Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Битва під Заславом — битва, в якій 25 січня (4 лютого) 1491 року об'єднані війська Волинської і Львівської земель завдали вирішального удару загарбницькому війську Великої Орди. Заключна битва, після битви під Копистрином (1487) і битви над Бугом (1489), у відбитті заволзької навали на Королівство Польське і Велике Князівство Литовське на тлі боротьби за політичний спадок хана Ахмата між його синами.
| Битва під Заславом | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Волинська земля, Львівська земля | Велика Орда | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Семен Юрійович Гольшанський Миколай Ходецький | Ахматовичі | ||||||
| Військові сили | |||||||
| невідомо | 10 000 | ||||||
| Втрати | |||||||
| ~10 | більше 8 000 | ||||||
Історичні відомості
Ян з Торговиська
Одна з перших згадок про битву під Заславом взимку 1491 року знаходиться в записах перемиського єпископа . За інформацією єпископа, татари вторглися на Русь на Різдво, після спустошення Любомля і Войславичів завернули назад. Під Заславом були розбиті у вівторок у день , позбавлені захопленої здобичі, полонених звільнено. Під час битви отримав важке поранення львівський каштелян Миколай Ходецький, від якого помер через кілька днів у Львові.
Волинський короткий літопис
Інакше подає цю подію Волинський короткий літопис, у історично достовірному викладі сучасника події, очевидно священника Собору Успіння Пресвятої Богородиці:
 | Надійшли татари заволзькі на Волинську землю десять тисяч, багато зла учинили у Волинській землі і в Ляській. Володимирі церкви Божі попалили і велику Пречистої церкву муровану і місто, а людей по містах і по селах, і по дорогах без числа посікли й у полон побрали. І зібралися волинці з ляхами, з Божою поміччю і Пречистої Його Матері наздогнали їх поблизу Заслава і побили поганців і полон відполонили, мало що їх утекло і ті від зими вимерли, не дійшовши своїх улусів. Над волинцями був староста луцький князь Семен Юрійович Гольшанський. Тоді невідомо <як це сталося> може Бог <допоміг> християнам <здобути перемогу> над поганцями, мало що наших вбито, менше десяти, а їх убитих поганців 8000. — Оригінальний текст (ст.-слов.) B лѣто 6999 [1491]. Приходиша татарове завольскыи на Волыньскую землю десять тысящь, много зла сътвориша y Волыньскои земли и в Лядскои. Володимери церкви божии пожгли и великую церковь Пречистое мурованую и мѣсто, a людеи по мѣстом и по селом, и по дорогам без числа посекли и в полон побрали. И събрашася волынци з ляхи, божиею помощию и пречисте его матере угониша их недалече от Жеславля и побиша поганых и полон отполониша, мало нечто втекло их и тыя от зимы измроша, не дошедших своих влусов. Над волынци был старостою луцким князь Семеон Юрьевичь Голшанскыи. Тогды невидимо може бог христианом над погаци, мало нечто наших убито, ниже и десяти, a их убитых поганцовь 8000. |  |
Інтерпретація
На Різдво 1490 року великоординські татари вторглися на Волинь, спустошили Володимир, в тому числі спалили мурований собор Успіння Пресвятої Богородиці — окрасу міста часів Київської Русі. Татарські загони перетнули Буг і здійснили напади на Любомль і Войславичі у десяти милях від Любліна, захоплюючи ясир і знищуючи все довкола.
З огляду на небезпеку, відклавши запланований візит до Прусії, король польський і Великий князь Литовський Казимир Ягеллончик терміново прибув до Любліна і закликав до зброї шляхту Львівської землі і посполите рушення Волині.
4 лютого (25 січня за Юліанським календарем) 1491 року під Заславом над Горинем об'єднані війська руських земель під командуванням львівського каштеляна Миколая з Ходча «Галицького» і Семена Гольшанського — маршалка Волинської землі, наздогнали і повністю розбили десятитисячне татарське угруповання. Лише деяким, «не більше п'ятдесяти», вдалося втекти, але через несприятливі погодні умови майже всі вони замерзли по дорозі до табору біля Дніпра.
