Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Давид Маркович Баринов (нар. 25 червня 1905 — 21 травня 1990) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1943). Генерал-лейтенант.
| Давид Маркович Баринов | |||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||||||||||||||||||
| Народження | 25 червня 1905 с. , Смоленський район, Смоленська область | ||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 21 травня 1990 (84 роки) Твер | ||||||||||||||||||||||||
| Поховання | Дмитро-Черкаський цвинтар | ||||||||||||||||||||||||
| Країна | СССР | ||||||||||||||||||||||||
| Рід військ | Кавалерія, ГРУ | ||||||||||||||||||||||||
| Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації | ||||||||||||||||||||||||
| Партія | КПРС | ||||||||||||||||||||||||
| Звання |  Генерал-лейтенант | ||||||||||||||||||||||||
| Війни / битви | вторгнення СРСР до Польщі (1939) | ||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
Інших держав:
| ||||||||||||||||||||||||
Біографія
Давид Маркович Баринов народився 25 червня 1905 в селі Старі Батьокі Смоленського району Смоленської області в сім'ї селянина.
У 1920-і роки працював робітником.
У 1927 році Баринов був призваний до Червоної армії і в 1928 році закінчив Тверську кавалерійську школу. Після закінчення школи командував взводом, ескадроном, керував полковою школою і штабом полку.
У ВКП(б) вступив в 1931 році.
З 1936 року Давид Барінов жив у Москві, де навчався у Військовій академії імені М. В. Фрунзе, яку закінчив у 1940 році.
Баринов як помічник начальника розвідвідділу третього кавалерійського корпусу в 1939 році брав участь у поході радянських військ у Західну Білорусь
У ході радянсько-фінської війни в січні 1940 року майор Баринов разом зі своїми розвідниками добув важливу інформацію.
Перед початком Німецько-радянської війни очолював розвідвідділ 26-ї армії.
22 червня прибув до Перемишля, коли вже гітлерівці атакували місто, яке зайняли в той же день. 23 червня Давид Барінов брав участь в організації та проведенні контрудару по Перемишлю, в результаті якого місто було звільнене і шість днів утримувався радянськими військами, поки не надійшов наказ на відступ.
26-а армія під Каневом потрапила під удар танкової групи Клейста. Генерал Костенко дав завдання Давиду Баринову, метою якої було об'єднати розрізнені з'єднання трьох стрілецьких дивізій і завдати раптового удару по танковій групі Клейста з тилу через село Миронівка. На передній лінії удару майор Баринов поставив кінно-механізовану групу, яка вийшла в тил військам Клейста і захопила плацдарм і протягом семи діб утримувала його, прикриваючи відступ 26-ї армії через Дніпро.
Восени полковник Баринов восени був призначений на посаду командира 25-ї кавалерійської дивізії.
У середині січня 25-я кавалерійська дивізія була направлена в прорив: дивізія повинна була оволодіти станцію Любань і з'єднатися з військами Ленінградського фронту. У районі Нової Керести стався перший бій, де кавалеристи натрапили на сильний німецький заслін, який прикривав залізницю Новгород — Ленінград. Після цього бою Давид Барінов залишив у Новій Керести засідку, а основними силами став атакувати село Фіньов Луг, на штурм якого пішов 100-й кавалерійський полк. В результаті бою село було взято і були захоплені дванадцять полонених, продовольчий обоз, 149 артилерійських коней із збруєю і господарство конезаводу з його кормовою базою. Скориставшись тим, що гітлерівці атакували Фінёв Луг, 98-й кавалерійський полк оволодів Нової Керест. Після цих подій Давид Барінов повів свою дивізію на Любань, по шляху до якої дивізія розгромила каральний загін, а також частково або повністю знищила гарнізони в декількох селах.
Незабаром, через погане командування, 2-а ударна армія потрапила в оточення, 15-18 травня залишки дивізії у складі тринадцятий Кав.корпуса без коней вийшла з оточення. Залишки 25-ї кавдивізії влиті в 19-у гвардійську стрілецьку дивізію.
У січні Баринов був призначений на посаду командира 43-ї механізованої бригади на Центральному фронті.
