Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бруно Брівонезі (італ. Bruno Brivonesi, 16 липня 1886, Анкона - 1 грудня 1970, Рим) - італійський адмірал. Брат адмірала Бруто Брівонезі.
| Бруно Брівонезі | |||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||||||||||
| Народження | 16 липня 1886 Анкона, Марке, Королівство Італія | ||||||||||||||||
| Смерть | 1970 Рим, Італія | ||||||||||||||||
| Країна |  Італія Королівство Італія | ||||||||||||||||
| Звання | дивізійний адмірал | ||||||||||||||||
| Війни / битви | Італійсько-турецька війна Перша світова війна Друга світова війна | ||||||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||||||
Біографія
Бруно Брівонезі народився 16 липня 1889 року в Анконі. У 1906 році вступив до Військово-морської академії в Ліворно, яку закінчив у званні гардемарина, після чого був призначений на броненосець «Реджина Маргерита». Брав участь у рятувальній операції після землетрусу в Мессіні у 1908 році, за що був нагороджений Бронзовою медаллю «За громадянську доблесть».
У 1910 році був зарахований у Школу пілотів дирижаблів. У 1911 році взяв участь як пілот дирижабля «P 2» у великих маневрах армії біля Монферрато, у присутності Начальника генерального штабу . Під час цих маневрів йому випала нагода переводити на борту дирижабля короля Італії Віктора Емануїла III та адмірала Паоло Таона ді Ревеля.
Як пілот дирижабля, у 1912 році Бруно Брівонезі брав участь в італійсько-турецькій війні, де був нагороджений Срібною медаллю «За військову доблесть».
Перша світова війна
Після повернення до Італії Бруно Брівонезі був призначений на лінкор «Данте Аліг'єрі». Незабаром він вирушив у Венецію, де отримав патент пілота гідролітаків. У 1913 році отримав звання лейтенанта. Пізніше був призначений командиром дирижабля нового типу «Чітта ді Єзі». Після вступу Італії у Першу світову війну брав участь у бойових діях. 5 серпня 1915 року вилетів на дирижаблі «Чітта ді Єзі» на бомбардування австро-угорської морської бази в Полі. Під час нальоту дирижабль був пошкоджений зенітним вогнем і опустився на поверхню моря. Всі шість членів екіпажу, в тому числі Бруно Брівонезі та ще юний Раффаеле де Куртен, були підібрані австро-угорським міноносцем, потрапивши таким чином у полон. Утримувався в таборі для військовополонених у місті . У 1917 році, симулювавши проблеми зі здоров'ям, підпав під обмін полонених та повернувся в Італію.
Міжвоєнний період
Після закінчення війни командував дирижаблями «M.15» і «M.6». Отримав звання капітана III рангу, командував есмінцями , «Ніколо Дзено», «Карло Мірабелло» та «Інсідіозо». На початку 19360-х років був відряджений до складу Королівських повітряних сил Італії. Протягом 1935-1936 років , вже у званні капітана I рангу, командував важким крейсером «Тренто». Протягом 1936-1939 років був військово-морським аташе у посольстві Італії в Лондоні. У 1938 році отримав звання контрадмірала. У 1939-1940 років керував Військово-морською академією в Ліворно.
Друга світова війна
Коли Італія 10 червня 1940 року вступила у Другу світову війну, Бруно Брівонезі (вже віцеадмірал) був командувачем італійських військово-морських сил в Лівії. Під час повернення до Італії 18 серпня 1940 року мінний загороджувач «Монте Гаргано», на борту якого перебував Брівонезі, був потоплений британською авіацією, проте весь екіпаж зміг покинути корабель, перш ніж той затонув.
24 квітня 1941 року Бруно Брівонезі замінив адмірала Луїджі Сансонетті на посту командувача 3 дивізії, яка складалась з крейсерів «Тренто», «Трієсте» та есмінців «Альпіно», «Берсальєре», «Фучільере» та «Гранатьєре».
На чолі дивізії брав участь в операції «Гальбед» у вересні 1941 року. У листопаді того ж року брав участь в бою за конвой «Дуїсбург». Через поразку у бою був замінений адміралом Анджело Парона та відданий під суд за втрату бойового корабля та недотримання правил ведення бойових дій. Проте 5 липня 1942 року Брівонезі був виправданий. За нього заступився, зокрема, адмірал Анджело Якіно. Цілком імовірно, що виправдання Брівонезі було пов'язане також із бажанням приховати відповідальність ВМС Італії у незадовільній підготовці екіпажів кораблів до нічних боїв.
