Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Біржай (лит. Biržai, пол. Birże) — місто на півночі Литви, адміністративний центр Біржайського району Паневежського повіту. Розташований за 201 км на північ від Вільнюса, недалеко від кордону з Латвією, поблизу озера Шірвена (лит. Širvėna), на річках Апашчя (лит. Apaščia) і Аглуона (лит. Agluona). Кінцева станція залізничної гілки від Паневежиса (67 км; прокладена в 1938). Пивоварний завод, також льоноткацька фабрика, заводи льонообробний, залізобетонних конструкцій, консервний і маслоробний. Краєзнавчий музей. Палац відновлений у (1985).
| Біржай Biržai | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 56°12′ пн. ш. 24°45′ сх. д. / 56.200° пн. ш. 24.750° сх. д. | ||||
| Країна | Литва | |||
| Регіон | Паневежскій повіт * Біржайскій район | |||
| Столиця для | Біржайський район (райони Литви) | |||
| Засновано | 1455 | |||
| Перша згадка | 1455 | |||
| Статус міста | 1589 | |||
| Магдебурзьке право | 1589 | |||
| Площа | 16,35 км² | |||
| Населення | 14 743 (2007) | |||
| Висота НРМ | 53 м | |||
| Водойма | d | |||
| Міста-побратими | Вердер, Тчев | |||
| Часовий пояс | , (Литва) | |||
| GeoNames | 600438 | |||
| OSM | ↑1111074 ·R (Біржайський район) | |||
| Поштові індекси | LT-41001 | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт | birzai.lt | |||
| Мапа | ||||
| | ||||
| | ||||
 Біржай у Вікісховищі | ||||
Назва
За однією версією, назва пов'язана з литовською назвою берези (лит. beržas), оскільки поселення було засноване у великому березняку. За іншою версією, назва зобов'язана слову лит. biržė, що означає порубку, ділянка вирубаного лісу.
Історія
Територія нинішнього міста була заселена ще в добу неоліту, 5000 років тому. В околицях Біржая жили племена жемгалів (могильник Астравос 8-11 ст.). Перша письмова згадка місцевости 1455 року; король Казимир IV Ягеллончик подарував ці землі одному з Радзивіллів, які й володіли Біржаєм з XVII століття. Перший костел був побудований 1500 року.
Як містечко Біржай згадується з 1520 року. Містечко лежало на важливому стратегічному тракті Риґа - Вільнюс. 16 століття місто мало привілей змушувати всіх, хто їхав з Риги до Вільнюса, зупинятися. Від 1547 Біржай став центром Біржайського князівства, а незабаром — прикордонною фортецею Великого князівства Литовського та Лівонії. 25 січня 1549 Жигимантас Август спеціальним привілеєм підтвердив Біржаю статус князівства.
З 1564 до 1731, коли Мікалоюс Радзивіл Рудасіс став євангелістським реформатором, до Біржаєм володіла протестантська гілка Радзивіллів. 1586–1589 збудовано мурований Біржайський замок — резиденцію Радвілів (з ініціативи К. Радвіла-Перкунаса). 1587 з оборонних міркувань був створений найстаріший ставок у Литві площею 336 га — озеро Шірвенас (лит. Širvenos ežeras) — з перегороджених річок Аглуона та Апащя. Він був частиною системи водних шляхів, що сполучала Біржай з Ризьким портом. В 1587 році побудовано євангельську реформатську церкву, в перші десятиліття 17 ст. - ратушу та інші громадські споруди, місто було оточене валами та оборонними стінами. У євангельсько-реформатській церкві з 1597 була початкова школа, яка 18 ст. переросла в гімназію. Кріступас Радзивілл Яунасіс (1585–1640) видав міські правила торгівлі, запровадив заходи громадського управління.
1589 містечко отримало маґдебурзьке право. На початку XVII століттяа тут облаштувалися караїми з Тракаю.
