка, дружина нобіля Олехна N, вписала в календар віленських францисканців середини XV століття. Мав брата Стригівіла (лат. Strigiwil Boreiconis), який зринає лише в акті віленсько-радомської унії (1401).

На початку 1393 р. Василь разом із троцьким старостою Гінівілом розгромив військо бунтівного князя Корибута Ольгердовича в битві під Докудовим, а після взяття Вітовтом Смоленська 28 вересня 1395 став його намісником (поряд з Ямонтом Толунтовичем). Востаннє подибується як свідок Салінського договору (1398), — без посади, але на досить високій позиції порівняно з іншими боярами.

У деяких редакціях «Родословия литовских князей», написаних в перші десятиліття XVI століття, стверджується, що в часи Гедиміна мешкав такий собі Борейко, рядник великого князя тверського Олександра Михайловича, якого той виправив на Волинь і Київщину, аби забрати звідтіля вижилих після Батиєвої навали. За припущенням Олега Латишонка, ця легенда постала на смоленському ґрунті, а Борейка включили в її текст, керуючись тим, що він нібито був предком Василя. Можливо, на основі цієї оповіді Матеєм Стрийковським була створена інша легенда — про те, як жмудський боярин Борейко, мнимий починальник Ходкевичів, в 1306 році переміг на поєдинку татарського воїна-велетня, чим звільнив руські землі од сплати данини заволзькому ханові. Фактичної основи під собою вони не мають.

Див. також

• Федір Весна
• Начко Гінівілович

Джерела

• Латышонак А. Нацыянальнасьць — Беларус / нав. рэд. А. Пашкевіч. — Вільнюс : Інстытут беларусістыкі, Беларускае гістарычнае таварыства, 2009. — С. 302-303. — .
• Лицкевич О. В. «Летописец великих князей литовских» и «Повесть о Подолье»: опыт комплексного критического разбора. — СПб : Дмитрий Буланин, 2019. — С. 535-536. — .
• Пятраўскас Р. Літоўская знаць у канцы XIV—XV ст.: Склад — структура — улада / Рымвідас Пятраўскас; пераклад з літоўскай мовы Алесь Мікус. — 2-е выд. — Смаленск : Інбелкульт, 2014. — С. 216. — .
• Rowell, Stephen Christopher (1994). (PDF). Cambridge University Press. с. 108-109, 309-310. ISBN .