Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ба́риш — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька громада. Адміністративний центр колишньої Бариської сільської ради. До складу Бариша входять хутори Гаї Бариські, Гутишин (Гутишино), Луги і Тисів.
| село Бариш | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Бучацька громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060070020031620 |
| Основні дані | |
| Населення | 2257 (2014) |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 343 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1 |
| Староста | Довбан Галина Миронівна |
| Карта | |
  Бариш | |
 Бариш | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Розташоване на березі р. Бариш (ліва притока Дністра), за 15 км від районного центру і 14 км від найближчої залізничної станції Бучач. Неподалік села проліг автошлях Тернопіль–Івано-Франківськ. Географічні координати — 49° 02’ пн. ш., 25° 17’ сх. д. Територія — 9,2 кв. км. Дворів — 634.
Місцевості
- Гаї Бариські — хутір, приєднаний до с. Бариш; розташований за 3 км на південний схід від нього на берегах р. Бариш. Назва свідчить про залежність хутора від села. У 1945–1946 рр. на хуторі розташовувався курінь УПА під проводом «Бистрого»; 2 серпня 1945 р. чота кавалерії під його командуванням розбила в ліску біля села Бариша військовий підрозділ більшовиків; у бою повстанці здобули 30 возів, коні, упряж. У березні 1949 р. на хуторі було 36 будинків, де мешкало 139 осіб; у лютому 1952 р. — 35 будинків, (154 особи). Протягом 1950-х рр. частину жителів переселено в с. Бариш. У 2011 р. на хуторі — 19 будинків, 73 особи.
- Гутишин (Гутишино) — хутір, приєднаний до с. Бариш; розташований за 4 км на південний захід від нього. Назва – від прізвища Гута (слов’янською «гута» – місце для виробництва скла та виробів із нього; польською – плавильня металів). У березні 1949 р. на хуторі в 42-х будинках проживало 208 осіб; діяла читальня. 1952 р. влада спробувала створити на основі хутора село, приєднуючи сусідні хутори Луги й Тисів, але план не реалізовано. У 2011 р. на хуторі – 39 будинків, 114 осіб. Діють клуб, бібліотека, ФАП, торговий заклад. На хуторі проживали скрипаль А. Лапішко, зв’язкова УПА Г. Оріховська. Є чотири ставки.
- Луги — хутір, приєднаний до с. Бариш; розташований за 3 км на південь від нього. Назва походить, імовірно, від прізвища першопоселенця або від місця розташування – на "лугах". У лютому 1952 р. в 52 будинках проживало 233 особи; цього ж року влада, об’єднавши хутори Гутишин, Луги і Тисів, хотіла утворити село, але план не реалізовано. У 2011 р. хутір за адміністративним поділом – вулиця с. Бариш.
- Тисів — хутір, приєднаний до с. Бариш; розташований за 3 км на захід від нього. 19 листопада 1944 р. польсько-більшовицькі "стрибки" спалили господарство М. Благого, його і дочку застрелили. У березні 1949 р. на хуторі було 32 двори, проживало 129 осіб; у лютому 1952 р. – 37 будинків (151 особа); цього ж року влада планувала створити з хуторів Гутишин, Луги і Тисів село; план не реалізовано. У 2011 р. на хуторі – 12 будинків, 37 осіб. Діє торговий заклад. Є ставок та джерело "Голодна вода" (за радянських часів – база відпочинку). На х. Тисів проживали зв’язкова ОУН Марія Джуглей, батьки архімандрита, доктора богослов’я і літурґіки, лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченка (2005 р.) Рафаїла Турконяка (1949р. н.), Павло Турняк та Стефанія (до шлюбу Стас).
Топоніміка
На думку дослідників, село Бариш свою назву дістало не від слова бариш — «прибуток», а від слова «бар»' — «мокре місце між горами», «глибокий, стрімкий яр» (у праслов'янську епоху — «калюжа»). Походження і первинне значення слова остаточно не з'ясовані. У більшості слов'янських мов слово бар означає «калюжа». Можливо назва походить від базару який був на вул. Великий Кут, що означало «прибуток» людей який там жили..
Історія
Давні часи
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури.
Середньовіччя, Новий час
Перша письмова згадка — 1393 р., згідно з матеріалами Львівського римсько-католицького арцибіскупства.
В «Актах ґродських і земських» (Том 12, записи від 21 грудня 1439 р.) згадуються Гриць і Зан з Бориша (Hricz et Zan de Borischa) у справі № 711 і Станіслав Пальчик власник Бариша (Stanislaus alias Palczyk procurator de Barischa) у справі № 737).
