Близнюки́ — селище, центр Близнюківської селищної громади Лозівського району (колишній центр Близнюківського району) Харківської області. Як селище засноване в 1957 році.
селище Близнюки | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Харківська область |
Район | Лозівський район |
Громада | Близнюківська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA63100030010050961 |
Основні дані | |
Засновано | 1859 |
Статус | із 2024 року |
Площа | 3,8 км² |
Населення | ▼ 3557 (01.01.2021) |
Густота | 970,2 осіб/км²; |
Поштовий індекс | 64800 |
Телефонний код | +380 5754 |
Географічні координати | 48°51′24″ пн. ш. 36°33′18″ сх. д. / 48.85667° пн. ш. 36.55500° сх. д.Координати: 48°51′24″ пн. ш. 36°33′18″ сх. д. / 48.85667° пн. ш. 36.55500° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 187 м |
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Близнюки |
До обл. центру: | |
- залізницею: | 170 км |
- автошляхами: | 155 км |
Селищна влада | |
Адреса | 64800, Харківська обл., Близнюківський р-н, смт Близнюки, вул. Свободи, 26 |
Голова селищної ради | Король Геннадій Степанович |
Вебсторінка | Близнюківська селищна рада |
Карта | |
Близнюки | |
Близнюки Близнюки | |
Близнюки у Вікісховищі |
Населення — 6,0 тисяч жителів (1959), 4,9 тис. жителів (2006), 3,5 тис. жителів (2021)
У Близнюках розташовані залізнична станція, промкомбінат, харчокомбінат, цегельня, маслоробня, промислові артілі, РТС, середня школа, будинок культури.
Географічне розташування
Через селище проходить залізнична лінія Харків — Ростов-на-Дону, зі станцією Близнюки та автомобільна дорога Т 2113. По цій трасі, на північному заході примикає село Батюшки, на південному сході за 1 км Вільне Друге за 2 км Садове.
Відстань до міста Харків залізницею 170 км, по шосе 170 км.
Історія
Перша згадка у документах 1863 року, де вказано, що по лівому боці тракту Харків — Ростов закладені два села Близнюки — 1 та Близнюки — 2. Вони розташовувалися за версту один від одного. У них налічувалося 18 дворів та 214 жителів.
1869 року внаслідок побудови залізничної лінії Харків — Ростов тут виникає залізнична станція Надеждине.
1903 року вона згоріла, а за деякий час було збудовано нову станцію і назвали її за схожість до колишньої Близнюки. Згодом так само назвали й селище, котре виросло поблизу станції.
За іншою версією, назва походить від двох степових могил, дуже схожих між собою. Після пожежі станцію назвали на честь цих могил-близнюків.
Під час революційних подій 1905 р. залізничники станції Близнюки влаштували мітинг, на якому підтримали боротьбу робітників. Вони припинили на кілька днів роботу і закликали всіх робітників і селян Близнюків та довколишніх сіл вести боротьбу за свої права. Велику політичну роботу серед залізничників проводив член РСДРП К. Скринник, який у 1908 р. приїхав зі ст. Синельникове. З Катеринослава він привозив нелегальну літературу і розповсюджував її серед люду.
На початку 1905 р. у Близнюках зросла кількість житлових будинків. Було споруджено нові хлібні комори, у 1907 р. два парові млини, олійницю, відкрито кілька крамниць. Близнюки стали важливим пунктом із вивезення зерна та інших сільськогосподарських продуктів до різних міст Російської імперії. У 1909 р. німецькими колоністами, подружжям Гезе, побудовано п'ятиповерховий млин, який після Жовтневого перевороту було націоналізовано. У 1910 р. у Близнюках створено агробазу. Тут можна було взяти на прокат плуг, борону, сівалку, молотарку. Але користуватися цими знаряддями могли лише багатії. Для бідних селян вони були не доступними, позаяк за прокат треба було платити чималі гроші. У 1910 р. було відкрито лікарню. Більшість жителів були неписьменними. У початковій школі, відкритій у 1912 р., навчалися діти лише заможних селян. Через рік у школі налічувалося 30 учнів і один учитель.
1911 р. села Близнюки-1 і Близнюки-2 об'єдналися до одного села. У ньому налічувалося 37 дворів та 351 житель. У період Столипінської реформи у 1911 р. у Близнюках виникли чотири хутори: Фисуни, Дяченки, Осторожки, Саксаганівка.
Події Громадянської війни в Росії та Української революції не оминули і Близнюки. Село переходило з рук до рук. Через Близнюки проходили вояки армії УНР, німецько-австрійські війська, махновці та білогвардійці. У квітні 1918 р. вояки армії УНР зайняли ст. Близнюки. У січні 1919 р. Близнюки були захоплені частинами Червоної армії. Але на початку червня 1919 р. частинами Дроздовської дивізії денікінці захопили Близнюки. У грудні 1919 р. частини Червоної армії встановили в Близнюках радянську владу. Почали створюватися волревком, комітети незаможних селян, комуни.
12 квітня 1923 р. — було утворено Близнюківський район із центром у Близнюках. До складу району ввійшли Рудаївська, Добровільська і Самійлівська волості.
Швидкими темпами починає зростати продуктивність млинів, олійниць, які було реконструйовано та розширено, виникають нові підприємства з переробки сільгосппродукції. Відбулися значні зміни й у культурному житті: було відкрито райсільбуд, бібліотеку, середню школу. У 1924 р. у Близнюках було 35–40 дворів, одна крамниця і млин.
1929 рік став роком створення у Близнюках машинно-тракторної станції (МТС) — для забезпечення успішної колективізації. У 1930 р. у МТС налічувалося 44 трактори. При МТС були організовані курси трактористів. Першим директором був Воровський, потім із 1931 р. — Торбін А., який у 1929 р. був направлений до району для зміцнення керівних кадрів. У травні 1934 р. на садибі Близнюківської МТС було організовано першу районну сільськогосподарську виставку, на якій демонструвалися досягнення колгоспів, окремих селянських господарств, шкіл району. Понад 2000 експонатів були розміщені у відділах рільництва, садівництва, городництва, бджільництва, тваринництва, кустарних виробів тощо.
