Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бомбардування Задара (хорв. Zračno bombardiranje Zadra) — нальоти бомбардувальної авіації США та Великої Британії на Задар на Югославському фронті Другої світової війни. Тривали з листопада 1943 по жовтень 1944 року.
| Бомбардування Задара | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Стратегічні бомбардування під час Другої світової війни | |||||||
 Задар під час бомбардувального нальоту | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 ВПС США Королівські повітряні сили |  Королівство Італія | ||||||
| Втрати | |||||||
| 0 | 1.000—4.000 загиблих | ||||||
На тлі повітряних ударів по інших великих містах тодішнього Королівства Італії бомбардування Задара вирізняється кількістю нападів та чисельністю загиблих, хоча немає єдності щодо цих даних: союзники засвідчили 30 авіанальотів, а сучасні італійські джерела стверджують про 54. Заявлені цифри жертв коливаються від менш ніж тисячі до 4 тис. тогочасного 20-тисячного міста.
В ході бомбардувань було знищено 80% будівель міста. Задар називали «Дрезденом Адріатики» через відчутну подібність до бомбардування союзниками згаданого німецького міста. В обох випадках бомби союзників понівечили місто, багате на мистецькі скарби та історичні пам'ятки, яке водночас не мало очевидної промислової чи військової ваги для ведення війни.
Це найтрагічніша подія у буремній історії Задара після облоги міста 1202 року учасниками Четвертого хрестового походу.
Передісторія
Італійський анклав Зара
Задар (відомий тоді як італійське місто-анклав Зара) опинився під владою Італії унаслідок Рапальського договору, який урегулював статус колишніх австро-угорських земель. Більшість населення міста складали етнічні італійці і воно являло собою італійський анклав у Далмації. У 1920-х роках близько 8000 хорватів були змушені покинути місто, а їхні місця займали етнічні італійці, які переселялися з підконтрольної Югославії частини Далмації — такі, як відомий стиліст моди Оттавіо Міссоні, який переїхав зі своєю родиною з Дубровника. Перепис 1910 року в Австро-Угорщині засвідчив 69,3% італійців у загальній чисельності населення міста, і ця частка постійно зростала в наступні десятиліття. З материка переводили на роботу в анклав державних службовців, учителів, поліціянтів.
У ті часи там також перебувала значна кількість військовослужбовців.
До 1941 року місто оточили італійськими укріпленнями, найпомітнішими з яких були бункер понад Гаженицею (передмістя Задара), а також в районі Плоче і Црно.
Друга світова війна до капітуляції Італії (1941–1943)
6 квітня 1941 країни Осі напали на Королівство Югославія. Хоча воно почало розпадатися практично у перший день нападу, італійські підрозділи в Задарі (Зарі) не наважувалися покинути місто, вичікуючи розв'язки подій. Їхня організація не була на належному рівні, що підтвердять подальші події: югославський гарнізон у Бенковаці та в районі Кистаня італійці роззброять лише в середині травня 1941 року, а отже, через місяць після припинення існування держави (югославська влада капітулювала 17 квітня).
Відомо, що 8 квітня югославські ВПС бомбили Задар. Хоча це призвело до певної шкоди, його не можна порівняти з бомбардуванням, якого місто зазнає через два роки. Цивільні особи були попередньо евакуйовані в бік Анкони і Пули.
Оскільки події на місцях визначала німецька військова сила, від зникнення Югославії найбільше вигоди набула фашистська Італія. Новостворена фашистська маріонетка Незалежна Держава Хорватія була змушена передати їй значну частину північної Далмації, включаючи міста Спліт і Книн, а Задар став столицею нової провінції Далмації та головним фашистським оплотом на цій території.
