Монастир Подмаїне (серб. Манастир Подмаине) — православний монастир у місті Будва (Чорногорія) приблизно за 2,5 км від старого міста. Монастир також відомий під назвою Подострог. Обидві назви він отримав від сусідніх топонімів — земель громади Маїн і гори Остроґ.
Монастир Подмаїне | |
---|---|
Подмаїне | |
42°17′52″ пн. ш. 18°50′40″ сх. д. / 42.2979444° пн. ш. 18.8445556° сх. д.Координати: 42°17′52″ пн. ш. 18°50′40″ сх. д. / 42.2979444° пн. ш. 18.8445556° сх. д. | |
Тип споруди | монастир |
Розташування | Чорногорія, , Будва |
Початок будівництва | прибл. XI-XII століття |
Належність | Сербська православна церква |
Єпархія | Чорногорсько-Приморська митрополія |
Стан | Діючий монастир |
Вебсайт | manastirpodmaine.rs |
Монастир Подмаїне (Чорногорія) | |
Монастир Подмаїне у Вікісховищі |
Історія
Точний час заснування монастиря невідомий, імовірно він з'явився під час правління середньовічної сербської династії Неманічей. За легендою, Святий Сава Сербський саме з цього монастиря вирушив у паломництво на Святу Землю.
XV століття в монастирі була побудована невелика кам'яна церква Успіння Богоматері, що збереглася до сьогодні. За наявними в ній написами, вона була збудована 1630 року.
Монастир був літньою резиденцією чорногорських митрополитів, зокрема, в ньому часто бував засновник династії Петровичей-Негошей митрополит Даниїл, що побудував поруч з монастирем кам'яний міст, який зберігся до нинішніх часів.
1718 року за Пожаревацькою мирною угодою між Венецією та Стамбулом, територія громади Маїн разом з монастирем відійшла до Венеційської республіки, та сам монастир залишився у власності чорногорських митрополитів.
4 січня 1735 року в монастирі помер митрополит Даниїл; похований в малій церкві Успіння.
1747 року чорногорський митрополит Сава Петрович Негош заклав новий великий головний храм Успіння Богородиці. Інтер'єр церкви був прикрашений рисанським художником Рафаїлом Димитриєвічем. У новий храм перенесли й прах митрополита Даниїла. 1856 року, після закриття монастиря, його прах був перенесений на вершину Орлова Хреста в Цетинє.
Монастир часто відвідував митрополит і поет Петро II Петрович, який любив прогулюватися по збудованій ним монастирській терасі з видом на море. У цьому монастирі Петро II Петрович написав свою поему «Слободіада» та частину поеми «Горський вінець».
1837 року, під тиском австрійців, до яких приморські території Чорногорії перейшли після Наполеонівських війн, Петро II Петрович був змушений продати їм монастир. Австрійці використовували монастирський комплекс як військове укріплення, в малій церкві розмістилася в'язниця.
У 50-ті роки XIX століття колишній монастир викупив священик Филип Танович. Багата бібліотека монастиря була продана сербському просвітителю Вуку Караджичу.
1864 року монастир сильно постраждав від пожежі.
1869 року, під час придушення , австрійці знову спалили монастир. Після цього він довгий час не відновлювався.
До 1953 року монастир залишався у власності спадкоємців Тановича, коли був націоналізований державою. Перебував у власності Інституту із захисту пам'яток культури Чорногорії до 1994 року.
1979 року монастирські будівлі сильно постраждали від землетрусу.
Монастир був відновлений і знову відкритий 1995 року.
Великий храм Успіння був реставрований і заново розписаний Володимиром Кірішавічем наприкінці 1990-х — 2000 роках. Цікаво, що в сцени Страшного суду іконописець помістив серед грішників в пеклі югославського комуністичного лідера Йосипа Броз Тіто.
З лютого 2009 року настоятелем монастиря є ігумен Рафаїл Болович.
