Пая бура | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Бура пая (Муїль, штат Кінтана-Роо, Мексика) | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Psilorhinus morio Wagler, 1829 | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Pica morio Wagler, 1829 Cyanocorax morio (Wagler, 1829) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Па́я бура (Psilorhinus morio) — вид горобцеподібних птахів родини воронових (Corvidae). Мешкає в США, Мексиці і Центральній Америці. Це єдиний представник монотипового роду Бура пая (Psilorhinus).
Опис
Бурі паї — стрункі птахи з міцною будовою тіла. Голова у них має круглу форму, очі великі, дзьоб конічної форми, довгий і міцний, лапи сильні, крила і хвіст відносно довгі. Загалом бурі паї схожі на сорок з головою ворони. Їх довжина становить 38-44 см, а вага — 173-224 г.
Представники північних популяцій мають майже повністю буре забарвлення, нижня частина тіла у них світліша, охристо-коричнева. У представників підвденних популяцій живіт білий, а кінчики крайніх стернових пер яскраво-білі. Дзьоб, плями голої шкіри, що знаходяться на щоках біля основи дзьоба, кільця навколо очей і лапи у молодих птахів яскраво-жовті, однак з віком тьмяніють. У дорослих птахів вони повністю чорні.
Голос — доволі одноманітні, гучні і різкі крики, які регулярно повторюються з більшою чи меншою інтенсивністю і стають більш різкими і високими у випадку небезпеки або хвилювання птаха.
Підвиди
Виділяють три підвиди:
- P. m. palliatus Van Rossem, 1934 — від крайнього півдня Техасу (долина Ріо-Гранде) до північної-східної і східної Мексики (Веракрус);
- P. m. morio (Wagler, 1829) — від південно-східної Мексики до західної Панами;
- P. m. vociferus (Cabot, S, 1843) — північ півострова Юкатан.
Поширення і екологія
Бурі паї мешкають в Сполучених Штатах Америки, Мексиці, Гватемалі, Белізі, Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці і Панамі. Вони живуть в різноманітних природних середовищах і легко адаптуються до їх зміни. Віддають перевагу узліссям тропічних лісів і саванам, зустрічаються на висоті до 2500 м над рівнем моря.
Поведінка
Бурі паї ведуть денний спосіб життя, зустрічаються поодинці або парами, рідше розрідженими групами, які утворюються в місцях з великою кількістю їжі або фрмуються молодими птахами одразу після сезону розмноження, коли вони ще не є достатньо самостійними. Вони проводять більшу частину дня в пошуках їжі серед гілок на деревах або на землі, а увечері ховаються в густій рослинності, де проводять ніч.
Раціон
Бурі паї — всеїдні птахи, більшу частину їх раціону складають комахи та інщі дрібні безхребетні, яких вони шукають на землі або серед гілок. Також ці птахи живляться ягодами, плодами (особливо полюбляють плоди панамського каучукового дерева Castilla elastica), дрібними хребетними, такими як гризуни і ящірки, яйцями, пташенятами, нектаром банану і бальси тощо. В той же час, як безхребетні завжди залишаються основою раціону птахів, дрібні безхребетні і пташині яйця можуть ігноруватися, якщо є інші доступні джерела їжі.
Розмноження
Бурі паї — моногамні птахи, сезон розмноження у яких триває з березня по червень з піком у квітні. Їхні гнізда мають чашоподібну форму, будуються парою птахів з грубо переплетених гілочок і рослинних волокон і розміщуються в густій рослинності на дереві. В кладці від 2 до 6 (зазвичай 3) яйця. Інкубаційний період триває 18-20 днів. Насиджують лише самиці, самці в цей час годують їх і захищають гніздо. За пташенятами доглядають самиці, іноді також їм допомагають 1-2 птаха з попереднього виводку, які ще не знайшли собі пару. Пташенята покидають гніздо через 3 тижні після вилуплення, а повністю самостійними вони стають через півтора місяці після вилуплення.
Примітки
- BirdLife International (2016). Psilorhinus morio: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 24 серпня 2022
- E. Rüppell. Ueber eine neue Gattung von Vögeln, die mit Corvus nahe verwandt sind, in den mexicanischen Provinzen lebend. „Museum Senckenbergianum”. 2 (2), s. 188, 1837.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Crows, mudnesters, melampittas, Ifrit, birds-of-paradise. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 24 серпня 2022.
Джерела
- Madge, S.; H. Burn (1999). Crows and Jays. Princeton University Press. ISBN .
- Skutch, Alexander F. (1960). White-tipped brown jay (PDF). Life Histories of Central American Birds II. Pacific Coast Avifauna, Number 34. Berkeley, California: Cooper Ornithological Society. с. 231—257.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Paya bura Bura paya Muyil shtat Kintana Roo Meksika Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Voronovi Corvidae Rid Bura paya Psilorhinus Ruppell 1837 Vid Paya bura Binomialna nazva Psilorhinus morio Wagler 1829 Areal vidu Pidvidi Div tekst Sinonimi Pica morio Wagler 1829 Cyanocorax morio Wagler 1829 Posilannya Vikishovishe Psilorhinus morio Vikividi Psilorhinus morio ITIS 562548 NCBI 114089 Pa ya bura Psilorhinus morio vid gorobcepodibnih ptahiv rodini voronovih Corvidae Meshkaye v SShA Meksici i Centralnij Americi Ce yedinij predstavnik monotipovogo rodu Bura paya Psilorhinus Bura paya Sarapiki Kosta Rika Moloda bura paya Kosta Rika Moloda bura paya Kosta Rika Bura payaOpisBuri payi strunki ptahi z micnoyu budovoyu tila Golova u nih maye kruglu formu ochi veliki dzob konichnoyi formi dovgij i micnij lapi silni krila i hvist vidnosno dovgi Zagalom buri payi shozhi na sorok z golovoyu voroni Yih dovzhina stanovit 38 44 sm a vaga 173 224 g Predstavniki pivnichnih populyacij mayut majzhe povnistyu bure zabarvlennya nizhnya chastina tila u nih svitlisha ohristo korichneva U predstavnikiv pidvdennih populyacij zhivit bilij a kinchiki krajnih sternovih per yaskravo bili Dzob plyami goloyi shkiri sho znahodyatsya na shokah bilya osnovi dzoba kilcya navkolo ochej i lapi u molodih ptahiv yaskravo zhovti odnak z vikom tmyaniyut U doroslih ptahiv voni povnistyu chorni Golos dovoli odnomanitni guchni i rizki kriki yaki regulyarno povtoryuyutsya z bilshoyu chi menshoyu intensivnistyu i stayut bilsh rizkimi i visokimi u vipadku nebezpeki abo hvilyuvannya ptaha PidvidiVidilyayut tri pidvidi P m palliatus Van Rossem 1934 vid krajnogo pivdnya Tehasu dolina Rio Grande do pivnichnoyi shidnoyi i shidnoyi Meksiki Verakrus P m morio Wagler 1829 vid pivdenno shidnoyi Meksiki do zahidnoyi Panami P m vociferus Cabot S 1843 pivnich pivostrova Yukatan Poshirennya i ekologiyaBuri payi meshkayut v Spoluchenih Shtatah Ameriki Meksici Gvatemali Belizi Gondurasi Nikaragua Kosta Rici i Panami Voni zhivut v riznomanitnih prirodnih seredovishah i legko adaptuyutsya do yih zmini Viddayut perevagu uzlissyam tropichnih lisiv i savanam zustrichayutsya na visoti do 2500 m nad rivnem morya PovedinkaBuri payi vedut dennij sposib zhittya zustrichayutsya poodinci abo parami ridshe rozridzhenimi grupami yaki utvoryuyutsya v miscyah z velikoyu kilkistyu yizhi abo frmuyutsya molodimi ptahami odrazu pislya sezonu rozmnozhennya koli voni she ne ye dostatno samostijnimi Voni provodyat bilshu chastinu dnya v poshukah yizhi sered gilok na derevah abo na zemli a uvecheri hovayutsya v gustij roslinnosti de provodyat nich Racion Buri payi vseyidni ptahi bilshu chastinu yih racionu skladayut komahi ta inshi dribni bezhrebetni yakih voni shukayut na zemli abo sered gilok Takozh ci ptahi zhivlyatsya yagodami plodami osoblivo polyublyayut plodi panamskogo kauchukovogo dereva Castilla elastica dribnimi hrebetnimi takimi yak grizuni i yashirki yajcyami ptashenyatami nektarom bananu i balsi tosho V toj zhe chas yak bezhrebetni zavzhdi zalishayutsya osnovoyu racionu ptahiv dribni bezhrebetni i ptashini yajcya mozhut ignoruvatisya yaksho ye inshi dostupni dzherela yizhi Rozmnozhennya Buri payi monogamni ptahi sezon rozmnozhennya u yakih trivaye z bereznya po cherven z pikom u kvitni Yihni gnizda mayut chashopodibnu formu buduyutsya paroyu ptahiv z grubo perepletenih gilochok i roslinnih volokon i rozmishuyutsya v gustij roslinnosti na derevi V kladci vid 2 do 6 zazvichaj 3 yajcya Inkubacijnij period trivaye 18 20 dniv Nasidzhuyut lishe samici samci v cej chas goduyut yih i zahishayut gnizdo Za ptashenyatami doglyadayut samici inodi takozh yim dopomagayut 1 2 ptaha z poperednogo vivodku yaki she ne znajshli sobi paru Ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 3 tizhni pislya viluplennya a povnistyu samostijnimi voni stayut cherez pivtora misyaci pislya viluplennya PrimitkiBirdLife International 2016 Psilorhinus morio informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 24 serpnya 2022 E Ruppell Ueber eine neue Gattung von Vogeln die mit Corvus nahe verwandt sind in den mexicanischen Provinzen lebend Museum Senckenbergianum 2 2 s 188 1837 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 Crows mudnesters melampittas Ifrit birds of paradise World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 24 serpnya 2022 DzherelaMadge S H Burn 1999 Crows and Jays Princeton University Press ISBN 0 7136 5207 1 Skutch Alexander F 1960 White tipped brown jay PDF Life Histories of Central American Birds II Pacific Coast Avifauna Number 34 Berkeley California Cooper Ornithological Society s 231 257 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi