Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az
  • Вікіпедія

Багріє Учок тур Bahriye üçok нар 10 травня 1919 Трабзон пом 6 жовтня 1990 Анкара турецька політична діячка академік теол

Багріє Учок

Багріє Учок
www.wikidata.uk-ua.nina.azhttps://www.wikidata.uk-ua.nina.az

Багріє Учок (тур. Bahriye Üçok, нар. 10 травня 1919, Трабзон — пом. 6 жовтня 1990, Анкара) — турецька політична діячка, академік теології, активістка за права жінок та колумністка, убивство якої в 1990 році досі залишається нерозкритим. Як перша жінка-богослов Туреччини Багріє Учок проводила дослідження з таких питань як історія ісламу в Туреччині, місце жінки в ісламі та секуляризм. З 1971 року, після приходу в політику, обіймала посаду сенаторки-республіканки та члена парламенту до 1990 року та порушувала питання секуляризму, реакційності та релігійних проблем у Туреччині.

Багріє Учок
тур. Bahriye Üçok
image
Народилася1919[1]
Трабзон, Османська імперія
Померла6 жовтня 1990(1990-10-06)
Анкара, Туреччина
·вибух
Похованняd
Країнаimage Туреччина
Діяльністьполітична діячка, історикиня, соціолог, журналістка, письменниця, викладачка університету, перекладачка
Alma materd
Знання мовтурецька
ЗакладУніверситет Анкари
ПосадаЧлен Великих національних зборів Туреччини[d]
ПартіяРеспубліканська народна партія
Конфесіяіслам
  • image Висловлювання у Вікіцитатах
  • image Медіафайли у Вікісховищі

Раннє життя та освіта

Багріє Учок народилася в Трабзоні 10 травня 1919 року у родині Мехмета та Надіре Бекташоглу. Початкову та середню освіту отримала в Орду, а також закінчила жіночу середню школу Канділлі в Стамбулі. Чотири роки навчалася в Університеті Анкари на факультеті мов, історії та географії на кафедрі середньовічної турецько-ісламської історії та одночасно в державній консерваторії Університету Анкари на оперному факультеті. Після закінчення обох відділень Учок працювала кандидаткою в діловоди бібліотеки факультету. 26 жовтня 1942 року її призначили стажеркою вчителя історії Самсунської середньої школи, а в грудні 1944 року — вчителькою історії та географії 4-ї середньої школи в Анкарі.

image
Багріє Учок

У 1953 році Багріє Учок почала роботу у Вищій комерційній школі Анкари. 16 листопада 1953 року залишила роботу в середній школі та здобула призначення асистенткою на кафедрі історії ісламу теологічного факультету Університету Анкари. Багріє Учок була першою жінкою-викладачкою на факультеті та першою жінкою-теологом Туреччини. Після закінчення терміну звання кандидата кафедри 28 вересня 1954 року стала постійною асистенткою.

Академічна кар'єра

1957 року Багріє Учок захистила докторську дисертацію під назвою «Перші лжепророки в ісламській історії» (тур. İslam Tarihinde İlk Sahte Peygamberler). У своїй монографії вона розглядала антиісламську діяльність, яка мала місце в перші десять років хіджри, та пояснила політичні та соціальні причини боротьби проти ісламу. Хоча Учок заявила, що рухи лжепророків мали два позитивні й один негативний впливи на історію ісламу, за її словами, боротьба з лжепророками запобігла можливому розлученню між мухаджирами та ансарами після смерті Мухаммеда та завадила мусульманам і немусульманам одного племені не воювати на різних сторонах. У своїй дисертації Учок стверджувала, що ця ситуація позитивно вплинула на поширення ісламу, спричинивши послаблення племінних зв'язків, але разом із тим дії лжепророків мали негативний ефект, оскільки на деякий час затримали поширення ісламу.

image
Багріє Учок

1 вересня 1961 року Багріє Учок відбула на спеціалізовану підготовку до Франції. Через рік вона повернулася на свою посаду на теологічному факультеті Університету Анкари, а 4 грудня 1964 року здобула звання доцента кафедри ісламської історії за роботу під назвою «Жінки-правительки в ісламських державах» (тур. İslam Devletlerinde Türk Nâibeler ve Kadın Hükümdarlar). У цій роботі, яка, за її словами, розповідала про життя «хоробрих і здібних жінок, яких не злякала боротьба», Учок зазначила, що існує багато історичних прикладів жінок у державному управлінні, зокрема цариця Савська, цариця Юдеї Аталія, цариця Єгипту Клеопатра та цариця Пальміри Зенобія. У книзі Учок розглядала діяльність жінок-правительок в ісламському світі, з акцентом на діячках у багатьох європейських країнах.

У 1967 році Багріє Учок розширила й відредагувала свою докторську дисертацію та перевидала її під назвою «Навернені з ісламу та лжепророки» (тур. İslamdan Dönenler ve Yalancı Peygamberler). Опублікована того ж року в Belleten стаття «Деякі віцекоролі в ісламських державах» (тур. İslâm Devletlerinde Bazı Nâibeler) розглядалася як продовження її дослідження ролі жінки в ісламському світі протягом історії. У статті Учок розглядала вплив жінок на соціальне та індивідуальне життя в ісламських суспільствах та які, як вважала, європейські вчені загалом не змогли точно оцінити й мали неправильне уявлення про те, що жінки живуть ізольованим життям у гаремах лише як дружини чоловіків. Учок також критикувала аргументи Кристіана Бартоломе, який досліджував правовий статус жінок у державі Сасанідів і стверджував, що широкі права жінок сприяли занепаду імперії.

Згідно з дослідженням 2021 року, Багріє Учок є людиною, яка «запалила першу іскру» щодо жінок і релігії в Туреччині.

Політична кар'єра

Як сенаторка

Багріє Учок обрали сенаторкою за квотою 14 жовтня 1971 року за вказівкою президента Джевдета Суная. 2 листопада того ж року Тайфур Сокмен запропонував Учок як кандидатку на посаду секретарки Президентської ради Сенату Республіки та її обрали на цю посаду шляхом голосування. Під час свого сенаторства Багріє Учок зробила двадцять три промови на різні теми в Генеральній Асамблеї. У своїй промові 14 січня 1972 року вона заявила, що в деяких мечетях люди виступають проти , що людей провокують, і що Управління у справах релігій може розповісти громадськості про революції Ататюрка в проповідях у мечетях, щоб боротися з невіглаством.

У 1974 році Учок переобрали на посаду діловода. Вона супроводжувала візит президента Фахрі Корутюрка до Пакистану в листопаді 1975 року.

Багріє Учок залишила Сенат після того, як 14 жовтня 1977 року закінчився її шестирічний сенатський термін.

Членство в парламенті

1977 року Учок приєдналася до Республіканської народної партії. Після закриття всіх політичних партій внаслідок державного перевороту 12 вересня 1980 року Багріє Учок стала однією із засновників Партії народників у період, коли створення партій було знову дозволено після прийняття Конституції 1982 року.

image
Багріє Учок

На загальних виборах 1983 року Багріє Учок обрали депутатом Орду від Популістської партії, а також вона ввійшла до Великих національних зборів Туреччини. За час роботи депутатом Учок внесла 15 законопроєктів, 12 усних та 37 письмових запитань. Всього на загальних зборах Учок зробила сімдесят промов, 33 з яких стосувалися законопроєктів. 11 квітня 1984 року вона поставила усні запитання про головування в Управлінні у справах релігій та розкритикувала його:

«Давайте без вагань визнаємо, що сьогодні Туреччина стикається з різними рухами, а також групами, які відкрито чи приховано захищають шаріат… У газеті Президентства у справах релігії йдеться: „Державі не підкоряються, коли ситуація, що суперечить принципам ісламу, має бути реалізованою“. Отже, якщо ми приймемо закон, який суперечить нормам шаріату, ми підведемо народ до повстання, чи не так?».

Після цих слів тодішній міністр фінансів і митниці Ахмет Алптемочин сказав Учок: «Ви не маєте права займати час цього парламенту, шановний депутат». Журналіст Октай Акбал у своїй колонці, датованій 2000 роком, пояснив, що слова Учок, які попереджали про небезпеку, не були належним чином взяті до уваги депутатами та міністрами того періоду й що ті самі люди «намагалися придушити тих, хто говорив правду», і заявив, що «велике попередження Багріє Учок залишається актуальним».

Інша політична та громадська діяльність

Багріє Учок, яка покинула парламент після закінчення терміну своїх повноважень, продовжував цікавитися політикою. Вона відіграла певну роль в злитті Народної партії та Соціал-демократичної партії. 1986 року Учок стала членом Соціал-демократичної народницької партії, яка була створена внаслідок злиття. У телевізійній програмі Açıkoturum, яку вона відвідала на TRT у 1988 році, Учок пояснила, що в ісламі жінка не має обов'язкового носіння чадри, посилаючись на вірші з Корану. Після цієї програми Багріє Учок отримала «багато телефонних дзвінків і листів із погрозами». Вона продовжувала отримувати ці погрози після смерті свого чоловіка Джошкуна Учока 27 жовтня 1988 року, і її навіть доставили до лікарні, оскільки вона знепритомніла під час однієї з телефонних погроз.

image
Багріє Учок та її чоловік Джошкун Учок

Учок була однією із засновників Асоціації ататюркістської думки, яка була організована 19 травня 1989 року. У вересні 1990 року Учок обрали членом партради.

26 вересня 1990 року на конференції в Тюбінгені, Німеччина Багріє Учок виступила з промовою на такі теми, як жінки в ісламі, законні права турецьких жінок і соціальне життя турецьких жінок у Туреччині та Німеччині. Учок звернулася за захистом до членів Тюбінгенської турецької асоціації, які запросили її як спікерку через погрози, які вона отримувала. Місцеве відділення поліції призначило двох жінок-поліцейських, щоб захистити Учок.

У 1990 році Багріє Учок працювала над звітом про секуляризм. Цю доповідь планувалося опублікувати для громадськості після представлення її Раді партії та соціал-демократичний Народній партії (SHP.) Учок завершила доповідь за три дні до своєї смерті та представила звіт Ердалу Іненю, тогочасному лідеру SHP. Короткий виклад доповіді на семи сторінках, в якому підкреслювався «масштаб фінансової підтримки, наданої реакційній діяльності», а також видані з цією метою укази та закони, був розповсюджено серед ЗМІ. У доповіді Учок також писала, що реакційність «зміцнювалася під опікою уряду» і що «релігійні зусилля стали конституційними після 1982 року».

Убивство

6 жовтня 1990 року Багріє Учок повернулася додому з місцевого ринку разом зі своєю дочкою Кумру Учок приблизно о 16:00. Біля дверей свого будинку № 15, Чанкая, вулиця Кероглу вона побачила записку «На ваше ім'я надійшло відправлення в Експрес Карго» з проханням забрати посилку з вантажного відділення, оскільки вручити її особисто в руки не вдалося через те, що нікого не було вдома. Після цього Кумру забрала посилку з відділення Ekspres Cargo на вулиці Кузгун і повернулася додому. Кумру залишила пакунок біля ринкових пакетів перед дверима, а Багріє забрала його. Вона перерізала пакувальний шнурок і знайшла всередині дві книги. Багріє Учок, посилаючись на вагу пакунка, сказала своїй дочці: «Сюди стільки загорнули, хіба там щось не має бути [окрім книжок]? Я розкрию це надворі, ти тримайся подалі». Під час розпакування пакунок із релігійними книгами вибухнув та відірвав Багріє Учок дві руки та ногу. Після вибуху жінку доставили до відділення невідкладної допомоги медичного факультету Хаджеттепе за допомоги людей навколо та поліції. О 17:30, одразу після прибуття до лікарні, в Багріє Учок сталася зупинка серця, а о 20:00 вона померла ще до того, як її встигли доставити до операційної.