Селище постраждало внаслідок Голодомору в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 37 людей.
У 1935 р. у Близнюках споруджено нову лікарню з пологовим відділенням, дитячою консультацією, поліклінікою, санітарною станцією. У поліклініці відкрито рентгенівський і зубний кабінети, обладнані найновішою (на той час) медичною апаратурою. Медичну допомогу надавали шестеро лікарів та сім спеціалістів із середньою медичною освітою. За роки перших п'ятирічок зросла промисловість. Працювали молокозавод, цегельня, райпромкомбінат і райхарчоблок. Зросло число робітників і службовців. Споруджено новий Будинок культури, середню школу, приміщення ветлікарні, райконтори, райспоживспілки, а також універмаг, продовольчі крамниці, санітарну станцію.
У 1939 р. населення Близнюків становило 2276 осіб. До 1941 р. на території Близнюків було чотири хутори: Саксаганівка, Дяченки, Фисуни, Осторожки, вулиці: Орджонікідзе (нині Ювілейна), Жовтнева (нині Сонячна), Пушкіна, Куйбишева (нині Виноградна), Зелена (нині Ткаченка), Богдана Хмельницького, Шевченка, Радянська (нині Свободи).
Радянські війська відступили з Близнюків 12 жовтня 1941 року. Близнюки окупували німецько-нацистські війська. З місцевого населення почали набирати допоміжну поліцію. Її членами здійснювався грабунок людей: забиралося зерно, харчі, майно, збрую, коней тощо на благо німецької армії.
Близнюки були звільнені у січні 1943 р. Але у лютому німці знову захопили село.
На світанку 16 вересня 1943 р. до Близнюків увірвався танк молодшого лейтенанта Ніколенка Я. Н. з 31-ї Барвінківської окремої ордена Кутузова 2-го ступеня танкової бригади на чолі з генерал-лейтенантом Бурдовим Д. М. Воїни 35-ї Лозівської Червонопрапорної стрілецької дивізії генерал-майор Кулагін І. Я., 25-ї гвардійської Чапаєвської стрілецької дивізії генерал-майор Шафаренко П. М. і 60-ї гвардійської стрілецької дивізії генерал-майор Монахова Д. П. визволили Близнюківський район від німецько-нацистських загарбників.
З 1943 р. у Близнюках почала працювати лікарня, школа, МТС. Створено підприємства з виробництва цегли і черепиці, відкрито декілька столярних майстерень і ковалень. Наприкінці 1943—на початку 1944 рр. промислові підприємства почали випускати першу продукцію. У 1944 р. відновлено приміщення будинку культури. Цього ж року поновила свою роботу районна газета «Соціалістичні лани».
На кінець 1947 р. промислові підприємства Близнюків були не тільки повністю відновлені, але й значно перевищили довоєнний рівень виробництва. Наступного року від Лозівської ТЕЦ до Близнюків було проведено лінію електропередачі, що значно поліпшило енергопостачання підприємств. У післявоєнний період зросла роль місцевих рад, у тому числі й Близнюківської сільради, як місцевих органів державної влади. Близнюківська сільрада брала активну участь в соціалістичному змаганні сільських рад у всіх галузях господарства та соціально-культурного будівництва на селі, в організації та проведенні виборів до рад усіх рівнів. Помітне пожвавлення діяльності Близнюківської сільради, як і інших місцевих рад, відбулося після виборів до місцевих рад депутатів трудящих, що відбулися у грудні 1947 р.. Сільська рада на цих виборах наповнилася десяткам народних обранців, які очолили загальну народну боротьбу за відродження економіки та культури Близнюків, сіл сільради та району, за його подальший всебічний розвиток.
Поряд із розширенням промислових підприємств і відродженням цегельного заводу, розгорнулося велике індивідуальне житлове будівництво. Як наслідок, з'явилися нові вулиці: Тельмана (нині Дружби), Сталіна (перейменована на вул. Миру), Карла Маркса (нині Вишнева), Ватутіна та ін. У березні 1949 р. відновила роботу бібліотека, у якій налічувалося три тисячі книг. У 1950 р. радіофікований райцентр і ще 9 сіл — 778 радіоточок з протяжністю радіоліній 46 км. У травні 1953 р. у Близнюках відкрито стадіон добровільного спортивного товариства «Колгоспник», побудованого методом народної будови. Близнюки розширилися та поліпшилися, у великих масштабах також ішло індивідуальне будівництво. Тепер повністю забудовані вулиці Фрунзе (нині Бузкова), Польова, Підгорна, Ворошилова, Челюскінців та ін., які до минулих виборів були у заділлі. З'явилася вулиця Крупської (нині Краєвидна), де спорудили собі будинки механізатори Близнюківської МТС. Село збагатилося новими культурно-освітніми закладами. Відкрито дитячу бібліотеку, побудовано дитсадок, розширено дитячі ясла, капітально полагоджено шкільні приміщення. Закладено парк культури та відпочинку. Зросла торговельна мережа. У центрі села з'явилися крамниці з продажу культтоварів, продуктова крамниця та раймаг.
У червні 1957 р. Харківська обласна рада своїм рішенням віднесла Близнюки до категорії селищ міського типу. Село Інтернаціональне було приєднано до Близнюків, а Садове перейменували в селище робітничого типу у складі Близнюківської селищної ради депутатів трудящих.
Після того, як у 1959 р. Лукашівську сільраду приєднали до Близнюківської селищної ради, до її складу входили вже 10 населених пунктів: Близнюки, Садове, Інтернаціональне (нині Батюшки), Миролюбівка, Ганно-Рудаєве, Водяне, Лукашівка, Всеволодівка, Дмитрівка, Ладне. На той час Близнюківська селищна рада була найбільша в районі. У ній проживало 7529 чоловік. Після реорганізації МТС, утворено об'єднання «Сільгосптехніка», яке перетворилося у справжнє механізаторське містечко. Усі будівлі тут цегляні, споруджені за типовими проектами. До послуг ремонтників — клуб, бібліотека, їдальня, крамниця. Навколо садиби закладено сад. Тут працювало 220 чоловік.
