Azərbaycanca AzərbaycancaDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisItaliana ItalianaҚазақ ҚазақLietuvos LietuvosРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Данте Аліг єрі італ Dante Alighieri військовий корабель лінійний корабель Королівських ВМС Італії часів Першої світової

Dante Alighieri (1913)

«Данте Аліг'єрі» (італ. Dante Alighieri) — військовий корабель, лінійний корабель Королівських ВМС Італії часів Першої світової війни.

«»
Dante Alighieri
image
Італійський лінкор «Данте Аліг'єрі»
Служба
Тип/клас Лінійний корабель
Держава прапора image Королівство Італія
Належність image Королівські ВМС Італії
На честь Данте Аліг'єрі
Корабельня , Кастелламмаре-ді-Стабія
Закладено 6 червня 1909 року
Спущено на воду 20 серпня 1910 року
Введено в експлуатацію 15 січня 1913 року
На службі 1913–1928 роки
Виведений зі складу флоту 1 липня 1928 року
Статус Зданий на злам
Бойовий досвід Перша світова війна
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 19 500 тонн (стандартна)
21 800 тонн (повна)
Довжина 168,1 м
Ширина 26,6 м
Осадка 9,4 м
Бронювання Пояс: 254 мм
Башти: 254 мм
Палуба: 38 мм
Бойова рубка: 305 мм
Технічні дані
Рухова установка 3 × парових турбіни
23 × парові котли
Гвинти 4
Потужність 32 200 к.с.
Швидкість 23 вузли
Дальність плавання 5 000 миль на швидкості 10 вузлів
Екіпаж 970 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 12 x 305-мм гармат «305/46 Mod. 1909»
20 x 120-мм гармат «120/50 Mod. 1909»
16 x 76,2-мм гармат
2 x 40-мм гармати Vickers QF 2
6 кулеметів
Торпедно-мінне озброєння 3 × 450-мм торпедні апарати

Історія створення

У 1907 році командування ВМС Італії замовило розробку першого італійського лінкора з єдиним калібром артилерії. Завдання включало наступні вимоги: водотоннажність до 20 000 т; швидкість не менше 22 вузлів; бронювання - достатнє для захисту від фугасних снарядів на нормальній дистанції бою (30-40 кбт); протимінна артилерія - максимально можлива кількість 120-мм гармат.

Вже до кінця року провідні конструктори (Едоардо Маздеа) та (Антоніо Калабретта) підготували робочий проект. Розуміючи, що поки будуватиметься корабель, флоти країн-суперниць теж не будуть стояти на місці, конструктори вирішили закласти конструктивні переваги. Оскільки більшість тогочасних дредноутів мали бортовий залп з 8 гармат, було вирішено забезпечити італійському кораблі 1,5-кратну перевагу. Оскільки збільшення числа гармат вело до збільшення водотоннажності, потрібно будо розмістити всі 12 гармат таким чином, щоб забезпечити їм можливість стрільби на обидва борти.

Італійські конструктори запропонували нестандартне рішення - чотири тригарматні башти, рівномірно розміщені в діаметральній площині корабля. Таке розташування башт також спрощувало керування їх вогнем.

Наприкінці 1907 року проект був затверджений. Контрактна вартість корабля становила 57,2 млн. лір (або 2,27 млн. ф.с.), що було па пів мільйона більше будь-якого британського дредноута.

Корабель, який отримав назву «Данте Аліг'єрі», був закладений 6 червня 1909 року. Таким чином Італія стала першою країною Середземномор'я, яка розпочала будівництво дредноута. Але через слабкість індустріальної бази австро-угорський дредноут («Вірібус Унітіс»), який був закладений через рік після «Данте Аліг'єрі» і спущений на воду через 10 місяців після італійського корабля, вступив у стрій на рік раніше.

«Данте Аліг'єрі» будувався три з половиною роки, і вступив у стрій 15 січня 1913 року. Вартість будівництва перевершила контрактну на 8 млн. лір, при цьому реальна водотоннажність корабля на 900 т перевищила проектовану.

Конструкція

Корпус та бронювання

Силует корабля мав властиву італійській школі кораблебудування симетрію: дві пари труб, рознесені вздовж корпусу, між якими розташовувались дві тригарматні башти головного калібру. Завдяки цьому здалека корабель нагадував два двотрубні кораблі. Прості та раціональні надбудови дозволяли уникнути збільшення «верхньої» ваги та забезпечували максимальну зручність використання артилерії. Носова частина мала таранний форштевень.

