Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Брешко Брешковська Катерина Костянтинівна 1843 або 1844 за іншими даними 1848 12 09 1934 російська революціонерка народн

Брешко-Брешковська Катерина Костянтинівна

Брешко-Брешковська Катерина Костянтинівна

Брешко-Брешковська Катерина Костянтинівна (1843 або 1844, за іншими даними, 1848 — 12.09.1934) — російська революціонерка-народниця, публіцистка, мемуаристка. Увіковічнена на Поверху спадщини.

Брешко-Брешковська Катерина Костянтинівна
англ. Catherine Breshkovsky
фр. Catherine Breshkovsky
image
Ім'я при народженнірос. Екатерина Константиновна Брешко-Брешковская
Народилася13 (25) січня 1844[4][5] або 25 січня 1844(1844-01-25)[4]
Іваново (Невельський район), Невельський район, СРСР
Померла12 вересня 1934(1934-09-12)[1][2][…](90 років)
d, d, d, Прага, Чехословаччина
Похованняd
Країнаimage Російська імперія
Діяльністьполітична діячка, аристократка, революціонерка
Знання мовросійська[6] і французька
ПосадаЧлен Всеросійської ради[d]
Партіяd і соціалісти-революціонери
ДітиБрешко-Брешковський Микола

Життєпис

Дочка відставного гвардійського поручика Костянтина Верига. Здобула домашню освіту. Викладала в народній школі, створеній батьком. Була в шлюбі з поміщиком Миколою Брешко-Брешковським. Після закриття школи й встановлення за родиною поліцейського нагляду вдалася до соціалістичної пропаганди. 1873 налагодила зв'язки з народниками. З сестрою Ольгою влаштувала «Київську комуну». Залишивши в Санкт-Петербурзі народженого в лютому 1874 сина Миколу, виїхала в Україну і влітку «пішла в народ» під іменем солдатки Фьокли (Теклі) Косої. Разом із Я. Стефановичем і перебувала, зокрема, в Черкаському повіті Київської губернії.

Заарештована 6 жовтня (24 вересня) 1874 поблизу Тульчина. Утримувалась у Брацлавській в'язниці, з 16(04) жовтня 1876 — у Петропавловській фортеці. 1878 на «процесі 193-х» засуджена до п'ятилітньої каторги. Наприкінці того ж року перебувала на Карі (Забайкалля, Росія), з 1879 — на поселенні в місті Баргузин Забайкальської області (нині село, Бурятія, РФ), звідки 21 (09) червня 1881 втекла з групою засланців. Наступного місяця затримана, доставлена на Карійські копальні (з додатковим чотирирічним терміном примусових робіт), 1884 поселена в Селенгинській окрузі, 1896 — амністована. Замешкала у Мінську, від 1901 — у Полтаві.

Одна із засновниць «Робітничої партії політичного визволення Росії», що 1902 злилася з Партією соціалістів-революціонерів. 1903 виїхала за кордон (Швейцарія, США, Велика Британія), 1905 повернулася. Виступила в нелегальній пресі з серією статей «Письма старого друга», написаних у вигляді звернень до «внуків і дітей, сестер і братів» (відтак укоренилося її прізвисько «бабуся російської революції»). Обстоювала посилення політичного терору. 1907 за доносом Є. Азефа знову ув'язнена в Петропавловській фортеці. 1910 вислана до Сибіру. Після втечі й чергового арешту була проваджена до Якутії. Через хворобу переведена до міста Іркутськ (нині РФ), потім — міста Мінусинськ (нині місто Красноярського краю, РФ). Визволена 1917, пристала до есерів-«оборонців», підтримала Тимчасовий уряд, у Чернігівській губернії її було обрано до Всеросійських Установчих зборів, виступила проти більшовиків. 1919 емігрувала.

Авторка низки спогадів, зокрема, про , М. Кибальчича, Петра Кропоткіна, , .

Померла в Хвалах-Почерницях (частина Праги, Чехія).