Місто сильно постраждало під час війн зі Швецією в 1625 і 1657, Біржайський замок зруйновано.
1661–1662 архітектор Т. Крель-Спіновскіс перепланував і розширив Біржай, а у другій пол. XVII ст., разом із Біржайським замком, місто було перебудоване. \ У 1686 діяли шкіряні, кравецькі, ковальські, ткацькі майстерні, купецьке товариство. Після утворення німецької громади в 1636 побудована євангелічно-лютеранська церква, 1687 при ній створено початкову школу. В 1701 у Біржайському замку була укладена угода між російським царем Петром I і польським королем Августом II про спільні дії проти шведів. Замок знову було зруйновано (його підірвали шведи), а згодом, у 1704 місто було спалене під час Північної війни.
В 1731 місто перейшло у власність несвізької гілки Радзивіллів, потім до Тишкевичів (1794). Почалися гоніння на протестантів. Місто втратило своє колишнє значення. 1792 Біржаю було надано привілей на оновлення, але в 1794 і воно скасовується.
19 століття
У 1804 місто потрапило під управління Тишкевичів, а з 1844 Біржай — майорат Тишкевичів. В Астраві була збудована резиденція Тишкевичів (маєток). У 1863, під час Січневого повстання біля Біржаю відбулися Біржайські битви. У 1865 зусиллями російського уряду збудована російська церква.
У 2-й пол. 19 ст. місто розрослося. У 1880 туи було вже 20 вулиць, 536 будинків, 40 крамниць, кілька сотень ремісників. Перед Першою світовою війною були засновані заводи з переробки льону і вовни, діяли три млини, споживче товариство, друкарня, яка стала прес-центром Північної Литви. 1908 створено 4-класну школу, акторський гурток «Ліра», який діяв у 1912-1915. 1918 створено музично-драматичне товариство «Mūza». 1917 засновано середню школу «Saulė».
20 століття. Міжвоєнний період
У 1919 Біржай окупований більшовиками, згодом визволений партизанами Йонішкелі.
У міжвоєнні роки Біржай став важливим містом у північній Литві. У 1921 вузькоколійна залізниця Шяуляй-Пасваліс була продовжена до Біржая. 1930 в Астраві була заснована фабрика «Siūlo», яка переробляла лляну продукцію з околиць. Працювало 2 млини, 3 лісопилки, пивоварня, молочарня, понад 20 ремісничих майстерень, електростанція. 1932працювало 228 магазинів, 5 готелів, 2 кінотеатри.
У 1934 діяло 14 відділів незалежних громадських товариств і 46 відділів організацій культури. Біржай був церковним центром Литви, куди стікалися паломники з рідних релігійних громад: католики, євангелісти-лютерани, методисти, баптисти, та ін. В 1923 р. в місті було 666 будинків, у 1934 р. - 1039.
Роки окупації
Під час нацистської окупації у 1941 в Астраві було розстріляно близько 3000 людей. Під час Другої світової війни, у 1944 тут були бої між Червоною Армією та німецькою армією. Зруйновано 70% будівель і весь центр міста. 29 липня армія під проводом Івана Баграмянаса зайняла Біржай, але знову втратила його під час німецької контратаки, тож 6 серпня нацисти знову захопили Біржай.
У 1941 і 1944-1952 рр. з міста було виселено 214 жителів до УРСР. 26 жовтня 1944 питовські партизани звільнили з міської тюрми 48 арештантів.
У післявоєнні роки Біржай був відбудований, але старе місто не збереглося, національні пам'ятки були знесені. Найважливішими підприємствами залишалися реконструйований завод «Siūlas» і пивоварний завод, побудований іншими підприємствами, а також завод залізобетонних конструкцій, харчова промисловість і хлібзаводи. 1958 Астравас приєднаний до Біржая.