У ході літнього наступу 43-тя механізована бригада звільнила місто Севськ в Брянській області, після чого бригада була перетворена в 26-у гвардійську з присвоєнням найменування «Севська» і нагородженням орденом Червоного Прапора.
23 вересня бригада Баринова вийшла до Дніпра і в цей же день батальйон лейтенанта Москвіна був переправлений на протилежний берег, а на ранок наступного дня цей батальйон захопив пануючу висоту над плацдармом, чим сприяв більш успішному форсуванню Дніпра. Після перекидання основних сил на правий берег річки Баринов віддав наказ атакувати село Домантове Чорнобильського району Київської області, що знаходиться на березі Дніпра. Коли село було взято, гітлерівці стали кидати в атаки піхоту і танки. В одну з атак гітлерівців Давид Барінов віддав наказ танкам Т-34 зі своєї бригади атакувати тил німців із засідки і німці стали відступати.
Незабаром бригада Баринова форсувала річку Прип'ять.
Указом № 1 215 Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за успішне форсування Дніпра, міцне закріплення плацдарму на його західному березі і проявлені при цьому відвагу і геройство гвардії генерал-майору Давиду Марковичу Баринову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і Медаль «Золота Зірка».
Незабаром Давид Барінов був призначений на посаду начальника штабу 7-го гвардійського механізованого корпусу і був учасником планування і проведення операцій щодо визволення Правобережної України та Польщі, форсування Вісли і утриманню плацдарму на її березі.
У січні війська під командуванням Давида Баринова знищили шеститисячне угруповання оточених гітлерівців північно-західніше від міста Радомсько (Польща).
Під кінець війни Барінов брав участь у боях за Берлін і у звільненні Праги, в останньому місті зустрів День Перемоги.
Післявоєнна Кар'єра
Після війни Барінов продовжив службу в армії. Командував з'єднаннями і об'єднаннями.
У 1953 році закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії Генштабу. З 1958 року Давид Барінов працював начальником кафедри, а потім і факультету Військової академії ППО.
У 1963 році генерал-лейтенант Давид Барінов пішов у відставку. Після відставки жив у Твері, де працював командувачем військово-спортивними іграми «Орлятко» і «Зірниця».
Давид Маркович Баринов помер 21 травня 1990 року. Був похований на Дмитрове-Черкаському цвинтарі в Твері.
Нагороди
- СССР
- Два ордени Леніна (17.10.1943, 20.04.1953);
- Три ордена Червоного Прапора (10.02.1943, 04.08.1943, 06.11.1947);
- Орден Богдана Хмельницького 2-го ступеня (31.05.1945);
- Орден Вітчизняної війни 1-го ступеня (06.04.1985);
- Орден Червоної Зірки (03.11.1944);
- Медалі.
Накази (подяки) Верховного Головнокомандувача в яких відзначений Д. М. Баринов
- За прорив сильно укріпленої смуги оборони противника в районі Севска, оволодіння містами Глухів і Рильськ і вступ до Північної України. 31 серпня 1943. № 7.
- За опанування великим залізничним вузлом і містом Ніжин — найважливішим опорним пунктом оборони німців на шляхах до Києва. 15 вересня 1943. № 12.
- Серебряний хрест «Віртуті Мілітарі» (ПНР);
- Хрест Грюнвальда (ПНР);
- (ПНР);
- (ПНР)
Примітки
Посилання
- Баринов Давид Маркович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- сайт «ТВЕРСКАЯ ЗЕМЛЯ В ВОЕННОЙ ИСТОРИИ РОССИИ» [ 5 грудня 2019 у Wayback Machine.]
