Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Варао також відома як гуарауно гуарао варрау є рідною мовою народу варао Мова ізольована нею розмовляють близько 33 000

Варао (мова)

Варао (мова)

Варао (також відома як гуарауно, гуарао, варрау) є рідною мовою народу варао. Мова ізольована, нею розмовляють близько 33 000 людей переважно в північній Венесуелі, Гаяні та Суринамі. Вона примітна незвичайним порядком слів . На варао говорили у венесуельському фільмі 2015 року «Віднесені річкою».

Варао
image
Поширена вВенесуела, Гаяна, Суринам
ЕтнічністьВарао
Носії32,800 (2005–2011)e19
КласифікаціяІзольована мова або
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3wba

Класифікація

Варао, здається, є мовним ізолятом, не пов'язаним із жодною мовою, записаною в регіоні чи деінде. Терренс Кауфман (1994) включив його до своєї гіпотетичної родини , але необхідна допоміжна робота так і не була виконана. Джуліан Ґренберрі пов'язав багато граматичних форм, включно з номінальними та дієслівними суфіксами, варао з Північної Флориди, також мовним ізолятом. Однак він також вивів морфеми тімукуа з маскогської, чибчанської, паезанської, араваканської та інших амазонських мов, припускаючи багатомовну креолізацію як можливе пояснення цих подібностей.

Вароїдна гіпотеза

Ґренберрі також знаходить слова у (з топонімічних свідчень здається, що Варао або споріднений народ колись займав регіон Ґуахіро) та в (нучай або нозай [носай] «золото» у Сібоні — пор. варао naséi símo «золото» (букв. «жовта галька») — і duho «церемоніальний табурет» у класичній таіно — пор. варао duhu «сидіти, стілець»). Ґренберрі та Весцеліус (2004) зазначають, що топонімічні дані свідчать про те, що пре-таіно мова Макориш з еспаньйоли і на Кубі також могли бути .

Мовний контакт

Jolkesky (2016) зазначає, що існує лексична схожість із мовними сім'ями карібан, , та через контакт у попередній сфері взаємодії Гвіанського нагір'я.

Демографія

Станом на 2007 рік у Венесуелі цією мовою було 28 100 носіїв. Народ варао проживає переважно в регіоні на північному сході Венесуели, з меншими громадами на південному заході Тринідаду (Тринідад і Тобаго), західній Гаяні та Суринамі. ЮНЕСКО вважає мову такою, що перебуває під загрозою зникнення.

Різновиди

В історичних джерелах згадуються етнічні групи в дельті Ориноко, такі як сіавані (чагуанес), веріотаус (фарауте) і тіуітіуас (тібітібі), які розмовляли мовами варао або мовами, тісно пов'язаними з сучасною варао. Інші вимерлі групи становлять::1243

Лукотка (1968) перераховує такі різновиди:

  • Гуаноко — розмовляють на Лагуна де Асфальто, штат Монагас (не підтверджено)
  • Чагуан — розмовляють у дельті Ориноко на гілці Манамо (не підтверджено)
  • Маріуся — розмовляють у тому ж регіоні на гілках Cocuina та Macareo

(1950) перераховує:

  • Вайкері (Guaiqueri)
  • Чагуан
  • Маріуся

Граматика

Основний порядок слів у мові був проаналізований як , дуже рідкісний порядок слів серед номінативно-акузативних мов, таких як варао.

Фонологія

Перелік приголосних варао невеликий, але не такий малий, як багато інших інвентарів Південної Америки. У ньому немає особливої екзотики.

Губні Альвеолярні Середньопіднебінні Задньоязикові Глотальні
звичайний лабіалізований
Проривні p t k kʷ
Фрикативні s h
Носові m n
Одноударні ɺ
Апроксиманти j w

Губний вибуховий /p/ зазвичай реалізується як голосний [б]. /ɺ/ має алофон [d] на початку слова та [ɾ], коли між /i, a/ та /a/.