Після виправдання Бруно Брівонезі був призначений заступником начальника штабу в Супермаріні, а пізніше йому було передано командування Військово-морським командуванням Сардинії зі штаб-квартирою в Ла-Маддалені. Після перевороту 25 липня 1943 року Беніто Муссоліні був заарештований та 7 серпня відправлений в ув'язнення у Ла-Маддалену під відповідальність Брівонезі. Муссоліні зневажав Брівонезі після катастрофи конвою «Дуїсбург», і стосунки між ними залишалися холодними. 27 серпня Муссоліні був переведений в Кампо Імператоре.
7 вересня 1943 року Брівонезі був викликаний до Риму та поінформований Рафаелем де Куртеном, що через короткий час Німеччина та Італія, можливо, перестануть бути союзниками, і що італійським військам доведеться зіткнутися з ворожою поведінкою німців. Він повернувся до Ла-Маддалени 8 вересня, і там він дізнався з радіо про перемир'я Кассібіле. Сили Брівонезі чисельно значно переважали німецькі війська в цьому районі, але серед них були чорносорочечники сумнівної вірності, а більшість доступного персоналу італійського флоту складали обшарпані підрозділи ненавчених і навіть неозброєних людей. Отримавши суперечливі накази (від генерала , свого прямого начальника на Сардинії, дозволити німцям пройти через Ла-Маддалену та евакуювати свої війська на Корсику; від Супермарини — захопити німецьку військову техніку), Брівонезі не організував жодної оборони і не віддав наказ чинити опір, та був де-факто взятий у полон у будівлі військово-морського командування німецькими військами, які швидко зайняли всі ключові точки та військові будівлі в Ла-Маддалені. Після «угоди» з німецьким командувачем і згідно з наказами Бассо, Брівонезі наказав усім своїм людям не реагувати на німців, дозволив німцям використовувати гавань для переправлення своїх військ на Корсику та – під німецькою озброєною охороною – здійснив обхід своїх позицій (на яких все ще перебував італійський персонал, який зберіг свою зброю), рекомендувавши «заспокоїтися». Німецька окупація Ла-Маддалени мала трагічні наслідки для бойового флоту, який відплив із Ла-Спеції, прямуючи туди (куди Брівонезі мав доставити Бергаміні деякі документи, у тому числі документ з умовами перемир’я): кораблі були змушені повернути і були атаковані Люфтваффе, які потопили лінкор «Рома», внаслідок чого загинув адмірал Карло Бергаміні та 1392 чоловіка.
12 вересня Брівонезі був заарештований німецьким командувачем. 13 вересня, після кількох днів напруги, між італійцями та німцями спалахнули інциденти, після чого італійські сили, реорганізовані капітаном Карло Авеньо, (командувачем військово-морської бази Ла-Маддалена, який пізніше загинув у боях), напали на німців і захопили 250 полонених. Брівонезі був звільнений німцями, щоб наказати своїм людям звільнити німецьких полонених і повернути їм зброю; спочатку його люди відмовилися підкоритися, але в'язнів було звільнено наступного дня. Німці завершили евакуацію і залишили Ла-Маддалену 14 вересня. Брівонезі залишався командувачем італійських військово-морських сил на Сардинії до 1944 року.
Післявоєнне життя
Брівонезі залишив службу на флоті у квітні 1946 року. У 1952 році в книзі Антоніно Тріцціно «Navi e poltrone» різко критикувалась поведінка Брівонезі 9 листопада 1941 року, практично звинувачуючи його в боягузтві. Брівонезі подав до суду на Тріцціно за наклеп, і виграв у першій інстанції, але програв апеляцію.
Брівонезі провів своє подальше життя між Римом і Марке. Помер у Римі в 1970 році.
Нагороди
![image]()
Кавалер Савойського військового ордена
![image]()
Срібна медаль «За військову доблесть» (4 рази)
![image]()
Хрест «За військову доблесть»
![image]()
Кавалер Ордена Корони Італії
![image]()
Офіцер Ордена Корони Італії
![image]()
Командор Ордена Корони Італії
![image]()
Великий офіцер Ордена Корони Італії
![image]()
Кавалер Ордена Святих Маврикія та Лазаря
![image]()
Офіцер Ордена Святих Маврикія та Лазаря
![image]()
Командор Колоніального ордена Зірки Італії
![image]()
Срібна медаль «За цивільну доблесть»
![image]()
Бронзова медаль «За цивільну доблесть»
Публікації
- Verso Mauthausen. Il dramma del “Città di Jesi”, Casa Editrice Ardita, Roma, 1933.