Польський дослідник Владислав Семкович припускав, що за часів короля Владислава II Яґайла (1386—1434 роки правління) належало Бучацьким-Абданкам, які підписувались також з Язловця та Монастириськ — тобто Язловецьким,Монастирським.
Поселення над річкою Бариш (Баріс) відоме з 1454 року (писемна згадка, власник — Теодорик з Бучача Язловецький). В 1465 р. власниками були сини Теодорика з Бучача Язловецького Міхал та Ян, в 1490 р. власником Верхнього Бариша був Ян Монастирський (за іншою версією, 1469 року належало Бучацьким гербу Абданк, з 1558 р. Язловецьким).
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 4 лани (близько 100 га) оброблюваної землі та ще 2 лани тимчасово вільної.
30 січня 1559 року польський король Сиґізмунд ІІ Авґуст надав власнику поселення — кам'янецькому каштеляну Миколаєві з Бучача Язловецькому привілей на перетворення Бариша в місто з маґдебурзьким правом, а також запровадив щорічний ярмарок на Відвідин Діви Марії, та щотижневий базар кожного четверга. За наявними даними, кам'янецький каштелян Миколай Язловецький-Монастирський помер в 1555, тому, дуже ймовірно, привілей надали вже після його смерті. Містечко мало право на ярмарок (в п'ятницю після свята Nawiedzenia Діви Марії); діяли кілька солодовень, млини.
Польський дослідник Рафал Квіріні-Поплавський припускає, що римо-католицька парафія в Бариші постала одночасно з набуттям маґдебурґії. Пізніше костел перейшов до рук протестантів (ймовірно, кальвіністів, яким був дідич Єжи Язловецький — син Миколая Язловецького-Монастирського), бо реляція (доповідна записка) архиєпископа Яна Димітра Соліковського за 1600 р. вказує, що костел перейшов до католиків від протестантів. Новий дідич Геронім Язловецький сприяв відновленню парафії в 1602 р.
У результаті нападів турків і татар (зокрема, в 1621) містечко занепало. Біля 1630 р. дідичами стали Потоцькі, зокрема, в 1652 — Ян Потоцький, в 1687 — його син Стефан Александер Потоцький, онук Микола Василь Потоцький. Його відродження розпочалося після 1687 року за сприяння С. А. Потоцького.
Місто мало статус у Станиславівському окрузі й у зв'язку з цим отримало в середині XIX ст. печатку з гербом: у полі щита — серп. Нові дідичі — шляхтичі Шавловські — привезли із західної Польщі багато поселенців.
1786 р. з ліцитації маєток у містечку придбала вдова Станіслава Коссаковського Катажина з Потоцьких за 176 тисяч золотом.
1800 р. — початок будівництва костелу (існує сьогодні, фундатор — дідич о. Каєтан Потоцький.).
XX століття
Бариш мав статус міста до Другої світової війни. Діяли каса ощадності та позичок (із 1904), товариство «Січ» (з 1912) — читальня «Просвіти».
У 1938 році Бариш мало статус містечка, у ньому проживало:
- 1250 греко-католиків,
- 4000 римо-католиків,
- 290 євреїв.
35 осіб емігрували за кордон.
Діяли 7-класова чоловіча та жіноча утраквістична школи, 2 школи експоновані 2-класові, де мова викладання була польська. Були братства тверезості і братство Найсвятішого Серця Ісуса Христа (200 членів), Марійська Дружина Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (50 членів), парафіяльна читальня «Скала» (50 членів).
Після повторного приходу більшовиків повернулись і умови тоталітарного режиму зі всіма своїми «атрибутами». Після війни поляків переселено за новий кордон, зокрема, ксьондз Юзеф Мруз (Józef Mróz) виїхав разом з останньою групою поляків 23 вересня 1945 р.; ключі від костелу він передав районній владі, ключі від плебанії — місцевій. Костел перетворили на магазин-склад, у крипті зберігали міндобрива, орган — знищили. Теперішній ФАП — колишня плебанія. Останній транспорт з Бариша виїхав у вересні 1945 року.
Період Незалежності
До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району.
З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади.
Населення
| Зміни населення | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1915 | 5894 | — |
| 1989 | 2609 | −55.7% |
| 2001 | 2476 | −5.1% |
| 2003 | 2494 | +0.7% |
| 2014 | 2257 | −9.5% |
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2609 осіб, з яких 1210 чоловіків та 1399 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2476 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,40 % |
| російська | 0,36 % |
| білоруська | 0,04 % |
| молдовська | 0,04 % |
Символіка
Герб
За доби Австро-Угорської імперії поселення вважалося містечком Бучацького повіту Королівства Галичини, однак затвердженого герба не мало. На печатці місцевої громади, датованій 1867 роком, зображений серп. Емблему супроводжував напис: «GIMINI BARISZ», тобто спотворене польське «Gmina Barysz» або німецьке «Gemeinde Barysz» — «громада Бариш».