Примітки

  1. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. The Fine Art Archive — 2003.
    d:Track:Q10855166
  4. Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
    d:Track:Q124670547d:Track:Q108611244
  5. Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. —
    d:Track:Q4253570d:Track:Q883d:Track:Q113559915
  6. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Breshko Breshkovska Katerina Kostyantinivna 1843 abo 1844 za inshimi danimi 1848 12 09 1934 rosijska revolyucionerka narodnicya publicistka memuaristka Uvikovichnena na Poverhu spadshini Breshko Breshkovska Katerina Kostyantinivnaangl Catherine Breshkovsky fr Catherine BreshkovskyIm ya pri narodzhenniros Ekaterina Konstantinovna Breshko BreshkovskayaNarodilasya13 25 sichnya 1844 4 5 abo 25 sichnya 1844 1844 01 25 4 Ivanovo Nevelskij rajon Nevelskij rajon SRSRPomerla12 veresnya 1934 1934 09 12 1 2 90 rokiv d d d Praga ChehoslovachchinaPohovannyadKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistpolitichna diyachka aristokratka revolyucionerkaZnannya movrosijska 6 i francuzkaPosadaChlen Vserosijskoyi radi d Partiyad i socialisti revolyucioneriDitiBreshko Breshkovskij Mikola Mediafajli u VikishovishiZhittyepisDochka vidstavnogo gvardijskogo poruchika Kostyantina Veriga Zdobula domashnyu osvitu Vikladala v narodnij shkoli stvorenij batkom Bula v shlyubi z pomishikom Mikoloyu Breshko Breshkovskim Pislya zakrittya shkoli j vstanovlennya za rodinoyu policejskogo naglyadu vdalasya do socialistichnoyi propagandi 1873 nalagodila zv yazki z narodnikami Z sestroyu Olgoyu vlashtuvala Kiyivsku komunu Zalishivshi v Sankt Peterburzi narodzhenogo v lyutomu 1874 sina Mikolu viyihala v Ukrayinu i vlitku pishla v narod pid imenem soldatki Fokli Tekli Kosoyi Razom iz Ya Stefanovichem i perebuvala zokrema v Cherkaskomu poviti Kiyivskoyi guberniyi Zaareshtovana 6 zhovtnya 24 veresnya 1874 poblizu Tulchina Utrimuvalas u Braclavskij v yaznici z 16 04 zhovtnya 1876 u Petropavlovskij forteci 1878 na procesi 193 h zasudzhena do p yatilitnoyi katorgi Naprikinci togo zh roku perebuvala na Kari Zabajkallya Rosiya z 1879 na poselenni v misti Barguzin Zabajkalskoyi oblasti nini selo Buryatiya RF zvidki 21 09 chervnya 1881 vtekla z grupoyu zaslanciv Nastupnogo misyacya zatrimana dostavlena na Karijski kopalni z dodatkovim chotiririchnim terminom primusovih robit 1884 poselena v Selenginskij okruzi 1896 amnistovana Zameshkala u Minsku vid 1901 u Poltavi Odna iz zasnovnic Robitnichoyi partiyi politichnogo vizvolennya Rosiyi sho 1902 zlilasya z Partiyeyu socialistiv revolyucioneriv 1903 viyihala za kordon Shvejcariya SShA Velika Britaniya 1905 povernulasya Vistupila v nelegalnij presi z seriyeyu statej Pisma starogo druga napisanih u viglyadi zvernen do vnukiv i ditej sester i brativ vidtak ukorenilosya yiyi prizvisko babusya rosijskoyi revolyuciyi Obstoyuvala posilennya politichnogo teroru 1907 za donosom Ye Azefa znovu uv yaznena v Petropavlovskij forteci 1910 vislana do Sibiru Pislya vtechi j chergovogo areshtu bula provadzhena do Yakutiyi Cherez hvorobu perevedena do mista Irkutsk nini RF potim mista Minusinsk nini misto Krasnoyarskogo krayu RF Vizvolena 1917 pristala do eseriv oboronciv pidtrimala Timchasovij uryad u Chernigivskij guberniyi yiyi bulo obrano do Vserosijskih Ustanovchih zboriv vistupila proti bilshovikiv 1919 emigruvala Avtorka nizki spogadiv zokrema pro M Kibalchicha Petra Kropotkina Pomerla v Hvalah Pochernicyah chastina Pragi Chehiya PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Literatory Sankt Peterburga HH vek pod red O V Bogdanova d Track Q124670547d Track Q108611244 Istoricheskaya enciklopediya Sibiri pod red V A Lamin Novosibirsk 2009 ISBN 5 8402 0230 4 d Track Q4253570d Track Q883d Track Q113559915 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563PosilannyaBreshko Breshkovska Katerina Kostyantinivna 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini

Дата публікації:
Топ