Від отриманого під час битви поранення Миколай Ходецький помер через кілька днів доправлений до Львова. Його, разом з іншими героями битви — Язловецького і Бучацького, вдячні львів'яни зустрічали викочуючи на вулиці діжки з пивом і висипаючи гарнцями овес для коней
На думку ряду польських авторів, зокрема Александра Брюкнера, ще того ж року татари були змушені покинути Придніпров'я і повернулися у свої володіння за Волгу
В англомовній історичній літературі поширена версія про те, що об'єднаними волино-галицькими військами у битві, без уточнення про безпосередність, командував польський король і Великий князь Литовський Казимир Ягеллончик або його син Ян Ольбрахт.
Командування в переможній битві королю Казимиру Ягеллончику приписував також польський історик Фелікс Конечний. Слідом за Фридериком Папе Конечний переповідав, що золотоординські хани Ахматовичі (, ) після вигнання з руських земель Великого Князівства Литовського, ще протягом літа 1491 року кочували з-над Самари, Орелі до Овечої Води.
Судячи з усього, командування Казимира Ягеллончика було суто номінальним, а основний тягар битви взяли на себе командувачі військ руських земель, один з яких не пошкодував власного життя для перемоги над ворогом.
Королевич Ян Ольбрахт не міг в цей час командувати волино-галицькими військами бо на чолі власного загону добивався корони Святого Стефана під Кошицями.
Перемога в битві під Заславом мала вирішальне значення в завершенні чотирирічної боротьби з навалою Великої Орди, після якої Україна була настільки спустошена, що навіть не становила інтересу для набігів Менглі Ґірая.
Останній на весні 1491 року писав у листі до великого московського князя Івана Васільєвіча: «Ахматовим дітим тей зіми ногі подрізав, коні єсьми взяли у него без останку; нініча какби ім отойти, іно сил нєт, вельми нініча охудили, рать іх королев син побив».
Примітки
- Monumenta Poloniae Historica. — T. III. — Lwów, 1878. — S. 239.(лат.)
- Волинський короткий літопис
- . Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 17 січня 2021.
- Aleksander Brückner. Polska, jej dzieje i kultura od czasów najdawniejszych do chwili obecnej. — T. 1. — Warszawa, 1928. — S. 275.
- Curtis Carroll Davis. The King's Chevalier: A Biography Of Lewis Littlepage. — Indianapolis, 1961. — P. 146.
- Chronology of World History: The ancient and medieval world, prehistory-AD 1491. — Oxford, 1999. — P. 569.
- John I Albert // The New Encyclopaedia Britannica. — T. 6. — 2003. — P. 576.
- . Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 17 січня 2021.
Література
- Monumenta Poloniae Historica. — T. III. — Lwów, 1878. (пол.)(лат.)
- Fryderyk Papée. Polska i Litwa na przełomie wieków średnich. — T. 1: Ostatnie dwunastolecie Kazimierza Jagiellończyka. — Kraków, 1904. (пол.)
- Feliks Koneczny. Sprawy z Mengli-Girejem 1473—1504 // Ateneum Wileńskie. — Rok IV. — Zeszyt 12. — Wilno, 1927. — S. 138—190. (пол.)