Література
- P. Jovićević, Andrija (2011) [1930—1939], Drevni srpski Manastiri [Ancient Serbian monasteries] (Serbian) , Nikšić: Izdavački centar Matice srpske — Društva članova u Crnoj Gori, ISBN
Ресурси Інтернету
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Монастир Подмаїне |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Monastir Podmayine serb Manastir Podmaine pravoslavnij monastir u misti Budva Chornogoriya priblizno za 2 5 km vid starogo mista Monastir takozh vidomij pid nazvoyu Podostrog Obidvi nazvi vin otrimav vid susidnih toponimiv zemel gromadi Mayin i gori Ostrog Monastir PodmayinePodmayine42 17 52 pn sh 18 50 40 sh d 42 2979444 pn sh 18 8445556 sh d 42 2979444 18 8445556 Koordinati 42 17 52 pn sh 18 50 40 sh d 42 2979444 pn sh 18 8445556 sh d 42 2979444 18 8445556Tip sporudimonastirRoztashuvannyaChornogoriya BudvaPochatok budivnictvapribl XI XII stolittyaNalezhnistSerbska pravoslavna cerkvaYeparhiyaChornogorsko Primorska mitropoliyaStanDiyuchij monastirVebsajtmanastirpodmaine rsMonastir Podmayine Chornogoriya Monastir Podmayine u Vikishovishi Monastirski vorota Vnutrishnij dvir monastirya IstoriyaTochnij chas zasnuvannya monastirya nevidomij imovirno vin z yavivsya pid chas pravlinnya serednovichnoyi serbskoyi dinastiyi Nemanichej Za legendoyu Svyatij Sava Serbskij same z cogo monastirya virushiv u palomnictvo na Svyatu Zemlyu XV stolittya v monastiri bula pobudovana nevelika kam yana cerkva Uspinnya Bogomateri sho zbereglasya do sogodni Za nayavnimi v nij napisami vona bula zbudovana 1630 roku Monastir buv litnoyu rezidenciyeyu chornogorskih mitropolitiv zokrema v nomu chasto buvav zasnovnik dinastiyi Petrovichej Negoshej mitropolit Daniyil sho pobuduvav poruch z monastirem kam yanij mist yakij zberigsya do ninishnih chasiv 1718 roku za Pozharevackoyu mirnoyu ugodoyu mizh Veneciyeyu ta Stambulom teritoriya gromadi Mayin razom z monastirem vidijshla do Venecijskoyi respubliki ta sam monastir zalishivsya u vlasnosti chornogorskih mitropolitiv 4 sichnya 1735 roku v monastiri pomer mitropolit Daniyil pohovanij v malij cerkvi Uspinnya 1747 roku chornogorskij mitropolit Sava Petrovich Negosh zaklav novij velikij golovnij hram Uspinnya Bogorodici Inter yer cerkvi buv prikrashenij risanskim hudozhnikom Rafayilom Dimitriyevichem U novij hram perenesli j prah mitropolita Daniyila 1856 roku pislya zakrittya monastirya jogo prah buv perenesenij na vershinu Orlova Hresta v Cetinye Monastir chasto vidviduvav mitropolit i poet Petro II Petrovich yakij lyubiv progulyuvatisya po zbudovanij nim monastirskij terasi z vidom na more U comu monastiri Petro II Petrovich napisav svoyu poemu Slobodiada ta chastinu poemi Gorskij vinec 1837 roku pid tiskom avstrijciv do yakih primorski teritoriyi Chornogoriyi perejshli pislya Napoleonivskih vijn Petro II Petrovich buv zmushenij prodati yim monastir Avstrijci vikoristovuvali monastirskij kompleks yak vijskove ukriplennya v malij cerkvi rozmistilasya v yaznicya U 50 ti roki XIX stolittya kolishnij monastir vikupiv svyashenik Filip Tanovich Bagata biblioteka monastirya bula prodana serbskomu prosvititelyu Vuku Karadzhichu 1864 roku monastir silno postrazhdav vid pozhezhi 1869 roku pid chas pridushennya avstrijci znovu spalili monastir Pislya cogo vin dovgij chas ne vidnovlyuvavsya Do 1953 roku monastir zalishavsya u vlasnosti spadkoyemciv Tanovicha koli buv nacionalizovanij derzhavoyu Perebuvav u vlasnosti Institutu iz zahistu pam yatok kulturi Chornogoriyi do 1994 roku 1979 roku monastirski budivli silno postrazhdali vid zemletrusu Monastir buv vidnovlenij i znovu vidkritij 1995 roku Velikij hram Uspinnya buv restavrovanij i zanovo rozpisanij Volodimirom Kirishavichem naprikinci 1990 h 2000 rokah Cikavo sho v sceni Strashnogo sudu ikonopisec pomistiv sered grishnikiv v pekli yugoslavskogo komunistichnogo lidera Josipa Broz Tito Z lyutogo 2009 roku nastoyatelem monastirya ye igumen Rafayil Bolovich LiteraturaP Jovicevic Andrija 2011 1930 1939 Drevni srpski Manastiri Ancient Serbian monasteries Serbian Niksic Izdavacki centar Matice srpske Drustva clanova u Crnoj Gori ISBN 978 9940 580 05 6Resursi InternetuVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Monastir Podmayine