Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Будва чорн Budva місто в Чорногорії адміністративний центр общини Будва Розташоване в центральній частині адріатичного у

Будва

Будва

Будва (чорн. Budva) — місто в Чорногорії, адміністративний центр общини Будва. Розташоване в центральній частині адріатичного узбережжя країни. Будва, заснована близько 2500 років тому, є одним з найдавніших поселень на берегах Адріатичного моря. Разом з околицями утворює Будванську рив'єру — найбільший туристичний центр Чорногорії, знаменитий своїми піщаними пляжами, нічним життям і прекрасними зразками середземноморської архітектури.

Будва
Budva
image image
герб прапор
image
Вигляд на й Слов'янський пляж
Вигляд на й Слов'янський пляж
image
image
Будва на мапі Чорногорії
Основні дані
42°17′05″ пн. ш. 18°50′43″ сх. д. / 42.28472° пн. ш. 18.84528° сх. д. / 42.28472; 18.84528
Країна image Чорногорія
Регіон община Будва
Столиця для Будва (Адміністративний поділ Чорногорії)
Площа 122 км²
Населення 10 918
Висота НРМ 3 ± 1 м
Міста-побратими Санремо, Новий Сад (1996)[1], d, Вест-Палм-Біч, Луго, Целє, Охрид (1984)[2], Банська Бистриця (2001)[3], Бієліна (2018)[4], Ялова (18 липня 2012)
Часовий пояс
Номери автомобілів BD
GeoNames 3203106
OSM ↑2319528 ·R (Будва)
Поштові індекси 85310
Міська влада
Мер міста Марко Бато Царевич
Вебсайт www.budva.com
Мапа
image Будва у Вікісховищі

Географія

Округ Будва займає площу 122 км². Узбережна смуга швидко змінюється гірським ландшафтом. Гори, що складаються з осадових порід, покриті рідким колючим чагарником.

image
Острів святого Николи

Нове місто розташоване уздовж берегів невеликої бухти. На півночі бухта закінчується мисом, на якому розташована стара фортеця. Недалеко від Будви, у межах прямої видимості, знаходиться острів Святого Николи, один з небагатьох островів на узбережжі Чорногорії. Через місто проходить так званий Адріатичний тракт (Ядранський шлях) — шосе, що зв'язує між собою численні населені пункти в Греції, Албанії, Чорногорії, Боснії, Хорватії.

Історія

Точний час виникнення Будви невідомий. Легенда називає засновником міста Кадма — фінікійського царевича та володаря грецького міста Фіви, який нібито відмовився від влади на Фівами на користь свого онука і разом з дружиною Гармонією вирушив до володінь іллірійців. Про фінікійське походження Будви свідчить і її розташування — фінікійці часто засновували свої колонії на невеличких острівцях біля узбережжя. Зрештою, сама назва міста може походити від фінікійського imageimage — «дім». Спроба вивести її з грецької βους — «бик», «віл» є швидше за все пізнішою етимологічною легендою. Стефан Візантійський не вважав ім'я міста грецьким і взагалі пов'язував його з назвою єгипетського міста Буто. Перша згадка про Будву як про населений пункт Бутоу датується V століттям до Р. Х.  У XX столітті при будівництві одного з готелів були виявлені залишки давньогрецького і давньоримського некрополів, найстародавніші фрагменти яких, мабуть, відносяться до середини I тисячоліття до Р. Х..

Будва перебувала у складі Римської держави, а згодом Візантійської імперії. З початком переселення на Балкани слов'ян певний час мала назву Старий град. В 841 році була спалена сарацинами, але швидко відбудована.

За середньовіччя Будва перетворилася на самоврядну міську громаду, мала власний статут та керівника — ректора, якого обирали зі свого кола представники найзаможніших купецьких родин. Водночас верховну владу над містом зберігали за собою володарі сусідньої Дуклі та Зети. В 1385 році намісник Будви оголосив себе незалежним володарем, але за три роки її повернув собі князь Джурадж II Балшич. З 1420 року місто перебувало під владою Венеції, з 1797 — Австрії (з невеликою «перервою» на французьке панування).