13 жовтня 1988 в Біржаї була створена ініціативна група «Sąjūdis». 20 листопада над замком піднято державний прапор. 1994 до міста збудовано газопровід. 29 червня 1993 в Біржії було підписано угоду про сухопутний державний кордон відновленої Литви та Латвії.
Населення
6 лютого 1520 за архівними даними, у Біржаї було 53 людини. Це найстаріша задокументована інформація про місто Біржай. 1528 в документах маєткового перепису зазначено, що в маєтку Біржай проживає 63 громадянина.
1570 історичні джерела згадують, що в Біржайському князівстві є 12 німецьких куренів. 1610 у Біржаї зареєстровано 86 будинків. 1662 у Біржі було вже 114 будинків, з них 12 урядових: ратуша, кальвіністська та лютеранська церкви, школа, будинок міського писаря, в'язниця, катівня, будинки священика, лікаря і вчителя.
1 липня 1666 Біржай знищила пожежа. 1682 в Біржаї зафіксовано 182 будинки. 1764 було зареєстровано 154 двори, 1797 - 218, 1803 - 212, але в 1829 - лише 205. 1841 зафіксовано 264 двори. 1880 у Біржаї було 536 будинків, з них 2 цегляних, 3 шкіряні майстерні, 40 магазинів, працювало кілька сотень майстрів.
 | |||||
| 1823 | 1858 | 1891 | 1897пер. | 1923пер. | 1931 |
|---|---|---|---|---|---|
| 2000 | 2682 | 3000 | 4413 | 5315 | 5705 |
| 1939 | 1959пер. | 1964 | 1970пер. | 1975 | 1976 |
| 8281 | 8624 | 9400 | 11 160 | 13 400 | 13 700 |
| 1979пер. | 1989пер. | 2011пер. | 2017 | - | |
| 14 401 | 15 907 | 15 262 | 12 465 | 10 954 | - |
 | |||||
Економіка
В місті розвинена текстильна промисловість, особливо лляна, харчова, пивна промисловість, виробництво будівельних матеріалів. Найбільші компанії: компанія з виробництва лляної пряжі та тканин AТ "Siūlas", лісопильний завод "Astravas", заснований у 1993, зернопереробна компанія "Біржайське зерно» (1994), м’ясопереробне підприємство «Agaras», «Biržai duona» (1995), «Biržai alus» (1995), Біржайський автобусний парк «Biržai statyba» (1993), «Biržų gelžbetonis» (1996), «Biržų zemtiekimas» (1991), лісообробне підприємство «Tyla».
Через Біржай проходять автомагістралі на Пасваліс, Рокишкіс, Купишкіс, Ригу.
Відомі люди
- Шимон Старовольський - відвідав Біржай (пол. Birże) на межи 1640-1650 років; записав (завдяки цьому зберігся) текст надгробної епітафії Катажини (Катерини) Радзивілл (дружини князя Януша Радзивілла, доньки старости генерального Стефана Потоцького та Марії Амалії з Могил Потоцької, померла 10 лютого 1643 р.) в костелі.
Культура
У місті стоїть Церква Іоанна Хрестителя, Біржайська євангельсько-реформована церква, Біржайська євангельсько-лютеранська церква, Біржайська об'єднана методистська церква, Біржайська православна церква (збудована 1865), Біржайська ратуша, пам’ятник полеглим за незалежність Литви (збудований 1931, скульптор Робертас Антініс (1898), зображує молоду жінку біля хреста з вінком у руках, пам’ятник названий на честь Біруте; підірваний у 1946, перебудований у 1990, скульптор Робертас Антініс (1946), пам'ятник Юліусу Янонісу (1976, скульптор К. Богданас, архітектор В. Бредікіс).
У Біржаї є будинок культури і культурний центр, кінотеатр і розважальний центр, туристичний інформаційний центр. На південній стороні озера Ширвенас стоїть Біржайський замок, у якому розташований Біржайський музей, заснований у 1928, з експонатами мистецтва, історії та природи, а також бібліотека.