Є п'ять ротових голосних /a, ɛ, i, ɔ, u/ і п'ять носових голосних /ã, ẽ, ĩ, õ, ũ/. /u/ після /k/ на початку слів стає [ɨ].

Словниковий запас

(1968) перераховує наступні основні словникові одиниці для уарао (варао) і маріуся.

Варао Маріуся
один isaka xisaka
два manámo manamo
три dianamu dixamo
голова akua naxoto
око kamu mu
зуб kai i
людина nibora
вода ho xo
вогонь hekono xeunu
сонце yá xokoxi
маніок aru aru
ягуар tobe tobe
дім xanóko ubanoko

Список літератури

  1. Warao. www.jorojokowarao.de. Процитовано 22 вересня 2013.
  2. Vargas, Andrew S. (10 September 2015). Venezuela's First Film Shot in the Warao Language Is Chosen as Entry for the Oscars. . Процитовано 16 July 2021.
  3. (2012). Classification of the indigenous languages of South America. У Grondona, Verónica; Campbell, Lyle (ред.). The Indigenous Languages of South America. The World of Linguistics. Т. 2. Berlin: De Gruyter Mouton. с. 59—166. ISBN .
  4. (1997). American Indian Languages - The Historical Linguistics of Native America. Oxford University Press. с. 150. ISBN . Процитовано 16 July 2021.
  5. Julian Granberry, A Grammar and Dictionary of the Timucua Language, pp. 15-32
  6. Jolkesky, Marcelo Pinho de Valhery (2016). Estudo arqueo-ecolinguístico das terras tropicais sul-americanas (Ph.D. dissertation) (вид. 2). Brasília: University of Brasília.
  7. «WARAO: a language of Venezuela», Ethnologue: Languages of the World, 14th Edition, 2000
  8. UNESCO Atlas of the World's Languages in danger. www.unesco.org (англ.). Процитовано 20 березня 2018.
  9. Epps, Patience, ред. (2023). Amazonian Languages: Language Isolates. Volume II: Kanoé to Yurakaré. Berlin: Walter de Gruyter. ISBN .
  10. (1968). Classification of South American Indian languages. Los Angeles: UCLA Latin American Center.
  11. (1950). The languages of South America. У Steward (ред.). Handbook of South American Indians. Т. 6. Washington, D.C., Government Printing Office: Smithsonian Institution, Bulletin 143. с. 157—317.
  12. Romero-Figueroa, Andrés (1985). OSV as the basic order in Warao. Lingua. 66 (2–3): 115—134. doi:10.1016/S0024-3841(85)90281-5.
  13. Osborn Jr., Henry A. (1966). Warao I: Phonology and Morphophonemics. International Journal of American Linguistics.

Інші джерела

  • Osborn Jr, Henry A. (1966b). Warao II: Nouns, Relationals, and Demonstratives. International Journal of American Linguistics. 32 (3): 253—261. doi:10.1086/464910.
  • Barral, Basilio de. 1979. Diccionario Warao-Castellano, Castellano-Warao. Caracas: UCAB
  • Figeroa, Andrés Romero. 1997. A Reference Grammar of Warao. München, Newcastle: Lincom
  • Ponce, Peter. 2004. Diccionario Español — Warao. Fundación Turismo de Pedernales.
  • Vaquero, Antonio. 1965. Idioma Warao. Morfología, sintaxis, literatura. Estudios Venezolanos Indígenas. Caracas.
  • Wilbert, Johannes. 1964. Warao Oral Litrerature. Instituto Caribe de Antropología y Sociología. Fundación La Salle de Ciencias Naturales. Monograph no 9 Caracas: Editorial Sucre.
  • Wilbert, Johannes. 1969. Textos Folklóricos de los Indios Warao. Los Angeles: Latin American Center. University of California. Latin American Studies Vol. 12.

