Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Асоціанізм ідея про те що психічні процеси діють шляхом асоціації одного психічного стану з наступними станами Він вважа

Асоціанізм

Асоціанізм

Асоціанізм — ідея про те, що психічні процеси діють шляхом асоціації одного психічного стану з наступними станами. Він вважає, що всі психічні процеси складаються з окремих психологічних елементів та їх комбінацій, які, як вважають, складаються з відчуттів або простих почуттів. У філософії ця ідея розглядається як результат емпіризму та сенсаційності. Ця концепція охоплює психологічну теорію, а також комплексну філософську основу та наукову методологію.

Історія

Рання історія

Ця ідея вперше зафіксована у Платона та Аристотеля, особливо щодо послідовності спогадів. Зокрема, ця модель сягає арістотелівського уявлення про те, що людська пам'ять охоплює всі психічні явища. Ця модель детально обговорювалась у праці цього філософа «Пам'ять і спогади». Ця точка зору була широко поширена до появи британського асоціаціонізму, який почався з Томаса Гоббса.

image
Джон Локк був першим, хто використав фразу

Асоціаційна школа

Члени асоціаційної школи, включаючи Джона Лока, Девіда Г'юма, (інші мови), Джозефа Прістлі, Джеймса Мілля, Джона Стюарта Мілла, Александра Бейна та Івана Павлова, стверджували, що цей принцип застосовується до всіх або більшості психічних процесів.

Джон Лок

Фраза «асоціація ідей» була вперше використана Джоном Локом у 1689 році в розділі 33 Есе про людське розуміння під назвою «Про асоціацію ідей». Він описує способи, якими ідеї можуть бути пов'язані одна з одною. Він пише: «Деякі з наших ідей мають природну відповідність і зв'язок одна з одною». Хоча він вважав, що деякі асоціації були природними та виправданими, він вважав, що інші були нелогічними, спричиняючи помилки в судженні. Він також пояснює, що можна об'єднати деякі ідеї разом на основі їхньої освіти та культури, кажучи, що «існує ще один зв'язок ідей, цілком зумовлений випадковістю чи звичаєм». Пізніше термін асоціація став більш помітним у психології, а психологи, які приєдналися до цієї ідеї, стали відомі як асоціаністи. Погляд Локка на те, що розум і тіло є двома аспектами одного єдиного явища, можна простежити до ідей Арістотеля з цього питання.

Девід Г'юм

У своїй книзі (інші мови)» 1740 року Девід Г'юм окреслює три принципи зв'язку ідей: подібність, безперервність у часі чи місці та причина чи наслідок. Він стверджує, що розум використовує ці принципи, а не розум, щоб переходити від ідеї до ідеї. Він пише: «Отже, коли розум переходить від ідеї чи враження одного об'єкта до ідеї чи переконання іншого, це визначається не розумом, а певними принципами, які пов'язують між собою ідеї цих об'єктів і об'єднують їх в уяві». Ці зв'язки формуються у свідомості шляхом спостереження та досвіду. Г'юм не вірить, що жодна з цих асоціацій є «необхідною» в тому сенсі, що ідеї чи об'єкт справді пов'язані між собою, натомість він бачить їх як розумові інструменти, які використовуються для створення корисного розумового представлення світу.

Пізніші дослідники

Пізніше члени школи розробили дуже конкретні принципи роботи асоціацій і навіть фізіологічний механізм, не схожий на сучасну нейрофізіологію. Для повнішого пояснення інтелектуальної історії асоціаціонізму та «Асоціаціоністської школи» див. (інші мови).

Застосування

Асоціанізм часто стосується розумових процесів середнього та вищого рівнів, таких як навчання. Наприклад, теза, антитеза та синтез пов'язуються у свідомості через повторення так, що вони нерозривно асоціюються одне з одним. Серед найперших експериментів, які перевіряли застосування асоціаціонізму, можна віднести роботу Германа Еббінгауза. Його вважали першим експериментатором, який систематично застосовував принципи асоціації, і використовував себе як суб'єкта для вивчення та кількісного визначення зв'язку між репетицією та запам'ятовуванням матеріалу.

Деякі з ідей асоціаційної школи також передбачали принципи кондиціонування та його використання в поведінковій психології. І класичне зумовлення, і оперантне зумовлення використовують позитивні та негативні асоціації як засоби зумовлення.

