Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ахмед Джемаль паша осман احمد جمال тур Ahmet Cemal Paşa 6 травня 1872 Мітилена острів Лесбос Османська імперія 21 липня

Ахмед Джемаль-паша

Ахмед Джемаль-паша

Ахмед Джемаль-паша (осман. احمد جمال‎, тур. Ahmet Cemal Paşa; 6 травня 1872, Мітилена, острів Лесбос, Османська імперія — 21 липня 1922, Тифліс, Грузія) — османський військовий і політичний діяч, повноважний військовий і цивільний адміністратор Сирії (1915—1917); відомий діяч руху младотурків. Військовий злочинець, який брав участь в масових вбивствах вірмен і арабів.

Джемаль-паша
осман. احمد جمال پاشا‎
image
Народився6 травня 1872(1872-05-06)[1][2][…]
Мітилена, d[4]
Помер21 липня 1922(1922-07-21)[1][2][3] (50 років)
Тифліс, Закавказька РФСР[4]
ПохованняЕрзурум
Країнаimage Османська імперія
Діяльністьполітик, офіцер, солдат
Галузьполітика[5] і війська[5]
Alma materd і d
Знання мовосманська[1]
УчасникПерша світова війна, Перша Балканська війна і Друга Балканська війна
Роки активностіз 1893
Посадаd
Військове званняКорпусний генерал
Партіяd
Конфесіяіслам
Нагороди
image

Біографія

Ахмед Джемаль народився 6 травня 1872 року в Мітилені на острові Лесбос (нині Греція) в сім'ї військового фармацевта Мехмет Несіп-бея. Закінчив вище військове училище Кулелі в 1890, потім Стамбульську військову академію в 1893 році. Спочатку служив в 1-му департаменті військового міністерства, потім в департаменті спорудження військових укріплень Кірккілісе при 2-ї армії. У 1896 році зарахований до 2-му армійському корпусу. Через два роки він став начальником штабу Дивізії новобранців в Салоніках.

Тим часом, він став членом «Комітету єдності і прогресу» — таємної політичної організації, яка прагнула повалити султана Абдул-Гаміда. У 1905 році Джемаль був підвищений до майора і призначений інспектором Румелійської залізниці. У 1906 році він вступив в Османське товариство свободи, став впливовим діячем «Комітету єдності і прогресу». У 1907 році призначений членом Військової ради 3-го армійського корпусу. Тут він познайомився і співпрацював з Алі Фетхи Ок'яром і Мустафою Кемалем. У 1908—1918 роках Джемаль був одним з найбільш впливових адміністраторів Османської імперії.

Балканські війни і переворот 1913 року

У 1911 році Джемаль був призначений губернатором Багдада. Він, однак, майже відразу пішов у відставку, щоб взяти участь в Балканській війні. У жовтні 1912 йому присвоєно звання полковника. Наприкінці 1-й балканської війни він відігравав важливу роль в пропагандистській кампанії проти переговорів з європейськими країнами, яку розгорнули «младотурки». Він намагався вирішити проблеми, що виникли в Стамбулі після перевороту 1913 роки. Джемаль зіграв значну роль у Другій балканській війні, а після перевороту, вчиненого 23 січня 1913 року, він став начальником гарнізону Стамбула і був призначений міністром громадських робіт. У 1914 році він став міністром морського флоту.

Перша світова війна

Коли Європа розділилася на два блоки, Джемаль, на відміну від інших младотурецької лідерів, був прихильником союзу з Францією. Він відправився до Франції для переговорів про союз, які зазнали невдачі, і був змушений приєднатися до пронімецьких лідерів младотурків Енвер-паші і Талаат-паші. Утрьох вони взяли під контроль уряд Османської імперії в 1913 році, встановивши «режим трьох пашів», який тривав аж до поразки країни у Першій світовій війні. Джемаль був одним з архітекторів зовнішньої і внутрішньої політики Османської імперії.

