Борове́ — село в Україні, у Рокитнівській селищній громаді Сарненського району Рівненської області. Населення становить 1822 осіб.
село Борове | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Рівненська область |
Район | Сарненський район |
Громада | Рокитнівська селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1545 |
Населення | 1822 |
Площа | 90,348 км² |
Густота населення | 20,17 осіб/км² |
Поштовий індекс | 34263 |
Телефонний код | +380 3635 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 187 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 34200, Рівненська обл., Сарненський р-н, смт. Рокитне, вул. Незалежності, 15. |
Карта | |
Борове | |
Борове | |
Мапа | |
Борове у Вікісховищі |
Географія
На північному заході від села бере початок річка Березниця, права притока Бобра.
Історія
Борове — село, до 2020 - адміністративний центр однойменної сільської ради. Розташоване за 23 км від залізничної станції Рокитне — Волинське. Перша письмова згадка про село Борове належить до 1545 року. Назва села походить від слова «бор» — ліс. Адже село з усіх сторін оточене густим лісом. На полях і луках, у землі зустрічаються залишки дерев, які свідчать про те, що не дуже давно на даному місці був ліс. Навіть на такий факт можуть вказати місцеві старожили, ніби, рятуючись від монголо татар, перші мешканці майбутнього села зайшли в дрімучий ліс, заснували село і дали назву Борове.
Село Борове має багату і давню історію. Виникло воно у зв'язку з татаро — монгольськими нашестями на стародавню землю древлян.
В книзі Теодоровича говориться: "Село Борове как имение княгини из рода Путивльских упоминаеться в акте от 1545 года в описи Овручского замка, с исчислением приписанних к нему мещан, бояр, крестьян, земель, а также с исчислением повинностей даней… «
Від роду Путивльських воно згодом переходить у спадщину до Івана Чарторийського, представника давнього князівського роду і одного з найбільших магнатів шляхетської Польщі. Пізніше Чарторийські продали село з усіма його угіддями за 500 кіп грошей (1500 царських рублів) воєводі Богдану Корецькому. Акт продажу датується 21 серпня 1579 року. Від сина Богдана Корецького Іоакима село перейшло у власність Евстахія Тишкевича — Логойського Брестського підкомарія. З іменем цього феодала пов'язане скасування панщини в селі посилення ролі місцевого самоврядування (управління селом було в руках війська і селян).
Не оминули нашого краю і події пов'язані з визвольною боротьбою під проводом Б.Хмельницького у 1648—1957 рр. В 1648 році селяни виступали проти шляхти.
У період 1917—1921 рр. село опинилося під впливом революційних подій, хоча активної участі селяни в цих подіях не брали.
В результаті другого поділу Польщі село Борове, як і вся навколишня територія відійшло до Кисорицької волостіОвруцького повіту. З 1920 р. село входить до складу Сарненського повіту Подільського воєводства. За рішенням Ризького мирного договору від 18 березня 1921 року село відійшло до Польщі і опинилось в прикордонній зоні. Після укладення Ризького договору кордон майже збігався із нинішнім кордоном між Житомирщиною і Рівненщиною.
2 листопада 1921 р. у Боровому зупинилася на ночівлю Волинська група (командувач — Юрій Тютюнник) Армії Української Народної Республіки, яка невдовзі мала вирушити у Листопадовий рейд. Звідси група вирушила у рейд 4 листопада. Перед тим, як вона мала вирушити Юрій Тютюнник звернувся до козаків із промовою, після якої зачитав звернення до них Головного Отамана Симона Петлюри.
В 30-х роках у складі Сарненського повіту село входить до Волинського воєводства.
Після встановлення комуністичного режиму (17 вересня 1939 року), наприкінці року організована сільська рада в складі села Борове і прилеглих до нього хуторів, яка входила до складу новоутвореного Рокитнівського району Рівненської області. В цьому ж році засноване Борівське лісництво Рокитнівського ДЛГ.
Під час Німецько-радянської війни на території села Борове діяли такі формування:
- загін особливого призначення „Капітана Гриші“ (Дюгербія Танайовича Узденова)
- загін особливого призначення „Переможці“ Дмитра Медведєва
- загін Івана Івановича Шитова
- формування „Поліська Січ“ Тараса Бульби — Боровця
- 93 боровців були учасниками формувань ОУН- УПА
У роки Німецько-радянської війни за те, що селяни допомагали партизанським загонам Д. М. Медведєва і С. А. Ковпака, нацисти закатували 386 жителів, спалили всі хати (1943 рік. 8 квітня. Субота. Свято „Благовісник“). На фронтах Німецько-радянської війни воювало 64 односельців, за бойові заслуги 28 з них нагороджено орденами й медалями, 36 мешканців загинули.
Після закінчення війни селяни приступили до відбудови народного господарства. В перші післявоєнні роки розпочалась колективізація у селі. Організували колгосп ім. Дзержинського 14 жовтня 1948 року. Головою колгоспу призначили Крука Корнія Юхимовича, а головою ревізійної комісії Делейчука Гордія Григоровича. Компартійна організація створена в 1949 році. У 1949 році в с. Борове відкрито сільський клуб, бібліотеку. На території села Борове було встановлено погруддя Ф. Е. Дзерджинському та обеліск загиблим під час Великої Вітчизняної війни захисникам села — Володимиру Шабанову та узбеку, партизану — підривнику Бабаджану Ішчанову. Неподалік від села розташована ботанічна пам'ятка природи — урочище „Нетреба“.
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Борівську сільраду Дубровицького району до складу Володимирецького району.
На даний час в селі Борове проживає 1835 жителів. Нині в селі Борове діє СГПП „Промінь“, загальноосвітня навчальна школа І-ІІІ ст., лікарська амбулаторія, будинок культури, бібліотека, лісництво, будинок побуту, відділення зв'язку, дитячий садочок, сітка магазинів. Функціонує Свято-Михайлівська церква та церква євангельських християн-баптистів.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Рокитнівської селищної громади.
Населення
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1 814 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,89 % |
російська | 0,11 % |
Освіта та культура
Борівська ЗОШ І-ІІІ ст.
Період Російської імперії
Здавна наш край був важкодоступною лісовою територією, що розкинувся серед численних рік і боліт, віддаленою від великих культурних центрів. Тому освітні заклади на теренах нашого краю довгий час були відсутні і перші школи на теренах Північно-Східної Рівненщини появилися лише в другій половині XIX століття. Освітня сітка спочатку розвивалася досить повільно і на початках мала форму однокласних парафіяльних шкіл, які діяли по більших селах. Одним із таких сіл було Борове, тому можна твердити, що історія Борівської школи сягає своїм корінням в XX століття. Парафіяльні школи створювалися при церквах і, як правило, обов'язки вчителя виконував священик. В такого роду школах вчили читати, писати, рахувати, а також навчали Закону Божому. Однак не всі діти мали можливість відвідувати школу (не пускали батьки, бо не хотіли відривати дітей від роботи по господарству, не було в що одягнутися і взутися, обмежена місткість школи тощо). Тому більшість жителів Борового були неписьменними.
За часів II Речі Посполитої (1920—1939)
Становище дещо змінилося в 20-30-х рр. XX ст., коли на теренах Західної України запанувала Польща. Тоді була створена більш розгалужена сітка чотири- і семикласних загальноосвітніх (повшехних) шкіл, які утримувалися за рахунок держави. Мовою викладання в переважній більшості цих шкіл була польська мова. В Сарнах існувала гімназія, але навчання там було платним. Однак, не дивлячись на розширення мережі освітніх закладів, значна частина населення продовжувала залишатися неписьменною. В Боровому також була школа, яка спочатку знаходилася в хаті єврея Шмилика; потім громадським коштом збудовано спеціальне приміщення для початкової 1-класної школи (на місці теперішньої швейної майстерні), яку відвідували близько 50 учнів. Навчання велося на польській мові і вчила дітей одна вчителька — Юлія Павлівна Симонович.
Крізь воєнне лихоліття (1939—1945)
З вересня 1939 р., за перших більшовиків, у хаті солтиса Федота, було створено пункт навчання хлопців-допризовників російської мови. Продовжувала свою роботу початкова школа, але навчання велося вже і українською мовою. Помінявся і зміст навчання, бо нова влада прагнула використати школу як один із інструментів закріплення потрібних їй ідей та виховання відданих їй кадрів. Школа діяла вже в кількох приміщеннях: в центрі села, на хуторах Замостя, Зублятин, Верхлистя, Топлище. В складі цієї школи нараховувалися 2 денних і 5 вечірніх класів, у яких нараховувалося по 35-40 учнів. Вечірні класи вчили 5 вчителів, зокрема Щедріна Марія Олександрівна та Антончик Петро Михайлович.
Тяжкого удару шкільництву завдала російсько-німецька війна 1941—1945 рр. У роки війни школа в Боровому не працювала. Причинами цього були планомірне знищення нацистами освітніх закладів (які часто використовувалися як казарми), непевне становище населення Борового, яке потрапило в сферу протиборства різного роду збройних формувань, знищення німецькими карателями значної частини села, відсутність будь-якого матеріального і кадрового забезпечення Борівської школи.
Школа в 1945—1990 роках
По війні село почало відроджуватися, а разом із ним почала відроджуватися і Борівська школа. В листопаді-грудні 1945 р. в село почали повертатися фронтовики. Один з них, Микола Леонтійович (Левкович) Кляпко (мав 7-класну освіту, заочно навчався в Костопільській педагогічній школі), став організатором школи. Тодішній завідувач Рокитнівського відділу народної освіти Степан Іудович Пухліч доручає йому облікувати всіх дітей шкільного віку і призначає Миколу Леонтійовича Завідувачем Борівської початкової школи, яка почала працювати з 19 лютого 1946 р. на хуторі Перевора. Село було розкидане по хуторах, які були розкидані далеко один від одного, і тому навчанням були охоплені лише діти, які жили на цьому хуторі і недалеко від нього.
Люди, хати яких збереглися, охоче відпускали кімнати для навчання дітей. А тому й перша повоєнна школа діяла в хаті Макара Йосиповича Нестерчука. В першому повоєнному класі навчалися близько 50 дітей віком від 8 до 15 років. Умови навчання були досить важкі: парти робили самі батьки та старші учні; на всіх учнів було всього 2 букварі; зошити робили із старих газет та обгорткового паперу; було відсутнє канцприладдя.
В тому ж 1946 р. появилися класи на хут. Топлище, Царова, Горохова і Замлиннє, а в 1947—1948 рр. навчання велося і на хуторах Маковище, Зублятин, Дуброва, Підлута, Верхлистя, Замостє.
Спочатку діток вчили більш грамотні жителі с. Борового (Олександра Артемівна Делейчук — на хут. Дуброва, Єва Хомівна Єремейчук — на хут. Верхлистя, Микола Леонтійович Кляпко та Єва Петрівна Єремейчук— на хуторах Перевора, Топлища та Маковища, Семен Титович Крук — на хут. Замостє, Галина Іллівна Єремейчук — на хут. Зублятин, Ілля Крук — на хут. Горохова, Катерина Федотівна Дежнюк та Адам Федорович Крук). Починаючи з 1947 р., у село приїжджають вчителі, які мають спеціальну педагогічну освіту. Це Любов Іванівна Крохмаль, Ольга Арсенівна Шматок (по чоловікові — Крук), Лідія Григорівна Швидченко („Гроза“). В 1948 р. приїхали Панас Іванович Хажанець та Галина Микитівна Слюсаренко, яка невдовзі стала його дружиною. Вони починають працювати на хут. Горохова, де навчали близько 80 першокласників. Через збільшення кількості класів та розкиданість села по хуторах, в 1948 р. організовано дві початкові школи: Горохівську (завідувач —П. І. Хажанець) та Борівську (завідувачка — Л. Г. Швидченко).
Відразу по війні вчителям працювати було дуже важко. Вчителів не вистачало, а тому доводилось працювати в 2-3 зміни. Спеціального приміщення не було, тому доводилося займатися в невеликих кімнатах приватних будинків (а в класах було по 35-50 „різнокаліберних“ учнів віком від 8 до 15 років). В сусідній кімнаті могли бути шуми, які не сприяли поліпшенню навчання: кричали малі діти, лаялися господарі, товкли просо в ступах, або мололи на жорнах, ткали полотно, а на свята лунали музика і співи тощо. Не всі батьки розуміли значення освіти, посилаючи своїх дітей в школу лише 2-3 рази на тиждень, бо решту часу їм доводилося виконувати різні роботи по господарству. Череди для випасу худоби ще не були організовані і кожне господарство саме пасло свою худобу, овець, свиней, качок, гусей. Ясел також не було, а батьки майже кожен день мусили ходити на роботу (особливо колгоспники), а тому справа догляду за малюками, як правило, падала на плечі старших дітей. Тому багатьом дітям бракувало часу і сил для більш якісного навчання.
Але, хоч в перші повоєнні роки відчувався гострий брак фахівців-педагогів, зусиллями перших вчителів-ентузіастів неграмотність в Боровому поступово ліквідовувалася і пізніше в селі не вміли читати і писати лише одиниці, хоч в перші роки на клас з 30-40 дітей виділялися по 2 букварики, 2 зошити та 2 олівці. Часто діти самі робили зошити з обгорткового паперу або старих газет, самі варили чорнило для писання, самі скубали пір'я з гусаків. Не було парт та інших необхідних меблів, але більшість людей вчилася, бо хотіла того.
В 1949 р. було відкрито 5-й клас, який займався в хаті Петра Харитоновича Сукала. Це фактично і стало початком Борівської семирічної школи, першим директором якої стала Лідія Григорівна Швидченко. В тому ж році на фундаменті спаленої церкви розпочалося будівництво нового приміщення для школи-семирічки (документи і матеріали на неї почали збиратися ще в 1948 р.). Заняття в цьому приміщенні розпочалися в 1952 р. Створенню повноцінної семирічки сприяло також виселення більшовиками більшості населення з хуторів до села, що дало можливість скоротити дорогу дітей до школи і скупчити всі класи в одному місці. До того ж, починаючи з 1950 р., до Борового почали постійно скеровуватися нові вчителі, частина з яких знайшла тут свою долю і назавжди залишилася в Боровому. Роботи для них вистачало: в наказі по школі № 8 від 10. 11.1953 р. говориться про те, що вчителям Слюсаренко Г. М. та Крохмаль Л. І. доручається навчити по 12 неписьменних, Морозовій К. Р., Крук О. А., Данько Н. І. — 11 неписьменних, Тимченко Г Г. —7 неписьменних, Макаревичу В. А. — 8 неписьменних.
В 1954 р. Борівська семирічка була реорганізована в середню школу, до якої почали ходити ще й старшокласники із сусідніх сіл Карпилівки та Нетреби. В 1957 р. відбувся перший випуск 10 класу (21 учень). Поряд із денною школою працювала і вечірня школа сільської молоді, а в 1964 р. було відкрито в школі консультпункт від Рокитнівської заочної школи. Одним із показників якості роботи Борівської школи стала поява в її стінах вчителів — її випускників. А на кінець 1999/2000 навчального року із 39 вчителів Борівської школи 26 були її випускниками. Поступово в школі формувалися цілі вчительські родини.
Потроху розвивалася і матеріальна база школи. Появилося нове приладдя в шкільних кабінетах, а в 1960 р. було добудовано 6 класних кімнат, бібліотечну кімнату та спортзал. З кінця грудня 1971 р. розпочато будівництво їдальні та майстерні, яке невдовзі було завершене. Цих приміщень було достатньо до кінця 1970-х рр., але на початку 1980-х, у зв'язку зі збільшенням кількості учнів, виникла потреба знову розширити школу. У 1982 р. розпочалося будівництво нового шкільного приміщення, у якому школа знаходиться і дотепер. Будівництво тривало майже два роки і вже 1 вересня 1984 р. коридори нової школи заполонила галаслива дітвора.
Сучасний стан
Розширювалася матеріальна база і пізніше, а в 2002/2003 навчальному році в школі появився устаткований сучасним обладнанням. У 2005 році директором школи призначено Рудик Ларису Петрівну, завучем Мартинюк Людмилу Миколаївну. У 2007 році вчителів працює 33 чол., 30 чол. з вищою освітою, 3 чол. мають середню — спеціальну освіту. У 2009 році директором призначають Єремейчука Олександра Олександровича, завучем залишилася Мартинюк Людмила Миколаївна. На 2011 рік працює в школі 34 вчителі, з вищою освітою — 33 чол., 1 чол. має середню — спеціальну освіту. Список завідувачів та директорів Борівської початкової, семирічної тасередньої (загальноосвітньої І-ІІІ ст.) шкіл
1.Кляпко Микола Леонтійович — завідувач Борівської початкової школи.
2.Швиденко Лідія Григорівна — завідувачка Борівської школи, згодо* директор Борівської семирічної школи.
3.Хажанець Панас Іванович _ завідувач Горохівської початкової школи.
4.Януш Олександра — директор Борівської семирічної школи.
5.Носенко Раїса Іванівна.
6.Солоцкий Радіон.