Правовий статус Задара після капітуляції Італії
Після повалення Муссоліні в Італії новий уряд П'єтро Бадольйо 8 вересня 1943 оголосив перемир'я і вийшов із війни. Таке хаотичне становище використала НДХ, яка визнала Римський договір недійсним і вирішила оволодіти Далмацією. У цьому вона мала підтримку німців, що налякало задарських італійців, які залишилися без військового захисту. Однак німці пішли їм назустріч, і 10 вересня німецька 114-та піхотна дивізія окупувала Задар. Було заборонено приєднувати його до Незалежної Держави Хорватія, оскільки саме місто не було предметом договору 1941 року. Павелич визначив Задар адміністративним центром великої жупи Сидрага-Равні-Котари, але його префекту Віктору Рамову просто заборонили в'їзд у місто. Задар залишався під місцевою італійською адміністрацією та німецьким військовим захистом. Юридично його становище було ще більш незвичним — він офіційно став частиною Соціальної Республіки Муссоліні на півночі Італії, від якої був повністю відрізаним. У такій атмосфері цілковитої непевності, з цілою низкою різних цивільних адміністрацій та армій на території Задара почалося союзницьке бомбардування.
Повітряні удари по Задару
Перший великий авіаналіт союзницьких сил на Задар було скоєно ввечері 2 листопада 1943 року, коли серед інших об'єктів було знищено будинок для занедбаних дітей, услід за чим трапилися великі повітряні напади 28 листопада (понад 200 жертв) та 16 і 30 грудня того ж року. Перші нальоти відзначалися великою кількістю жертв серед цивільних, але місто, хоч і пошкоджене, функціонувало далі. Бомбардування було особливо важким 16 грудня, коли бомби влучили у притулки в самому центрі міста. Загинуло приблизно 150—200 людей. Ударів завдавали 50 американських бомбардувальників «Мітчелл» (B-25), які скинули 90 тонн бомб.
Поряд із цими найтяжчими нападами територія міста зазнавала менших бомбардувань і обстрілів у інші дні. Тактикою так званих «килимових бомбардувань» знищувалися цілі житлові квартали. Найбільше постраждав центр міста, коло Форуму та головної міської вулиці Калеларги, де не вціліла жодна будівля. Найбільшої шкоди завдали не вибухи, а пожежі, які вони спричиняли, перетворюючи місто на купу обсмалених кістяків спалених будинків. За кожним авіаударом знищувалася певна частина міста. Так, 16 грудня постраждала ділянка від церкви Богоматері Здоров'я повз Калеларгу до нинішньої Народної площі, а 30 грудня — «Нова набережна» (Нова ріва) і Зелена площа. У переддень нового року були знищені міська лікарня та більшість промислових споруд. Фабрика «Luxardo» (виробник «Мараскіно»), спалахнувши, горіла три дні.
Із січня по березень 1944 року відбулися повітряні напади, які донищили Задар. Одначе кількість жертв від них була значно меншою, оскільки позбавлене домівок населення повтікало до менш пошкоджених передмість (Арбанаси і Станови) та на задарські острови. За підрахунками, навесні 1944 року в Задарі разом із передмістями налічувалося менш ніж 4000 мирних жителів. Хоча всі промислові потужності та пристані були виведені з ладу, а німці були змушені створити допоміжні порти в Затоні поблизу Ніна і Ражанаця, бомбардування тривало майже весь 1944 рік.
До літа центру Задара практично не існувало: більшість будинків було повністю зруйновано, а їхніми руїнами завалено вулиці. Місто геть спорожніло. З червня до жовтня 1944 року не засвідчено жодних великих нападів, але після середини жовтня у зв'язку з відходом німецької армії сталися нові удари. Найсильніші бомбардування трапилися 25 і 30 жовтня, коли було поцілено райони Бродариці, Язина та «Нової набережної». Останнє бомбардування союзники вчинили 31 жовтня 1944, того самого дня партизани увійшли в Задар. Місто було остаточно визволено 1 листопада 1944 р. Є припущення, що це сталося помилково через поганий зв'язок. При цьому загинуло кілька партизанів.
