Баланчин Джордж (англ. George Balanchine), ім'я при народженні Георгій Мелітонович Баланчивадзе (груз. გიორგი მელიტონის ძე ბალანჩივაძე, 22 січня 1904, Санкт-Петербург — 30 квітня 1983, Нью-Йорк) — один з найвідоміших хореографів XX століття, засновник американського балету. Після еміграції з СРСР у 1924–1929 роках працював у Російському балеті Дягілєва у Франції, де поставив 9 великих балетів і ряд невеличких номерів. Переїхавши в США в 1933 році, він вплинув на танцювальне мистецтво, заснувавши в 1948 році Нью-Йоркський балет.
Джордж Баланчин | |
---|---|
груз. გიორგი მელიტონის ძე ბალანჩივაძე | |
Фото 1920-х років | |
Ім'я при народженні | Георгій Мелітонович Баланчивадзе |
Народився | 22 січня 1904 Санкт-Петербург |
Помер | 30 квітня 1983 (79 років) Нью-Йорк ·хвороба Кройцфельда—Якоба |
Країна | Російська імперія США |
Місце проживання | США |
Діяльність | артист балету, балетмейстер |
Alma mater | Академія російського балету імені А. Я. Ваганової і Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова |
Вчителі | d |
Відомі учні | Джером Роббінс, d, d і d |
Знання мов | англійська[1] |
Заклад | Російський балет Сергія Дягілєва[d], d, d[2] і d[2] |
Роки активності | з 1929 |
Батько | Баланчивадзе Мелітон Антонович |
Брати, сестри | Баланчивадзе Андрій Мелітонович |
У шлюбі з | d, Віра Зоріна, Марія Толчіф і d |
Нагороди | |
IMDb | ID 0049422 |
Сайт | balanchine.org |
|
Біографія
Георгій Баланчивадзе народився в сім'ї грузинського композитора Мелітона Баланчивадзе (1862–1937), одного з основоположників сучасної грузинської музичної культури. Молодший брат Георгія також став згодом відомим композитором. Мати Георгія прищепила йому любов до мистецтва, і зокрема, до балету.
1913 року Баланчивадзе зарахували до балетної школи при Маріїнському театрі, де навчався у і . Після Жовтневої революції школу розпущено, і йому довелося заробляти на життя . Незабаром школу знову відкрили (її фінансування, тим не менш, було значно урізано), і в 1921 році, закінчивши її, Баланчивадзе вступив в балетний клас Петроградської консерваторії, де вивчав також гру на фортепіано, теорію музики, контрапункт, гармонію і композицію, і був прийнятий у кордебалет Державного театру опери та балету.
1922 року він одружився з п'ятнадцятирічною танцівницею , донькою відомого театрального діяча . 1923 року закінчив консерваторію.
Під час поїздки на гастролі до Німеччини 1924 року Баланчивадзе разом з кількома іншими радянськими танцівниками вирішив залишитися в Європі і незабаром опинився в Парижі, де отримав запрошення від Сергія Дягілєва на місце хореографа в Російському балеті. За порадою Дягілєва танцюрист адаптував своє ім'я на західний манер — Джордж Баланчин.
Незабаром Баланчин став балетмейстером Російського балету, і впродовж 1924–1929 років (до смерті Дягілєва) поставив дев'ять великих балетів і низку невеликих окремих номерів. Він співпрацював із такими композиторами, як Сергій Прокоф'єв, Ігор Стравінський, Клод Дебюссі, Ерік Саті, Моріс Жозеф Равель.
Серйозна травма коліна не дозволила йому продовжувати кар'єру танцівника, і він повністю переключився на хореографію.