У 1958 р. збудовано нову лікарню. На початку 1950-х рр. на Близнюківщині у повній потужності працював маслозавод. Масло з Близнюківського маслозаводу моряки з торговельного флоту «зустрічали» в одному з африканських портів. Утворився харчокомбінат, хлібозавод. У Близнюках розташовано радгосп з відгодовування великої рогатої худоби, свиней, овець та кролів. Він створений у 1948 р. на базі заготскоту. Це господарство мало понад 180 гектарів орної землі, 4 трактори, 3 комбайни, 2 автомашини, зерносховище, тваринницькі ферми.
У 1958 р. у Близнюках було відкрито Будинок піонерів. При ньому стали працювати три гуртки: «Юний технік», «Авіамодельний», «Радіо», у яких упродовж багатьох років навчалися школярі. Роботи гуртківців посідали призові місця на обласних, республіканських і всесоюзних виставках. Чинний макет «Автоматична дослідницька станція на Місяці» одержав Диплом III ступеня Всесоюзної виставки досягнень народного господарства СРСР, а його виконавці були нагороджені медалями «Юний учасник ВДНГ СРСР» та іменними наручними годинниками. Учнями гуртка «Юний технік» було виготовлено двомісні аеросани, на яких вони у вихідні дні взимку їздили територією летовища. Керівником гуртків до цього часу залишається Остополець Б. І.
У 1959 р. встановлено пам'ятник радянським воїнам і партизанам, що загинули у роки німецько-радянської війни за визволення Близнюків.
Селище було повністю електрифіковане і радіофіковане. У 1959 р. запрацювала телефонна станція. У 1960 р. створено міжколгоспбуд, який здійснював великий обсяг будівельних робіт в селищі та колгоспах району, побудувавши десятки тваринницьких ферм, житлових і виробничих приміщень. У 1964 р. близнюківські будівельники посіли третє місце в області серед міжколгоспних будівельних організацій.
У січні 1963 р. було ліквідовано Близнюківський район, а його територія ввійшла до Лозівського району, а через два роки згідно з указом президії Верховної Ради УРСР знову було створено Близнюківський район із центром у Близнюках — селищем міського типу.
У 60-х рр. у селищі споруджено нові житлові будинки, баню, перукарню, новий готель, почали розсаджувати парки, клумби, заасфальтували 18 км тротуарів. Довжина вулиць селища досягла 35 км. На кожній із них було електроосвітлення. Своє дозвілля мешканці Близнюків проводили у районному Будинку культури, у якому працював драматичний, танцювальний, хоровий, музичний та ін. гуртки. З нагоди 20-х роковин Перемоги у 1965 р. М. О. Гонтаренка посмертно нагороджено орденом Вітчизняної війни. Вшановуючи пам'ять юних захисників Вітчизни у селищі було названо вулиці на честь Героя Радянського Союзу Петра Ткаченка, керівника підпільної комсомольської групи М. О. Гонтаренка, партизанів та підпільників В. Складнєвої, Г. Суліми, В. Васильченко, Ю. Старостіна, П. Бруславця, А. Торбіна.
У 1965 р. було покладено початок масштабному житловому будівництву. Первістки-два 16-квартирні будинки і гуртожиток на 100 чоловік у північно-східній частині селища. Від них і веде свій «родовід» житловий масив, який у народі стали називати «Черемушками». Тоді ж почали споруджувати поліклініку при райлікарні, дещо пізніше — інші корпуси лікарняного містечка.
У 1970-х рр. у Близнюках, крім житлового масиву «Черемушки», споруджувалися районний Будинок культури (1973 р.), нові корпуси школи, комбікормовий завод з житловими будівлями і побутовими приміщеннями, зводилися будівлі різних організацій та підприємств, установ, повним ходом ішло індивідуальне будівництво, виростали нові вулиці, прокладали тротуари тощо.
Наприкінці 80-х рр. XX ст. у СРСР почалося «духовне потепління». Настав той момент, коли могла здійснитися мрія про відкриття Божого храму в селищі. І ця мрія здійснилася. Групою вірян людей було придбано невеличкий будиночок, який був реконструйований в молитовний будинок і зареєстрований як прихід. Завдяки клопотанням отця Дмитрія, настоятеля Панютинського Покровського храму й отця Андрія, який на той час був благочинним, 16 червня 1989 р. у Близнюках відбулася перша архієрейська літургія й архієпископ Харківський і Богодухівський Іриней освятив храм.
1 травня 1993 р. офіційно, урочисто відзначали 90-річчя Близнюків. Хоча тут підкреслювали, що 110 років тому, себто у 1883 р. засновано станцію Надеждино, а ще раніше 1863 р. згадувалося, що на трасі від Харкова до Ростова на 163-й версті є поселення Близнюки І та Близнюки II. Однак тоді вважалося, що день офіційного заснування селища — 30 квітня 1903 р. і для проведення різних урочистих заходів виділили 100 тисяч карбованців. У 1993 р. до району проведено природний газ, під'єднано дев'ять підприємств, 8 хлібопекарень, 12 олійниць, 6 млинів, 4 круподерні.
За даними 1993 р. у Близнюках налічувалося 5700 жителів. На той час було прокладено 33 км доріг із твердим покриттям та більш як 20 км тротуарних доріжок, підведено газ до котелень «Черемушки» та «Віри Складнєвої», зведено перші чотириповерхові будинки. А ще до селища прийшла дніпровська вода.
Селищна рада на чолі з головою В. Г. Грищуком подбала про те, щоб кожна сім'я, окрім присадибної ділянки, мала в своєму розпорядженні ще не менше 15 соток землі для вирощування городини. До 250 гектарів землі вже розподілили жителям селища для вирощування городини і зробили запаси на зиму.