7.Тимченко Галина Гаврилівна.
8.Прищепа Анатолій Іванович (2953—1957)-директор Борівської семирічної школи, згодом директор Борівської середньої школи.
9.Андрущенко Галина Григорівна (1957—1958).
10.Півторацький Володимир (1958—1959).
11.Мельниченко Ярослав Михайлович (1959—1961).
12.Литовченко Володимир Степанович (1961—1962.
13.Шепілов Василь Володимирович (1962—1965).
14.Турчинський Арка дій Мусійович (1965—1967).
15.Рудик Микола Лук'янович (1967—1971).
16.Карповець Петро Семенович (1971—1974).
17.Будзіло (Лещук) Євгенія Юхимівна (1974—1977).
18.Литвин Микола Антонович (1977—1984).
19.Петрук Василь Борисович (1984—1986).
20.Діденко Олександр Васильович (1986—1989).
21.Литвин Ганна Олександрівна (1989—2003).
22.Рудик Лариса Петрівна (2003—2009).
23.Єремейчук Олександр Олександрович (2009-…).
Навчання в загальноосвітній школі здійснюється за такими напрямками: технологічний; історико-філологічний. Педагогічний колектив забезпечує високий рівень розвитку здібностей обдарувань і талантів, повноцінного виховання дітей. Головна мета школи — інтенсифікація навчально-виховного процесу на основі використання нових педагогічних технологій. Шляхи і засоби реалізації програми національного виховання молоді Рівненщини на 2008—2020 рр. у навчальному закладі. Учні школи є щорічними учасниками і призерами районних та обласних олімпіад, конкурсів захисту науково-дослідницьких робіт МАН. Традиційними є загальношкільні свята: Свято туризму, Свято врожаю, Міс школи, Свято матері, Козацькі забави, „Старти надій“.
Дитячий садочок
Дошкільне дитинство — короткий, але важливий період становлення особистості. Уже в дитячому садочку дитина здобуває початкові знання про навколишнє життя, у неї починає формуватися певне відношення до людей, до праці, виробляються навички і правильної поведінки, формується характер.
Дитячий садочок „Берізка“ відкрито у 1984 році. До цього часу в селі функціонували яслі.
Спочатку садочок був на утриманні місцевого колгоспу ім. Дзержинського. На той час діяло три групи, які складали 65 дітей. В липні 1992 року дитячий садок „Берізка“ передано на районний відділ освіти. Кількісний склад зменшився до 1 групи, було скорочено кількість штатних працівників до 6 чоловік: завідувачка, вихователь — 1, помічник вихователя — 1, праля — 1, сторож — 1, кухар — 1.
У 2002 році у дитячому садку „Берізка“ проведене парове опалення.
У 2003 році кількісний склад дітей збільшився, тому сформовано дві групи дітей, кількість штатних працівників збільшилася до 8-ми чоловік: завідувачка, вихователів — 2, помічників вихователя — 2, праля, сторож, кухар.
У 2006 році кількісний склад працівників збільшився: завідувачка, вихователі — 4 - на повну ставку — 3, на 0,5 ст. — 1, помічників вихователя — 3: 2 на повну ставку, 1- на 0,25 ст., праля, сторож, кухарів 2 на 0,5 ст.
У 2008 році у дитячому садку сформовано три групи дітей, які склали 67 дітей. Кількісний склад працівників збільшився: завідувачка, вихователів — 6, з них 4 працюють на повну ставку, 2 — на 0,75 ст., помічників вихователя — 3, психолог на 0,5 ст., кухарі — 3 на 0,5 ст., праля на 0,75 ст., сторожі — 2 на 0,5 ст., двірники — 2 на 0,75 ст. — 1, на 0,25 — 1, завгосп на 0,5 ст.
Будинок культури
У 1949 році в с. Борове відкрито сільський клуб. Він знаходився на центральній вулиці села. Це була невелика хатина, яка згодом стала сільською хлібопекарнею. А в 1957 році побудували нове приміщення сільського клубу в центрі села. Це приміщення уже було набагато більшим, ніж попереднє. В клубі знаходилася бібліотека, був великий кінозал.
На початку 1972 року завідувала клубом Єремейчук Віра Гордіївна. Крім неї в штат працівників входив художній керівник і техпрацівник. В 1974 році зав. клубом стає Делейчук Микола Федорович. В 1980 році цю посаду знову обіймає Єремейчук Віра Гордіївна. З 1984 року на посаду завідувача клубу повертається Делейчук М. Ф. А в 1986 році побудували новий двоповерховий уже будинок культури. З 1990 року директором будинку культури стає Бричка Володимир Васильович. З 1998 року директором стає Бричка Ніна Адамівна, яка до цього обіймала посаду художнього керівника. У 2011 році посаду директора сільського будинку культури обіймає Бричка Василина Петрівна, у штат працівників входить художній керівник та 1,5 ставки техпрацівника.
Бібліотека
У кожній країні, у різні періоди бібліотеки виконували важливу державну місію — бути дзеркалом і пам'яттю народу, держави, центрами її духовності.
Бібліотеки виховують у користувачів шанобливе ставлення до національної гідності людини, її культури і мови, намагаються стати центрами відродження національних традицій, звичаїв, збереження історії України, історії нашого поліського краю.
Спокій і відпочинок, приплив сил віднайде у бібліотеці кожний. У роки післявоєнної розрухи почалася відбудова народного господарства. Виникла потреба відроджувати і культуру України. По містах і селах стали відкриватися бібліотеки.
Так у березні 1949 року була заснована бібліотека у мальовничому поліському селі Борове, що на півдні району. Бібліотека займала одну кімнату у житловому будинку, господарів якого було вислано із села.
Книжковий фонд бібліотеки був невеликий, нараховував кілька сотень книг. Трохи пізніше було організовано дві пересувки. З часом бібліотеку було перенесено у більш просторе приміщення, книжковий фонд поступово поповнювався новою літературою і мешканці села із задоволенням відвідували бібліотеку.
Бібліотекар Пуй Людмила Іванівна завжди привітно зустрічала своїх відвідувачів, завжди допомагала їм підібрати потрібну книгу. У 1957 році у селі було збудовано новий клуб, а в ньому відведено кімнату під бібліотеку. В цьому ж році в нову бібліотеку призначили завідувачкою Фесенко Людмилу Миколаївну — спеціаліста з вищою освітою. Згодом тут стала працювати Контовська Олена Миколаївна. Книжковий фонд уже на той час становив 4000 примірників книг, а кількість читачів — 600 чол.
На 01.01.1964 року книжковий фонд становив 4329 примірників, а кількість користувачів зросла до 759 чоловік. У 1971 році завідувачкою Борівською бібліотеки призначено Делейчук Надію Гордіївну. Час іде, запити користувачів бібліотеки зростають тому зростає і книжковий фонд, який становить уже 6635 примірників. З 1977 року в бібліотеку призначено уже двох працівників на 1.5 ставки — Майстер Галину Іванівну — завідувача та Нестерчук Ганну Яківну. Велике гарне приміщення уже будинку культури, а в ньому на другому поверсі розмістилася простора бібліотека, побудована в селі у 1985 році. Працювали на той час у бібліотеці завідувачкою Чубик Галина та Нестерчук Ганна Яківна. На той час книжковий фонд становив уже 15 278 примірників.
Дев'яності роки двадцятого століття… Україна стає незалежною державою . Фінансова криза. Занепад культури. Після 1996 року штат працівників Борівської сільської бібліотеки скорочується, а в деяких селах бібліотеки взагалі закриваються. В бібліотеці залишається працювати Фоменко Світлана Іванівна на ставку, а згодом на 0,75 ставки. Книжковий фонд становив 16 800 примірників.
Проходить декілька років, незалежна Україна фінансово зміцніла і культуру знову стали відроджувати. На початку 2003 року відбулося об'єднання публічних бібліотек із шкільними бібліотеками, віднині вони стали називатись публічно-шкільними бібліотеками. В публічно-шкільній бібліотеці працює завідувачкою Довгаль Валентина Володимирівна на 0,75 ставки та Фоменко Світлана Іванівна на 0,5 ставки. Шкільним абонементом завідує Єремейчук Валентина Миколаївна на 0,75 ставки. Кількість читачів на той час становить 700 чоловік, загальний книжковий фонд — 28 тисяч примірників. У 2007 році бібліотекар шкільного абонементу переведений на повну ставку. Наприкінці 2009 року працівники ПШБ були переведені на повні ставки. На даний час загальний книжковий фонд становить 26767 примірників, кількість читачів за єдиною реєстраційною картотекою 905 чоловік.
На сучасному стані в діяльності бібліотеки відбулися зміни — бібліотека стала комп'ютеризованою. Завдяки програмі „Бібліоміст“ у 2011 році бібліотека отримала два комп'ютери, які встановлені в шкільному відділі бібліотеки, є доступ до мережі Інтернет. Завдяки цьому бібліотека має можливості надавати Інтернет послуги своїм користувачам. Бібліотека створила свою вебсторінку, де представлені краєзнавчі матеріали, відомості про історію та сучасне життя села, викладаються форми роботи б-ки. Бібліотека зареєстрована в Контакті, Фейсбуці.
Інтернет ресурси використовуються з метою інформаційного забезпечення навчально-виховного процесу школи. Створені електронні бази читачів, систематична картотека підручників, повнотекстова база „Література“, „Краєзнавство“. У 2013 році на базі бібліотеки проходила школа навчання „Навчаємось у колег“. Вагомою подією у діяльності бібліотеки була участь працівника бібліотеки Фоменко Світлани Іванівни у конкурсі грантів для програми підтримки ініціатив місцевих громад під назвою „Заради усмішок дітей“, оголошених групою компаній „РЕНОМЕ“. В результаті бібліотека отримала мультимедійний проектор, який використовуємо в своїй діяльності, співпрацює з дитячим садочком Берізка» (згідно проекту). Завдяки наявності мультимедійного проектора в бібліотеці діти мають можливість дивитися мультфільми, відео-уроки, анімації, загадки, відео презентації.
Працівники бібліотеки беруть участь у конкурсах «Шкільна бібліотека», «Найкращий читач року», тренінгах, організованих програмою «Бібліоміст», у проектах, організованих Рівненською обласною державною бібліотекою. У своїй діяльності бібліотека приділяє багато уваги пропаганді краєзнавчої літератури, історії, традицій краю. Цікаво пройшла презентація вишитих робіт жительки села Литвин Г. О., виставка вишитих робіт Брички В. П. і Пахнюк З. В. Проводиться робота на допомогу формуванню національно-патріотичної позиції населення, популяризації державної символіки, профорієнтації старшокласників, підвищення правової освіти.
Бібліотека приділяє увагу обслуговуванню людей похилого віку та людей з обмеженими фізичними можливостями. З ними проводяться обговорення інформаційного бюлетеня «Інва. нет» та проводиться робота згідно проекту «Дні соціальної допомоги». В ці дні бібліотекарі відвідують цих людей, читають їм цікаві замітки з періодики, з книги, просто спілкуємося з ними. А у релігійні великі свята відвідують з масовими заходами. Бібліотекарі, співпрацюючи з соціальним працівником, надавали соціальні послуги для самотніх мам, які опинилися в складних життєвих ситуаціях (збирали кошти, на операцію і хіміотерапію для хворого хлопчика, жителя села). Багато років бібліотека працювала з пріоритетною групою користувачів — дітей по духовному вихованню підростаючого покоління «Починати життя з віри».
Неодноразово в бібліотеці проходили зустрічі з зарубіжними українцями, для яких розповідалася історія незалежної України, знайомили з символами нашої держави, читали вірші, співали пісень для них про нашу Батьківщину. В бібліотеці діє пункт доступу громадян до офіційної інформації. Бібліотека надає доступ користувачам до Законів та Постанов Верховної Ради та розпоряджень місцевих органів влади. Інформаційний центр ПДГ гарантує користувачам право на отримання урядової інформації. Для того, щоб краще орієнтуватися в мережі Інтернет для користувачів проводяться віртуальні екскурсії. Наймолодших користувачів знайомлять з «Урядовим сайтом для юних громадян». По електронному урядуванню бібліотека надає різні послуги: пошук законодавчих документів, оформлення заяв на вступ до ВНЗ України, придбання товарів через Інтернет, пошук роботи на єдиному порталі служби зайнятості України.
Пам'ятки
В селі розташована братська могила, у якій поховано бійця Червоної армії В. О. Шабанова та радянського партизана Б. М. Іщанова.
За рішенням правління колгоспу ім. Дзержинського від 20 лютого 1967 р. на могилі того ж року було відкрито пам'ятник Шабанову В. С. . Володимир Степанович Шабанов народився 1908 року в селі Грирор'ївка Ременського району Московської області. Добровольцем пішов на фронт. У червні 1944 року його підрозділ перебував на території Рокитнівського району. Під час виконання завдання 23 липня 1944 року був убитий у сутичці з загоном УПА в районі села Борове. 1966 року його рештки перепоховали на території старої школи. 1967 року на могилі встановлений обеліск. 1977 року проведено реконструкцію пам'ятника, а 1984 року рештки Шабанова знову перепоховали разом із рештками партизана Іщанова Б. М. . Іщанов Бабаджан Мадамін народився 1920 року в селі Буйрачі Шавашського район Хорезмської області Узбецької РСР. У жовтні 1940 року був призваний до лав Червоної армії, служив в Івано-Франківську на кордоні. Був підривником у партизанському загоні ім. Хрущова.
29 травня 1943 року Б. М. Іщанов при вилученні толу зі снарядів підірвався й загинув. Був похований за 15 км на південний схід від села Борове в урочищі «Фалисово» (нині кордон між Житомирською та Рівненською областями). Посмертно був нагороджений орденом Червоної Зірки Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1944 року та медаллю «Партизан Вітчизняної війни І ступеня».
1984 року рештки Іщанова Б. були перепоховані разом із рештками Шабанова В. біля приміщення Борівської школи.
Пам'ятку взято на державний облік та визначено категорію відповідно до рішення виконкому Рівненської обласної ради народних депутатів № 662-р від 25 вересня 1981 року.
На братській могилі на двоступінчатому постаменті встановлена прямокутна стела із зрізаним кутом доверху. У лівому верхньому куті стели зображена п'ятикутна зірка, нижче по центру висічено текст: «Вечная слава героям павшим в боях за освобождение родины 1941—1945. ИЩАНОВ БАБАДЖАН 1920—1943 ШАБАНОВ ВЛАДИМИР 1908—1944».
Могила оточена бетонним бордюром. Розміри: постамент — 0,79 м, стела — 1,20×0,60 м.
Охорона здоров'я
Борівська дільнична лікарня (лікарська амбулаторія).
У листопаді 1961 р. на базі Борівського фельдшерсько-акушерського пункту (ФАП) було відкрито лікарню на 4 палати. Головним лікарем було призначено Фелікса Івановича Беха (1961—1963). В 1962—1966 рр. силами місцевих жителів, які працювали безкоштовно, добудовують приміщення на 35 ліжко-місць. В рамках лікарні було відкрито невелике пологове відділення, стоматологічний кабінет. Була в ній і своя бухгалтерія. Лікарні, для обслуговування її потреб, було виділено машину швидкої допомоги та вантажну автомашину. Хворих обслуговував персонал лікарні чисельністю 27 осіб (з них 15 медпрацівників та 7 санітарок). В 1963 р. головним лікарем Борівської лікарні призначено Іллю Петровича Бикіра, який перебував на цьому посту до 1969 р. Разом з чоловіком на благо людей працювала і його дружина Леоніда Федорівна. Згодом Іллю Петровича на цьому посту змінили лікарі Петро Миколайович Жовкевич (1969—1973), Анатолій Анатолійович Красуцький (1973—1977), Олександр Андрійович Ковальчук (1977—1990), Володимир Климович Сорока (1991—1999). В різний час плідно працювали дитячий лікар Олександр Матвійович Кононенко, зубні лікарі Петро Юрійович Сивий, Галина Йосипівна Бикір, Галина Гнатівна Богданець. Період 70-80-х рр. є часом активної роботи лікарні як лікувального і медико-профілактичного закладу. І хоч у 80-х роках кількість ліжко-місць в Борівській дільничій лікарні скорочується до 25 та ліквідовується пологове відділення, лікарня зберігала своє значення провідного медичного закладу для значної частини південних сіл Рокитнівського району.
В 1999 р. лікарню переводять в Карпилівку, лишаючи в Боровому тільки лікарську амбулаторію та стоматологічний кабінет, де лишилися працювати 14 осіб під керівництвом В. К. Сороки. Решта персоналу Борівської лікарні була передана до новоствореної Карпилівської дільничої лікарні.
У 2011 році пройшов капітальний ремонт приміщення амбулаторії. Головним лікарем амбулаторії є Дежнюк Василь Якович, лікар стоматологічного кабінету. Працюючий персонал: лікар-терапевт, медсестри — 9, регістратор, водій, санітарки — 2, стоматологічний кабінет — 2, допоміжний працівник.