Головний броньований пояс йшов від барбета носової до барбета кормової башти і складався з двох частин. Нижній мав товщину 250 мм, поступово потоншуючись до 170 мм до нижньої кромки. Над ним розташовувався верхній шар плит товщиною 203 мм. Пояс замикався траверзами товщиною 100 мм в носовій частині і 76 мм в кормовій. Над поясом розміщувався каземат із 100-мм бронею.

Горизонтальний захист був розподілений між трьома палубами і майже всюди був двошаровим (верхній шар зі сталі високої міцності, нижній - зі звичайної корабельної сталі). Верхня та головна палуби мали товщину 24 мм (12 + 12) і 30 мм (18 + 12) відповідно. Нижня палуба мала товщину 24 мм (12 + 12) в межах броньового поясу, і 50 мм (25 + 25) на косах.

Башти гармат головного калібру мали товщину 250 мм у добовій частині, дах - 150 мм, барбети над рівнем верхньої палуби мали товщину 220 мм, нижче - 120 мм. Артилерія середнього калібру захищалась 100-мм бронею, дах башт - 50 мм.

Захист від підводних вибухів забезпечувало потрійне дно, подвійний борт та поздовжні перебірки.

Загалом броневий захист «Данте Аліг'єрі» був досить посереднім. Загальна сама броні становила 4020 м, це близько 20 % від стандартної водотоннажності - найменше серед усіх кораблів дредноутного типу. Дався взнаки традиційний принцип італійського кораблебудування, коли захист лінкорів приносився в жертву швидкості та озброєнню.

Силова установка

Силова установка складалась з трьох турбогенераторів «Парсонс», які знаходились в середній частині корабля в одному відсіку, розділеному двома водонепроникними перебірками. В бортових машинних відділеннях турбіни високого та низького тиску підключались послідовно та приводили у рух зовнішні гребні вали. В центральному машинному відділенні турбіни високого та низького тиску підключались паралельно і приводили в рух лівий та правий внутрішні гребні вали відповідно.

Пару для турбін виробляли 23 парові котли. 7 з них використовували нафту, решта - змішане паливо.

На випробуваннях 17 липня 1912 року лінкор досягнув швидкості 28,825 вузлів при потужності 34 860 к.с.

Озброєння

305-мм гармати головного калібру «305/46 Mod. 1909» були розроблені британською фірмою Armstrong Whitworth і виготовлялись її відділенням в Неаполі. Гармати розміщувались у 4 тригарматних баштах: дві в середній частині корабля, між парами труб, одна в носовій частині корабля, і одна у кормовій.

Протимінна артилерія складалась з 20 120-мм гармат «120/50 Mod. 1909». Вісім з низ розміщувались у 4 двогарматних баштах, розташованих побортно у носовій та кормовій частинах корабля. Але це рішення себе не виправдало: у свіжу погоду через бризки їх використання було неможливим.

Артилерія малого калібру складалась з 16 76,2-мм гармат системи Віккерса, які могли бути встановлені у різних місцях корабля, та двох 40-мм гармати Vickers QF 2 і6 кулеметів.

Торпедне озброєння складалось 3 трьох підводних 450-мм торпедних апаратів. Два з них розміщувались перед носовою баштою, третій - в ахтерштевені.

Модернізації

У 1913 році на лінкорі розмістили гідролітак , але після проведення серії дослідів його розміщення визнали недоцільним.

У 1916 році на даху носової бойової рубки встановили 4,5-метровий далекомір фірми «Triplex», а на кормовій рубці - 2,7-метровий далекомір. Кожна башта була обладнана своїм далекоміром. Таклж були демонтовані торпедні апарати та протичовнові сітки. Наприкінці війни на лінкорі загалом було встановлено 12 76-мм гармат на дахах башт головного калібру, 4 76-мм зенітні гармати та два 40-мм зенітні автомати «Vickers-Terni».

У 1923 році на кораблі була встановлена нова тринога фок-щогла, її передня опора була зміщена вперед від носових труб, а висота самих носових труб була збільшена на 3 м.

У 1925 році на башті №3 було обладнане місце для розміщення літаючого човна Macchi М.18.

Історія служби

Перша світова війна

Під час Першої світової війни лінкор «Данте Аліг'єрі» входив до складу 1-ї дивізії лінкорів, а у 1916 році певний час перебував у складі 2-ї дивізії. За весь час війни корабель здійснив лише 4 виходи в море загальною тривалістю 62 ходові години.

