Ві ктор Григо рович Ба лаш 28 березня 1932 Херсон в інших джерелах Москва 2006 народний художник України головний художн

Ві́ктор Григо́рович Ба́лаш (* 28 березня 1932, Херсон (в інших джерелах — Москва) — † 2006) — народний художник України, головний художник Херсонського обласного музично-драматичного театру ім. М.Куліша.

Балаш Віктор Григорович



Народження	28 березня 1932(1932-03-28) Херсон
Смерть	2006(2006)
	Херсон
Країна	СРСР → Україна
Навчання	Московське художнє училище пам'яті 1905 року
Діяльність	художник
Напрямок	театральний художник
Член	Національна спілка художників України
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Життєпис

Малювати почав з 5 років, до цього заохочував його дід, Андрій Дмитрович Слободков.

1953 року закінчив , педагогом був професор . Дипломною виставою була «Сива дівчина» за п'єсою китайського драматурга Цао Юй.

З 1954 року бере участь в обласних, республіканських, всесоюзних та зарубіжних художніх виставках.

Перші вистави здійснював в . З 1956 — член Спілки театральних діячів України; з 1959 працює в Херсоні, 1963 — член Спілки художників України. Головний художник Херсонського обласного музично-драматичного театру ім. М.Куліша.

1976 року нагороджений орденом «Знак Пошани», 1978 — заслужений художник Української РСР, 1999 року нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.

З 2002 року — народний художник України. Створив цілу низку творів сценографічного мистецтва.

За його участі були організовані 8 персональних виставок, 15 обласних, 10 республіканських, зарубіжні експозиції у Болгарії, Грузії, Росії, Угорщині та Чехословаччині.

Лауреат в номінації «Найкраща сценографія» — 1998; дипломант Міністерства культури та мистецтва України, Національної спілки художників України. Нагороджений дипломом лауреата та премією Всеукраїнського театрального фестивалю «Мельпомена Таврії» — в номінації «Найкраще сценографічне рішення», за виставу «Лісова пісня» (п'єса Лесі Українки) − 2001. Здобув диплом лауреата та премію Національної спілки театральних діячів України в номінації «Наш родовід» — 2006, відзначений Президентом України та цінним подарунком (годинником) від Голови Верховної Ради України того ж року.

Згадка про нього як ведучого сценографа є в Українській Радянській Енциклопедії.

Оформив близько 250 спектаклів на сцені театрів. Серед них —

«Есмеральда»,
«Зачарований вітряк» М. Стельмаха,
«Знамено Адмірала» ,
«Лісова пісня» Лесі Українки,
М. Гоголя, 1981,
«Маклена Ґраса», М. Г. Куліша, 1972,
М. Старицького,
«Назар Стодоля», Т. Г. Шевченка, 1955,
«Не судилося» М. Кропивницького,
«Оргія» — Лесі Українки, 1970,
«Пісня в келиху» І. Кочерги,
«Ромео і Джульєтта» Вільяма Шекспіра,
«Таврія» О. Гончара, 1970,
«Тарас Бульба» М. В. Гоголя,
«Севастопольський вальс», 1962,
«Циган-прем'єр»,
«Чебрець пахне сонцем» О. Коломійця,
«Яблуневий полон»,
«97» (Голодомор) М. Г. Куліша.

Серед робіт —

«Дівчина з глечиком» — 1953,
«Портрет старого» — 1953.

З дружиною Елеонорою виховали дочку Олену та сина Дмитра.

2002 року до його 70-річчя вийшла книга Людмили Чепеленко «Художник театру — Віктор Балаш».

Джерела

Херсон театральний
Про нього [ 15 серпня 2014 у Wayback Machine.]
Досьє на Легенду [ 17 серпня 2014 у Wayback Machine.]
НСХУ [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Балаш Віктор Григорович [ 2 липня 2014 у Wayback Machine.](рос.)