Після вступу Османської імперії у війну на боці Німеччини і Австро-Угорщини Енвер-паша призначив Джемаль-пашу командувачем армією, яка воювала проти англійців в Єгипті, проте в якості воєначальника Джемаль зазнав невдачі, як раніше і сам Енвер.

Сирійська кампанія

Докладніше: Синайсько-Палестинська кампанія

У травні 1915 року Джемаль-паша був призначений повноважним військовим і цивільним адміністратором Сирії. Прийнятий спеціально з цього приводу закон давав йому широкі повноваження. Всі декрети уряду в Стамбулі, що стосуються Сирії, повинні були бути схвалені ним особисто. Однак розгорнуті ним наступи в напрямку Суецького каналу провалилися. Ці невдачі, одночасні стихійні лиха і економічні негаразди налаштували місцеве населення проти османської адміністрації і викликали Арабську революцію під проводом шерифа Хусейна і його синів.

Наприкінці 1915 року Джемаль-паша почав секретні переговори з Антантою про вихід Туреччини з війни, однак переговори провалилися, оскільки сторони не дійшли згоди про майбутні кордони Османської імперії. Американський історик Шон Мак-Мікін висловлює сумніви в реальності переговорів з Антантою, вказуючи на той факт, що Джемаль завжди підтримував тісні стосунки з Німеччиною і ненавидів британську імперію.

За наказом Джемаля були зайняті французькі консульства в Бейруті і Дамаску, де були виявлені секретні документи про зв'язки французів з арабськими повстанцями. Саме в діях повстанців Джемаль бачив основну причину своїх невдач.

Джемаль отримав серед арабів прізвисько «Ас-Саффі» («Кривавий м'ясник»), оскільки за його наказом 6 травня 1916 року в Дамаску і Бейруті відповідно було повішено чимало ліванських і сирійських шиїтів і маронітів за звинуваченням у зраді.

У книзі «Історія Османської адміністрації в Східній Йорданії 1864—1918 рр.» Ахмед Седко Алі Шукайрат пише, що Джамаль-паша брав участь в масових вбивствах арабів в Леванті через їх вимоги про децентралізацію управління, а також посприяв переселенню сотні вірменських сімей в Анатолію . Джамаль-паша засудив багатьох арабських лідерів до смертної кари. У серпні 1915 року в Бейруті було страчено 11 чоловік, а в той же час в Сирії — представники місцевої інтелігенції були також конче забиті. Остання страта відбулася в травні 1916 года.

Наприкінці 1917 року Джемаль керував Сирією з Дамаска як майже незалежний правитель. Після того, як англійці завдали ряд поразок османській 4-ї армії, він залишив свою посаду і повернувся в Стамбул.

III парламент

На останньому з'їзді партії «Комітет єдності і прогресу», проведеному в 1917 році, Джемаль був обраний до правління партії.

Після поразки Османської імперії в жовтні 1918 року і відставки кабінету Талаат-паші 2 листопада 1918 року Джемаль втік, разом з кількома іншими лідерами «Комітету», в Німеччину, потім до Швейцарії.

Засудження і смерть

5 липня 1919 військовий трибунал в Константинополі заочно засудив Джемаля (поряд з іншими членами «тріумвірату» — Талаатом і Енвером) до смертної кари через повішення за залучення Туреччини у війну і організацію масових вбивств вірмен, а також (спеціально) за вбивства арабів. Джемаль попрямував до Афганістану, де в якості військового радника брав участь в модернізації афганської армії. Пізніше переїхав в Тифліс, де в 1922 році був убитий членами партії «Дашнакцутюн» Петросом Тер-Погосяном і Арташесом Геворгяном в рамках операції «Немезіс» зі знищення винуватців геноциду вірмен в 1915 році. Тіло було перевезено в Ерзурум і там поховано.

Спадок

Онук Ахмеда Джемаль-паші, , написав книгу «1915: Геноцид вірмен», в якій він описав еволюцію своєї позиції, яка починалася з заперечення геноциду, але закінчилася його публічним визнанням.

