Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ва йра Ві ке Фре йберга латис Vaira Vīķe Freiberga нар 1 грудня 1937 19371201 Рига Латвія латвійська державна діячка та

Вайра Віке-Фрейберга

Вайра Віке-Фрейберга

Ва́йра Ві́ке-Фре́йберга (латис. Vaira Vīķe-Freiberga; нар. 1 грудня 1937(19371201), Рига, Латвія) — латвійська державна діячка та науковиця, шоста президент Латвійської Республіки.

Вайра Віке-Фрейберга
латис. Vaira Vīķe-Freiberga
image
image
image
Прапор
 6-а Президент Латвії
8 липня 1999 — 7 липня 2007
Попередник: Ґунтіс Улманіс
Наступник: Валдіс Затлерс
 
Народження: 1 грудня 1937(1937-12-01)[1][2](86 років)
Рига, Латвійська Республіка
Країна: Латвія
Освіта: Університет Вікторії[d], Університет Макгілла і Торонтський університет
Шлюб: d
Автограф: image
Нагороди:

image Медіафайли у Вікісховищі

image Висловлювання у Вікіцитатах

Спецпосланниця генерального секретаря ООН, віцеголова Групи експертів з довгострокового майбутнього Європейського Союзу, співголова Міжнародної ради Міжнародного центру Нізамі Гянджеві.

Життєпис

Батько — моряк Карлис Вікіс (латис. Kārlis Vīķis), мати — Аннемарія Віке (латис. Annemarija Vīķe), до шлюбу Ранькє (Raņķe). Через кілька тижнів після її народження батько трагічно загинув в Атлантиці. Пізніше мати одружилася з моряком Едґарсом Хермановічсом (Edgars Hermanovičs).

31 грудня 1944 року сім'ю евакуювали до Німеччини через наступ сталінських військ. Початкову освіту здобула в латиській школі в таборі біженців в Любеку (Німеччина) й у французькій жіночій гімназії в Касабланці (Марокко).

Коли Вайрі виповнилося 16 років, сім'я переселилася до Канади, де Вайра працювала клерком у банку та сортувальницею листів. У Канаді здобула вищу освіту, ступінь бакалавра з англійської мови та ступінь магістра з психології. А потім і докторський ступінь у галузі експериментальної психології в університеті Макгілла. Володіє латиською (рідна мова), французькою, англійською, німецькою, іспанською, трохи італійською та португальською мовами. Російську не вивчила, хоча почала вивчати 1999 року.

З 1965 по 1998 р. — професор психології в Монреальському університеті (Universite de Montreal). Вела курси з психофармакології, психолінгвістики, наукової теорії. Проводила дослідження в галузі психології про процеси пам'яті, мови і мислення, включаючи вплив ліків. Серед латвійської еміграції відома роботами з латвійським дайнами (народними піснями), їхньою поетикою та структурою.

Очолювала відділення французької мови Канадської академії наук (Royal Society of Canada). Починаючи з 1957 року працювала вихователькою молоді та фахівчинею з фольклору серед латвійців, що проживають за кордоном. Вела активну діяльність і в керівництві національних і міжнародних наукових організацій. Працювала представницею Канади й головою наукової програми НАТО «Людський фактор» у Брюсселі. Була запрошена представницею Канади — консультанткою у комісії з конституційних реформ парламенту Бразилії (1989). Очолювала ряд наукових організацій. Отримала Велику медаль Латвійської академії наук та нагороди багатьох інших академій. Співавторка бази даних Сонячних дайн і загальних дайн, авторка і співавторка семи книг про латвійські дайни.

У 1997 році переїхала з Канади до Латвії. 19 жовтня 1998 року призначена директором Інституту Латвії, який відповідає за формування образу країни у світі.

Президентство

10 червня 1999 р. взяла участь у виборах президента Латвійської Республіки. Віке-Фрейберга не була фавориткою виборів, а лише запасною кандидаткою соціал-демократів, але всі кандидати, висунуті в першій фазі виборів, більшості голосів депутатів Сейму не отримали. 17 червня 1999 року Сейм обрав Вайру Віке-Фрейбергу Президентом Латвійської Республіки й 8 липня вона вступила на посаду. 20 червня 2003 р. переобрана президентом як єдина висунута кандидатка.

За конституцією Латвії (ст. 53) президент не несе політичної відповідальності за свою діяльність, проте Віке-Фрейберга проявила значну зовнішньополітичну активність й увійшла до списків Forbes 100 найвпливовіших жінок світу 2005 і 2006. За її президентства в 2004 році Латвія вступила до ЄС і НАТО, направила свій військовий контингент в Ірак. Виступає за засудження злочинів радянського комуністичного режиму. Стала на той момент єдиною з президентів країн Балтії, що приїхала до Москви на святкування 60-річчя Перемоги 9 травня 2005 року, при цьому залишаючись націоналісткою: так, у 2004 році в інтерв'ю вона висловилася з приводу порівняння мовних ситуацій у Бельгії та Латвії наступним чином: «Там це іншомовне населення століттями жило. А що в нас, у Латвії? Нелегальна, жорстока, тоталітарна іноземна окупація. Тому цей приклад не підходить». Етнополітику Латвії вона резюмувала так: «Їм треба прийняти, що це незалежна країна, і стати латвійцями: російського походження, але латвійцями».

