Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бородін У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бородін Олек

Бородін Олександр Порфирович

Бородін Олександр Порфирович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бородін.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бородін Олександр.

Олекса́ндр Порфи́рович Бороді́н (рос. Алекса́ндр Порфи́рьевич Бороди́н; нар. 31 жовтня (12 листопада) 1833(18331112), Санкт-Петербург — пом. 15 (27) лютого 1887, Санкт-Петербург) — російський композитор (член «Могутньої купки») і вчений-хімік.

Олександр Бородін
рос. Александр Порфирьевич Бородин
image
Основна інформація
Повне ім'я Олександр Порфирович Бородін
Дата народження 12 листопада 1833(1833-11-12)
Місце народження Санкт-Петербург, Російська імперія
Дата смерті 27 лютого 1887(1887-02-27) (53 роки)
Місце смерті Санкт-Петербург, Російська імперія
Причина смерті інфаркт міокарда
Поховання d
Роки активності 1847 — 1887
Громадянство image Російська імперія
Національність росіянин
Професії композитор класичної музики, хімік, піаніст, флейтист, віолончеліст, лікар, оперний композитор, композитор
Освіта Санкт-Петербурзький державний університет, d (1856) і Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Вчителі Зінін Микола Миколайович
Інструменти флейта, віолончель, піаніно
Жанр опера, симфонія, класична музика, романс і камерна музика
Заклад Санкт-Петербурзький державний медичний університет
Нагороди
image Твори у Вікіджерелах

image Цитати у Вікіцитатах

image Файли у Вікісховищі
image
Бородін Олександр Порфирович

Біографія, творчість

Позашлюбний син грузинського князя Л. С. Гедіанова (Лука Гедеванішвілі). При народженні записаний як син кріпосного слуги князя — Порфирія Бородіна. В 1856 закінчив Медико-хірургічну академію; з 1858 — доктор медицини. В 1860-і рр. в Петербурзі займався науковою, педагогічною й громадською діяльністю. З 1862 — ад'юнкт-професор, з 1864 — ординарний професор, з 1877 — академік; з 1874 — керівник хімічної лабораторії Медико-хірургічної академії. Був одним з організаторів і педагогів (1872–1887) вищого навчального закладу для жінок — Жіночих лікарських курсів.

В 1850-і почав писати романси, фортепіанні п'єси, камерно-інструментальні ансамблі. В 1862 познайомився з М. А. Балакірєвим, увійшов у Балакірєвський гурток («Могутню купку»). Під впливом Балакірєва, В. В. Стасова й інших «купкістів» остаточно сформувались музичнно-естетичні погляди Бородіна як послідовника М. Глінки, прихильника російської національної школи в музиці, визначився самостійний зрілий стиль композитора.

Творча спадщина Бородіна порівняно невелика за обсягом. У своїх творах Бородін часто звертається до теми величі російського народу, любові до батьківщини, волелюбності. Музика його вирізняється епічною широтою, мужністю, у той же час глибоким ліризмом.

Найвизначніший твір Бородіна — опера «Князь Ігор», що є зразком національного героїчного епосу в музиці. Через велику завантаженість науковою й педагогічною роботою Бородін писав повільно. Опера створювалася протягом 18 років, не була закінчена (після смерті Бородіна оперу дописали й дооркестрували за матеріалами автора М. Римський-Корсаков і Олександр Глазунов; поставлена в 1890 р., Маріїнський театр, Петербург). Опера відзначається монументальною цілісністю образів, потужністю й розмахом народних хорових сцен, яскравістю національного колориту. «Князь Ігор» розвиває традиції епічної опери Глинки «Руслан і Людмила».