Ердалу Іненю, тодішньому лідеру SHP, зателефонував генеральний секретар партії Хікмет Четін і повідомив про смерть Багріє Учок. Іненю відправився зі Стамбула в Анкару того ж дня близько 21:50 та прибув у будинок родичів Учоків у Бахчеліевлері, щоб висловити свої співчуття Кумру.

9 жовтня 1990 року в мечеті Малтепе відбувся похорон Багріє Учок. Перед заупокійною молитвою був опротестований вінок із написом «Президент», надісланий тодішнім президентом Тургутом Озалом. Присутні офіційні особи перевернули вінок догори дном і винесли з мечеті. Ердал Іненю, Сулейман Демірель, спікер парламенту Кая Ердем, керівники SHP, провінційні та районні організації SHP, голови партій DYP, HEP, CDGP були присутні на церемонії поховання, яка відбулася о 8:30 у ректораті Університету Анкари. Крім того, на церемонії були також присутні представники професійних палат і спілок, пов'язаних з профспілкою Türk-İş. Загалом у церемонії взяли участь близько 30 тисяч осіб. Тіло Учок було поховане на кладовищі Каршияки.

image
Місце поховання Багріє Учок

Розслідування

Організація під назвою «İslami Hareket» (укр. Ісламський рух) взяла на себе відповідальність за вбивство Багріє Учок. Особа, яка заявила, що виступає від імені організації, зателефонувала до газети Cumhuriyet і сказала, що вони «покарали Багріє Учок за її думки щодо хіджабу» і що «вони вважають своїм обов'язком страчувати тих, хто обмежує іслам». Представники поліції Анкари також заявили, що останнім часом Учок «часто погрожували». Мехмет Агар, тодішній начальник поліції Анкари, сказав, що вживаються зусилля для встановлення осіб, які надіслали посилку. Губернатор Анкари Саффет Арікан Бедюк заявив, що в розділі відправника посилки було написано установу під назвою «Фонд наукових досліджень», і підкреслив, що в цьому типі вчинення вбивств інформація про відправника, написана на посилці, «здебільшого не відповідає дійсності».

Поліція, Суд державної безпеки та Організація національної розвідки (MİT) брали участь у розслідуванні вбивства Багріє Учок. MİT проводила дослідження організації під назвою «Ісламський рух» і намагався зібрати інформацію про її зв'язки за кордоном. Зазначалося, що силовики не мають інформації про організацію під такою назвою і що розслідування «буксує». 7 жовтня 1990 року Агентство Анадолу повідомило, що до них надійшов дзвінок, згідно з яким відповідальність за вбивство взяла «Ідеалістична молодіжна армія завойовників». Після цього поліція заявила, що вони не мають інформації про цю організацію й що будь-хто тепер може вдатися до вбивства, щоб використати інцидент для своїх цілей або відвернути від них увагу.

На першому етапі розслідування поліція встановила, що вибуховий матеріал, використаний для виготовлення бомби, був пластиковою вибухівкою, виготовленою в країнах-членах НАТО та використовувався «ісламськими терористичними організаціями» на Близькому Сході.

image
Схема вибухового пристрою в книзі, яка була надіслана Багріє Учок.

У той самий час поліція заявила, що вибухівка, яка містить нітрогліцерин, надіслана в книзі Üçok, схожа на ту, яка була використана під час вибуху у видавництві Управління у справах релігій того ж року, проте через значні пошкодження встановити повний збіг неможливо. Пізніше поліція оголосила, що бомба була вибухівкою типу С-4, яка використовується організаціями на Близькому Сході.

Єдиною людиною, яка бачила тих, хто надіслав посилку з бомбою Багріє Учок, була Гюлай Калап, співробітниця, відповідальна за доставку компанії Експрес Карго. Гюлай Калап детально описала тих, хто доставив пакунок і допомогла намалювати фотороботи, але після свідчень зникла. 16 січня 1994 року, через чотири роки після смерті Багріє Учок, Гюлай Калап затримали на підставі того, що вона була ізмірською чиновницею Революційної народної партії Туреччини. Через приналежність цієї партії до Робітничої партії Курдистану Калап засудили до 22 з половиною років позбавлення волі. Гюлай Калап, яку медіаорганізації називали «дівчина-посилка», вийшла на свободу після того, як вона відбула 16 років ув'язнення.

Справа «Умут»

17 січня 2000 року силами безпеки була проведена операція проти «Наукової групи Хезболла» в Стамбулі. Ґрунтуючись на інформації про компакт-диски та дискети, вилучені під час цієї операції, 21 лютого 2000 року поліція розпочала операцію «Надія», щоб знайти тих, хто вбив журналіста Угура Мумджу. У рамках цієї операції як підозрювані були затримані понад сотня осіб в усій Туреччині. Після операції та затримань 11 липня 2000 року прокурором Хамзою Келешем, який проводив розслідування, був відкритий судовий процес під назвою [tr], назва якого походить від операції «Uğur Mumcu Uzun Takip» (укр. Довга погоня за Угуром Мумджу), що була розпочата з документів, отриманих під час рейду.

image
Пам'ятник Угуру Мумджу

Справа «Умут» була порушена, щоб викрити винних у вбивстві журналіста та письменника Угура Мумджу, але в результаті виявлених пізніше зв'язків з іншими вбивствами, вона перетворилася на справу, що охоплює двадцять дві події, включно з вбивствами [tr], [tr] та Багріє Учок. В обвинувальному висновку прокуратури під час першого судового розгляду було зазначено, що лідер і члени підсудних організації під назвою Тевхід-Салам й Армія Кудс мали на меті «замінити нинішній конституційний лад у Туреччині силою зброї та створити ісламську державу, подібну до іранського режиму». Ферхат Озмен, один з обвинувачених, зізнався, що він надіслав Багріє Учок пакет з бомбою, унаслідок чого вона була вбита.

Суд над 17 фігурантами справи розпочався 14 серпня 2000 року. Дев'ятьох підсудних, у тому числі Ферхата Озмена, засудили за статтею 146/1 Кримінального кодексу Туреччини до смертної кари, двоє отримали покарання у вигляді позбавлення волі при обтяжувальних обставинах на строк не менше 22,5 років, четверо — на строк від 15 до 22,5 років, а ще двоє — на строк від 4,5 до 7,5 років. У справі, завершеній 7 січня 2002 року, було ухвалено довічне ув'язнення членам організації Недждету Юкселю та Рюштю Айтуфану. Але попри те, що справа була завершена, рішення Верховного суду щодо деяких підсудних були скасовані. Вироки Ферхату Озмену та кільком іншим обвинуваченим були скасовані через те, що поштарка Гюлай Калап не проходила очну ставку з Ферхатом Озменом, який, як він стверджував, доставив їй пакунок, а також з кількох інших причин. Під час другого судового процесу Гюлай Калап і Ферхат Озмен пройшли очну ставку в суді на слуханні, яке відбулося 16 квітня 2003 року. Калап стверджувала, що не може впізнати людину, яка дала їй пакунок, оскільки минуло багато часу після інциденту. 28 липня 2005 року, наприкінці судового процесу, 11-й Вищий кримінальний суд Анкари засудив Ферхата Озмена до довічного ув'язнення при обтяжувальних обставинах без будь-якого скорочення, і його вирок був затверджений у 2006 році.

Остаточні вироки, винесені у справі, були ухвалені 9-ю судовою палатою у кримінальних справах Верховного апеляційного суду в березні 2014 року. У цьому рішенні про схвалення Верховний суд оголосив, що Тевхід Селам і Армія Кудс убили Багріє Учок. Відзначалося, що Тевхід Селам була організована навколо журналів видань İstiklal і Şehadet у 1985 році, а Верховний суд стверджував, що ці організації мали радикальні релігійні ідеї та використовували методи іранської революції. Крім того, Верховний суд підкреслив, що метою Тевхід Селам і Армії Кудс є створення на території Турецької Республіки держави, керованої шаріатом, як в Ірані.

У 2017 році 11-й Вищий кримінальний суд Анкари вирішив повторно розглянути справу після того, як Хасан Кіліч, Мехмет Алі Текін, Мехмет Шахін, Юсуф Каракуш та Реджеп Айдин, які були ув'язнені за «створення та керівництво терористичною організацією», звернулися до Конституційного суду. Усіх п'ятьох підсудних звільнили, оскільки виконання вироків було призупинено. Станом на 2023 рік серед сімнадцяти обвинувачених, яких судять у рамках Справи «Умут», ніхто не перебуває у в'язниці, окрім Ферхата Озмена та Недждета Юкселя.

Реакція на вбивство та критика влади

Тургут Озал, тогочасний президент Туреччини, висловив глибоку скорботу з приводу вбивства Багріє Учок та зазначив, що він «вбачає у нападі мотиви ненависті». Прем'єр-міністр [tr] відреагував на напад, заявивши, що нікому нічого не вдасться змінити подібними діями, але заявив, що було «неправильно розглядати цей інцидент так само, як рухи в Туреччині до 1980 року». Спікер Великих національних зборів Туреччини [tr] сказав:

«…цим темним колам ніколи не вдасться досягти своїх потворних цілей перед обличчям віри турецької нації та довіри до республіканських принципів і демократії».

image
Тургут Озал та Ердал Іненю

Керівник партії SHP Ердал Іненю заявив, що поліцейські підрозділи мають повноваження знайти злочинців, але він не впевнений, хочуть вони це робити чи ні. Іненю розкритикував уряд НАП та зазначив:

«Навіть якщо нас усіх уб'ють по одному, ми подолаємо це в демократії. Навіть якщо залишиться одна людина, ми будемо жити як сучасні Люди. Ні в кого не повинно бути сумнівів, але де сила?».

Іненю також заявив, що Учок була побожною мусульманкою й допомагали тим, хто хоче жити в релігійному, але світському середовищі у своїй країні. Лідер DYP Сулейман Демірель заявив, що напад був «схемою», і відвідав Ердала Іненю на Великих національних зборах Туреччини та висловив свої співчуття. Вимагаючи негайно знайти та покарати винних у вбивстві, Демірель сказав:

«…Держава має бути як держава; уряд має бути як уряд. Виконавці жодного з 15 вбивств не знайдені… Кажуть, що їхня кров не залишиться на землі. Але це все…».

За словами Угура Мумджу, Багріє Учок була вбита через те, що вона захищала принципи Ататюрка. Мумку розкритикував уряд за мовчання щодо вбивства Учок та сказав, що «захист принципів Ататюрка тепер є актом мужності», і стверджував, що «демократія сама стане жертвою тероризму», як і Багріє Учок та інші вбиті інтелектуали-ататюркісти. Він також розкритикував Бюлента Еджевіта, першого лівого прем'єра Туреччини (1974—1979), за те, що він не прийшов на похорон. 24 грудня 1993 року, через три роки після вбивства Багріє Учок, був вбитий і Угур Муджу.

Журналіст Хасан Джемаль заявив, що ті, хто вбили Багріє Учок не змогли втягнути Туреччину в темряву Середньовіччя і що «у них не було шансу змусити замовкнути світську та вільну думку». Хікмет Четінкай заявив, що уряд ANAP не сприяв розвитку лібертаріанських і секулярних ідей, і що було б добре, якби вони принаймні спіймали тих, хто вбив Учок та пов'язані з ними організації, і притягнули їх до відповідальності.

Особисте життя

image
image
Багріє та Джошкун Учоки

Багріє Учок знала французьку мову, трохи арабську, а також перську на середньому рівні.

7 липня 1945 року одружилася з Джошкуном Учоком, викладачем юридичного факультету Університету Анкари. 25 травня 1954 року народила дочку на ім'я Кумру.

Ідеї

Зазначається, що Багріє Учок активно виступала проти спроб перевикладання програм теології в середніх і вищих навчальних закладах Туреччини. Водночас вона інтерпретувала іслам із «сучасної перспективи та толерантності, дотримуючись Корану». З цієї причини було зафіксовано, що Учок неодноразово погрожували з 1960-х років. Вона писала про кемалізм і секуляризм, організовувала конференції та виступала прихильницею світської та демократичної системи. Серед питань, на яких наголошувала Учок на зустрічах, були секуляризм, права жінок і небезпека реакційності.