Масштаби руйнувань та кількість жертв
Хоча в італійських джерелах часто повторюються «круглі» цифри про 3—5 тисяч загиблих (тобто, без поранених) Задара, що означало б чверть довоєнного населення, облік похоронів на міському кладовищі Задара засвідчує, що з 4 листопада 1943 по 22 жовтня 1944 році було поховано всього 467 людей. Точну кількість загиблих, ймовірно, ніколи не буде з'ясовано, позаяк у Задарі протягом війни була велика плинність населення — місцеві жителі виїжджали, натомість приїжджали італійці з інших далматинських міст, неуточнена і чисельність військовослужбовців. Після війни кількість потерпілих стала також і політичним питанням, особливо в середовищі італійських біженців із Задара, де доводилося, що проти них було вчинено геноцид; з їхнього середовища і походять оцінки в 3 і більше тисяч жертв. Видається ймовірним, що кількість загиблих мирних жителів становила близько 500 (трохи більше, ніж кількість похованих на кладовищі), оскільки більшість населення втекла після перших нальотів восени та взимку 1943 року. Ця кількість порівнянна з даними з інших міст Хорватії, які зазнали бомбардувань союзників, наприклад, у Шибенику загинули 320 цивільних і 17 вояків, в Осієку жертвами стали близько 300 душ, навіть Славонський Брод, який зазнав особливо тяжких бомбардувань і був, як і Задар, значною мірою знищений, налічував орієнтовно 900 жертв.
Біженці після війни так і не повернулися у зруйноване місто, навіть коли почалася його відбудова, а здебільшого осіли в Італії, управлінню якої Задаром (яке розпочалася наприкінці Першої світової війни) було покладено край. Замість них у Задар переселялися жителі прилеглих місцевостей, населених здебільшого хорватами.
Наслідком бомбардувань стала різка зміна загальної картини міста. Сьогодні важко уявити, що задарський район Півострів (Полуоток) до Другої світової війни був густо забудований, як Спліт або Трогір. Безперечно, що найбільша відповідальність за це покладається на союзницькі нальоти, але не слід нехтувати і впливом післявоєнної відбудови.
Розбомбленою виявилася більша частина середмістя, включаючи всю «Нову набережну» з 12 австро-угорськими палацами, головпоштамт і житлові квартали навколо Форуму, Калеларга (головна вулиця Задара), школа біля церкви св. Кршевана, потім церква св. Марії, Спасіння Богородиці та баптистерій собору св. Анастасії. Нічого з цього, крім церкви, не було відновлено. Багато будівель, що згоріли у війну, були не реконструйовані, а зруйновані, при цьому їхнє каміння використовувалося для нарощування берега та насипання доріг. Відомий приклад міського театру (Театро Верді), який дивом залишився тільки з легкими пошкодженнями, але його розграбували та знесли за рішенням комуністичної влади. Воєнних і післявоєнних руйнувань зазнала західна частина Півострова, де була розміщена більшість адміністративних будівель і причалів. Східна частина, район Варош, був єдиною частиною центру Задара, яка здебільшого зберегла свій довоєнний вигляд.
Окрім знищень, за які несуть відповідальність союзницькі бомбардувальники, а також німці, які, відходячи, замінували «Нову набережну», та післявоєнне будівництво, спірним питанням залишається і загальна кількість жертв бомбардувань.
Версії причин бомбардування
Загальна тривалість нальотів (мало не рік) і кількість бомб (згадується величина в 400 тонн вибухівки), скинутих на Задар — відносно невелике місто з обмеженим стратегічним значенням — породили різні теорії та припущення щодо причин бомбардувань. Багато з них пов'язані зі статусом міста в той період та політичною боротьбою за нього.
У колах біглих італійських жителів міста та італійських правих часто проштовхується теза про те, що знищення Задара домігся від союзників Тіто, щоб знищити італійський характер міста і уможливити його включення до складу Хорватії та Югославії. Таким чином, він буцімто неправдиво повідомив англійцям про німецькі війська в місті та важливість задарського порту для перекидання їхніх сил — все, аби тільки створити підставу для бомбардування. Цьому немає жодних доказів, а сумніви підсилює ще й політична підоснова цих тверджень і причин їх поширення.