По-справжньому бойовим був лише вихід в протоку Отранто для прикриття кораблів, які здійснювали обстріл Дураццо. У цьому виході на кораблі тримав прапор командувач флоту адмірал (Паоло Таон ді Ревель). Решту часу лінкор перебував у гавані Таранто.

Післявоєнна служба

9 листопада 1918 року корабель прибув у Венецію, у січні 1919 року здійснив візити у міста Фазана, Фіуме, Себеніко та Зара, які відійшли до Італії. 24 лютого 1919 року прибув у Полу для супроводу кораблів Австро-угорського флоту, які капітулювали.

24 березня лінкор брав участь в «Параді перемоги» у Венеції.

З 20 травня 1919 року по 6 червня 1921 року лінкор перебув у Фіуме як стаціонер. У липні 1924 року на його борту король Віктор Емануїл III здійснив візит в Іспанію.

1 липня 1928 року лінкор «Данте Аліг'єрі» був виведений в резерв, 1 листопада того ж року виключений зі складу флоту та проданий на злам.

Галерея

  • image
    Схема корабля
  • image
    Гармати головного калібру
  • image

Література

  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1906—1921. — London: Conway Maritime Press, 1985. — (англ.)
  • Патянин С.В., Дашьян А.В. Дредноуты Первой мировой. Уникальная энциклопедия - М.: Яуза, ЭКСМО, 2015. - 384 с. (рос.)

