Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Більський повіт (рос. дореф. Бѣльскій уѣздъ, пол. Powiat bialski) — історична адміністративно-територіальна одиниця Седлецької (1867—1812) і Холмської (1912—1918) губерній Російської імперії та Білостоцького воєводства міжвоєнної Польщі. Утворений у 1867 році. Повітовий центр — місто Біла.
| Більський повіт | ||||
 | ||||
| Губернія | Седлецька губернія, Холмська губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Біла | |||
| Створений | 1867 | |||
| Скасований | 1940 | |||
| Площа | 1311,0 (1885) | |||
| Населення | 76 687 осіб (1897) | |||
| Наступники | Більський повіт | |||
Положення
Повіт розташовувався на сході губернії. Межував на півдні з Володавським повітом, на заході — з Радинським, на півночі — з Костянтинівським повітом, а на сході — з Берестейським повітом Гродненської губернії. Обіймав площу 1311,0 версти².
Адміністративний поділ
В 1911 р. повіт поділявся на 14 волостей:
- Добринь — с. Залісся,
- Заболоть — с. Заболоть,
- Кобиляни-Надбужи — с. Блотків,
- Кодень — с. Кодень,
- Костеневичі — с. Костеневичі,
- Костомлоти — с. Костомолоти,
- Ломази — с. Ломази,
- Любенка — с. Любенка,
- Межилісся — с. Межилісся,
- Піщаць — с. Полоски,
- Россош — с. Россош,
- Сидорки — с. Сидорки,
- Ситник — с. Ситник,
- Славатичі — с. Ганна.
Населення
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у повіті проживало 32 031 українськомовних греко-католиків.
В 1878 р. в повіті проживало 59 274 особи, з них: 36 120 православних (українців), 13 319 юдеїв, 9 494 римокатоликів (поляків і латинників), 233 протестанти і 109 мусульман.
За переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 76 687 осіб (39 256 чоловіків і 37 431 жінка). Найбільші міста — Біла (13 090 осіб) та Тереспіль (4107 осіб). Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року:
| Мова | Осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 29 202 | 38,08 % |
| польська | 25 978 | 33,88 % |
| єврейська | 16 662 | 21,73 % |
| російська | 4 297 | 5,60 % |
| інші | 548 | 0,71 % |
| Разом | 76 687 | 100 % |
Внаслідок [ru] російського імператора Миколи II від 17 квітня 1905 року, який проголошував релігійну терпимість та дозволив змінювати конфесію, у 1905—1906 роках у повіті 18 793 осіб перейшли з православ'я на римо-католицизм. У 1906/1907 роках у повіті налічувалося 22 089 православних і 46 968 римо-католиків.
Інфраструктура
У 1906/1907 роках у повіті діяло 33 православних церков і 9 римо-католицьких костелів.
Див. також
Примітки
- Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Наличное население в губерниях, уездах, городах Российской Империи (без Финляндии). Седлецкая губерния. www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей.
- Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 362. (рос. дореф.)
- Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку. Бельский уезд. www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей.
- [pl]. Znaczenie historyczne i wartość naukowa referatu złożonego w Izbie Państwowej w sprawie wydzielenie Chełmszczyzny przez D.N.Czychaczewa. — Kraków, 1913. — С. 5-7, 18. (пол.)
Джерела
- Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite](рос.)
- Powiat bialski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 169. (пол.) (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bilskij povit ros doref Bѣlskij uѣzd pol Powiat bialski istorichna administrativno teritorialna odinicya Sedleckoyi 1867 1812 i Holmskoyi 1912 1918 gubernij Rosijskoyi imperiyi ta Bilostockogo voyevodstva mizhvoyennoyi Polshi Utvorenij u 1867 roci Povitovij centr misto Bila Bilskij povitGuberniya Sedlecka guberniya Holmska guberniyaCentr BilaStvorenij 1867Skasovanij 1940Plosha 1311 0 1885 Naselennya 76 687 osib 1897 Nastupniki Bilskij povit U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bilskij povit PolozhennyaPovit roztashovuvavsya na shodi guberniyi Mezhuvav na pivdni z Volodavskim povitom na zahodi z Radinskim na pivnochi z Kostyantinivskim povitom a na shodi z Berestejskim povitom Grodnenskoyi guberniyi Obijmav ploshu 1311 0 versti Administrativnij podilBilskij povit 1907 V 1911 r povit podilyavsya na 14 volostej Dobrin s Zalissya Zabolot s Zabolot Kobilyani Nadbuzhi s Blotkiv Koden s Koden Kostenevichi s Kostenevichi Kostomloti s Kostomoloti Lomazi s Lomazi Lyubenka s Lyubenka Mezhilissya s Mezhilissya Pishac s Poloski Rossosh s Rossosh Sidorki s Sidorki Sitnik s Sitnik Slavatichi s Ganna NaselennyaZa danimi etnografichnoyi ekspediciyi 1869 1870 rokiv pid kerivnictvom Pavla Chubinskogo u poviti prozhivalo 32 031 ukrayinskomovnih greko katolikiv V 1878 r v poviti prozhivalo 59 274 osobi z nih 36 120 pravoslavnih ukrayinciv 13 319 yudeyiv 9 494 rimokatolikiv polyakiv i latinnikiv 233 protestanti i 109 musulman Za perepisom naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku v poviti prozhivalo 76 687 osib 39 256 cholovikiv i 37 431 zhinka Najbilshi mista Bila 13 090 osib ta Terespil 4107 osib Rozpodil naselennya za movoyu zgidno z perepisom 1897 roku Mova Osib Vidsotok ukrayinska 29 202 38 08 polska 25 978 33 88 yevrejska 16 662 21 73 rosijska 4 297 5 60 inshi 548 0 71 Razom 76 687 100 Vnaslidok ru rosijskogo imperatora Mikoli II vid 17 kvitnya 1905 roku yakij progoloshuvav religijnu terpimist ta dozvoliv zminyuvati konfesiyu u 1905 1906 rokah u poviti 18 793 osib perejshli z pravoslav ya na rimo katolicizm U 1906 1907 rokah u poviti nalichuvalosya 22 089 pravoslavnih i 46 968 rimo katolikiv InfrastrukturaU 1906 1907 rokah u poviti diyalo 33 pravoslavnih cerkov i 9 rimo katolickih kosteliv Div takozhBilskij povit Grodnenska guberniya Bilskij povit 1919 1939 Bilskij povit Pidlyaske voyevodstvo PrimitkiPervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj Imperii 1897 g Nalichnoe naselenie v guberniyah uezdah gorodah Rossijskoj Imperii bez Finlyandii Sedleckaya guberniya www demoscope ru Demoskop Weekly Prilozhenie Spravochnik statisticheskih pokazatelej Trudy etnografichesko statisticheskoj ekspedicii v Zapadno Russkij Kraj sobran P P Chubinskim S Peterburg 1872 T 7 Evrei Polyaki Plemena nemalorusskago proishozhdeniya Malorussy statistika selskij byt yazyk S 362 ros doref Pervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj Imperii 1897 g Raspredelenie naseleniya po rodnomu yazyku Belskij uezd www demoscope ru Demoskop Weekly Prilozhenie Spravochnik statisticheskih pokazatelej pl Znaczenie historyczne i wartosc naukowa referatu zlozonego w Izbie Panstwowej w sprawie wydzielenie Chelmszczyzny przez D N Czychaczewa Krakow 1913 S 5 7 18 pol DzherelaEnciklopedicheskij Slovar F A Brokgauza i I A Efrona Arhivovano 24 sichnya 2012 u WebCite ros Powiat bialski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 169 pol pol