- Mare e Cielo. Ricordi e nostalgie di un pioniere dell'aeronautica, Giusti editore, Livorno, 1938.
- La commemorazione di Costanzo Ciano al Fascio di Londra, Regia Ambasciata d'Italia, [fuori collana], Londra, 1939, pagg. 20.
- La Marina e lo sviluppo iniziale dell'arma aerea, Rivista Marittima, Stato Maggiore della Marina Militare, Roma, 1959.
- Il castello aragonese “S. Angelo” di Taranto, Istituto Storico di Cultura dell'Arma del Genio, Roma, 1967.
Примітки
- Mario Cecon, La tragica fine del dirigibile “Città di Jesi”, Rivista Italiana Difesa, Chiavari.
- Aldo Cocchia, La Marina italiana nella seconda guerra mondiale – La difesa del traffico con l'Africa Settentrionale dal 1° ottobre 1941 al 30 settembre 1942, USMM, Rome, 1962, pp. 43-72.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bruno Brivonezi ital Bruno Brivonesi 16 lipnya 1886 Ankona 1 grudnya 1970 Rim italijskij admiral Brat admirala Bruto Brivonezi Bruno BrivoneziNarodzhennya16 lipnya 1886 1886 07 16 Ankona Marke Korolivstvo ItaliyaSmert1970 Rim ItaliyaKrayina Italiya Korolivstvo ItaliyaZvannyadivizijnij admiralVijni bitviItalijsko turecka vijna Persha svitova vijna Druga svitova vijnaNagorodiKavaler Savojskogo vijskovogo ordena Kavaler sribnoyi medali Za vijskovu doblest Italiya Kavaler sribnoyi medali Za vijskovu doblest Italiya Kavaler sribnoyi medali Za vijskovu doblest Italiya Kavaler sribnoyi medali Za vijskovu doblest Italiya Hrest Za vijskovu doblest Italiya Kavaler ordena Koroni Italiyi Oficer ordena Koroni Italiyi Komandor ordena Koroni Italiyi Velikij oficer ordena Koroni Italiyi Kavaler ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Oficer ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Komandor Kolonialnogo ordena Zirki ItaliyiBiografiyaBruno Brivonezi narodivsya 16 lipnya 1889 roku v Ankoni U 1906 roci vstupiv do Vijskovo morskoyi akademiyi v Livorno yaku zakinchiv u zvanni gardemarina pislya chogo buv priznachenij na bronenosec Redzhina Margerita Brav uchast u ryatuvalnij operaciyi pislya zemletrusu v Messini u 1908 roci za sho buv nagorodzhenij Bronzovoyu medallyu Za gromadyansku doblest U 1910 roci buv zarahovanij u Shkolu pilotiv dirizhabliv U 1911 roci vzyav uchast yak pilot dirizhablya P 2 u velikih manevrah armiyi bilya Monferrato u prisutnosti Nachalnika generalnogo shtabu Pid chas cih manevriv jomu vipala nagoda perevoditi na bortu dirizhablya korolya Italiyi Viktora Emanuyila III ta admirala Paolo Taona di Revelya Yak pilot dirizhablya u 1912 roci Bruno Brivonezi brav uchast v italijsko tureckij vijni de buv nagorodzhenij Sribnoyu medallyu Za vijskovu doblest Persha svitova vijna Pislya povernennya do Italiyi Bruno Brivonezi buv priznachenij na linkor Dante Alig yeri Nezabarom vin virushiv u Veneciyu de otrimav patent pilota gidrolitakiv U 1913 roci otrimav zvannya lejtenanta Piznishe buv priznachenij komandirom dirizhablya novogo tipu Chitta di Yezi Pislya vstupu Italiyi u Pershu svitovu vijnu brav uchast u bojovih diyah 5 serpnya 1915 roku viletiv na dirizhabli Chitta di Yezi na bombarduvannya avstro ugorskoyi morskoyi bazi v Poli Pid chas nalotu dirizhabl buv poshkodzhenij zenitnim vognem i opustivsya na poverhnyu morya Vsi shist chleniv ekipazhu v tomu chisli Bruno Brivonezi ta she yunij Raffaele de Kurten buli pidibrani avstro ugorskim minonoscem