Релігія
- Церква Вознесіння Господнього (1864; ПЦУ; мурована),
- церква Вознесіння Господнього (1864; УГКЦ; мурована, колишній костел Пресвятої Трійці, 1800–1864),
- церква Успення Пресвятої Богородиці (дерев'яна; втрачена),
- церква Собору Архистратига Михаїла (дерев'яна; втрачена).
У СЕЛІ ПОБУДОВАНО КАПЛИЧКИ. ПОБУДОВАНІ НА ВУЛИЦЯХ: ГОЛИЇВКА, МАЛИЙ КУТ, ЗАВАЛЛЯ, ЗЕЛЕНА. ТАКОЖ КАПЛИЧКА ОСВЯЧЕНА СВ.МИКОЛАЮ Є НА ГУТИШИНІ
Пам'ятки
У селі є насипано символічну могилу УСС (1991).
Споруджено:
- пам’ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1967.; скульптор О. Ментус);
- пам’ятний знак «Тризуб» на честь 10-ї річниці незалежності України (2001).
- встановлено
- фігура Матері Божої (2000);
- фігура Архістратига Михаїла (2004);
- фігура Святого Миколая (2012);
- кам’яний хрест (кін. 19 ст.) на честь скасування панщини, спорудже- но символічну могилу УСС (1991.; кам’яна);
Є могили, де поховані усусуси (відновлена 1991) та перепоховані останки 10-х односельців-членів ОУН і УПА, загиблих у березні 1948 року (1990).
- Пам'ятний знак на честь скасування панщини
Щойновиявлена пам'ятка історії. Розташований в східній околиці села, біля дороги.
Робота самодіяльних майстрів, виготовлений з каменю (1864 р.).
Економіка
У селі працюють столярний цех, млин, три пилорами, магазини.
Соціальна сфера
Діють ЗОШ I–III ступенів, Будинок культури, бібліотека, поштове відділення, аптека.
У селі також знаходиться геріатричний центр для самотніх людей. Біля нього встановлена та освячена у 2012 році фігура Св, Миколая.
Відомі люди
- Народилися
- Ярослав Бенза (1950—2010) — радіожурналіст, літератор.
- — громадський діяч.
- Оксана Борушенко (нар. бл. 1936) — учений-історик.
- Павло Борушенко (1902–1980) — громадський діяч, інженер у США.
- Лариса Борушенко–Моро (бл. 1946 р. н.) — піаністка, професор музики.
- — вчений, професор фізики.
- Роман Василик (нар. 1947) — художник.
- Іван Гайда (1961—2020) — полковник медичної служби.
- — генеральний директор науково-виробничої корпорації «Клімат-Сервіс».
- Анатолій Гайда (нар. 1955) — вчений-хімік.
- (нар. 1962) — економіст, банкір, меценат.
- (нар. 1954) — громадський діяч.
- Богдан Футей (нар. 1939) — правник, політичний діяч у США.
- Парохи
- о. Іван Зафійовський (пом. 1898) — священик УГКЦ, швагро о. Цегельського Теодора,тесть Сіяка Остапа.
- протоієрей о. Петро Висоцький (пом. 2005) — священик УАПЦ, протягом 40 років був настоятелем храму Святого Вознесіння.
- Почесні громадяни села Бариш
- Павло Василик (1926–2004) — політв'язень, релігійний діяч, єпископ Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ. У 1945—1946 роках проживав в селі.
- Павло Гишка — пенсіонер з української діаспори в Канаді.
- о. Ігор Табачак — священник ПЦУ.
- Богдан Футей — федеральний суддя США.
- Геннадій Яворський — господарник, громадський діяч.
- о. Петро Висоцький — священник УАПЦ с. Бариш.
Світлини
-
![image]()
Знак при в'їзді в село -
![image]()
Церква Вознесіння Господнього 1854р ПЦУ -
![image]()
Церква Вознесіння Господнього УГКЦ -
![image]()
Статуя Божої Матері -
![image]()
Будинок культури -
![image]()
Річка Бариш біля села
Примітки
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 17 лютого 2011.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 594. — .
- Коваль, А. Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України: Науково-поп. видання. — К. : Либідь, 2001. — С. .