- Полное собрание русских летописей. — Том 35. Летописи белорусско-литовские. — Москва, 1980. (рос.) (ст.-слов.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bitva pid Zaslavom znachennya Bitva pid Zaslavom bitva v yakij 25 sichnya 4 lyutogo 1491 14910204 roku ob yednani vijska Volinskoyi i Lvivskoyi zemel zavdali virishalnogo udaru zagarbnickomu vijsku Velikoyi Ordi Zaklyuchna bitva pislya bitvi pid Kopistrinom 1487 i bitvi nad Bugom 1489 u vidbitti zavolzkoyi navali na Korolivstvo Polske i Velike Knyazivstvo Litovske na tli borotbi za politichnij spadok hana Ahmata mizh jogo sinami Bitva pid Zaslavom Data 25 sichnya 4 lyutogo 1491 14910204 Misce bilya mista Zaslava nini Izyaslav Hmelnickoyi oblasti Rezultat virishalna peremoga vijsk ruskih zemel Storoni Volinska zemlya Lvivska zemlya Velika Orda Komanduvachi Semen Yurijovich Golshanskij Mikolaj Hodeckij Ahmatovichi Vijskovi sili nevidomo 10 000 Vtrati 10 bilshe 8 000Istorichni vidomostiYan z Torgoviska Odna z pershih zgadok pro bitvu pid Zaslavom vzimku 1491 roku znahoditsya v zapisah peremiskogo yepiskopa Za informaciyeyu yepiskopa tatari vtorglisya na Rus na Rizdvo pislya spustoshennya Lyubomlya i Vojslavichiv zavernuli nazad Pid Zaslavom buli rozbiti u vivtorok u den pozbavleni zahoplenoyi zdobichi polonenih zvilneno Pid chas bitvi otrimav vazhke poranennya lvivskij kashtelyan Mikolaj Hodeckij vid yakogo pomer cherez kilka dniv u Lvovi Volinskij korotkij litopis Inakshe podaye cyu podiyu Volinskij korotkij litopis u istorichno dostovirnomu vikladi suchasnika podiyi ochevidno svyashennika Soboru Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Nadijshli tatari zavolzki na Volinsku zemlyu desyat tisyach bagato zla uchinili u Volinskij zemli i v Lyaskij Volodimiri cerkvi Bozhi popalili i veliku Prechistoyi cerkvu murovanu i misto a lyudej po mistah i po selah i po dorogah bez chisla posikli j u polon pobrali I zibralisya volinci z lyahami z Bozhoyu pomichchyu i Prechistoyi Jogo Materi nazdognali yih poblizu Zaslava i pobili poganciv i polon vidpolonili malo sho yih uteklo i ti vid zimi vimerli ne dijshovshi svoyih ulusiv Nad volincyami buv starosta luckij knyaz Semen Yurijovich Golshanskij Todi nevidomo lt yak ce stalosya gt mozhe Bog lt dopomig gt hristiyanam lt zdobuti peremogu gt nad pogancyami malo sho nashih vbito menshe desyati a yih ubitih poganciv 8000 Originalnij tekst st slov B lѣto 6999 1491 Prihodisha tatarove zavolskyi na Volynskuyu zemlyu desyat tysyash mnogo zla stvorisha y Volynskoi zemli i v Lyadskoi Volodimeri cerkvi bozhii pozhgli i velikuyu cerkov Prechistoe murovanuyu i mѣsto a lyudei po mѣstom i po selom i po dorogam bez chisla posekli i v polon pobrali I sbrashasya volynci z lyahi bozhieyu pomoshiyu i prechiste ego matere ugonisha ih nedaleche ot Zheslavlya i pobisha poganyh i polon otpolonisha malo nechto vteklo ih i tyya ot zimy izmrosha ne doshedshih svoih vlusov Nad volynci byl starostoyu luckim knyaz Semeon Yurevich Golshanskyi Togdy nevidimo mozhe bog hristianom nad pogaci malo nechto nashih ubito nizhe i desyati a ih ubityh pogancov 8000 InterpretaciyaNa Rizdvo 1490 roku velikoordinski tatari vtorglisya na Volin spustoshili Volodimir v tomu chisli spalili murovanij sobor Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici okrasu mista chasiv Kiyivskoyi Rusi Tatarski zagoni peretnuli Bug i zdijsnili napadi na Lyuboml i Vojslavichi u desyati milyah vid Lyublina zahoplyuyuchi yasir i znishuyuchi vse dovkola Z oglyadu na nebezpeku vidklavshi