potrapivshi takim chinom u polon Utrimuvavsya v tabori dlya vijskovopolonenih u misti U 1917 roci simulyuvavshi problemi zi zdorov yam pidpav pid obmin polonenih ta povernuvsya v Italiyu Mizhvoyennij period Pislya zakinchennya vijni komanduvav dirizhablyami M 15 i M 6 Otrimav zvannya kapitana III rangu komanduvav esmincyami Nikolo Dzeno Karlo Mirabello ta Insidiozo Na pochatku 19360 h rokiv buv vidryadzhenij do skladu Korolivskih povitryanih sil Italiyi Protyagom 1935 1936 rokiv vzhe u zvanni kapitana I rangu komanduvav vazhkim krejserom Trento Protyagom 1936 1939 rokiv buv vijskovo morskim atashe u posolstvi Italiyi v Londoni U 1938 roci otrimav zvannya kontradmirala U 1939 1940 rokiv keruvav Vijskovo morskoyu akademiyeyu v Livorno Druga svitova vijna Koli Italiya 10 chervnya 1940 roku vstupila u Drugu svitovu vijnu Bruno Brivonezi vzhe viceadmiral buv komanduvachem italijskih vijskovo morskih sil v Liviyi Pid chas povernennya do Italiyi 18 serpnya 1940 roku minnij zagorodzhuvach Monte Gargano na bortu yakogo perebuvav Brivonezi buv potoplenij britanskoyu aviaciyeyu prote ves ekipazh zmig pokinuti korabel persh nizh toj zatonuv 24 kvitnya 1941 roku Bruno Brivonezi zaminiv admirala Luyidzhi Sansonetti na postu komanduvacha 3 diviziyi yaka skladalas z krejseriv Trento Triyeste ta esminciv Alpino Bersalyere Fuchilere ta Granatyere Na choli diviziyi brav uchast v operaciyi Galbed u veresni 1941 roku U listopadi togo zh roku brav uchast v boyu za konvoj Duyisburg Cherez porazku u boyu buv zaminenij admiralom Andzhelo Parona ta viddanij pid sud za vtratu bojovogo korablya ta nedotrimannya pravil vedennya bojovih dij Prote 5 lipnya 1942 roku Brivonezi buv vipravdanij Za nogo zastupivsya zokrema admiral Andzhelo Yakino Cilkom imovirno sho vipravdannya Brivonezi bulo pov yazane takozh iz bazhannyam prihovati vidpovidalnist VMS Italiyi u nezadovilnij pidgotovci ekipazhiv korabliv do nichnih boyiv Pislya vipravdannya Bruno Brivonezi buv priznachenij zastupnikom nachalnika shtabu v Supermarini a piznishe jomu bulo peredano komanduvannya Vijskovo morskim komanduvannyam Sardiniyi zi shtab kvartiroyu v La Maddaleni Pislya perevorotu 25 lipnya 1943 roku Benito Mussolini buv zaareshtovanij ta 7 serpnya vidpravlenij v uv yaznennya u La Maddalenu pid vidpovidalnist Brivonezi Mussolini znevazhav Brivonezi pislya katastrofi konvoyu Duyisburg i stosunki mizh nimi zalishalisya holodnimi 27 serpnya Mussolini buv perevedenij v Kampo Imperatore 7 veresnya 1943 roku Brivonezi buv viklikanij do Rimu ta poinformovanij Rafaelem de Kurtenom sho cherez korotkij chas Nimechchina ta Italiya mozhlivo perestanut buti soyuznikami i sho italijskim vijskam dovedetsya zitknutisya z vorozhoyu povedinkoyu nimciv Vin povernuvsya do La Maddaleni 8 veresnya i tam vin diznavsya z radio pro peremir ya Kassibile Sili Brivonezi chiselno znachno perevazhali nimecki vijska v comu rajoni ale sered nih buli chornosorochechniki sumnivnoyi virnosti a bilshist dostupnogo personalu italijskogo flotu skladali obsharpani pidrozdili nenavchenih i navit neozbroyenih lyudej Otrimavshi superechlivi nakazi vid generala svogo pryamogo nachalnika na Sardiniyi dozvoliti nimcyam projti cherez La Maddalenu ta evakuyuvati svoyi vijska na Korsiku vid Supermarini zahopiti nimecku vijskovu tehniku Brivonezi ne organizuvav