5 квітня 2010 року, на розі вулиць Чайковського та Інгорогви, на фасаді будинку, що належав колишньому державному раднику Антону Соломоновичу Корханяну, було встановлено пам'ятну дошку Джемаль паші, вбитому в Тифлісі вірменськими «народними месниками» Петросом Тер-Погосяном, Арташесом Геворгяном і Степаном Цагікяном. 17 квітня вірменська громада домоглася зняття дошки.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #119311798 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  6. 1news. . www.1news.az. Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 5 червня 2019.

Література

  • Залесский К. А. Кто был кто в Первой мировой войне. — М.: АСТ; Астрель, 2003. — 896 с. — 5000 экз. — ISBN 5-17-019670-9 (ACT); ISBN 5-271-06895-1 (Астрель).
  • Тихонов Ю. Н. Джемаль-паша в Афганистане и Советской России в 1921—1922 гг. Новые архивные документы // Восточный архив. 2010, № 22
  • Fromkin, David, A Peace to End All Peace, Avon Books, 1989, p 214.
  • Cleveland, William: A History of the Modern Middle East. Boulder: Westview Press, 2004. «World War I and the End of the Ottoman Order», 146—167.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ahmed Dzhemal pasha osman احمد جمال tur Ahmet Cemal Pasa 6 travnya 1872 Mitilena ostriv Lesbos Osmanska imperiya 21 lipnya 1922 Tiflis Gruziya osmanskij vijskovij i politichnij diyach povnovazhnij vijskovij i civilnij administrator Siriyi 1915 1917 vidomij diyach ruhu mladoturkiv Vijskovij zlochinec yakij brav uchast v masovih vbivstvah virmen i arabiv Dzhemal pashaosman احمد جمال پاشا Narodivsya6 travnya 1872 1872 05 06 1 2 Mitilena d 4 Pomer21 lipnya 1922 1922 07 21 1 2 3 50 rokiv Tiflis Zakavkazka RFSR 4 PohovannyaErzurumKrayina Osmanska imperiyaDiyalnistpolitik oficer soldatGaluzpolitika 5 i vijska 5 Alma materd i dZnannya movosmanska 1 UchasnikPersha svitova vijna Persha Balkanska vijna i Druga Balkanska vijnaRoki aktivnostiz 1893PosadadVijskove zvannyaKorpusnij generalPartiyadKonfesiyaislamNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaAhmed Dzhemal narodivsya 6 travnya 1872 roku v Mitileni na ostrovi Lesbos nini Greciya v sim yi vijskovogo farmacevta Mehmet Nesip beya Zakinchiv vishe vijskove uchilishe Kuleli v 1890 potim Stambulsku vijskovu akademiyu v 1893 roci Spochatku sluzhiv v 1 mu departamenti vijskovogo ministerstva potim v departamenti sporudzhennya vijskovih ukriplen Kirkkilise pri 2 yi armiyi U 1896 roci zarahovanij do 2 mu armijskomu korpusu Cherez dva roki vin stav nachalnikom shtabu Diviziyi novobranciv v Salonikah Tim chasom vin stav chlenom Komitetu yednosti i progresu tayemnoyi politichnoyi organizaciyi yaka pragnula povaliti sultana Abdul Gamida U 1905 roci Dzhemal buv pidvishenij do majora i priznachenij inspektorom Rumelijskoyi zaliznici U 1906 roci vin vstupiv v Osmanske tovaristvo svobodi stav vplivovim diyachem Komitetu yednosti i progresu U 1907 roci priznachenij chlenom Vijskovoyi radi 3 go armijskogo korpusu Tut vin poznajomivsya i spivpracyuvav z Ali Fethi Ok yarom i Mustafoyu Kemalem U 1908 1918 rokah Dzhemal buv odnim z najbilsh vplivovih administratoriv Osmanskoyi imperiyi Balkanski vijni i