Промисловість
Борівське лісництво
Борівське лісництво засноване в 1947 р. Першим лісничим був В. Ф. Ліньов, а помічником лісничого — Семен Царук. Спочатку лісництво не мало власного окремого приміщення, а тулилося по сільських хатах (Миколи Єремейчука та Мусія Яремовича Антикала). Починаючи з 1949 p., Борівське лісництво було розміщене «біля льоху» в урочищі «Верхлистя». Лісничою тоді була Віра Архипівна Єремейчук (Сивокінь). В 1960-х pp. лісництво було перекинуте на територію, де зараз розміщена лікарня. Лісничим в цей час був Олексій Григорович Ірклієнко. В 1970-х pp. лісництво було перенесене туди, де воно знаходиться і зараз (по вул. Березнівський). Лісничим в той час був Микола Петрович Веселовський, який керував лісництвом близько 10 років. Пізніше довгий час (з 1980-х pp. аж до 2002 р.) лісничим у Боровому працював Л. В. Моцьор, а з 2002 р. цю посаду обіймає Петро Степанович Крук. Ветеранами Борівського лісництва по праву можна вважати Петра Максимовича Єремейчука, який працював тут в 1947—1989 pp. та Володимира Івановича Кляпка.
Основними напрямками в роботі лісництва завше були вирощування, збереження та впорядкування лісових насаджень, забезпечення потреб економіки нашої держави в діловій деревині, а з недавнього часу— боротьба з браконьєрськими рубками лісу, які загрожують нашому краю екологічною катастрофою.
Сільське господарство
СГПП «Промінь»
У вересні 1948 року у с. Борове був організований колгосп ім. Дзержинського. Першим головою колгоспу був Тротина Василь Михайлович. Потім на цій посаді були Нечуй — вітер, Івко, Литвиненко. Десь з 1962 року посаду голови колгоспу обіймав Петрушевський, працював до 1969 року. Потім кілька місяців головою колгоспу працював Степаненко А. З 1970 року по вересень 1983 року головою працював Богданець Павло Мартинович. З 22.11. 1983 і по даний час займає посаду голови Яремчук Іван Миколайович. Колгосп займався вирощуванням зернових і технічних культур, розведенням великої рогатої худоби. Колгосп мав млина, столярну майстерню, великий машино-тракторний парк. В середині 90-х років пройшло розпаювання колгоспних земель серед колгоспників. З 1993 року колгосп ім. Дзержинського перейменовано на колективне сільськогосподарське підприємство «Промінь», а з 1999 року на приватне сільськогосподарське підприємство «Промінь». В даний час ПСГП «Промінь» займається розведенням великої рогатої худоби.
Релігія
Свято-Михайлівський храм
Церква Архистратига Михаїла в с. Борове побудована в 1849 році за наказом Волинської духовної Консисторії від 20 листопада 1841 року за № 9719 за рахунок коштів від продажу лісу і церковного острова. Дерев'яна, на камінному фундаменті, покрита бляхою. При ній немає дзвіниці. Копії метричних книжок зберігаються з 1857 року. Садибної землі 6 десятин 710 сажнів, орної в різних місцях 16 десятин 250 сажнів. На цю землю є копія з проекту про забезпечення православного духовенства, який діяв з 1872 року, а також акту нової, відведеної для церкви землі від 1869 року, план на ці землі складений у 1872 році, зберігається в Овруцькому з'їзді Світових посередників. Церкві, крім того, віддавна належав острів, який називався «Загане», до якого входило 852 десятини і 2, 3 сажні землі, дохід від продажу лісу із цього острова пішов на користь церкви, а орною землею і сінокосом на цьому острові користувався церковний притч. На всі церковні землі була генеральна візита підписана в 1784 році 2 січня деканоп Левицьким, яка зберігалася в архіві Волинської Духовної консисторії, а копія під час пожежі згоріла. Притч церковний: священик — 300 рублів, псаломщик — 50 рублів. Для священика будинок побудований у 1864 році. У 1943 році, 8 квітня церква була спалена німцями під час Німецько-радянської війни.
На основі рішення виконавчого комітету Борівської сільської ради від 20 лютого 1990 року за № 7 було вирішено виділити общині Української Православної церкви Московського Патріархату с. Борове земельну ділянку для побудови церкви в ім'я Святого Архистратига Божого Михаїла, площею 0,20 га землі. Побудована церква була в 1992 році силами прихожан та благодійників. Дерев'яна, на камінному фундаменті, покрита бляхою, є дзвіниця. Церкву освятив архієпископ Рівненський і Острозький Іриней в лютому 1992 року. Для священика будинок побудовано у 1999 році. Всі ті земельні угіддя, які належали церкві, були відібрані радянською владою.
До 2000 р. настоятелем Свято — Михайлівського храму був отець Павел. А з 2000 року і по даний час настоятелем є о. Павел (Карпюк Павло Григорович).
Церква Євангельських Християн-баптистів
Народження Борівської церкви євангельських християн-баптистів відбулося за складних умов. На той час, а це були 30-ті роки XX ст., Україна аж ніяк не могла мріяти про незалежність, тим паче — про свободу віросповідання. Таким чином, віруючим доводилося зазнавати утисків як від влади, так і від родичів, сусідів, колег. Одначе не будемо голослівними, а перегорнімо кілька сторінок історичної книги Борівської церкви назад і прочитаймо, що вона оповідає.
Після столипінської реформи ще тривалий час кріпакам села Борове не давали земельних наділів. Селяни мали маленькі грядочки по всій окрузі за селом. А село оточували дрімучі ліси: дубові та соснові бори. Коли ж влада вирішила роздати людям землю, то на заваді стали саме ці ліси, адже щоб втілити заплановане, дерева треба було зрубати. Таким чином, із різних кінців навколишніх сіл до села потягнулися люди, щоб заробити гроші.
В одного ж чоловіка, Івана Ничипоровича Кляпка, наймитував Кузьма Мирончук. Згодом він одружився з Катериною, дочкою свого господаря. Одного разу до Мирончуків прийшов дивний чоловік із села Білки, на прізвище Лисюк. Катерина розповіла, що цей чоловік, певно, штундист, оскільки стає на коліна, заплющує очі та молиться. Коли ж про це почув Аркадій, старший син Івана Кляпка, він вирішив зустрітися з цим чоловіком. Ось вони познайомилися. Аркадій дізнався, що Лисюк має Біблію, яку постійно читає.
Минуло трохи часу, і до Борового із Хотиня та Білки завітала група віруючих. Брати та сестри по вірі читали Біблію, розмовляли, співали. Тим часом мати, дружина Івана Кляпка, розпочала читати Біблію разом із дітьми, а вечорами започаткувалися невеличкі, так би мовити, зібрання: сусіди збиралися один в одного, аби почитати Боже Слово. Так на євангельську вістку відгукнулись Іван Кляпко, Артем Юшук, Мирончуки Кузьма і Катерина, Аврам Шупрудько, Аркадій Кляпко, Микита Бричка, Дмитро Козаченко, Талимон Крук та інші. А збиралися в Топлицях: то в Аврама, то в Івана Кляпка, тому що православна церква переслідувала віруючих.
На той час (1928 рік) на території с. Борове панувала польська влада. За селом стояла армія прикордонників. Коли ж священик православної церкви дізнався, що в селі з'явилися штундисти, він домовився із комендантом, аби не дати поширитися єресі. Таким чином, на зібрання приходили солдати, забирали всіх, хто там був, арештовували, вели на допит до Паки. Там тримали віруючих по кілька днів, жінки ж носили їм їсти. Та коли заарештованих звільняли, вони дуже раділи, що постраждали за віру в Христа. Перше хрещення боровчан відбулося восени 1928 року.
Незважаючи на відсутність транспорту та й відстань, боровчани часто відвідували зібрання в Желєзниці. Для цього вони в суботу вдосвіта виходили з дому і пішки йшли до євангельського центру. Там залишалися на ночівлю у віруючих, а в неділю ішли на богослужіння. У становленні Борівської церкви важливу роль відіграли хотинчани, адже вони навчали співу. Також віруючих цієї общини відвідували білчани і холопці.
А ще хрещення проводилися у складних умовах, адже віруючі тих часів зазнавали гонінь. Коли одного разу боровчани приймали хрещення в Хотині, то тутешні хлопці повиходили з кілками і не допускали до річки. Тоді брат Самоукін владнав ситуацію, порозмовлявши із заколотниками. Пізніше брали дозвіл у влади і викликали два міліціонери, щоби стежили за порядком. 1928 року був обраний просвітер борівської общини — Аврам Шупрудько. Пізніше він був рукопокладений на служіння просвітера, а до рукопокладення хрещення та вінчання молодих проводив брат Бирюль із Сарн.
Уперше Борівська церква була зареєстрована в хаті Олексія Кляпка, де зараз дім Моцьора. Там у кімнаті певний час збиралися борівські віруючі. Коли ж село відвідав брат Сацевич із Білорусі, він згуртував усі навколишні села: Єльно, Олександрівку, Масевичі і Рокитне. Загалом налічувалося 50 членів, і таким чином Борове вийшло із сарнинської общини і приєдналося до Союзу «Церква Христусова». Брат Сацевич добився, аби дали дозвіл на реєстрацію общини в Боровому і на будівництво Дому молитви. 1937 року був розроблений план будівництва і община дістала дозвіл мати свою печатку. Незабаром Дім молитви був споруджений. Та сталася дуже сумна подія. Йшов 1939 рік. Розпочалася Друга світова війна, і в новому Домі молитви не довелося провести жодного зібрання, оскільки його спалили німці.
Під час війни християн переслідували ще жорстокіше. Робити хрещення не дозволяли, тому їх проводили вночі. Публічні зібрання теж заборонили, тому богослужіння проводили на Горохові: раз у Петра Логвинового, раз у Талимона. Очевидці розповідають, що співанки проводили майже цілу ніч і додому приходили вдосвіта. Це потрібно було із села йти на Горохову через ліс. Оскільки до війни в Україні було три союзи: баптисти, п'ятидесятники і «Церква Христусова», то після війни 1946 року всі об'єдналися в один союз — «Августовська згода» — свято єдності. Збиралися всі разом. Зареєстрували общину і зібрання проводили в Зублятині в Трохима Боюки.
З 1928 року по 1988 рік церква постійно зазнавала гонінь. Іноді вони були менш відчутні, а загалом це були жорстокі переслідування. Однак община жила і свідкувала. З Божою допомогою боровчани насадили общини в сусідніх селах, зокрема в Єльно. Як виявилося, там жив один чоловік, котрий будучи на заробітках в Аргентині, прийняв Ісуса Христа в своє серце і відтоді твердо стояв у вірі. Коли ж боровчани випадково дізналися, що там є брат у Христі, то невдовзі організували у цьому ж селі зібрання. Тутешні люди охоче слухали Боже Слово, навіть на дахи вилазили, щоб почути Господню істину. За час існування Борівської церкви ЄХБ пресвітерами були: 1928—1960 рр. — Аврам Іванович Шупрудько; 1960—1966 рр. — Федір Іванович Кляпко; 1966—1985 рр. — Аврам Іванович Шупрудько, 1985—1997 рр. — Андрій Савич Єремейчук; 1997—2008 рр. — Володимир Петрович Єремейчук; Нині, з 2008 року, пресвітерське служіння виконує Микола Петрович Крук. Після війни борівська община була зареєстрована у хатах таких братів: Трохима Боюки, Федора Кляпка, Шупрудьків Аврама, Кузьми та Олександра. З 1991 по 1993 рік проводилося будівництво теперішнього Дому молитви. 1993 рік став роком завершення і освячення нового Будинку молитви.
Сфера послуг
Відділення зв'язку
У 1960 році в с. Борове було засноване відділення зв'язку. Спочатку періодичні видання доставлялися в село завідувачем Дежнюком Миколою Павловичем самотужки з Рокитного. Потім виділили для доставки преси коня, яким привозили пресу. На той час працювали два листоноші, які доставляли пресу по хатах в с. Борове. і с. Нетреба, ці листоноші були не місцевими, тому довго в селі не затрималися. Потім стали листоношами Чорногуб Олексій Романович та Єремейчук Катерина Аврамівна. Пресу стали доставляти уже з с. Кисоричі. Потім завідувачкою стала Бричка Ганна з с. Кисоричі.
У 1967 році завідувачем став Крук Георгій Степанович і три листоноші. У 1971 році завідувачкою призначено Науменко Галину Олексіївну. Листонош було три одиниці — Сукало Катерина Іванівна, Бокеєва Катерина Іванівна, Бокеєва Катерина Андріївна, Єремейчук Катерина Аврамівна. Відділення зв'язку на той період знаходилося в приміщенні колишньої колгоспної контори. Потім стала працювати у 1981 році листоношею Кляпко Галина Андріївна, яка в 1999 р. була призначена завідувачкою відділення зв'язку по даний час. Листонош зараз 2 одиниці — Сукало Алла Володимирівна та Стрілець Людмила Василівна. Нове приміщення відділення зв'язку с. Борове було побудоване у 1989 році.
Швейна майстерня
В 1961 році в с. Борове було відкрито швейну майстерню від побуткомбінату в смт. Рокитне /директор Носачов /. Розміщалася майстерня в будинку Нестерчука Макара. Завідувачем майстерні було призначено Єремейчука Андрія Савича. Штат працівників становив всього 4 чоловіки. У 1962 році майстерню переносять у будинок Андрія Савича, а в 1963 році — у будинок Кузьменюка Олександра Арсеновича. Тоді ще приймають на роботу два працівники. У 1971 році збудовано приміщення для швейної майстерні. Штат працівників становив 6 чоловіків. З 1992 року швейна майстерня підпорядкована сільськогосподарському підприємству «Промінь» /голова І. М. Яремчук/. Штат працівників становив 8 чоловік.
З 2002 року завідувачкою майстерні призначено Кисорець Валентину Степанівну. Штат працівників становить — 4 чоловіки. З 2005 року в будинку побутових послуг працює 2 чол.
Відомі люди
Бокей Андрій Петрович [ 5 квітня 2016 у Wayback Machine.] Бокей Андрій Петрович народився в 1912 році в селі Лінчин Березнівського району Рівненської області. У 1925 році переїхав жити у село Борове Рокитнівського району Рівненської області, працював по найму. У 1943 році пішов на фронт, воював у піхотних військах Білоруського фронту, був поранений, після лікування продовжував воювати. Повернувся з війни в 1945 році. Працював лісником. Виховав п'ятеро дітей. Помер у 1989 році. Нагороди не збереглися..
Боюка Володимир Сергійович [ 5 квітня 2016 у Wayback Machine.] Боюка Володимир Сергійович народився 14 березня 1912 року в селі Борове Рокитнівського району Рівненської області. У 1941 році пішов на фронт, залишивши дома дружину і п'ятеро дітей. Воював в 672 піхотному полку. Ніс службу по відновленню пошкоджених ворогом ділянок (будівельний батальйон). З 1945—1947 рік працював на реконструкції (відновленні) танкового заводу в Березняках Челябінської області. У 1947 році повернувся додому. Працював їздовим у місцевому колгоспі. Виховав шестеро дітей. Помер 6 квітня 2007 року.
Нагороджений: Ювілейною медаллю «Сорок років Перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», медаллю «За доблестный труд в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг», пам'ятним знаком «50 років визволення України».
Букеєв Роман Політинович [ 8 квітня 2016 у Wayback Machine.] Букеєв Роман Політинович народився в селі Лінчин Березнівського району Рівненської області 1 січня 1927 року. У 1944 році був призваний польовим військкоматом на тримісячні військові навчання у м. Смоленськ. Після військових навчань під час переїзду на фронт у м. Новосибірськ, їх поїзд був підірваний німцями. Роман Політинович був поранений, довгий час лікувався у госпіталі м. Новосибірська, де йому ампутували ногу. Після госпіталізації повернувся додому. Батьки його переселилися в смт. Рокитне, а потім у с. Карпилівку Рокитнівського району. Роман Політинович ще довго лікувався в Рокитнівській лікарні, де йому відрізали ще стопу другої ноги. У 1949 році одружився і переїхав жити у село Борове Рокитнівського району. Виховав шістьох дітей. Помер в 1955 році.
Нагороджений: медаллю «За Перемогу над Німеччиною в Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», ювілейною медаллю «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», ювілейною медаллю «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», ювілейною медаллю «40 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», ювілейним знаком «50 років Визволення України».
Дежнюк Іван Захарович [ 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] Дежнюк Іван Захарович народився 6 березня 1925 року в селі Борове Рокитнівського району Рівненської області. У 1941 році був призваний на фронт. Всю війну пройшов рядовим у піхотних військах. Повернувся з війни у 1945 році. Працював у сільській раді, потім продавцем у магазині. У 1962 році пішов працювати у місцевий колгосп рахівником, а потім бухгалтером. У 1975 році одружився, виховав сина. У 1987 році пішов на заслужений відпочинок. Помер 21 травня 1999 року.
Нагороджений: Орденом «Вітчизняної війни ІІ ступеня», ювілейною медаллю «30 років перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», ювілейною медаллю «Сорок років перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», ювілейною медаллю «70 років Збройним Силам СРСР». .
