Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Анджело Парона італ Angelo Parona 23 квітня 1889 Новара 14 травня 1977 Рим італійський адмірал Анджело ПаронаНародження

Анджело Парона

Анджело Парона

Анджело Парона (італ. Angelo Parona, 23 квітня 1889, Новара — 14 травня 1977, Рим) — італійський адмірал.

Анджело Парона
image
Народження 23 квітня 1889(1889-04-23)
Новара, П'ємонт, Італія
Смерть 14 травня 1977(1977-05-14) (88 років)
Рим, Італія
Країна image Королівство Італія
image Італія
Звання d
Війни / битви Італійсько-турецька війна
Перша світова війна
Друга світова війна
Нагороди
image
Пам'ятна медаль Італійсько-турецької війни 1911—1912
image
Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія)
image
Кавалер бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія)
image
Хрест «За військові заслуги» (Італія)
image
Хрест «За військові заслуги» (Італія)
image
Хрест «За військові заслуги» (Італія)
image
Пам'ятна медаль Італо-австрійської війни 1915—1918
image
Медаль Перемоги (Великобританія)
image
Великий офіцер ордена Корони Італії
image
Командор ордена Корони Італії
image
Офіцер ордена Корони Італії
image
Кавалер ордена Корони Італії
image
Командор ордена Святих Маврикія й Лазаря
image
Офіцер ордена Святих Маврикія й Лазаря
image
Кавалер ордена Святих Маврикія й Лазаря
image
Кавалер Колоніального ордена Зірки Італії
image
Офіцер Савойського військового ордена
image
Кавалер Савойського військового ордена
image image
image
Хрест «За військову доблесть» (Італія)
image
Великий офіцер Ордена За заслуги перед Італійською Республікою
image Анджело Парона у Вікісховищі

Біографія

Анджело Парона народився 29 квітня 1889 року в Новарі. У 1906 році вс тупив до Військово-морської академії в Ліворно, яку закінчив у 1910 році у званні гардемарина та був призначений на броненосець «Реджина Маргерита». Брав участь у італійсько-турецькій війні на борту крейсера «Варезе». З початком Першої світової війни отримав звання лейтенанта та був призначений на броненосець «Сарденья».

Перша світова війна

Брав участь у бойових діях на суші у складі бригади морської піхоти, де за бої поблизу Монфальконе у 1916 році був нагороджений Срібною медаллю «За військову доблесть». Пізніше був призначений капітаном підводного човна . За дії проти ворожих конвоїв в Адріатиці був нагороджений Бронзовою медаллю «За військову доблесть».

Міжвоєнний період

Після закінчення війни продовжував службу на підводних човнах. У 1922 році отримав звання капітана III рангу, а у 1927 — капітана II рангу. Після закінчення Військово-морського інституту ніс службу у штабі військово-морських сил Італії.

Протягом 1931—1932 років командував 4 ескадрою підводних човнів (, , , ) у Неаполі. З 1932 року командував 2 флотилією підводних човнів, у яку входити 4 та 5 ескадри.

У 1932 році разом з Владіміро Піні переклав італійською книгу німецького адмірала Германа Бауера «Das Unterseeboot: Seine and Bedeutg als Teil. fleets; Seine Stellg im Völkerrecht; Seine Kriegsverwendg; Seine Zukunft», в якій той виклав тактику застосування U-Boot. У 1933 році отримав звання капітана I рангу та був призначений військово-морським аташе в посольстві Італії в Парижі.

Протягом 1936—1937 років командував важким крейсером «Трієсте», після чого був призначений командувачем 3 дивізії. У 1938 році отримав звання контрадмірала.

Друга світова війна

Зі вступом Італії у Другу світову війну був призначений заступником командувача італійського підводного флоту.