Бородін — один із творців російських класичних симфонії та квартета. Його 1-а симфонія (1867), що з'явилася одночасно з першими зразками цього жанру у Римського-Корсакова і П. І. Чайковського, започаткувала героїко-епічний напрямок російського симфонізму. Вершиною російського й світового епічного симфонізму є його 2-а («Богатирська») симфонія (1876). До числа визначних зразків камерно-інструментального жанру належать квартети Бородіна (1-й — 1879, 2-й — 1881).

image
Бюст Бородіна на його могилі у Санкт-Петербурзі

Композитор — тонкий майстер камерно-вокальної музики. Зразок його вокальної лірики — елегія «Для берегов отчизны дальней» на слова О. Пушкіна. Бородін уперше ввів у романс образи російського богатирського епосу, а з ними — визвольні ідеї 1860-х рр. («Спящая княжна», «Песня тёмного леса» й ін.). Писав також сатиричні, гумористичні пісні («Пиха» й ін.). Для творів Бородіна характерно глибоке проникнення в лад російської народної пісні, а також музики народів Сходу (в «Князі Ігорі», симфоніях, симфонічній картині «У Середній Азії»).

Яскрава, самобутня творчість Бородіна вплинула на російських і закордонних композиторів. Традиції Бородіна продовжили радянські композитори (Сергій Прокоф'єв, , Георгій Свірідов, Арам Хачатурян та інші). Велике значення цих традицій для розвитку національних музичних культур народів Закавказзя й Середньої Азії.

Бородін — автор більш ніж 40 робіт з хімії. Учень М. Зініна. Докторську дисертацію написав на тему: «Про аналогії фосфорної і миш'якової кислоти в хімічних і токсикологічних відносинах». Розробив оригінальний спосіб одержання бромозамінних жирних кислот дією брома на срібні солі кислот; одержав перше фторорганічне з'єднання — (1862); досліджував ацетальдегід, описав альдоль і реакцію альдольної конденсації.

Ім'ям Бородіна названий Російський Державний квартет імені О. П. Бородіна. До кінця 1970-х років ім'ям Бородіна називалась одна з вулиць в Києві, однак після реконструкції ця вулиця зникла. Також на його честь названий астероїд 6780 Бородін.

Список творів

Опери

  • Богатирі (1868)
  • Млада (спільно з іншими композиторами, 1872)
  • Князь Ігор (1869–1887)
  • Царська наречена (1867–1868, начерки, втрачені)

Твори для оркестру

  • Симфонія № 1 Es-dur (1866)
  • Симфонія № 2 h-moll «Богатирська» (1876)
  • Симфонія № 3 a-moll (1887, закінчена та оркестрована Глазуновим)
  • Симфонічна картина «У Середній Азії» (1880)

Камерно-інструментальні ансамблі

  • струнне тріо на тему пісні «Чим тебе я засмутила» (g-moll, 1854-55)
  • струнне тріо (Велике, G-dur, до 1862)
  • фортепіанне тріо (D-dur, до 1862)
  • струнний квінтет (f-moll, до 1862)
  • струнний секстет (d-moll, 1860-61)
  • фортепіанний квінтет (c-moll, 1862)
  • 2 струнних квартети (A-dur, 1879; D-dur, 1881)
  • Серенада в іспанському роді з квартету B-la-f (колективний твір, 1886)

Твори для фортепіано

у дві руки
  • Патетичне адажіо (As-dur, 1849)
  • Маленька сюїта (1885)
  • Скерцо (As-dur, 1885)
у три руки
  • Полька, Мазурка, Похоронний марш і Реквієм з Парафраз на незмінну тему (колективне твір Бородіна, М. А. Римського-Корсакова, Ц. А. Кюї, А. К. Лядова, 1878) і це все за допомогою Бородіна
у чотири руки
  • Скерцо (E-dur, 1861)
  • Тарантела (D-dur, 1862)