Делейчук Володимир Якимович [ 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] Делейчук Володимир Якимович народився в 1905 року в селі Борове Рокитнівського району Рівненської області. У 1941 році пішов на фронт. Ніс службу по реконструкції та ремонту пошкоджених ворогом ділянок(будівельний батальйон). Повернувся з війни 27 липня 1945 року. Виховав 7 дітей, старший син загинув на війні. Працював у будівельній бригаді місцевого колгоспу. Помер 25 березня 2004 року.
Нагороджений: ювілейною медаллю «Сорок років перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», ювілейною медаллю «70 років Збройним Силам СРСР»..
Делейчук Гордій Григорович [ 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] Делейчук Гордій Григорович народився 3 січня 1918 року в селі Борове Рокитнівського району Рівненської області. У 1944 році був призваний на фронт. Був розвідником. Мав поранення і контузію, після лікування продовжував воювати. Повернувся з війни у 1945 році. Після повернення деякий час працював лісником, потім головою Карпилівського сільпо, пізніше заготівельником в цьому ж сільпо. Потім працював у місцевому колгоспі. Виховав п'ятеро дітей. Помер 10 липня 1991 року. Нагороди не збереглися..
Єремейчук Іван Пилипович [ 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] Єремейчук Іван Пилипович народився 7 квітня 1923 року в селі Борове Рокитнівського району Рівненської області. У 1944 році був призваний на фронт. Воював рядовим в артилерійських військах. У 1945 році повернувся з фронту. Працював у місцевому колгоспі. Виховав трьох дочок. Помер 16 лютого 2005 року.
Нагороджений: орденом «Вітчизняної війни», медаллю «За звільнення Варшави», ювілейною медаллю «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», ювілейною медаллю «25 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», ювілейною медаллю «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», ювілейною медаллю «40 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», ювілейною медаллю «50 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», ювілейною медаллю «50 років Збройним Силам СРСР», ювілейною медаллю «60 років Збройним Силам СРСР», ювілейною медаллю «70 років Збройним Силам СРСР», пам'ятним знаком «50 років Визволення України», медаллю «60 років визволення України від фашистських загарбників»,медаллю «Захиснику Вітчизни»..
Єремейчук Логвин Гаврилович [ 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] Єремейчук Логвин Гаврилович народився 29 жовтня 1913 року в селі Борове Рокитнівського району Рівненської області. Рік призову на фронт — 1943. Воював у піхотних військах. Повернувся з війни в 1945 році. Працював спочатку лісником, а потім у місцевому колгоспі. Виховав чотирьох дітей. Помер 31 грудня 1994 р.
Нагороджений: орденом «Вітчизняної війни ІІ ступеня», медаллю «За перемогу над Німеччиною в Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»..
Єремейчук Фадій Семенович [ 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] Єремейчук Фадій Семенович народився 29 жовтня 1913 року в селі Борове Рокитнівського району Рівненської області. Рік призову на фронт -30.10.1944 р. Воював у 160 стрілецькому полку у піхотних військах. Був поранений. Повернувся з війни у 1945 році. Працював спочатку лісником, потім працював у місцевому колгоспі. Виховав чотирьох дітей. Помер 31 грудня 1992 року.
Нагороджений: орденом «Слави ІІІ ступеня», медаллю «За відвагу», медаллю «За перемогу над Німеччиною в Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», орденом «Вітчизняної війни ІІ ступеня»,ювілейною медаллю «20 років перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», ювілейною медаллю «50 років Збройним силам СРСР», ювілейною медаллю «60 років Збройним силам СРСР»..
Кляпко Іван Стахович [ 8 квітня 2016 у Wayback Machine.] Кляпко Іван Стахович народився 1918 року в селі Борове Рокитнівського району Рівненської області. У 1944 році був призваний на фронт. Воював рядовим у піхотних військах Білоруського фронту. Повернувся з війни у 1945 році. Працював у місцевому колгоспі трактористом. Помер у 2006 році. Нагороди не збереглись..
Кляпко Петро Іванович [ 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] Кляпко Петро Іванович народився в 1910 році в селі Борове Рокитнівського району Рівненської області. Рік призову на фронт — 1944 р. Воював у піхотних військах Білоруського фронту. Помер 1993 року. Нагороди не збереглися..
Сорока Андрій Євдокимович [ 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] Сорока Андрій Євдокимович народився в 1920 році в селі Карпилівка Рокитнівського району Рівненської області. В 1944 році був призваний на фронт. Воював рядовим у піхотних військах. Повернувся з війни у 1945 році. Працював у місцевому колгоспі. Помер 30 жовтня 2001 року. Нагороди та документи не збереглись..
Сукало Петро Харитонович [ 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] Сукало Петро Харитонович народився 10 березня 1920 року в селі Борове Рокитнівського району Рівненської області. 15 березня 1945 року був призваний на фронт. Воював рядовим у піхотних військах. Повернувся з війни у 1946 році. Більшу частину післявоєнного життя працював у Рокитнівській пересувній механізованій колоні (ПМК — 180) бульдозеристом. Виховав доньку. Помер 25 травня 2007 року.
Нагороджений: медаллю «За перемогу над Німеччиною в Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», ювілейною медаллю «20 років перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», медаллю «40 років перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», ювілейною медаллю «50 років Збройним силам СРСР», ювілейною медаллю «60 років Збройним силам СРСР», медаллю «60 років визволення України від фашистських загарбників»,відзнакою Президента України — медаллю «Захиснику Вітчизни»..
Уродженці села
Відомою особистістю нашого села є Кульпач Єва Фадіївна — депутат Верховної Ради СРСР. Народилася 12 серпня 1944 р. в селі Борове в сім'ї колгоспників. В 1963 році закінчила Борівську середню школу. В 1964 році закінчила Рівненське кооперативне училище, і здобула професію продавця. З 1965 року працювала в продовольчому магазині с. Борове. У 1984 році була обрана депутатом до Верховної Ради СРСР від Сарненського виборчого округу. Безпартійна. Нагороджена орденом «Знак Почета» Указом Президії Верховної Ради СРСР, значками «Отличник советской потребительской кооперации», «Ударник одинадцатой пятилетки», медаллю «Ветеран праці».
Примітки
- Коханевич В. Н. Топоніміка і легенди Рокитнівщини: наук.– пізнав. посіб. / В. Н. Коханевич. — Рокитне, 2005. — 75 с.: іл.
- Історія міст і сіл Української РСР. Т. 26 т. Ровенская область. — К.: Голов. Ред. Укр.рад.енцикл. АН УРСР,1973.- с.539
- Пам'ятки історії Рокитнівського району [Електронний ресурс] / Вікіпедія Вільна енциклопедія.- Електрон. Дані.- 2013. — Режим доступу: Пам'ятки історії Рокитнівського району . — Назва з екрана.
- . Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 6 листопада 2016.
- Борове, Рокитнівський район, Рівненська область [Електронний ресурс] / Історична Волинь. Електрон. дані. . — 2014. — Режим доступу: http://istvolyn.info/index.php?option=com_content&view=article&id=4588:2014-04-29-13-36-19&catid=58:2013-12-24-09-57-13&Itemid=17 [ 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 лютого 2019.
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 лютого 2019.
- Боровська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів [Електронний ресурс] / Відділ освіти Рокитнівської РДА. — Електрон. дані. — Режим доступу: http://borove-school.edukit.rv.ua/informaciya_pro_zaklad/istoriya/ [ 3 квітня 2016 у Wayback Machine.] — Назва з екрана.
- Історія Борівської публічно — шкільної бібліотеки [Електронний ресурс] / Публічно — шкільна бібліотека с. Борове. — Електрон. дані. — 2014. — Режим доступу: http://borovelibr.at.ua/index/storinkami_istoriji/0-16— Назва з екрана.
- Сарненська єпархія. Українська православна церква. — [Сарни], [2009]. — 30 с.
- Інформація надана дочкою Бокей Катериною Андріївною
- Інформація надана дочкою Делейчук Євою Володимирівною
- Інформація надана сином Букеєвим Анатолієм Романовичем.
- Інформація надана дружиною Дежнюк Уляною Іванівною
- Інформація надана сином Делейчук Іваном Володимировичем
- Інформація надана дочкою Єремейчук Вірою Гордіївною
- Інформація надана дочкою Єремейчук Євою Іванівною
- Інформація надана дочкою Єремейчук Ганною Логвинівною
- Інформація надана дочкою Крук Катериною Фадіївною
- Інформація надана дочкою Моцьор Марією Іванівною
- Інформація надана дочкою Боюкою Євою Петрівною
- Інформація надана дочкою Єремейчук Євою Андріївною
- Інформація надана дочкою Павлушенко Ганною Петрівною
Посилання
- Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
- Погода в селі Борове [ 16 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Бокей Андрій Петрович [ 5 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Боюка Володимир Сергійович [ 5 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Букеєв Роман Політинович [ 8 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Дежнюк Іван Захарович [ 14 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Делейчук Володимир Якимович [ 14 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Делейчук Гордій Григорович [ 23 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Єремейчук Іван Пилипович [ 23 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Єремейчук Логвин Гаврилович [ 23 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Єремейчук Фадій Семенович [ 23 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Кляпко Іван Стахович [ 8 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Кляпко Петро Іванович [ 23 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Сорока Андрій Євдокимович [ 23 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Сукало Петро Харитонович [ 23 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Джерела
- Коханевич В. Н. Топоніміка і легенди Рокитнівщини: наук.–пізнав. посіб. / В. Н. Коханевич. — Рокитне, 2005. — 75 с.: іл.
- Борове, Рокитнівський район, Рівненська область [Електронний ресурс] / Історична Волинь. Електрон. дані.
- Пам'ятки історії Рокитнівського району [Електронний ресурс] / Вікіпедія Вільна енциклопедія. — Електрон. Дані. — 2013. — Режим доступу:
- Історія міст і сіл Української РСР .Т 26 т. Ровенская область. — К.: Голов. Ред. Укр.рад.енцикл. АН УРСР,1973.- с.539
- Памятники истории и культуры Украинськой ССР. Каталог — справочник. К.,Наукова думка, С.438
Посилання
- Облікова картка с. Борове. Верховна Рада України. оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
- Борівська сільська рада Рокитнівський район Рівненська область [Електронний ресурс] / Рокитнівська районна рада. — Електрон. дані. — 2013. [ 4 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Історія с. Борове [Електронний ресурс] / Публічно — шкільна бібліотека с. Борове. — Електрон. дані. — 2014. [ 24 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Боровська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів [Електронний ресурс] / Відділ освіти Рокитнівської РДА. [ 3 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Borove selo v Ukrayini u Rokitnivskij selishnij gromadi Sarnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Naselennya stanovit 1822 osib selo Borove Krayina Ukrayina Oblast Rivnenska oblast Rajon Sarnenskij rajon Gromada Rokitnivska selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1545 Naselennya 1822 Plosha 90 348 km Gustota naselennya 20 17 osib km Poshtovij indeks 34263 Telefonnij kod 380 3635 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 05 44 pn sh 27 12 59 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 187 m Misceva vlada Adresa radi 34200 Rivnenska obl Sarnenskij r n smt Rokitne vul Nezalezhnosti 15 Karta Borove Borove Mapa Borove u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Borove GeografiyaNa pivnichnomu zahodi vid sela bere pochatok richka Bereznicya prava pritoka Bobra IstoriyaBorove selo do 2020 administrativnij centr odnojmennoyi silskoyi radi Roztashovane za 23 km vid zaliznichnoyi stanciyi Rokitne Volinske Persha pismova zgadka pro selo Borove nalezhit do 1545 roku Nazva sela pohodit vid slova bor lis Adzhe selo z usih storin otochene gustim lisom Na polyah i lukah u zemli zustrichayutsya zalishki derev yaki svidchat pro te sho ne duzhe davno na danomu misci buv lis Navit na takij fakt mozhut vkazati miscevi starozhili nibi ryatuyuchis vid mongolo tatar pershi meshkanci majbutnogo sela zajshli v drimuchij lis zasnuvali selo i dali nazvu Borove Selo Borove maye bagatu i davnyu istoriyu Viniklo vono u zv yazku z tataro mongolskimi nashestyami na starodavnyu zemlyu drevlyan V knizi Teodorovicha govoritsya Selo Borove kak imenie knyagini iz roda Putivlskih upominaetsya v akte ot 1545 goda v opisi Ovruchskogo zamka s ischisleniem pripisannih k nemu meshan boyar krestyan zemel a takzhe s ischisleniem povinnostej danej Vid rodu Putivlskih vono zgodom perehodit u spadshinu do Ivana Chartorijskogo predstavnika davnogo knyazivskogo rodu i odnogo z najbilshih magnativ shlyahetskoyi Polshi Piznishe Chartorijski prodali selo z usima jogo ugiddyami za 500 kip groshej 1500 carskih rubliv voyevodi Bogdanu Koreckomu Akt prodazhu datuyetsya 21 serpnya 1579 roku Vid sina Bogdana Koreckogo Ioakima selo perejshlo u vlasnist Evstahiya Tishkevicha Logojskogo Brestskogo pidkomariya Z imenem cogo feodala pov yazane skasuvannya panshini v seli posilennya roli miscevogo samovryaduvannya upravlinnya selom bulo v rukah vijska i selyan Ne ominuli nashogo krayu i podiyi pov yazani z vizvolnoyu borotboyu pid provodom B Hmelnickogo u 1648 1957 rr V 1648 roci selyani vistupali proti shlyahti U period 1917 1921 rr selo opinilosya pid vplivom revolyucijnih podij hocha aktivnoyi uchasti selyani v cih podiyah ne brali V rezultati drugogo podilu Polshi selo Borove yak i vsya navkolishnya teritoriya vidijshlo do Kisorickoyi volostiOvruckogo povitu Z 1920 r selo vhodit do skladu Sarnenskogo povitu Podilskogo voyevodstva Za rishennyam Rizkogo mirnogo dogovoru vid 18 bereznya 1921 roku selo vidijshlo do Polshi i opinilos v prikordonnij zoni Pislya ukladennya Rizkogo dogovoru kordon majzhe zbigavsya iz ninishnim kordonom mizh Zhitomirshinoyu i Rivnenshinoyu 2 listopada 1921 r u Borovomu zupinilasya na nochivlyu