Багріє Учок була відома в різних колах як «освічена релігієзнавиця» та «теологиня-захисниця секуляризму». Згідно з Atatürkist Thought Association, вона була «і революціонеркою, і борцем; вона захищала права жінок і говорила, що секуляризм зробить країну вільною». Однак Багріє Учок також стверджувала, що «іслам був революцією і для жінок, але він дійшов до різних точок через його помилкове тлумачення». За словами журналіста газети Cumhuriyet Махмута Аслана, Учок виступала за секуляризм навіть після погроз. За словами автора, сьогодні «мільйони людей йдуть слідами Багріє Учок».

Спадщина та вшанування

image
Пам'ятник Багріє Учок в [tr], Анкара

Після смерті Багріє Учок низка місць у Туреччині були названі на честь неї. Прикладами цього є райони Багріє Учок в Ізмірі, Каршияці та [tr], вулиця Багріє Ючок у Коджаелі, екологічний розсадник Багріє Ючок у Стамбулі, Центр освіти та розвитку Багріє Ючок в Ескішехірі. Крім них, є парки імені Багріє Ючок у Фетхіє, Зеїтінбурну, [en], Бергамі, [tr] та [tr]. Її бюст є в парку у Фетхіє, а статуя — у парку Чанкаї та парку Героїв демократії в Левенті. Ім'я Багріє Учок також було присвоєне бібліотеці в Чанкаї та пансіонату для пацієнтів в Аташехірі. У розділі «Протест і жінки» Ізмірського жіночого музею є новини того періоду про марш 13 жовтня 1990 року, організований різними неурядовими організаціями в Стамбулі на знак протесту проти вбивства Багріє Учок. Фотографія та інформація про Учок також доступні в кімнаті «Наші піонери» того ж музею.

У річницю смерті Багріє Ючок проводяться церемонії вшанування пам'яті та публікуються повідомлення на цю тему різними установами, зокрема Асоціацією ататюркістської думки, політичними партіями, державними службовцями та неурядовими організаціями.

Роботи

Декларації

  • Üçok, Bahriye (1972). «Hindistan'da Bhopal Devleti'nde bir naibe ve üç kadın hükümdar». (укр. Регент і три жінки-правительки в штаті Бхопал, Індія) TTK Tebliğler VII, 1. Ankara: Türk Tarih Kurumu. с. 446—450

Переклади

  • Mazaherî, Ali (1972). Ortaçağda Müslümanların Yaşayışları. (укр. Побут мусульман в середні віки) Üçok, Bahriye tarafından çevrildi. İstanbul: Varlık Yayınları
  • Mazaherî, Ali (1964). Müslüman Ortaçağda Eğitim ve Öğretim. (укр. Освіта і навчання в мусульманському середньовіччі) Ankara Üniversitesi İlahiyat Fakültesi Dergisi. 12. Üçok, Bahriye tarafından çevrildi. Ankara. с. 119—128
  • Poliak, Abraham Nahum (1954). «Samî Doğunun Araplaştırılması». (укр. Арабізація семітського Сходу) Ankara Üniversitesi İlahiyat Fakültesi Dergisi. 3 (3-4). Üçok, Bahriye tarafından çevrildi. Türk Tarih Kurumu Basımevi. с. 85-101

Книги

  • Üçok, Bahriye (1985). Çay, Merve (Ed.). Atatürk'ün izinde bir arpa boyu (2. bas.). (укр. Довжина ячменю слідами Ататюрка) Kırmızı Kedi Yayınevi (2018 tarihinde yayınlandı).
  • Üçok, Bahriye (1965). Female Sovereigns in Islamic States. (укр. Жінки-суверени в ісламських державах) Rampoldi, Milena tarafından çevrildi (3 bas.). epubli GmbH (2014 tarihinde yayınlandı).
  • Üçok, Bahriye (1965). İslâm devletlerinde Türk nâibeler ve kadın hükümdarlar (3. bas.) (укр. Турецькі регенти та жінки-правительки в ісламських державах) Bilge Kültür Sanat (2011 tarihinde yayınlandı).
  • Üçok, Bahriye (1967). İslamdan dönenler ve yalancı peygamberler. (укр. Відступники від ісламу та лжепророки) Ankara Üniversitesi İlahiyat Fakültesi Yayınları
  • Üçok, Bahriye (1968). İslam tarihi Emeviler-Abbasiler. (укр. Ісламська історія Омейядів-Аббасидів) Ankara Üniversitesi İlahiyat Fakültesi Yayınları
  • Üçok, Bahriye (1976). Notes from Korea. (укр. Нотатки з Кореї) Ankara: İlk-San Matbaası
  • Üçok, Bahriye (2010). Şeriat Sarmalında Türkiye. (укр. Туреччина в шаріатській спіралі) Cumhuriyet Kitapları.

Конференції

  • Üçok, Bahriye (1979). Kur'an Harfleri ve Atatürk Devrimlerine Karşı Çıkışlar. (укр. Заперечення проти листів Корану та революцій Ататюрка) Belleten. 43 (172). Türk Tarih Kurumu. с. 823—836

Статті

  • Üçok, Bahriye (1960). «Delhi Müslüman — Türk Sultanlığının Kuruluşu Ve Sultan Raziye'nin Saltanatı». (укр. Делі Муслім — Заснування турецького султанату та правління султана Разіє) Ankara Üniversitesi İlahiyat Fakültesi Dergisi. 8 (1-4). Ankara: Türk Tarih Kurumu Basımevi. с. 135—148
  • Üçok, Bahriye (1955). «Hamitoğulları Beyliği». (укр. Князівство Хамітогулларі) Ankara Üniversitesi İlahiyat Fakültesi Dergisi. 4 (1-2). Ankara: Türk Tarih Kurumu Basımevi. с. 73-80
  • Üçok, Bahriye (1967). «İslâm Devletlerinde Bazı Nâibeler». (укр. Деякі віце-королі в ісламських державах) Belleten. 31 (122). с. 169—190
  • Üçok, Bahriye (1966). «İslam'da Mûsikî Üzerine». (укр. Про музику в ісламі) Ankara Üniversitesi İlahiyat Fakültesi Dergisi. 14 (1-4). Ankara: Türk Tarih Kurumu Basımevi. с. 83-94
  • Üçok, Bahriye (1970). «İslam Tarihi». (укр. Ісламська історія) Tarih Dergisi, 24. с. 131—135
  • Üçok, Bahriye (1961). «Kirman'da Müslüman Kutluk Devleti'nde İki Kadın Hükümdar». (укр. Дві жінки-правителькв в мусульманській державі Кутлук у Кермані) Ankara Üniversitesi İlahiyat Fakültesi Dergisi. 9 (1-4). Ankara: Türk Tarih Kurumu Basımevi. с. 81-98
  • Üçok, Bahriye (1959). «Ridde». Ankara Üniversitesi İlahiyat Fakültesi Dergisi. 7 (1-4). Ankara: Türk Tarih Kurumu Basımevi. с. 97-113