- Akta grodzkie i ziemskie [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]. — T. 12. — S. 75. — № 731.
- Quirini-Popławski R. Kościół parafialny p.w. Św. Trójcy w Baryszu… — S. 13.
- Quirini-Popławski R. Kościoł parafialny p.w. Św. Trójcy w Baryszu… — S. 13 (прим.).
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa : Sklad główny u Gerberta i Wolfa, 1902. — S. 170. (пол.)
- . Архів оригіналу за 6 лютого 2022. Процитовано 6 лютого 2022.
- Родовід Язловецьких [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- Quirini-Popławski R. Kościół parafialny p.w. Św. Trójcy w Baryszu… — S. 15.
- Quirini-Popławski R. Kościół parafialny p.w. Św. Trójcy w Baryszu… — S. 14.
- Krakowski B. Kossakowska Katarzyna z Potockich (1722–1803) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1969. — T. XIV/2, zeszyt 61. — S. 257. (пол.)
- Quirini-Popławski R. Kościół parafialny p.w. Św. Trójcy w Baryszu… — S. 16.
- Шематизм всего клира греко-католицької епархії Станиславівської на рік Божий 1938
- Quirini-Popławski R. Kościół parafialny p.w. Św. Trójcy w Baryszu… — S. 19. (пол.)
- Komański H., Siekierka S. Ludobójstwo dokonane przez nacjonalistów ukraińskich na Polakach w województwie tarnopolskim 1939—1946. — Wrocław, 2006. — S. 144. — . (пол.)
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання [ 12 січня 2021 у Wayback Machine.]»
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Львівська наукова бібліотека ім. В.Стефаника. — Відділ рукописів. — Ф. 144 («теки Шнайдера»). — Оп. 3. — Спр. 1 (1). — Арк. 49
- Quirini-Popławski R. Kościoł parafialny p.w. Św. Trójcy w Baryszu… — S. 16-18.
- Фігура Святого Миколая. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 11 грудня 2016.
- Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 27 січня 2010 року № 16.
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2014. Процитовано 8 жовтня 2014.
- Шаблій О. Володимир Кубійович: енциклопедія життя і творення. — Париж-Львів : Фенікс, 1996. — 704 с., іл. — .
Джерела
- Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
- Мельничук Б., Уніят В. Бариш // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 593—594. — .
- Труш Я., Уніят В. Бариш // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1: А — Й. — С. 85. — .
- Baliński М., Lipiński T. Barysz // Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym opisana [ 17 серпня 2018 у Wayback Machine.]. — Warszawa : nakład i druk S. Orgelbranda, 1845. — Т. ІІ. — Cz. 2. — 1442 s. — S. 712. (пол.)
- Łoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku. — Lwów : nakładem księgarni H. Altenberga, 1904. — T. 2. — S. 83. (пол.)
- Quirini-Popławski Rafał. Kościoł parafialny p.w. Św. Trójcy w Baryszu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I. — T. 18. — S. 13-26. — . (пол.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бариш (село) |
| У Вікіджерелах є Шематизм всего клира греко-католицької епархії Станиславівської на рік Божий 1938/Бариш |
- «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля» [ 12 травня 2017 у Wayback Machine.];
- Українська геральдика [ 22 грудня 2016 у Wayback Machine.];
- Barysz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 114. (пол.) — S. 114. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Barish Ba rish selo v Ukrayini Ternopilska oblast Chortkivskij rajon Buchacka gromada Administrativnij centr kolishnoyi Bariskoyi silskoyi radi Do skladu Barisha vhodyat hutori Gayi Bariski Gutishin Gutishino Lugi i Tisiv selo BarishCerkva Voznesinnya GospodnogoCerkva Voznesinnya GospodnogoKrayina UkrayinaOblast Ternopilska oblastRajon Chortkivskij rajonGromada Buchacka gromadaKod KATOTTG UA61060070020031620Osnovni daniNaselennya 2257 2014 Geografichni daniGeografichni koordinati 49 02 18 pn sh 25 16 06 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 343 mMisceva vladaAdresa radi 48400 Ternopilska obl Buchackij r n m Buchach majdan Voli 1Starosta Dovban Galina MironivnaKartaBarishBarishMapa Barish u VikishovishiGeografiyaRoztashovane na berezi r Barish liva pritoka Dnistra za 15 km vid rajonnogo centru i 14 km vid najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Buchach Nepodalik sela prolig avtoshlyah Ternopil Ivano Frankivsk Geografichni koordinati 49 02 pn sh 25 17 sh d Teritoriya 9 2 kv km Dvoriv 634 MiscevostiGayi Bariski hutir priyednanij do s Barish roztashovanij za 3 km na pivdennij shid vid nogo na beregah r Barish Nazva svidchit pro zalezhnist hutora vid sela U 1945 1946 rr na hutori roztashovuvavsya kurin UPA pid provodom Bistrogo 2 serpnya 1945 r chota kavaleriyi pid jogo komanduvannyam rozbila v lisku bilya sela Barisha vijskovij pidrozdil bilshovikiv u boyu povstanci zdobuli 30 voziv koni upryazh U berezni 1949 r na hutori bulo 36 budinkiv de meshkalo 139 osib u lyutomu 1952 r 35 budinkiv 154 osobi Protyagom 1950 h rr chastinu zhiteliv pereseleno v s Barish U 2011 r na hutori 19 budinkiv 73 osobi Gutishin Gutishino hutir priyednanij do s Barish roztashovanij za 4 km na pivdennij zahid vid nogo Nazva vid prizvisha Guta slov yanskoyu guta misce dlya virobnictva skla ta virobiv iz nogo polskoyu plavilnya metaliv U berezni 1949 r na hutori v 42 h budinkah prozhivalo 208 osib diyala chitalnya 1952 r vlada sprobuvala stvoriti na osnovi hutora selo priyednuyuchi susidni hutori Lugi j Tisiv ale plan ne realizovano U 2011 r na hutori 39 budinkiv 114 osib Diyut klub biblioteka FAP torgovij zaklad Na hutori prozhivali skripal A Lapishko zv yazkova UPA G Orihovska Ye chotiri stavki Lugi hutir priyednanij do s Barish roztashovanij za 3 km na pivden vid nogo Nazva pohodit imovirno vid prizvisha pershoposelencya abo vid miscya roztashuvannya na lugah U lyutomu 1952 r v 52 budinkah prozhivalo 233 osobi cogo zh roku vlada ob yednavshi hutori Gutishin Lugi i Tisiv hotila utvoriti selo ale plan ne realizovano U 2011 r hutir za administrativnim podilom vulicya s Barish Tisiv hutir priyednanij do s Barish roztashovanij za 3 km na zahid vid nogo 19 listopada 1944 r polsko bilshovicki stribki spalili gospodarstvo M Blagogo jogo i dochku zastrelili U berezni 1949 r na hutori bulo 32 dvori prozhivalo 129 osib u lyutomu 1952 r 37 budinkiv 151 osoba cogo zh roku vlada planuvala stvoriti z hutoriv Gutishin Lugi i Tisiv selo plan ne realizovano U 2011 r na hutori 12 budinkiv 37 osib Diye torgovij zaklad Ye stavok ta dzherelo Golodna voda za radyanskih chasiv baza vidpochinku Na h Tisiv prozhivali zv yazkova OUN Mariya Dzhuglej batki arhimandrita doktora bogoslov ya i liturgiki laureata Nacionalnoyi premiyi Ukrayini im T Shevchenka 2005 r Rafayila Turkonyaka 1949r n Pavlo Turnyak ta Stefaniya do shlyubu Stas ToponimikaNa dumku doslidnikiv selo Barish svoyu nazvu distalo ne vid slova barish pributok a vid slova bar mokre misce mizh gorami glibokij strimkij yar u praslov yansku epohu kalyuzha Pohodzhennya i pervinne znachennya slova ostatochno ne z yasovani U bilshosti slov yanskih mov slovo bar oznachaye kalyuzha Mozhlivo nazva pohodit vid bazaru yakij buv na vul Velikij Kut sho oznachalo pributok lyudej yakij tam zhili IstoriyaBarish na istorichnih kartahBarish na mapi fon Miga XVIII st Barish na mapi Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi u 1777 1782 rokah Davni chasi Poblizu sela viyavleno arheologichni pam yatki davnoruskoyi kulturi Serednovichchya Novij chas Fragment mapi z selom Barish Persha pismova zgadka 1393 r zgidno z materialami Lvivskogo rimsko katolickogo arcibiskupstva V Aktah grodskih i zemskih