Газети, що виходять у місті:
- «Слово біржайців» (з 1994 р.)
- "Siaure rytai" (з 2000 р.)
Спорт
- «Шірвена», (футбольний клуб).
Примітки
- [1]< span>. Календар обміну.
- Биржи. Географічно-статистичний словник Російської імперії, T. 1 (Аа — Гямъ-маликъ). СПб, 1862, C. 259
- Biržai. Mažoji lietuviškoji tarybinė enciklopedija, T. 1 (A — J). Vilnius, Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1966, 238 psl. (лит.)
- Biržai. Lietuviškoji tarybinė enciklopedija, II t. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 1977. T.II: Bangladešas-Demokratinis, 167 psl. (лит.)
- Vytautas Maknys, Algimantas Miškinis. Biržai 1. Tarybų Lietuvos enciklopedija, T. 1 (A-Grūdas). Vilnius, Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1985, 257 psl. (лит.)
- AB "Siūlas"
- Skrzypecki Т.Н. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich.- Opole: Solpress, 2010.- 256 s. s.233
Посилання
- Офіційний сайт Біржайского району [ 27 березня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Birzhaj lit Birzai pol Birze misto na pivnochi Litvi administrativnij centr Birzhajskogo rajonu Panevezhskogo povitu Roztashovanij za 201 km na pivnich vid Vilnyusa nedaleko vid kordonu z Latviyeyu poblizu ozera Shirvena lit Sirvena na richkah Apashchya lit Apascia i Agluona lit Agluona Kinceva stanciya zaliznichnoyi gilki vid Panevezhisa 67 km prokladena v 1938 Pivovarnij zavod takozh lonotkacka fabrika zavodi lonoobrobnij zalizobetonnih konstrukcij konservnij i maslorobnij Krayeznavchij muzej Palac vidnovlenij u 1985 Birzhaj BirzaigerbBirzhajOsnovni dani56 12 pn sh 24 45 sh d 56 200 pn sh 24 750 sh d 56 200 24 750Krayina LitvaRegion Panevezhskij povit Birzhajskij rajonStolicya dlya Birzhajskij rajon rajoni Litvi Zasnovano 1455Persha zgadka 1455Status mista 1589Magdeburzke pravo 1589Plosha 16 35 km Naselennya 14 743 2007 Visota NRM 53 mVodojma dMista pobratimi Verder TchevChasovij poyas UTC 2 UTC 3 Litva GeoNames 600438OSM 1111074 R Birzhajskij rajon Poshtovi indeksi LT 41001Miska vladaVebsajt birzai ltMapa Birzhaj u VikishovishiNazvaZa odniyeyu versiyeyu nazva pov yazana z litovskoyu nazvoyu berezi lit berzas oskilki poselennya bulo zasnovane u velikomu bereznyaku Za inshoyu versiyeyu nazva zobov yazana slovu lit birze sho oznachaye porubku dilyanka virubanogo lisu IstoriyaKostel Svyatogo Ivana HrestitelyaBitva pid Birzhayem 1703Palac TishkevichivOzero ShirvenaBirzhaj Teritoriya ninishnogo mista bula zaselena she v dobu neolitu 5000 rokiv tomu V okolicyah Birzhaya zhili plemena zhemgaliv mogilnik Astravos 8 11 st Persha pismova zgadka miscevosti 1455 roku korol Kazimir IV Yagellonchik podaruvav ci zemli odnomu z Radzivilliv yaki j volodili Birzhayem z XVII stolittya Pershij kostel buv pobudovanij 1500 roku Yak mistechko Birzhaj zgaduyetsya z 1520 roku Mistechko lezhalo na vazhlivomu strategichnomu trakti Riga Vilnyus 16 stolittya misto malo privilej zmushuvati vsih hto yihav z Rigi do