Див. також

  • Жінки в турецькій політиці

Примітки

  1. NUKAT — 2002.
    d:Track:Q11789729
  2. Üçok, Bahriye (1967). İslamdan Dönenler ve Yalancı Peygamberler (PDF). Ankara Üniversitesi Basımevi (тур.).
  3. Türk Parlamento Tarihi: Cumhuriyet Senatosu Üyelerinin Özgeçmişleri (1960-1980) (PDF). web.archive.org. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 23 травня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  4. Candeğer, Ümmügülsüm; Coşkun, Mehmet Burhanettin (21 червня 2018). Cumhuriyet Senatosu Dönemi Kadın Siyasetçilerin Türk Kamu Bürokrasisindeki Yeri Ve Önemi Üzerine Bir İnceleme. Toros Üniversitesi İİSBF Sosyal Bilimler Dergisi (тур.). Т. 5, № 8. с. 236—262. ISSN 2147-8414. Процитовано 23 травня 2024.
  5. "Üçok'a bombalı paket". web.archive.org. 6 лютого 2024. Архів оригіналу за 6 лютого 2024. Процитовано 23 травня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  6. Kalelioğlu, Uğur Berk (21 липня 2020). Federal Almanya'da Bir Türk Derneği: Atatürkçü Düşünce Derneği (тур.). Uğur Berk Kalelioğlu. ISBN .
  7. TBMM Üyelerine Ait Özgeçmiş Bildirimi - Bahriye Üçok (PDF). web.archive.org (тур.). Архів оригіналу за 11 грудня 2023. Процитовано 23 травня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  8. Asal, Caner. "İslam'dan Dönenler ve Yalancı Peygamberler" (тур.). Процитовано 23 травня 2024.
  9. Barutçu, Atilla (15 березня 2023). ‘Wounded religious masculinities’: Muslim men’s opposition against male circumcision in Turkey. Turkish Studies (англ.). Т. 24, № 2. с. 379—399. doi:10.1080/14683849.2022.2103408. ISSN 1468-3849. Процитовано 23 травня 2024.
  10. Buniyatov, Z. V. (20 січня 1983). Ortaçağları Araştıran Türk Tarihçilerinin Yeni Eserleri. BELLETEN (тур.). Т. 47, № 185. с. 87—94. ISSN 0041-4255. Процитовано 24 травня 2024.
  11. "Türkiye'de Kadın ve Din Çalışmaları Üzerine Bir Araştırma".
  12. Kılıç, Selami (2010). "Türk Parlamentosundaki Kadın Milletvekilleri (1935-2007) (Yayımlanmamış Doktora Tezi)" (PDF). Atatürk Üniversitesi Sosyal Bilimler Enstitüsü Tarih Anabilim Dalı (тур.).
  13. "Resmî Gazete". 4 Ekim 1983. s. 58 (PDF) (тур.).
  14. Bahriye Üçok'un katledilişinin 25. yılı... CNN TÜRK (тур.). Процитовано 24 травня 2024.
  15. "T.B.M.M. Tutanak Dergisi - 51'inci Birleşim" (PDF) (тур.). TBMM. 11 квітня 1984 року.
  16. Read Newspaper. egazete.cumhuriyet.com.tr. Процитовано 24 травня 2024.
  17. Tüleylioğlu, Orhan (1 жовтня 2018). Dipsiz Kuyu (тур.). um:ag. ISBN .
  18. Can Dündar (5 жовтня 2022), PROF. BAHRİYE ÜÇOK’U ÖLÜME SÜRÜKLEYEN PROGRAM, процитовано 24 травня 2024
  19. Read Newspaper. "Milletvekili Ne İş Yapar?". egazete.cumhuriyet.com.tr. Процитовано 24 травня 2024.
  20. "Tehdit ediliyorum, koruyun". egazete.cumhuriyet.com.tr. Процитовано 24 травня 2024.
  21. "İktidar irticanın koruyucusu". egazete.cumhuriyet.com.tr. Процитовано 24 травня 2024.
  22. ‘Wounded religious masculinities’: Muslim men’s opposition against male circumcision in Turkey: Turkish Studies: Vol 24, No 2. web.archive.org. 9 листопада 2023. doi:10.1080/14683849.2022.2103408. Архів оригіналу за 9 листопада 2023. Процитовано 25 травня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  23. Laiklik yürüyüşü. web.archive.org. 6 лютого 2024. Архів оригіналу за 6 лютого 2024. Процитовано 25 травня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  24. Soruşturma tıkandı. web.archive.org. 6 лютого 2024. Архів оригіналу за 6 лютого 2024. Процитовано 25 травня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  25. Aydınlanma savaşçısı Bahriye Üçok. Atatürkçü İlahiyatçı, laikliğin ve Türk Devrimi'nin yılmaz savunucusu Üçok 32 yıl önce bugün şehit edildi. web.archive.org. 22 жовтня 2023. Архів оригіналу за 22 жовтня 2023. Процитовано 25 травня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  26. Aydınlanma yazarı Bahriye Üçok katledilişinin 26. yılında anılıyor - Kültür-Sanat haberleri – Sözcü. web.archive.org. 22 жовтня 2023. Архів оригіналу за 22 жовтня 2023. Процитовано 25 травня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  27. Yine ipucu yok. web.archive.org. 22 жовтня 2023. Архів оригіналу за 22 жовтня 2023. Процитовано 25 травня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  28. Tehdit ediliyorum, koruyun. web.archive.org. 6 лютого 2024. Архів оригіналу за 6 лютого 2024. Процитовано 24 травня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  29. Faili meçhullerin suç aleti: C-4 - Son Dakika Haberleri. web.archive.org. 22 жовтня 2023. Архів оригіналу за 22 жовтня 2023. Процитовано 25 травня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  30. Kargocu kız DTP’nin kurmayı - Son Dakika Haberleri İnternet. web.archive.org. 22 жовтня 2023. Архів оригіналу за 22 жовтня 2023. Процитовано 25 травня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  31. Umut davası: Özmen'e müebbet hapis - Son Dakika Haberleri İnternet. web.archive.org. 22 жовтня 2023. Архів оригіналу за 22 жовтня 2023. Процитовано 25 травня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  32. Umut Operasyonu’nun tarihçesi. web.archive.org. 22 жовтня 2023. Архів оригіналу за 22 жовтня 2023. Процитовано 25 травня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  33. Uğur Mumcu Cinayeti | Uğur Mumcu Cinayeti Soruşturmasının Geçirdiği Aşamalar. web.archive.org. 16 січня 2023. Архів оригіналу за 16 січня 2023. Процитовано 25 травня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  34. Umut Operasyonu davası başladı - Son Dakika Haberleri İnternet. web.archive.org. 22 жовтня 2023. Архів оригіналу за 22 жовтня 2023. Процитовано 25 травня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  35. Uğur Mumcu cinayeti: Bazı tuğlalar çekildi ancak kalın duvarlar yıkılmadı. bianet.org (тур.). Процитовано 25 травня 2024.
  36. Umut Operasyonu Davası. www.cumhuriyet.com.tr (тур.). 24 січня 2013. Процитовано 25 травня 2024.
  37. Yargıtay'dan "Umut Davası" cezalarına onama. www.aa.com.tr. Процитовано 25 травня 2024.
  38. 'Umut Davası'nda yeniden yargılama kararı. web.archive.org. 16 грудня 2017. Архів оригіналу за 16 грудня 2017. Процитовано 25 травня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  39. "Bahriye Üçok..." web.archive.org. 6 лютого 2024. Архів оригіналу за 6 лютого 2024. Процитовано 25 травня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  40. İşleyen, Ercüment (24 January 1999). "Artık konuşun". Milliyet.
  41. Türkiye Büyük Millet Meclisi (PDF) (тур.). 2010. Процитовано 24 травня 2024.
  42. "Prof. Dr. Coşkun ÜÇOK Hayatı – Kişiliği – Eserleri" (тур.). Процитовано 24 травня 2024.
  43. Laiklik savunucusu Bahriye Üçok özlemle anılıyor. web.archive.org. 19 жовтня 2023. Архів оригіналу за 19 жовтня 2023. Процитовано 24 травня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  44. "Doç. Dr. Bahriye Üçok" (PDF). 2022 (тур.). Atatürkçü Düşünce Derneği.
  45. Cuma genelgesi, Bahriye Üçok ve unutulan laiklik. www.cumhuriyet.com.tr (тур.). Процитовано 24 травня 2024.
  46. "Karşıyaka Haritası". İzmir Karşıyaka Belediyesi (тур.).
  47. Karabağlar İlçesi Mahalle Muhtarlarının İletişim Bilgileri. İzmir Karabağlar Belediyesi (тур.). 2023.
  48. Bahriye Üçok Caddesi yeşillendirildi. web.archive.org. 8 листопада 2023. Архів оригіналу за 8 листопада 2023. Процитовано 24 травня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () [Архівовано 2023-11-08 у Wayback Machine.]
  49. A Study on Examining the Concept of Ergonomics in Preschool Educational Buildings Designed with Sustainable Architectural Approach Through the Sample of Bahriye Üçok Ecological Kindergarten [Megaron]. web.archive.org. 11 червня 2023. Архів оригіналу за 11 червня 2023. Процитовано 24 травня 2024. [Архівовано 2023-06-11 у Wayback Machine.]
  50. Tepebaşı Belediyesi. web.archive.org. 8 листопада 2023. Архів оригіналу за 8 листопада 2023. Процитовано 24 травня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  51. FETHİYE BELEDİYESİ RESMİ WEB SAYFASI. web.archive.org. 8 листопада 2023. Архів оригіналу за 8 листопада 2023. Процитовано 24 травня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  52. Yatırım ve Projeler | Zeytinburnu Belediyesi. web.archive.org. 8 листопада 2023. Архів оригіналу за 8 листопада 2023. Процитовано 24 травня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  53. BAHRİYE ÜÇOK PARKIMIZ YENİLENİYOR | Çan Belediyesi. web.archive.org. 8 листопада 2023. Архів оригіналу за 8 листопада 2023. Процитовано 24 травня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () [Архівовано 2023-11-08 у Wayback Machine.]
  54. Bergama Belediyesi | Bahriye Üçok Parkı. web.archive.org. 8 листопада 2023. Архів оригіналу за 8 листопада 2023. Процитовано 24 травня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  55. Narlıdere Belediyesi | HaberDetay narlidereye engelsiz parklar. web.archive.org. 8 листопада 2023. Архів оригіналу за 8 листопада 2023. Процитовано 24 травня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  56. Bahriye Üçok Parkında Düzenleme Yapan Çankaya Belediyesine Teşekkürler – Bahçelievler Derneği. web.archive.org. 8 листопада 2023. Архів оригіналу за 8 листопада 2023. Процитовано 24 травня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  57. Neler Yapabilirsiniz - T.C. Karşıyaka Belediyesi - Resmi Web Sitesi. web.archive.org. 8 листопада 2023. Архів оригіналу за 8 листопада 2023. Процитовано 24 травня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  58. CKD: Bahriye üçok’un anısı mücadele çağrısıdır. web.archive.org. 8 листопада 2023. Архів оригіналу за 8 листопада 2023. Процитовано 24 травня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  59. PROF. DR. BAHRİYE ÜÇOK KÜTÜPHANESİ. web.archive.org. 8 листопада 2023. Архів оригіналу за 8 листопада 2023. Процитовано 24 травня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  60. Bahriye Üçok Hasta Konuk Evi | Ataşehir Belediyesi. web.archive.org. 8 листопада 2023. Архів оригіналу за 8 листопада 2023. Процитовано 24 травня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  61. Öztürk, A. Adnan; Akay, Melis (2017). "Geçmişten Günümüze Türk Kadınları: İzmir Kadın Müzesi" (PDF). İzmir Araştırmaları Dergisi. Архів оригіналу (PDF) за 8 листопада 2023. Процитовано 24 травня 2024.
