Муїль (ісп. Muyil, також відомий як Чуняшче ісп. Chunyaxché) — руїни стародавнього міста мая на сході Юкатану біля Карибського моря. Місто Муїль названо так за назвою однієї з двох довколишніх лагун, Муїль та Чуняшче.
Муїль | |
---|---|
20°04′44″ пн. ш. 87°36′50″ зх. д. / 20.07888889002778043° пн. ш. 87.61388889002778058° зх. д.Координати: 20°04′44″ пн. ш. 87°36′50″ зх. д. / 20.07888889002778043° пн. ш. 87.61388889002778058° зх. д. | |
Країна | Мексика |
Розташування | Кінтана-Роо |
Тип | археологічна пам'ятка |
Муїль Муїль (Мексика) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Географія
Муїль розташований у 22 км від Тулума, 45 км від Коба та у 150 км від Канкуна у біосферному заповіднику Сіан-Каан штату Кінтана-Роо в Мексиці. Займає територію в 50 гектарів та знаходиться в 12 км від Карибського моря. Місто розташоване на карстовому шельфі (8 метрів над рівнем моря) біля двох лагун з прісною водою, що мають вихід у Карибське море. Польові археологічні роботи тут проводилися з 1987 по 1991 роки. Виявлено 32 тис. залишків кераміки та інших артефактів, що датуються від середнього формативного (протокласичного) періоду (350 до н.е.) до післякласичного періоду (1550 р. н. е.). Іспанських артефактів в археологічній зоні Муїль знайдено не було.
Історія
Є можливим припустити, що Муїль був заселений швидше від Коба, одного з найбільших міст мая. Згодом Муїль потрапив під політичне панування Коба та став одним з його портів. Протягом пізнього формативного та класичного періодів обидва міста мають багато спільного, це добре видно по кераміці. Як і Коба, Муїль мав налагоджені зв'язки з містами на території сучасного Белізу в ранньому класичному періоді і з регіоном Пуук у післякласичному періоді. Зв'язки Коби та Муїля починають слабшати в післякласичному періоді, коли для Муїля велику роль стали відігравати зв'язки з післякласичними містами узбережжя. У Кобе в післякласичному періоді почало скорочуватися займана ним територія і зведення нових будівель. Муїль у післякласичний період став більший за розмірами та на його периферії з'явилися стіни. У пізньому післякласичному періоді збільшилося населення Муїля. У цей же період помітно змінилася структура поселення. Під час конкісти, мешканці покинули місто та до XIX століття про нього нічого не було відомо. Сучасні повідомлення про городище почали надходити з 1926 року.
Архітектура
У місті є кілька відмінних рис, серед яких виділяється змішання архітектурних стилів, що є характерною рисою для поселень, що існували довгий час. Під час розквіту, у Муїль було більше храмів, ніж у Тулумі, проте тільки жменька зараз розчищені.
Археологічна зона Муїль складається з декількох груп пірамідальних храмів, великих платформ резиденцій еліти, сакбе, що знаходиться в межах міста, безлічі насипів для будинків і польових стін, що займають велику територію.
У місті знаходиться 17-метровий храм, відомий як Ель Кастільйо, на вершині якого розташований храм, зовні схожий на невелику вежу, що робить будова нетиповим для цього регіону. У будівлю є 2 вівтаря, в одному з яких археологи Національного інституту антропології та історії (INAH) знайшли в 2002 році підношення, що складалося з великої кількості крихітних намистин, зроблених з нефриту та черепашок.
Навколо Ель Кастільйо розташована основна частина архітектурного комплексу: храм на північному сході та Велика Платформа, яка обрамляє практично більшу частину західного кордону природної западини (2,5 метра глибини). Дослідження знайденої кераміки показало, що перші жителі почали заселяти територію біля цієї западини, яка потім була центром міста весь наступний час — ця риса характерна для багатьох інших міст, жителі яких обирали місце для поселення виходячи з доступу до води і безпосередньо характеристик самої території, наприклад, Коба розташований біля декількох прісноводних озер, Тулум — у природній гавані та на мисі, Шельха — у природній гавані та великій сеноти, також як і Шкарет.