Твори для голосу та фортепіано

  • Разлюбила красна девица (50-ті роки)
  • Слушайте, подруженьки, песенку мою (50-ті роки)
  • Что ты рано, зоренька (50-ті роки)
  • Красавица-рыбачка (слова Г. Гейне, 1854-55) (для голосу, віолончелі та фортепіано)
  • Отравой полны мои песни (слова Г. Гейне, переклад , 1868)
  • Из слез моих (слова Г. Гейне, переклад Л. А. Мея, 1871)
  • У людей-то в дому (слова Н. А. Некрасова, 1881)
  • Для берегов отчизны дальней (слова А. С. Пушкина, 1881)
  • Спесь (слова О. К. Толстого, 1884-85)
  • Чудный сад (Septain G., 1885)

На власні слова

  • Морська царівна (1868)
  • Спящая княжна (1867)
  • Фальшивая нота. Романс (1868)
  • Песня тёмного леса, (1868)
  • Море. Балада (1870)
  • Арабська мелодія (1881)
  • чоловічий вокальний квартет без супроводу — Серенада четырёх кавалеров одной даме (слова Бородина, 1868-72)

Перекладені українською

image
О.Бородін «Всяк час шануючи вітчизну»
Переклад українською Ю. Отрошенка. Виконує Ганна Колесник-Ратушна
При проблемах гляньте в .

Примітки

  1. Н. Грушке Бородин, Александр Порфирьевич // Русский биографический словарь — СПб: 1908. — Т. 3. — С. 266–272.
    d:Track:Q4150953d:Track:Q656d:Track:Q1960551d:Track:Q21175474d:Track:Q25860586
  2. В. Як. Зинин, Николай Николаевич // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1894. — Т. XIIа. — С. 593–594.
    d:Track:Q23892916d:Track:Q602358d:Track:Q19908137d:Track:Q24416465d:Track:Q15635423d:Track:Q656
  3. Див. www-енциклопедію Києва [ 4 січня 2007 у Wayback Machine.]
  4. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
  5. Перекладена українською
  6. Бородін. А. Пісня темного лісу /Укр. пер. Б.Тена. — К.: ДВОММЛ, 1962. — 4 с.
  7. Серенада: Квартет /Укр. пер. В.Сосюри. — К.: Держ. вид-во України, [Б.р.]. −5с.- Літ. текст: укр., рос.
  8. Юрій Отрошенко. П'єси і переклади співаної поезії — К. : «Арт Економі» — 2012 — 388 с.

Література

  • Александр Порфирьевич Бородин. Его жизнь, переписка и музыкальные статьи (с предисл. и биографич. очерком В. В. Стасова), СПБ. 1889.
  • Хубов Г., А. П. Бородин, М., 1933.
  • Фигуровский Н. А., Соловьев Ю. И. Александр Порфирьевич Бородин. — М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1950. — 212 с.
  • Ильин М., Сегал Е., Александр Порфирьевич Бородин, М., 1953.
  • Дианин С.. Бородин: Жизнеописание, материалы и документы, 2 изд., М., 1960.
  • Сохор А. Н. Александр Порфирьевич Бородин: Жизнь, деятельность, муз. творчество. М.-Л.: Музыка, 1965. — 826 с.
  • Зорина А. Г. Александр Порфирьевич Бородин. (1833–1887). — М., Музыка, 1987. — 192 с., вкл. ().
  • Kuhn E. (Hrsg.): Alexander Borodin. Sein Leben, seine Musik, seine Schriften. — Berlin: Verlag Ernst Kuhn, 1992.

Див. також

Джерела

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Alexander Borodin
  • Бородин Александр [ 5 лютого 2007 у Wayback Machine.] Сайт про життя й творчість композитора.
  • Симфонічна картина «У Середній Азії» у фільмі «Москва під снігом», 00:07:22, 1908 на YouTube