  62. Aydınlanma savaşçısı Bahriye Üçok. Atatürkçü İlahiyatçı, laikliğin ve Türk Devrimi'nin yılmaz savunucusu Üçok 32 yıl önce bugün şehit edildi. web.archive.org. 22 жовтня 2023. Архів оригіналу за 22 жовтня 2023. Процитовано 24 травня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  63. Doç. Dr. Bahriye Üçok’u Gömütü Başında Andık – ADD. web.archive.org. 8 листопада 2023. Архів оригіналу за 8 листопада 2023. Процитовано 24 травня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  64. Bahriye Üçok, katledilişinin 31. yılında anılıyor... web.archive.org. 7 листопада 2023. Архів оригіналу за 7 листопада 2023. Процитовано 24 травня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  65. Bahriye Üçok, ölümünün 32. yılında mezarı başında anıldı - Ankara Haberleri. web.archive.org. 7 листопада 2023. Архів оригіналу за 7 листопада 2023. Процитовано 24 травня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  66. Cumhuriyet Aydını Bahriye Üçok u Katledilişinin 33. Yılında Saygı ve Rahmetle Anıyoruz - Türkiye Barolar Birliği. web.archive.org. 7 листопада 2023. Архів оригіналу за 7 листопада 2023. Процитовано 24 травня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  67. ‘Laikliğin savunucusu ilahiyatçı’ Bahriye Üçok, katledilişinin 30. yılında unutulmadı. web.archive.org. 7 листопада 2023. Архів оригіналу за 7 листопада 2023. Процитовано 24 травня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bagriye Uchok tur Bahriye Ucok nar 10 travnya 1919 Trabzon pom 6 zhovtnya 1990 Ankara turecka politichna diyachka akademik teologiyi aktivistka za prava zhinok ta kolumnistka ubivstvo yakoyi v 1990 roci dosi zalishayetsya nerozkritim Yak persha zhinka bogoslov Turechchini Bagriye Uchok provodila doslidzhennya z takih pitan yak istoriya islamu v Turechchini misce zhinki v islami ta sekulyarizm Z 1971 roku pislya prihodu v politiku obijmala posadu senatorki respublikanki ta chlena parlamentu do 1990 roku ta porushuvala pitannya sekulyarizmu reakcijnosti ta religijnih problem u Turechchini Bagriye Uchoktur Bahriye UcokNarodilasya1919 1 Trabzon Osmanska imperiyaPomerla6 zhovtnya 1990 1990 10 06 Ankara Turechchina vibuhPohovannyaCvintar KarshiyakidKrayina TurechchinaDiyalnistpolitichna diyachka istorikinya sociolog zhurnalistka pismennicya vikladachka universitetu perekladachkaAlma materSchool of Language and History GeographydZnannya movtureckaZakladUniversitet AnkariPosadaChlen Velikih nacionalnih zboriv Turechchini d PartiyaRespublikanska narodna partiyaKonfesiyaislamVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Rannye zhittya ta osvita 2 Akademichna kar yera 3 Politichna kar yera 3 1 Yak senatorka 3 2 Chlenstvo v parlamenti 3 3 Insha politichna ta gromadska diyalnist 4 Ubivstvo 4 1 Rozsliduvannya 4 1 1 Sprava Umut 4 2 Reakciya na vbivstvo ta kritika vladi 5 Osobiste zhittya 6 Ideyi 7 Spadshina ta vshanuvannya 8 Roboti 9 Div takozh 10 PrimitkiRannye zhittya ta osvitared Bagriye Uchok narodilasya v Trabzoni 10 travnya 1919 roku u rodini Mehmeta ta Nadire Bektashoglu 2 3 4 Pochatkovu ta serednyu osvitu otrimala v Ordu a takozh zakinchila zhinochu serednyu shkolu Kandilli v Stambuli 2 Chotiri roki navchalasya v Universiteti Ankari na fakulteti mov istoriyi ta geografiyi na kafedri serednovichnoyi turecko islamskoyi istoriyi ta odnochasno v derzhavnij konservatoriyi Universitetu Ankari na opernomu fakulteti 5 6 Pislya zakinchennya oboh viddilen Uchok pracyuvala kandidatkoyu v dilovodi biblioteki fakultetu 26 zhovtnya 1942 roku yiyi priznachili stazherkoyu vchitelya istoriyi Samsunskoyi serednoyi shkoli a v grudni 1944 roku vchitelkoyu istoriyi ta geografiyi 4 yi serednoyi shkoli v Ankari 2 nbsp Bagriye Uchok U 1953 roci Bagriye Uchok pochala robotu u Vishij komercijnij shkoli Ankari 2 7 16 listopada 1953 roku zalishila robotu v serednij shkoli ta zdobula priznachennya asistentkoyu na kafedri istoriyi islamu teologichnogo fakultetu Universitetu Ankari Bagriye Uchok bula pershoyu zhinkoyu vikladachkoyu na fakulteti ta pershoyu zhinkoyu teologom Turechchini 8 9 Pislya zakinchennya terminu zvannya kandidata kafedri 28 veresnya 1954 roku stala postijnoyu asistentkoyu 2 8 Akademichna kar yerared 1957 roku Bagriye Uchok zahistila doktorsku disertaciyu pid nazvoyu Pershi lzheproroki v islamskij istoriyi tur Islam Tarihinde Ilk Sahte Peygamberler 8 3 U svoyij monografiyi vona rozglyadala antiislamsku diyalnist yaka mala misce v pershi desyat rokiv hidzhri ta poyasnila politichni ta socialni prichini borotbi proti islamu Hocha Uchok zayavila sho ruhi lzheprorokiv mali dva pozitivni j odin negativnij vplivi na istoriyu islamu za yiyi slovami borotba z lzheprorokami zapobigla mozhlivomu rozluchennyu mizh muhadzhirami ta ansarami pislya smerti Muhammeda ta zavadila musulmanam i nemusulmanam odnogo plemeni ne voyuvati na riznih storonah 10 U svoyij disertaciyi Uchok stverdzhuvala sho cya situaciya pozitivno vplinula na poshirennya islamu sprichinivshi poslablennya pleminnih zv yazkiv ale razom iz tim diyi lzheprorokiv mali negativnij efekt oskilki na deyakij chas zatrimali poshirennya islamu 8 nbsp Bagriye Uchok 1 veresnya 1961 roku Bagriye Uchok vidbula na specializovanu pidgotovku do Franciyi Cherez rik vona povernulasya na svoyu posadu na teologichnomu fakulteti Universitetu Ankari a 4 grudnya 1964 roku zdobula zvannya docenta kafedri islamskoyi istoriyi za robotu pid nazvoyu Zhinki pravitelki v islamskih derzhavah tur Islam Devletlerinde Turk Naibeler ve Kadin Hukumdarlar 3 U cij roboti yaka za yiyi slovami rozpovidala pro zhittya horobrih i zdibnih zhinok yakih ne zlyakala borotba Uchok zaznachila sho isnuye bagato istorichnih prikladiv zhinok u derzhavnomu upravlinni zokrema caricya Savska caricya Yudeyi Ataliya caricya Yegiptu Kleopatra ta caricya Palmiri Zenobiya U knizi Uchok rozglyadala diyalnist zhinok pravitelok v islamskomu sviti z akcentom na diyachkah u bagatoh yevropejskih krayinah 10 U 1967 roci Bagriye Uchok rozshirila j vidredaguvala svoyu doktorsku disertaciyu ta perevidala yiyi pid nazvoyu Naverneni z islamu ta lzheproroki tur Islamdan Donenler ve Yalanci Peygamberler 3 Opublikovana togo zh roku v Belleten stattya Deyaki vicekoroli v islamskih derzhavah tur Islam Devletlerinde Bazi Naibeler rozglyadalasya yak prodovzhennya yiyi doslidzhennya roli zhinki v islamskomu sviti protyagom istoriyi U statti Uchok rozglyadala vpliv zhinok na socialne ta individualne zhittya v islamskih suspilstvah ta yaki yak vvazhala yevropejski vcheni zagalom ne zmogli tochno ociniti j mali nepravilne uyavlennya pro te sho zhinki zhivut izolovanim zhittyam u garemah lishe yak druzhini cholovikiv Uchok takozh kritikuvala argumenti Kristiana Bartolome yakij doslidzhuvav pravovij status zhinok u derzhavi Sasanidiv i stverdzhuvav sho shiroki prava zhinok spriyali zanepadu imperiyi 10 Zgidno z doslidzhennyam 2021 roku Bagriye Uchok ye lyudinoyu yaka zapalila pershu iskru shodo zhinok i religiyi v Turechchini 11 Politichna kar yerared Yak senatorkared Bagriye Uchok obrali senatorkoyu za kvotoyu 14 zhovtnya 1971 roku za vkazivkoyu prezidenta Dzhevdeta Sunaya 3 4 2 listopada togo zh roku Tajfur Sokmen zaproponuvav Uchok yak kandidatku na posadu sekretarki Prezidentskoyi radi Senatu Respubliki ta yiyi obrali na cyu posadu shlyahom golosuvannya 4 Pid chas svogo senatorstva Bagriye Uchok zrobila dvadcyat tri promovi na rizni temi v Generalnij Asambleyi U svoyij promovi 14 sichnya 1972 roku vona zayavila sho v deyakih mechetyah lyudi vistupayut proti revolyucij Atatyurka sho lyudej provokuyut i sho Upravlinnya u spravah religij mozhe rozpovisti gromadskosti pro revolyuciyi Atatyurka v propovidyah u mechetyah shob borotisya z neviglastvom 12 U 1974 roci Uchok pereobrali na posadu dilovoda Vona suprovodzhuvala vizit prezidenta Fahri Korutyurka do Pakistanu v listopadi 1975 roku 3 Bagriye Uchok zalishila Senat pislya togo yak 14 zhovtnya 1977 roku zakinchivsya yiyi shestirichnij senatskij termin 3 Chlenstvo v parlamentired 1977 roku Uchok priyednalasya do Respublikanskoyi narodnoyi partiyi Pislya zakrittya vsih politichnih partij vnaslidok derzhavnogo perevorotu 12 veresnya 1980 roku Bagriye Uchok stala odniyeyu iz zasnovnikiv Partiyi narodnikiv u period koli stvorennya partij bulo znovu dozvoleno pislya prijnyattya Konstituciyi 1982 roku 3 5 nbsp Bagriye Uchok Na zagalnih viborah 1983 roku Bagriye Uchok obrali deputatom Ordu vid Populistskoyi partiyi a takozh vona vvijshla do Velikih nacionalnih zboriv Turechchini 3 13 Za chas roboti deputatom Uchok vnesla 15 zakonoproyektiv 12 usnih ta 37 pismovih zapitan 4 14 Vsogo na zagalnih zborah Uchok zrobila simdesyat promov 33 z yakih stosuvalisya zakonoproyektiv 11 kvitnya 1984 roku vona postavila usni zapitannya pro golovuvannya v Upravlinni u spravah religij ta rozkritikuvala jogo 15 16 Davajte bez vagan viznayemo sho sogodni Turechchina stikayetsya z riznimi ruhami a takozh grupami yaki vidkrito chi prihovano zahishayut shariat U gazeti Prezidentstva u spravah religiyi jdetsya Derzhavi ne pidkoryayutsya koli situaciya sho superechit principam islamu maye buti realizovanoyu Otzhe yaksho mi prijmemo zakon yakij superechit normam shariatu mi pidvedemo narod do povstannya chi ne tak Pislya cih sliv todishnij ministr finansiv i mitnici Ahmet Alptemochin skazav Uchok Vi ne mayete prava zajmati chas cogo parlamentu shanovnij deputat 15 17 Zhurnalist Oktaj Akbal u svoyij kolonci datovanij 2000 rokom poyasniv sho slova Uchok yaki poperedzhali pro nebezpeku ne buli nalezhnim chinom vzyati do uvagi deputatami ta ministrami togo periodu j sho ti sami lyudi namagalisya pridushiti tih hto govoriv pravdu i zayaviv sho velike poperedzhennya Bagriye Uchok zalishayetsya aktualnim 16 17 Insha politichna ta gromadska diyalnistred Bagriye Uchok yaka pokinula parlament pislya zakinchennya terminu svoyih povnovazhen prodovzhuvav cikavitisya politikoyu 3 4 Vona vidigrala pevnu rol v zlitti Narodnoyi partiyi ta Social demokratichnoyi partiyi 5 1986 roku Uchok stala chlenom Social demokratichnoyi narodnickoyi partiyi yaka bula stvorena vnaslidok zlittya U televizijnij programi Acikoturum yaku vona vidvidala na TRT u 1988 roci Uchok poyasnila sho v islami zhinka ne maye obov yazkovogo nosinnya chadri posilayuchis na virshi z Koranu 5 18 Pislya ciyeyi programi Bagriye Uchok otrimala bagato telefonnih dzvinkiv i listiv iz pogrozami 5 Vona prodovzhuvala otrimuvati ci pogrozi pislya smerti svogo cholovika Dzhoshkuna Uchoka 27 zhovtnya 1988 roku i yiyi navit dostavili do likarni oskilki vona znepritomnila pid chas odniyeyi z telefonnih pogroz 19 nbsp Bagriye Uchok ta yiyi cholovik Dzhoshkun Uchok Uchok bula odniyeyu iz zasnovnikiv Asociaciyi atatyurkistskoyi dumki yaka bula organizovana 19 travnya 1989 