Після смерті Дягілєва Російський балет почав розпадатися, і Баланчин покинув його. Він працював спочатку в Лондоні, потім в Копенгагені, де був запрошеним балетмейстером. Повернувшись на деякий час в Новий Російський балет, який влаштувався у Монте-Карло, і поставивши кілька номерів для , Баланчин незабаром знову пішов з нього, вирішивши організувати власну трупу — «Балет 1933» (Les Ballets 1933). Трупа проіснувала лише кілька місяців, але за цей час провела у Парижі фестиваль з тією ж назвою. Після однієї з постановок відомий американський меценат запропонував Баланчину перебратися до США і там заснувати балетну трупу. Хореограф погодився і в жовтні 1933 року переїхав до США.
Балетмейстер у США
Першим проектом Баланчина на новому місці було відкриття балетної школи. За фінансової підтримки Лінкольа Кірстайна і Едварда Ворберга 2 січня 1934 року прийняла перших учнів. Баланчин сам викладав у школі, відкривши талант Гілсі Кіркланд, а також особисто відібрав та запросив низку яскравих танцюристів, зокрема Мюріела Стюарта, українських балерин Антоніну Тумковську та , обидві уродженки Києва, та , що виховали кілька поколінь артистів американського балету.
Через рік Баланчин засновував професійну трупу — «Американський балет», який виступав спочатку в Метрополітен-опера, потім гастролював як самостійний колектив, а в середині 1940-х розпався.
Нова трупа Баланчина «Балетне товариство» була створена знову при щедрій підтримці Кірстайна. 1948 року Баланчину надійшло запрошення керувати цією трупою у складі Нью-Йоркського центру музики і драми. Так «Балетне товариство» стало .
У 1950-ті — 1960-ті роки Баланчин здійснив ряд успішних постановок, серед них і «Лускунчик» Чайковського, виконання якого стало різдвяною традицією у США.
З кінця 1970-х у хореографа почали проявлятися ознаки хвороби Кройцфельда—Якоба. Він помер в 1983 році, похований на кладовищі Окленд в Нью-Йорку.
Баланчин вважав, що в балеті абсолютно не важливий сюжет, головне лише музика і сам рух: «Треба відкинути сюжет, обійтися без декорацій і пишних костюмів. Тіло танцівника — його головний інструмент, його має бути видно. Замість декорацій — зміна світла… Тобто танець висловлює все за допомогою тільки лише музики.».
Постановки
Рік | Прем'єра | Назва балету | Композитор | Декорації та костюми | Перші виконавці | Трупа | Ілюстр-я |
---|---|---|---|---|---|---|---|
17 червня, Париж | Ігор Стравінський | Анрі Матісс | Російський балет Дягілева | ||||
11 грудня, Лондон | Моріс Утрілло | , Серж Лифар, , , | Російський балет Дягілева | ||||
19 травня, Париж | Жорж Орік | , Тамара Жевержеєва Серж Лифар, | Російський балет Дягілева | ||||
3 червня, Париж | Ерік Саті | Андре Дерен | , Олександра Данилова, | Російський балет Дягілева | |||
3 грудня, Лондон театр Ліцей | Лорд Бернерс | герцога Шервашидзе(пом.) (K) | Олександра Данилова, Серж Лифар, , Михайло Федоров, Любов Чернишова, Віра Петрова, Тетяна Шамьє, Джордж Баланчин, Костянтин Черкас | Російський балет Дягілева | |||
30 квітня Опера Монте-Карло | Анрі Соге | (сценографія та скульптури) | , Серж Лифар | Російський балет Дягілева | |||
12 Червня, Париж | Ігор Стравінський | Коко Шанель (к., 1929) | Серж Лифар, Аліса Нікітіна, Любов Чернишова, | Російський балет Дягілева | |||
16 липня, Лондон | Георг Фрідріх Гендель | Леон Бакст (д. з «Дафніса і Хлої») Хуан Гріс (к. з «Спокуси пастушки») | Олександра Данилова, Леон Войциковський, Любов Чернишова, Фелія Дубровська, Костянтин Черкас | Російський балет Дягілева | |||
7 травня Опера Монте-Карло | Джорджо де Кіріко | Олександра Данилова, , Андрій Бобров, Феліція Дубровська, Леон Войціковскій, Джордж Баланчин, Євгенія Липковська, Серж Лифар | Російський балет Дягілева | ||||
21 травня, Париж | (фр. Le fils prodigue) | Сергій Прокоф'єв | Жорж Руо | Серж Лифар, Михайло Федоров, Фелія Дубровська, Елеанор Марра, Наталія Браницька, Леон Войціковскій, Антон Долін | Російський балет Дягілева |
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- https://www.nycballet.com/discover/our-history/george-balanchine/
- Joseph Horowitz (2008). Artists in Exile: How Refugees from Twentieth-Century War and Revolution Transformed the American Performing Arts, New York: HarperCollins;
- . Архів оригіналу за 30 жовтня 2013. Процитовано 23 жовтня 2013.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 жовтня 2013. Процитовано 19 жовтня 2013.