Volinska grupa komanduvach Yurij Tyutyunnik Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki yaka nevdovzi mala virushiti u Listopadovij rejd Zvidsi grupa virushila u rejd 4 listopada Pered tim yak vona mala virushiti Yurij Tyutyunnik zvernuvsya do kozakiv iz promovoyu pislya yakoyi zachitav zvernennya do nih Golovnogo Otamana Simona Petlyuri V 30 h rokah u skladi Sarnenskogo povitu selo vhodit do Volinskogo voyevodstva Pislya vstanovlennya komunistichnogo rezhimu 17 veresnya 1939 roku naprikinci roku organizovana silska rada v skladi sela Borove i prileglih do nogo hutoriv yaka vhodila do skladu novoutvorenogo Rokitnivskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti V comu zh roci zasnovane Borivske lisnictvo Rokitnivskogo DLG Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni na teritoriyi sela Borove diyali taki formuvannya zagin osoblivogo priznachennya Kapitana Grishi Dyugerbiya Tanajovicha Uzdenova zagin osoblivogo priznachennya Peremozhci Dmitra Medvedyeva zagin Ivana Ivanovicha Shitova formuvannya Poliska Sich Tarasa Bulbi Borovcya 93 borovciv buli uchasnikami formuvan OUN UPA U roki Nimecko radyanskoyi vijni za te sho selyani dopomagali partizanskim zagonam D M Medvedyeva i S A Kovpaka nacisti zakatuvali 386 zhiteliv spalili vsi hati 1943 rik 8 kvitnya Subota Svyato Blagovisnik Na frontah Nimecko radyanskoyi vijni voyuvalo 64 odnoselciv za bojovi zaslugi 28 z nih nagorodzheno ordenami j medalyami 36 meshkanciv zaginuli Pislya zakinchennya vijni selyani pristupili do vidbudovi narodnogo gospodarstva V pershi pislyavoyenni roki rozpochalas kolektivizaciya u seli Organizuvali kolgosp im Dzerzhinskogo 14 zhovtnya 1948 roku Golovoyu kolgospu priznachili Kruka Korniya Yuhimovicha a golovoyu revizijnoyi komisiyi Delejchuka Gordiya Grigorovicha Kompartijna organizaciya stvorena v 1949 roci U 1949 roci v s Borove vidkrito silskij klub biblioteku Na teritoriyi sela Borove bulo vstanovleno pogruddya F E Dzerdzhinskomu ta obelisk zagiblim pid chas Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni zahisnikam sela Volodimiru Shabanovu ta uzbeku partizanu pidrivniku Babadzhanu Ishchanovu Nepodalik vid sela roztashovana botanichna pam yatka prirodi urochishe Netreba 05 02 1965 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR peredano Borivsku silradu Dubrovickogo rajonu do skladu Volodimireckogo rajonu Na danij chas v seli Borove prozhivaye 1835 zhiteliv Nini v seli Borove diye SGPP Promin zagalnoosvitnya navchalna shkola I III st likarska ambulatoriya budinok kulturi biblioteka lisnictvo budinok pobutu viddilennya zv yazku dityachij sadochok sitka magaziniv Funkcionuye Svyato Mihajlivska cerkva ta cerkva yevangelskih hristiyan baptistiv Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 722 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Rivnenskoyi oblasti uvijshlo do skladu Rokitnivskoyi selishnoyi gromadi NaselennyaZa perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkalo 1 814 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 89 rosijska 0 11 Osvita ta kulturaBorivska ZOSh I III st Period Rosijskoyi imperiyi Zdavna nash kraj buv vazhkodostupnoyu lisovoyu teritoriyeyu sho rozkinuvsya sered chislennih rik i bolit viddalenoyu vid velikih kulturnih centriv Tomu osvitni zakladi na terenah nashogo krayu dovgij chas buli vidsutni i pershi shkoli na terenah Pivnichno Shidnoyi Rivnenshini poyavilisya lishe v drugij polovini XIX stolittya Osvitnya sitka spochatku rozvivalasya dosit povilno i na pochatkah mala formu odnoklasnih parafiyalnih shkil yaki diyali po bilshih selah Odnim iz takih sil bulo Borove tomu mozhna tverditi sho istoriya Borivskoyi shkoli syagaye svoyim korinnyam v XX stolittya Parafiyalni shkoli stvoryuvalisya pri cerkvah i yak pravilo obov yazki vchitelya vikonuvav svyashenik V takogo rodu shkolah vchili chitati pisati rahuvati a takozh navchali Zakonu Bozhomu Odnak ne vsi diti mali mozhlivist vidviduvati shkolu ne puskali batki bo ne hotili vidrivati ditej vid roboti po gospodarstvu ne bulo v sho odyagnutisya i vzutisya obmezhena mistkist shkoli tosho Tomu bilshist zhiteliv Borovogo buli nepismennimi Za chasiv II Rechi Pospolitoyi 1920 1939 Stanovishe desho zminilosya v 20 30 h rr XX st koli na terenah Zahidnoyi Ukrayini zapanuvala Polsha Todi bula stvorena bilsh rozgaluzhena sitka chotiri i semiklasnih zagalnoosvitnih povshehnih shkil yaki utrimuvalisya za rahunok derzhavi Movoyu vikladannya v perevazhnij bilshosti cih shkil bula polska mova V Sarnah isnuvala gimnaziya ale navchannya tam bulo platnim Odnak ne divlyachis na rozshirennya merezhi osvitnih zakladiv znachna chastina naselennya prodovzhuvala zalishatisya nepismennoyu V Borovomu takozh bula shkola yaka spochatku znahodilasya v hati yevreya Shmilika potim gromadskim koshtom zbudovano specialne primishennya dlya pochatkovoyi 1 klasnoyi shkoli na misci teperishnoyi shvejnoyi majsterni yaku vidviduvali blizko 50 uchniv Navchannya velosya na polskij movi i vchila ditej odna vchitelka Yuliya Pavlivna Simonovich Kriz voyenne liholittya 1939 1945 Z veresnya 1939 r za pershih bilshovikiv u hati soltisa Fedota bulo stvoreno punkt navchannya hlopciv doprizovnikiv rosijskoyi movi Prodovzhuvala svoyu robotu pochatkova shkola ale navchannya velosya vzhe i ukrayinskoyu movoyu Pominyavsya i zmist navchannya bo nova vlada pragnula vikoristati shkolu yak odin iz instrumentiv zakriplennya potribnih yij idej ta vihovannya viddanih yij kadriv Shkola diyala vzhe v kilkoh primishennyah v centri sela na hutorah Zamostya Zublyatin Verhlistya Toplishe V skladi ciyeyi shkoli narahovuvalisya 2 dennih i 5 vechirnih klasiv u yakih narahovuvalosya po 35 40 uchniv Vechirni klasi vchili 5 vchiteliv zokrema Shedrina Mariya Oleksandrivna ta Antonchik Petro Mihajlovich Tyazhkogo udaru shkilnictvu zavdala rosijsko nimecka vijna 1941 1945 rr U roki vijni shkola v Borovomu ne pracyuvala Prichinami cogo buli planomirne znishennya nacistami osvitnih zakladiv yaki chasto vikoristovuvalisya yak kazarmi nepevne stanovishe naselennya Borovogo yake potrapilo v sferu protiborstva riznogo rodu zbrojnih formuvan znishennya nimeckimi karatelyami znachnoyi chastini sela vidsutnist bud yakogo materialnogo i kadrovogo zabezpechennya Borivskoyi shkoli Shkola v 1945 1990 rokah Po vijni selo pochalo vidrodzhuvatisya a razom iz nim pochala vidrodzhuvatisya i Borivska shkola V listopadi grudni 1945 r v selo pochali povertatisya frontoviki Odin z nih Mikola Leontijovich Levkovich Klyapko mav 7 klasnu osvitu zaochno navchavsya v Kostopilskij pedagogichnij shkoli stav organizatorom shkoli Todishnij zaviduvach Rokitnivskogo viddilu narodnoyi osviti Stepan Iudovich Puhlich doruchaye jomu oblikuvati vsih ditej shkilnogo viku i priznachaye Mikolu Leontijovicha Zaviduvachem Borivskoyi pochatkovoyi shkoli yaka pochala pracyuvati z 19 lyutogo 1946 r na hutori Perevora Selo bulo rozkidane po hutorah yaki buli rozkidani daleko odin vid odnogo i tomu navchannyam buli ohopleni lishe diti yaki zhili na comu hutori i nedaleko vid nogo Lyudi hati yakih zbereglisya ohoche vidpuskali kimnati dlya navchannya ditej A tomu j persha povoyenna shkola diyala v hati Makara Josipovicha Nesterchuka V pershomu povoyennomu klasi navchalisya blizko 50 ditej vikom vid 8 do 15 rokiv Umovi navchannya buli dosit vazhki parti robili sami batki ta starshi uchni na vsih uchniv bulo vsogo 2 bukvari zoshiti robili iz starih gazet ta obgortkovogo paperu bulo vidsutnye kancpriladdya V tomu zh 1946 r poyavilisya klasi na hut Toplishe Carova Gorohova i Zamlinnye a v 1947 1948 rr navchannya velosya i na hutorah Makovishe Zublyatin Dubrova Pidluta Verhlistya Zamostye Spochatku ditok vchili bilsh gramotni zhiteli s Borovogo Oleksandra Artemivna Delejchuk na hut Dubrova Yeva Homivna Yeremejchuk na hut Verhlistya Mikola Leontijovich Klyapko ta Yeva Petrivna Yeremejchuk na hutorah Perevora Toplisha ta Makovisha Semen Titovich Kruk na hut Zamostye Galina Illivna Yeremejchuk na hut Zublyatin Illya Kruk na hut Gorohova Katerina Fedotivna Dezhnyuk ta Adam Fedorovich Kruk Pochinayuchi z 1947 r u selo priyizhdzhayut vchiteli yaki mayut specialnu pedagogichnu osvitu Ce Lyubov Ivanivna Krohmal Olga Arsenivna Shmatok po cholovikovi Kruk Lidiya Grigorivna Shvidchenko Groza V 1948 r priyihali Panas Ivanovich Hazhanec ta Galina Mikitivna Slyusarenko yaka nevdovzi stala jogo druzhinoyu Voni pochinayut pracyuvati na hut Gorohova de navchali blizko 80 pershoklasnikiv Cherez zbilshennya kilkosti klasiv ta rozkidanist sela po hutorah v 1948 r organizovano dvi pochatkovi shkoli Gorohivsku zaviduvach P I Hazhanec ta Borivsku zaviduvachka L G Shvidchenko Vidrazu po vijni vchitelyam pracyuvati bulo duzhe vazhko Vchiteliv ne vistachalo a tomu dovodilos pracyuvati v 2 3 zmini Specialnogo primishennya ne bulo tomu dovodilosya zajmatisya v nevelikih kimnatah privatnih budinkiv a v klasah bulo po 35 50 riznokalibernih uchniv vikom vid 8 do 15 rokiv V susidnij kimnati mogli buti shumi yaki ne spriyali polipshennyu navchannya krichali mali diti layalisya gospodari tovkli proso v stupah abo mololi na zhornah tkali polotno a na svyata lunali muzika i spivi tosho Ne vsi batki rozumili znachennya osviti posilayuchi svoyih ditej v shkolu lishe 2 3 razi na tizhden bo reshtu chasu yim dovodilosya vikonuvati rizni roboti po gospodarstvu Cheredi dlya vipasu hudobi she ne buli organizovani i kozhne gospodarstvo same paslo svoyu hudobu ovec svinej kachok gusej Yasel takozh ne bulo a batki majzhe kozhen den musili hoditi na robotu osoblivo kolgospniki a tomu sprava doglyadu za malyukami yak pravilo padala na plechi starshih ditej Tomu bagatom dityam brakuvalo chasu i sil dlya bilsh yakisnogo navchannya Ale hoch v pershi povoyenni roki vidchuvavsya gostrij brak fahivciv pedagogiv zusillyami pershih vchiteliv entuziastiv negramotnist v Borovomu postupovo likvidovuvalasya i piznishe v seli ne vmili chitati i pisati lishe odinici hoch v pershi roki na klas z 30 40 ditej vidilyalisya po 2 bukvariki 2 zoshiti ta 2 olivci Chasto diti sami robili zoshiti z obgortkovogo paperu abo starih gazet sami varili chornilo dlya pisannya sami skubali pir ya z gusakiv Ne bulo part ta inshih neobhidnih mebliv ale bilshist lyudej vchilasya bo hotila togo V 1949 r bulo vidkrito 5 j klas yakij zajmavsya v hati Petra Haritonovicha Sukala Ce faktichno i stalo pochatkom Borivskoyi semirichnoyi shkoli pershim direktorom yakoyi stala Lidiya Grigorivna Shvidchenko V tomu zh roci na fundamenti spalenoyi cerkvi rozpochalosya budivnictvo novogo primishennya dlya shkoli semirichki dokumenti i materiali na neyi pochali zbiratisya she v 1948 r Zanyattya v comu primishenni rozpochalisya v 1952 r Stvorennyu povnocinnoyi semirichki spriyalo takozh viselennya bilshovikami bilshosti naselennya z hutoriv do sela sho dalo mozhlivist skorotiti dorogu ditej do shkoli i skupchiti vsi klasi v odnomu misci Do togo zh pochinayuchi z 1950 r do Borovogo pochali postijno skerovuvatisya novi vchiteli chastina z yakih znajshla tut svoyu dolyu i nazavzhdi zalishilasya v Borovomu Roboti dlya nih vistachalo v nakazi po shkoli 8 vid 10 11 1953 r govoritsya pro te sho vchitelyam Slyusarenko G M ta Krohmal L I doruchayetsya navchiti po 12 nepismennih Morozovij K R Kruk O A Danko N I 11 nepismennih Timchenko G G 7 nepismennih Makarevichu V A 8 nepismennih V 1954 r Borivska semirichka bula reorganizovana v serednyu shkolu do yakoyi pochali hoditi she j starshoklasniki iz susidnih sil Karpilivki ta Netrebi V 1957 r vidbuvsya pershij vipusk 10 klasu 21 uchen Poryad iz dennoyu shkoloyu pracyuvala i vechirnya shkola silskoyi molodi a v 1964 r bulo vidkrito v shkoli konsultpunkt vid Rokitnivskoyi zaochnoyi shkoli Odnim iz pokaznikiv yakosti roboti Borivskoyi shkoli stala poyava v yiyi stinah vchiteliv yiyi vipusknikiv A na kinec 1999 2000 navchalnogo roku iz 39 vchiteliv Borivskoyi shkoli 26 buli yiyi vipusknikami Postupovo v shkoli formuvalisya cili vchitelski rodini Potrohu rozvivalasya i materialna baza shkoli Poyavilosya nove priladdya v shkilnih kabinetah a v 1960 r bulo dobudovano 6 klasnih kimnat bibliotechnu kimnatu ta sportzal Z kincya grudnya 1971 r rozpochato budivnictvo yidalni ta majsterni yake nevdovzi bulo zavershene Cih primishen bulo dostatno do kincya 1970 h rr ale na pochatku 1980 h u zv yazku zi zbilshennyam kilkosti uchniv vinikla potreba znovu rozshiriti shkolu U 1982 r rozpochalosya budivnictvo novogo shkilnogo primishennya u yakomu shkola znahoditsya i doteper Budivnictvo trivalo majzhe dva roki i vzhe 1 veresnya 1984 r koridori novoyi shkoli zapolonila galasliva ditvora Suchasnij stan Rozshiryuvalasya materialna baza i piznishe a v 2002 2003 navchalnomu roci v shkoli poyavivsya ustatkovanij suchasnim obladnannyam U 2005 roci direktorom shkoli priznacheno Rudik Larisu Petrivnu zavuchem Martinyuk Lyudmilu Mikolayivnu U 2007 roci vchiteliv pracyuye 33 chol 30 chol z vishoyu osvitoyu 3 chol mayut serednyu specialnu osvitu U 2009 roci direktorom priznachayut Yeremejchuka Oleksandra Oleksandrovicha zavuchem zalishilasya Martinyuk Lyudmila Mikolayivna Na 2011 rik pracyuye v shkoli 34 vchiteli z vishoyu osvitoyu 33 chol 1 chol maye serednyu specialnu osvitu Spisok zaviduvachiv ta direktoriv Borivskoyi pochatkovoyi semirichnoyi taserednoyi zagalnoosvitnoyi I III st shkil 1 Klyapko Mikola Leontijovich zaviduvach Borivskoyi pochatkovoyi shkoli 2 Shvidenko Lidiya Grigorivna zaviduvachka Borivskoyi shkoli zgodo direktor Borivskoyi semirichnoyi shkoli 3 Hazhanec Panas Ivanovich zaviduvach Gorohivskoyi pochatkovoyi shkoli 4 Yanush Oleksandra direktor Borivskoyi semirichnoyi shkoli 5 Nosenko Rayisa Ivanivna 6 Solockij Radion 7 Timchenko Galina Gavrilivna 8 Prishepa Anatolij Ivanovich 2953 1957 direktor Borivskoyi semirichnoyi shkoli zgodom direktor Borivskoyi serednoyi shkoli 9 Andrushenko Galina Grigorivna 1957 1958 10 Pivtorackij Volodimir 1958 1959 11 Melnichenko Yaroslav Mihajlovich 1959 1961 12 Litovchenko Volodimir Stepanovich 1961 1962 13 Shepilov Vasil Volodimirovich 1962 1965 14 Turchinskij Arka dij Musijovich 1965 1967 15 Rudik Mikola Luk yanovich 1967 1971 16 Karpovec Petro Semenovich 1971 1974 17 Budzilo Leshuk Yevgeniya Yuhimivna 1974 1977 18 Litvin Mikola Antonovich 1977 1984 19 Petruk Vasil Borisovich 1984 1986 20 Didenko Oleksandr Vasilovich 1986 1989 