Типологія порядку слів

Типологія порядку слів (в реченні) — один з методів типологічної класифікації мов, який використовується у лінгвістичній типології, заснований на понятті базового порядку складових: підмета (англ. Subject), присудка (англ. Verb) та прямого додатка (англ. Object). Терміни «підмет» (англ. Subject) і «прямий додаток» (англ. Object) в цьому випадку використовуються не строго, але для позначення агентивного і пацієнтивного учасників ситуації. Сучасний стан типології базового порядку слів представлено у Світовому атласі мовних структур.

Початок сучасному вивченню типології базового порядку складових в мовах світу було покладено в другій половині XX ст. американським лінгвістом Джозефом Грінбергом. Грінберг виділив шість базових порядків складових в реченні — SOV, SVO, VSO, VOS, OVS, OSV — і встановив деякі імплікативні відносини між цим та іншими порядками, наприклад, з імовірністю, більшою, ніж випадкова, можна очікувати, що в мовах з домінуючим порядком VSO залежний прикметник стоїть після іменника. Однак в сучасному мовознавстві базовий порядок складових в реченні не вважається достатнім для типологічної класифікації порядку слів у мовах світу і визначає всі часні порядки, такі як порядок розташування адлогів і іменних груп і ін.

Визначення базового порядку складових

Один з провідних фахівців з типології порядку слів і редактор Всесвітнього атласу мовних структур Метью Драйер використовує для визначення базового порядку два критерії: прагматичну (а також фонетичну, морфологічну і синтаксичну) нейтральність і частотність в корпусах текстів. При цьому далеко не всі мови допускають тільки один, жорсткий, варіант порядку — у багатьох мовах граматичними, хоч і не завжди нейтральними, можуть бути кілька, як, наприклад, в і українській:

• Кішка п'є молоко. (SVO)
• Кішка молоко п'є. (SOV)
• П'є молоко кішка. (VOS)
• П'є кішка молоко. (VSO)
• Молоко п'є кішка. (OVS)
• Молоко кішка п'є. (OSV)

По-друге, базовий порядок складових повинен визначатися на матеріалі масиву особливим чином відібраних пропозицій. Ці пропозиції повинні бути синтаксично незалежними (а не підрядними), декларативними (оповідальними) і містити повні аргументні іменні групи (а не займенники, при яких порядок може відрізнятися). Крім того, надається перевага неаналітичним (такими, що не складаються зі смислового і допоміжного дієслова, як, наприклад, складові форми майбутнього часу в російській мові — «будет делать») формам дієслова; якщо це неможливо, положення визначається за смисловим дієсловом . Драйер наводить приклад такої пропозиції :

• [The dog] chased [the cat]. Собака переслідувала кішку. SVO

Пропозиція є розповідною, а не, наприклад, знаки питання, синтаксично незалежними, тому, що немає клаузи, від якої воно б залежало, а також містить повні аргументні іменні групи the dog (укр. «Собака») і the cat (укр. «кішка»). На основі подібних пропозицій визначається базовий порядок складових (базовий порядок в англійській мові — SVO). Коли в вищезазначених умовах не виявляється явних переваг, мова розглядається, як той, що має вільний порядок членів речення. Така методика часто викликає сумнів, оскільки є досить ненадійним визначенням базового порядку складових у мові на підставі аналізу одного типу клауз з усіх наявних в мові синтаксичних засобів.

Примітки

1. Dryer 2013b
2. Журинская 1990
3. Greenberg 1963
4. «The order of constituents of the clause is one of the most important word order typological parameters, indeed,.. some linguists have made it into the major typological parameter.» — Comrie 1989

Література

• Comrie, Bernard. Language Universals and Linguistic Typology. — Chicago Press, 1989.
• Dryer, Matthew S. Determining Dominant Word Order : ( )[] // Dryer, Matthew S. & Haspelmath, Martin (eds.) The World Atlas of Language Structures Online. — Leipzig: Max Planck Institute for Evolutionary Anthropology, 2013a.
• Dryer, Matthew S. Order of Subject, Object and Verb : ( )[] // Dryer, Matthew S. & Haspelmath, Martin (eds.) The World Atlas of Language Structures Online. — Leipzig: Max Planck Institute for Evolutionary Anthropology, 2013b.
• Dryer, Matthew S. Order of Subject, Object and Verb : ( )[] // Language 68. — 1992. — С. 81-138.
• Greenberg, Joseph H. Some Universals of Grammar with Particular Reference to the Order of Meaningful Elements : ( )[] // Greenberg, Joseph H. (ed.), Universals of Human Language. — Cambridge, Mass: MIT Press., 1963. — С. 73-113.
• Hoffman, Joel. Syntactic and Paratactic Word Order Effects. — University of Maryland at College Park, 1996.
• Lehmann, Winfred P. A Structural Principle of Language and Its Implications : ( )[] // Language 49. — 1973. — С. 47-66.
• Willis, David. Syntactic Change in Welsh: A Study of the Loss of Verb-Second. — OUP, 1998.
• Журинская М. А. Типологическая классификация языков : ( )[] // Лингвистический энциклопедический словарь. Гл. ред. В. Н. Ярцева.. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С. 511-512.
• Фалилеев А. И. Древневаллийский язык. — СПб: Наука, 2002.