zaplanovanij vizit do Prusiyi korol polskij i Velikij knyaz Litovskij Kazimir Yagellonchik terminovo pribuv do Lyublina i zaklikav do zbroyi shlyahtu Lvivskoyi zemli i pospolite rushennya Volini 4 lyutogo 25 sichnya za Yulianskim kalendarem 1491 roku pid Zaslavom nad Gorinem ob yednani vijska ruskih zemel pid komanduvannyam lvivskogo kashtelyana Mikolaya z Hodcha Galickogo i Semena Golshanskogo marshalka Volinskoyi zemli nazdognali i povnistyu rozbili desyatitisyachne tatarske ugrupovannya Lishe deyakim ne bilshe p yatdesyati vdalosya vtekti ale cherez nespriyatlivi pogodni umovi majzhe vsi voni zamerzli po dorozi do taboru bilya Dnipra Vid otrimanogo pid chas bitvi poranennya Mikolaj Hodeckij pomer cherez kilka dniv dopravlenij do Lvova Jogo razom z inshimi geroyami bitvi Yazloveckogo i Buchackogo vdyachni lviv yani zustrichali vikochuyuchi na vulici dizhki z pivom i visipayuchi garncyami oves dlya konej Na dumku ryadu polskih avtoriv zokrema Aleksandra Bryuknera she togo zh roku tatari buli zmusheni pokinuti Pridniprov ya i povernulisya u svoyi volodinnya za Volgu V anglomovnij istorichnij literaturi poshirena versiya pro te sho ob yednanimi volino galickimi vijskami u bitvi bez utochnennya pro bezposerednist komanduvav polskij korol i Velikij knyaz Litovskij Kazimir Yagellonchik abo jogo sin Yan Olbraht Komanduvannya v peremozhnij bitvi korolyu Kazimiru Yagellonchiku pripisuvav takozh polskij istorik Feliks Konechnij Slidom za Friderikom Pape Konechnij perepovidav sho zolotoordinski hani Ahmatovichi pislya vignannya z ruskih zemel Velikogo Knyazivstva Litovskogo she protyagom lita 1491 roku kochuvali z nad Samari Oreli do Ovechoyi Vodi Sudyachi z usogo komanduvannya Kazimira Yagellonchika bulo suto nominalnim a osnovnij tyagar bitvi vzyali na sebe komanduvachi vijsk ruskih zemel odin z yakih ne poshkoduvav vlasnogo zhittya dlya peremogi nad vorogom Korolevich Yan Olbraht ne mig v cej chas komanduvati volino galickimi vijskami bo na choli vlasnogo zagonu dobivavsya koroni Svyatogo Stefana pid Koshicyami Peremoga v bitvi pid Zaslavom mala virishalne znachennya v zavershenni chotiririchnoyi borotbi z navaloyu Velikoyi Ordi pislya yakoyi Ukrayina bula nastilki spustoshena sho navit ne stanovila interesu dlya nabigiv Mengli Giraya Ostannij na vesni 1491 roku pisav u listi do velikogo moskovskogo knyazya Ivana Vasilyevicha Ahmatovim ditim tej zimi nogi podrizav koni yesmi vzyali u nego bez ostanku ninicha kakbi im otojti ino sil nyet velmi ninicha ohudili rat ih korolev sin pobiv PrimitkiMonumenta Poloniae Historica T III Lwow 1878 S 239 lat Volinskij korotkij litopis Arhiv originalu za 28 veresnya 2020 Procitovano 17 sichnya 2021 Aleksander Bruckner Polska jej dzieje i kultura od czasow najdawniejszych do chwili obecnej T 1 Warszawa 1928 S 275 Curtis Carroll Davis The King s Chevalier A Biography Of Lewis Littlepage Indianapolis 1961 P 146 Chronology of World History The ancient and medieval world prehistory AD 1491 Oxford 1999 P 569 John I Albert The New Encyclopaedia Britannica T 6 2003 P 576 Arhiv originalu za 22 sichnya 2021 Procitovano 17 sichnya 2021 LiteraturaMonumenta Poloniae Historica T III Lwow 1878 pol lat Fryderyk Papee Polska i Litwa na przelomie wiekow srednich T 1 Ostatnie dwunastolecie Kazimierza Jagiellonczyka Krakow 1904 pol Feliks Koneczny Sprawy z Mengli Girejem 1473 1504 Ateneum Wilenskie Rok IV Zeszyt 12 Wilno 1927 S 138 190 pol Polnoe sobranie russkih letopisej Tom 35 Letopisi belorussko litovskie Moskva 1980 ros st slov