Tom 12 zapisi vid 21 grudnya 1439 r zgaduyutsya Gric i Zan z Borisha Hricz et Zan de Borischa u spravi 711 i Stanislav Palchik vlasnik Barisha Stanislaus alias Palczyk procurator de Barischa u spravi 737 Polskij doslidnik Vladislav Semkovich pripuskav sho za chasiv korolya Vladislava II Yagajla 1386 1434 roki pravlinnya nalezhalo Buchackim Abdankam yaki pidpisuvalis takozh z Yazlovcya ta Monastirisk tobto Yazloveckim Monastirskim Poselennya nad richkoyu Barish Baris vidome z 1454 roku pisemna zgadka vlasnik Teodorik z Buchacha Yazloveckij V 1465 r vlasnikami buli sini Teodorika z Buchacha Yazloveckogo Mihal ta Yan v 1490 r vlasnikom Verhnogo Barisha buv Yan Monastirskij za inshoyu versiyeyu 1469 roku nalezhalo Buchackim gerbu Abdank z 1558 r Yazloveckim U podatkovomu reyestri 1515 roku v seli dokumentuyetsya 4 lani blizko 100 ga obroblyuvanoyi zemli ta she 2 lani timchasovo vilnoyi 30 sichnya 1559 roku polskij korol Sigizmund II Avgust nadav vlasniku poselennya kam yaneckomu kashtelyanu Mikolayevi z Buchacha Yazloveckomu privilej na peretvorennya Barisha v misto z magdeburzkim pravom a takozh zaprovadiv shorichnij yarmarok na Vidvidin Divi Mariyi ta shotizhnevij bazar kozhnogo chetverga Za nayavnimi danimi kam yaneckij kashtelyan Mikolaj Yazloveckij Monastirskij pomer v 1555 tomu duzhe jmovirno privilej nadali vzhe pislya jogo smerti Mistechko malo pravo na yarmarok v p yatnicyu pislya svyata Nawiedzenia Divi Mariyi diyali kilka solodoven mlini Polskij doslidnik Rafal Kvirini Poplavskij pripuskaye sho rimo katolicka parafiya v Barishi postala odnochasno z nabuttyam magdeburgiyi Piznishe kostel perejshov do ruk protestantiv jmovirno kalvinistiv yakim buv didich Yezhi Yazloveckij sin Mikolaya Yazloveckogo Monastirskogo bo relyaciya dopovidna zapiska arhiyepiskopa Yana Dimitra Solikovskogo za 1600 r vkazuye sho kostel perejshov do katolikiv vid protestantiv Novij didich Geronim Yazloveckij spriyav vidnovlennyu parafiyi v 1602 r U rezultati napadiv turkiv i tatar zokrema v 1621 mistechko zanepalo Bilya 1630 r didichami stali Potocki zokrema v 1652 Yan Potockij v 1687 jogo sin Stefan Aleksander Potockij onuk Mikola Vasil Potockij Jogo vidrodzhennya rozpochalosya pislya 1687 roku za spriyannya S A Potockogo Misto malo status u Stanislavivskomu okruzi j u zv yazku z cim otrimalo v seredini XIX st pechatku z gerbom u poli shita serp Novi didichi shlyahtichi Shavlovski privezli iz zahidnoyi Polshi bagato poselenciv 1786 r z licitaciyi mayetok u mistechku pridbala vdova Stanislava Kossakovskogo Katazhina z Potockih za 176 tisyach zolotom 1800 r pochatok budivnictva kostelu isnuye sogodni fundator didich o Kayetan Potockij XX stolittya Barish mav status mista do Drugoyi svitovoyi vijni Diyali kasa oshadnosti ta pozichok iz 1904 tovaristvo Sich z 1912 chitalnya Prosviti U 1938 roci Barish malo status mistechka u nomu prozhivalo 1250 greko katolikiv 4000 rimo katolikiv 290 yevreyiv 35 osib emigruvali za kordon Diyali 7 klasova cholovicha ta zhinocha utrakvistichna shkoli 2 shkoli eksponovani 2 klasovi de mova vikladannya bula polska Buli bratstva tverezosti i bratstvo Najsvyatishogo Sercya Isusa Hrista 200 chleniv Marijska Druzhina Neporochnogo Zachattya Presvyatoyi Divi Mariyi 50 chleniv parafiyalna chitalnya Skala 50 chleniv Pislya povtornogo prihodu bilshovikiv povernulis i umovi totalitarnogo rezhimu zi vsima svoyimi atributami Pislya vijni polyakiv pereseleno za novij kordon zokrema ksondz Yuzef Mruz Jozef Mroz viyihav razom z ostannoyu grupoyu polyakiv 23 veresnya 1945 r klyuchi vid kostelu vin peredav rajonnij vladi klyuchi vid plebaniyi miscevij Kostel peretvorili na magazin sklad u kripti zberigali mindobriva organ znishili Teperishnij FAP kolishnya plebaniya Ostannij