Набагато вірогідніше звучить теорія про те, що Задар страждав насамперед через своє природне розташування. На відміну від Спліта і Дубровника, чиї піддані бомбардуванням порти Лора і Груж були далі від центру міста, задарський порт і всі причали розташовувалися навколо Півострова, тобто самого центру міста. Це неминуче вело до набагато більшого спустошення міста внаслідок бомбардування портових споруд.
Говорячи про кількість повітряних ударів, що становили від 30 до понад 50 (залежно від джерела), не слід нехтувати географічним положенням Задара, який опинився на шляху бомбардувальників від союзницьких аеродромів Південної Італії до їхніх цілей — міст Центральної Європи. У той же час, Задар міг правити за т. зв. вторинну ціль для скидання бомб у разі негоди чи під час повернення на базу.
Примітки
- Enzo Bettiza, Esilio, Mondadori, Milano 1996, p. 147.
- . dalmatia.it. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 8 липня 2016.
- . dalmatia.it. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 8 липня 2016.
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2006. Процитовано 15 серпня 2006.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Ferdinand Perinović: Dica Kalelarge protiv četiri lažna mita o Zadru, Zadar : Društvo za zaštitu biciklista u prometu, 2010., , , str. 139. Zaključno, Zadar nije oslobođen 31. listopada 1944. Dan grada počeo se slaviti 1. studenog 1944. kao najveći dan u dugoj povijesti Zadra.— Perinović, 2010, с. 139
- Sergej Županić (1 листопада 2016). (хорватською) . Slobodna Dalmacija. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 7 липня 2018.
- Siniša Klarica (20 лютого 2016). (хорватською) . "Vojna povijest". Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 7 липня 2018.
- Krešimir Žabec, Antonija Handabaka (14 лютого 2014). (хорватською) . Jutarnji list. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 7 липня 2013.
- Marica Karakaš Obradov, op. cit.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bombarduvannya Zadara horv Zracno bombardiranje Zadra naloti bombarduvalnoyi aviaciyi SShA ta Velikoyi Britaniyi na Zadar na Yugoslavskomu fronti Drugoyi svitovoyi vijni Trivali z listopada 1943 po zhovten 1944 roku Bombarduvannya Zadara Strategichni bombarduvannya pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Zadar pid chas bombarduvalnogo nalotu Zadar pid chas bombarduvalnogo nalotu Data listopad 1943 zhovten 1944 Misce Zadar Rezultat 80 miskih budivel zrujnovano chislenni zhertvi Storoni VPS SShA Korolivski povitryani sili Korolivstvo Italiya Vtrati 0 1 000 4 000 zagiblih Na tli povitryanih udariv po inshih velikih mistah todishnogo Korolivstva Italiyi bombarduvannya Zadara viriznyayetsya kilkistyu napadiv ta chiselnistyu zagiblih hocha nemaye yednosti shodo cih danih soyuzniki zasvidchili 30 avianalotiv a suchasni italijski dzherela stverdzhuyut pro 54 Zayavleni cifri zhertv kolivayutsya vid mensh nizh tisyachi do 4 tis togochasnogo 20 tisyachnogo mista V hodi bombarduvan bulo znisheno 80 budivel mista Zadar nazivali Drezdenom Adriatiki cherez vidchutnu podibnist do bombarduvannya soyuznikami zgadanogo