Відділ нумізматики (Ермітаж) — буденна назва приховує найбільшу в сучасній Росії та одну з найкращих і найбільших музейних збірок монет, медалей, орденів та печаток в Європі.[] Насправді це справжній самостійний музей у складі Державного Ермітажу.
Історія
Початок зібрання
Сучасний відділ нумізматики починався як у складі Бібліотеки Імператорського Ермітажу приблизно у 1762-1764 рр. Він не був найдавнішим в Петербурзі, бо свою колекцію монет та медалей у 1720-ті рр. започаткувала російська Академія наук, заснована у 1725 р. Але швидке зростання колекції та постійна увага до поповнення збірки зробила монетну колекцію Імператорського Ермітажу першою за кількістю і першою за впливом. Набагато пізніше монетна колекція Академії наук теж буде передана в музей Ермітаж, збільшивши лише її кількість і ненабагато - якість.
Відомі науковці
Формуванню та поповненню збірки сприяло декілька факторів. Серед останніх — залучення до праці відомих академіків та придбання нових зразків, нових приватних колекцій, вивіз монетних скарбів з усіх провінцій Російської імперії (від України до Середньої Азії), участь у аукціонах.
В монетну колекцію постійно приходили подвійні — потрійні зразки. Їх вилучали і продавали на міжнародних аукціонах, а отримані кошти пускали на придбання відсутніх зразків. Ця практика добре збагачувала монетну колекцію Імператорського Ермітажу, чого практично не робили заради придбання живопису чи скульптури. Тому навіть сучасні колекції Ермітажу мають значні лакуни в живопису та скульптурі, але не в збірках нумізматики.
Значний внесок в формування монетних колекцій зробила і праця академіків, серед яких
- К. Келлер (1765–1837)
- М. Броссе (1812–1880)
- А. Кунік (1814–1899)
- А. К. Марков (1858–1920).
Приватні колекції
Імператорський Ермітаж охоче купував приватні колекції монет та медалей, особливо якщо колекція мала славу. Так, придбання у 1858 р. збірки Я. Рейхеля відразу збільшило колекцію Ермітажу вдвічі.
Наявність поціновувачів в столиці і прихильність до заповітів теж збагачували колекцію. Імператорський Ермітаж у 1908 р. по заповіту отримав монетну колекцію академіка В.В. Вельямінова-Зернова, яка за якістю зразків монет держав Сходу вважалася найкращою в імперії і кращою за ермітажну. А подарована колекція І. Толстого в буремний 1917 рік збільшила і без того значну колекцію Ермітажу у чотири рази.
Музейний показ в 19 ст.
У 1864 р. Мінцкабінет зробили самостійною частиною Імператорського Ермітажу. Це на чотири роки пізніше зробив Монетний кабінет (Берлін) - у 1868 р. А перша нумізматична експозиція була відкрита набагато раніше - у 1852 році в Дванадцятиколонному залі. На кінець 1917 року це була найбільна національна нумізматична збірка в країні.
Відділ нумізматики (Ермітаж) - входить до переліку найбільших монетний колекцій Європи, де також
- Британський музей, Лондон,
- Національна бібліотека, Париж,
- Монетний кабінет у Берліні,
- Художньо-історичний музей, Відень.
1941-1964 рр
В роки 2-ї світової війни монетну збірку повністю евакуювали і зберегли. Після реставрації залів музейного комплексу Державний Ермітаж Відділ нумізматики розмістили в нових фондосховищах. Але знадобилося 15 років для систематизації завеликої колекції та експонування її різних частин. В Лоджиях Рафаеля розмістили виставку « Художня медаль в Ермітажі», де можна було бачити зразки медалей доби Відродження Німеччини, Франції, Італії. А головну експозицію розпланували на третьому поверсі Зимового палацу.
Кількісні показники
- Ермітаж має найбільшу у світі колекцію монет античних міст Північного Причорномор'я ( Ольвія, Херсонес, Пантикапей та інші ) - близько 3.000.
- Придбання нумізматичної колекції в місті Мадрид дало музейній збірці монети зниклих арабських державних утворень південної Іспанії.
- Колекція монет зниклої Візантії перевищує 10.000.
- Колекція монет Індії вважається невеликою, але нараховує більш ніж 3.000 зразків.