В 1914 році Будву зайняли чорногорські війська, але австрійці вже невдовзі повернули собі контроль над містом. Після першої світової війни Будва опинилася в складі Югославії, під час другої була окупована італійцями. З остаточним розпадом Югославії залишилася за Чорногорією.

Сьогодні Будва — сучасне місто, що складається зі Старої та Нової частин. Стара оточена високими фортечними стінами, спорудженими у XV столітті ще до турецького вторгнення. Стіни укріплені декількома баштами і фортецею Кастел. У Старе місто веде декілька воріт, які в давнину добре охоронялися і закривалися на ніч. Сьогодні ці ворота відкриті навстіж. За фортечними стінами — вузенькі криві вулиці та середньовічні площі, будівлі, побудовані з тесаного каменю.

Над містом підноситься церква св. Івана з величною дзвіницею — будова VII століття. У Старому і Новому місті на кожному кроці зустрічаються кав'ярні, ресторани та крамниці.

Населення

image
Свєті-Стефан поблизу Будви

Будва є центром однойменної общини/громади, що включає окрім безпосередньо самої Будви, такі населені пункти як Бечичі, Радженовічі, Светі Стефан, Петровац на Мору та інш. Населення округу становить 15 909 (за даними перепису 2003 року), з них населення самої Будви — 10 918. Населення міста динамічно росте: так, якщо в 1981 році чисельність мешканців міста становила 4684, то у 1991 році вона збільшилася до 7178, а ще за десятиліття збільшилося практично в півтора раза.

Етнічний склад Будви також зазнає значні зміни: стрімко збільшується число сербів в частці міського населення. Конфесійний склад Будви практично однорідний: переважна більшість вірян складають православні християни.

У місті і його околицях розташована безліч православних храмів, а також монастирі Підострог, Режевічи, Станевічи, Градісті. Католицька громада Будви також налічує тривалий період історії, у місті є католицькі храми, зокрема й знаменита церква Святого Івана.

Економіка

Основу економіки міста складає туризм. Крім готелів і пансіонатів багато апартаментів, що здаються туристам.

Культура

image
Народний герой Марко Станишич

Культурне життя міста багате подіями, тут відбуваються численні театральні та музичні фестивалі, а з початку липня і до 20 серпня в Будву зі всієї країни з'їжджаються поети. Діють археологічний і етнографічний музеї. Місцеві дрібногалечні пляжі (Слов'янський пляж, Могрен) і піщаний Яз (4 км від Будви) користуються популярністю серед туристів. У місті також проводяться міжнародні спортивні турніри.

Туризм

Будву часто називають столицею чорногорського туризму: лише за літо 2005 року місто відвідали 250 000 туристів. Головним чином це жителі Сербії і Росії, а також Німеччини, Фінляндії тощо. Туристів привертають численні пляжі курорту, загальна протяжність яких становить 11 310 метрів, а також безліч історичних визначних пам'яток.

Пляжі

Будва оточена пляжами, більшість з яких або крупнопіщані, або дрібногалькові:

  • Могрен є одним з найвідоміших пляжів Будви. Мальовничо розташований біля підніжжя достатньо крутих скель, він знаходиться всього лише за 500 метрів від історичного центру Будви — Старого міста.
  • Пізана
  • Слов'янський пляж (Словенска плажа) є найпротяжнішим пляжем Будви. Розташований на схід від Старого міста.
  • Гуванце

Пляжі продовжуються і в околицях Будви.