Vilnyusa zupinyatisya Vid 1547 Birzhaj stav centrom Birzhajskogo knyazivstva a nezabarom prikordonnoyu forteceyu Velikogo knyazivstva Litovskogo ta Livoniyi 25 sichnya 1549 Zhigimantas Avgust specialnim privileyem pidtverdiv Birzhayu status knyazivstva Z 1564 do 1731 koli Mikaloyus Radzivil Rudasis stav yevangelistskim reformatorom do Birzhayem volodila protestantska gilka Radzivilliv 1586 1589 zbudovano murovanij Birzhajskij zamok rezidenciyu Radviliv z iniciativi K Radvila Perkunasa 1587 z oboronnih mirkuvan buv stvorenij najstarishij stavok u Litvi plosheyu 336 ga ozero Shirvenas lit Sirvenos ezeras z peregorodzhenih richok Agluona ta Apashya Vin buv chastinoyu sistemi vodnih shlyahiv sho spoluchala Birzhaj z Rizkim portom V 1587 roci pobudovano yevangelsku reformatsku cerkvu v pershi desyatilittya 17 st ratushu ta inshi gromadski sporudi misto bulo otochene valami ta oboronnimi stinami U yevangelsko reformatskij cerkvi z 1597 bula pochatkova shkola yaka 18 st pererosla v gimnaziyu Kristupas Radzivill Yaunasis 1585 1640 vidav miski pravila torgivli zaprovadiv zahodi gromadskogo upravlinnya 1589 mistechko otrimalo magdeburzke pravo Na pochatku XVII stolittyaa tut oblashtuvalisya karayimi z Trakayu Misto silno postrazhdalo pid chas vijn zi Shveciyeyu v 1625 i 1657 Birzhajskij zamok zrujnovano 1661 1662 arhitektor T Krel Spinovskis pereplanuvav i rozshiriv Birzhaj a u drugij pol XVII st razom iz Birzhajskim zamkom misto bulo perebudovane U 1686 diyali shkiryani kravecki kovalski tkacki majsterni kupecke tovaristvo Pislya utvorennya nimeckoyi gromadi v 1636 pobudovana yevangelichno lyuteranska cerkva 1687 pri nij stvoreno pochatkovu shkolu V 1701 u Birzhajskomu zamku bula ukladena ugoda mizh rosijskim carem Petrom I i polskim korolem Avgustom II pro spilni diyi proti shvediv Zamok znovu bulo zrujnovano jogo pidirvali shvedi a zgodom u 1704 misto bulo spalene pid chas Pivnichnoyi vijni Zamok Radzivilliv V 1731 misto perejshlo u vlasnist nesvizkoyi gilki Radzivilliv potim do Tishkevichiv 1794 Pochalisya goninnya na protestantiv Misto vtratilo svoye kolishnye znachennya 1792 Birzhayu bulo nadano privilej na onovlennya ale v 1794 i vono skasovuyetsya 19 stolittya U 1804 misto potrapilo pid upravlinnya Tishkevichiv a z 1844 Birzhaj majorat Tishkevichiv V Astravi bula zbudovana rezidenciya Tishkevichiv mayetok U 1863 pid chas Sichnevogo povstannya bilya Birzhayu vidbulisya Birzhajski bitvi U 1865 zusillyami rosijskogo uryadu zbudovana rosijska cerkva U 2 j pol 19 st misto rozroslosya U 1880 tui bulo vzhe 20 vulic 536 budinkiv 40 kramnic kilka soten remisnikiv Pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu buli zasnovani zavodi z pererobki lonu i vovni diyali tri mlini spozhivche tovaristvo drukarnya yaka stala pres centrom Pivnichnoyi Litvi 1908 stvoreno 4 klasnu shkolu aktorskij gurtok Lira yakij diyav u 1912 1915 1918 stvoreno muzichno dramatichne tovaristvo Muza 1917 