- . Архів оригіналу за 24 липня 2012. Процитовано 19 жовтня 2013.
- С.Волков. Страсти по Чайковскому. Разговоры с Джорджем Баланчиным. М.: Эксмо, 2002. С. 162
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: George Balanchine |
- Баланчин Джорж, Мэйсон Френсис. Сто один рассказ о большом балете/ Пер.с англ. — М.: КРОН-ПРЕСС, 2000. — 494 с. — 6000 экз. —
Посилання
- Біографія Баланчина на сайті товариства його імені, balanchine.org
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Balanchin Dzhordzh angl George Balanchine im ya pri narodzhenni Georgij Melitonovich Balanchivadze gruz გიორგი მელიტონის ძე ბალანჩივაძე 22 sichnya 1904 Sankt Peterburg 30 kvitnya 1983 Nyu Jork odin z najvidomishih horeografiv XX stolittya zasnovnik amerikanskogo baletu Pislya emigraciyi z SRSR u 1924 1929 rokah pracyuvav u Rosijskomu baleti Dyagilyeva u Franciyi de postaviv 9 velikih baletiv i ryad nevelichkih nomeriv Pereyihavshi v SShA v 1933 roci vin vplinuv na tancyuvalne mistectvo zasnuvavshi v 1948 roci Nyu Jorkskij balet Dzhordzh Balanchingruz გიორგი მელიტონის ძე ბალანჩივაძეFoto 1920 h rokivIm ya pri narodzhenniGeorgij Melitonovich BalanchivadzeNarodivsya22 sichnya 1904 1904 01 22 Sankt PeterburgPomer30 kvitnya 1983 1983 04 30 79 rokiv Nyu Jork hvoroba Krojcfelda YakobaKrayina Rosijska imperiya SShAMisce prozhivannyaSShADiyalnistartist baletu baletmejsterAlma materAkademiya rosijskogo baletu imeni A Ya Vaganovoyi i Sankt Peterburzka derzhavna konservatoriya imeni Mikoli Rimskogo KorsakovaVchitelidVidomi uchniDzherom Robbins d d i dZnannya movanglijska 1 ZakladRosijskij balet Sergiya Dyagilyeva d d d 2 i d 2 Roki aktivnostiz 1929BatkoBalanchivadze Meliton AntonovichBrati sestriBalanchivadze Andrij MelitonovichU shlyubi zd Vira Zorina Mariya Tolchif i dNagorodidIMDbID 0049422Sajtbalanchine org Mediafajli u VikishovishiBiografiyaGeorgij Balanchivadze narodivsya v sim yi gruzinskogo kompozitora Melitona Balanchivadze 1862 1937 odnogo z osnovopolozhnikiv suchasnoyi gruzinskoyi muzichnoyi kulturi Molodshij brat Georgiya takozh stav zgodom vidomim kompozitorom Mati Georgiya prishepila jomu lyubov do mistectva i zokrema do baletu 1913 roku Balanchivadze zarahuvali do baletnoyi shkoli pri Mariyinskomu teatri de navchavsya u i Pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi shkolu rozpusheno i jomu dovelosya zaroblyati na zhittya Nezabarom shkolu znovu vidkrili yiyi finansuvannya tim ne mensh bulo znachno urizano i v 1921 roci zakinchivshi yiyi Balanchivadze vstupiv v baletnij klas Petrogradskoyi konservatoriyi de vivchav takozh gru na fortepiano teoriyu muziki kontrapunkt garmoniyu i kompoziciyu i buv prijnyatij u kordebalet Derzhavnogo teatru operi ta baletu 1922 roku vin odruzhivsya z p yatnadcyatirichnoyu tancivniceyu donkoyu vidomogo teatralnogo diyacha 1923 roku