Під час військової конференції у Фрідріхсгафені 20 червня 1939 року командувачі Крігсмаріне Еріх Редер та ВМС Італії Доменіко Каваньярі домовились про участь італійського підводного флоту у бойових діях в Атлантиці і про надання Італії для цього військово-морської бази. Після падіння Франції у травні 1940 року Анджело Парона та німецький адмірал Ебергард Вайхольд відвідали низку портів на атлантичному узбережжі, і зрештою вибрали Бордо як базу для італійських підводних човнів, де було утворене «Верховне командування італійських підводних сил в Атлантиці» (італ. Comando Superiore delle Forze subacquee italiane in Atlantico) (BETASOM). Анджело Парона був призначений командувачем цього з'єднання.

У квітні 1941 року Анджело Парона отримав звання віцеадмірала, передав командування BETASOM капітану I рангу Ромоло Полаккіні та повернувся в Італію, де очолив 3 дивізію важких крейсерів, замінивши на цій посаді адмірала Бруно Брівонезі. Його флагманським кораблем став крейсер «Горіція». На чолі дивізії Анджело Парона брав участь у першій та другій битвах у затоці Сидра, операція «Гарпун» та «П'єдестал».

Після того, як 10 квітня 1943 року крейсер «Горіція» зазнав серйозних пошкоджень внаслідок нальоту авіації союзників на італійську військову базу Ла-Маддалена, Анджело Парона був переведений в Рим у міністерство Військово-морських сил, де прослужив до капітуляції Італії 8 вересня 1943 року. Після звільнення Риму у червні 1944 року повернувся на службу і був призначений Комендантом військово-морського департаменту в Таранто, де прослужив до 1946 року. У 1945 року отримав звання адмірала.

Післявоєнна служба

Згідно з деякими джерелами, після війни Верховний комісар з очищення державного управління від фашизму звинуватив Анджело Парона в тому, що він не протистояв німцям, перебуваючи в Римі в дні перемир'я; про те, що він залишив всю документацію свого офісу капітану Карміне Д'Аріенцо, про якого було відомо, що він був прихильником Італійської Соціальної Республіки; і про написання списку всіх офіцерів італійського флоту, які перебували в Римі 8 вересня, що потім опинився в руках німців. Проте, згідно з офіційною історією ВМС Італії, опублікованою в 1971 році, Парона натомість знищив список і під час німецької окупації Риму співпрацював з Таємним військовим фронтом, організацією Опору, до якої входило кілька високопоставлених офіцерів збройних сил Італії.

Протягом 1948—1951 років ніс службу у департаменті берегового освітлення та маяків. У 1951 році вийшов у відставку.

Помер у Римі 14 травня 1977 року.

Нагороди

Італійські

Іноземні

Примітки

  1. Romano Giacosa, Storia delle epurazioni in Italia — Le sanzioni contro il fascismo 1943—1948, Baldini & Castoldi, Milan, 1999.
  2. Giuseppe Fioravanzo, La Marina dall'8 settembre 1943 alla fine del conflitto, USMM, Roma, 1971, pp. 442—443.

Джерела

  • Paolo Alberini e Franco Prosperini, Uomini della Marina, 1861—1946, Roma, Ufficio Storico dello Stato Maggiore della Marina Militare, 2015, .