zasnovano serednyu shkolu Saule 20 stolittya Mizhvoyennij period U 1919 Birzhaj okupovanij bilshovikami zgodom vizvolenij partizanami Jonishkeli U mizhvoyenni roki Birzhaj stav vazhlivim mistom u pivnichnij Litvi U 1921 vuzkokolijna zaliznicya Shyaulyaj Pasvalis bula prodovzhena do Birzhaya 1930 v Astravi bula zasnovana fabrika Siulo yaka pereroblyala llyanu produkciyu z okolic Pracyuvalo 2 mlini 3 lisopilki pivovarnya molocharnya ponad 20 remisnichih majsteren elektrostanciya 1932pracyuvalo 228 magaziniv 5 goteliv 2 kinoteatri U 1934 diyalo 14 viddiliv nezalezhnih gromadskih tovaristv i 46 viddiliv organizacij kulturi Birzhaj buv cerkovnim centrom Litvi kudi stikalisya palomniki z ridnih religijnih gromad katoliki yevangelisti lyuterani metodisti baptisti ta in V 1923 r v misti bulo 666 budinkiv u 1934 r 1039 Roki okupaciyi Pid chas nacistskoyi okupaciyi u 1941 v Astravi bulo rozstrilyano blizko 3000 lyudej Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni u 1944 tut buli boyi mizh Chervonoyu Armiyeyu ta nimeckoyu armiyeyu Zrujnovano 70 budivel i ves centr mista 29 lipnya armiya pid provodom Ivana Bagramyanasa zajnyala Birzhaj ale znovu vtratila jogo pid chas nimeckoyi kontrataki tozh 6 serpnya nacisti znovu zahopili Birzhaj U 1941 i 1944 1952 rr z mista bulo viseleno 214 zhiteliv do URSR 26 zhovtnya 1944 pitovski partizani zvilnili z miskoyi tyurmi 48 areshtantiv U pislyavoyenni roki Birzhaj buv vidbudovanij ale stare misto ne zbereglosya nacionalni pam yatki buli zneseni Najvazhlivishimi pidpriyemstvami zalishalisya rekonstrujovanij zavod Siulas i pivovarnij zavod pobudovanij inshimi pidpriyemstvami a takozh zavod zalizobetonnih konstrukcij harchova promislovist i hlibzavodi 1958 Astravas priyednanij do Birzhaya 13 zhovtnya 1988 v Birzhayi bula stvorena iniciativna grupa Sajudis 20 listopada nad zamkom pidnyato derzhavnij prapor 1994 do mista zbudovano gazoprovid 29 chervnya 1993 v Birzhiyi bulo pidpisano ugodu pro suhoputnij derzhavnij kordon vidnovlenoyi Litvi ta Latviyi NaselennyaBirzhajska reformatska cerkva Birzhajske karayimske kladovishe 6 lyutogo 1520 za arhivnimi danimi u Birzhayi bulo 53 lyudini Ce najstarisha zadokumentovana informaciya pro misto Birzhaj 1528 v dokumentah mayetkovogo perepisu zaznacheno sho v mayetku Birzhaj prozhivaye 63 gromadyanina 1570 istorichni dzherela zgaduyut sho v Birzhajskomu knyazivstvi ye 12 nimeckih kureniv 1610 u Birzhayi zareyestrovano 86 budinkiv 1662 u Birzhi bulo vzhe 114 budinkiv z nih 12 uryadovih ratusha kalvinistska ta lyuteranska cerkvi shkola budinok miskogo pisarya v yaznicya kativnya budinki svyashenika likarya i vchitelya 1 lipnya 1666 Birzhaj znishila pozhezha 1682 v Birzhayi zafiksovano 182 budinki 1764 bulo zareyestrovano 154 dvori 1797 218 1803 212 ale v 1829 lishe 205 1841 zafiksovano 264 dvori 1880 u Birzhayi bulo 536 budinkiv z nih 2 ceglyanih 3 shkiryani majsterni 40 magaziniv pracyuvalo kilka soten majstriv