image
Пляж Яз поблизу Будви
  • Пляж Яз — не тільки один з найкрасивіших пляжів на чорногорському узбережжі, належить до групи будванських пляжів. Всього в Чорногорії налічується 16 офіційних піщаних пляжів Чорногорії. Яз — один з них. За якістю піску належить до пляжів першої категорії, довжина його − 1200 м, а загальна площа — 22500 м², від туристичної столиці Чорногорії Будви його відділяють всього 2,5  км. Пляж складається з двох частин: великий (довжиною 700 м) і маленької (довжиною 400 м), яку вподобали нудисти. За пляжем розкинулось Мрчево поле, з двох сторін його обрамляють гори Грбаль і Стража, ховаючи його від повсякденної суєти. Через пляж протікає річка Дреновстіца, що впадає в море, так що на пляжі є джерело питної води. Пляж Яз гальковий, як і дно на мілководді, але якщо зайти у воду глибше, галька поступово переходить в дрібний пісок, що надає воді бірюзовий колір. Яз ідеально підходить для любителів відпочинку на природі — тут ви можете поставити намет, а неподалік знаходиться автокемпінг на 2000 місць, паркування під охороною. 9 липня 2007 року він служив сценою для знаменитої групи Rolling Stones, а 25 вересня 2008 року для Мадонни.
  • Пляж Трстено За 2,5 км від пляжу Яза є маленький пляж Трстено, він для мандрівників, які приїхали на відпочинок з маленькими дітьми. Це пляж з дрібним піском, по якому можна ходити, як по килиму, перші 50 метрів від берега дрібно, і тільки потім починається глибина. Це ідеальне місце для малюків, тут вони можуть відігравати у воді та вчитися плавати.
  • Пляж Плоче Далі. За 2 км від пляжу Трстено, знаходиться ще одне привабливе місце для купання — кам'яний пляж Плоче. Пляж займає мис що виступає в море. Місце пляжу унікальне, відкрите море, виступаючий мис, скельний ґрунт, частково насипні спуски в море. Висока чистота води, прозорість якої перевищує 35 метрів. Кафе, ресторани, недоторкана природа. Якість морської води не можна порівняти з іншими пляжами. Обладнаний паркуванням, рестораном, з лежаками та парасольками від сонця. Є басейни для дітей і дорослих, великі паркінги.

Історичні пам'ятки

Більшість пам'яток історії сконцентрована в Старому місті Будви. Розташоване на півострові, який помітно різко виступає в море. Є куточком типово венеційської й середземноморської архітектури. Попри руйнівні наслідки землетрусу 1979 року, до 1987 року Старе місто було повністю відновлене. Старе місто оточує могутній фортечний мур і пронизують вузькі звивисті вулиці, які ведуть до міської цитаделі, де нині розташований музей.

Біля цитаделі знаходяться чотири старовинні церкви (а також залишки фундаментів ранньохристиянської церкви):

  • церква Святого Івана (зведена в VII столітті, з подальшими перебудовами) з дзвіницею — архітектурною домінантою міста.
  • церква Святої Марії «ін Пунта» (зведена в 840 році) — єдина будова, що збереглася, від того монастиря, що існував тут колись.
  • церква Святого Сави (XII століття).
  • церква Святої Трійці (побудована в 1804 році) — православний храм, зведений в типово візантійському стилі.
  • image
    Церква Святого Івана з дзвіницею
  • image
    Церква Святої Марії «ін Пунта»
  • image
    Церква Святого Сави
  • image
    Церква Святої Трійці

У самій цитаделі знаходиться церква Святої Марії «ді Кастелло».

Пам'ятки історії розташовані і в околицях Будви. Це перш за все ансамбль Свєті-Стефан, що зберігся, а також православні монастирі та фортеці.

Клімат

Клімат у Будві — типовий середземноморський, з теплим літом і м'якою зимою. Будва — одне з найтепліших міст Середземномор'я: середня температура січня становить 8 °C, липня — 23,9 °C, середня літня температура — 23,1 °C, зимова — 9,3 °C. Температура морської води влітку піднімається до 24,7 °C, а восени — 18 °C — 19 °C.