perevorot 1913 roku U 1911 roci Dzhemal buv priznachenij gubernatorom Bagdada Vin odnak majzhe vidrazu pishov u vidstavku shob vzyati uchast v Balkanskij vijni U zhovtni 1912 jomu prisvoyeno zvannya polkovnika Naprikinci 1 j balkanskoyi vijni vin vidigravav vazhlivu rol v propagandistskij kampaniyi proti peregovoriv z yevropejskimi krayinami yaku rozgornuli mladoturki Vin namagavsya virishiti problemi sho vinikli v Stambuli pislya perevorotu 1913 roki Dzhemal zigrav znachnu rol u Drugij balkanskij vijni a pislya perevorotu vchinenogo 23 sichnya 1913 roku vin stav nachalnikom garnizonu Stambula i buv priznachenij ministrom gromadskih robit U 1914 roci vin stav ministrom morskogo flotu Persha svitova vijna Koli Yevropa rozdililasya na dva bloki Dzhemal na vidminu vid inshih mladotureckoyi lideriv buv prihilnikom soyuzu z Franciyeyu Vin vidpravivsya do Franciyi dlya peregovoriv pro soyuz yaki zaznali nevdachi i buv zmushenij priyednatisya do pronimeckih lideriv mladoturkiv Enver pashi i Talaat pashi Utroh voni vzyali pid kontrol uryad Osmanskoyi imperiyi v 1913 roci vstanovivshi rezhim troh pashiv yakij trivav azh do porazki krayini u Pershij svitovij vijni Dzhemal buv odnim z arhitektoriv zovnishnoyi i vnutrishnoyi politiki Osmanskoyi imperiyi Pislya vstupu Osmanskoyi imperiyi u vijnu na boci Nimechchini i Avstro Ugorshini Enver pasha priznachiv Dzhemal pashu komanduvachem armiyeyu yaka voyuvala proti anglijciv v Yegipti prote v yakosti voyenachalnika Dzhemal zaznav nevdachi yak ranishe i sam Enver Sirijska kampaniya Dokladnishe Sinajsko Palestinska kampaniya U travni 1915 roku Dzhemal pasha buv priznachenij povnovazhnim vijskovim i civilnim administratorom Siriyi Prijnyatij specialno z cogo privodu zakon davav jomu shiroki povnovazhennya Vsi dekreti uryadu v Stambuli sho stosuyutsya Siriyi povinni buli buti shvaleni nim osobisto Odnak rozgornuti nim nastupi v napryamku Sueckogo kanalu provalilisya Ci nevdachi odnochasni stihijni liha i ekonomichni negarazdi nalashtuvali misceve naselennya proti osmanskoyi administraciyi i viklikali Arabsku revolyuciyu pid provodom sherifa Husejna i jogo siniv Naprikinci 1915 roku Dzhemal pasha pochav sekretni peregovori z Antantoyu pro vihid Turechchini z vijni odnak peregovori provalilisya oskilki storoni ne dijshli zgodi pro majbutni kordoni Osmanskoyi imperiyi Amerikanskij istorik Shon Mak Mikin vislovlyuye sumnivi v realnosti peregovoriv z Antantoyu vkazuyuchi na toj fakt sho Dzhemal zavzhdi pidtrimuvav tisni stosunki z Nimechchinoyu i nenavidiv britansku imperiyu Za nakazom Dzhemalya buli zajnyati francuzki konsulstva v Bejruti i Damasku de buli viyavleni sekretni dokumenti pro zv yazki francuziv z arabskimi povstancyami Same v diyah povstanciv Dzhemal bachiv osnovnu prichinu svoyih nevdach Dzhemal otrimav sered arabiv prizvisko As Saffi Krivavij m yasnik oskilki za jogo nakazom 6 travnya 1916 roku v Damasku i Bejruti vidpovidno bulo povisheno chimalo livanskih i sirijskih shiyitiv i maronitiv za zvinuvachennyam u zradi U knizi Istoriya Osmanskoyi administraciyi v Shidnij Jordaniyi 1864 1918 rr Ahmed Sedko Ali Shukajrat pishe sho Dzhamal pasha brav