Посилання

  • image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Анджело Парона

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Andzhelo Parona ital Angelo Parona 23 kvitnya 1889 Novara 14 travnya 1977 Rim italijskij admiral Andzhelo ParonaNarodzhennya 23 kvitnya 1889 1889 04 23 Novara P yemont ItaliyaSmert 14 travnya 1977 1977 05 14 88 rokiv Rim ItaliyaKrayina Korolivstvo Italiya ItaliyaZvannya dVijni bitvi Italijsko turecka vijna Persha svitova vijna Druga svitova vijnaNagorodi Pam yatna medal Italijsko tureckoyi vijni 1911 1912 Kavaler sribnoyi medali Za vijskovu doblest Italiya Kavaler bronzovoyi medali Za vijskovu doblest Italiya Hrest Za vijskovi zaslugi Italiya Hrest Za vijskovi zaslugi Italiya Hrest Za vijskovi zaslugi Italiya Pam yatna medal Italo avstrijskoyi vijni 1915 1918 Medal Peremogi Velikobritaniya Velikij oficer ordena Koroni Italiyi Komandor ordena Koroni Italiyi Oficer ordena Koroni Italiyi Kavaler ordena Koroni Italiyi Komandor ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Oficer ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Kavaler ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Kavaler Kolonialnogo ordena Zirki Italiyi Oficer Savojskogo vijskovogo ordena Kavaler Savojskogo vijskovogo ordena Hrest Za vijskovu doblest Italiya Velikij oficer Ordena Za zaslugi pered Italijskoyu Respublikoyu Andzhelo Parona u VikishovishiBiografiyaAndzhelo Parona narodivsya 29 kvitnya 1889 roku v Novari U 1906 roci vs tupiv do Vijskovo morskoyi akademiyi v Livorno yaku zakinchiv u 1910 roci u zvanni gardemarina ta buv priznachenij na bronenosec Redzhina Margerita Brav uchast u italijsko tureckij vijni na bortu krejsera Vareze Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni otrimav zvannya lejtenanta ta buv priznachenij na bronenosec Sardenya Persha svitova vijna Brav uchast u bojovih diyah na sushi u skladi brigadi morskoyi pihoti de za boyi poblizu Monfalkone u 1916 roci buv nagorodzhenij Sribnoyu medallyu Za vijskovu doblest Piznishe buv priznachenij kapitanom pidvodnogo chovna Za diyi proti vorozhih konvoyiv v Adriatici buv nagorodzhenij Bronzovoyu medallyu Za vijskovu doblest Mizhvoyennij period Pislya zakinchennya vijni prodovzhuvav sluzhbu na pidvodnih chovnah U 1922 roci otrimav zvannya kapitana III rangu a u 1927 kapitana II rangu Pislya zakinchennya Vijskovo morskogo institutu nis sluzhbu u shtabi vijskovo morskih sil Italiyi Protyagom 1931 1932 rokiv komanduvav 4 eskadroyu pidvodnih chovniv u Neapoli Z 1932 roku komanduvav 2 flotiliyeyu pidvodnih chovniv u yaku vhoditi 4 ta 5 eskadri U 1932 roci razom z Vladimiro Pini pereklav italijskoyu knigu nimeckogo admirala Germana Bauera Das Unterseeboot Seine and Bedeutg als Teil fleets Seine Stellg im Volkerrecht Seine Kriegsverwendg Seine Zukunft v yakij toj viklav taktiku zastosuvannya U Boot U 1933 roci otrimav zvannya kapitana I rangu ta buv priznachenij vijskovo morskim atashe v posolstvi Italiyi v Parizhi Protyagom 1936 1937 rokiv komanduvav vazhkim krejserom Triyeste pislya chogo buv priznachenij komanduvachem 3 diviziyi U 1938 roci otrimav zvannya kontradmirala Druga svitova vijna Zi vstupom Italiyi u Drugu svitovu vijnu buv priznachenij zastupnikom komanduvacha italijskogo pidvodnogo flotu Pid chas vijskovoyi konferenciyi u Fridrihsgafeni 20 chervnya 1939 roku komanduvachi Krigsmarine Erih Reder ta VMS Italiyi Domeniko Kavanyari domovilis pro uchast italijskogo pidvodnogo flotu u bojovih diyah v Atlantici i pro nadannya Italiyi dlya cogo vijskovo morskoyi bazi Pislya padinnya