Міста-побратими

Див. також

Примітки

  1. https://ohrid.gov.mk/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%98%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%81%D0%BA%D0%B8-%D0%B8-%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B8-%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8/#1550493792804-9dd50839-cc473bde-e13530e7-072b
  2. https://www.banskabystrica.sk/zivot-v-meste/o-meste/partnerske-mesta/
  3. https://www.gradbijeljina.org/en/1914.budva-montenegro.html
  4. Мустафін О. Чорногорія. Подорож історією. К., 2022, с.10
  5. Мустафін О. Чорногорія. Подорож історією. К., 2022, с.31
  6. Мустафін О. Чорногорія. Подорож історією. К., 2022, с.44-53

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Budva
  • Путівник по Будві

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Budva chorn Budva misto v Chornogoriyi administrativnij centr obshini Budva Roztashovane v centralnij chastini adriatichnogo uzberezhzhya krayini Budva zasnovana blizko 2500 rokiv tomu ye odnim z najdavnishih poselen na beregah Adriatichnogo morya Razom z okolicyami utvoryuye Budvansku riv yeru najbilshij turistichnij centr Chornogoriyi znamenitij svoyimi pishanimi plyazhami nichnim zhittyam i prekrasnimi zrazkami seredzemnomorskoyi arhitekturi Budva Budva gerb praporViglyad na j Slov yanskij plyazhViglyad na j Slov yanskij plyazhBudva na mapi ChornogoriyiOsnovni dani42 17 05 pn sh 18 50 43 sh d 42 28472 pn sh 18 84528 sh d 42 28472 18 84528 Krayina ChornogoriyaRegion obshina BudvaStolicya dlya Budva Administrativnij podil Chornogoriyi Plosha 122 km Naselennya 10 918Visota NRM 3 1 mMista pobratimi Sanremo Novij Sad 1996 1 d Vest Palm Bich Lugo Celye Ohrid 1984 2 Banska Bistricya 2001 3 Biyelina 2018 4 Yalova 18 lipnya 2012 Chasovij poyas UTC 1Nomeri avtomobiliv BDGeoNames 3203106OSM 2319528 R Budva Poshtovi indeksi 85310 Miska vlada Mer mista Marko Bato CarevichVebsajt www budva com Mapa Budva u VikishovishiGeografiyaOkrug Budva zajmaye ploshu 122 km Uzberezhna smuga shvidko zminyuyetsya girskim landshaftom Gori sho skladayutsya z osadovih porid pokriti ridkim kolyuchim chagarnikom Ostriv svyatogo Nikoli Nove misto roztashovane uzdovzh beregiv nevelikoyi buhti Na pivnochi buhta zakinchuyetsya misom na yakomu roztashovana stara fortecya Nedaleko vid Budvi u mezhah pryamoyi vidimosti znahoditsya ostriv Svyatogo Nikoli odin z nebagatoh ostroviv na uzberezhzhi Chornogoriyi Cherez misto prohodit tak zvanij Adriatichnij trakt Yadranskij shlyah shose sho zv yazuye mizh soboyu chislenni naseleni punkti v Greciyi Albaniyi Chornogoriyi Bosniyi Horvatiyi IstoriyaTochnij chas viniknennya Budvi nevidomij Legenda nazivaye zasnovnikom mista Kadma finikijskogo carevicha ta volodarya greckogo mista Fivi yakij nibito vidmovivsya vid vladi na Fivami na korist svogo onuka i razom z druzhinoyu Garmoniyeyu virushiv do volodin illirijciv Pro finikijske pohodzhennya Budvi svidchit i yiyi roztashuvannya finikijci chasto zasnovuvali svoyi koloniyi na nevelichkih ostrivcyah bilya uzberezhzhya Zreshtoyu sama nazva mista mozhe pohoditi vid