Dinamika naselennya z 1823 po 20171823 1858 1891 1897per 1923per 19312000 2682 3000 4413 5315 57051939 1959per 1964 1970per 1975 19768281 8624 9400 11 160 13 400 13 7001979per 1989per 2011per 2017 14 401 15 907 15 262 12 465 10 954 Gistograma dinamiki naselennyaEkonomikaKolishnij Birzhajskij mlin V misti rozvinena tekstilna promislovist osoblivo llyana harchova pivna promislovist virobnictvo budivelnih materialiv Najbilshi kompaniyi kompaniya z virobnictva llyanoyi pryazhi ta tkanin AT Siulas lisopilnij zavod Astravas zasnovanij u 1993 zernopererobna kompaniya Birzhajske zerno 1994 m yasopererobne pidpriyemstvo Agaras Birzai duona 1995 Birzai alus 1995 Birzhajskij avtobusnij park Birzai statyba 1993 Birzu gelzbetonis 1996 Birzu zemtiekimas 1991 lisoobrobne pidpriyemstvo Tyla Cherez Birzhaj prohodyat avtomagistrali na Pasvalis Rokishkis Kupishkis Rigu Vidomi lyudiShimon Starovolskij vidvidav Birzhaj pol Birze na mezhi 1640 1650 rokiv zapisav zavdyaki comu zberigsya tekst nadgrobnoyi epitafiyi Katazhini Katerini Radzivill druzhini knyazya Yanusha Radzivilla donki starosti generalnogo Stefana Potockogo ta Mariyi Amaliyi z Mogil Potockoyi pomerla 10 lyutogo 1643 r v kosteli KulturaU misti stoyit Cerkva Ioanna Hrestitelya Birzhajska yevangelsko reformovana cerkva Birzhajska yevangelsko lyuteranska cerkva Birzhajska ob yednana metodistska cerkva Birzhajska pravoslavna cerkva zbudovana 1865 Birzhajska ratusha pam yatnik poleglim za nezalezhnist Litvi zbudovanij 1931 skulptor Robertas Antinis 1898 zobrazhuye molodu zhinku bilya hresta z vinkom u rukah pam yatnik nazvanij na chest Birute pidirvanij u 1946 perebudovanij u 1990 skulptor Robertas Antinis 1946 pam yatnik Yuliusu Yanonisu 1976 skulptor K Bogdanas arhitektor V Bredikis U Birzhayi ye budinok kulturi i kulturnij centr kinoteatr i rozvazhalnij centr turistichnij informacijnij centr Na pivdennij storoni ozera Shirvenas stoyit Birzhajskij zamok u yakomu roztashovanij Birzhajskij muzej zasnovanij u 1928 z eksponatami mistectva istoriyi ta prirodi a takozh biblioteka Gazeti sho vihodyat u misti Slovo birzhajciv z 1994 r Siaure rytai z 2000 r Sport Shirvena futbolnij klub Primitki 1 lt span gt Kalendar obminu Birzhi Geografichno statistichnij slovnik Rosijskoyi imperiyi T 1 Aa Gyam malik SPb 1862 C 259 Birzai Mazoji lietuviskoji tarybine enciklopedija T 1 A J Vilnius Vyriausioji enciklopediju redakcija 1966 238 psl lit Birzai Lietuviskoji tarybine enciklopedija II t Vilnius Mokslo ir enciklopediju leidybos institutas 1977 T II Bangladesas Demokratinis 167 psl lit Vytautas Maknys Algimantas Miskinis Birzai 1 Tarybu Lietuvos enciklopedija T 1 A Grudas Vilnius Vyriausioji enciklopediju redakcija 1985 257 psl lit AB Siulas Skrzypecki T N Potok Zloty na tle historii polskich kresow poludniowo wschodnich Opole Solpress 2010 256 s ISBN 978 83 927244 4 5 s 233PosilannyaOficijnij sajt Birzhajskogo rajonu 27 bereznya 2010 u Wayback Machine