nimeckogo mista V oboh vipadkah bombi soyuznikiv ponivechili misto bagate na mistecki skarbi ta istorichni pam yatki yake vodnochas ne malo ochevidnoyi promislovoyi chi vijskovoyi vagi dlya vedennya vijni Ce najtragichnisha podiya u buremnij istoriyi Zadara pislya oblogi mista 1202 roku uchasnikami Chetvertogo hrestovogo pohodu PeredistoriyaItalijskij anklav Zara Zadar vidomij todi yak italijske misto anklav Zara opinivsya pid vladoyu Italiyi unaslidok Rapalskogo dogovoru yakij uregulyuvav status kolishnih avstro ugorskih zemel Bilshist naselennya mista skladali etnichni italijci i vono yavlyalo soboyu italijskij anklav u Dalmaciyi U 1920 h rokah blizko 8000 horvativ buli zmusheni pokinuti misto a yihni miscya zajmali etnichni italijci yaki pereselyalisya z pidkontrolnoyi Yugoslaviyi chastini Dalmaciyi taki yak vidomij stilist modi Ottavio Missoni yakij pereyihav zi svoyeyu rodinoyu z Dubrovnika Perepis 1910 roku v Avstro Ugorshini zasvidchiv 69 3 italijciv u zagalnij chiselnosti naselennya mista i cya chastka postijno zrostala v nastupni desyatilittya Z materika perevodili na robotu v anklav derzhavnih sluzhbovciv uchiteliv policiyantiv U ti chasi tam takozh perebuvala znachna kilkist vijskovosluzhbovciv Do 1941 roku misto otochili italijskimi ukriplennyami najpomitnishimi z yakih buli bunker ponad Gazheniceyu peredmistya Zadara a takozh v rajoni Ploche i Crno Druga svitova vijna do kapitulyaciyi Italiyi 1941 1943 6 kvitnya 1941 krayini Osi napali na Korolivstvo Yugoslaviya Hocha vono pochalo rozpadatisya praktichno u pershij den napadu italijski pidrozdili v Zadari Zari ne navazhuvalisya pokinuti misto vichikuyuchi rozv yazki podij Yihnya organizaciya ne bula na nalezhnomu rivni sho pidtverdyat podalshi podiyi yugoslavskij garnizon u Benkovaci ta v rajoni Kistanya italijci rozzbroyat lishe v seredini travnya 1941 roku a otzhe cherez misyac pislya pripinennya isnuvannya derzhavi yugoslavska vlada kapitulyuvala 17 kvitnya Vidomo sho 8 kvitnya yugoslavski VPS bombili Zadar Hocha ce prizvelo do pevnoyi shkodi jogo ne mozhna porivnyati z bombarduvannyam yakogo misto zaznaye cherez dva roki Civilni osobi buli poperedno evakujovani v bik Ankoni i Puli Oskilki podiyi na miscyah viznachala nimecka vijskova sila vid zniknennya Yugoslaviyi najbilshe vigodi nabula fashistska Italiya Novostvorena fashistska marionetka Nezalezhna Derzhava Horvatiya bula zmushena peredati yij znachnu chastinu pivnichnoyi Dalmaciyi vklyuchayuchi mista Split i Knin a Zadar stav stoliceyu novoyi provinciyi Dalmaciyi ta golovnim fashistskim oplotom na cij teritoriyi Pravovij status Zadara pislya kapitulyaciyi Italiyi Pislya povalennya Mussolini v Italiyi novij uryad P yetro Badoljo 8 veresnya 1943 ogolosiv peremir ya i vijshov iz vijni Take haotichne stanovishe vikoristala NDH yaka viznala Rimskij dogovir nedijsnim i virishila ovoloditi Dalmaciyeyu U comu vona mala pidtrimku nimciv sho nalyakalo zadarskih italijciv yaki zalishilisya bez vijskovogo zahistu Odnak nimci pishli yim nazustrich i 10 veresnya nimecka 114 ta pihotna diviziya okupuvala Zadar Bulo zaboroneno priyednuvati jogo do Nezalezhnoyi Derzhavi