Традиційними стали суботники з упорядкування вулиць селища. Активно розвивалося приватне підприємництво. Особливою популярністю серед населення користувалися такі фірми: «Надія», «Гарантія», «Базис», «Стимул». Вони були джерелом поповнення бюджету і перераховували кошти до селищної ради на благодійні заходи. Попри всі економічні негаразди, на повну потужність працювали маслозавод і комбікормовий завод.
23 грудня 1996 р. десята сесія Близнюківської селищної ради народних депутатів XXII скликання вирішила розширити межі Близнюків, включивши 60 гектарів земель запасу до меж селища Близнюки, у зв'язку з тим, що їх використано під забудову житлових будинків, підсобних споруд та гаражів. За пропозицією топонімічної комісії на забудованій території дано назву вулиць. Одну з таких названо іменем Миколи Олександровича Добровольського — залуженого лікаря УРСР. 26 квітня 1997 р. у райцентрі відкрито знак «Пам'яті Чорнобиля», як вічна шана і повага до тих, кого чорним крилом зачепило лихо Чорнобиля.
У 2003 р. голова Близнюківської селищної ради М. І. Савченко доклав багато зусиль і до 60-річчя визволення Близнюків у центрі селища в урочистій обстановці було відкрито пам'ятник Т. Г. Шевченку. У цьому ж році Близнюківська загальноосвітня школа отримала статус ліцею селища Близнюки.
У 2006 р. головою Близнюківської селищної ради було обрано Геннадія Степановича Короля. За останні десятиліття Близнюки змінюються просто на очах. Вирішено питання водогону, полагоджено привокзальну площу, проведено газифікацію вулиць та с. Садове, споруджено дитячі майданчики, створено ОСББ у багатоквартирних будівлях.
16 лютого 2016 року рішенням V сесії VII скликання Близнюківської селищної ради було остаточно перейменовано 25 вулиць, провулків населених пунктів ради. З переліку вулиць, що підлягають перейменуванню виключено вул. Челюскінців у смт Близнюки.
Економіка
- Основна сільськогосподарська спеціалізація району — землеробство (озима пшениця, соняшник, кукурудза) і молочно-м'ясне тваринництво.
- Товарне сільськогосподарське виробництво.
Культура
- Центр надання культурних послуг з осередками у старостинських округах.
- Бібліотеки.
Кулінарія
Кулінарною фішкою селища є варення з перців. Усі інгредієнти місцеві, близнюківські: перці, часничок, мед, духмяні трави. Насамперед варто спробувати варення з червоного перцю: воно солодке, але з гірчинкою, трошки полум’яне.
Персоналії
- Безбатько Віталій Олександрович (1970—2014) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни;
- Топчій Микола Миколайович (1973—2014) — льотчик, загинув при виконанні бойових обов'язків, під час АТО.
- Граф Микола Феліксович Сумароков-Ельстон (1861—1908) — володів частками землі у с. Добровілля
- Курган feat. Agregat (з 2014) — український хіп-хоп гурт.
Див. також
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2021 року (PDF)
- «Указатель российских железных дорог», Скорина И. А., СПб., 1887. — с. 55
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 16 жовтня 2015.
- . bliznjuki.org.ua (ua) . Архів оригіналу за 31-01-2017. Процитовано 24 лютого 2017.
- Львові — кава, а в нас — варення з перців і «Курган & Agregat». Як жінка перетворила любов до своєї громади в бренд[недоступне посилання]
Джерела
- Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. — К., 1957—1979. — Харківська область. — С. 220.
- Россия: Полное географическое описание нашего отечества: Настольная и дорожная книга для русских людей / Под общ. руков. П. П. Семенова-Тянь-Шанского и В. И. Ламанского. — СПб., 1902—1910. — т. 7. — С. 425.
- Янко М. Т. : Словник-довідник. — К., 1998.
- Волков М. Ю. Нарис з історії Близнюківщини. Монографія. — Х.: «Зебра» — 2015. — 148 с., 24 с. іл.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Погода в смт Близнюки [ 30 березня 2022 у Wayback Machine.]
Посилання
- Близнюки [ 7 травня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bliznyuki selishe centr Bliznyukivskoyi selishnoyi gromadi Lozivskogo rajonu kolishnij centr Bliznyukivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Yak selishe zasnovane v 1957 roci selishe BliznyukiKrayina UkrayinaOblast Harkivska oblastRajon Lozivskij rajonGromada Bliznyukivska selishna gromadaKod KATOTTG UA63100030010050961Osnovni daniZasnovano 1859Status iz 2024 rokuPlosha 3 8 km Naselennya 3557 01 01 2021 Gustota 970 2 osib km Poshtovij indeks 64800Telefonnij kod 380 5754Geografichni koordinati 48 51 24 pn sh 36 33 18 sh d 48 85667 pn sh 36 55500 sh d 48 85667 36 55500 Koordinati 48 51 24 pn sh 36 33 18 sh d 48 85667 pn sh 36 55500 sh d 48 85667 36 55500Visota nad rivnem morya 187 mVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya BliznyukiDo obl centru zalizniceyu 170 km avtoshlyahami 155 kmSelishna vladaAdresa 64800 Harkivska obl Bliznyukivskij r n smt Bliznyuki vul Svobodi 26Golova selishnoyi radi Korol Gennadij StepanovichVebstorinka Bliznyukivska