roku U veresni 1990 roku Uchok obrali chlenom partradi 6 26 veresnya 1990 roku na konferenciyi v Tyubingeni Nimechchina Bagriye Uchok vistupila z promovoyu na taki temi yak zhinki v islami zakonni prava tureckih zhinok i socialne zhittya tureckih zhinok u Turechchini ta Nimechchini Uchok zvernulasya za zahistom do chleniv Tyubingenskoyi tureckoyi asociaciyi yaki zaprosili yiyi yak spikerku cherez pogrozi yaki vona otrimuvala Misceve viddilennya policiyi priznachilo dvoh zhinok policejskih shob zahistiti Uchok 20 U 1990 roci Bagriye Uchok pracyuvala nad zvitom pro sekulyarizm Cyu dopovid planuvalosya opublikuvati dlya gromadskosti pislya predstavlennya yiyi Radi partiyi ta social demokratichnij Narodnij partiyi SHP Uchok zavershila dopovid za tri dni do svoyeyi smerti ta predstavila zvit Erdalu Inenyu togochasnomu lideru SHP Korotkij viklad dopovidi na semi storinkah v yakomu pidkreslyuvavsya masshtab finansovoyi pidtrimki nadanoyi reakcijnij diyalnosti a takozh vidani z ciyeyu metoyu ukazi ta zakoni buv rozpovsyudzheno sered ZMI U dopovidi Uchok takozh pisala sho reakcijnist zmicnyuvalasya pid opikoyu uryadu i sho religijni zusillya stali konstitucijnimi pislya 1982 roku 5 21 Ubivstvored 6 zhovtnya 1990 roku Bagriye Uchok povernulasya dodomu z miscevogo rinku razom zi svoyeyu dochkoyu Kumru Uchok priblizno o 16 00 Bilya dverej svogo budinku 15 Chankaya vulicya Keroglu vona pobachila zapisku Na vashe im ya nadijshlo vidpravlennya v Ekspres Kargo z prohannyam zabrati posilku z vantazhnogo viddilennya oskilki vruchiti yiyi osobisto v ruki ne vdalosya cherez te sho nikogo ne bulo vdoma Pislya cogo Kumru zabrala posilku z viddilennya Ekspres Cargo na vulici Kuzgun i povernulasya dodomu Kumru zalishila pakunok bilya rinkovih paketiv pered dverima a Bagriye zabrala jogo Vona pererizala pakuvalnij shnurok i znajshla vseredini dvi knigi Bagriye Uchok posilayuchis na vagu pakunka skazala svoyij dochci Syudi stilki zagornuli hiba tam shos ne maye buti okrim knizhok Ya rozkriyu ce nadvori ti trimajsya podali Pid chas rozpakuvannya pakunok iz religijnimi knigami vibuhnuv ta vidirvav Bagriye Uchok dvi ruki ta nogu Pislya vibuhu zhinku dostavili do viddilennya nevidkladnoyi dopomogi medichnogo fakultetu Hadzhettepe za dopomogi lyudej navkolo ta policiyi O 17 30 odrazu pislya pributtya do likarni v Bagriye Uchok stalasya zupinka sercya a o 20 00 vona pomerla she do togo yak yiyi vstigli dostaviti do operacijnoyi 5 22 Erdalu Inenyu todishnomu lideru SHP zatelefonuvav generalnij sekretar partiyi Hikmet Chetin i povidomiv pro smert Bagriye Uchok Inenyu vidpravivsya zi Stambula v Ankaru togo zh dnya blizko 21 50 ta pribuv u budinok rodichiv Uchokiv u Bahchelievleri shob visloviti svoyi spivchuttya Kumru 5 9 zhovtnya 1990 roku v mecheti Maltepe vidbuvsya pohoron Bagriye Uchok Pered zaupokijnoyu molitvoyu buv oprotestovanij vinok iz napisom Prezident nadislanij todishnim prezidentom Turgutom Ozalom Prisutni oficijni osobi perevernuli vinok dogori dnom i vinesli z mecheti 23 Erdal Inenyu Sulejman Demirel spiker parlamentu Kaya Erdem kerivniki SHP provincijni ta rajonni organizaciyi SHP golovi partij DYP HEP CDGP buli prisutni na ceremoniyi pohovannya yaka vidbulasya o 8 30 u rektorati Universitetu Ankari Krim togo na ceremoniyi buli takozh prisutni predstavniki profesijnih palat i spilok pov yazanih z profspilkoyu Turk Is Zagalom u ceremoniyi vzyali uchast blizko 30 tisyach osib Tilo Uchok bulo pohovane na kladovishi Karshiyaki 23 24 nbsp Misce pohovannya Bagriye Uchok Rozsliduvannyared Organizaciya pid nazvoyu Islami Hareket ukr Islamskij ruh vzyala na sebe vidpovidalnist za vbivstvo Bagriye Uchok 25 26 Osoba yaka zayavila sho vistupaye vid imeni organizaciyi zatelefonuvala do gazeti Cumhuriyet i skazala sho voni pokarali Bagriye Uchok za yiyi dumki shodo hidzhabu i sho voni vvazhayut svoyim obov yazkom strachuvati tih hto obmezhuye islam Predstavniki policiyi Ankari takozh zayavili sho ostannim chasom Uchok chasto pogrozhuvali Mehmet Agar todishnij nachalnik policiyi Ankari skazav sho vzhivayutsya zusillya dlya vstanovlennya osib yaki nadislali posilku Gubernator Ankari Saffet Arikan Bedyuk zayaviv sho v rozdili vidpravnika posilki bulo napisano ustanovu pid nazvoyu Fond naukovih doslidzhen i pidkresliv sho v comu tipi vchinennya vbivstv informaciya pro vidpravnika napisana na posilci zdebilshogo ne vidpovidaye dijsnosti 5 Policiya Sud derzhavnoyi bezpeki ta Organizaciya nacionalnoyi rozvidki MIT brali uchast u rozsliduvanni vbivstva Bagriye Uchok MIT provodila doslidzhennya organizaciyi pid nazvoyu Islamskij ruh i namagavsya zibrati informaciyu pro yiyi zv yazki za kordonom Zaznachalosya sho siloviki ne mayut informaciyi pro organizaciyu pid takoyu nazvoyu i sho rozsliduvannya buksuye 24 7 zhovtnya 1990 roku Agentstvo Anadolu povidomilo sho do nih nadijshov dzvinok zgidno z yakim vidpovidalnist za vbivstvo vzyala Idealistichna molodizhna armiya zavojovnikiv Pislya cogo policiya zayavila sho voni ne mayut informaciyi pro cyu organizaciyu j sho bud hto teper mozhe vdatisya do vbivstva shob vikoristati incident dlya svoyih cilej abo vidvernuti vid nih uvagu 27 Na pershomu etapi rozsliduvannya policiya vstanovila sho vibuhovij material vikoristanij dlya vigotovlennya bombi buv plastikovoyu vibuhivkoyu vigotovlenoyu v krayinah chlenah NATO ta vikoristovuvavsya islamskimi teroristichnimi organizaciyami na Blizkomu Shodi 27 nbsp Shema vibuhovogo pristroyu v knizi yaka bula nadislana Bagriye Uchok 28 U toj samij chas policiya zayavila sho vibuhivka yaka mistit nitroglicerin nadislana v knizi Ucok shozha na tu yaka bula vikoristana pid chas vibuhu u vidavnictvi Upravlinnya u spravah religij togo zh roku prote cherez znachni poshkodzhennya vstanoviti povnij zbig nemozhlivo 27 Piznishe policiya ogolosila sho bomba bula vibuhivkoyu tipu S 4 yaka vikoristovuyetsya organizaciyami na Blizkomu Shodi 29 Yedinoyu lyudinoyu yaka bachila tih hto nadislav posilku z bomboyu Bagriye Uchok bula Gyulaj Kalap spivrobitnicya vidpovidalna za dostavku kompaniyi Ekspres Kargo Gyulaj Kalap detalno opisala tih hto dostaviv pakunok i dopomogla namalyuvati fotoroboti ale pislya svidchen znikla 16 sichnya 1994 roku cherez chotiri roki pislya smerti Bagriye Uchok Gyulaj Kalap zatrimali na pidstavi togo sho vona bula izmirskoyu chinovniceyu Revolyucijnoyi narodnoyi partiyi Turechchini Cherez prinalezhnist ciyeyi partiyi do Robitnichoyi partiyi Kurdistanu Kalap zasudili do 22 z polovinoyu rokiv pozbavlennya voli Gyulaj Kalap yaku mediaorganizaciyi nazivali divchina posilka vijshla na svobodu pislya togo yak vona vidbula 16 rokiv uv yaznennya 29 30 Sprava Umut red 17 sichnya 2000 roku silami bezpeki bula provedena operaciya proti Naukovoyi grupi Hezbolla v Stambuli Gruntuyuchis na informaciyi pro kompakt diski ta disketi vilucheni pid chas ciyeyi operaciyi 21 lyutogo 2000 roku policiya rozpochala operaciyu Nadiya shob znajti tih hto vbiv zhurnalista Ugura Mumdzhu U ramkah ciyeyi operaciyi yak pidozryuvani buli zatrimani ponad sotnya osib v usij Turechchini Pislya operaciyi ta zatriman 11 lipnya 2000 roku prokurorom Hamzoyu Keleshem yakij provodiv rozsliduvannya buv vidkritij sudovij proces pid nazvoyu Sprava Umut tr nazva yakogo pohodit vid operaciyi Ugur Mumcu Uzun Takip ukr Dovga pogonya za Ugurom Mumdzhu sho bula rozpochata z dokumentiv otrimanih pid chas rejdu 31 32 33 nbsp Pam yatnik Uguru Mumdzhu Sprava Umut bula porushena shob vikriti vinnih u vbivstvi zhurnalista ta pismennika Ugura Mumdzhu ale v rezultati viyavlenih piznishe zv yazkiv z inshimi vbivstvami vona peretvorilasya na spravu sho ohoplyuye dvadcyat dvi podiyi vklyuchno z vbivstvami Ahmeta Tanera Kishlali tr Muammera Aksoya tr ta Bagriye Uchok 31 34 V obvinuvalnomu visnovku prokuraturi pid chas pershogo sudovogo rozglyadu bulo zaznacheno sho lider i chleni pidsudnih organizaciyi pid nazvoyu Tevhid Salam j Armiya Kuds mali na meti zaminiti ninishnij konstitucijnij lad u Turechchini siloyu zbroyi ta stvoriti islamsku derzhavu podibnu do iranskogo rezhimu Ferhat Ozmen odin z obvinuvachenih ziznavsya sho vin nadislav Bagriye Uchok paket z bomboyu unaslidok chogo vona bula vbita 31 Sud nad 17 figurantami spravi rozpochavsya 14 serpnya 2000 roku Dev yatoh pidsudnih u tomu chisli Ferhata Ozmena zasudili za statteyu 146 1 Kriminalnogo kodeksu Turechchini do smertnoyi kari dvoye otrimali pokarannya u viglyadi pozbavlennya voli pri obtyazhuvalnih obstavinah na strok ne menshe 22 5 rokiv chetvero na strok vid 15 do 22 5 rokiv a she dvoye na strok vid 4 5 do 7 5 rokiv 31 34 U spravi zavershenij 7 sichnya 2002 roku bulo uhvaleno dovichne uv yaznennya chlenam organizaciyi Nedzhdetu Yukselyu ta Ryushtyu Ajtufanu 17 35 Ale popri te sho sprava bula zavershena rishennya Verhovnogo sudu shodo deyakih pidsudnih buli skasovani Viroki Ferhatu Ozmenu ta kilkom inshim obvinuvachenim buli skasovani cherez te sho poshtarka Gyulaj Kalap ne prohodila ochnu stavku z Ferhatom Ozmenom yakij yak vin stverdzhuvav dostaviv yij pakunok a takozh z kilkoh inshih prichin 33 36 Pid chas drugogo sudovogo procesu Gyulaj Kalap i Ferhat Ozmen projshli ochnu stavku v sudi na sluhanni yake vidbulosya 16 kvitnya 2003 roku Kalap stverdzhuvala sho ne mozhe vpiznati lyudinu yaka dala yij pakunok oskilki minulo bagato chasu pislya incidentu 28 lipnya 2005 roku naprikinci sudovogo procesu 11 j Vishij kriminalnij sud Ankari zasudiv Ferhata Ozmena do dovichnogo uv yaznennya pri obtyazhuvalnih obstavinah bez bud yakogo skorochennya i jogo virok buv zatverdzhenij u 2006 roci 31 33 35 Ostatochni viroki vineseni u spravi buli uhvaleni 9 yu sudovoyu palatoyu u kriminalnih spravah Verhovnogo apelyacijnogo sudu v berezni 2014 roku U comu rishenni pro shvalennya Verhovnij sud ogolosiv sho Tevhid Selam i Armiya Kuds ubili Bagriye Uchok Vidznachalosya sho Tevhid Selam bula organizovana navkolo zhurnaliv vidan Istiklal i Sehadet u 1985 roci a Verhovnij sud stverdzhuvav sho ci organizaciyi mali radikalni religijni ideyi ta vikoristovuvali metodi iranskoyi revolyuciyi Krim togo Verhovnij sud pidkresliv sho metoyu Tevhid Selam i Armiyi Kuds ye stvorennya na teritoriyi Tureckoyi Respubliki derzhavi kerovanoyi shariatom yak v Irani 17 35 37 U 2017 roci 11 j Vishij kriminalnij sud Ankari virishiv povtorno rozglyanuti spravu pislya togo yak Hasan Kilich Mehmet Ali Tekin Mehmet Shahin Yusuf Karakush ta Redzhep Ajdin yaki buli uv yazneni za stvorennya ta kerivnictvo teroristichnoyu organizaciyeyu