zakinchiv konservatoriyu Pid chas poyizdki na gastroli do Nimechchini 1924 roku Balanchivadze razom z kilkoma inshimi radyanskimi tancivnikami virishiv zalishitisya v Yevropi i nezabarom opinivsya v Parizhi de otrimav zaproshennya vid Sergiya Dyagilyeva na misce horeografa v Rosijskomu baleti Za poradoyu Dyagilyeva tancyurist adaptuvav svoye im ya na zahidnij maner Dzhordzh Balanchin Nezabarom Balanchin stav baletmejsterom Rosijskogo baletu i vprodovzh 1924 1929 rokiv do smerti Dyagilyeva postaviv dev yat velikih baletiv i nizku nevelikih okremih nomeriv Vin spivpracyuvav iz takimi kompozitorami yak Sergij Prokof yev Igor Stravinskij Klod Debyussi Erik Sati Moris Zhozef Ravel Serjozna travma kolina ne dozvolila jomu prodovzhuvati kar yeru tancivnika i vin povnistyu pereklyuchivsya na horeografiyu Pislya smerti Dyagilyeva Rosijskij balet pochav rozpadatisya i Balanchin pokinuv jogo Vin pracyuvav spochatku v Londoni potim v Kopengageni de buv zaproshenim baletmejsterom Povernuvshis na deyakij chas v Novij Rosijskij balet yakij vlashtuvavsya u Monte Karlo i postavivshi kilka nomeriv dlya Balanchin nezabarom znovu pishov z nogo virishivshi organizuvati vlasnu trupu Balet 1933 Les Ballets 1933 Trupa proisnuvala lishe kilka misyaciv ale za cej chas provela u Parizhi festival z tiyeyu zh nazvoyu Pislya odniyeyi z postanovok vidomij amerikanskij mecenat zaproponuvav Balanchinu perebratisya do SShA i tam zasnuvati baletnu trupu Horeograf pogodivsya i v zhovtni 1933 roku pereyihav do SShA Baletmejster u SShA Mstislav Rostropovich Dzhordzh Balanchin ta Yurij Grigorovich foto 1972 roku Arhitektor Filip Dzhonson sporudiv za zadumom ta vimogami Balanchina Pershim proektom Balanchina na novomu misci bulo vidkrittya baletnoyi shkoli Za finansovoyi pidtrimki Linkola Kirstajna i Edvarda Vorberga 2 sichnya 1934 roku prijnyala pershih uchniv Balanchin sam vikladav u shkoli vidkrivshi talant Gilsi Kirkland a takozh osobisto vidibrav ta zaprosiv nizku yaskravih tancyuristiv zokrema Myuriela Styuarta ukrayinskih balerin Antoninu Tumkovsku ta obidvi urodzhenki Kiyeva ta sho vihovali kilka pokolin artistiv amerikanskogo baletu Cherez rik Balanchin zasnovuvav profesijnu trupu Amerikanskij balet yakij vistupav spochatku v Metropoliten opera potim gastrolyuvav yak samostijnij kolektiv a v seredini 1940 h rozpavsya Nova trupa Balanchina Baletne tovaristvo bula stvorena znovu pri shedrij pidtrimci Kirstajna 1948 roku Balanchinu nadijshlo zaproshennya keruvati ciyeyu trupoyu u skladi Nyu Jorkskogo centru muziki i drami Tak Baletne tovaristvo stalo U 1950 ti 1960 ti roki Balanchin zdijsniv ryad uspishnih postanovok sered nih i Luskunchik Chajkovskogo vikonannya yakogo stalo rizdvyanoyu tradiciyeyu u SShA Z kincya 1970 h u horeografa pochali proyavlyatisya oznaki hvorobi Krojcfelda Yakoba