selishna radaKartaBliznyukiBliznyuki BliznyukiBliznyuki u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bliznyuki znachennya Naselennya 6 0 tisyach zhiteliv 1959 4 9 tis zhiteliv 2006 3 5 tis zhiteliv 2021 U Bliznyukah roztashovani zaliznichna stanciya promkombinat harchokombinat cegelnya maslorobnya promislovi artili RTS serednya shkola budinok kulturi Geografichne roztashuvannyaCherez selishe prohodit zaliznichna liniya Harkiv Rostov na Donu zi stanciyeyu Bliznyuki ta avtomobilna doroga T 2113 Po cij trasi na pivnichnomu zahodi primikaye selo Batyushki na pivdennomu shodi za 1 km Vilne Druge za 2 km Sadove Vidstan do mista Harkiv zalizniceyu 170 km po shose 170 km IstoriyaPersha zgadka u dokumentah 1863 roku de vkazano sho po livomu boci traktu Harkiv Rostov zakladeni dva sela Bliznyuki 1 ta Bliznyuki 2 Voni roztashovuvalisya za verstu odin vid odnogo U nih nalichuvalosya 18 dvoriv ta 214 zhiteliv 1869 roku vnaslidok pobudovi zaliznichnoyi liniyi Harkiv Rostov tut vinikaye zaliznichna stanciya Nadezhdine 1903 roku vona zgorila a za deyakij chas bulo zbudovano novu stanciyu i nazvali yiyi za shozhist do kolishnoyi Bliznyuki Zgodom tak samo nazvali j selishe kotre viroslo poblizu stanciyi Za inshoyu versiyeyu nazva pohodit vid dvoh stepovih mogil duzhe shozhih mizh soboyu Pislya pozhezhi stanciyu nazvali na chest cih mogil bliznyukiv Pid chas revolyucijnih podij 1905 r zaliznichniki stanciyi Bliznyuki vlashtuvali miting na yakomu pidtrimali borotbu robitnikiv Voni pripinili na kilka dniv robotu i zaklikali vsih robitnikiv i selyan Bliznyukiv ta dovkolishnih sil vesti borotbu za svoyi prava Veliku politichnu robotu sered zaliznichnikiv provodiv chlen RSDRP K Skrinnik yakij u 1908 r priyihav zi st Sinelnikove Z Katerinoslava vin privoziv nelegalnu literaturu i rozpovsyudzhuvav yiyi sered lyudu Na pochatku 1905 r u Bliznyukah zrosla kilkist zhitlovih budinkiv Bulo sporudzheno novi hlibni komori u 1907 r dva parovi mlini olijnicyu vidkrito kilka kramnic Bliznyuki stali vazhlivim punktom iz vivezennya zerna ta inshih silskogospodarskih produktiv do riznih mist Rosijskoyi imperiyi U 1909 r nimeckimi kolonistami podruzhzhyam Geze pobudovano p yatipoverhovij mlin yakij pislya Zhovtnevogo perevorotu bulo nacionalizovano U 1910 r u Bliznyukah stvoreno agrobazu Tut mozhna bulo vzyati na prokat plug boronu sivalku molotarku Ale koristuvatisya cimi znaryaddyami mogli lishe bagatiyi Dlya bidnih selyan voni buli ne dostupnimi pozayak za prokat treba bulo platiti chimali groshi U 1910 r bulo vidkrito likarnyu Bilshist zhiteliv buli nepismennimi U pochatkovij shkoli vidkritij u 1912 r navchalisya diti lishe zamozhnih selyan Cherez rik u shkoli nalichuvalosya 30 uchniv i odin uchitel 1911 r sela Bliznyuki 1 i Bliznyuki 2 ob yednalisya do odnogo sela U nomu nalichuvalosya 37 dvoriv ta 351 zhitel U period Stolipinskoyi reformi u 1911 r u Bliznyukah vinikli chotiri hutori Fisuni Dyachenki Ostorozhki Saksaganivka Podiyi Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi ta Ukrayinskoyi revolyuciyi ne ominuli i Bliznyuki Selo perehodilo z ruk do ruk Cherez Bliznyuki prohodili voyaki armiyi UNR nimecko avstrijski vijska mahnovci ta bilogvardijci U kvitni 1918 r voyaki armiyi UNR zajnyali st Bliznyuki U sichni 1919 r Bliznyuki buli zahopleni chastinami Chervonoyi armiyi Ale na pochatku chervnya 1919 r chastinami Drozdovskoyi diviziyi denikinci zahopili Bliznyuki U grudni 1919 r chastini Chervonoyi armiyi vstanovili v Bliznyukah radyansku vladu Pochali stvoryuvatisya volrevkom komiteti nezamozhnih selyan komuni 12 kvitnya 1923 r bulo utvoreno Bliznyukivskij rajon iz centrom u Bliznyukah Do skladu rajonu vvijshli Rudayivska Dobrovilska i Samijlivska volosti Shvidkimi tempami pochinaye zrostati produktivnist mliniv olijnic yaki bulo rekonstrujovano ta rozshireno vinikayut novi pidpriyemstva z pererobki silgospprodukciyi Vidbulisya znachni zmini j u kulturnomu zhitti bulo vidkrito rajsilbud biblioteku serednyu shkolu U 1924 r u Bliznyukah bulo 35 40 dvoriv odna kramnicya i mlin 1929 rik stav rokom stvorennya u Bliznyukah mashinno traktornoyi stanciyi MTS dlya zabezpechennya uspishnoyi kolektivizaciyi U 1930 r u MTS nalichuvalosya 44 traktori Pri MTS buli organizovani kursi traktoristiv Pershim direktorom buv Vorovskij potim iz 1931 r Torbin A yakij u 1929 r buv napravlenij do rajonu dlya zmicnennya kerivnih kadriv U travni 1934 r na sadibi Bliznyukivskoyi MTS bulo organizovano pershu rajonnu silskogospodarsku vistavku na yakij demonstruvalisya dosyagnennya kolgospiv okremih selyanskih gospodarstv shkil rajonu Ponad 2000 eksponativ buli rozmisheni u viddilah rilnictva sadivnictva gorodnictva bdzhilnictva tvarinnictva kustarnih virobiv tosho Selishe postrazhdalo vnaslidok Golodomoru v 1932 1933 rokah kilkist vstanovlenih zhertv 37 lyudej U 1935 r u Bliznyukah sporudzheno novu likarnyu z