Horvatiya oskilki same misto ne bulo predmetom dogovoru 1941 roku Pavelich viznachiv Zadar administrativnim centrom velikoyi zhupi Sidraga Ravni Kotari ale jogo prefektu Viktoru Ramovu prosto zaboronili v yizd u misto Zadar zalishavsya pid miscevoyu italijskoyu administraciyeyu ta nimeckim vijskovim zahistom Yuridichno jogo stanovishe bulo she bilsh nezvichnim vin oficijno stav chastinoyu Socialnoyi Respubliki Mussolini na pivnochi Italiyi vid yakoyi buv povnistyu vidrizanim U takij atmosferi cilkovitoyi nepevnosti z ciloyu nizkoyu riznih civilnih administracij ta armij na teritoriyi Zadara pochalosya soyuznicke bombarduvannya Povitryani udari po ZadaruPershij velikij avianalit soyuznickih sil na Zadar bulo skoyeno vvecheri 2 listopada 1943 roku koli sered inshih ob yektiv bulo znisheno budinok dlya zanedbanih ditej uslid za chim trapilisya veliki povitryani napadi 28 listopada ponad 200 zhertv ta 16 i 30 grudnya togo zh roku Pershi naloti vidznachalisya velikoyu kilkistyu zhertv sered civilnih ale misto hoch i poshkodzhene funkcionuvalo dali Bombarduvannya bulo osoblivo vazhkim 16 grudnya koli bombi vluchili u pritulki v samomu centri mista Zaginulo priblizno 150 200 lyudej Udariv zavdavali 50 amerikanskih bombarduvalnikiv Mitchell B 25 yaki skinuli 90 tonn bomb Poryad iz cimi najtyazhchimi napadami teritoriya mista zaznavala menshih bombarduvan i obstriliv u inshi dni Taktikoyu tak zvanih kilimovih bombarduvan znishuvalisya cili zhitlovi kvartali Najbilshe postrazhdav centr mista kolo Forumu ta golovnoyi miskoyi vulici Kalelargi de ne vcilila zhodna budivlya Najbilshoyi shkodi zavdali ne vibuhi a pozhezhi yaki voni sprichinyali peretvoryuyuchi misto na kupu obsmalenih kistyakiv spalenih budinkiv Za kozhnim aviaudarom znishuvalasya pevna chastina mista Tak 16 grudnya postrazhdala dilyanka vid cerkvi Bogomateri Zdorov ya povz Kalelargu do ninishnoyi Narodnoyi ploshi a 30 grudnya Nova naberezhna Nova riva i Zelena plosha U peredden novogo roku buli znisheni miska likarnya ta bilshist promislovih sporud Fabrika Luxardo virobnik Maraskino spalahnuvshi gorila tri dni Iz sichnya po berezen 1944 roku vidbulisya povitryani napadi yaki donishili Zadar Odnache kilkist zhertv vid nih bula znachno menshoyu oskilki pozbavlene domivok naselennya povtikalo do mensh poshkodzhenih peredmist Arbanasi i Stanovi ta na zadarski ostrovi Za pidrahunkami navesni 1944 roku v Zadari razom iz peredmistyami nalichuvalosya mensh nizh 4000 mirnih zhiteliv Hocha vsi promislovi potuzhnosti ta pristani buli vivedeni z ladu a nimci buli zmusheni stvoriti dopomizhni porti v Zatoni poblizu Nina i Razhanacya bombarduvannya trivalo majzhe ves 1944 rik Do lita centru Zadara praktichno ne isnuvalo bilshist budinkiv bulo povnistyu zrujnovano a yihnimi ruyinami zavaleno vulici Misto get sporozhnilo Z chervnya do zhovtnya 1944 roku ne zasvidcheno zhodnih velikih napadiv ale pislya seredini zhovtnya u zv yazku z vidhodom nimeckoyi armiyi stalisya novi udari Najsilnishi bombarduvannya trapilisya 25 i 30 zhovtnya koli bulo pocileno rajoni Brodarici Yazina ta Novoyi naberezhnoyi Ostannye bombarduvannya soyuzniki