21 Litvin Ganna Oleksandrivna 1989 2003 22 Rudik Larisa Petrivna 2003 2009 23 Yeremejchuk Oleksandr Oleksandrovich 2009 Navchannya v zagalnoosvitnij shkoli zdijsnyuyetsya za takimi napryamkami tehnologichnij istoriko filologichnij Pedagogichnij kolektiv zabezpechuye visokij riven rozvitku zdibnostej obdaruvan i talantiv povnocinnogo vihovannya ditej Golovna meta shkoli intensifikaciya navchalno vihovnogo procesu na osnovi vikoristannya novih pedagogichnih tehnologij Shlyahi i zasobi realizaciyi programi nacionalnogo vihovannya molodi Rivnenshini na 2008 2020 rr u navchalnomu zakladi Uchni shkoli ye shorichnimi uchasnikami i prizerami rajonnih ta oblasnih olimpiad konkursiv zahistu naukovo doslidnickih robit MAN Tradicijnimi ye zagalnoshkilni svyata Svyato turizmu Svyato vrozhayu Mis shkoli Svyato materi Kozacki zabavi Starti nadij Dityachij sadochok Doshkilne ditinstvo korotkij ale vazhlivij period stanovlennya osobistosti Uzhe v dityachomu sadochku ditina zdobuvaye pochatkovi znannya pro navkolishnye zhittya u neyi pochinaye formuvatisya pevne vidnoshennya do lyudej do praci viroblyayutsya navichki i pravilnoyi povedinki formuyetsya harakter Dityachij sadochok Berizka vidkrito u 1984 roci Do cogo chasu v seli funkcionuvali yasli Spochatku sadochok buv na utrimanni miscevogo kolgospu im Dzerzhinskogo Na toj chas diyalo tri grupi yaki skladali 65 ditej V lipni 1992 roku dityachij sadok Berizka peredano na rajonnij viddil osviti Kilkisnij sklad zmenshivsya do 1 grupi bulo skorocheno kilkist shtatnih pracivnikiv do 6 cholovik zaviduvachka vihovatel 1 pomichnik vihovatelya 1 pralya 1 storozh 1 kuhar 1 U 2002 roci u dityachomu sadku Berizka provedene parove opalennya U 2003 roci kilkisnij sklad ditej zbilshivsya tomu sformovano dvi grupi ditej kilkist shtatnih pracivnikiv zbilshilasya do 8 mi cholovik zaviduvachka vihovateliv 2 pomichnikiv vihovatelya 2 pralya storozh kuhar U 2006 roci kilkisnij sklad pracivnikiv zbilshivsya zaviduvachka vihovateli 4 na povnu stavku 3 na 0 5 st 1 pomichnikiv vihovatelya 3 2 na povnu stavku 1 na 0 25 st pralya storozh kuhariv 2 na 0 5 st U 2008 roci u dityachomu sadku sformovano tri grupi ditej yaki sklali 67 ditej Kilkisnij sklad pracivnikiv zbilshivsya zaviduvachka vihovateliv 6 z nih 4 pracyuyut na povnu stavku 2 na 0 75 st pomichnikiv vihovatelya 3 psiholog na 0 5 st kuhari 3 na 0 5 st pralya na 0 75 st storozhi 2 na 0 5 st dvirniki 2 na 0 75 st 1 na 0 25 1 zavgosp na 0 5 st Budinok kulturi U 1949 roci v s Borove vidkrito silskij klub Vin znahodivsya na centralnij vulici sela Ce bula nevelika hatina yaka zgodom stala silskoyu hlibopekarneyu A v 1957 roci pobuduvali nove primishennya silskogo klubu v centri sela Ce primishennya uzhe bulo nabagato bilshim nizh poperednye V klubi znahodilasya biblioteka buv velikij kinozal Na pochatku 1972 roku zaviduvala klubom Yeremejchuk Vira Gordiyivna Krim neyi v shtat pracivnikiv vhodiv hudozhnij kerivnik i tehpracivnik V 1974 roci zav klubom staye Delejchuk Mikola Fedorovich V 1980 roci cyu posadu znovu obijmaye Yeremejchuk Vira Gordiyivna Z 1984 roku na posadu zaviduvacha klubu povertayetsya Delejchuk M F A v 1986 roci pobuduvali novij dvopoverhovij uzhe budinok kulturi Z 1990 roku direktorom budinku kulturi staye Brichka Volodimir Vasilovich Z 1998 roku direktorom staye Brichka Nina Adamivna yaka do cogo obijmala posadu hudozhnogo kerivnika U 2011 roci posadu direktora silskogo budinku kulturi obijmaye Brichka Vasilina Petrivna u shtat pracivnikiv vhodit hudozhnij kerivnik ta 1 5 stavki tehpracivnika Biblioteka U kozhnij krayini u rizni periodi biblioteki vikonuvali vazhlivu derzhavnu misiyu buti dzerkalom i pam yattyu narodu derzhavi centrami yiyi duhovnosti Biblioteki vihovuyut u koristuvachiv shanoblive stavlennya do nacionalnoyi gidnosti lyudini yiyi kulturi i movi namagayutsya stati centrami vidrodzhennya nacionalnih tradicij zvichayiv zberezhennya istoriyi Ukrayini istoriyi nashogo poliskogo krayu Spokij i vidpochinok pripliv sil vidnajde u biblioteci kozhnij U roki pislyavoyennoyi rozruhi pochalasya vidbudova narodnogo gospodarstva Vinikla potreba vidrodzhuvati i kulturu Ukrayini Po mistah i selah stali vidkrivatisya biblioteki Tak u berezni 1949 roku bula zasnovana biblioteka u malovnichomu poliskomu seli Borove sho na pivdni rajonu Biblioteka zajmala odnu kimnatu u zhitlovomu budinku gospodariv yakogo bulo vislano iz sela Knizhkovij fond biblioteki buv nevelikij narahovuvav kilka soten knig Trohi piznishe bulo organizovano dvi peresuvki Z chasom biblioteku bulo pereneseno u bilsh prostore primishennya knizhkovij fond postupovo popovnyuvavsya novoyu literaturoyu i meshkanci sela iz zadovolennyam vidviduvali biblioteku Bibliotekar Puj Lyudmila Ivanivna zavzhdi privitno zustrichala svoyih vidviduvachiv zavzhdi dopomagala yim pidibrati potribnu knigu U 1957 roci u seli bulo zbudovano novij klub a v nomu vidvedeno kimnatu pid biblioteku V comu zh roci v novu biblioteku priznachili zaviduvachkoyu Fesenko Lyudmilu Mikolayivnu specialista z vishoyu osvitoyu Zgodom tut stala pracyuvati Kontovska Olena Mikolayivna Knizhkovij fond uzhe na toj chas stanoviv 4000 primirnikiv knig a kilkist chitachiv 600 chol Na 01 01 1964 roku knizhkovij fond stanoviv 4329 primirnikiv a kilkist koristuvachiv zrosla do 759 cholovik U 1971 roci zaviduvachkoyu Borivskoyu biblioteki priznacheno Delejchuk Nadiyu Gordiyivnu Chas ide zapiti koristuvachiv biblioteki zrostayut tomu zrostaye i knizhkovij fond yakij stanovit uzhe 6635 primirnikiv Z 1977 roku v biblioteku priznacheno uzhe dvoh pracivnikiv na 1 5 stavki Majster Galinu Ivanivnu zaviduvacha ta Nesterchuk Gannu Yakivnu Velike garne primishennya uzhe budinku kulturi a v nomu na drugomu poversi rozmistilasya prostora biblioteka pobudovana v seli u 1985 roci Pracyuvali na toj chas u biblioteci zaviduvachkoyu Chubik Galina ta Nesterchuk Ganna Yakivna Na toj chas knizhkovij fond stanoviv uzhe 15 278 primirnikiv Dev yanosti roki dvadcyatogo stolittya Ukrayina staye nezalezhnoyu derzhavoyu Finansova kriza Zanepad kulturi Pislya 1996 roku shtat pracivnikiv Borivskoyi silskoyi biblioteki skorochuyetsya a v deyakih selah biblioteki vzagali zakrivayutsya V biblioteci zalishayetsya pracyuvati Fomenko Svitlana Ivanivna na stavku a zgodom na 0 75 stavki Knizhkovij fond stanoviv 16 800 primirnikiv Prohodit dekilka rokiv nezalezhna Ukrayina finansovo zmicnila i kulturu znovu stali vidrodzhuvati Na pochatku 2003 roku vidbulosya ob yednannya publichnih bibliotek iz shkilnimi bibliotekami vidnini voni stali nazivatis publichno shkilnimi bibliotekami V publichno shkilnij biblioteci pracyuye zaviduvachkoyu Dovgal Valentina Volodimirivna na 0 75 stavki ta Fomenko Svitlana Ivanivna na 0 5 stavki Shkilnim abonementom zaviduye Yeremejchuk Valentina Mikolayivna na 0 75 stavki Kilkist chitachiv na toj chas stanovit 700 cholovik zagalnij knizhkovij fond 28 tisyach primirnikiv U 2007 roci bibliotekar shkilnogo abonementu perevedenij na povnu stavku Naprikinci 2009 roku pracivniki PShB buli perevedeni na povni stavki Na danij chas zagalnij knizhkovij fond stanovit 26767 primirnikiv kilkist chitachiv za yedinoyu reyestracijnoyu kartotekoyu 905 cholovik Na suchasnomu stani v diyalnosti biblioteki vidbulisya zmini biblioteka stala komp yuterizovanoyu Zavdyaki programi Bibliomist u 2011 roci biblioteka otrimala dva komp yuteri yaki vstanovleni v shkilnomu viddili biblioteki ye dostup do merezhi Internet Zavdyaki comu biblioteka maye mozhlivosti nadavati Internet poslugi svoyim koristuvacham Biblioteka stvorila svoyu vebstorinku de predstavleni krayeznavchi materiali vidomosti pro istoriyu ta suchasne zhittya sela vikladayutsya formi roboti b ki Biblioteka zareyestrovana v Kontakti Fejsbuci Internet resursi vikoristovuyutsya z metoyu informacijnogo zabezpechennya navchalno vihovnogo procesu shkoli Stvoreni elektronni bazi chitachiv sistematichna kartoteka pidruchnikiv povnotekstova baza Literatura Krayeznavstvo U 2013 roci na bazi biblioteki prohodila shkola navchannya Navchayemos u koleg Vagomoyu podiyeyu u diyalnosti biblioteki bula uchast pracivnika biblioteki Fomenko Svitlani Ivanivni u konkursi grantiv dlya programi pidtrimki iniciativ miscevih gromad pid nazvoyu Zaradi usmishok ditej ogoloshenih grupoyu kompanij RENOME V rezultati biblioteka otrimala multimedijnij proektor yakij vikoristovuyemo v svoyij diyalnosti spivpracyuye z dityachim sadochkom Berizka zgidno proektu Zavdyaki nayavnosti multimedijnogo proektora v biblioteci diti mayut mozhlivist divitisya multfilmi video uroki animaciyi zagadki video prezentaciyi Pracivniki biblioteki berut uchast u konkursah Shkilna biblioteka Najkrashij chitach roku treningah organizovanih programoyu Bibliomist u proektah organizovanih Rivnenskoyu oblasnoyu derzhavnoyu bibliotekoyu U svoyij diyalnosti biblioteka pridilyaye bagato uvagi propagandi krayeznavchoyi literaturi istoriyi tradicij krayu Cikavo projshla prezentaciya vishitih robit zhitelki sela Litvin G O vistavka vishitih robit Brichki V P i Pahnyuk Z V Provoditsya robota na dopomogu formuvannyu nacionalno patriotichnoyi poziciyi naselennya populyarizaciyi derzhavnoyi simvoliki proforiyentaciyi starshoklasnikiv pidvishennya pravovoyi osviti Biblioteka pridilyaye uvagu obslugovuvannyu lyudej pohilogo viku ta lyudej z obmezhenimi fizichnimi mozhlivostyami Z nimi provodyatsya obgovorennya informacijnogo byuletenya Inva net ta provoditsya robota zgidno proektu Dni socialnoyi dopomogi V ci dni bibliotekari vidviduyut cih lyudej chitayut yim cikavi zamitki z periodiki z knigi prosto spilkuyemosya z nimi A u religijni veliki svyata vidviduyut z masovimi zahodami Bibliotekari spivpracyuyuchi z socialnim pracivnikom nadavali socialni poslugi dlya samotnih mam yaki opinilisya v skladnih zhittyevih situaciyah zbirali koshti na operaciyu i himioterapiyu dlya hvorogo hlopchika zhitelya sela Bagato rokiv biblioteka pracyuvala z prioritetnoyu grupoyu koristuvachiv ditej po duhovnomu vihovannyu pidrostayuchogo pokolinnya Pochinati zhittya z viri Neodnorazovo v biblioteci prohodili zustrichi z zarubizhnimi ukrayincyami dlya yakih rozpovidalasya istoriya nezalezhnoyi Ukrayini znajomili z simvolami nashoyi derzhavi chitali virshi spivali pisen dlya nih pro nashu Batkivshinu V biblioteci diye punkt dostupu gromadyan do oficijnoyi informaciyi Biblioteka nadaye dostup koristuvacham do Zakoniv ta Postanov Verhovnoyi Radi ta rozporyadzhen miscevih organiv vladi Informacijnij centr PDG garantuye koristuvacham pravo na otrimannya uryadovoyi informaciyi Dlya togo shob krashe oriyentuvatisya v merezhi Internet dlya koristuvachiv provodyatsya virtualni ekskursiyi Najmolodshih koristuvachiv znajomlyat z Uryadovim sajtom dlya yunih gromadyan Po elektronnomu uryaduvannyu biblioteka nadaye rizni poslugi poshuk zakonodavchih dokumentiv oformlennya zayav na vstup do VNZ Ukrayini pridbannya tovariv cherez Internet poshuk roboti na yedinomu portali sluzhbi zajnyatosti Ukrayini Pam yatki Bratska mogila V seli roztashovana bratska mogila u yakij pohovano bijcya Chervonoyi armiyi V O Shabanova ta radyanskogo partizana B M Ishanova Za rishennyam pravlinnya kolgospu im Dzerzhinskogo vid 20 lyutogo 1967 r na mogili togo zh roku bulo vidkrito pam yatnik Shabanovu V S Volodimir Stepanovich Shabanov narodivsya 1908 roku v seli Griror yivka Remenskogo rajonu Moskovskoyi oblasti Dobrovolcem pishov na front U chervni 1944 roku jogo pidrozdil perebuvav na teritoriyi Rokitnivskogo rajonu Pid chas vikonannya zavdannya 23 lipnya 1944 roku buv ubitij u sutichci z zagonom UPA v rajoni sela Borove 1966 roku jogo reshtki perepohovali na teritoriyi staroyi shkoli 1967 roku na mogili vstanovlenij obelisk 1977 roku provedeno rekonstrukciyu pam yatnika a 1984 roku reshtki Shabanova znovu perepohovali razom iz reshtkami partizana Ishanova B M Ishanov Babadzhan Madamin narodivsya 1920 roku v seli Bujrachi Shavashskogo rajon Horezmskoyi oblasti Uzbeckoyi RSR U zhovtni 1940 roku buv prizvanij do lav Chervonoyi armiyi sluzhiv v Ivano Frankivsku na kordoni Buv pidrivnikom u partizanskomu zagoni im Hrushova 29 travnya 1943 roku B M Ishanov pri viluchenni tolu zi snaryadiv pidirvavsya j zaginuv Buv pohovanij za 15 km na pivdennij shid vid sela Borove v urochishi Falisovo nini kordon mizh Zhitomirskoyu ta Rivnenskoyu oblastyami Posmertno buv nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 8 travnya 1944 roku ta medallyu Partizan Vitchiznyanoyi vijni I stupenya 1984 roku reshtki Ishanova B buli perepohovani razom iz reshtkami Shabanova V bilya primishennya Borivskoyi shkoli Pam yatku vzyato na derzhavnij oblik ta viznacheno kategoriyu vidpovidno do rishennya vikonkomu Rivnenskoyi oblasnoyi radi narodnih deputativ 662 r vid 25 veresnya 1981 roku Na bratskij mogili na dvostupinchatomu postamenti vstanovlena pryamokutna stela iz zrizanim kutom doverhu U livomu verhnomu kuti steli zobrazhena p yatikutna zirka nizhche po centru visicheno tekst Vechnaya slava geroyam pavshim v boyah za osvobozhdenie rodiny 1941 1945 IShANOV BABADZhAN 1920 1943 ShABANOV VLADIMIR 1908 1944 Mogila otochena betonnim bordyurom Rozmiri postament 0 79 m stela 1 20 0 60 m Ohorona zdorov yaBorivska dilnichna likarnya likarska ambulatoriya U listopadi 1961 r na bazi Borivskogo feldshersko akusherskogo punktu FAP bulo vidkrito likarnyu na 4 palati Golovnim likarem bulo priznacheno Feliksa Ivanovicha Beha 1961 1963 V 1962 1966 rr silami miscevih zhiteliv yaki pracyuvali bezkoshtovno dobudovuyut primishennya na 35 lizhko misc V ramkah likarni bulo vidkrito nevelike pologove viddilennya stomatologichnij kabinet Bula v nij i svoya buhgalteriya Likarni dlya obslugovuvannya yiyi potreb bulo vidileno mashinu shvidkoyi dopomogi ta vantazhnu avtomashinu Hvorih obslugovuvav personal likarni chiselnistyu 27 osib z nih 15 medpracivnikiv ta 7 sanitarok V 1963 r golovnim likarem Borivskoyi likarni priznacheno Illyu Petrovicha Bikira yakij perebuvav na comu postu do 1969 r Razom z cholovikom na blago lyudej pracyuvala i jogo druzhina Leonida Fedorivna Zgodom Illyu Petrovicha na comu postu zminili likari Petro Mikolajovich Zhovkevich 1969 1973 Anatolij Anatolijovich Krasuckij 1973 1977 Oleksandr Andrijovich Kovalchuk 1977 1990 Volodimir Klimovich Soroka 1991 1999 V riznij chas plidno pracyuvali dityachij likar Oleksandr