pologovim viddilennyam dityachoyu konsultaciyeyu poliklinikoyu sanitarnoyu stanciyeyu U poliklinici vidkrito rentgenivskij i zubnij kabineti obladnani najnovishoyu na toj chas medichnoyu aparaturoyu Medichnu dopomogu nadavali shestero likariv ta sim specialistiv iz serednoyu medichnoyu osvitoyu Za roki pershih p yatirichok zrosla promislovist Pracyuvali molokozavod cegelnya rajpromkombinat i rajharchoblok Zroslo chislo robitnikiv i sluzhbovciv Sporudzheno novij Budinok kulturi serednyu shkolu primishennya vetlikarni rajkontori rajspozhivspilki a takozh univermag prodovolchi kramnici sanitarnu stanciyu U 1939 r naselennya Bliznyukiv stanovilo 2276 osib Do 1941 r na teritoriyi Bliznyukiv bulo chotiri hutori Saksaganivka Dyachenki Fisuni Ostorozhki vulici Ordzhonikidze nini Yuvilejna Zhovtneva nini Sonyachna Pushkina Kujbisheva nini Vinogradna Zelena nini Tkachenka Bogdana Hmelnickogo Shevchenka Radyanska nini Svobodi Radyanski vijska vidstupili z Bliznyukiv 12 zhovtnya 1941 roku Bliznyuki okupuvali nimecko nacistski vijska Z miscevogo naselennya pochali nabirati dopomizhnu policiyu Yiyi chlenami zdijsnyuvavsya grabunok lyudej zabiralosya zerno harchi majno zbruyu konej tosho na blago nimeckoyi armiyi Bliznyuki buli zvilneni u sichni 1943 r Ale u lyutomu nimci znovu zahopili selo Na svitanku 16 veresnya 1943 r do Bliznyukiv uvirvavsya tank molodshogo lejtenanta Nikolenka Ya N z 31 yi Barvinkivskoyi okremoyi ordena Kutuzova 2 go stupenya tankovoyi brigadi na choli z general lejtenantom Burdovim D M Voyini 35 yi Lozivskoyi Chervonoprapornoyi strileckoyi diviziyi general major Kulagin I Ya 25 yi gvardijskoyi Chapayevskoyi strileckoyi diviziyi general major Shafarenko P M i 60 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi general major Monahova D P vizvolili Bliznyukivskij rajon vid nimecko nacistskih zagarbnikiv Z 1943 r u Bliznyukah pochala pracyuvati likarnya shkola MTS Stvoreno pidpriyemstva z virobnictva cegli i cherepici vidkrito dekilka stolyarnih majsteren i kovalen Naprikinci 1943 na pochatku 1944 rr promislovi pidpriyemstva pochali vipuskati pershu produkciyu U 1944 r vidnovleno primishennya budinku kulturi Cogo zh roku ponovila svoyu robotu rajonna gazeta Socialistichni lani Na kinec 1947 r promislovi pidpriyemstva Bliznyukiv buli ne tilki povnistyu vidnovleni ale j znachno perevishili dovoyennij riven virobnictva Nastupnogo roku vid Lozivskoyi TEC do Bliznyukiv bulo provedeno liniyu elektroperedachi sho znachno polipshilo energopostachannya pidpriyemstv U pislyavoyennij period zrosla rol miscevih rad u tomu chisli j Bliznyukivskoyi silradi yak miscevih organiv derzhavnoyi vladi Bliznyukivska silrada brala aktivnu uchast v socialistichnomu zmaganni silskih rad u vsih galuzyah gospodarstva ta socialno kulturnogo budivnictva na seli v organizaciyi ta provedenni viboriv do rad usih rivniv Pomitne pozhvavlennya diyalnosti Bliznyukivskoyi silradi yak i inshih miscevih rad vidbulosya pislya viboriv do miscevih rad deputativ trudyashih sho vidbulisya u grudni 1947 r Silska rada na cih viborah napovnilasya desyatkam narodnih obranciv yaki ocholili zagalnu narodnu borotbu za vidrodzhennya ekonomiki ta kulturi Bliznyukiv sil silradi ta rajonu za jogo podalshij vsebichnij rozvitok Poryad iz rozshirennyam promislovih pidpriyemstv i vidrodzhennyam cegelnogo zavodu rozgornulosya velike individualne zhitlove budivnictvo Yak naslidok z yavilisya novi vulici Telmana nini Druzhbi Stalina perejmenovana na vul Miru Karla Marksa nini Vishneva Vatutina ta in U berezni 1949 r vidnovila robotu biblioteka u yakij nalichuvalosya tri tisyachi knig U 1950 r radiofikovanij rajcentr i she 9 sil 778 radiotochok z protyazhnistyu radiolinij 46 km U travni 1953 r u Bliznyukah vidkrito stadion dobrovilnogo sportivnogo tovaristva Kolgospnik pobudovanogo metodom narodnoyi budovi Bliznyuki rozshirilisya ta polipshilisya u velikih masshtabah takozh ishlo individualne budivnictvo Teper povnistyu zabudovani vulici Frunze nini Buzkova Polova Pidgorna Voroshilova Chelyuskinciv ta in yaki do minulih viboriv buli u zadilli Z yavilasya vulicya Krupskoyi nini Krayevidna de sporudili sobi budinki mehanizatori Bliznyukivskoyi MTS Selo zbagatilosya novimi kulturno osvitnimi zakladami Vidkrito dityachu biblioteku pobudovano ditsadok rozshireno dityachi yasla kapitalno polagodzheno shkilni primishennya Zakladeno park kulturi ta vidpochinku Zrosla torgovelna merezha U centri sela z yavilisya kramnici z prodazhu kulttovariv produktova kramnicya ta rajmag U chervni 1957 r Harkivska oblasna rada svoyim rishennyam vidnesla Bliznyuki do kategoriyi selish miskogo tipu Selo Internacionalne bulo priyednano do Bliznyukiv a Sadove perejmenuvali v selishe robitnichogo tipu u skladi Bliznyukivskoyi selishnoyi radi deputativ trudyashih Pislya togo yak u 1959 r Lukashivsku silradu priyednali do Bliznyukivskoyi selishnoyi