zhodnoyi oboroni i ne viddav nakaz chiniti opir ta buv de fakto vzyatij u polon u budivli vijskovo morskogo komanduvannya nimeckimi vijskami yaki shvidko zajnyali vsi klyuchovi tochki ta vijskovi budivli v La Maddaleni Pislya ugodi z nimeckim komanduvachem i zgidno z nakazami Basso Brivonezi nakazav usim svoyim lyudyam ne reaguvati na nimciv dozvoliv nimcyam vikoristovuvati gavan dlya perepravlennya svoyih vijsk na Korsiku ta pid nimeckoyu ozbroyenoyu ohoronoyu zdijsniv obhid svoyih pozicij na yakih vse she perebuvav italijskij personal yakij zberig svoyu zbroyu rekomenduvavshi zaspokoyitisya Nimecka okupaciya La Maddaleni mala tragichni naslidki dlya bojovogo flotu yakij vidpliv iz La Speciyi pryamuyuchi tudi kudi Brivonezi mav dostaviti Bergamini deyaki dokumenti u tomu chisli dokument z umovami peremir ya korabli buli zmusheni povernuti i buli atakovani Lyuftvaffe yaki potopili linkor Roma vnaslidok chogo zaginuv admiral Karlo Bergamini ta 1392 cholovika 12 veresnya Brivonezi buv zaareshtovanij nimeckim komanduvachem 13 veresnya pislya kilkoh dniv naprugi mizh italijcyami ta nimcyami spalahnuli incidenti pislya chogo italijski sili reorganizovani kapitanom Karlo Aveno komanduvachem vijskovo morskoyi bazi La Maddalena yakij piznishe zaginuv u boyah napali na nimciv i zahopili 250 polonenih Brivonezi buv zvilnenij nimcyami shob nakazati svoyim lyudyam zvilniti nimeckih polonenih i povernuti yim zbroyu spochatku jogo lyudi vidmovilisya pidkoritisya ale v yazniv bulo zvilneno nastupnogo dnya Nimci zavershili evakuaciyu i zalishili La Maddalenu 14 veresnya Brivonezi zalishavsya komanduvachem italijskih vijskovo morskih sil na Sardiniyi do 1944 roku Pislyavoyenne zhittya Brivonezi zalishiv sluzhbu na floti u kvitni 1946 roku U 1952 roci v knizi Antonino Triccino Navi e poltrone rizko kritikuvalas povedinka Brivonezi 9 listopada 1941 roku praktichno zvinuvachuyuchi jogo v boyaguztvi Brivonezi podav do sudu na Triccino za naklep i vigrav u pershij instanciyi ale prograv apelyaciyu Brivonezi proviv svoye podalshe zhittya mizh Rimom i Marke Pomer u Rimi v 1970 roci NagorodiKavaler Savojskogo vijskovogo ordena Sribna medal Za vijskovu doblest 4 razi Hrest Za vijskovu doblest Kavaler Ordena Koroni Italiyi Oficer Ordena Koroni Italiyi Komandor Ordena Koroni Italiyi Velikij oficer Ordena Koroni Italiyi Kavaler Ordena Svyatih Mavrikiya ta Lazarya Oficer Ordena Svyatih Mavrikiya ta Lazarya Komandor Kolonialnogo ordena Zirki Italiyi Sribna medal Za civilnu doblest Bronzova medal Za civilnu doblest PublikaciyiVerso Mauthausen Il dramma del Citta di Jesi Casa Editrice Ardita Roma 1933 Mare e Cielo Ricordi e nostalgie di un pioniere dell aeronautica Giusti editore Livorno 1938 La commemorazione di Costanzo Ciano al Fascio di Londra Regia Ambasciata d Italia fuori collana Londra 1939 pagg 20 La Marina e lo sviluppo iniziale dell arma aerea Rivista Marittima Stato Maggiore della Marina Militare Roma 1959 Il castello aragonese S Angelo di Taranto Istituto Storico di Cultura dell Arma del Genio Roma 1967 PrimitkiMario Cecon La tragica fine del dirigibile Citta di Jesi Rivista Italiana Difesa Chiavari Aldo Cocchia La Marina italiana nella seconda guerra mondiale La difesa del traffico con l Africa Settentrionale dal 1 ottobre 1941 al 30 settembre 1942 USMM Rome 1962 pp 43 72