Посилання

  • Варао-іспанський словник
  • Мова Варао Стефані Херрманн

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Varao takozh vidoma yak guarauno guarao varrau ye ridnoyu movoyu narodu varao Mova izolovana neyu rozmovlyayut blizko 33 000 lyudej perevazhno v pivnichnij Venesueli Gayani ta Surinami Vona primitna nezvichajnim poryadkom sliv Na varao govorili u venesuelskomu filmi 2015 roku Vidneseni richkoyu VaraoPoshirena vVenesuela Gayana SurinamEtnichnistVaraoNosiyi32 800 2005 2011 e19KlasifikaciyaIzolovana mova aboOficijnij statusKodi moviISO 639 3wbaKlasifikaciyaVarao zdayetsya ye movnim izolyatom ne pov yazanim iz zhodnoyu movoyu zapisanoyu v regioni chi deinde Terrens Kaufman 1994 vklyuchiv jogo do svoyeyi gipotetichnoyi rodini ale neobhidna dopomizhna robota tak i ne bula vikonana Dzhulian Grenberri pov yazav bagato gramatichnih form vklyuchno z nominalnimi ta diyeslivnimi sufiksami varao z Pivnichnoyi Floridi takozh movnim izolyatom Odnak vin takozh viviv morfemi timukua z maskogskoyi chibchanskoyi paezanskoyi aravakanskoyi ta inshih amazonskih mov pripuskayuchi bagatomovnu kreolizaciyu yak mozhlive poyasnennya cih podibnostej Varoyidna gipoteza Grenberri takozh znahodit slova u z toponimichnih svidchen zdayetsya sho Varao abo sporidnenij narod kolis zajmav region Guahiro ta v nuchaj abo nozaj nosaj zoloto u Siboni por varao nasei simo zoloto bukv zhovta galka i duho ceremonialnij taburet u klasichnij taino por varao duhu siditi stilec Grenberri ta Vescelius 2004 zaznachayut sho toponimichni dani svidchat pro te sho pre taino mova Makorish z espanjoli i na Kubi takozh mogli buti Movnij kontaktJolkesky 2016 zaznachaye sho isnuye leksichna shozhist iz movnimi sim yami kariban ta cherez kontakt u poperednij sferi vzayemodiyi Gvianskogo nagir ya DemografiyaStanom na 2007 rik u Venesueli ciyeyu movoyu bulo 28 100 nosiyiv Narod varao prozhivaye perevazhno v regioni na pivnichnomu shodi Venesueli z menshimi gromadami na pivdennomu zahodi Trinidadu Trinidad i Tobago zahidnij Gayani ta Surinami YuNESKO vvazhaye movu takoyu sho perebuvaye pid zagrozoyu zniknennya RiznovidiV istorichnih dzherelah zgaduyutsya etnichni grupi v delti Orinoko taki yak siavani chaguanes veriotaus faraute i tiuitiuas tibitibi yaki rozmovlyali movami varao abo movami tisno pov yazanimi z suchasnoyu varao Inshi vimerli grupi stanovlyat 1243 Arikari ta Pirao z Kayenni Gvajkeri z ostrova Margarita Lukotka 1968 pererahovuye taki riznovidi Guanoko rozmovlyayut na Laguna de Asfalto shtat Monagas ne pidtverdzheno Chaguan rozmovlyayut u delti Orinoko na gilci Manamo ne pidtverdzheno Mariusya rozmovlyayut u tomu zh regioni na gilkah Cocuina ta Macareo 1950 pererahovuye Vajkeri Guaiqueri Chaguan MariusyaGramatikaOsnovnij poryadok sliv u movi buv proanalizovanij yak duzhe ridkisnij poryadok sliv sered nominativno akuzativnih mov takih yak varao Fonologiya Perelik prigolosnih varao nevelikij ale ne takij malij yak bagato inshih inventariv Pivdennoyi Ameriki U nomu nemaye osoblivoyi ekzotiki Gubni Alveolyarni Serednopidnebinni Zadnoyazikovi Glotalni zvichajnij labializovanij Prorivni p t k kʷ Frikativni s