radi do yiyi skladu vhodili vzhe 10 naselenih punktiv Bliznyuki Sadove Internacionalne nini Batyushki Mirolyubivka Ganno Rudayeve Vodyane Lukashivka Vsevolodivka Dmitrivka Ladne Na toj chas Bliznyukivska selishna rada bula najbilsha v rajoni U nij prozhivalo 7529 cholovik Pislya reorganizaciyi MTS utvoreno ob yednannya Silgosptehnika yake peretvorilosya u spravzhnye mehanizatorske mistechko Usi budivli tut ceglyani sporudzheni za tipovimi proektami Do poslug remontnikiv klub biblioteka yidalnya kramnicya Navkolo sadibi zakladeno sad Tut pracyuvalo 220 cholovik U 1958 r zbudovano novu likarnyu Na pochatku 1950 h rr na Bliznyukivshini u povnij potuzhnosti pracyuvav maslozavod Maslo z Bliznyukivskogo maslozavodu moryaki z torgovelnogo flotu zustrichali v odnomu z afrikanskih portiv Utvorivsya harchokombinat hlibozavod U Bliznyukah roztashovano radgosp z vidgodovuvannya velikoyi rogatoyi hudobi svinej ovec ta kroliv Vin stvorenij u 1948 r na bazi zagotskotu Ce gospodarstvo malo ponad 180 gektariv ornoyi zemli 4 traktori 3 kombajni 2 avtomashini zernoshovishe tvarinnicki fermi U 1958 r u Bliznyukah bulo vidkrito Budinok pioneriv Pri nomu stali pracyuvati tri gurtki Yunij tehnik Aviamodelnij Radio u yakih uprodovzh bagatoh rokiv navchalisya shkolyari Roboti gurtkivciv posidali prizovi miscya na oblasnih respublikanskih i vsesoyuznih vistavkah Chinnij maket Avtomatichna doslidnicka stanciya na Misyaci oderzhav Diplom III stupenya Vsesoyuznoyi vistavki dosyagnen narodnogo gospodarstva SRSR a jogo vikonavci buli nagorodzheni medalyami Yunij uchasnik VDNG SRSR ta imennimi naruchnimi godinnikami Uchnyami gurtka Yunij tehnik bulo vigotovleno dvomisni aerosani na yakih voni u vihidni dni vzimku yizdili teritoriyeyu letovisha Kerivnikom gurtkiv do cogo chasu zalishayetsya Ostopolec B I U 1959 r vstanovleno pam yatnik radyanskim voyinam i partizanam sho zaginuli u roki nimecko radyanskoyi vijni za vizvolennya Bliznyukiv Selishe bulo povnistyu elektrifikovane i radiofikovane U 1959 r zapracyuvala telefonna stanciya U 1960 r stvoreno mizhkolgospbud yakij zdijsnyuvav velikij obsyag budivelnih robit v selishi ta kolgospah rajonu pobuduvavshi desyatki tvarinnickih ferm zhitlovih i virobnichih primishen U 1964 r bliznyukivski budivelniki posili tretye misce v oblasti sered mizhkolgospnih budivelnih organizacij U sichni 1963 r bulo likvidovano Bliznyukivskij rajon a jogo teritoriya vvijshla do Lozivskogo rajonu a cherez dva roki zgidno z ukazom prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR znovu bulo stvoreno Bliznyukivskij rajon iz centrom u Bliznyukah selishem miskogo tipu U 60 h rr u selishi sporudzheno novi zhitlovi budinki banyu perukarnyu novij gotel pochali rozsadzhuvati parki klumbi zaasfaltuvali 18 km trotuariv Dovzhina vulic selisha dosyagla 35 km Na kozhnij iz nih bulo elektroosvitlennya Svoye dozvillya meshkanci Bliznyukiv provodili u rajonnomu Budinku kulturi u yakomu pracyuvav dramatichnij tancyuvalnij horovij muzichnij ta in gurtki Z nagodi 20 h rokovin Peremogi u 1965 r M O Gontarenka posmertno nagorodzheno ordenom Vitchiznyanoyi vijni Vshanovuyuchi pam yat yunih zahisnikiv Vitchizni u selishi bulo nazvano vulici na chest Geroya Radyanskogo Soyuzu Petra Tkachenka kerivnika pidpilnoyi komsomolskoyi grupi M O Gontarenka partizaniv ta pidpilnikiv V Skladnyevoyi G Sulimi V Vasilchenko Yu Starostina P Bruslavcya A Torbina U 1965 r bulo pokladeno pochatok masshtabnomu zhitlovomu budivnictvu Pervistki dva 16 kvartirni budinki i gurtozhitok na 100 cholovik u pivnichno shidnij chastini selisha Vid nih i vede svij rodovid zhitlovij masiv yakij u narodi stali nazivati Cheremushkami Todi zh pochali sporudzhuvati polikliniku pri rajlikarni desho piznishe inshi korpusi likarnyanogo mistechka U 1970 h rr u Bliznyukah krim zhitlovogo masivu Cheremushki sporudzhuvalisya rajonnij Budinok kulturi 1973 r novi korpusi shkoli kombikormovij zavod z zhitlovimi budivlyami i pobutovimi primishennyami zvodilisya budivli riznih organizacij ta pidpriyemstv ustanov povnim hodom ishlo individualne budivnictvo virostali novi vulici prokladali trotuari tosho Naprikinci 80 h rr XX st u SRSR pochalosya duhovne poteplinnya Nastav toj moment koli mogla zdijsnitisya mriya pro vidkrittya Bozhogo hramu v selishi I cya mriya zdijsnilasya Grupoyu viryan lyudej bulo pridbano nevelichkij budinochok yakij buv rekonstrujovanij v molitovnij budinok i zareyestrovanij yak prihid Zavdyaki klopotannyam otcya Dmitriya nastoyatelya Panyutinskogo Pokrovskogo hramu j otcya Andriya yakij na toj chas buv blagochinnim 16 chervnya 1989 r u Bliznyukah vidbulasya persha arhiyerejska liturgiya j arhiyepiskop Harkivskij i Bogoduhivskij Irinej osvyativ hram 1 travnya 1993 r oficijno urochisto vidznachali 90 richchya Bliznyukiv Hocha tut pidkreslyuvali sho 110 rokiv tomu sebto u 1883 r zasnovano stanciyu Nadezhdino a