- Окрім монет, збірка має ювілейні медалі римських пап 16 - 19 століть, медалі часів французької революції 1789-1793 рр, медалі часів Паризької Комуни, 850 медалей на різні події російської історії.
- Кількість медалей Німеччини перевищує 11.000, де є також твори Альбрехта Дюрера.
Музейний показ в 21 ст.
Музейний показ побудований за географічним, хронологічним, історичним принципами. Експонують як типові зразки монетної справи чи продукцію відомих монетних дворів Австралії, Азії, Африки, Америки, так і унікальні зразки печаток, ювілейних медалей, нагород та орденів, жетонів. Частку монетних скарбів не розпорошують по країнам та епохам, а показують сукупно як історичні феномени.
Джерела
- Инвентарный каталог мусульманских монет императорского Эрмитажа, СПб, 1896
- «Эрмитаж за 200 лет ( 1764-1964 )», Л.М, «Советский художник», 1966 ( глава - Отдел нумизматики )
- Альбом «Сокровища Эрмитажа », Л, «Советский художник», 1969
- «Собрание трудов по русской военной медалистике и истории», Париж, 1972
- Сообщения гос. Эрмитажа, № 15, Л, «Аврора», 1975 ( главы -Турецкие монеты, чеканенные на Петербургском монетном дворе, Китайские бумажные денежные знаки в собрании Эрмитажа )
- «Новые поступления Эрмитажа. 1968 - 1977 .», каталог выставки, Л, «Аврора», 1977
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (квітень 2011) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Viddil numizmatiki Ermitazh budenna nazva prihovuye najbilshu v suchasnij Rosiyi ta odnu z najkrashih i najbilshih muzejnih zbirok monet medalej ordeniv ta pechatok v Yevropi dzherelo Naspravdi ce spravzhnij samostijnij muzej u skladi Derzhavnogo Ermitazhu IstoriyaPochatok zibrannya Stater z Olviyi 4 st do n e Suchasnij viddil numizmatiki pochinavsya yak u skladi Biblioteki Imperatorskogo Ermitazhu priblizno u 1762 1764 rr Vin ne buv najdavnishim v Peterburzi bo svoyu kolekciyu monet ta medalej u 1720 ti rr zapochatkuvala rosijska Akademiya nauk zasnovana u 1725 r Ale shvidke zrostannya kolekciyi ta postijna uvaga do popovnennya zbirki zrobila monetnu kolekciyu Imperatorskogo Ermitazhu pershoyu za kilkistyu i pershoyu za vplivom Nabagato piznishe monetna kolekciya Akademiyi nauk tezh bude peredana v muzej Ermitazh zbilshivshi lishe yiyi kilkist i nenabagato yakist Vidomi naukovci Formuvannyu ta popovnennyu zbirki spriyalo dekilka faktoriv Sered ostannih zaluchennya do praci vidomih akademikiv ta pridbannya novih zrazkiv novih privatnih kolekcij viviz monetnih skarbiv z usih provincij Rosijskoyi imperiyi vid Ukrayini do Serednoyi Aziyi uchast u aukcionah Davnorimska moneta ass z midi 240 r do n e V monetnu kolekciyu postijno prihodili podvijni potrijni zrazki Yih viluchali i prodavali na mizhnarodnih aukcionah a otrimani koshti puskali na pridbannya vidsutnih zrazkiv Cya praktika dobre zbagachuvala monetnu kolekciyu Imperatorskogo Ermitazhu chogo praktichno ne robili zaradi pridbannya zhivopisu chi skulpturi Tomu navit suchasni kolekciyi Ermitazhu mayut znachni lakuni v zhivopisu ta skulpturi ale ne v zbirkah numizmatiki Znachnij vnesok v formuvannya monetnih kolekcij zrobila i pracya akademikiv sered yakih K Keller 1765 1837 M Brosse 1812 1880 A Kunik 1814 1899 A K Markov 1858 1920 Privatni kolekciyi Imperatorskij Ermitazh ohoche kupuvav privatni kolekciyi monet ta medalej osoblivo yaksho kolekciya mala slavu Tak