zvernulisya do Konstitucijnogo sudu Usih p yatoh pidsudnih zvilnili oskilki vikonannya virokiv bulo prizupineno 38 Stanom na 2023 rik sered simnadcyati obvinuvachenih yakih sudyat u ramkah Spravi Umut nihto ne perebuvaye u v yaznici okrim Ferhata Ozmena ta Nedzhdeta Yukselya 35 Reakciya na vbivstvo ta kritika vladired Turgut Ozal togochasnij prezident Turechchini visloviv gliboku skorbotu z privodu vbivstva Bagriye Uchok ta zaznachiv sho vin vbachaye u napadi motivi nenavisti Prem yer ministr Yildirim Akbulut tr vidreaguvav na napad zayavivshi sho nikomu nichogo ne vdastsya zminiti podibnimi diyami ale zayaviv sho bulo nepravilno rozglyadati cej incident tak samo yak ruhi v Turechchini do 1980 roku 5 27 Spiker Velikih nacionalnih zboriv Turechchini Kaya Erdem tr skazav 5 cim temnim kolam nikoli ne vdastsya dosyagti svoyih potvornih cilej pered oblichchyam viri tureckoyi naciyi ta doviri do respublikanskih principiv i demokratiyi nbsp Turgut Ozal ta Erdal Inenyu Kerivnik partiyi SHP Erdal Inenyu zayaviv sho policejski pidrozdili mayut povnovazhennya znajti zlochinciv ale vin ne vpevnenij hochut voni ce robiti chi ni Inenyu rozkritikuvav uryad NAP ta zaznachiv 5 Navit yaksho nas usih ub yut po odnomu mi podolayemo ce v demokratiyi Navit yaksho zalishitsya odna lyudina mi budemo zhiti yak suchasni Lyudi Ni v kogo ne povinno buti sumniviv ale de sila Inenyu takozh zayaviv sho Uchok bula pobozhnoyu musulmankoyu j dopomagali tim hto hoche zhiti v religijnomu ale svitskomu seredovishi u svoyij krayini Lider DYP Sulejman Demirel zayaviv sho napad buv shemoyu i vidvidav Erdala Inenyu na Velikih nacionalnih zborah Turechchini ta visloviv svoyi spivchuttya Vimagayuchi negajno znajti ta pokarati vinnih u vbivstvi Demirel skazav 5 Derzhava maye buti yak derzhava uryad maye buti yak uryad Vikonavci zhodnogo z 15 vbivstv ne znajdeni Kazhut sho yihnya krov ne zalishitsya na zemli Ale ce vse Za slovami Ugura Mumdzhu Bagriye Uchok bula vbita cherez te sho vona zahishala principi Atatyurka Mumku rozkritikuvav uryad za movchannya shodo vbivstva Uchok ta skazav sho zahist principiv Atatyurka teper ye aktom muzhnosti i stverdzhuvav sho demokratiya sama stane zhertvoyu terorizmu yak i Bagriye Uchok ta inshi vbiti intelektuali atatyurkisti Vin takozh rozkritikuvav Byulenta Edzhevita pershogo livogo prem yera Turechchini 1974 1979 za te sho vin ne prijshov na pohoron 17 39 24 grudnya 1993 roku cherez tri roki pislya vbivstva Bagriye Uchok buv vbitij i Ugur Mudzhu 40 Zhurnalist Hasan Dzhemal zayaviv sho ti hto vbili Bagriye Uchok ne zmogli vtyagnuti Turechchinu v temryavu Serednovichchya i sho u nih ne bulo shansu zmusiti zamovknuti svitsku ta vilnu dumku Hikmet Chetinkaj zayaviv sho uryad ANAP ne spriyav rozvitku libertarianskih i sekulyarnih idej i sho bulo b dobre yakbi voni prinajmni spijmali tih hto vbiv Uchok ta pov yazani z nimi organizaciyi i prityagnuli yih do vidpovidalnosti 27 Osobiste zhittyared nbsp nbsp Bagriye ta Dzhoshkun Uchoki Bagriye Uchok znala francuzku movu trohi arabsku a takozh persku na serednomu rivni 41 7 lipnya 1945 roku odruzhilasya z Dzhoshkunom Uchokom vikladachem yuridichnogo fakultetu Universitetu Ankari 25 travnya 1954 roku narodila dochku na im ya Kumru 42 3 Ideyired Zaznachayetsya sho Bagriye Uchok aktivno vistupala proti sprob perevikladannya program teologiyi v serednih i vishih navchalnih zakladah Turechchini 10 Vodnochas vona interpretuvala islam iz suchasnoyi perspektivi ta tolerantnosti dotrimuyuchis Koranu Z ciyeyi prichini bulo zafiksovano sho Uchok neodnorazovo pogrozhuvali z 1960 h rokiv 6 Vona pisala pro kemalizm i sekulyarizm organizovuvala konferenciyi ta vistupala prihilniceyu svitskoyi ta demokratichnoyi sistemi Sered pitan na yakih nagoloshuvala Uchok na zustrichah buli sekulyarizm prava zhinok i nebezpeka reakcijnosti 3 6 43 Bagriye Uchok bula vidoma v riznih kolah yak osvichena religiyeznavicya ta teologinya zahisnicya sekulyarizmu Zgidno z Ataturkist Thought Association vona bula i revolyucionerkoyu i borcem vona zahishala prava zhinok i govorila sho sekulyarizm zrobit krayinu vilnoyu Odnak Bagriye Uchok takozh stverdzhuvala sho islam buv revolyuciyeyu i dlya zhinok ale vin dijshov do riznih tochok cherez jogo pomilkove tlumachennya 44 Za slovami zhurnalista gazeti Cumhuriyet Mahmuta Aslana Uchok vistupala za sekulyarizm navit pislya pogroz Za slovami avtora sogodni miljoni lyudej jdut slidami Bagriye Uchok 45 Spadshina ta vshanuvannyared nbsp Pam yatnik Bagriye Uchok v Chankayi tr Ankara Pislya smerti Bagriye Uchok nizka misc u Turechchini buli nazvani na chest neyi Prikladami cogo ye rajoni Bagriye Uchok v Izmiri 46 Karshiyaci ta Karabaglari tr 47 vulicya Bagriye Yuchok u Kodzhaeli 48 ekologichnij rozsadnik Bagriye Yuchok u Stambuli 49 Centr osviti ta rozvitku Bagriye Yuchok v Eskishehiri 50 Krim nih ye parki imeni Bagriye Yuchok u Fethiye 51 Zeyitinburnu 52 Chani en 53 Bergami 54 Narlideri tr 55 ta Chankayi tr 56 Yiyi byust ye v parku u Fethiye a statuya u parku Chankayi ta parku Geroyiv demokratiyi v Leventi 57 58 Im ya Bagriye Uchok takozh bulo prisvoyene biblioteci v Chankayi ta pansionatu dlya paciyentiv v Atashehiri 59 60 U rozdili Protest i zhinki Izmirskogo zhinochogo muzeyu ye novini togo periodu pro marsh 13 zhovtnya 1990 roku organizovanij riznimi neuryadovimi organizaciyami v Stambuli na znak protestu proti vbivstva Bagriye Uchok Fotografiya ta informaciya pro Uchok takozh dostupni v kimnati Nashi pioneri togo zh muzeyu 61 U richnicyu smerti Bagriye Yuchok provodyatsya ceremoniyi vshanuvannya pam yati ta publikuyutsya povidomlennya na cyu temu riznimi ustanovami zokrema Asociaciyeyu atatyurkistskoyi dumki politichnimi partiyami derzhavnimi sluzhbovcyami ta neuryadovimi organizaciyami 62 63 64 65 66 67 Robotired Deklaraciyi Ucok Bahriye 1972 Hindistan da Bhopal Devleti nde bir naibe ve uc kadin hukumdar ukr Regent i tri zhinki pravitelki v shtati Bhopal Indiya TTK Tebligler VII 1 Ankara Turk Tarih Kurumu s 446 450 Perekladi Mazaheri Ali 1972 Ortacagda Muslumanlarin Yasayislari ukr Pobut musulman v seredni viki Ucok Bahriye tarafindan cevrildi Istanbul Varlik Yayinlari Mazaheri Ali 1964 Musluman Ortacagda Egitim ve Ogretim ukr Osvita i navchannya v musulmanskomu serednovichchi Ankara Universitesi Ilahiyat Fakultesi Dergisi 12 Ucok Bahriye tarafindan cevrildi Ankara s 119 128 Poliak Abraham Nahum 1954 Sami Dogunun Araplastirilmasi ukr Arabizaciya semitskogo Shodu Ankara Universitesi Ilahiyat Fakultesi Dergisi 3 3 4 Ucok Bahriye tarafindan cevrildi Turk Tarih Kurumu Basimevi s 85 101 Knigi Ucok Bahriye 1985 Cay Merve Ed Ataturk un izinde bir arpa boyu 2 bas ukr Dovzhina yachmenyu slidami Atatyurka Kirmizi Kedi Yayinevi 2018 tarihinde yayinlandi ISBN 9786052983959 Ucok Bahriye 1965 Female Sovereigns in Islamic States ukr Zhinki suvereni v islamskih derzhavah Rampoldi Milena tarafindan cevrildi 3 bas epubli GmbH 2014 tarihinde yayinlandi ISBN 9783844284522 Ucok Bahriye 1965 Islam devletlerinde Turk naibeler ve kadin hukumdarlar 3 bas ukr Turecki regenti ta zhinki pravitelki v islamskih derzhavah Bilge Kultur Sanat 2011 tarihinde yayinlandi ISBN 9786055506551 Ucok Bahriye 1967 Islamdan donenler ve yalanci peygamberler ukr Vidstupniki vid islamu ta lzheproroki Ankara Universitesi Ilahiyat Fakultesi Yayinlari Ucok Bahriye 1968 Islam tarihi Emeviler Abbasiler ukr Islamska istoriya Omejyadiv Abbasidiv Ankara Universitesi Ilahiyat Fakultesi Yayinlari Ucok Bahriye 1976 Notes from Korea ukr Notatki z Koreyi Ankara Ilk San Matbaasi Ucok Bahriye 2010 Seriat Sarmalinda Turkiye ukr Turechchina v shariatskij spirali Cumhuriyet Kitaplari ISBN 9786054183920 Konferenciyi Ucok Bahriye 1979 Kur an Harfleri ve Ataturk Devrimlerine Karsi Cikislar ukr Zaperechennya proti listiv Koranu ta revolyucij Atatyurka Belleten 43 172 Turk Tarih Kurumu s 823 836 Statti Ucok Bahriye 1960 Delhi Musluman Turk Sultanliginin Kurulusu Ve Sultan Raziye nin Saltanati ukr Deli Muslim Zasnuvannya tureckogo sultanatu ta pravlinnya sultana Raziye Ankara Universitesi Ilahiyat Fakultesi Dergisi 8 1 4 Ankara Turk Tarih Kurumu Basimevi s 135 148 Ucok Bahriye 1955 Hamitogullari Beyligi ukr Knyazivstvo Hamitogullari Ankara Universitesi Ilahiyat Fakultesi Dergisi 4 1 2 Ankara Turk Tarih Kurumu Basimevi s 73 80 Ucok Bahriye 1967 Islam Devletlerinde Bazi Naibeler ukr Deyaki vice koroli v islamskih derzhavah Belleten 31 122 s 169 190 Ucok Bahriye 1966 Islam da Musiki Uzerine ukr Pro muziku v islami Ankara Universitesi Ilahiyat Fakultesi Dergisi 14 1 4 Ankara Turk Tarih Kurumu Basimevi s 83 94 Ucok Bahriye 1970 Islam Tarihi ukr Islamska istoriya Tarih Dergisi 24 s 131 135 Ucok Bahriye 1961 Kirman da Musluman Kutluk Devleti nde Iki Kadin Hukumdar ukr Dvi zhinki pravitelkv v musulmanskij derzhavi Kutluk u Kermani Ankara Universitesi Ilahiyat Fakultesi Dergisi 9 1 4 Ankara Turk Tarih Kurumu Basimevi s 81 98 Ucok Bahriye 1959 Ridde Ankara Universitesi Ilahiyat Fakultesi Dergisi 7 1 4 Ankara Turk Tarih Kurumu Basimevi s 97 113Div takozhred Zhinki v tureckij politiciPrimitkired NUKAT 2002 d Track Q11789729 a b v g d Ucok Bahriye 1967 Islamdan Donenler ve Yalanci Peygamberler PDF Ankara Universitesi Basimevi tur a b v g d e zh i k l m n Turk Parlamento Tarihi Cumhuriyet Senatosu Uyelerinin Ozgecmisleri 1960 1980 PDF web archive org Arhiv originalu za 12 listopada 2021 Procitovano 23 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya a b v g d Candeger Ummugulsum Coskun Mehmet Burhanettin 21 chervnya 2018 Cumhuriyet Senatosu Donemi Kadin Siyasetcilerin Turk Kamu Burokrasisindeki Yeri Ve Onemi Uzerine Bir Inceleme Toros Universitesi IISBF Sosyal Bilimler Dergisi tur T 5 8 s 236 262 ISSN 2147 8414 Procitovano 23 travnya 2024 a b v g d e zh i k l m n p Ucok a bombali paket web archive org 6 lyutogo 2024 Arhiv originalu za 6 lyutogo 2024 Procitovano 23 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya a b v g Kalelioglu Ugur Berk 21 lipnya 2020 Federal Almanya da Bir Turk Dernegi Ataturkcu Dusunce Dernegi tur Ugur Berk Kalelioglu ISBN 978 605 2392 17 1 TBMM Uyelerine Ait Ozgecmis Bildirimi Bahriye Ucok PDF web archive org tur Arhiv originalu za 11 grudnya 2023 Procitovano 23 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya a b v g Asal Caner Islam dan Donenler ve Yalanci Peygamberler tur Procitovano 23 travnya 2024 Barutcu Atilla 15 bereznya 2023 Wounded religious masculinities Muslim men s opposition against male circumcision in Turkey Turkish Studies