uchast v masovih vbivstvah arabiv v Levanti cherez yih vimogi pro decentralizaciyu upravlinnya a takozh pospriyav pereselennyu sotni virmenskih simej v Anatoliyu Dzhamal pasha zasudiv bagatoh arabskih lideriv do smertnoyi kari U serpni 1915 roku v Bejruti bulo stracheno 11 cholovik a v toj zhe chas v Siriyi predstavniki miscevoyi inteligenciyi buli takozh konche zabiti Ostannya strata vidbulasya v travni 1916 goda Naprikinci 1917 roku Dzhemal keruvav Siriyeyu z Damaska yak majzhe nezalezhnij pravitel Pislya togo yak anglijci zavdali ryad porazok osmanskij 4 yi armiyi vin zalishiv svoyu posadu i povernuvsya v Stambul III parlament Na ostannomu z yizdi partiyi Komitet yednosti i progresu provedenomu v 1917 roci Dzhemal buv obranij do pravlinnya partiyi Pislya porazki Osmanskoyi imperiyi v zhovtni 1918 roku i vidstavki kabinetu Talaat pashi 2 listopada 1918 roku Dzhemal vtik razom z kilkoma inshimi liderami Komitetu v Nimechchinu potim do Shvejcariyi Zasudzhennya i smert 5 lipnya 1919 vijskovij tribunal v Konstantinopoli zaochno zasudiv Dzhemalya poryad z inshimi chlenami triumviratu Talaatom i Enverom do smertnoyi kari cherez povishennya za zaluchennya Turechchini u vijnu i organizaciyu masovih vbivstv virmen a takozh specialno za vbivstva arabiv Dzhemal popryamuvav do Afganistanu de v yakosti vijskovogo radnika brav uchast v modernizaciyi afganskoyi armiyi Piznishe pereyihav v Tiflis de v 1922 roci buv ubitij chlenami partiyi Dashnakcutyun Petrosom Ter Pogosyanom i Artashesom Gevorgyanom v ramkah operaciyi Nemezis zi znishennya vinuvatciv genocidu virmen v 1915 roci Tilo bulo perevezeno v Erzurum i tam pohovano SpadokOnuk Ahmeda Dzhemal pashi napisav knigu 1915 Genocid virmen v yakij vin opisav evolyuciyu svoyeyi poziciyi yaka pochinalasya z zaperechennya genocidu ale zakinchilasya jogo publichnim viznannyam 5 kvitnya 2010 roku na rozi vulic Chajkovskogo ta Ingorogvi na fasadi budinku sho nalezhav kolishnomu derzhavnomu radniku Antonu Solomonovichu Korhanyanu bulo vstanovleno pam yatnu doshku Dzhemal pashi vbitomu v Tiflisi virmenskimi narodnimi mesnikami Petrosom Ter Pogosyanom Artashesom Gevorgyanom i Stepanom Cagikyanom 17 kvitnya virmenska gromada domoglasya znyattya doshki PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Deutsche Nationalbibliothek Record 119311798 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Czech National Authority Database d Track Q13550863 1news www 1news az Arhiv originalu za 5 chervnya 2019 Procitovano 5 chervnya 2019 LiteraturaZalesskij K A Kto byl kto v Pervoj mirovoj vojne M AST Astrel 2003 896 s 5000 ekz ISBN 5 17 019670 9 ACT ISBN 5 271 06895 1 Astrel Tihonov Yu N Dzhemal pasha v Afganistane i Sovetskoj Rossii v 1921 1922 gg Novye arhivnye dokumenty Vostochnyj arhiv 2010 22 Fromkin David A Peace to End All Peace Avon Books 1989 p 214 Cleveland William A History of the Modern Middle East Boulder Westview Press 2004 World War I and the End of the Ottoman Order 146 167 PosilannyaDzhemal pasha Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Biografiya na sajti Hronos 7 bereznya 2018 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