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Borodin U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Borodin Oleksandr Oleksa ndr Porfi rovich Borodi n ros Aleksa ndr Porfi revich Borodi n nar 31 zhovtnya 12 listopada 1833 18331112 Sankt Peterburg pom 15 27 lyutogo 1887 Sankt Peterburg rosijskij kompozitor chlen Mogutnoyi kupki i vchenij himik Oleksandr Borodinros Aleksandr Porfirevich BorodinOsnovna informaciyaPovne im ya Oleksandr Porfirovich BorodinData narodzhennya 12 listopada 1833 1833 11 12 Misce narodzhennya Sankt Peterburg Rosijska imperiyaData smerti 27 lyutogo 1887 1887 02 27 53 roki Misce smerti Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPrichina smerti infarkt miokardaPohovannya dRoki aktivnosti 1847 1887Gromadyanstvo Rosijska imperiyaNacionalnist rosiyaninProfesiyi kompozitor klasichnoyi muziki himik pianist flejtist violonchelist likar opernij kompozitor kompozitorOsvita Sankt Peterburzkij derzhavnij universitet d 1856 i Gajdelberzkij universitet Ruprehta KarlaVchiteli Zinin Mikola MikolajovichInstrumenti flejta violonchel pianinoZhanr opera simfoniya klasichna muzika romans i kamerna muzikaZaklad Sankt Peterburzkij derzhavnij medichnij universitetNagorodi pochesnij gromadyanin Rosijskoyi imperiyiTvori u Vikidzherelah Citati u Vikicitatah Fajli u Vikishovishi Borodin Oleksandr PorfirovichBiografiya tvorchistPozashlyubnij sin gruzinskogo knyazya L S Gedianova Luka Gedevanishvili Pri narodzhenni zapisanij yak sin kriposnogo slugi knyazya Porfiriya Borodina V 1856 zakinchiv Mediko hirurgichnu akademiyu z 1858 doktor medicini V 1860 i rr v Peterburzi zajmavsya naukovoyu pedagogichnoyu j gromadskoyu diyalnistyu Z 1862 ad yunkt profesor z 1864 ordinarnij profesor z 1877 akademik z 1874 kerivnik himichnoyi laboratoriyi Mediko hirurgichnoyi akademiyi Buv odnim z organizatoriv i pedagogiv 1872 1887 vishogo navchalnogo zakladu dlya zhinok Zhinochih likarskih kursiv V 1850 i pochav pisati romansi fortepianni p yesi kamerno instrumentalni ansambli V 1862 poznajomivsya z M A Balakiryevim uvijshov u Balakiryevskij gurtok Mogutnyu kupku Pid vplivom Balakiryeva V V Stasova j inshih kupkistiv ostatochno sformuvalis muzichnno estetichni poglyadi Borodina yak poslidovnika M Glinki prihilnika rosijskoyi nacionalnoyi shkoli v muzici viznachivsya samostijnij zrilij stil kompozitora Tvorcha spadshina Borodina porivnyano nevelika za obsyagom U svoyih tvorah Borodin chasto zvertayetsya do temi velichi rosijskogo narodu lyubovi do batkivshini volelyubnosti Muzika jogo viriznyayetsya epichnoyu shirotoyu muzhnistyu u toj zhe chas glibokim lirizmom Najviznachnishij tvir Borodina opera Knyaz Igor sho ye zrazkom nacionalnogo geroyichnogo eposu v muzici Cherez veliku zavantazhenist naukovoyu j pedagogichnoyu robotoyu Borodin pisav povilno Opera stvoryuvalasya protyagom 18 rokiv ne bula zakinchena pislya smerti Borodina operu dopisali j doorkestruvali za materialami avtora M Rimskij Korsakov i Oleksandr Glazunov postavlena v 1890 r Mariyinskij teatr Peterburg Opera vidznachayetsya monumentalnoyu cilisnistyu obraziv potuzhnistyu j rozmahom narodnih horovih