angl T 24 2 s 379 399 doi 10 1080 14683849 2022 2103408 ISSN 1468 3849 Procitovano 23 travnya 2024 a b v g Buniyatov Z V 20 sichnya 1983 Ortacaglari Arastiran Turk Tarihcilerinin Yeni Eserleri BELLETEN tur T 47 185 s 87 94 ISSN 0041 4255 Procitovano 24 travnya 2024 Turkiye de Kadin ve Din Calismalari Uzerine Bir Arastirma Kilic Selami 2010 Turk Parlamentosundaki Kadin Milletvekilleri 1935 2007 Yayimlanmamis Doktora Tezi PDF Ataturk Universitesi Sosyal Bilimler Enstitusu Tarih Anabilim Dali tur Resmi Gazete 4 Ekim 1983 s 58 PDF tur Bahriye Ucok un katledilisinin 25 yili CNN TURK tur Procitovano 24 travnya 2024 a b T B M M Tutanak Dergisi 51 inci Birlesim PDF tur TBMM 11 kvitnya 1984 roku a b Read Newspaper egazete cumhuriyet com tr Procitovano 24 travnya 2024 a b v g d Tuleylioglu Orhan 1 zhovtnya 2018 Dipsiz Kuyu tur um ag ISBN 978 605 4274 72 7 Can Dundar 5 zhovtnya 2022 PROF BAHRIYE UCOK U OLUME SURUKLEYEN PROGRAM procitovano 24 travnya 2024 Read Newspaper Milletvekili Ne Is Yapar egazete cumhuriyet com tr Procitovano 24 travnya 2024 Tehdit ediliyorum koruyun egazete cumhuriyet com tr Procitovano 24 travnya 2024 Iktidar irticanin koruyucusu egazete cumhuriyet com tr Procitovano 24 travnya 2024 Wounded religious masculinities Muslim men s opposition against male circumcision in Turkey Turkish Studies Vol 24 No 2 web archive org 9 listopada 2023 doi 10 1080 14683849 2022 2103408 Arhiv originalu za 9 listopada 2023 Procitovano 25 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya a b Laiklik yuruyusu web archive org 6 lyutogo 2024 Arhiv originalu za 6 lyutogo 2024 Procitovano 25 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya a b Sorusturma tikandi web archive org 6 lyutogo 2024 Arhiv originalu za 6 lyutogo 2024 Procitovano 25 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Aydinlanma savascisi Bahriye Ucok Ataturkcu Ilahiyatci laikligin ve Turk Devrimi nin yilmaz savunucusu Ucok 32 yil once bugun sehit edildi web archive org 22 zhovtnya 2023 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2023 Procitovano 25 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Aydinlanma yazari Bahriye Ucok katledilisinin 26 yilinda aniliyor Kultur Sanat haberleri Sozcu web archive org 22 zhovtnya 2023 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2023 Procitovano 25 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya a b v g d Yine ipucu yok web archive org 22 zhovtnya 2023 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2023 Procitovano 25 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Tehdit ediliyorum koruyun web archive org 6 lyutogo 2024 Arhiv originalu za 6 lyutogo 2024 Procitovano 24 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya a b Faili mechullerin suc aleti C 4 Son Dakika Haberleri web archive org 22 zhovtnya 2023 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2023 Procitovano 25 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Kargocu kiz DTP nin kurmayi Son Dakika Haberleri Internet web archive org 22 zhovtnya 2023 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2023 Procitovano 25 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya a b v g d Umut davasi Ozmen e muebbet hapis Son Dakika Haberleri Internet web archive org 22 zhovtnya 2023 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2023 Procitovano 25 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Umut Operasyonu nun tarihcesi web archive org 22 zhovtnya 2023 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2023 Procitovano 25 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya a b v Ugur Mumcu Cinayeti Ugur Mumcu Cinayeti Sorusturmasinin Gecirdigi Asamalar web archive org 16 sichnya 2023 Arhiv originalu za 16 sichnya 2023 Procitovano 25 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya a b Umut Operasyonu davasi basladi Son Dakika Haberleri Internet web archive org 22 zhovtnya 2023 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2023 Procitovano 25 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya a b v g Ugur Mumcu cinayeti Bazi tuglalar cekildi ancak kalin duvarlar yikilmadi bianet org tur Procitovano 25 travnya 2024 Umut Operasyonu Davasi www cumhuriyet com tr tur 24 sichnya 2013 Procitovano 25 travnya 2024 Yargitay dan Umut Davasi cezalarina onama www aa com tr Procitovano 25 travnya 2024 Umut Davasi nda yeniden yargilama karari web archive org 16 grudnya 2017 Arhiv originalu za 16 grudnya 2017 Procitovano 25 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Bahriye Ucok web archive org 6 lyutogo 2024 Arhiv originalu za 6 lyutogo 2024 Procitovano 25 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Isleyen Ercument 24 January 1999 Artik konusun Milliyet Turkiye Buyuk Millet Meclisi PDF tur 2010 Procitovano 24 travnya 2024 Prof Dr Coskun UCOK Hayati Kisiligi Eserleri tur Procitovano 24 travnya 2024 Laiklik savunucusu Bahriye Ucok ozlemle aniliyor web archive org 19 zhovtnya 2023 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2023 Procitovano 24 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Doc Dr Bahriye Ucok PDF 2022 tur Ataturkcu Dusunce Dernegi Cuma genelgesi Bahriye Ucok ve unutulan laiklik www cumhuriyet com tr tur Procitovano 24 travnya 2024 Karsiyaka Haritasi Izmir Karsiyaka Belediyesi tur Karabaglar Ilcesi Mahalle Muhtarlarinin Iletisim Bilgileri Izmir Karabaglar Belediyesi tur 2023 Bahriye Ucok Caddesi yesillendirildi web archive org 8 listopada 2023 Arhiv originalu za 8 listopada 2023 Procitovano 24 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Arhivovano 2023 11 08 u Wayback Machine A Study on Examining the Concept of Ergonomics in Preschool Educational Buildings Designed with Sustainable Architectural Approach Through the Sample of Bahriye Ucok Ecological Kindergarten Megaron web archive org 11 chervnya 2023 Arhiv originalu za 11 chervnya 2023 Procitovano 24 travnya 2024 Arhivovano 2023 06 11 u Wayback Machine Tepebasi Belediyesi web archive org 8 listopada 2023 Arhiv originalu za 8 listopada 2023 Procitovano 24 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya FETHIYE BELEDIYESI RESMI WEB SAYFASI web archive org 8 listopada 2023 Arhiv originalu za 8 listopada 2023 Procitovano 24 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Yatirim ve Projeler Zeytinburnu Belediyesi web archive org 8 listopada 2023 Arhiv originalu za 8 listopada 2023 Procitovano 24 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya BAHRIYE UCOK PARKIMIZ YENILENIYOR Can Belediyesi web archive org 8 listopada 2023 Arhiv originalu za 8 listopada 2023 Procitovano 24 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Arhivovano 2023 11 08 u Wayback Machine Bergama Belediyesi Bahriye Ucok Parki web archive org 8 listopada 2023 Arhiv originalu za 8 listopada 2023 Procitovano 24 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Narlidere Belediyesi HaberDetay narlidereye engelsiz parklar web archive org 8 listopada 2023 Arhiv originalu za 8 listopada 2023 Procitovano 24 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Bahriye Ucok Parkinda Duzenleme Yapan Cankaya Belediyesine Tesekkurler Bahcelievler Dernegi web archive org 8 listopada 2023 Arhiv originalu za 8 listopada 2023 Procitovano 24 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Neler Yapabilirsiniz T C Karsiyaka Belediyesi Resmi Web Sitesi web archive org 8 listopada 2023 Arhiv originalu za 8 listopada 2023 Procitovano 24 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya CKD Bahriye ucok un anisi mucadele cagrisidir web archive org 8 listopada 2023 Arhiv originalu za 8 listopada 2023 Procitovano 24 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya PROF DR BAHRIYE UCOK KUTUPHANESI web archive org 8 listopada 2023 Arhiv originalu za 8 listopada 2023 Procitovano 24 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Bahriye Ucok Hasta Konuk Evi Atasehir Belediyesi web archive org 8 listopada 2023 Arhiv originalu za 8 listopada 2023 Procitovano 24 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Ozturk A Adnan Akay Melis 2017 Gecmisten Gunumuze Turk Kadinlari Izmir Kadin Muzesi PDF Izmir Arastirmalari Dergisi Arhiv originalu PDF za 8 listopada 2023 Procitovano 24 travnya 2024 Aydinlanma savascisi Bahriye Ucok Ataturkcu Ilahiyatci laikligin ve Turk Devrimi nin yilmaz savunucusu Ucok 32 yil once bugun sehit edildi web archive org 22 zhovtnya 2023 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2023 Procitovano 24 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Doc Dr Bahriye Ucok u Gomutu Basinda Andik ADD web archive org 8 listopada 2023 Arhiv originalu za 8 listopada 2023 Procitovano 24 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Bahriye Ucok katledilisinin 31 yilinda aniliyor web archive org 7 listopada 2023 Arhiv originalu za 7 listopada 2023 Procitovano 24 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Bahriye Ucok olumunun 32 yilinda mezari basinda anildi Ankara Haberleri web archive org 7 listopada 2023 Arhiv originalu za 7 listopada 2023 Procitovano 24 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Cumhuriyet Aydini Bahriye Ucok u Katledilisinin 33 Yilinda Saygi ve Rahmetle Aniyoruz Turkiye Barolar Birligi web archive org 7 listopada 2023 Arhiv originalu za 7 listopada 2023 Procitovano 24 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Laikligin savunucusu ilahiyatci Bahriye Ucok katledilisinin 30 yilinda unutulmadi web archive org 7 listopada 2023 Arhiv originalu za 7 listopada 2023 Procitovano 24 travnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bagriye Uchok amp oldid 44077961

Дата публікації: Грудень 24, 2024, 17:16 pm
Найбільш читані
  • Листопад 19, 2024

    Королівський торговий департамент Гренландії

  • Грудень 10, 2024

    Королівство тіней

  • Листопад 19, 2024

    Королівство Угорщина (1920—1946)

  • Листопад 08, 2024

    Королівство Угорське (1000 - 1526)

  • Грудень 20, 2024

    Королівство Гепідів

Щодня

  • Бойова машина

  • Танкові війська

  • Салвадор (Бразилія)

  • Дискографія Girls' Generation

  • Південна Корея

  • Дональд Трамп

  • Формула-1 — Гран-прі Абу-Дабі 2024

  • 1982

  • 1937

  • Чорновіл В'ячеслав Максимович

NiNa.Az - Студія

  • Вікіпедія

Підписка на розсилку

Підписавшись на нашу розсилку, ви завжди будете отримувати від нас найсвіжіші новини.
Будемо на зв`язку
Зв`яжіться з нами
DMCA Sitemap Feeds
© 2019 nina.az - Всі права захищені.
Авторське право: Dadaş Mammedov
Топ