pridbannya u 1858 r zbirki Ya Rejhelya vidrazu zbilshilo kolekciyu Ermitazhu vdvichi Nayavnist pocinovuvachiv v stolici i prihilnist do zapovitiv tezh zbagachuvali kolekciyu Imperatorskij Ermitazh u 1908 r po zapovitu otrimav monetnu kolekciyu akademika V V Velyaminova Zernova yaka za yakistyu zrazkiv monet derzhav Shodu vvazhalasya najkrashoyu v imperiyi i krashoyu za ermitazhnu A podarovana kolekciya I Tolstogo v buremnij 1917 rik zbilshila i bez togo znachnu kolekciyu Ermitazhu u chotiri razi Muzejnij pokaz v 19 st U 1864 r Minckabinet zrobili samostijnoyu chastinoyu Imperatorskogo Ermitazhu Ce na chotiri roki piznishe zrobiv Monetnij kabinet Berlin u 1868 r A persha numizmatichna ekspoziciya bula vidkrita nabagato ranishe u 1852 roci v Dvanadcyatikolonnomu zali Na kinec 1917 roku ce bula najbilna nacionalna numizmatichna zbirka v krayini Viddil numizmatiki Ermitazh vhodit do pereliku najbilshih monetnij kolekcij Yevropi de takozh Britanskij muzej London Nacionalna biblioteka Parizh Monetnij kabinet u Berlini Hudozhno istorichnij muzej Viden 1941 1964 rr V roki 2 yi svitovoyi vijni monetnu zbirku povnistyu evakuyuvali i zberegli Pislya restavraciyi zaliv muzejnogo kompleksu Derzhavnij Ermitazh Viddil numizmatiki rozmistili v novih fondoshovishah Ale znadobilosya 15 rokiv dlya sistematizaciyi zavelikoyi kolekciyi ta eksponuvannya yiyi riznih chastin V Lodzhiyah Rafaelya rozmistili vistavku Hudozhnya medal v Ermitazhi de mozhna bulo bachiti zrazki medalej dobi Vidrodzhennya Nimechchini Franciyi Italiyi A golovnu ekspoziciyu rozplanuvali na tretomu poversi Zimovogo palacu Kilkisni pokazniki Gemidrahma z Hersonesu 2 st do n e Ermitazh maye najbilshu u sviti kolekciyu monet antichnih mist Pivnichnogo Prichornomor ya Olviya Hersones Pantikapej ta inshi blizko 3 000 Pridbannya numizmatichnoyi kolekciyi v misti Madrid dalo muzejnij zbirci moneti zniklih arabskih derzhavnih utvoren pivdennoyi Ispaniyi Kolekciya monet znikloyi Vizantiyi perevishuye 10 000 Kolekciya monet Indiyi vvazhayetsya nevelikoyu ale narahovuye bilsh nizh 3 000 zrazkiv Okrim monet zbirka maye yuvilejni medali rimskih pap16 19 stolit medali chasiv francuzkoyi revolyuciyi 1789 1793 rr medali chasiv Parizkoyi Komuni 850 medalej na rizni podiyi rosijskoyi istoriyi Kilkist medalej Nimechchini perevishuye 11 000 de ye takozh tvori Albrehta Dyurera Muzejnij pokaz v 21 st Muzejnij pokaz pobudovanij za geografichnim hronologichnim istorichnim principami Eksponuyut yak tipovi zrazki monetnoyi spravi chi produkciyu vidomih monetnih dvoriv Avstraliyi Aziyi Afriki Ameriki tak i unikalni zrazki pechatok yuvilejnih medalej nagorod ta ordeniv zhetoniv Chastku monetnih skarbiv ne rozporoshuyut po krayinam ta epoham a pokazuyut sukupno yak istorichni fenomeni DzherelaInventarnyj katalog musulmanskih monet imperatorskogo Ermitazha SPb 1896 Ermitazh za 200 let 1764 1964 L M Sovetskij hudozhnik 1966 glava Otdel numizmatiki Albom Sokrovisha Ermitazha L Sovetskij hudozhnik 1969 Sobranie trudov po russkoj voennoj medalistike i istorii Parizh 1972 Soobsheniya gos Ermitazha 15 L Avrora 1975 glavy Tureckie monety chekanennye na Peterburgskom monetnom dvore Kitajskie bumazhnye denezhnye znaki v sobranii Ermitazha Novye postupleniya Ermitazha 1968 1977 katalog vystavki L Avrora 1977 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2011