scen yaskravistyu nacionalnogo koloritu Knyaz Igor rozvivaye tradiciyi epichnoyi operi Glinki Ruslan i Lyudmila Borodin odin iz tvorciv rosijskih klasichnih simfoniyi ta kvarteta Jogo 1 a simfoniya 1867 sho z yavilasya odnochasno z pershimi zrazkami cogo zhanru u Rimskogo Korsakova i P I Chajkovskogo zapochatkuvala geroyiko epichnij napryamok rosijskogo simfonizmu Vershinoyu rosijskogo j svitovogo epichnogo simfonizmu ye jogo 2 a Bogatirska simfoniya 1876 Do chisla viznachnih zrazkiv kamerno instrumentalnogo zhanru nalezhat kvarteti Borodina 1 j 1879 2 j 1881 Byust Borodina na jogo mogili u Sankt Peterburzi Kompozitor tonkij majster kamerno vokalnoyi muziki Zrazok jogo vokalnoyi liriki elegiya Dlya beregov otchizny dalnej na slova O Pushkina Borodin upershe vviv u romans obrazi rosijskogo bogatirskogo eposu a z nimi vizvolni ideyi 1860 h rr Spyashaya knyazhna Pesnya tyomnogo lesa j in Pisav takozh satirichni gumoristichni pisni Piha j in Dlya tvoriv Borodina harakterno gliboke proniknennya v lad rosijskoyi narodnoyi pisni a takozh muziki narodiv Shodu v Knyazi Igori simfoniyah simfonichnij kartini U Serednij Aziyi Yaskrava samobutnya tvorchist Borodina vplinula na rosijskih i zakordonnih kompozitoriv Tradiciyi Borodina prodovzhili radyanski kompozitori Sergij Prokof yev Georgij Sviridov Aram Hachaturyan ta inshi Velike znachennya cih tradicij dlya rozvitku nacionalnih muzichnih kultur narodiv Zakavkazzya j Serednoyi Aziyi Borodin avtor bilsh nizh 40 robit z himiyi Uchen M Zinina Doktorsku disertaciyu napisav na temu Pro analogiyi fosfornoyi i mish yakovoyi kisloti v himichnih i toksikologichnih vidnosinah Rozrobiv originalnij sposib oderzhannya bromozaminnih zhirnih kislot diyeyu broma na sribni soli kislot oderzhav pershe ftororganichne z yednannya 1862 doslidzhuvav acetaldegid opisav aldol i reakciyu aldolnoyi kondensaciyi Im yam Borodina nazvanij Rosijskij Derzhavnij kvartet imeni O P Borodina Do kincya 1970 h rokiv im yam Borodina nazivalas odna z vulic v Kiyevi odnak pislya rekonstrukciyi cya vulicya znikla Takozh na jogo chest nazvanij asteroyid 6780 Borodin Spisok tvorivOperi Bogatiri 1868 Mlada spilno z inshimi kompozitorami 1872 Knyaz Igor 1869 1887 Carska narechena 1867 1868 nacherki vtracheni Tvori dlya orkestru Simfoniya 1 Es dur 1866 Simfoniya 2 h moll Bogatirska 1876 Simfoniya 3 a moll 1887 zakinchena ta orkestrovana Glazunovim Simfonichna kartina U Serednij Aziyi 1880 Kamerno instrumentalni ansambli strunne trio na temu pisni Chim tebe ya zasmutila g moll 1854 55 strunne trio Velike G dur do 1862 fortepianne trio D dur do 1862 strunnij kvintet f moll do 1862 strunnij sekstet d moll 1860 61 fortepiannij kvintet c moll 1862 2 strunnih kvarteti A dur 1879 D dur 1881 Serenada v ispanskomu rodi z kvartetu B la f kolektivnij tvir 1886 Tvori dlya fortepiano u dvi ruki Patetichne adazhio As dur 1849 Malenka syuyita 1885 Skerco As dur 1885 u tri ruki Polka Mazurka Pohoronnij marsh i Rekviyem z Parafraz na nezminnu temu kolektivne tvir Borodina M A Rimskogo Korsakova C A Kyuyi A K Lyadova 1878 i ce vse za dopomogoyu Borodina u chotiri ruki Skerco E dur 