she ranishe 1863 r zgaduvalosya sho na trasi vid Harkova do Rostova na 163 j versti ye poselennya Bliznyuki I ta Bliznyuki II Odnak todi vvazhalosya sho den oficijnogo zasnuvannya selisha 30 kvitnya 1903 r i dlya provedennya riznih urochistih zahodiv vidilili 100 tisyach karbovanciv U 1993 r do rajonu provedeno prirodnij gaz pid yednano dev yat pidpriyemstv 8 hlibopekaren 12 olijnic 6 mliniv 4 krupoderni Za danimi 1993 r u Bliznyukah nalichuvalosya 5700 zhiteliv Na toj chas bulo prokladeno 33 km dorig iz tverdim pokrittyam ta bilsh yak 20 km trotuarnih dorizhok pidvedeno gaz do kotelen Cheremushki ta Viri Skladnyevoyi zvedeno pershi chotiripoverhovi budinki A she do selisha prijshla dniprovska voda Selishna rada na choli z golovoyu V G Grishukom podbala pro te shob kozhna sim ya okrim prisadibnoyi dilyanki mala v svoyemu rozporyadzhenni she ne menshe 15 sotok zemli dlya viroshuvannya gorodini Do 250 gektariv zemli vzhe rozpodilili zhitelyam selisha dlya viroshuvannya gorodini i zrobili zapasi na zimu Tradicijnimi stali subotniki z uporyadkuvannya vulic selisha Aktivno rozvivalosya privatne pidpriyemnictvo Osoblivoyu populyarnistyu sered naselennya koristuvalisya taki firmi Nadiya Garantiya Bazis Stimul Voni buli dzherelom popovnennya byudzhetu i pererahovuvali koshti do selishnoyi radi na blagodijni zahodi Popri vsi ekonomichni negarazdi na povnu potuzhnist pracyuvali maslozavod i kombikormovij zavod 23 grudnya 1996 r desyata sesiya Bliznyukivskoyi selishnoyi radi narodnih deputativ XXII sklikannya virishila rozshiriti mezhi Bliznyukiv vklyuchivshi 60 gektariv zemel zapasu do mezh selisha Bliznyuki u zv yazku z tim sho yih vikoristano pid zabudovu zhitlovih budinkiv pidsobnih sporud ta garazhiv Za propoziciyeyu toponimichnoyi komisiyi na zabudovanij teritoriyi dano nazvu vulic Odnu z takih nazvano imenem Mikoli Oleksandrovicha Dobrovolskogo zaluzhenogo likarya URSR 26 kvitnya 1997 r u rajcentri vidkrito znak Pam yati Chornobilya yak vichna shana i povaga do tih kogo chornim krilom zachepilo liho Chornobilya U 2003 r golova Bliznyukivskoyi selishnoyi radi M I Savchenko doklav bagato zusil i do 60 richchya vizvolennya Bliznyukiv u centri selisha v urochistij obstanovci bulo vidkrito pam yatnik T G Shevchenku U comu zh roci Bliznyukivska zagalnoosvitnya shkola otrimala status liceyu selisha Bliznyuki U 2006 r golovoyu Bliznyukivskoyi selishnoyi radi bulo obrano Gennadiya Stepanovicha Korolya Za ostanni desyatilittya Bliznyuki zminyuyutsya prosto na ochah Virisheno pitannya vodogonu polagodzheno privokzalnu ploshu provedeno gazifikaciyu vulic ta s Sadove sporudzheno dityachi majdanchiki stvoreno OSBB u bagatokvartirnih budivlyah 16 lyutogo 2016 roku rishennyam V sesiyi VII sklikannya Bliznyukivskoyi selishnoyi radi bulo ostatochno perejmenovano 25 vulic provulkiv naselenih punktiv radi Z pereliku vulic sho pidlyagayut perejmenuvannyu viklyucheno vul Chelyuskinciv u smt Bliznyuki EkonomikaOsnovna silskogospodarska specializaciya rajonu zemlerobstvo ozima pshenicya sonyashnik kukurudza i molochno m yasne tvarinnictvo Tovarne silskogospodarske virobnictvo KulturaCentr nadannya kulturnih poslug z oseredkami u starostinskih okrugah Biblioteki KulinariyaKulinarnoyu fishkoyu selisha ye varennya z perciv Usi ingrediyenti miscevi bliznyukivski perci chasnichok med duhmyani travi Nasampered varto sprobuvati varennya z chervonogo percyu vono solodke ale z girchinkoyu troshki polum yane PersonaliyiBezbatko Vitalij Oleksandrovich 1970 2014 serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Topchij Mikola Mikolajovich 1973 2014 lotchik zaginuv pri vikonanni bojovih obov yazkiv pid chas ATO Graf Mikola Feliksovich Sumarokov Elston 1861 1908 volodiv chastkami zemli u s Dobrovillya Kurgan feat Agregat z 2014 ukrayinskij hip hop gurt Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Harkivska oblast PrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2021 roku PDF Ukazatel rossijskih zheleznyh dorog Skorina I A SPb 1887 s 55 PDF Arhiv originalu PDF za 23 lyutogo 2014 Procitovano 16 zhovtnya 2015 bliznjuki org ua ua Arhiv originalu za 31 01 2017 Procitovano 24 lyutogo 2017 Lvovi kava a v nas varennya z perciv i Kurgan amp Agregat Yak zhinka peretvorila lyubov do svoyeyi gromadi v brend nedostupne posilannya DzherelaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR U 26 t K 1957 1979 Harkivska oblast S 220 Rossiya Polnoe geograficheskoe opisanie nashego otechestva Nastolnaya i dorozhnaya kniga dlya russkih lyudej Pod obsh rukov P P Semenova Tyan Shanskogo i V I Lamanskogo SPb 1902 1910 t 7 S 425 Yanko M T Slovnik dovidnik K 1998 Volkov M Yu Naris z istoriyi Bliznyukivshini Monografiya H Zebra 2015 148 s 24 s il Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Pogoda v smt Bliznyuki 30 bereznya 2022 u Wayback Machine PosilannyaBliznyuki 7 travnya 2016 u Wayback Machine ESU