«Близнюки́» (рос. «Близнецы») — повість Тараса Шевченка російською мовою 1855 року, написана ним під час його заслання у Новопетровському укріпленні.
Близнюки | ||||
---|---|---|---|---|
Факсиміле Шевченка з повістю «Близнюки» | ||||
Автор | Тарас Шевченко | |||
Мова | російська | |||
Написано | червень-липень 1855 (орієнтовно) | |||
Опубліковано | 1886 | |||
Видавництво | «Киевская старина» | |||
| ||||
Написання
Повість «Близнецы» Шевченко розпочав, очевидно, 1855 року, саме в цей час поета особливо цікавили питання виховання, проблеми морального виродження представників заможного стану, зокрема під впливом військового середовища. В цьому плані «Близнецы» ніби логічно продовжують тему повістей «Несчастный» та «Капитанша», створених у першій половині 1855 року. Аргументом на користь віднесення повісті до 1855 року може бути також використання у «Близнецах» ремінісценцій зі «Слова о полку Ігоревім» та «Истории русов» («Літопису Кониського»), які в цей час читав Шевченко (листи до А. О. Козачковського від 14 квітня та до О. М. Бодянського від 1 травня і 3 листопада 1854 року). Завершена повість, найімовірніше, також 1855 року, тобто через місяць і 10 днів після початку роботи над нею. Цю гіпотезу підтверджує передусім текст автографа, який має всі ознаки скоропису: неуніфіковані імена персонажів, позначені лише початковими літерами власні імена та назви, недописані слова, пропуски, плутану нумерацію окремих аркушів, текстові повтори, випадки синтаксичної неузгодженості, невиваженість пунктуації тощо. Таким чином повість орієнтовно датується дослідниками: 10 червня — 20 липня 1855 року, під час перебування Шевченка у Новопетровському укріпленні.
Видання
Першою згадкою повісті у друкованих виданнях стало повідомлення М. М. Лазаревського про продаж рукописів російських повістей Шевченка — «Извещение о прозаических сочинениях Т. Гр. Шевченка на великорусском языке»: «Близнецы, 10 июня и 21 июля, 13 1/3 л. — 1/4 л.» в журналі «Основа» за 1862 рік (№ 3. — С. 142) з опискою в даті завершення роботи над повістю: «21 июля» замість «20 июля». У повідомленні мова йде про автограф, що нині зберігається в Інституті літератури ім. Т. Шевченка.
Вперше повість надруковано за цим автографом у журналі «Киевская старина» (1886. — № 10. — С. 199 — 251; № 11. — С. 409 — 444; № 12. — С. 589 — 626). Текст першодруку має значну кількість відхилень від автографа. Частина з них виникла внаслідок неправильного прочитання оригіналу. Наприклад, в автографі: «разной величины кипарисных образков» (аркуш 63), в «Киевской старине»: «разной всячины кипарисных образков» (№ 10. — С. 221); «шагал наш педагог» (аркуш 72) — «шагал наш педант» (№ 10. — С. 224); «И в Степе пошевельнулася страстишка» (аркуш 74) — «И в Степе шевельнулися страстишки» (№ 10. — С. 226); «После борщу» (аркуш 92) — «Поев борщу» (№ 10. — С. 233) тощо.
Значна кількість відмін від автографа — скорочення і дописування речень, перестановка і заміна слів та інші стилістичні виправлення — з'явилася внаслідок довільного редагування тексту. Так, наприклад, в автографі: «Зерно упало на добрую землю» (аркуш 41), в «Киевской старине»: «Зерно упало на добрую почву» (№ 10. — С. 209); «независимо от дружней диссертации» (аркуш 42) — «независимо от диссертации друга» (№ 10. — С. 210); «он не забывал и физических своих потребностей, или, лучше сказать, они сами за себя напоминали» (аркуш 51) — «он не забывал и хозяйства» (№ 10. — С. 214); «в Свичкино Городище» (аркуш 91) — «в Свечкино урочище» (№ 10. — С. 231); «После борщу и продолжительной тишины Степан Мартынович проговорил» (аркуш 92) — «Степан Мартынович принялся снова за борщ и после долгого молчания проговорил» (№ 10. — С. 233); «в скором времени» (аркуш 172) — «скоро» (№ 11. — С. 429) тощо.
Вперше повість введено до збірки творів у виданні: «Поэмы, повести и рассказы Т. Г. Шевченка, писанные на русском языке. С портретом поэта» / Издание редакции «Киевской старины». — Киев, 1888. — С. 134 — 259.
