Битва під Рацлавицями

Бій під Рацлавицями — одна з перших битв під час Повстання Костюшка проти Російської імперії. Сталася 4 квітня 1794 року біля села Рацлавице Малопольського воєводства.

Битва під Рацлавицями
Повстання Костюшка
Ян Матейко. «Битва під Рацлавицями» Ян Матейко. «Битва під Рацлавицями»
Координати: 50°18′38″ пн. ш. 20°13′44″ сх. д. / 50.31055555558377534° пн. ш. 20.22888888891677794° сх. д. / 50.31055555558377534; 20.22888888891677794
Дата: 4 квітня 1794 Місце: Рацлавице (Малопольське воєводство) Результат: Перемога військ Речі Посполитої
Сторони
Річ Посполита	Росія
Командувачі
Тадеуш Костюшко	Тормасов Олександр Петрович
Військові сили
2440 солдатів, 2000 селян і 11 гармат	2900 солдатів і 12 гармат
Втрати
500 чоловік	500 чоловік

Після того, як у березні 1794 року Костюшко був проголошений у Кракові начальником збройних сил повстання, він зумів зібрати наступні сили:

кількість одиниць	назва полку і командувач	кількість солдатів
2 батальйони	Піхотний полк Чапського	400 багнетів
2 батальйони	Піхотний полк Водзицького	400 багнетів
2 батальйони	Піхотний полк Озаровського	400 багнетів
1 батальйон	Піхотний полк Рачиньського	200 багнетів
10 кавалерійських ескадронів	Під командуванням Антоні Мадалиньського	400 шабель
10 кавалерійських ескадронів	Під командуванням Магнета	400 шабель
4 кавалерійські ескадрони	Під командуванням Бернацького	160 шабель
2 допоміжних ескадрони	Герцог Вюртембергський	80 шабель
Разом 2440 осіб

Бій під Рацлавицями. Малюнок Міхала Стаховича

Костюшко і косиньєри під Рацлавицями

Битва під Рацлавицями. Картина маслом 132 х 77 мм Войцеха Луки, експонат Музей професійного мініатюрного мистецтва Генрик Ян Доміняк в Тихах

Крім того, Малопольське воєводство виставило 11 гармат і 2000 озброєних косами селян (так званих косиньєрів), які й відіграли вирішальну роль у битві.

Генерал Тормасов переважаючими силами атакував польські війська з фронту. Російські війська наступали традиційним зімкнутим мушкетним строєм: плече до плеча, у кілька рядів. Даний стрій забезпечував густоту й безперервність ведення вогню, проте не давав змоги маневрувати. Костюшко, який брав участь в Американській війні за Незалежність 1775—1783 років, засвоїв більш передову тактику, яку й застосував на полі бою: поляки вели вогонь із природних укриттів, використовуючи переваги ландшафту. Загони косиньєрів під особистим керівництвом Костюшка тим часом непомітно обійшли російський загін і проникли йому в тил. Унаслідок успішної та блискавичної атаки косиньєри захопили всі російські гармати й змусили відступити російські війська. Тим не менш, сили Костюшка були занадто малі, щоб переслідувати загін Тормасова, і російські війська після поразки продовжували дії в Малопольському воєводстві.

Підсумки битви

Перемога під Рацлавицями була лише тактичним успіхом, однак підняла моральний дух повстання, до нього приєдналися нові області: більшість польських земель, Литва і Курляндія. Перемога також стала сигналом до Варшавського повстання, яке змусило російські війська покинути столицю Польщі 17 квітня. На честь здобутої перемоги Костюшко присвоїв деяким селянам-добровольцям, які найбільше відзначилися, звання хорунжих, і в честь їхньої звитяги на параді пройшов перед військами в національному малопольському одязі: сукмане — домотканому селянському кожусі. Одним із кріпаків, які брали участь у битві, був Бартош Гловацький, що став згодом національним героєм Польщі.

«Конфедератки», які носили війська польського повстання, і дві схрещені коси стали під час Другої світової війни емблемою польської 303-ї винищувальної ескадрильї.

Сцени битви відображені на панорамі «Рацлавицька битва» у Вроцлаві.

Посилання

• Сайт музею-панорами «Рацлавицька битва» [ 22 квітня 2015 у Wayback Machine.](англ.)(нім.)(пол.)