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Dante Alighieri (1913)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Dante Alig yeri ital Dante Alighieri vijskovij korabel linijnij korabel Korolivskih VMS Italiyi chasiv Pershoyi svitovoyi vijni Dante Alighieri Italijskij linkor Dante Alig yeri Sluzhba Tip klas Linijnij korabel Derzhava prapora Korolivstvo Italiya Nalezhnist Korolivski VMS Italiyi Na chest Dante Alig yeri Korabelnya Kastellammare di Stabiya Zakladeno 6 chervnya 1909 roku Spusheno na vodu 20 serpnya 1910 roku Vvedeno v ekspluataciyu 15 sichnya 1913 roku Na sluzhbi 1913 1928 roki Vivedenij zi skladu flotu 1 lipnya 1928 roku Status Zdanij na zlam Bojovij dosvid Persha svitova vijna Identifikaciya Parametri Tonnazh 19 500 tonn standartna 21 800 tonn povna Dovzhina 168 1 m Shirina 26 6 m Osadka 9 4 m Bronyuvannya Poyas 254 mm Bashti 254 mm Paluba 38 mm Bojova rubka 305 mm Tehnichni dani Ruhova ustanovka 3 parovih turbini 23 parovi kotli Gvinti 4 Potuzhnist 32 200 k s Shvidkist 23 vuzli Dalnist plavannya 5 000 mil na shvidkosti 10 vuzliv Ekipazh 970 oficeriv ta matrosiv Ozbroyennya Artileriya 12 x 305 mm garmat 305 46 Mod 1909 20 x 120 mm garmat 120 50 Mod 1909 16 x 76 2 mm garmat 2 x 40 mm garmati Vickers QF 2 6 kulemetiv Torpedno minne ozbroyennya 3 450 mm torpedni aparatiIstoriya stvorennyaU 1907 roci komanduvannya VMS Italiyi zamovilo rozrobku pershogo italijskogo linkora z yedinim kalibrom artileriyi Zavdannya vklyuchalo nastupni vimogi vodotonnazhnist do 20 000 t shvidkist ne menshe 22 vuzliv bronyuvannya dostatnye dlya zahistu vid fugasnih snaryadiv na normalnij distanciyi boyu 30 40 kbt protiminna artileriya maksimalno mozhliva kilkist 120 mm garmat Vzhe do kincya roku providni konstruktori Edoardo Mazdea ta Antonio Kalabretta pidgotuvali robochij proekt Rozumiyuchi sho poki buduvatimetsya korabel floti krayin supernic tezh ne budut stoyati na misci konstruktori virishili zaklasti konstruktivni perevagi Oskilki bilshist togochasnih drednoutiv mali bortovij zalp z 8 garmat bulo virisheno zabezpechiti italijskomu korabli 1 5 kratnu perevagu Oskilki zbilshennya chisla garmat velo do zbilshennya vodotonnazhnosti potribno budo rozmistiti vsi 12 garmat takim chinom shob zabezpechiti yim mozhlivist strilbi na obidva borti Italijski konstruktori zaproponuvali nestandartne rishennya chotiri trigarmatni bashti rivnomirno rozmisheni v diametralnij ploshini korablya Take roztashuvannya basht takozh sproshuvalo keruvannya yih vognem Naprikinci 1907 roku proekt buv zatverdzhenij Kontraktna vartist korablya stanovila 57 2 mln lir abo 2 27 mln f s sho bulo pa piv miljona bilshe bud yakogo britanskogo drednouta Korabel yakij otrimav nazvu Dante Alig yeri buv zakladenij 6 chervnya 1909 roku Takim chinom Italiya stala pershoyu krayinoyu Seredzemnomor ya yaka rozpochala budivnictvo drednouta Ale cherez slabkist industrialnoyi bazi avstro ugorskij drednout Viribus Unitis yakij buv zakladenij cherez rik pislya Dante Alig yeri i spushenij na vodu cherez 10 misyaciv pislya italijskogo korablya vstupiv u strij na rik ranishe Dante Alig yeri buduvavsya tri z polovinoyu roki i vstupiv u strij 15 sichnya 1913 roku Vartist budivnictva perevershila kontraktnu na 8 mln lir pri comu realna vodotonnazhnist korablya na 900 t perevishila proektovanu KonstrukciyaKorpus ta bronyuvannya Siluet korablya mav vlastivu italijskij shkoli korablebuduvannya simetriyu dvi pari trub rozneseni vzdovzh korpusu mizh yakimi roztashovuvalis dvi trigarmatni bashti golovnogo kalibru Zavdyaki comu zdaleka korabel nagaduvav dva dvotrubni korabli Prosti ta racionalni nadbudovi dozvolyali uniknuti zbilshennya verhnoyi vagi ta zabezpechuvali maksimalnu zruchnist vikoristannya artileriyi Nosova chastina mala tarannij forshteven Golovnij bronovanij poyas jshov vid barbeta nosovoyi do barbeta kormovoyi bashti i skladavsya z dvoh chastin Nizhnij mav tovshinu 250 mm postupovo potonshuyuchis do 170 mm do nizhnoyi kromki Nad nim roztashovuvavsya verhnij shar plit tovshinoyu 203 mm Poyas zamikavsya traverzami tovshinoyu 100 mm v nosovij chastini i 76 mm v kormovij Nad poyasom rozmishuvavsya kazemat iz 100 mm broneyu Gorizontalnij zahist buv rozpodilenij mizh troma palubami i majzhe vsyudi buv dvosharovim verhnij shar zi stali visokoyi micnosti nizhnij zi zvichajnoyi korabelnoyi stali Verhnya ta golovna palubi mali tovshinu 24 mm 12 12 i 30 mm 18 12 vidpovidno Nizhnya paluba mala tovshinu 24 mm 12 12 v mezhah bronovogo poyasu i 50 mm 25 25 na kosah Bashti garmat golovnogo kalibru mali tovshinu 250 mm u dobovij chastini dah 150 mm barbeti nad rivnem verhnoyi palubi mali tovshinu 220 mm nizhche 120 mm Artileriya serednogo kalibru zahishalas 100 mm broneyu dah basht 50 mm Zahist vid pidvodnih vibuhiv zabezpechuvalo potrijne dno podvijnij bort ta pozdovzhni perebirki Zagalom bronevij zahist Dante Alig yeri buv dosit poserednim Zagalna sama broni stanovila 4020 m ce blizko 20 vid standartnoyi vodotonnazhnosti najmenshe sered usih korabliv drednoutnogo tipu Davsya vznaki tradicijnij princip italijskogo korablebuduvannya koli zahist linkoriv prinosivsya v zhertvu shvidkosti ta ozbroyennyu Silova ustanovka Silova ustanovka skladalas z troh turbogeneratoriv Parsons yaki znahodilis v serednij chastini korablya v odnomu vidsiku rozdilenomu dvoma vodoneproniknimi perebirkami V bortovih mashinnih viddilennyah turbini visokogo ta nizkogo tisku pidklyuchalis poslidovno ta privodili u ruh zovnishni grebni vali V centralnomu mashinnomu viddilenni turbini visokogo ta nizkogo tisku pidklyuchalis paralelno i privodili v ruh livij ta pravij vnutrishni grebni vali vidpovidno Paru dlya turbin viroblyali 23 parovi kotli 7 z nih vikoristovuvali naftu reshta zmishane palivo Na viprobuvannyah 17 lipnya 1912 roku linkor dosyagnuv shvidkosti 28 825 vuzliv pri potuzhnosti 34 860 k s Ozbroyennya 305 mm garmati golovnogo kalibru 305 46 Mod 1909 buli rozrobleni britanskoyu firmoyu Armstrong Whitworth i vigotovlyalis yiyi viddilennyam v Neapoli Garmati rozmishuvalis u 4 trigarmatnih bashtah dvi v serednij chastini korablya mizh parami trub odna v nosovij chastini korablya i odna u kormovij Protiminna artileriya skladalas z 20 120 mm garmat 120 50 Mod 1909 Visim z niz rozmishuvalis u 4 dvogarmatnih bashtah roztashovanih pobortno u nosovij ta kormovij chastinah korablya Ale ce rishennya sebe ne vipravdalo u svizhu pogodu cherez brizki yih vikoristannya bulo nemozhlivim Artileriya malogo kalibru skladalas z 16 76 2 mm garmat sistemi Vikkersa yaki mogli buti vstanovleni u riznih miscyah korablya ta dvoh 40 mm garmati Vickers QF 2 i6 kulemetiv Torpedne ozbroyennya skladalos 3 troh pidvodnih 450 mm torpednih aparativ Dva z nih rozmishuvalis pered nosovoyu bashtoyu tretij v ahtershteveni Modernizaciyi U 1913 roci na linkori rozmistili gidrolitak ale pislya provedennya seriyi doslidiv jogo rozmishennya viznali nedocilnim U 1916 roci na dahu nosovoyi bojovoyi rubki vstanovili 4 5 metrovij dalekomir firmi Triplex a na kormovij rubci 2 7 metrovij dalekomir Kozhna bashta bula obladnana svoyim dalekomirom Taklzh buli demontovani torpedni aparati ta protichovnovi sitki Naprikinci vijni na linkori zagalom bulo vstanovleno 12 76 mm garmat na dahah basht golovnogo kalibru 4 76 mm zenitni garmati ta dva 40 mm zenitni avtomati Vickers Terni U 1923 roci na korabli bula vstanovlena nova trinoga fok shogla yiyi perednya opora bula zmishena vpered vid nosovih trub a visota samih nosovih trub bula zbilshena na 3 m U 1925 roci na bashti 3 bulo obladnane misce dlya rozmishennya litayuchogo chovna Macchi M 18 Istoriya sluzhbiPersha svitova vijna Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni linkor Dante Alig yeri vhodiv do skladu 1 yi diviziyi linkoriv a u 1916 roci pevnij chas perebuvav u skladi 2 yi diviziyi Za ves chas vijni korabel zdijsniv lishe 4 vihodi v more zagalnoyu trivalistyu 62 hodovi godini Po spravzhnomu bojovim buv lishe vihid v protoku Otranto dlya prikrittya korabliv yaki zdijsnyuvali obstril Duracco U comu vihodi na korabli trimav prapor komanduvach flotu admiral Paolo Taon di Revel Reshtu chasu linkor perebuvav u gavani Taranto Pislyavoyenna sluzhba 9 listopada 1918 roku korabel pribuv u Veneciyu u sichni 1919 roku zdijsniv viziti u mista Fazana Fiume Sebeniko ta Zara yaki vidijshli do Italiyi 24 lyutogo 1919 roku pribuv u Polu dlya suprovodu korabliv Avstro ugorskogo flotu yaki kapitulyuvali 24 bereznya linkor brav uchast v Paradi peremogi u Veneciyi Z 20 travnya 1919 roku po 6 chervnya 1921 roku linkor perebuv u Fiume yak stacioner U lipni 1924 roku na jogo bortu korol Viktor Emanuyil III zdijsniv vizit v Ispaniyu 1 lipnya 1928 roku linkor Dante Alig yeri buv vivedenij v rezerv 1 listopada togo zh roku viklyuchenij zi skladu flotu ta prodanij na zlam GalereyaShema korablya Garmati golovnogo kalibruLiteraturaConway s All the World s Fighting Ships 1906 1921 London Conway Maritime Press 1985 ISBN 0 85177 245 5 angl Patyanin S V Dashyan A V Drednouty Pervoj mirovoj Unikalnaya enciklopediya M Yauza EKSMO 2015 384 s ISBN 978 5 699 78217 8 ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dante Alighieri 1913 La nave da battaglia Dante Alighieri prima dreadnought italiana costruita a Castellammare di Stabia 9 travnya 2016 u Wayback Machine ital
Топ