Matvijovich Kononenko zubni likari Petro Yurijovich Sivij Galina Josipivna Bikir Galina Gnativna Bogdanec Period 70 80 h rr ye chasom aktivnoyi roboti likarni yak likuvalnogo i mediko profilaktichnogo zakladu I hoch u 80 h rokah kilkist lizhko misc v Borivskij dilnichij likarni skorochuyetsya do 25 ta likvidovuyetsya pologove viddilennya likarnya zberigala svoye znachennya providnogo medichnogo zakladu dlya znachnoyi chastini pivdennih sil Rokitnivskogo rajonu V 1999 r likarnyu perevodyat v Karpilivku lishayuchi v Borovomu tilki likarsku ambulatoriyu ta stomatologichnij kabinet de lishilisya pracyuvati 14 osib pid kerivnictvom V K Soroki Reshta personalu Borivskoyi likarni bula peredana do novostvorenoyi Karpilivskoyi dilnichoyi likarni U 2011 roci projshov kapitalnij remont primishennya ambulatoriyi Golovnim likarem ambulatoriyi ye Dezhnyuk Vasil Yakovich likar stomatologichnogo kabinetu Pracyuyuchij personal likar terapevt medsestri 9 registrator vodij sanitarki 2 stomatologichnij kabinet 2 dopomizhnij pracivnik PromislovistBorivske lisnictvo Borivske lisnictvo zasnovane v 1947 r Pershim lisnichim buv V F Linov a pomichnikom lisnichogo Semen Caruk Spochatku lisnictvo ne malo vlasnogo okremogo primishennya a tulilosya po silskih hatah Mikoli Yeremejchuka ta Musiya Yaremovicha Antikala Pochinayuchi z 1949 p Borivske lisnictvo bulo rozmishene bilya lohu v urochishi Verhlistya Lisnichoyu todi bula Vira Arhipivna Yeremejchuk Sivokin V 1960 h pp lisnictvo bulo perekinute na teritoriyu de zaraz rozmishena likarnya Lisnichim v cej chas buv Oleksij Grigorovich Irkliyenko V 1970 h pp lisnictvo bulo perenesene tudi de vono znahoditsya i zaraz po vul Bereznivskij Lisnichim v toj chas buv Mikola Petrovich Veselovskij yakij keruvav lisnictvom blizko 10 rokiv Piznishe dovgij chas z 1980 h pp azh do 2002 r lisnichim u Borovomu pracyuvav L V Mocor a z 2002 r cyu posadu obijmaye Petro Stepanovich Kruk Veteranami Borivskogo lisnictva po pravu mozhna vvazhati Petra Maksimovicha Yeremejchuka yakij pracyuvav tut v 1947 1989 pp ta Volodimira Ivanovicha Klyapka Osnovnimi napryamkami v roboti lisnictva zavshe buli viroshuvannya zberezhennya ta vporyadkuvannya lisovih nasadzhen zabezpechennya potreb ekonomiki nashoyi derzhavi v dilovij derevini a z nedavnogo chasu borotba z brakonyerskimi rubkami lisu yaki zagrozhuyut nashomu krayu ekologichnoyu katastrofoyu Silske gospodarstvoSGPP Promin U veresni 1948 roku u s Borove buv organizovanij kolgosp im Dzerzhinskogo Pershim golovoyu kolgospu buv Trotina Vasil Mihajlovich Potim na cij posadi buli Nechuj viter Ivko Litvinenko Des z 1962 roku posadu golovi kolgospu obijmav Petrushevskij pracyuvav do 1969 roku Potim kilka misyaciv golovoyu kolgospu pracyuvav Stepanenko A Z 1970 roku po veresen 1983 roku golovoyu pracyuvav Bogdanec Pavlo Martinovich Z 22 11 1983 i po danij chas zajmaye posadu golovi Yaremchuk Ivan Mikolajovich Kolgosp zajmavsya viroshuvannyam zernovih i tehnichnih kultur rozvedennyam velikoyi rogatoyi hudobi Kolgosp mav mlina stolyarnu majsternyu velikij mashino traktornij park V seredini 90 h rokiv projshlo rozpayuvannya kolgospnih zemel sered kolgospnikiv Z 1993 roku kolgosp im Dzerzhinskogo perejmenovano na kolektivne silskogospodarske pidpriyemstvo Promin a z 1999 roku na privatne silskogospodarske pidpriyemstvo Promin V danij chas PSGP Promin zajmayetsya rozvedennyam velikoyi rogatoyi hudobi ReligiyaSvyato Mihajlivskij hram Cerkva Arhistratiga Mihayila v s Borove pobudovana v 1849 roci za nakazom Volinskoyi duhovnoyi Konsistoriyi vid 20 listopada 1841 roku za 9719 za rahunok koshtiv vid prodazhu lisu i cerkovnogo ostrova Derev yana na kaminnomu fundamenti pokrita blyahoyu Pri nij nemaye dzvinici Kopiyi metrichnih knizhok zberigayutsya z 1857 roku Sadibnoyi zemli 6 desyatin 710 sazhniv ornoyi v riznih miscyah 16 desyatin 250 sazhniv Na cyu zemlyu ye kopiya z proektu pro zabezpechennya pravoslavnogo duhovenstva yakij diyav z 1872 roku a takozh aktu novoyi vidvedenoyi dlya cerkvi zemli vid 1869 roku plan na ci zemli skladenij u 1872 roci zberigayetsya v Ovruckomu z yizdi Svitovih poserednikiv Cerkvi krim togo viddavna nalezhav ostriv yakij nazivavsya Zagane do yakogo vhodilo 852 desyatini i 2 3 sazhni zemli dohid vid prodazhu lisu iz cogo ostrova pishov na korist cerkvi a ornoyu zemleyu i sinokosom na comu ostrovi koristuvavsya cerkovnij pritch Na vsi cerkovni zemli bula generalna vizita pidpisana v 1784 roci 2 sichnya dekanop Levickim yaka zberigalasya v arhivi Volinskoyi Duhovnoyi konsistoriyi a kopiya pid chas pozhezhi zgorila Pritch cerkovnij svyashenik 300 rubliv psalomshik 50 rubliv Dlya svyashenika budinok pobudovanij u 1864 roci U 1943 roci 8 kvitnya cerkva bula spalena nimcyami pid chas Nimecko radyanskoyi vijni Na osnovi rishennya vikonavchogo komitetu Borivskoyi silskoyi radi vid 20 lyutogo 1990 roku za 7 bulo virisheno vidiliti obshini Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi cerkvi Moskovskogo Patriarhatu s Borove zemelnu dilyanku dlya pobudovi cerkvi v im ya Svyatogo Arhistratiga Bozhogo Mihayila plosheyu 0 20 ga zemli Pobudovana cerkva bula v 1992 roci silami prihozhan ta blagodijnikiv Derev yana na kaminnomu fundamenti pokrita blyahoyu ye dzvinicya Cerkvu osvyativ arhiyepiskop Rivnenskij i Ostrozkij Irinej v lyutomu 1992 roku Dlya svyashenika budinok pobudovano u 1999 roci Vsi ti zemelni ugiddya yaki nalezhali cerkvi buli vidibrani radyanskoyu vladoyu Do 2000 r nastoyatelem Svyato Mihajlivskogo hramu buv otec Pavel A z 2000 roku i po danij chas nastoyatelem ye o Pavel Karpyuk Pavlo Grigorovich Cerkva Yevangelskih Hristiyan baptistiv Narodzhennya Borivskoyi cerkvi yevangelskih hristiyan baptistiv vidbulosya za skladnih umov Na toj chas a ce buli 30 ti roki XX st Ukrayina azh niyak ne mogla mriyati pro nezalezhnist tim pache pro svobodu virospovidannya Takim chinom viruyuchim dovodilosya zaznavati utiskiv yak vid vladi tak i vid rodichiv susidiv koleg Odnache ne budemo goloslivnimi a peregornimo kilka storinok istorichnoyi knigi Borivskoyi cerkvi nazad i prochitajmo sho vona opovidaye Pislya stolipinskoyi reformi she trivalij chas kripakam sela Borove ne davali zemelnih nadiliv Selyani mali malenki gryadochki po vsij okruzi za selom A selo otochuvali drimuchi lisi dubovi ta sosnovi bori Koli zh vlada virishila rozdati lyudyam zemlyu to na zavadi stali same ci lisi adzhe shob vtiliti zaplanovane dereva treba bulo zrubati Takim chinom iz riznih kinciv navkolishnih sil do sela potyagnulisya lyudi shob zarobiti groshi V odnogo zh cholovika Ivana Nichiporovicha Klyapka najmituvav Kuzma Mironchuk Zgodom vin odruzhivsya z Katerinoyu dochkoyu svogo gospodarya Odnogo razu do Mironchukiv prijshov divnij cholovik iz sela Bilki na prizvishe Lisyuk Katerina rozpovila sho cej cholovik pevno shtundist oskilki staye na kolina zaplyushuye ochi ta molitsya Koli zh pro ce pochuv Arkadij starshij sin Ivana Klyapka vin virishiv zustritisya z cim cholovikom Os voni poznajomilisya Arkadij diznavsya sho Lisyuk maye Bibliyu yaku postijno chitaye Minulo trohi chasu i do Borovogo iz Hotinya ta Bilki zavitala grupa viruyuchih Brati ta sestri po viri chitali Bibliyu rozmovlyali spivali Tim chasom mati druzhina Ivana Klyapka rozpochala chitati Bibliyu razom iz ditmi a vechorami zapochatkuvalisya nevelichki tak bi moviti zibrannya susidi zbiralisya odin v odnogo abi pochitati Bozhe Slovo Tak na yevangelsku vistku vidguknulis Ivan Klyapko Artem Yushuk Mironchuki Kuzma i Katerina Avram Shuprudko Arkadij Klyapko Mikita Brichka Dmitro Kozachenko Talimon Kruk ta inshi A zbiralisya v Toplicyah to v Avrama to v Ivana Klyapka tomu sho pravoslavna cerkva peresliduvala viruyuchih Na toj chas 1928 rik na teritoriyi s Borove panuvala polska vlada Za selom stoyala armiya prikordonnikiv Koli zh svyashenik pravoslavnoyi cerkvi diznavsya sho v seli z yavilisya shtundisti vin domovivsya iz komendantom abi ne dati poshiritisya yeresi Takim chinom na zibrannya prihodili soldati zabirali vsih hto tam buv areshtovuvali veli na dopit do Paki Tam trimali viruyuchih po kilka dniv zhinki zh nosili yim yisti Ta koli zaareshtovanih zvilnyali voni duzhe radili sho postrazhdali za viru v Hrista Pershe hreshennya borovchan vidbulosya voseni 1928 roku Nezvazhayuchi na vidsutnist transportu ta j vidstan borovchani chasto vidviduvali zibrannya v Zhelyeznici Dlya cogo voni v subotu vdosvita vihodili z domu i pishki jshli do yevangelskogo centru Tam zalishalisya na nochivlyu u viruyuchih a v nedilyu ishli na bogosluzhinnya U stanovlenni Borivskoyi cerkvi vazhlivu rol vidigrali hotinchani adzhe voni navchali spivu Takozh viruyuchih ciyeyi obshini vidviduvali bilchani i holopci A she hreshennya provodilisya u skladnih umovah adzhe viruyuchi tih chasiv zaznavali gonin Koli odnogo razu borovchani prijmali hreshennya v Hotini to tuteshni hlopci povihodili z kilkami i ne dopuskali do richki Todi brat Samoukin vladnav situaciyu porozmovlyavshi iz zakolotnikami Piznishe brali dozvil u vladi i viklikali dva milicioneri shobi stezhili za poryadkom 1928 roku buv obranij prosviter borivskoyi obshini Avram Shuprudko Piznishe vin buv rukopokladenij na sluzhinnya prosvitera a do rukopokladennya hreshennya ta vinchannya molodih provodiv brat Biryul iz Sarn Upershe Borivska cerkva bula zareyestrovana v hati Oleksiya Klyapka de zaraz dim Mocora Tam u kimnati pevnij chas zbiralisya borivski viruyuchi Koli zh selo vidvidav brat Sacevich iz Bilorusi vin zgurtuvav usi navkolishni sela Yelno Oleksandrivku Masevichi i Rokitne Zagalom nalichuvalosya 50 chleniv i takim chinom Borove vijshlo iz sarninskoyi obshini i priyednalosya do Soyuzu Cerkva Hristusova Brat Sacevich dobivsya abi dali dozvil na reyestraciyu obshini v Borovomu i na budivnictvo Domu molitvi 1937 roku buv rozroblenij plan budivnictva i obshina distala dozvil mati svoyu pechatku Nezabarom Dim molitvi buv sporudzhenij Ta stalasya duzhe sumna podiya Jshov 1939 rik Rozpochalasya Druga svitova vijna i v novomu Domi molitvi ne dovelosya provesti zhodnogo zibrannya oskilki jogo spalili nimci Pid chas vijni hristiyan peresliduvali she zhorstokishe Robiti hreshennya ne dozvolyali tomu yih provodili vnochi Publichni zibrannya tezh zaboronili tomu bogosluzhinnya provodili na Gorohovi raz u Petra Logvinovogo raz u Talimona Ochevidci rozpovidayut sho spivanki provodili majzhe cilu nich i dodomu prihodili vdosvita Ce potribno bulo iz sela jti na Gorohovu cherez lis Oskilki do vijni v Ukrayini bulo tri soyuzi baptisti p yatidesyatniki i Cerkva Hristusova to pislya vijni 1946 roku vsi ob yednalisya v odin soyuz Avgustovska zgoda svyato yednosti Zbiralisya vsi razom Zareyestruvali obshinu i zibrannya provodili v Zublyatini v Trohima Boyuki Z 1928 roku po 1988 rik cerkva postijno zaznavala gonin Inodi voni buli mensh vidchutni a zagalom ce buli zhorstoki peresliduvannya Odnak obshina zhila i svidkuvala Z Bozhoyu dopomogoyu borovchani nasadili obshini v susidnih selah zokrema v Yelno Yak viyavilosya tam zhiv odin cholovik kotrij buduchi na zarobitkah v Argentini prijnyav Isusa Hrista v svoye serce i vidtodi tverdo stoyav u viri Koli zh borovchani vipadkovo diznalisya sho tam ye brat u Hristi to nevdovzi organizuvali u comu zh seli zibrannya Tuteshni lyudi ohoche sluhali Bozhe Slovo navit na dahi vilazili shob pochuti Gospodnyu istinu Za chas isnuvannya Borivskoyi cerkvi YeHB presviterami buli 1928 1960 rr Avram Ivanovich Shuprudko 1960 1966 rr Fedir Ivanovich Klyapko 1966 1985 rr Avram Ivanovich Shuprudko 1985 1997 rr Andrij Savich Yeremejchuk 1997 2008 rr Volodimir Petrovich Yeremejchuk Nini z 2008 roku presviterske sluzhinnya vikonuye Mikola Petrovich Kruk Pislya vijni borivska obshina bula zareyestrovana u hatah takih brativ Trohima Boyuki Fedora Klyapka Shuprudkiv Avrama Kuzmi ta Oleksandra Z 1991 po 1993 rik provodilosya budivnictvo teperishnogo Domu molitvi 1993 rik stav rokom zavershennya i osvyachennya novogo Budinku molitvi Sfera poslugViddilennya zv yazku U 1960 roci v s Borove bulo zasnovane viddilennya zv yazku Spochatku periodichni vidannya dostavlyalisya v selo zaviduvachem Dezhnyukom Mikoloyu Pavlovichem samotuzhki z Rokitnogo Potim vidilili dlya dostavki presi konya yakim privozili presu Na toj chas pracyuvali dva listonoshi yaki dostavlyali presu po hatah v s Borove i s Netreba ci listonoshi buli ne miscevimi tomu dovgo v seli ne zatrimalisya Potim stali listonoshami Chornogub Oleksij Romanovich ta Yeremejchuk Katerina Avramivna Presu stali dostavlyati uzhe z s Kisorichi Potim zaviduvachkoyu stala Brichka Ganna z s Kisorichi U 1967 roci zaviduvachem stav Kruk Georgij Stepanovich i tri listonoshi U 1971 roci zaviduvachkoyu priznacheno Naumenko Galinu Oleksiyivnu Listonosh bulo tri odinici Sukalo Katerina Ivanivna Bokeyeva Katerina Ivanivna Bokeyeva Katerina Andriyivna Yeremejchuk Katerina Avramivna Viddilennya zv yazku na toj period znahodilosya v primishenni kolishnoyi kolgospnoyi kontori Potim stala pracyuvati u 1981 roci listonosheyu Klyapko Galina Andriyivna yaka v 1999 r bula priznachena zaviduvachkoyu viddilennya zv yazku po danij chas Listonosh zaraz 2 odinici Sukalo Alla Volodimirivna ta Strilec Lyudmila Vasilivna Nove primishennya viddilennya zv yazku s Borove bulo pobudovane u 1989 roci Shvejna majsternya V 1961 roci v s Borove bulo vidkrito shvejnu majsternyu vid pobutkombinatu v smt Rokitne direktor Nosachov Rozmishalasya majsternya v budinku Nesterchuka Makara Zaviduvachem majsterni bulo priznacheno Yeremejchuka Andriya Savicha Shtat pracivnikiv stanoviv vsogo 4 choloviki U 1962 roci majsternyu perenosyat u budinok Andriya Savicha a v 1963 roci u budinok Kuzmenyuka Oleksandra Arsenovicha Todi she prijmayut na robotu dva pracivniki U 1971 roci zbudovano primishennya dlya shvejnoyi majsterni Shtat pracivnikiv stanoviv 6 cholovikiv Z 1992 roku shvejna majsternya pidporyadkovana silskogospodarskomu pidpriyemstvu Promin golova I M Yaremchuk Shtat pracivnikiv stanoviv 8 cholovik Z 2002 roku zaviduvachkoyu majsterni priznacheno Kisorec Valentinu Stepanivnu Shtat pracivnikiv stanovit 4 choloviki Z 2005 roku v budinku pobutovih poslug pracyuye 2 chol Vidomi lyudiBokej Andrij Petrovich 5 kvitnya 2016 u Wayback Machine Bokej Andrij Petrovich narodivsya v 1912 roci v seli Linchin Bereznivskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti U 1925 