transport z Barisha viyihav u veresni 1945 roku Period Nezalezhnosti Do 19 lipnya 2020 r nalezhalo do Buchackogo rajonu Z 11 grudnya 2020 r nalezhit do Buchackoyi miskoyi gromadi NaselennyaZmini naselennyaRik Naselennya Zmina1915 5894 1989 2609 55 7 2001 2476 5 1 2003 2494 0 7 2014 2257 9 5 Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 2609 osib z yakih 1210 cholovikiv ta 1399 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 2476 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 40 rosijska 0 36 biloruska 0 04 moldovska 0 04 SimvolikaGerb Za dobi Avstro Ugorskoyi imperiyi poselennya vvazhalosya mistechkom Buchackogo povitu Korolivstva Galichini odnak zatverdzhenogo gerba ne malo Na pechatci miscevoyi gromadi datovanij 1867 rokom zobrazhenij serp Emblemu suprovodzhuvav napis GIMINI BARISZ tobto spotvorene polske Gmina Barysz abo nimecke Gemeinde Barysz gromada Barish ReligiyaCerkva Voznesinnya Gospodnogo 1864 PCU murovana cerkva Voznesinnya Gospodnogo 1864 UGKC murovana kolishnij kostel Presvyatoyi Trijci 1800 1864 cerkva Uspennya Presvyatoyi Bogorodici derev yana vtrachena cerkva Soboru Arhistratiga Mihayila derev yana vtrachena U SELI POBUDOVANO KAPLIChKI POBUDOVANI NA VULICYaH GOLIYiVKA MALIJ KUT ZAVALLYa ZELENA TAKOZh KAPLIChKA OSVYaChENA SV MIKOLAYu Ye NA GUTIShINIPam yatkiPam yatnij znak voyinam zemlyakam yaki zaginuli v roki Drugoyi svitovoyi vijni U seli ye nasipano simvolichnu mogilu USS 1991 Sporudzheno pam yatnik poleglim u nimecko radyanskij vijni voyinam odnoselcyam 1967 skulptor O Mentus pam yatnij znak Trizub na chest 10 yi richnici nezalezhnosti Ukrayini 2001 vstanovleno figura Materi Bozhoyi 2000 figura Arhistratiga Mihayila 2004 figura Svyatogo Mikolaya 2012 kam yanij hrest kin 19 st na chest skasuvannya panshini sporudzhe no simvolichnu mogilu USS 1991 kam yana Ye mogili de pohovani usususi vidnovlena 1991 ta perepohovani ostanki 10 h odnoselciv chleniv OUN i UPA zagiblih u berezni 1948 roku 1990 Pam yatnij znak na chest skasuvannya panshini Shojnoviyavlena pam yatka istoriyi Roztashovanij v shidnij okolici sela bilya dorogi Robota samodiyalnih majstriv vigotovlenij z kamenyu 1864 r EkonomikaU seli pracyuyut stolyarnij ceh mlin tri pilorami magazini Socialna sferaDiyut ZOSh I III stupeniv Budinok kulturi biblioteka poshtove viddilennya apteka U seli takozh znahoditsya geriatrichnij centr dlya samotnih lyudej Bilya nogo vstanovlena ta osvyachena u 2012 roci figura Sv Mikolaya Vidomi lyudiNarodilisyaYaroslav Benza 1950 2010 radiozhurnalist literator gromadskij diyach Oksana Borushenko nar bl 1936 uchenij istorik Pavlo Borushenko 1902 1980 gromadskij diyach inzhener u SShA Larisa Borushenko Moro bl 1946 r n pianistka profesor muziki vchenij profesor fiziki Roman Vasilik nar 1947 hudozhnik Ivan Gajda 1961 2020 polkovnik medichnoyi sluzhbi generalnij direktor naukovo virobnichoyi korporaciyi Klimat Servis Anatolij Gajda nar 1955 vchenij himik nar 1962 ekonomist bankir mecenat nar 1954 gromadskij diyach Bogdan Futej nar 1939 pravnik politichnij diyach u SShA Parohio Ivan Zafijovskij pom 1898 svyashenik UGKC shvagro o Cegelskogo Teodora test Siyaka Ostapa protoiyerej o Petro Visockij pom 2005 svyashenik UAPC protyagom 40 rokiv buv nastoyatelem hramu Svyatogo Voznesinnya Pochesni gromadyani sela BarishPavlo Vasilik 1926 2004 politv yazen religijnij diyach yepiskop Kolomijsko Cherniveckoyi yeparhiyi UGKC U 1945 1946 rokah prozhivav v seli Pavlo Gishka pensioner z ukrayinskoyi diaspori v Kanadi o Igor Tabachak svyashennik PCU Bogdan Futej federalnij suddya SShA Gennadij Yavorskij gospodarnik gromadskij diyach o Petro Visockij svyashennik UAPC s Barish SvitliniZnak pri v yizdi v selo Cerkva Voznesinnya Gospodnogo 1854r PCU Cerkva