Див. також

Примітки

  1. Perler, Dominik (2015). The Faculties: A History. Oxford: Oxford University Press. с. 256. ISBN .
  2. Bailey, Richard (6 лютого 2018). Education in the Open Society - Karl Popper and Schooling (англ.). Routledge. ISBN .
  3. Banerjee, J.C. (1994). Encyclopaedic Dictionary of Psychological Terms. New Delhi: M.D. Publications Pvt. Ltd. с. 19. ISBN .
  4. Anderson, John R.; Bower, G. H. (2014). Human Associative Memory. New York: Psychology Press. с. 16. ISBN .
  5. Boring, E. G. (1950) «A History of Experimental Psychology» New York, Appleton-Century-Crofts
  6. Warren, Howard C. (1921). A History Of The Association Psychology. Charles Scribner's Sons.
  7. Locke, John (2000). Essay Concerning Human Understanding, An. Infomotions, Inc. OCLC 927360872.
  8. Sternberg, Robert (1999). The Nature of Cognition. Cambridge, MA: MIT Press. с. 69. ISBN .
  9. Hume, David (1 січня 1739), Nidditch, P. H; Selby-Bigge, Sir Lewis Amherst (ред.), A Treatise of Human Nature, David Hume: A Treatise of Human Nature (Second Edition), Oxford University Press, doi:10.1093/oseo/instance.00046221, ISBN 
  10. Pavlov, I.P. (1927, 1960) «Conditioned Reflexes» New York, Oxford (1927) Dover (1960)