h Nosovi m n Odnoudarni ɺ Aproksimanti j w Gubnij vibuhovij p zazvichaj realizuyetsya yak golosnij b ɺ maye alofon d na pochatku slova ta ɾ koli mizh i a ta a Ye p yat rotovih golosnih a ɛ i ɔ u i p yat nosovih golosnih a ẽ ĩ o ũ u pislya k na pochatku sliv staye ɨ Slovnikovij zapas 1968 pererahovuye nastupni osnovni slovnikovi odinici dlya uarao varao i mariusya Varao Mariusya odin isaka xisaka dva manamo manamo tri dianamu dixamo golova akua naxoto oko kamu mu zub kai i lyudina nibora voda ho xo vogon hekono xeunu sonce ya xokoxi maniok aru aru yaguar tobe tobe dim xanoko ubanokoSpisok literaturiWarao www jorojokowarao de Procitovano 22 veresnya 2013 Vargas Andrew S 10 September 2015 Venezuela s First Film Shot in the Warao Language Is Chosen as Entry for the Oscars Procitovano 16 July 2021 2012 Classification of the indigenous languages of South America U Grondona Veronica Campbell Lyle red The Indigenous Languages of South America The World of Linguistics T 2 Berlin De Gruyter Mouton s 59 166 ISBN 9783110255133 1997 American Indian Languages The Historical Linguistics of Native America Oxford University Press s 150 ISBN 0 19 509427 1 Procitovano 16 July 2021 Julian Granberry A Grammar and Dictionary of the Timucua Language pp 15 32 Jolkesky Marcelo Pinho de Valhery 2016 Estudo arqueo ecolinguistico das terras tropicais sul americanas Ph D dissertation vid 2 Brasilia University of Brasilia WARAO a language of Venezuela Ethnologue Languages of the World 14th Edition 2000 UNESCO Atlas of the World s Languages in danger www unesco org angl Procitovano 20 bereznya 2018 Epps Patience red 2023 Amazonian Languages Language Isolates Volume II Kanoe to Yurakare Berlin Walter de Gruyter ISBN 978 3 11 043273 2 1968 Classification of South American Indian languages Los Angeles UCLA Latin American Center 1950 The languages of South America U Steward red Handbook of South American Indians T 6 Washington D C Government Printing Office Smithsonian Institution Bulletin 143 s 157 317 Romero Figueroa Andres 1985 OSV as the basic order in Warao Lingua 66 2 3 115 134 doi 10 1016 S0024 3841 85 90281 5 Osborn Jr Henry A 1966 Warao I Phonology and Morphophonemics International Journal of American Linguistics Inshi dzherelaOsborn Jr Henry A 1966b Warao II Nouns Relationals and Demonstratives International Journal of American Linguistics 32 3 253 261 doi 10 1086 464910 Barral Basilio de 1979 Diccionario Warao Castellano Castellano Warao Caracas UCAB Figeroa Andres Romero 1997 A Reference Grammar of Warao Munchen Newcastle Lincom Ponce Peter 2004 Diccionario Espanol Warao Fundacion Turismo de Pedernales Vaquero Antonio 1965 Idioma Warao Morfologia sintaxis literatura Estudios Venezolanos Indigenas Caracas Wilbert Johannes 1964 Warao Oral Litrerature Instituto Caribe de Antropologia y Sociologia Fundacion La Salle de Ciencias Naturales Monograph no 9 Caracas Editorial Sucre Wilbert Johannes 1969 Textos Folkloricos de los Indios Warao Los Angeles Latin American Center University of California Latin American Studies Vol 12 PosilannyaVarao ispanskij slovnik Mova Varao Stefani Herrmann

Дата публікації:
Топ