На південь, безпосередньо біля храму та біля Великої Платформи, розташувався великий комплекс, що складається з платформ для будинків. Біля Ель Кастільйо ніяких великих житлових будівель не знайдено. Менші за розміром платформи розташовані по краях від центру міста, поступово зменшуючись у кількості при віддаленні на 300—400 метрів.
Економіка
Муїль був важливим містом прибережної торгівлі до іспанського завоювання. Для перевезення торгових вантажів використовувалися Карибське море та дві лагуни Муїль та Чуняшче, що з'єднали море з внутрішньою територією.
Природа
Довкілля охороняється біосферним заповідником Сіан-Каан та добре збереглося в наш час, тим самим Муїль становить інтерес для тих, хто хоче насолодитися як природою, так і історією.
Територія Сіан-Каан була оголошена біосферним заповідником у 1986 році — з цього часу INAH та природоохоронні влади проводять спільні роботи щодо захисту як екосистеми, так і археологічних пам'ятників.
Посилання
- Муїль [ 23 червня 2012 у Wayback Machine.]
- Муїль :: The Mayan Kingdom [ 13 березня 2014 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про Месоамерику. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muyil isp Muyil takozh vidomij yak Chunyashche isp Chunyaxche ruyini starodavnogo mista maya na shodi Yukatanu bilya Karibskogo morya Misto Muyil nazvano tak za nazvoyu odniyeyi z dvoh dovkolishnih lagun Muyil ta Chunyashche Muyil20 04 44 pn sh 87 36 50 zh d 20 07888889002778043 pn sh 87 61388889002778058 zh d 20 07888889002778043 87 61388889002778058 Koordinati 20 04 44 pn sh 87 36 50 zh d 20 07888889002778043 pn sh 87 61388889002778058 zh d 20 07888889002778043 87 61388889002778058Krayina MeksikaRoztashuvannyaKintana RooTiparheologichna pam yatkaMuyilMuyil Meksika Mediafajli u Vikishovishi Hram na vershini piramidiGeografiyaMuyil roztashovanij u 22 km vid Tuluma 45 km vid Koba ta u 150 km vid Kankuna u biosfernomu zapovidniku Sian Kaan shtatu Kintana Roo v Meksici Zajmaye teritoriyu v 50 gektariv ta znahoditsya v 12 km vid Karibskogo morya Misto roztashovane na karstovomu shelfi 8 metriv nad rivnem morya bilya dvoh lagun z prisnoyu vodoyu sho mayut vihid u Karibske more Polovi arheologichni roboti tut provodilisya z 1987 po 1991 roki Viyavleno 32 tis zalishkiv keramiki ta inshih artefaktiv sho datuyutsya vid serednogo formativnogo protoklasichnogo periodu 350 do n e do pislyaklasichnogo periodu 1550 r n e Ispanskih artefaktiv v arheologichnij zoni Muyil znajdeno ne bulo IstoriyaYe mozhlivim pripustiti sho Muyil buv zaselenij shvidshe vid Koba odnogo z najbilshih mist maya Zgodom Muyil potrapiv pid politichne panuvannya Koba ta stav odnim z jogo portiv Protyagom piznogo formativnogo ta klasichnogo periodiv obidva mista mayut bagato spilnogo ce dobre vidno po keramici Yak i Koba Muyil mav nalagodzheni zv yazki z mistami na teritoriyi suchasnogo Belizu v rannomu klasichnomu periodi i z regionom Puuk u pislyaklasichnomu periodi Zv yazki Kobi ta Muyilya pochinayut slabshati v pislyaklasichnomu periodi koli dlya Muyilya veliku rol stali vidigravati zv yazki z pislyaklasichnimi mistami uzberezhzhya U Kobe v pislyaklasichnomu periodi pochalo skorochuvatisya zajmana nim teritoriya i zvedennya novih budivel Muyil u pislyaklasichnij period stav bilshij za rozmirami ta na jogo periferiyi z yavilisya stini U piznomu pislyaklasichnomu periodi zbilshilosya naselennya Muyilya U cej zhe period pomitno zminilasya struktura poselennya Pid chas konkisti meshkanci pokinuli misto ta do XIX stolittya pro nogo nichogo ne bulo vidomo Suchasni povidomlennya pro gorodishe pochali nadhoditi z 1926 roku Nizhnya chastina piramidiArhitekturaU misti ye kilka vidminnih ris sered yakih vidilyayetsya zmishannya arhitekturnih stiliv sho ye harakternoyu risoyu dlya poselen sho isnuvali dovgij chas Pid chas rozkvitu u Muyil bulo bilshe hramiv nizh u Tulumi prote tilki zhmenka zaraz rozchisheni Arheologichna zona Muyil skladayetsya z dekilkoh grup piramidalnih hramiv velikih platform rezidencij eliti sakbe sho znahoditsya v mezhah mista bezlichi nasipiv dlya budinkiv i polovih stin sho zajmayut veliku teritoriyu U misti znahoditsya 17 metrovij hram vidomij yak El Kastiljo na vershini yakogo roztashovanij hram zovni shozhij na neveliku vezhu sho robit budova netipovim dlya cogo regionu U budivlyu ye 2 vivtarya v odnomu z yakih arheologi Nacionalnogo institutu antropologiyi ta istoriyi INAH znajshli v 2002 roci pidnoshennya sho skladalosya z velikoyi kilkosti krihitnih namistin zroblenih z nefritu ta cherepashok Navkolo El Kastiljo roztashovana osnovna chastina arhitekturnogo kompleksu hram na pivnichnomu shodi ta Velika Platforma yaka obramlyaye praktichno bilshu chastinu zahidnogo kordonu prirodnoyi zapadini 2 5 metra glibini Doslidzhennya znajdenoyi keramiki pokazalo sho pershi zhiteli pochali zaselyati teritoriyu bilya ciyeyi zapadini yaka potim bula centrom mista ves nastupnij chas cya risa harakterna dlya bagatoh inshih mist zhiteli yakih obirali misce dlya poselennya vihodyachi z dostupu do vodi i bezposeredno harakteristik samoyi teritoriyi napriklad Koba roztashovanij bilya dekilkoh prisnovodnih ozer Tulum u prirodnij gavani ta na misi Shelha u prirodnij gavani ta velikij senoti takozh yak i Shkaret Na pivden bezposeredno bilya hramu ta bilya Velikoyi Platformi roztashuvavsya velikij kompleks sho skladayetsya z platform dlya budinkiv Bilya El Kastiljo niyakih velikih zhitlovih budivel ne znajdeno Menshi za rozmirom platformi roztashovani po krayah vid centru mista postupovo zmenshuyuchis u kilkosti pri viddalenni na 300 400 metriv EkonomikaMuyil buv vazhlivim mistom priberezhnoyi torgivli do ispanskogo zavoyuvannya Dlya perevezennya torgovih vantazhiv vikoristovuvalisya Karibske more ta dvi laguni Muyil ta Chunyashche sho z yednali more z vnutrishnoyu teritoriyeyu PrirodaDovkillya ohoronyayetsya biosfernim zapovidnikom Sian Kaan ta dobre zbereglosya v nash chas tim samim Muyil stanovit interes dlya tih hto hoche nasoloditisya yak prirodoyu tak i istoriyeyu Teritoriya Sian Kaan bula ogoloshena biosfernim zapovidnikom u 1986 roci z cogo chasu INAH ta prirodoohoronni vladi provodyat spilni roboti shodo zahistu yak ekosistemi tak i arheologichnih pam yatnikiv PosilannyaMuyil 23 chervnya 2012 u Wayback Machine Muyil The Mayan Kingdom 13 bereznya 2014 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Mesoameriku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi