Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Марі-Фелісіте Броссе Марій Іванович Броссе | |
|---|---|
| фр. Marie-Félicité Brosset | |
 | |
| Народився | 24 січня 1802[1] Париж, Франція |
| Помер | 3 вересня 1880[2][3][…] (78 років) або 22 серпня (3 вересня) 1880[1] (78 років) Шательро, Франція |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | історик, вірменознавець, перекладач, археолог, kartvelologist |
| Галузь | історія, сходознавство, картвелологія, вірменознавство |
| Заклад | Петербурзька академія наук Російська національна бібліотека[1] |
| Посада | d |
| Вчене звання | Академік Петербурзької академії наук |
| Науковий керівник | Жан-П'єр Абель-Ремюза і d |
| Членство | Російська академія наук Петербурзька академія наук Азійське товариство Прусська академія наук d |
| Автограф |  |
 Броссе Марій Іванович у Вікісховищі | |
Марі-Фелісіте (Марій Іванович) Броссе (фр. Marie-Félicité Brosset, 24 січня 1802, Париж — 22 вересня 1880, Шательро) — французький історик і сходознавець, один із засновників грузинської і вірменської історії та археології. Тривалий час працював в Російській імперії.
Біографія
Народився у 1802 році в Парижі. Батько, який був дрібним підприємцем, помер через декілька місяців після його народження.
Освіта, перші роботи
Мати планувала для Марі-Фелісіте церковну кар'єру, тому він навчався у духовних семінаріях Орлеана і Парижа, де вивчав латину, грецьку, гебрейську і арабську мови. У 1818–1820 роках був послушником єзуїтського монастиря в Монружі. У 1821 році в Паризькому університеті здав екзамен на звання бакалавра мистецтв. Потім викладав стародавні мови в духовній семінарії в Сент-Ашелі.
Повернувшись до Парижу, в Колеж де Франс відвідував лекції з грецької, Сильвестра де Сасі з арабської, Жана-П'єра Ремюза з китайської мови. У 1825 році за роботи в галузі синології був прийнятий до Азійського товариства. Зрештою, за словами його сина Лорана, «після п'яти років невпинних зусиль, він раптом здався» і спалив всі матеріали, які напрацював.
З 1826 року Броссе присвятив себе вірменській і грузинській мовам, історії і культурі. Ці теми приваблювали його, зокрема, тим, що були зовсім не досліджені європейськими науковцями. Тільки вивченню грузинської мови поклав початок один з його викладачів Антуан-Жан Сент-Мартен.
Не отримавши у цей час бажаної посади, зокрема, в університеті, був змушений влаштуватися коректором на типографію. У 1928 році опублікував переклад частини «Витязя у тигровій шкурі» Шота Руставелі. У 1931 році Броссе видав пам'ятки середньовічної церковної літератури — «Наслідування Христу» і двотомний Новий заповіт. У 1833–1836 роках під його редакцією була видана низка томів «Історії Візантії» Ш. Лебо. Підготував і видав граматику грузинської мови, дві збірки історичних і літературних матеріалів за грузинськими рукописами Королівської бібліотеки, видав грузинські історичні хроніки 1373–1703 років та інше.
Росія
У 1937 році на запрошення графа Сергія Уварова, президента Імператорської академії наук, Броссе прибув до Санкт-Петербурга і за рік був обраний членом Академії. Після переїзду до Росії його наукові дослідження грузинської історії і літератури набули ширшого характеру.
У 1841–1842 роках він викладав грузинську мову в Петербурзькому університеті, поклавши початок викладання цієї дисципліни в російських університетах. У 1841–1843 роках працював в Петербурзькій бібліотеці, де, зокрема зробив опис всіх грузинських і вірменських рукописів. Пізніше залучався до опису вірменських книг, видав деякі грузинські і вірменські пам'ятки з зібрань бібліотеки. Також він працював в Ермітажі, з 1851 року — на посаді хранителя східних монет, з 1864 року — директора нумізматичного кабінету.
У 1847–1848 Броссе здійснив поїздку до Вірменії і Грузії. Він переклав і прокоментував всі головні грузинські хроніки середніх віків і раннього нового часу, які видав у семи томах між 1849 і 1858 роками. Його головна праця «Історія Грузії» довгий час була авторитетним джерелом з історії Грузії. Також він опублікував листування царів і королів Грузії (періоду 1639–1770 років). 1861–1868 роки він присвятив роботі над серією про вірменських істориків, робота над якою тривала до 1876 року. Загалом Броссе є автором більше 250 праць, що стосуються грузинської і вірменської історії та культури.
У 1880 році через різке погіршання здоров'я виїхав до Франції, де невдовзі помер. Після смерті Броссе його син Лоран впорядкував його рукописи та папери і у 1881 році видав бібліографію його праць.
Примітки
- Сотрудники Российской национальной библиотеки
- http://archivesnumerisees.cg86.fr/v2/ark:/28387/a928b4b25ce8beb9d36878d7472fe35b
- свідоцтво про смерть
- SNAC — 2010.
- Шилов Л. А. Броссе Марий Иванович (рос.)
- Laurent, 1887, с. XIII.
- Laurent, 1887, с. IX.
- Броссе Мари-Фелисите // Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона
- «Brosset's Histoire was a sensational breakthrough. But from our vantage a century and a half later, it is not without shortcomings. Today we know that Brosset's edition is based exclusively upon a few MSS of the Vaxtangiseuli recension. We can hardly fault Brosset on this point […]» Rapp, Stephen H. Studies in medieval Georgian historiography: Early texts and Eurasian contexts, с. 31, на «Google Books», Peeters Publishers, 2003, p. 31
- Brosset, Laurent (1887). Bibliographie analytique des ouvrages de ... Marie-Félicité Brosset ... 1824-1879. l'Académie impériale des sciences. оригіналу за 23 грудня 2016. Процитовано 30 травня 2021. (фр.)
Література
- . La vie de Marie Brosset, Nantes, Éditions du Petit Véhicule, 1996, 195 p. (фр.)
- Laurent Brosset (1887). . Saint Petersburg: Imprimerie de l'Académie impériale des Sciences. Архів оригіналу за 3 січня 2014. Процитовано 16 березня 2013.
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|collection=() (фр.) - Khintibidze, Elguja. Georgian literature in European scholarship [ 5 лютого 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Rapp, Stephen H. Studies in medieval Georgian historiography: Early texts and Eurasian contexts, Peeters Publishers, 2003, 522 p. (англ.)
- Л. А. Шилов. Броссе Марий Иванович (рос.). Російська національна бібліотека. Архів оригіналу за 26 серпня 2013. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Mati Cholovik Druzhina Mari Felisite Brosse Marij Ivanovich Brossefr Marie Felicite BrossetNarodivsya24 sichnya 1802 1802 01 24 1 Parizh FranciyaPomer3 veresnya 1880 1880 09 03 2 3 78 rokiv abo 22 serpnya 3 veresnya 1880 1 78 rokiv Shatelro FranciyaKrayina FranciyaDiyalnististorik virmenoznavec perekladach arheolog kartvelologistGaluzistoriya shodoznavstvo kartvelologiya virmenoznavstvoZakladPeterburzka akademiya nauk Rosijska nacionalna biblioteka 1 PosadadVchene zvannyaAkademik Peterburzkoyi akademiyi naukNaukovij kerivnikZhan P yer Abel Remyuza i dChlenstvoRosijska akademiya nauk Peterburzka akademiya nauk Azijske tovaristvo Prusska akademiya nauk dAvtograf Brosse Marij Ivanovich u Vikishovishi Mari Felisite Marij Ivanovich Brosse fr Marie Felicite Brosset 24 sichnya 1802 Parizh 22 veresnya 1880 Shatelro francuzkij istorik i shodoznavec odin iz zasnovnikiv gruzinskoyi i virmenskoyi istoriyi ta arheologiyi Trivalij chas pracyuvav v Rosijskij imperiyi BiografiyaNarodivsya u 1802 roci v Parizhi Batko yakij buv dribnim pidpriyemcem pomer cherez dekilka misyaciv pislya jogo narodzhennya Osvita pershi roboti Mati planuvala dlya Mari Felisite cerkovnu kar yeru tomu vin navchavsya u duhovnih seminariyah Orleana i Parizha de vivchav latinu grecku gebrejsku i arabsku movi U 1818 1820 rokah buv poslushnikom yezuyitskogo monastirya v Monruzhi U 1821 roci v Parizkomu universiteti zdav ekzamen na zvannya bakalavra mistectv Potim vikladav starodavni movi v duhovnij seminariyi v Sent Asheli Povernuvshis do Parizhu v Kolezh de Frans vidviduvav lekciyi z greckoyi Silvestra de Sasi z arabskoyi Zhana P yera Remyuza z kitajskoyi movi U 1825 roci za roboti v galuzi sinologiyi buv prijnyatij do Azijskogo tovaristva Zreshtoyu za slovami jogo sina Lorana pislya p yati rokiv nevpinnih zusil vin raptom zdavsya i spaliv vsi materiali yaki napracyuvav Z 1826 roku Brosse prisvyativ sebe virmenskij i gruzinskij movam istoriyi i kulturi Ci temi privablyuvali jogo zokrema tim sho buli zovsim ne doslidzheni yevropejskimi naukovcyami Tilki vivchennyu gruzinskoyi movi poklav pochatok odin z jogo vikladachiv Antuan Zhan Sent Marten Ne otrimavshi u cej chas bazhanoyi posadi zokrema v universiteti buv zmushenij vlashtuvatisya korektorom na tipografiyu U 1928 roci opublikuvav pereklad chastini Vityazya u tigrovij shkuri Shota Rustaveli U 1931 roci Brosse vidav pam yatki serednovichnoyi cerkovnoyi literaturi Nasliduvannya Hristu i dvotomnij Novij zapovit U 1833 1836 rokah pid jogo redakciyeyu bula vidana nizka tomiv Istoriyi Vizantiyi Sh Lebo Pidgotuvav i vidav gramatiku gruzinskoyi movi dvi zbirki istorichnih i literaturnih materialiv za gruzinskimi rukopisami Korolivskoyi biblioteki vidav gruzinski istorichni hroniki 1373 1703 rokiv ta inshe Rosiya U 1937 roci na zaproshennya grafa Sergiya Uvarova prezidenta Imperatorskoyi akademiyi nauk Brosse pribuv do Sankt Peterburga i za rik buv obranij chlenom Akademiyi Pislya pereyizdu do Rosiyi jogo naukovi doslidzhennya gruzinskoyi istoriyi i literaturi nabuli shirshogo harakteru U 1841 1842 rokah vin vikladav gruzinsku movu v Peterburzkomu universiteti poklavshi pochatok vikladannya ciyeyi disciplini v rosijskih universitetah U 1841 1843 rokah pracyuvav v Peterburzkij biblioteci de zokrema zrobiv opis vsih gruzinskih i virmenskih rukopisiv Piznishe zaluchavsya do opisu virmenskih knig vidav deyaki gruzinski i virmenski pam yatki z zibran biblioteki Takozh vin pracyuvav v Ermitazhi z 1851 roku na posadi hranitelya shidnih monet z 1864 roku direktora numizmatichnogo kabinetu U 1847 1848 Brosse zdijsniv poyizdku do Virmeniyi i Gruziyi Vin pereklav i prokomentuvav vsi golovni gruzinski hroniki serednih vikiv i rannogo novogo chasu yaki vidav u semi tomah mizh 1849 i 1858 rokami Jogo golovna pracya Istoriya Gruziyi dovgij chas bula avtoritetnim dzherelom z istoriyi Gruziyi Takozh vin opublikuvav listuvannya cariv i koroliv Gruziyi periodu 1639 1770 rokiv 1861 1868 roki vin prisvyativ roboti nad seriyeyu pro virmenskih istorikiv robota nad yakoyu trivala do 1876 roku Zagalom Brosse ye avtorom bilshe 250 prac sho stosuyutsya gruzinskoyi i virmenskoyi istoriyi ta kulturi U 1880 roci cherez rizke pogirshannya zdorov ya viyihav do Franciyi de nevdovzi pomer Pislya smerti Brosse jogo sin Loran vporyadkuvav jogo rukopisi ta paperi i u 1881 roci vidav bibliografiyu jogo prac PrimitkiSotrudniki Rossijskoj nacionalnoj biblioteki d Track Q125019793 http archivesnumerisees cg86 fr v2 ark 28387 a928b4b25ce8beb9d36878d7472fe35b svidoctvo pro smert d Track Q708653 SNAC 2010 d Track Q29861311 Shilov L A Brosse Marij Ivanovich ros Laurent 1887 s XIII Laurent 1887 s IX Brosse Mari Felisite Enciklopedichnij slovnik Brokgauza i Yefrona Brosset s Histoire was a sensational breakthrough But from our vantage a century and a half later it is not without shortcomings Today we know that Brosset s edition is based exclusively upon a few MSS of the Vaxtangiseuli recension We can hardly fault Brosset on this point Rapp Stephen H Studies in medieval Georgian historiography Early texts and Eurasian contexts s 31 na Google Books Peeters Publishers 2003 p 31 ISBN 9789042913189 Brosset Laurent 1887 Bibliographie analytique des ouvrages de Marie Felicite Brosset 1824 1879 l Academie imperiale des sciences originalu za 23 grudnya 2016 Procitovano 30 travnya 2021 fr Literatura La vie de Marie Brosset Nantes Editions du Petit Vehicule 1996 195 p ISBN 2842730003 fr Laurent Brosset 1887 Saint Petersburg Imprimerie de l Academie imperiale des Sciences Arhiv originalu za 3 sichnya 2014 Procitovano 16 bereznya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pustij nevidomij parametr collection dovidka fr Khintibidze Elguja Georgian literature in European scholarship 5 lyutogo 2020 u Wayback Machine angl Rapp Stephen H Studies in medieval Georgian historiography Early texts and Eurasian contexts Peeters Publishers 2003 522 p ISBN 9789042913189 angl L A Shilov Brosse Marij Ivanovich ros Rosijska nacionalna biblioteka Arhiv originalu za 26 serpnya 2013 ros