Franciyi u travni 1940 roku Andzhelo Parona ta nimeckij admiral Ebergard Vajhold vidvidali nizku portiv na atlantichnomu uzberezhzhi i zreshtoyu vibrali Bordo yak bazu dlya italijskih pidvodnih chovniv de bulo utvorene Verhovne komanduvannya italijskih pidvodnih sil v Atlantici ital Comando Superiore delle Forze subacquee italiane in Atlantico BETASOM Andzhelo Parona buv priznachenij komanduvachem cogo z yednannya U kvitni 1941 roku Andzhelo Parona otrimav zvannya viceadmirala peredav komanduvannya BETASOM kapitanu I rangu Romolo Polakkini ta povernuvsya v Italiyu de ocholiv 3 diviziyu vazhkih krejseriv zaminivshi na cij posadi admirala Bruno Brivonezi Jogo flagmanskim korablem stav krejser Goriciya Na choli diviziyi Andzhelo Parona brav uchast u pershij ta drugij bitvah u zatoci Sidra operaciya Garpun ta P yedestal Pislya togo yak 10 kvitnya 1943 roku krejser Goriciya zaznav serjoznih poshkodzhen vnaslidok nalotu aviaciyi soyuznikiv na italijsku vijskovu bazu La Maddalena Andzhelo Parona buv perevedenij v Rim u ministerstvo Vijskovo morskih sil de prosluzhiv do kapitulyaciyi Italiyi 8 veresnya 1943 roku Pislya zvilnennya Rimu u chervni 1944 roku povernuvsya na sluzhbu i buv priznachenij Komendantom vijskovo morskogo departamentu v Taranto de prosluzhiv do 1946 roku U 1945 roku otrimav zvannya admirala Pislyavoyenna sluzhba Zgidno z deyakimi dzherelami pislya vijni Verhovnij komisar z ochishennya derzhavnogo upravlinnya vid fashizmu zvinuvativ Andzhelo Parona v tomu sho vin ne protistoyav nimcyam perebuvayuchi v Rimi v dni peremir ya pro te sho vin zalishiv vsyu dokumentaciyu svogo ofisu kapitanu Karmine D Arienco pro yakogo bulo vidomo sho vin buv prihilnikom Italijskoyi Socialnoyi Respubliki i pro napisannya spisku vsih oficeriv italijskogo flotu yaki perebuvali v Rimi 8 veresnya sho potim opinivsya v rukah nimciv Prote zgidno z oficijnoyu istoriyeyu VMS Italiyi opublikovanoyu v 1971 roci Parona natomist znishiv spisok i pid chas nimeckoyi okupaciyi Rimu spivpracyuvav z Tayemnim vijskovim frontom organizaciyeyu Oporu do yakoyi vhodilo kilka visokopostavlenih oficeriv zbrojnih sil Italiyi Protyagom 1948 1951 rokiv nis sluzhbu u departamenti beregovogo osvitlennya ta mayakiv U 1951 roci vijshov u vidstavku Pomer u Rimi 14 travnya 1977 roku NagorodiItalijski Kavaler Savojskogo vijskovogo ordena Oficer Vijskovogo ordena Italiyi Sribna medal Za vijskovu doblest Bronzova medal Za vijskovu doblest Hrest Za vijskovu doblest trichi Kavaler Ordena Koroni Italiyi Oficer Ordena Koroni Italiyi Komandor Ordena Koroni Italiyi Velikij oficer Ordena Koroni Italiyi Kavaler Ordena Svyatih Mavrikiya ta Lazarya Oficer Ordena Svyatih Mavrikiya ta Lazarya Komandor Ordena Svyatih Mavrikiya ta Lazarya Komandor Kolonialnogo ordena Zirki Italiyi Velikij oficer Ordena Za zaslugi pered Italijskoyu Respublikoyu Pam yatna medal italijsko tureckoyi vijni 1911 1912 Pam yatna medal Italo avstrijskoyi vijni 1915 1918 z chotirma zirkami Medal Peremogi Inozemni Zaliznij hrest 1 klasu Tretij Rejh Zaliznij hrest 2 klasu Tretij Rejh PrimitkiRomano Giacosa Storia delle epurazioni in Italia Le sanzioni contro il fascismo 1943 1948 Baldini amp Castoldi Milan 1999 Giuseppe Fioravanzo La Marina dall 8 settembre 1943 alla fine del conflitto USMM Roma 1971 pp 442 443 DzherelaPaolo Alberini e Franco Prosperini Uomini della Marina 1861 1946 Roma Ufficio Storico dello Stato Maggiore della Marina Militare 2015 ISBN 978 88 98485 95 6 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Andzhelo Parona

Дата публікації:
Топ