15 вересня 2006 р. кандидатура Вайри Віке-Фрейберги була офіційно висунута трьома балтійськими країнами (Латвією, Литвою, Естонією) на пост Генерального секретаря ООН. 5 жовтня Вайра Віке-Фрейберга відкликала свою кандидатуру.

Після президентства

Продовжує займатися активною громадською діяльністю, зокрема входить до Європейської ради з толерантності та взаємоповаги, міжнародної неурядової організації, зайнятої виробленням ініціатив та пропозицій щодо поліпшення ситуації у сфері толерантності в Європі.

У 2007 році разом із чоловіком заснувала консалтингову компанію VVF Consulting, яка в 2008 році виграла оголошений Лієпайською думою конкурс на проведення аналізу політики розвитку Лієпаї.

Нагороди

Шлюб і сім'я

Чоловік — Імантс Фрейбергс, президент Латвійської асоціації інформаційних технологій і телекомунікацій. Син Карлис живе в Латвії, дочка Індра працює в Лондоні.

Примітки

  1. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  2. Munzinger Personen
    d:Track:Q107343683
  3. . Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 26 січня 2017.
  4. Указ Президента України від 27 квітня 2006 року № 330/2006 «Про нагородження В. Віке-Фрейберги орденом князя Ярослава Мудрого»