Vin pomer v 1983 roci pohovanij na kladovishi Oklend v Nyu Jorku Balanchin vvazhav sho v baleti absolyutno ne vazhlivij syuzhet golovne lishe muzika i sam ruh Treba vidkinuti syuzhet obijtisya bez dekoracij i pishnih kostyumiv Tilo tancivnika jogo golovnij instrument jogo maye buti vidno Zamist dekoracij zmina svitla Tobto tanec vislovlyuye vse za dopomogoyu tilki lishe muziki PostanovkiRik Prem yera Nazva baletu Kompozitor Dekoraciyi ta kostyumi Pershi vikonavci Trupa Ilyustr ya 17 chervnya Parizh Igor Stravinskij Anri Matiss Rosijskij balet Dyagileva 11 grudnya London Moris Utrillo Serzh Lifar Rosijskij balet Dyagileva 19 travnya Parizh Zhorzh Orik Tamara Zheverzheyeva Serzh Lifar Rosijskij balet Dyagileva 3 chervnya Parizh Erik Sati Andre Deren Oleksandra Danilova Rosijskij balet Dyagileva 3 grudnya London teatr Licej Lord Berners gercoga Shervashidze pom K Oleksandra Danilova Serzh Lifar Mihajlo Fedorov Lyubov Chernishova Vira Petrova Tetyana Shamye Dzhordzh Balanchin Kostyantin Cherkas Rosijskij balet Dyagileva 30 kvitnya Opera Monte Karlo Anri Soge scenografiya ta skulpturi Serzh Lifar Rosijskij balet Dyagileva 12 Chervnya Parizh Igor Stravinskij Koko Shanel k 1929 Serzh Lifar Alisa Nikitina Lyubov Chernishova Rosijskij balet Dyagileva 16 lipnya London Georg Fridrih Gendel Leon Bakst d z Dafnisa i Hloyi Huan Gris k z Spokusi pastushki Oleksandra Danilova Leon Vojcikovskij Lyubov Chernishova Feliya Dubrovska Kostyantin Cherkas Rosijskij balet Dyagileva 7 travnya Opera Monte Karlo Dzhordzho de Kiriko Oleksandra Danilova Andrij Bobrov Feliciya Dubrovska Leon Vojcikovskij Dzhordzh Balanchin Yevgeniya Lipkovska Serzh Lifar Rosijskij balet Dyagileva 21 travnya Parizh fr Le fils prodigue Sergij Prokof yev Zhorzh Ruo Serzh Lifar Mihajlo Fedorov Feliya Dubrovska Eleanor Marra Nataliya Branicka Leon Vojcikovskij Anton Dolin Rosijskij balet DyagilevaPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 https www nycballet com discover our history george balanchine Joseph Horowitz 2008 Artists in Exile How Refugees from Twentieth Century War and Revolution Transformed the American Performing Arts New York HarperCollins ISBN 0 06 074846 X Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2013 Procitovano 23 zhovtnya 2013 PDF Arhiv originalu PDF za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 19 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 24 lipnya 2012 Procitovano 19 zhovtnya 2013 S Volkov Strasti po Chajkovskomu Razgovory s Dzhordzhem Balanchinym M Eksmo 2002 S 162LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu George Balanchine Balanchin Dzhorzh Mejson Frensis Sto odin rasskaz o bolshom balete Per s angl M KRON PRESS 2000 494 s 6000 ekz ISBN 5 23201119 7PosilannyaBiografiya Balanchina na sajti tovaristva jogo imeni balanchine org