finikijskogo dim Sproba vivesti yiyi z greckoyi boys bik vil ye shvidshe za vse piznishoyu etimologichnoyu legendoyu Stefan Vizantijskij ne vvazhav im ya mista greckim i vzagali pov yazuvav jogo z nazvoyu yegipetskogo mista Buto Persha zgadka pro Budvu yak pro naselenij punkt Butou datuyetsya V stolittyam do R H U XX stolitti pri budivnictvi odnogo z goteliv buli viyavleni zalishki davnogreckogo i davnorimskogo nekropoliv najstarodavnishi fragmenti yakih mabut vidnosyatsya do seredini I tisyacholittya do R H Budva perebuvala u skladi Rimskoyi derzhavi a zgodom Vizantijskoyi imperiyi Z pochatkom pereselennya na Balkani slov yan pevnij chas mala nazvu Starij grad V 841 roci bula spalena saracinami ale shvidko vidbudovana Za serednovichchya Budva peretvorilasya na samovryadnu misku gromadu mala vlasnij statut ta kerivnika rektora yakogo obirali zi svogo kola predstavniki najzamozhnishih kupeckih rodin Vodnochas verhovnu vladu nad mistom zberigali za soboyu volodari susidnoyi Dukli ta Zeti V 1385 roci namisnik Budvi ogolosiv sebe nezalezhnim volodarem ale za tri roki yiyi povernuv sobi knyaz Dzhuradzh II Balshich Z 1420 roku misto perebuvalo pid vladoyu Veneciyi z 1797 Avstriyi z nevelikoyu perervoyu na francuzke panuvannya V 1914 roci Budvu zajnyali chornogorski vijska ale avstrijci vzhe nevdovzi povernuli sobi kontrol nad mistom Pislya pershoyi svitovoyi vijni Budva opinilasya v skladi Yugoslaviyi pid chas drugoyi bula okupovana italijcyami Z ostatochnim rozpadom Yugoslaviyi zalishilasya za Chornogoriyeyu Sogodni Budva suchasne misto sho skladayetsya zi Staroyi ta Novoyi chastin Stara otochena visokimi fortechnimi stinami sporudzhenimi u XV stolitti she do tureckogo vtorgnennya Stini ukripleni dekilkoma bashtami i forteceyu Kastel U Stare misto vede dekilka vorit yaki v davninu dobre ohoronyalisya i zakrivalisya na nich Sogodni ci vorota vidkriti navstizh Za fortechnimi stinami vuzenki krivi vulici ta serednovichni ploshi budivli pobudovani z tesanogo kamenyu Nad mistom pidnositsya cerkva sv Ivana z velichnoyu dzviniceyu budova VII stolittya U Staromu i Novomu misti na kozhnomu kroci zustrichayutsya kav yarni restorani ta kramnici NaselennyaSvyeti Stefan poblizu Budvi Budva ye centrom odnojmennoyi obshini gromadi sho vklyuchaye okrim bezposeredno samoyi Budvi taki naseleni punkti yak Bechichi Radzhenovichi Sveti Stefan Petrovac na Moru ta insh Naselennya okrugu stanovit 15 909 za danimi perepisu 2003 roku z nih naselennya samoyi Budvi 10 918 Naselennya mista dinamichno roste tak yaksho v 1981 roci chiselnist meshkanciv mista stanovila 4684 to u 1991 roci vona zbilshilasya do 7178 a she za desyatilittya zbilshilosya praktichno v pivtora raza Etnichnij sklad Budvi takozh zaznaye znachni zmini strimko zbilshuyetsya chislo serbiv v chastci miskogo naselennya Konfesijnij sklad Budvi praktichno odnoridnij perevazhna bilshist viryan skladayut pravoslavni hristiyani U misti i jogo okolicyah roztashovana bezlich pravoslavnih hramiv a takozh monastiri Pidostrog Rezhevichi Stanevichi Gradisti Katolicka gromada Budvi takozh nalichuye