1861 Tarantela D dur 1862 Tvori dlya golosu ta fortepiano Razlyubila krasna devica 50 ti roki Slushajte podruzhenki pesenku moyu 50 ti roki Chto ty rano zorenka 50 ti roki Krasavica rybachka slova G Gejne 1854 55 dlya golosu violoncheli ta fortepiano Otravoj polny moi pesni slova G Gejne pereklad 1868 Iz slez moih slova G Gejne pereklad L A Meya 1871 U lyudej to v domu slova N A Nekrasova 1881 Dlya beregov otchizny dalnej slova A S Pushkina 1881 Spes slova O K Tolstogo 1884 85 Chudnyj sad Septain G 1885 Na vlasni slova Morska carivna 1868 Spyashaya knyazhna 1867 Falshivaya nota Romans 1868 Pesnya tyomnogo lesa 1868 More Balada 1870 Arabska melodiya 1881 cholovichij vokalnij kvartet bez suprovodu Serenada chetyryoh kavalerov odnoj dame slova Borodina 1868 72 Perekladeni ukrayinskoyu O Borodin Vsyak chas shanuyuchi vitchiznu source source Pereklad ukrayinskoyu Yu Otroshenka Vikonuye Ganna Kolesnik Ratushna Pri problemah glyante v dovidku Pisnya temnogo lisu pereklad Borisa Tena Serenada chotiroh kavaleriv odnij dami pereklad V Sosyuri Koli dlya dalnoyi vitchizni pereklad Yu OtroshenkaPrimitkiN Grushke Borodin Aleksandr Porfirevich Russkij biograficheskij slovar SPb 1908 T 3 S 266 272 d Track Q4150953d Track Q656d Track Q1960551d Track Q21175474d Track Q25860586 V Yak Zinin Nikolaj Nikolaevich Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1894 T XIIa S 593 594 d Track Q23892916d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q24416465d Track Q15635423d Track Q656 Div www enciklopediyu Kiyeva 4 sichnya 2007 u Wayback Machine Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 Perekladena ukrayinskoyu Borodin A Pisnya temnogo lisu Ukr per B Tena K DVOMML 1962 4 s Serenada Kvartet Ukr per V Sosyuri K Derzh vid vo Ukrayini B r 5s Lit tekst ukr ros Yurij Otroshenko P yesi i perekladi spivanoyi poeziyi K Art Ekonomi 2012 388 s LiteraturaAleksandr Porfirevich Borodin Ego zhizn perepiska i muzykalnye stati s predisl i biografich ocherkom V V Stasova SPB 1889 Hubov G A P Borodin M 1933 Figurovskij N A Solovev Yu I Aleksandr Porfirevich Borodin M L Izd vo AN SSSR 1950 212 s Ilin M Segal E Aleksandr Porfirevich Borodin M 1953 Dianin S Borodin Zhizneopisanie materialy i dokumenty 2 izd M 1960 Sohor A N Aleksandr Porfirevich Borodin Zhizn deyatelnost muz tvorchestvo M L Muzyka 1965 826 s Zorina A G Aleksandr Porfirevich Borodin 1833 1887 M Muzyka 1987 192 s vkl Kuhn E Hrsg Alexander Borodin Sein Leben seine Musik seine Schriften Berlin Verlag Ernst Kuhn 1992 ISBN 3 928864 03 3Div takozhPersonaliyi pov yazani iz Sankt PeterburgomDzherelaBorodin Oleksandr Porfirovich 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine u Velikij radyanskij enciklopediyi ros Arhimovich L B Borodin Oleksandr Porfirijovich Ukrayinska Radyanska Enciklopediya 2 e vidannya T 1 K 1977 S 537 PosilannyaPortal Biografiyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Alexander Borodin Borodin Aleksandr 5 lyutogo 2007 u Wayback Machine Sajt pro zhittya j tvorchist kompozitora Simfonichna kartina U Serednij Aziyi u filmi Moskva pid snigom 00 07 22 1908 na YouTube

Дата публікації:
Топ