vchinili 31 zhovtnya 1944 togo samogo dnya partizani uvijshli v Zadar Misto bulo ostatochno vizvoleno 1 listopada 1944 r Ye pripushennya sho ce stalosya pomilkovo cherez poganij zv yazok Pri comu zaginulo kilka partizaniv Masshtabi rujnuvan ta kilkist zhertvHocha v italijskih dzherelah chasto povtoryuyutsya krugli cifri pro 3 5 tisyach zagiblih tobto bez poranenih Zadara sho oznachalo b chvert dovoyennogo naselennya oblik pohoroniv na miskomu kladovishi Zadara zasvidchuye sho z 4 listopada 1943 po 22 zhovtnya 1944 roci bulo pohovano vsogo 467 lyudej Tochnu kilkist zagiblih jmovirno nikoli ne bude z yasovano pozayak u Zadari protyagom vijni bula velika plinnist naselennya miscevi zhiteli viyizhdzhali natomist priyizhdzhali italijci z inshih dalmatinskih mist neutochnena i chiselnist vijskovosluzhbovciv Pislya vijni kilkist poterpilih stala takozh i politichnim pitannyam osoblivo v seredovishi italijskih bizhenciv iz Zadara de dovodilosya sho proti nih bulo vchineno genocid z yihnogo seredovisha i pohodyat ocinki v 3 i bilshe tisyach zhertv Vidayetsya jmovirnim sho kilkist zagiblih mirnih zhiteliv stanovila blizko 500 trohi bilshe nizh kilkist pohovanih na kladovishi oskilki bilshist naselennya vtekla pislya pershih nalotiv voseni ta vzimku 1943 roku Cya kilkist porivnyanna z danimi z inshih mist Horvatiyi yaki zaznali bombarduvan soyuznikiv napriklad u Shibeniku zaginuli 320 civilnih i 17 voyakiv v Osiyeku zhertvami stali blizko 300 dush navit Slavonskij Brod yakij zaznav osoblivo tyazhkih bombarduvan i buv yak i Zadar znachnoyu miroyu znishenij nalichuvav oriyentovno 900 zhertv Bizhenci pislya vijni tak i ne povernulisya u zrujnovane misto navit koli pochalasya jogo vidbudova a zdebilshogo osili v Italiyi upravlinnyu yakoyi Zadarom yake rozpochalasya naprikinci Pershoyi svitovoyi vijni bulo pokladeno kraj Zamist nih u Zadar pereselyalisya zhiteli prileglih miscevostej naselenih zdebilshogo horvatami Naslidkom bombarduvan stala rizka zmina zagalnoyi kartini mista Sogodni vazhko uyaviti sho zadarskij rajon Pivostriv Poluotok do Drugoyi svitovoyi vijni buv gusto zabudovanij yak Split abo Trogir Bezperechno sho najbilsha vidpovidalnist za ce pokladayetsya na soyuznicki naloti ale ne slid nehtuvati i vplivom pislyavoyennoyi vidbudovi Rozbomblenoyu viyavilasya bilsha chastina seredmistya vklyuchayuchi vsyu Novu naberezhnu z 12 avstro ugorskimi palacami golovposhtamt i zhitlovi kvartali navkolo Forumu Kalelarga golovna vulicya Zadara shkola bilya cerkvi sv Krshevana potim cerkva sv Mariyi Spasinnya Bogorodici ta baptisterij soboru sv Anastasiyi Nichogo z cogo krim cerkvi ne bulo vidnovleno Bagato budivel sho zgorili u vijnu buli ne rekonstrujovani a zrujnovani pri comu yihnye kaminnya vikoristovuvalosya dlya naroshuvannya berega ta nasipannya dorig Vidomij priklad miskogo teatru Teatro Verdi yakij divom zalishivsya tilki z legkimi poshkodzhennyami ale jogo rozgrabuvali ta znesli za rishennyam komunistichnoyi vladi Voyennih i pislyavoyennih rujnuvan zaznala zahidna chastina Pivostrova de bula rozmishena bilshist administrativnih budivel i prichaliv Shidna chastina rajon Varosh