roci pereyihav zhiti u selo Borove Rokitnivskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti pracyuvav po najmu U 1943 roci pishov na front voyuvav u pihotnih vijskah Biloruskogo frontu buv poranenij pislya likuvannya prodovzhuvav voyuvati Povernuvsya z vijni v 1945 roci Pracyuvav lisnikom Vihovav p yatero ditej Pomer u 1989 roci Nagorodi ne zbereglisya Boyuka Volodimir Sergijovich 5 kvitnya 2016 u Wayback Machine Boyuka Volodimir Sergijovich narodivsya 14 bereznya 1912 roku v seli Borove Rokitnivskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti U 1941 roci pishov na front zalishivshi doma druzhinu i p yatero ditej Voyuvav v 672 pihotnomu polku Nis sluzhbu po vidnovlennyu poshkodzhenih vorogom dilyanok budivelnij bataljon Z 1945 1947 rik pracyuvav na rekonstrukciyi vidnovlenni tankovogo zavodu v Bereznyakah Chelyabinskoyi oblasti U 1947 roci povernuvsya dodomu Pracyuvav yizdovim u miscevomu kolgospi Vihovav shestero ditej Pomer 6 kvitnya 2007 roku Nagorodzhenij Yuvilejnoyu medallyu Sorok rokiv Peremogi v Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr medallyu Za doblestnyj trud v Velikoj Otechestvennoj vojne 1941 1945 gg pam yatnim znakom 50 rokiv vizvolennya Ukrayini Bukeyev Roman Politinovich 8 kvitnya 2016 u Wayback Machine Bukeyev Roman Politinovich narodivsya v seli Linchin Bereznivskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti 1 sichnya 1927 roku U 1944 roci buv prizvanij polovim vijskkomatom na trimisyachni vijskovi navchannya u m Smolensk Pislya vijskovih navchan pid chas pereyizdu na front u m Novosibirsk yih poyizd buv pidirvanij nimcyami Roman Politinovich buv poranenij dovgij chas likuvavsya u gospitali m Novosibirska de jomu amputuvali nogu Pislya gospitalizaciyi povernuvsya dodomu Batki jogo pereselilisya v smt Rokitne a potim u s Karpilivku Rokitnivskogo rajonu Roman Politinovich she dovgo likuvavsya v Rokitnivskij likarni de jomu vidrizali she stopu drugoyi nogi U 1949 roci odruzhivsya i pereyihav zhiti u selo Borove Rokitnivskogo rajonu Vihovav shistoh ditej Pomer v 1955 roci Nagorodzhenij medallyu Za Peremogu nad Nimechchinoyu v Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr yuvilejnoyu medallyu 20 rokiv peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr yuvilejnoyu medallyu 30 rokiv peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr yuvilejnoyu medallyu 40 rokiv peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr yuvilejnim znakom 50 rokiv Vizvolennya Ukrayini Dezhnyuk Ivan Zaharovich 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine Dezhnyuk Ivan Zaharovich narodivsya 6 bereznya 1925 roku v seli Borove Rokitnivskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti U 1941 roci buv prizvanij na front Vsyu vijnu projshov ryadovim u pihotnih vijskah Povernuvsya z vijni u 1945 roci Pracyuvav u silskij radi potim prodavcem u magazini U 1962 roci pishov pracyuvati u miscevij kolgosp rahivnikom a potim buhgalterom U 1975 roci odruzhivsya vihovav sina U 1987 roci pishov na zasluzhenij vidpochinok Pomer 21 travnya 1999 roku Nagorodzhenij Ordenom Vitchiznyanoyi vijni II stupenya yuvilejnoyu medallyu 30 rokiv peremogi v Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr yuvilejnoyu medallyu Sorok rokiv peremogi v Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr yuvilejnoyu medallyu 70 rokiv Zbrojnim Silam SRSR Delejchuk Volodimir Yakimovich 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine Delejchuk Volodimir Yakimovich narodivsya v 1905 roku v seli Borove Rokitnivskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti U 1941 roci pishov na front Nis sluzhbu po rekonstrukciyi ta remontu poshkodzhenih vorogom dilyanok budivelnij bataljon Povernuvsya z vijni 27 lipnya 1945 roku Vihovav 7 ditej starshij sin zaginuv na vijni Pracyuvav u budivelnij brigadi miscevogo kolgospu Pomer 25 bereznya 2004 roku Nagorodzhenij yuvilejnoyu medallyu Sorok rokiv peremogi v Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr yuvilejnoyu medallyu 70 rokiv Zbrojnim Silam SRSR Delejchuk Gordij Grigorovich 23 kvitnya 2016 u Wayback Machine Delejchuk Gordij Grigorovich narodivsya 3 sichnya 1918 roku v seli Borove Rokitnivskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti U 1944 roci buv prizvanij na front Buv rozvidnikom Mav poranennya i kontuziyu pislya likuvannya prodovzhuvav voyuvati Povernuvsya z vijni u 1945 roci Pislya povernennya deyakij chas pracyuvav lisnikom potim golovoyu Karpilivskogo silpo piznishe zagotivelnikom v comu zh silpo Potim pracyuvav u miscevomu kolgospi Vihovav p yatero ditej Pomer 10 lipnya 1991 roku Nagorodi ne zbereglisya Yeremejchuk Ivan Pilipovich 23 kvitnya 2016 u Wayback Machine Yeremejchuk Ivan Pilipovich narodivsya 7 kvitnya 1923 roku v seli Borove Rokitnivskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti U 1944 roci buv prizvanij na front Voyuvav ryadovim v artilerijskih vijskah U 1945 roci povernuvsya z frontu Pracyuvav u miscevomu kolgospi Vihovav troh dochok Pomer 16 lyutogo 2005 roku Nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni medallyu Za zvilnennya Varshavi yuvilejnoyu medallyu 20 rokiv peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr yuvilejnoyu medallyu 25 rokiv peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr yuvilejnoyu medallyu 30 rokiv peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr yuvilejnoyu medallyu 40 rokiv peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr yuvilejnoyu medallyu 50 rokiv peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr yuvilejnoyu medallyu 50 rokiv Zbrojnim Silam SRSR yuvilejnoyu medallyu 60 rokiv Zbrojnim Silam SRSR yuvilejnoyu medallyu 70 rokiv Zbrojnim Silam SRSR pam yatnim znakom 50 rokiv Vizvolennya Ukrayini medallyu 60 rokiv vizvolennya Ukrayini vid fashistskih zagarbnikiv medallyu Zahisniku Vitchizni Yeremejchuk Logvin Gavrilovich 23 kvitnya 2016 u Wayback Machine Yeremejchuk Logvin Gavrilovich narodivsya 29 zhovtnya 1913 roku v seli Borove Rokitnivskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Rik prizovu na front 1943 Voyuvav u pihotnih vijskah Povernuvsya z vijni v 1945 roci Pracyuvav spochatku lisnikom a potim u miscevomu kolgospi Vihovav chotiroh ditej Pomer 31 grudnya 1994 r Nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni II stupenya medallyu Za peremogu nad Nimechchinoyu v Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Yeremejchuk Fadij Semenovich 23 kvitnya 2016 u Wayback Machine Yeremejchuk Fadij Semenovich narodivsya 29 zhovtnya 1913 roku v seli Borove Rokitnivskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Rik prizovu na front 30 10 1944 r Voyuvav u 160 strileckomu polku u pihotnih vijskah Buv poranenij Povernuvsya z vijni u 1945 roci Pracyuvav spochatku lisnikom potim pracyuvav u miscevomu kolgospi Vihovav chotiroh ditej Pomer 31 grudnya 1992 roku Nagorodzhenij ordenom Slavi III stupenya medallyu Za vidvagu medallyu Za peremogu nad Nimechchinoyu v Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr ordenom Vitchiznyanoyi vijni II stupenya yuvilejnoyu medallyu 20 rokiv peremogi v Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr yuvilejnoyu medallyu 50 rokiv Zbrojnim silam SRSR yuvilejnoyu medallyu 60 rokiv Zbrojnim silam SRSR Klyapko Ivan Stahovich 8 kvitnya 2016 u Wayback Machine Klyapko Ivan Stahovich narodivsya 1918 roku v seli Borove Rokitnivskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti U 1944 roci buv prizvanij na front Voyuvav ryadovim u pihotnih vijskah Biloruskogo frontu Povernuvsya z vijni u 1945 roci Pracyuvav u miscevomu kolgospi traktoristom Pomer u 2006 roci Nagorodi ne zbereglis Klyapko Petro Ivanovich 23 kvitnya 2016 u Wayback Machine Klyapko Petro Ivanovich narodivsya v 1910 roci v seli Borove Rokitnivskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Rik prizovu na front 1944 r Voyuvav u pihotnih vijskah Biloruskogo frontu Pomer 1993 roku Nagorodi ne zbereglisya Soroka Andrij Yevdokimovich 23 kvitnya 2016 u Wayback Machine Soroka Andrij Yevdokimovich narodivsya v 1920 roci v seli Karpilivka Rokitnivskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti V 1944 roci buv prizvanij na front Voyuvav ryadovim u pihotnih vijskah Povernuvsya z vijni u 1945 roci Pracyuvav u miscevomu kolgospi Pomer 30 zhovtnya 2001 roku Nagorodi ta dokumenti ne zbereglis Sukalo Petro Haritonovich 23 kvitnya 2016 u Wayback Machine Sukalo Petro Haritonovich narodivsya 10 bereznya 1920 roku v seli Borove Rokitnivskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti 15 bereznya 1945 roku buv prizvanij na front Voyuvav ryadovim u pihotnih vijskah Povernuvsya z vijni u 1946 roci Bilshu chastinu pislyavoyennogo zhittya pracyuvav u Rokitnivskij peresuvnij mehanizovanij koloni PMK 180 buldozeristom Vihovav donku Pomer 25 travnya 2007 roku Nagorodzhenij medallyu Za peremogu nad Nimechchinoyu v Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr yuvilejnoyu medallyu 20 rokiv peremogi v Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr medallyu 40 rokiv peremogi v Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr yuvilejnoyu medallyu 50 rokiv Zbrojnim silam SRSR yuvilejnoyu medallyu 60 rokiv Zbrojnim silam SRSR medallyu 60 rokiv vizvolennya Ukrayini vid fashistskih zagarbnikiv vidznakoyu Prezidenta Ukrayini medallyu Zahisniku Vitchizni Urodzhenci selaVidomoyu osobististyu nashogo sela ye Kulpach Yeva Fadiyivna deputat Verhovnoyi Radi SRSR Narodilasya 12 serpnya 1944 r v seli Borove v sim yi kolgospnikiv V 1963 roci zakinchila Borivsku serednyu shkolu V 1964 roci zakinchila Rivnenske kooperativne uchilishe i zdobula profesiyu prodavcya Z 1965 roku pracyuvala v prodovolchomu magazini s Borove U 1984 roci bula obrana deputatom do Verhovnoyi Radi SRSR vid Sarnenskogo viborchogo okrugu Bezpartijna Nagorodzhena ordenom Znak Pocheta Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR znachkami Otlichnik sovetskoj potrebitelskoj kooperacii Udarnik odinadcatoj pyatiletki medallyu Veteran praci PrimitkiKohanevich V N Toponimika i legendi Rokitnivshini nauk piznav posib V N Kohanevich Rokitne 2005 75 s il Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR T 26 t Rovenskaya oblast K Golov Red Ukr rad encikl AN URSR 1973 s 539 Pam yatki istoriyi Rokitnivskogo rajonu Elektronnij resurs Vikipediya Vilna enciklopediya Elektron Dani 2013 Rezhim dostupu Pam yatki istoriyi Rokitnivskogo rajonu Nazva z ekrana Arhiv originalu za 1 lipnya 2018 Procitovano 6 listopada 2016 Borove Rokitnivskij rajon Rivnenska oblast Elektronnij resurs Istorichna Volin Elektron dani 2014 Rezhim dostupu http istvolyn info index php option com content amp view article amp id 4588 2014 04 29 13 36 19 amp catid 58 2013 12 24 09 57 13 amp Itemid 17 1 kvitnya 2016 u Wayback Machine www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 25 veresnya 2021 Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 2 lyutogo 2019 Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 2 lyutogo 2019 Borovska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv Elektronnij resurs Viddil osviti Rokitnivskoyi RDA Elektron dani Rezhim dostupu http borove school edukit rv ua informaciya pro zaklad istoriya 3 kvitnya 2016 u Wayback Machine Nazva z ekrana Istoriya Borivskoyi publichno shkilnoyi biblioteki Elektronnij resurs Publichno shkilna biblioteka s Borove Elektron dani 2014 Rezhim dostupu http borovelibr at ua index storinkami istoriji 0 16 Nazva z ekrana Sarnenska yeparhiya Ukrayinska pravoslavna cerkva Sarni 2009 30 s Informaciya nadana dochkoyu Bokej Katerinoyu Andriyivnoyu Informaciya nadana dochkoyu Delejchuk Yevoyu Volodimirivnoyu Informaciya nadana sinom Bukeyevim Anatoliyem Romanovichem Informaciya nadana druzhinoyu Dezhnyuk Ulyanoyu Ivanivnoyu Informaciya nadana sinom Delejchuk Ivanom Volodimirovichem Informaciya nadana dochkoyu Yeremejchuk Viroyu Gordiyivnoyu Informaciya nadana dochkoyu Yeremejchuk Yevoyu Ivanivnoyu Informaciya nadana dochkoyu Yeremejchuk Gannoyu Logvinivnoyu Informaciya nadana dochkoyu Kruk Katerinoyu Fadiyivnoyu Informaciya nadana dochkoyu Mocor Mariyeyu Ivanivnoyu Informaciya nadana dochkoyu Boyukoyu Yevoyu Petrivnoyu Informaciya nadana dochkoyu Yeremejchuk Yevoyu Andriyivnoyu Informaciya nadana dochkoyu Pavlushenko Gannoyu PetrivnoyuPosilannyaVeriga Vasil Listopadovij rejd 1921 roku Kiyiv Vidavnictvo Stiks 2011 Pogoda v seli Borove 16 grudnya 2011 u Wayback Machine Bokej Andrij Petrovich 5 kvitnya 2016 u Wayback Machine Boyuka Volodimir Sergijovich 5 kvitnya 2016 u Wayback Machine Bukeyev Roman Politinovich 8 kvitnya 2016 u Wayback Machine Dezhnyuk Ivan Zaharovich 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine Delejchuk Volodimir Yakimovich 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine Delejchuk Gordij Grigorovich 23 kvitnya 2016 u Wayback Machine Yeremejchuk Ivan Pilipovich 23 kvitnya 2016 u Wayback Machine Yeremejchuk Logvin Gavrilovich 23 kvitnya 2016 u Wayback Machine Yeremejchuk Fadij Semenovich 23 kvitnya 2016 u Wayback Machine Klyapko Ivan Stahovich 8 kvitnya 2016 u Wayback Machine Klyapko Petro Ivanovich 23 kvitnya 2016 u Wayback Machine Soroka Andrij Yevdokimovich 23 kvitnya 2016 u Wayback Machine Sukalo Petro Haritonovich 23 kvitnya 2016 u Wayback Machine DzherelaKohanevich V N Toponimika i legendi Rokitnivshini nauk piznav posib V N Kohanevich Rokitne 2005 75 s il Borove Rokitnivskij rajon Rivnenska oblast Elektronnij resurs Istorichna Volin Elektron dani Pam yatki istoriyi Rokitnivskogo rajonu Elektronnij resurs Vikipediya Vilna enciklopediya Elektron Dani 2013 Rezhim dostupu Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR T 26 t Rovenskaya oblast K Golov Red Ukr rad encikl AN URSR 1973 s 539 Pamyatniki istorii i kultury Ukrainskoj SSR Katalog spravochnik K Naukova dumka S 438PosilannyaOblikova kartka s Borove Verhovna Rada Ukrayini originalu za 2 lyutogo 2019 Procitovano 2 lyutogo 2019 Borivska silska rada Rokitnivskij rajon Rivnenska oblast Elektronnij resurs Rokitnivska rajonna rada Elektron dani 2013 4 kvitnya 2016 u Wayback Machine Istoriya s Borove Elektronnij resurs Publichno shkilna biblioteka s Borove Elektron dani 2014 24 kvitnya 2016 u Wayback Machine Borovska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv Elektronnij resurs Viddil osviti Rokitnivskoyi RDA 3 kvitnya 2016 u Wayback Machine