Сюжет
Повість «Близнецы» — багатоплановий твір. У ній Шевченко порушує тему нового героя — інтелігента-різночинця, започатковану у повістях «Варнак» та «Музыкант», продовжує розробляти тему згубного впливу військового середовища на формування людської особистості, знову торкається однієї з головних тем своєї творчості — теми покритки. Головна проблема твору — проблема виховання — була актуальною в українській та російській літературі 1830—1840-х років. Питання формування особистості молодої людини, зокрема питання виховання, розглядалися також у публіцистиці (журналах «Современник», «Отечественные записки», ), в статтях М. О. Добролюбова, М. І. Пирогова та інших авторів. На утвердженні суспільного та естетичного ідеалу в повісті певною мірою позначилась сентиментально-романтична традиція Г. Ф. Квітки-Основ'яненка, П. О. Куліша. Водночас у «Близнецах» Шевченко вперше звертається до педагогічних ідей Г. С. Сковороди. Український філософ-просвітитель не тільки одна з дійових осіб твору. Його думки про необхідність для щастя людини обрання праці за покликанням, високої моральності, гармонійного розвитку особистості сповідують герої повісті Никифор Федорович та Саватій Сокири. Чесна праця, демократичний, здоровий побут героїв, а також реальні прикмети їхнього життя — дозвілля на пасіці за читанням в оригіналі Горація, Гомера, «Псалмів Давидових», гра на скрипці — все це вводить читача у світ етичних ідей Сковороди.
За своїми жанрово-стилістичними особливостями (багатолінійний сюжет, ліризація розповіді, звертання до читача та дійових осіб, введення до повісті елементів епістолярного та мемуарного жанрів) твір стоїть близько до української та російської прози 1830—1840-х років (М. В. Гоголь, Є. П. Гребінка, Г. Ф. Квітка-Основ'яненко, М. П. Погодін, О. С. Пушкін, М. Ю. Лермонтов).
Ряд епізодів «Близнецов» має автобіографічну основу. В них передано враження Шевченка від подорожі до Полтавської губернії, зокрема до Переяславщини, про перебування у Києві тощо. Подробиці з життя Шевченка на засланні використано в змалюванні епізодів перебування Саватія Сокири в Оренбурзі та його подорожі до Орської фортеці.
У повісті відбито літературні зацікавлення Шевченка. Поет у різних формах висловлює своє ставлення до творів Г. С. Сковороди, І. П. Котляревського, О. О. Шаховського, М. В. Гоголя, до української народної творчості, а також до літературної полеміки, яка точилася на сторінках таких періодичних видань, як «Отечественные записки», «Библиотека для чтения», зокрема з приводу появи поеми Гоголя «Мертвые души».
Автограф
Чорновий автограф повісті «Близнюки» зберігається в Інституті літератури ім. Т. Шевченка (ІЛ, ф. 1, № 90).
Рукопис in 4° чорнилом на 54 аркушах, за авторською нумерацією — на 27 подвійних аркушах сірувато-жовтого паперу. На аркушах 131 та 232-3, які спочатку були використані Шевченком для малювання, збереглися ескізи олівцем. Неоднакові відтінки чорнила, папір різних гатунків, непослідовна нумерація окремих аркушів, недописані сторінки свідчать про те, що робота над твором ішла з перервами. В автографі велика кількість виправлень та доповнень, зроблених в основному в процесі написання повісті. Текст твору остаточно не викінчений. Імена й прізвища персонажів та історичних осіб, географічні назви, назви журналів і літературних творів й інше — позначено здебільшого лише початковими літерами, імена персонажів не уніфіковано, часто не вистачає потрібних за змістом слів, іноді слово повторюється двічі, трапляються випадки логічної та граматичної неузгодженості, в окремих словах є пропуски складів, літер, деякі слова не дописано.
Автограф датований: на аркуші 12 над текстом зазначено початок роботи над твором — «10 июня», на останньому аркуші 27, під текстом, так само без зазначення року, — її закінчення: «20 июля».
Література
- Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 4: Повісті. — С. 477-516.