trivalij period istoriyi u misti ye katolicki hrami zokrema j znamenita cerkva Svyatogo Ivana EkonomikaOsnovu ekonomiki mista skladaye turizm Krim goteliv i pansionativ bagato apartamentiv sho zdayutsya turistam KulturaNarodnij geroj Marko Stanishich Kulturne zhittya mista bagate podiyami tut vidbuvayutsya chislenni teatralni ta muzichni festivali a z pochatku lipnya i do 20 serpnya v Budvu zi vsiyeyi krayini z yizhdzhayutsya poeti Diyut arheologichnij i etnografichnij muzeyi Miscevi dribnogalechni plyazhi Slov yanskij plyazh Mogren i pishanij Yaz 4 km vid Budvi koristuyutsya populyarnistyu sered turistiv U misti takozh provodyatsya mizhnarodni sportivni turniri TurizmBudvu chasto nazivayut stoliceyu chornogorskogo turizmu lishe za lito 2005 roku misto vidvidali 250 000 turistiv Golovnim chinom ce zhiteli Serbiyi i Rosiyi a takozh Nimechchini Finlyandiyi tosho Turistiv privertayut chislenni plyazhi kurortu zagalna protyazhnist yakih stanovit 11 310 metriv a takozh bezlich istorichnih viznachnih pam yatok Plyazhi Budva otochena plyazhami bilshist z yakih abo krupnopishani abo dribnogalkovi Mogren ye odnim z najvidomishih plyazhiv Budvi Malovnicho roztashovanij bilya pidnizhzhya dostatno krutih skel vin znahoditsya vsogo lishe za 500 metriv vid istorichnogo centru Budvi Starogo mista Pizana Slov yanskij plyazh Slovenska plazha ye najprotyazhnishim plyazhem Budvi Roztashovanij na shid vid Starogo mista Guvance Plyazhi prodovzhuyutsya i v okolicyah Budvi Plyazh Yaz poblizu Budvi Plyazh Yaz ne tilki odin z najkrasivishih plyazhiv na chornogorskomu uzberezhzhi nalezhit do grupi budvanskih plyazhiv Vsogo v Chornogoriyi nalichuyetsya 16 oficijnih pishanih plyazhiv Chornogoriyi Yaz odin z nih Za yakistyu pisku nalezhit do plyazhiv pershoyi kategoriyi dovzhina jogo 1200 m a zagalna plosha 22500 m vid turistichnoyi stolici Chornogoriyi Budvi jogo viddilyayut vsogo 2 5 km Plyazh skladayetsya z dvoh chastin velikij dovzhinoyu 700 m i malenkoyi dovzhinoyu 400 m yaku vpodobali nudisti Za plyazhem rozkinulos Mrchevo pole z dvoh storin jogo obramlyayut gori Grbal i Strazha hovayuchi jogo vid povsyakdennoyi suyeti Cherez plyazh protikaye richka Drenovstica sho vpadaye v more tak sho na plyazhi ye dzherelo pitnoyi vodi Plyazh Yaz galkovij yak i dno na milkovoddi ale yaksho zajti u vodu glibshe galka postupovo perehodit v dribnij pisok sho nadaye vodi biryuzovij kolir Yaz idealno pidhodit dlya lyubiteliv vidpochinku na prirodi tut vi mozhete postaviti namet a nepodalik znahoditsya avtokemping na 2000 misc parkuvannya pid ohoronoyu 9 lipnya 2007 roku vin sluzhiv scenoyu dlya znamenitoyi grupi Rolling Stones a 25 veresnya 2008 roku dlya Madonni Plyazh Trsteno Za 2 5 km vid plyazhu Yaza ye malenkij plyazh Trsteno vin dlya mandrivnikiv yaki priyihali na vidpochinok z malenkimi ditmi Ce plyazh z dribnim piskom po yakomu mozhna hoditi yak po kilimu pershi 50 metriv vid berega dribno i tilki potim pochinayetsya glibina Ce idealne misce dlya malyukiv tut voni mozhut vidigravati u vodi ta vchitisya plavati Plyazh Ploche Dali Za 2 km vid plyazhu Trsteno znahoditsya she odne privablive misce dlya kupannya kam yanij plyazh Ploche Plyazh zajmaye mis sho vistupaye v more Misce plyazhu unikalne vidkrite more vistupayuchij mis skelnij grunt chastkovo nasipni spuski v more Visoka chistota vodi prozorist yakoyi perevishuye 35 metriv Kafe restorani nedotorkana priroda Yakist morskoyi vodi ne mozhna porivnyati z inshimi plyazhami Obladnanij parkuvannyam restoranom z lezhakami ta parasolkami vid soncya Ye basejni dlya ditej i doroslih veliki parkingi Istorichni pam yatki Bilshist pam yatok istoriyi skoncentrovana v Staromu misti Budvi Roztashovane na pivostrovi yakij pomitno rizko vistupaye v more Ye kutochkom tipovo venecijskoyi j seredzemnomorskoyi arhitekturi Popri rujnivni naslidki zemletrusu 1979 roku do 1987 roku Stare misto bulo povnistyu vidnovlene Stare misto otochuye mogutnij fortechnij mur i pronizuyut vuzki zvivisti vulici yaki vedut do miskoyi citadeli de nini roztashovanij muzej Stare misto Fortechnij mur Citadel Vulicya Starogo mista Monastir Podmayine Bilya citadeli znahodyatsya chotiri starovinni cerkvi a takozh zalishki fundamentiv rannohristiyanskoyi cerkvi cerkva Svyatogo Ivana zvedena v VII stolitti z podalshimi perebudovami z dzviniceyu arhitekturnoyu dominantoyu mista cerkva Svyatoyi Mariyi in Punta zvedena v 840 roci yedina budova sho zbereglasya vid togo monastirya sho isnuvav tut kolis cerkva Svyatogo Savi XII stolittya cerkva Svyatoyi Trijci pobudovana v 1804 roci pravoslavnij hram zvedenij v tipovo vizantijskomu stili Cerkva Svyatogo Ivana z dzviniceyu Cerkva Svyatoyi Mariyi in Punta Cerkva Svyatogo Savi Cerkva Svyatoyi Trijci U samij citadeli znahoditsya cerkva Svyatoyi Mariyi di Kastello Pam yatki istoriyi roztashovani i v okolicyah Budvi Ce persh za vse ansambl Svyeti Stefan sho zberigsya a takozh pravoslavni monastiri ta forteci KlimatKlimat u Budvi tipovij seredzemnomorskij z teplim litom i m yakoyu zimoyu Budva odne z najteplishih mist Seredzemnomor ya serednya temperatura sichnya stanovit 8 C lipnya 23 9 C serednya litnya temperatura 23 1 C zimova 9 3 C Temperatura morskoyi vodi vlitku pidnimayetsya do 24 7 C a voseni 18 C 19 C Mista pobratimi Italiya Rimini Pivnichna Makedoniya Ohrid Rosiya Shidnij administrativnij okrug Moskvi Serbiya Serbiya Novij Sad Slovachchina Banska Bistricya SShA Vest Palm Bich Horvatiya Pakrac Chehiya Div takozhBechichi Petrovac na Moru Svyeti StefanPrimitkihttps novisad rs eng links https ohrid gov mk D0 BF D1 80 D0 B8 D1 98 D0 B0 D1 82 D0 B5 D0 BB D1 81 D0 BA D0 B8 D0 B8 D0 B7 D0 B1 D1 80 D0 B0 D1 82 D0 B8 D0 BC D0 B5 D0 BD D0 B8 D0 B3 D1 80 D0 B0 D0 B4 D0 BE D0 B2 D0 B8 1550493792804 9dd50839 cc473bde e13530e7 072b https www banskabystrica sk zivot v meste o meste partnerske mesta https www gradbijeljina org en 1914 budva montenegro html Mustafin O Chornogoriya Podorozh istoriyeyu K 2022 s 10 Mustafin O Chornogoriya Podorozh istoriyeyu K 2022 s 31 Mustafin O Chornogoriya Podorozh istoriyeyu K 2022 s 44 53PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Budva Putivnik po Budvi

Дата публікації:
Топ