Література

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Вайра Віке-Фрейберга

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Va jra Vi ke Fre jberga latis Vaira Vike Freiberga nar 1 grudnya 1937 19371201 Riga Latviya latvijska derzhavna diyachka ta naukovicya shosta prezident Latvijskoyi Respubliki Vajra Vike Frejberga latis Vaira Vike FreibergaPrapor 6 a Prezident Latviyi8 lipnya 1999 7 lipnya 2007Poperednik Guntis UlmanisNastupnik Valdis Zatlers Narodzhennya 1 grudnya 1937 1937 12 01 1 2 86 rokiv Riga Latvijska RespublikaKrayina LatviyaOsvita Universitet Viktoriyi d Universitet Makgilla i Torontskij universitetShlyub dAvtograf Nagorodi d 1997 d 2010 d 1992 Premiya Ganni Arendt 2005 d d 2013 d chlen Korolivskogo tovaristva Kanadi d d d d 2006 d d 2006 Mediafajli b u VikishovishiVislovlyuvannya u Vikicitatah Specposlannicya generalnogo sekretarya OON vicegolova Grupi ekspertiv z dovgostrokovogo majbutnogo Yevropejskogo Soyuzu spivgolova Mizhnarodnoyi radi Mizhnarodnogo centru Nizami Gyandzhevi ZhittyepisBatko moryak Karlis Vikis latis Karlis Vikis mati Annemariya Vike latis Annemarija Vike do shlyubu Rankye Ranke Cherez kilka tizhniv pislya yiyi narodzhennya batko tragichno zaginuv v Atlantici Piznishe mati odruzhilasya z moryakom Edgarsom Hermanovichsom Edgars Hermanovics 31 grudnya 1944 roku sim yu evakuyuvali do Nimechchini cherez nastup stalinskih vijsk Pochatkovu osvitu zdobula v latiskij shkoli v tabori bizhenciv v Lyubeku Nimechchina j u francuzkij zhinochij gimnaziyi v Kasablanci Marokko Koli Vajri vipovnilosya 16 rokiv sim ya pereselilasya do Kanadi de Vajra pracyuvala klerkom u banku ta sortuvalniceyu listiv U Kanadi zdobula vishu osvitu stupin bakalavra z anglijskoyi movi ta stupin magistra z psihologiyi A potim i doktorskij stupin u galuzi eksperimentalnoyi psihologiyi v universiteti Makgilla Volodiye latiskoyu ridna mova francuzkoyu anglijskoyu nimeckoyu ispanskoyu trohi italijskoyu ta portugalskoyu movami Rosijsku ne vivchila hocha pochala vivchati 1999 roku Z 1965 po 1998 r profesor psihologiyi v Monrealskomu universiteti Universite de Montreal Vela kursi z psihofarmakologiyi psiholingvistiki naukovoyi teoriyi Provodila doslidzhennya v galuzi psihologiyi pro procesi pam yati movi i mislennya vklyuchayuchi vpliv likiv Sered latvijskoyi emigraciyi vidoma robotami z latvijskim dajnami narodnimi pisnyami yihnoyu poetikoyu ta strukturoyu Ocholyuvala viddilennya francuzkoyi movi Kanadskoyi akademiyi nauk Royal Society of Canada Pochinayuchi z 1957 roku pracyuvala vihovatelkoyu molodi ta fahivchineyu z folkloru sered latvijciv sho prozhivayut za kordonom Vela aktivnu diyalnist i v kerivnictvi nacionalnih i mizhnarodnih naukovih organizacij Pracyuvala predstavniceyu Kanadi j golovoyu naukovoyi programi NATO Lyudskij faktor u Bryusseli Bula zaproshena predstavniceyu Kanadi konsultantkoyu u komisiyi z konstitucijnih reform parlamentu Braziliyi 1989 Ocholyuvala ryad naukovih organizacij Otrimala Veliku medal Latvijskoyi akademiyi nauk ta nagorodi bagatoh inshih akademij Spivavtorka bazi danih Sonyachnih dajn i zagalnih dajn avtorka i spivavtorka semi knig pro latvijski dajni U 1997 roci pereyihala z Kanadi do Latviyi 19 zhovtnya 1998 roku priznachena direktorom Institutu Latviyi yakij vidpovidaye za formuvannya obrazu krayini u sviti Prezidentstvo10 chervnya 1999 r vzyala uchast u viborah prezidenta Latvijskoyi Respubliki Vike Frejberga ne bula favoritkoyu viboriv a lishe zapasnoyu kandidatkoyu social demokrativ ale vsi kandidati visunuti v pershij fazi viboriv bilshosti golosiv deputativ Sejmu ne otrimali 17 chervnya 1999 roku Sejm obrav Vajru Vike Frejbergu Prezidentom Latvijskoyi Respubliki j 8 lipnya vona vstupila na posadu 20 chervnya 2003 r pereobrana prezidentom yak yedina visunuta kandidatka Za konstituciyeyu Latviyi st 53 prezident ne nese politichnoyi vidpovidalnosti za svoyu diyalnist prote Vike Frejberga proyavila znachnu zovnishnopolitichnu aktivnist j uvijshla do spiskiv Forbes 100 najvplivovishih zhinok svitu 2005 i 2006 Za yiyi prezidentstva v 2004 roci Latviya vstupila do YeS i NATO napravila svij vijskovij kontingent v Irak Vistupaye za zasudzhennya zlochiniv radyanskogo komunistichnogo rezhimu Stala na toj moment yedinoyu z prezidentiv krayin Baltiyi sho priyihala do Moskvi na svyatkuvannya 60 richchya Peremogi 9 travnya 2005 roku pri comu zalishayuchis nacionalistkoyu tak u 2004 roci v interv yu vona vislovilasya z privodu porivnyannya movnih situacij u Belgiyi ta Latviyi nastupnim chinom Tam ce inshomovne naselennya stolittyami zhilo A sho v nas u Latviyi Nelegalna zhorstoka totalitarna inozemna okupaciya Tomu cej priklad ne pidhodit Etnopolitiku Latviyi vona rezyumuvala tak Yim treba prijnyati sho ce nezalezhna krayina i stati latvijcyami rosijskogo pohodzhennya ale latvijcyami 15 veresnya 2006 r kandidatura Vajri Vike Frejbergi bula oficijno visunuta troma baltijskimi krayinami Latviyeyu Litvoyu Estoniyeyu na post Generalnogo sekretarya OON 5 zhovtnya Vajra Vike Frejberga vidklikala svoyu kandidaturu Pislya prezidentstvaProdovzhuye zajmatisya aktivnoyu gromadskoyu diyalnistyu zokrema vhodit do Yevropejskoyi radi z tolerantnosti ta vzayemopovagi mizhnarodnoyi neuryadovoyi organizaciyi zajnyatoyi viroblennyam iniciativ ta propozicij shodo polipshennya situaciyi u sferi tolerantnosti v Yevropi U 2007 roci razom iz cholovikom zasnuvala konsaltingovu kompaniyu VVF Consulting yaka v 2008 roci vigrala ogoloshenij Liyepajskoyu dumoyu konkurs na provedennya analizu politiki rozvitku Liyepayi NagorodiLatvijskij Orden Troh zirok Orden knyazya Yaroslava Mudrogo I st Ukrayina 27 kvitnya 2006 za viznachnij osobistij vnesok u rozvitok ukrayinsko latvijskih vidnosin nagorodi inshih derzhavShlyub i sim yaCholovik Imants Frejbergs prezident Latvijskoyi asociaciyi informacijnih tehnologij i telekomunikacij Sin Karlis zhive v Latviyi dochka Indra pracyuye v Londoni PrimitkiEnciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Munzinger Personen d Track Q107343683 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 26 sichnya 2017 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 27 kvitnya 2006 roku 330 2006 Pro nagorodzhennya V Vike Frejbergi ordenom knyazya Yaroslava Mudrogo LiteraturaL V Guberskij Vike Frejberga Vajra Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 XPosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Vajra Vike Frejberga

    Дата публікації:
    Топ