Примітки
- Коментарі до повісті «Близнюки» litopys.org.ua Процитовано 24 жовтня 2022
- Л. Ф. Кодацька «Художня проза Т. Г. Шевченка» — К., 1972. — С. 82 — 85
- П. М. Попов «Григорій Сковорода» — К., 1969. — С. 149 — 150
Посилання
- Повість «Близнюки» на сайті litopys.org.ua
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bliznyuki znachennya Bliznyuki ros Bliznecy povist Tarasa Shevchenka rosijskoyu movoyu 1855 roku napisana nim pid chas jogo zaslannya u Novopetrovskomu ukriplenni BliznyukiFaksimile Shevchenka z povistyu Bliznyuki AvtorTaras ShevchenkoMovarosijskaNapisanocherven lipen 1855 oriyentovno Opublikovano1886Vidavnictvo Kievskaya starina NapisannyaPovist Bliznecy Shevchenko rozpochav ochevidno 1855 roku same v cej chas poeta osoblivo cikavili pitannya vihovannya problemi moralnogo virodzhennya predstavnikiv zamozhnogo stanu zokrema pid vplivom vijskovogo seredovisha V comu plani Bliznecy nibi logichno prodovzhuyut temu povistej Neschastnyj ta Kapitansha stvorenih u pershij polovini 1855 roku Argumentom na korist vidnesennya povisti do 1855 roku mozhe buti takozh vikoristannya u Bliznecah reminiscencij zi Slova o polku Igorevim ta Istorii rusov Litopisu Koniskogo yaki v cej chas chitav Shevchenko listi do A O Kozachkovskogo vid 14 kvitnya ta do O M Bodyanskogo vid 1 travnya i 3 listopada 1854 roku Zavershena povist najimovirnishe takozh 1855 roku tobto cherez misyac i 10 dniv pislya pochatku roboti nad neyu Cyu gipotezu pidtverdzhuye peredusim tekst avtografa yakij maye vsi oznaki skoropisu neunifikovani imena personazhiv poznacheni lishe pochatkovimi literami vlasni imena ta nazvi nedopisani slova propuski plutanu numeraciyu okremih arkushiv tekstovi povtori vipadki sintaksichnoyi neuzgodzhenosti nevivazhenist punktuaciyi tosho Takim chinom povist oriyentovno datuyetsya doslidnikami 10 chervnya 20 lipnya 1855 roku pid chas perebuvannya Shevchenka u Novopetrovskomu ukriplenni VidannyaPershoyu zgadkoyu povisti u drukovanih vidannyah stalo povidomlennya M M Lazarevskogo pro prodazh rukopisiv rosijskih povistej Shevchenka Izveshenie o prozaicheskih sochineniyah T Gr Shevchenka na velikorusskom yazyke Bliznecy 10 iyunya i 21 iyulya 13 1 3 l 1 4 l v zhurnali Osnova za 1862 rik 3 S 142 z opiskoyu v dati zavershennya roboti nad povistyu 21 iyulya zamist 20 iyulya U povidomlenni mova jde pro avtograf sho nini zberigayetsya v Instituti literaturi im T Shevchenka Vpershe povist nadrukovano za cim avtografom u zhurnali Kievskaya starina 1886 10 S 199 251 11 S 409 444 12 S 589 626 Tekst pershodruku maye znachnu kilkist vidhilen vid avtografa Chastina z nih vinikla vnaslidok nepravilnogo prochitannya originalu Napriklad v avtografi raznoj velichiny kiparisnyh obrazkov arkush 63 v Kievskoj starine raznoj vsyachiny kiparisnyh obrazkov 10 S 221 shagal nash pedagog arkush 72 shagal nash pedant 10 S 224 I v Stepe poshevelnulasya strastishka arkush 74 I v Stepe shevelnulisya strastishki 10 S 226 Posle borshu arkush 92 Poev borshu 10 S 233 tosho Znachna kilkist vidmin vid avtografa skorochennya i dopisuvannya rechen perestanovka i zamina sliv ta inshi stilistichni vipravlennya z yavilasya vnaslidok dovilnogo redaguvannya tekstu Tak napriklad v avtografi Zerno upalo na dobruyu zemlyu arkush 41 v Kievskoj starine Zerno upalo na dobruyu pochvu 10 S 209 nezavisimo ot druzhnej dissertacii arkush 42 nezavisimo ot dissertacii druga 10 S 210 on ne zabyval i fizicheskih svoih potrebnostej ili luchshe skazat oni sami za sebya napominali arkush 51 on ne zabyval i hozyajstva 10 S 214 v Svichkino Gorodishe arkush 91 v Svechkino urochishe 10 S 231 Posle borshu i prodolzhitelnoj tishiny Stepan Martynovich progovoril arkush 92 Stepan Martynovich prinyalsya snova za borsh i posle dolgogo molchaniya progovoril 10 S 233 v skorom vremeni arkush 172 skoro 11 S 429 tosho Vpershe povist vvedeno do zbirki tvoriv u vidanni Poemy povesti i rasskazy T G Shevchenka pisannye na russkom yazyke S portretom poeta Izdanie redakcii Kievskoj stariny Kiev 1888 S 134 259 SyuzhetPovist Bliznecy bagatoplanovij tvir U nij