Подальше читання

  • Associationism in the Philosophy of Mind. .
  • .
  • Howard C. Warren (1921). A History Of The Association Psychology. Charles Scribner's Sons. Процитовано 10 лютого 2010.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Asocianizm ideya pro te sho psihichni procesi diyut shlyahom asociaciyi odnogo psihichnogo stanu z nastupnimi stanami Vin vvazhaye sho vsi psihichni procesi skladayutsya z okremih psihologichnih elementiv ta yih kombinacij yaki yak vvazhayut skladayutsya z vidchuttiv abo prostih pochuttiv U filosofiyi cya ideya rozglyadayetsya yak rezultat empirizmu ta sensacijnosti Cya koncepciya ohoplyuye psihologichnu teoriyu a takozh kompleksnu filosofsku osnovu ta naukovu metodologiyu IstoriyaRannya istoriya Cya ideya vpershe zafiksovana u Platona ta Aristotelya osoblivo shodo poslidovnosti spogadiv Zokrema cya model syagaye aristotelivskogo uyavlennya pro te sho lyudska pam yat ohoplyuye vsi psihichni yavisha Cya model detalno obgovoryuvalas u praci cogo filosofa Pam yat i spogadi Cya tochka zoru bula shiroko poshirena do poyavi britanskogo asociacionizmu yakij pochavsya z Tomasa Gobbsa Dzhon Lokk buv pershim hto vikoristav frazu Asociacijna shkola Chleni asociacijnoyi shkoli vklyuchayuchi Dzhona Loka Devida G yuma inshi movi Dzhozefa Pristli Dzhejmsa Millya Dzhona Styuarta Milla Aleksandra Bejna ta Ivana Pavlova stverdzhuvali sho cej princip zastosovuyetsya do vsih abo bilshosti psihichnih procesiv Dzhon Lok Fraza asociaciya idej bula vpershe vikoristana Dzhonom Lokom u 1689 roci v rozdili 33 Ese pro lyudske rozuminnya pid nazvoyu Pro asociaciyu idej Vin opisuye sposobi yakimi ideyi mozhut buti pov yazani odna z odnoyu Vin pishe Deyaki z nashih idej mayut prirodnu vidpovidnist i zv yazok odna z odnoyu Hocha vin vvazhav sho deyaki asociaciyi buli prirodnimi ta vipravdanimi vin vvazhav sho inshi buli nelogichnimi sprichinyayuchi pomilki v sudzhenni Vin takozh poyasnyuye sho mozhna ob yednati deyaki ideyi razom na osnovi yihnoyi osviti ta kulturi kazhuchi sho isnuye she odin zv yazok idej cilkom zumovlenij vipadkovistyu chi zvichayem Piznishe termin asociaciya stav bilsh pomitnim u psihologiyi a psihologi yaki priyednalisya do ciyeyi ideyi stali vidomi yak asocianisti Poglyad Lokka na te sho rozum i tilo ye dvoma aspektami odnogo yedinogo yavisha mozhna prostezhiti do idej Aristotelya z cogo pitannya Devid G yum U svoyij knizi inshi movi 1740 roku Devid G yum okreslyuye tri principi zv yazku idej podibnist bezperervnist u chasi chi misci ta prichina chi naslidok Vin stverdzhuye sho rozum vikoristovuye ci principi a ne rozum shob perehoditi vid ideyi do ideyi Vin pishe Otzhe koli rozum perehodit vid ideyi chi vrazhennya odnogo ob yekta do ideyi chi perekonannya inshogo ce viznachayetsya ne rozumom a pevnimi principami yaki pov yazuyut mizh soboyu ideyi cih ob yektiv i ob yednuyut yih v uyavi Ci zv yazki formuyutsya u svidomosti shlyahom sposterezhennya ta dosvidu G yum ne virit sho zhodna z cih asociacij ye neobhidnoyu v tomu sensi sho ideyi chi ob yekt spravdi pov yazani mizh soboyu natomist vin bachit yih yak rozumovi instrumenti yaki vikoristovuyutsya dlya stvorennya korisnogo rozumovogo predstavlennya svitu Piznishi doslidniki Piznishe chleni shkoli rozrobili duzhe konkretni principi roboti asociacij i navit fiziologichnij mehanizm ne shozhij na suchasnu nejrofiziologiyu Dlya povnishogo poyasnennya intelektualnoyi istoriyi asociacionizmu ta Asociacionistskoyi shkoli div inshi movi ZastosuvannyaAsocianizm chasto stosuyetsya rozumovih procesiv serednogo ta vishogo rivniv takih yak navchannya Napriklad teza antiteza ta sintez pov yazuyutsya u svidomosti cherez povtorennya tak sho voni nerozrivno asociyuyutsya odne z odnim Sered najpershih eksperimentiv yaki pereviryali zastosuvannya asociacionizmu mozhna vidnesti robotu Germana Ebbingauza Jogo vvazhali pershim eksperimentatorom yakij sistematichno zastosovuvav principi asociaciyi i vikoristovuvav sebe yak sub yekta dlya vivchennya ta kilkisnogo viznachennya zv yazku mizh repeticiyeyu ta zapam yatovuvannyam materialu Deyaki z idej asociacijnoyi shkoli takozh peredbachali principi kondicionuvannya ta jogo vikoristannya v povedinkovij psihologiyi I klasichne zumovlennya i operantne zumovlennya vikoristovuyut pozitivni ta negativni asociaciyi yak zasobi zumovlennya Div takozhAlgebrayichna logika Konekcionizm Rodinna shozhist Teoriya prototipivPrimitkiPerler Dominik 2015 The Faculties A History Oxford Oxford University Press s 256 ISBN 9780199935253 Bailey Richard 6 lyutogo 2018 Education in the Open Society Karl Popper and Schooling angl Routledge ISBN 9781351726481 Banerjee J C 1994 Encyclopaedic Dictionary of Psychological Terms New Delhi M D Publications Pvt Ltd s 19 ISBN 818588028X Anderson John R Bower G H 2014 Human Associative Memory New York Psychology Press s 16 ISBN 9781317769880 Boring E G 1950 A History of Experimental Psychology New York Appleton Century Crofts Warren Howard C 1921 A History Of The Association Psychology Charles Scribner s Sons Locke John 2000 Essay Concerning Human Understanding An Infomotions Inc OCLC 927360872 Sternberg Robert 1999 The Nature of Cognition Cambridge MA MIT Press s 69 ISBN 9780262692120 Hume David 1 sichnya 1739 Nidditch P H Selby Bigge Sir Lewis Amherst red A Treatise of Human Nature David Hume A Treatise of Human Nature Second Edition Oxford University Press doi 10 1093 oseo instance 00046221 ISBN 978 0 19 824587 2 Pavlov I P 1927 1960 Conditioned Reflexes New York Oxford 1927 Dover 1960 Podalshe chitannyaAssociationism in the Philosophy of Mind Howard C Warren 1921 A History Of The Association Psychology Charles Scribner s Sons Procitovano 10 lyutogo 2010

Дата публікації:
Топ