Voznesinnya Gospodnogo UGKC Statuya Bozhoyi Materi Budinok kulturi Richka Barish bilya selaPrimitki Arhiv originalu za 23 veresnya 2020 Procitovano 17 lyutogo 2011 Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 1 A J S 594 ISBN 978 966 457 228 3 Koval A Znajomi neznajomci Pohodzhennya nazv poselen Ukrayini Naukovo pop vidannya K Libid 2001 S Akta grodzkie i ziemskie 22 grudnya 2015 u Wayback Machine T 12 S 75 731 Quirini Poplawski R Kosciol parafialny p w Sw Trojcy w Baryszu S 13 Quirini Poplawski R Kosciol parafialny p w Sw Trojcy w Baryszu S 13 prim Zrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona Warszawa Sklad glowny u Gerberta i Wolfa 1902 S 170 pol Arhiv originalu za 6 lyutogo 2022 Procitovano 6 lyutogo 2022 Rodovid Yazloveckih 21 veresnya 2013 u Wayback Machine pol Quirini Poplawski R Kosciol parafialny p w Sw Trojcy w Baryszu S 15 Quirini Poplawski R Kosciol parafialny p w Sw Trojcy w Baryszu S 14 Krakowski B Kossakowska Katarzyna z Potockich 1722 1803 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1969 T XIV 2 zeszyt 61 S 257 pol Quirini Poplawski R Kosciol parafialny p w Sw Trojcy w Baryszu S 16 Shematizm vsego klira greko katolickoyi eparhiyi Stanislavivskoyi na rik Bozhij 1938 Quirini Poplawski R Kosciol parafialny p w Sw Trojcy w Baryszu S 19 pol Komanski H Siekierka S Ludobojstwo dokonane przez nacjonalistow ukrainskich na Polakach w wojewodztwie tarnopolskim 1939 1946 Wroclaw 2006 S 144 ISBN 83 89684 61 6 pol Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Rishennya Buchackoyi miskoyi radi vid 11 grudnya 2020 roku 27 Pro reorganizaciyu silskih rad shlyahom priyednannya 12 sichnya 2021 u Wayback Machine Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Ternopilska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Ternopilska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Ternopilska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Lvivska naukova biblioteka im V Stefanika Viddil rukopisiv F 144 teki Shnajdera Op 3 Spr 1 1 Ark 49 Quirini Poplawski R Kosciol parafialny p w Sw Trojcy w Baryszu S 16 18 Figura Svyatogo Mikolaya Arhiv originalu za 25 serpnya 2011 Procitovano 11 grudnya 2016 Nakaz upravlinnya kulturi Ternopilskoyi ODA vid 27 sichnya 2010 roku 16 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2014 Procitovano 8 zhovtnya 2014 Shablij O Volodimir Kubijovich enciklopediya zhittya i tvorennya Parizh Lviv Feniks 1996 704 s il ISBN 5 87332 047 0 DzherelaBuchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII 944 s il Melnichuk B Uniyat V Barish Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 1 A J S 593 594 ISBN 978 966 457 228 3 Trush Ya Uniyat V Barish Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 85 ISBN 966 528 197 6 Balinski M Lipinski T Barysz Starozytna Polska pod wzgledem historycznym jeograficznym i statystycznym opisana 17 serpnya 2018 u Wayback Machine Warszawa naklad i druk S Orgelbranda 1845 T II Cz 2 1442 s S 712 pol Lozinski W Prawem i lewem Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej polowie XVII wieku Lwow nakladem ksiegarni H Altenberga 1904 T 2 S 83 pol Quirini Poplawski Rafal Kosciol parafialny p w Sw Trojcy w Baryszu Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Krakow Antykwa drukarnia Skleniarz 2010 Cz I T 18 S 13 26 ISBN 978 83 89273 79 6 pol PosilannyaPortal Ternopilshina Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Barish selo U Vikidzherelah ye Shematizm vsego klira greko katolickoyi eparhiyi Stanislavivskoyi na rik Bozhij 1938 Barish Zhniborodi Buchachchina Ternopillya 12 travnya 2017 u Wayback Machine Ukrayinska geraldika 22 grudnya 2016 u Wayback Machine Barysz Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 114 pol S 114 pol