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
David Markovich Barinov nar 25 chervnya 1905 19050625 21 travnya 1990 radyanskij vijskovik Geroj Radyanskogo Soyuzu 1943 General lejtenant David Markovich BarinovNarodzhennya25 chervnya 1905 1905 06 25 s Smolenskij rajon Smolenska oblastSmert21 travnya 1990 1990 05 21 84 roki TverPohovannyaDmitro Cherkaskij cvintarKrayinaSSSRRid vijskKavaleriya GRUOsvitaVijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiPartiyaKPRSZvannya General lejtenantVijni bitvivtorgnennya SRSR do Polshi 1939 NagorodiMedal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal Za vzyattya Berlina Medal Za vizvolennya Pragi Medal Veteran Zbrojnih sil SRSR Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 70 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Inshih derzhav Virtuti Militari Sribnij Hrest Orden Hrest Gryunvalda 3 stupenyaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Barinov BiografiyaDavid Markovich Barinov narodivsya 25 chervnya 1905 v seli Stari Batoki Smolenskogo rajonu Smolenskoyi oblasti v sim yi selyanina U 1920 i roki pracyuvav robitnikom U 1927 roci Barinov buv prizvanij do Chervonoyi armiyi i v 1928 roci zakinchiv Tversku kavalerijsku shkolu Pislya zakinchennya shkoli komanduvav vzvodom eskadronom keruvav polkovoyu shkoloyu i shtabom polku U VKP b vstupiv v 1931 roci Z 1936 roku David Barinov zhiv u Moskvi de navchavsya u Vijskovij akademiyi imeni M V Frunze yaku zakinchiv u 1940 roci Barinov yak pomichnik nachalnika rozvidviddilu tretogo kavalerijskogo korpusu v 1939 roci brav uchast u pohodi radyanskih vijsk u Zahidnu Bilorus U hodi radyansko finskoyi vijni v sichni 1940 roku major Barinov razom zi svoyimi rozvidnikami dobuv vazhlivu informaciyu Nimecko radyanska vijna1941 rik Pered pochatkom Nimecko radyanskoyi vijni ocholyuvav rozvidviddil 26 yi armiyi 22 chervnya pribuv do Peremishlya koli vzhe gitlerivci atakuvali misto yake zajnyali v toj zhe den 23 chervnya David Barinov brav uchast v organizaciyi ta provedenni kontrudaru po Peremishlyu v rezultati yakogo misto bulo zvilnene i shist dniv utrimuvavsya radyanskimi vijskami poki ne nadijshov nakaz na vidstup 26 a armiya pid Kanevom potrapila pid udar tankovoyi grupi Klejsta General Kostenko dav zavdannya Davidu Barinovu metoyu yakoyi bulo ob yednati rozrizneni z yednannya troh strileckih divizij i zavdati raptovogo udaru po tankovij grupi Klejsta z tilu cherez selo Mironivka Na perednij liniyi udaru major Barinov postaviv kinno mehanizovanu grupu yaka vijshla v til vijskam Klejsta i zahopila placdarm i protyagom semi dib utrimuvala jogo prikrivayuchi vidstup 26 yi armiyi cherez Dnipro Voseni polkovnik Barinov voseni buv priznachenij na posadu komandira 25 yi kavalerijskoyi diviziyi 1942 rik U seredini sichnya 25 ya kavalerijska diviziya bula napravlena v proriv diviziya povinna bula ovoloditi stanciyu Lyuban i z yednatisya z vijskami Leningradskogo frontu U rajoni Novoyi Keresti stavsya pershij bij de kavaleristi natrapili na silnij nimeckij zaslin yakij prikrivav zaliznicyu Novgorod Leningrad Pislya cogo boyu David Barinov zalishiv u Novij Keresti zasidku a osnovnimi silami stav atakuvati selo Finov Lug na shturm yakogo pishov 100 j kavalerijskij polk V rezultati boyu selo bulo vzyato i buli zahopleni dvanadcyat polonenih prodovolchij oboz 149 artilerijskih konej iz zbruyeyu i gospodarstvo konezavodu z jogo kormovoyu bazoyu Skoristavshis tim sho gitlerivci atakuvali Finyov Lug 98 j kavalerijskij polk ovolodiv Novoyi Kerest Pislya cih podij David Barinov poviv svoyu diviziyu na Lyuban po shlyahu do yakoyi diviziya rozgromila karalnij zagin a takozh chastkovo abo povnistyu znishila garnizoni v dekilkoh selah