Shevchenko porushuye temu novogo geroya inteligenta riznochincya zapochatkovanu u povistyah Varnak ta Muzykant prodovzhuye rozroblyati temu zgubnogo vplivu vijskovogo seredovisha na formuvannya lyudskoyi osobistosti znovu torkayetsya odniyeyi z golovnih tem svoyeyi tvorchosti temi pokritki Golovna problema tvoru problema vihovannya bula aktualnoyu v ukrayinskij ta rosijskij literaturi 1830 1840 h rokiv Pitannya formuvannya osobistosti molodoyi lyudini zokrema pitannya vihovannya rozglyadalisya takozh u publicistici zhurnalah Sovremennik Otechestvennye zapiski v stattyah M O Dobrolyubova M I Pirogova ta inshih avtoriv Na utverdzhenni suspilnogo ta estetichnogo idealu v povisti pevnoyu miroyu poznachilas sentimentalno romantichna tradiciya G F Kvitki Osnov yanenka P O Kulisha Vodnochas u Bliznecah Shevchenko vpershe zvertayetsya do pedagogichnih idej G S Skovorodi Ukrayinskij filosof prosvititel ne tilki odna z dijovih osib tvoru Jogo dumki pro neobhidnist dlya shastya lyudini obrannya praci za poklikannyam visokoyi moralnosti garmonijnogo rozvitku osobistosti spoviduyut geroyi povisti Nikifor Fedorovich ta Savatij Sokiri Chesna pracya demokratichnij zdorovij pobut geroyiv a takozh realni prikmeti yihnogo zhittya dozvillya na pasici za chitannyam v originali Goraciya Gomera Psalmiv Davidovih gra na skripci vse ce vvodit chitacha u svit etichnih idej Skovorodi Za svoyimi zhanrovo stilistichnimi osoblivostyami bagatolinijnij syuzhet lirizaciya rozpovidi zvertannya do chitacha ta dijovih osib vvedennya do povisti elementiv epistolyarnogo ta memuarnogo zhanriv tvir stoyit blizko do ukrayinskoyi ta rosijskoyi prozi 1830 1840 h rokiv M V Gogol Ye P Grebinka G F Kvitka Osnov yanenko M P Pogodin O S Pushkin M Yu Lermontov Ryad epizodiv Bliznecov maye avtobiografichnu osnovu V nih peredano vrazhennya Shevchenka vid podorozhi do Poltavskoyi guberniyi zokrema do Pereyaslavshini pro perebuvannya u Kiyevi tosho Podrobici z zhittya Shevchenka na zaslanni vikoristano v zmalyuvanni epizodiv perebuvannya Savatiya Sokiri v Orenburzi ta jogo podorozhi do Orskoyi forteci U povisti vidbito literaturni zacikavlennya Shevchenka Poet u riznih formah vislovlyuye svoye stavlennya do tvoriv G S Skovorodi I P Kotlyarevskogo O O Shahovskogo M V Gogolya do ukrayinskoyi narodnoyi tvorchosti a takozh do literaturnoyi polemiki yaka tochilasya na storinkah takih periodichnih vidan yak Otechestvennye zapiski Biblioteka dlya chteniya zokrema z privodu poyavi poemi Gogolya Mertvye dushi AvtografChornovij avtograf povisti Bliznyuki zberigayetsya v Instituti literaturi im T Shevchenka IL f 1 90 Rukopis in 4 chornilom na 54 arkushah za avtorskoyu numeraciyeyu na 27 podvijnih arkushah siruvato zhovtogo paperu Na arkushah 131 ta 232 3 yaki spochatku buli vikoristani Shevchenkom dlya malyuvannya zbereglisya eskizi olivcem Neodnakovi vidtinki chornila papir riznih gatunkiv neposlidovna numeraciya okremih arkushiv nedopisani storinki svidchat pro te sho robota nad tvorom ishla z perervami V avtografi velika kilkist vipravlen ta dopovnen zroblenih v osnovnomu v procesi napisannya povisti Tekst tvoru ostatochno ne vikinchenij Imena j prizvisha personazhiv ta istorichnih osib geografichni nazvi nazvi zhurnaliv i literaturnih tvoriv j inshe poznacheno zdebilshogo lishe pochatkovimi literami imena personazhiv ne unifikovano chasto ne vistachaye potribnih za zmistom sliv inodi slovo povtoryuyetsya dvichi traplyayutsya vipadki logichnoyi ta gramatichnoyi neuzgodzhenosti v okremih slovah ye propuski skladiv liter deyaki slova ne dopisano Avtograf datovanij na arkushi 12 nad tekstom zaznacheno pochatok roboti nad tvorom 10 iyunya na ostannomu arkushi 27 pid tekstom tak samo bez zaznachennya roku yiyi zakinchennya 20 iyulya LiteraturaTaras Shevchenko Zibrannya tvoriv U 6 t K 2003 T 4 Povisti S 477 516 PrimitkiKomentari do povisti Bliznyuki litopys org ua Procitovano 24 zhovtnya 2022 L F Kodacka Hudozhnya proza T G Shevchenka K 1972 S 82 85 P M Popov Grigorij Skovoroda K 1969 S 149 150PosilannyaPovist Bliznyuki na sajti litopys org ua