buv yedinoyu chastinoyu centru Zadara yaka zdebilshogo zberegla svij dovoyennij viglyad Okrim znishen za yaki nesut vidpovidalnist soyuznicki bombarduvalniki a takozh nimci yaki vidhodyachi zaminuvali Novu naberezhnu ta pislyavoyenne budivnictvo spirnim pitannyam zalishayetsya i zagalna kilkist zhertv bombarduvan Versiyi prichin bombarduvannyaZagalna trivalist nalotiv malo ne rik i kilkist bomb zgaduyetsya velichina v 400 tonn vibuhivki skinutih na Zadar vidnosno nevelike misto z obmezhenim strategichnim znachennyam porodili rizni teoriyi ta pripushennya shodo prichin bombarduvan Bagato z nih pov yazani zi statusom mista v toj period ta politichnoyu borotboyu za nogo U kolah biglih italijskih zhiteliv mista ta italijskih pravih chasto proshtovhuyetsya teza pro te sho znishennya Zadara domigsya vid soyuznikiv Tito shob znishiti italijskij harakter mista i umozhliviti jogo vklyuchennya do skladu Horvatiyi ta Yugoslaviyi Takim chinom vin bucimto nepravdivo povidomiv anglijcyam pro nimecki vijska v misti ta vazhlivist zadarskogo portu dlya perekidannya yihnih sil vse abi tilki stvoriti pidstavu dlya bombarduvannya Comu nemaye zhodnih dokaziv a sumnivi pidsilyuye she j politichna pidosnova cih tverdzhen i prichin yih poshirennya Nabagato virogidnishe zvuchit teoriya pro te sho Zadar strazhdav nasampered cherez svoye prirodne roztashuvannya Na vidminu vid Splita i Dubrovnika chiyi piddani bombarduvannyam porti Lora i Gruzh buli dali vid centru mista zadarskij port i vsi prichali roztashovuvalisya navkolo Pivostrova tobto samogo centru mista Ce neminuche velo do nabagato bilshogo spustoshennya mista vnaslidok bombarduvannya portovih sporud Govoryachi pro kilkist povitryanih udariv sho stanovili vid 30 do ponad 50 zalezhno vid dzherela ne slid nehtuvati geografichnim polozhennyam Zadara yakij opinivsya na shlyahu bombarduvalnikiv vid soyuznickih aerodromiv Pivdennoyi Italiyi do yihnih cilej mist Centralnoyi Yevropi U toj zhe chas Zadar mig praviti za t zv vtorinnu cil dlya skidannya bomb u razi negodi chi pid chas povernennya na bazu PrimitkiEnzo Bettiza Esilio Mondadori Milano 1996 p 147 dalmatia it Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 8 lipnya 2016 dalmatia it Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 8 lipnya 2016 Arhiv originalu za 23 veresnya 2006 Procitovano 15 serpnya 2006 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Ferdinand Perinovic Dica Kalelarge protiv cetiri lazna mita o Zadru Zadar Drustvo za zastitu biciklista u prometu 2010 ISBN 978 953 95730 3 2 ISBN 978 953 95730 4 9 str 139 Zakljucno Zadar nije oslobođen 31 listopada 1944 Dan grada poceo se slaviti 1 studenog 1944 kao najveci dan u dugoj povijesti Zadra Perinovic 2010 s 139 Sergej Zupanic 1 listopada 2016 horvatskoyu Slobodna Dalmacija Arhiv originalu za 7 lipnya 2018 Procitovano 7 lipnya 2018 Sinisa Klarica 20 lyutogo 2016 horvatskoyu Vojna povijest Arhiv originalu za 7 lipnya 2018 Procitovano 7 lipnya 2018 Kresimir Zabec Antonija Handabaka 14 lyutogo 2014 horvatskoyu Jutarnji list Arhiv originalu za 7 lipnya 2018 Procitovano 7 lipnya 2013 Marica Karakas Obradov op cit