Nezabarom cherez pogane komanduvannya 2 a udarna armiya potrapila v otochennya 15 18 travnya zalishki diviziyi u skladi trinadcyatij Kav korpusa bez konej vijshla z otochennya Zalishki 25 yi kavdiviziyi vliti v 19 u gvardijsku strilecku diviziyu 1943 1944 roki U sichni Barinov buv priznachenij na posadu komandira 43 yi mehanizovanoyi brigadi na Centralnomu fronti U hodi litnogo nastupu 43 tya mehanizovana brigada zvilnila misto Sevsk v Bryanskij oblasti pislya chogo brigada bula peretvorena v 26 u gvardijsku z prisvoyennyam najmenuvannya Sevska i nagorodzhennyam ordenom Chervonogo Prapora 23 veresnya brigada Barinova vijshla do Dnipra i v cej zhe den bataljon lejtenanta Moskvina buv perepravlenij na protilezhnij bereg a na ranok nastupnogo dnya cej bataljon zahopiv panuyuchu visotu nad placdarmom chim spriyav bilsh uspishnomu forsuvannyu Dnipra Pislya perekidannya osnovnih sil na pravij bereg richki Barinov viddav nakaz atakuvati selo Domantove Chornobilskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti sho znahoditsya na berezi Dnipra Koli selo bulo vzyato gitlerivci stali kidati v ataki pihotu i tanki V odnu z atak gitlerivciv David Barinov viddav nakaz tankam T 34 zi svoyeyi brigadi atakuvati til nimciv iz zasidki i nimci stali vidstupati Nezabarom brigada Barinova forsuvala richku Prip yat Ukazom 1 215 Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 17 zhovtnya 1943 roku za uspishne forsuvannya Dnipra micne zakriplennya placdarmu na jogo zahidnomu berezi i proyavleni pri comu vidvagu i gerojstvo gvardiyi general majoru Davidu Markovichu Barinovu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i Medal Zolota Zirka Nezabarom David Barinov buv priznachenij na posadu nachalnika shtabu 7 go gvardijskogo mehanizovanogo korpusu i buv uchasnikom planuvannya i provedennya operacij shodo vizvolennya Pravoberezhnoyi Ukrayini ta Polshi forsuvannya Visli i utrimannyu placdarmu na yiyi berezi 1945 rik U sichni vijska pid komanduvannyam Davida Barinova znishili shestitisyachne ugrupovannya otochenih gitlerivciv pivnichno zahidnishe vid mista Radomsko Polsha Pid kinec vijni Barinov brav uchast u boyah za Berlin i u zvilnenni Pragi v ostannomu misti zustriv Den Peremogi Pislyavoyenna Kar yeraPislya vijni Barinov prodovzhiv sluzhbu v armiyi Komanduvav z yednannyami i ob yednannyami U 1953 roci zakinchiv Vishi akademichni kursi pri Vijskovij akademiyi Genshtabu Z 1958 roku David Barinov pracyuvav nachalnikom kafedri a potim i fakultetu Vijskovoyi akademiyi PPO U 1963 roci general lejtenant David Barinov pishov u vidstavku Pislya vidstavki zhiv u Tveri de pracyuvav komanduvachem vijskovo sportivnimi igrami Orlyatko i Zirnicya David Markovich Barinov pomer 21 travnya 1990 roku Buv pohovanij na Dmitrove Cherkaskomu cvintari v Tveri NagorodiSSSRDva ordeni Lenina 17 10 1943 20 04 1953 Tri ordena Chervonogo Prapora 10 02 1943 04 08 1943 06 11 1947 Orden Bogdana Hmelnickogo 2 go stupenya 31 05 1945 Orden Vitchiznyanoyi vijni1 go stupenya 06 04 1985 Orden Chervonoyi Zirki 03 11 1944 Medali Nakazi podyaki Verhovnogo Golovnokomanduvacha v yakih vidznachenij D M Barinov Za proriv silno ukriplenoyi smugi oboroni protivnika v rajoni Sevska ovolodinnya mistami Gluhiv i Rilsk i vstup do Pivnichnoyi Ukrayini 31 serpnya 1943 7 Za opanuvannya velikim zaliznichnim vuzlom i mistom Nizhin najvazhlivishim opornim punktom oboroni nimciv na shlyahah do Kiyeva 15 veresnya 1943 12 PNRSerebryanij hrest Virtuti Militari PNR Hrest Gryunvalda PNR PNR PNR PrimitkiPosilannyaBarinov David Markovich Sajt Geroi strany ros sajt TVERSKAYa ZEMLYa V VOENNOJ ISTORII ROSSII 5 grudnya 2019 u Wayback Machine Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij