Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ракка (араб. الرقة — ar-Raqqa) — місто на півночі Сирії, адміністративний центр однойменної мухафази. Розташований на північному березі річки Євфрат, за 160 км на північ від Халебу. З середини 1970-х років економіка міста базується на виробленні електроенергії на Євфратській греблі, сільському господарстві та видобутку нафти на прилеглих родовищах. Є невеликий історичний музей, палац Аббасидів, Велика мечеть, побудована в VIII столітті.
Місто  Координати 35°57′00″ пн. ш. 39°00′36″ сх. д. / 35.9500000000277779577118054° пн. ш. 39.01000000002777313° сх. д.Координати: 35°57′00″ пн. ш. 39°00′36″ сх. д. / 35.9500000000277779577118054° пн. ш. 39.01000000002777313° сх. д.
 Ракка у Вікісховищі |
Історія
Елліністичні та візантійські періоди
Місто Ракка було засноване в 242 до н. е. або 244 до н. е. царем селевкидів Селевком II Каллініком як Каллінікум або Каллінікос. У візантійський період місто було перейменовано в Леонтуполіс, однак частіше місто продовжували називати Каллінікос. У той час місто було економічним та військовим центром. В 542 місто було зруйноване при нападі Сасанідів з Персії на чолі з Хосровом I Анушірваном, але пізніше було відбудоване візантійським імператором Юстиніаном I.
Ранній ісламський період
В 639 місто було захоплене арабськими мусульманськими племенами. З того часу воно отримало назву Ракка. В 640 будується перша мечеть. Через стратегічного положення, значення міста Ракки ще більше зростає під час воєн при Омеядах та на початку правління Аббасидів. В 771— 772 аббасидський халіф Аль-Мансур будує військовий гарнізон за 200 м від Ракки. В 796 халіф Гарун ар-Рашид приймає рішення зробити Ракку своєю резиденцією в імперії. Протягом тринадцяти років Ракка була формальною столицею Імперії Аббасидів, що тягнеться від Північної Африки до Центральної Азії, в той час як основний адміністративний апарат залишався в Багдаді. Після переїзду двору назад у Багдад в 809 Ракка залишилася столицею західної частини імперії, включаючи Єгипет.
Період занепаду
Наприкінці IX століття Ракка прийшла в занепад через тривалі військові дії між Аббасидами та Тулунідами, а пізніше з радикальними шиїтами карматами. З кінця X століття до XII століття місто перебувало під контролем бедуїнських династій.
Період відродження
Ракка пережила новий підйом в XII та першій половині XIII століття, ставши сільськогосподарським та ремісничим центром при зангідах та Аюбідів. В цей період були побудовані Багдадські ворота. Убитий правитель Імад ад-Дін Зенгі був спочатку похований в Ракка. Ракка була зруйнована під час навали монголів в 1260-ті. Є свідчення про смерть останніх жителів міста в 1288.
Османський період та сучасність
В XVI столітті Ракка знову згадується в історії, цього разу як митний пост Османської імперії на Євфраті, був навіть створений вілаят Ракка, столиця якого, проте, знаходилася не в місті, а за 200 км на північ.
Місто Ракка було знову заселено в 1864, спочатку як військова застава, потім як селище для арабських бедуїнів та чеченців, які рятувалися від війн на Кавказі в середині XIX століття. При французькому мандаті було споруджено будинок адміністрації, зараз там знаходиться міський музей. В 1950-ті роки, в розпал Корейської війни, світовий бум на бавовну стимулював безпрецедентне зростання міста та культивацію земель в середній течії Євфрату.
ІДІЛ
У березні 2013 року місто було захоплене повстанцями в ході громадянської війни в Сирії. До жовтня 2017 року місто було під контролем бійців Ісламської держави Іраку і Леванту (ІДІЛ). У місті було встановлено шаріатське правління, яке виконувало функції столичного міста для ІД. Операція щодо звільнення Ракки розпочалася 6 червня 2017 року. 14 жовтня 2017 було повідомлено про повне звільнення міста від ІДІЛ..
Див. також
Примітки
- Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с.
- Сірійська Арабська Республіка // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Місто Ракка звільнили від бойовиків ІД. РБК Україна. 14 жовтня 2017 р. Процитовано 14 жовтня 2017 р..
Література
- Meinecke, Michael (1991). Raqqa on the Euphrates. Recent Excavations at the Residence of Harun er-Rashid. У Kerner, Susanne (ред.). The Near East in Antiquity. German Contributions to the Archaeology of Jordan, Palestine, Syria, Lebanon and Egypt II. Amman. с. 17—32.
- Meinecke, Michael (1412/1991). Early Abbasid Stucco Decoration in Bilad al-Sham. У Muhammad Adnan al-Bakhit – Robert Schick (ред.). Bilad al-Sham During the 'Abbasid Period (132 A.H./750A.D.–451 A.H./1059A.D.). Proceedings of the Fifth International Conference for the History of the Bilad al-Sham 7–11 Sha'ban 1410 A.H./4–8 March 1990, English and French Section. Amman. с. 226—237.
- Meinecke, Michael (1996). Forced Labor in Early Islamic Architecture: The Case of ar-Raqqa/ar-Rafiqa on the Euphrates. Patterns and Stylistic Changes in Islamic Architecture. Local Traditions Versus Migrating Artists. New York, London. с. 5–30. ISBN .
- Meinecke, Michael (1996). Ar-Raqqa am Euphrat: Imperiale und religiöse Strukturen der islamischen Stadt. Mitteilungen der Deutschen Orient-Gesellschaft (128): 157—172.
- Heidemann, Stefan (2002). Die Renaissance der Städte in Nordsyrien und Nordmesopotamien. Städtische Entwicklung und wirtschaftliche Bedingungen in ar-Raqqa und Harran von der Zeit der beduinischen Vorherrschaft bis zu den Seldschuken. Islamic History and Civilization. Studies and Texts. Leiden: Brill (40).
- Ababsa, Myriam (2002). Les mausolées invisibles: Raqqa, ville de pèlerinage ou pôle étatique en Jazîra syrienne?. Annales de Géographie. 622: 647—664.
- Stefan Heidemann - Andrea Becker (edd.) (2003). Raqqa II – Die islamische Stadt. Mainz: Philipp von Zabern.
- Daiber, Verena; Becker, Andrea, ред. (2004). Raqqa III - Baudenkmäler und Paläste I, Mainz. Philipp von Zabern.
- Heidemann, Stefan (2005). The Citadel of al-Raqqa and Fortifications in the Middle Euphrates Area. У Hugh Kennedy (ред.). Muslim Military Architecture in Greater Syria. From the Coming of Islam to the Ottoman Period. History of Warfare. Т. 35. Leiden. с. 122—150.
- Heidemann, Stefan (2006). The History of the Industrial and Commercial Area of 'Abbasid al-Raqqa Called al-Raqqa al-Muhtariqa (PDF). Bulletin of the School of Oriental and African Studies. 69 (1): 32—52. Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2015. Процитовано 13 липня 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rakka arab الرقة ar Raqqa misto na pivnochi Siriyi administrativnij centr odnojmennoyi muhafazi Roztashovanij na pivnichnomu berezi richki Yevfrat za 160 km na pivnich vid Halebu Z seredini 1970 h rokiv ekonomika mista bazuyetsya na viroblenni elektroenergiyi na Yevfratskij grebli silskomu gospodarstvi ta vidobutku nafti na prileglih rodovishah Ye nevelikij istorichnij muzej palac Abbasidiv Velika mechet pobudovana v VIII stolitti Misto Rakka arab الرقة Koordinati 35 57 00 pn sh 39 00 36 sh d 35 9500000000277779577118054 pn sh 39 01000000002777313 sh d 35 9500000000277779577118054 39 01000000002777313 Koordinati 35 57 00 pn sh 39 00 36 sh d 35 9500000000277779577118054 pn sh 39 01000000002777313 sh d 35 9500000000277779577118054 39 01000000002777313 Krayina SiriyaSiriyaMuhafaza RakkaMintaka RakkaGubernator Ahmed Shahada HalilData zasnuvannya 242 244 do n e Plosha 1962 km Visota centru 245 mOficijna mova arabskaNaselennya 220 268 2012 Gustota naselennya 110 osib km Aglomeraciya 338 773Chasovij poyas UTC 2 vlitku UTC 3Telefonnij kod 22Poshtovij indeks C5710GeoNames 172955Oficijnij sajt esyria sy eraqqa arab RakkaRakka Siriya Rakka u VikishovishiIstoriyaEllinistichni ta vizantijski periodi Misto Rakka bulo zasnovane v 9757 242 do n e abo 9755 244 do n e carem selevkidiv Selevkom II Kallinikom yak Kallinikum abo Kallinikos U vizantijskij period misto bulo perejmenovano v Leontupolis odnak chastishe misto prodovzhuvali nazivati Kallinikos U toj chas misto bulo ekonomichnim ta vijskovim centrom V 00542 542 misto bulo zrujnovane pri napadi Sasanidiv z Persiyi na choli z Hosrovom I Anushirvanom ale piznishe bulo vidbudovane vizantijskim imperatorom Yustinianom I Rannij islamskij period Zalishki Bagdadskih vorit Zahid nad dahami odnogo z suchasnih kvartaliv Bereg richki Yevfrat V 00639 639 misto bulo zahoplene arabskimi musulmanskimi plemenami Z togo chasu vono otrimalo nazvu Rakka V 00640 640 buduyetsya persha mechet Cherez strategichnogo polozhennya znachennya mista Rakki she bilshe zrostaye pid chas voyen pri Omeyadah ta na pochatku pravlinnya Abbasidiv V 00771 771 00772 772 abbasidskij halif Al Mansur buduye vijskovij garnizon za 200 m vid Rakki V 00796 796 halif Garun ar Rashid prijmaye rishennya zrobiti Rakku svoyeyu rezidenciyeyu v imperiyi Protyagom trinadcyati rokiv Rakka bula formalnoyu stoliceyu Imperiyi Abbasidiv sho tyagnetsya vid Pivnichnoyi Afriki do Centralnoyi Aziyi v toj chas yak osnovnij administrativnij aparat zalishavsya v Bagdadi Pislya pereyizdu dvoru nazad u Bagdad v 00809 809 Rakka zalishilasya stoliceyu zahidnoyi chastini imperiyi vklyuchayuchi Yegipet Period zanepadu Naprikinci IX stolittya Rakka prijshla v zanepad cherez trivali vijskovi diyi mizh Abbasidami ta Tulunidami a piznishe z radikalnimi shiyitami karmatami Z kincya X stolittya do XII stolittya misto perebuvalo pid kontrolem beduyinskih dinastij Period vidrodzhennya Rakka perezhila novij pidjom v XII ta pershij polovini XIII stolittya stavshi silskogospodarskim ta remisnichim centrom pri zangidah ta Ayubidiv V cej period buli pobudovani Bagdadski vorota Ubitij pravitel Imad ad Din Zengi buv spochatku pohovanij v Rakka Rakka bula zrujnovana pid chas navali mongoliv v 1260 ti Ye svidchennya pro smert ostannih zhiteliv mista v 01288 1288 Osmanskij period ta suchasnist V XVI stolitti Rakka znovu zgaduyetsya v istoriyi cogo razu yak mitnij post Osmanskoyi imperiyi na Yevfrati buv navit stvorenij vilayat Rakka stolicya yakogo prote znahodilasya ne v misti a za 200 km na pivnich Misto Rakka bulo znovu zaseleno v 01864 1864 spochatku yak vijskova zastava potim yak selishe dlya arabskih beduyiniv ta chechenciv yaki ryatuvalisya vid vijn na Kavkazi v seredini XIX stolittya Pri francuzkomu mandati bulo sporudzheno budinok administraciyi zaraz tam znahoditsya miskij muzej V 1950 ti roki v rozpal Korejskoyi vijni svitovij bum na bavovnu stimulyuvav bezprecedentne zrostannya mista ta kultivaciyu zemel v serednij techiyi Yevfratu IDIL U berezni 2013 roku misto bulo zahoplene povstancyami v hodi gromadyanskoyi vijni v Siriyi Do zhovtnya 2017 roku misto bulo pid kontrolem bijciv Islamskoyi derzhavi Iraku i Levantu IDIL U misti bulo vstanovleno shariatske pravlinnya yake vikonuvalo funkciyi stolichnogo mista dlya ID Operaciya shodo zvilnennya Rakki rozpochalasya 6 chervnya 2017 roku 14 zhovtnya 2017 bulo povidomleno pro povne zvilnennya mista vid IDIL Div takozhMuzej Ar RakkiPrimitkiAtlas svitu K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 966 631 546 7 Sirijska Arabska Respublika Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Misto Rakka zvilnili vid bojovikiv ID RBK Ukrayina 14 zhovtnya 2017 r Procitovano 14 zhovtnya 2017 r LiteraturaMeinecke Michael 1991 Raqqa on the Euphrates Recent Excavations at the Residence of Harun er Rashid U Kerner Susanne red The Near East in Antiquity German Contributions to the Archaeology of Jordan Palestine Syria Lebanon and Egypt II Amman s 17 32 Meinecke Michael 1412 1991 Early Abbasid Stucco Decoration in Bilad al Sham U Muhammad Adnan al Bakhit Robert Schick red Bilad al Sham During the Abbasid Period 132 A H 750A D 451 A H 1059A D Proceedings of the Fifth International Conference for the History of the Bilad al Sham 7 11 Sha ban 1410 A H 4 8 March 1990 English and French Section Amman s 226 237 Meinecke Michael 1996 Forced Labor in Early Islamic Architecture The Case of ar Raqqa ar Rafiqa on the Euphrates Patterns and Stylistic Changes in Islamic Architecture Local Traditions Versus Migrating Artists New York London s 5 30 ISBN 0 8147 5492 9 Meinecke Michael 1996 Ar Raqqa am Euphrat Imperiale und religiose Strukturen der islamischen Stadt Mitteilungen der Deutschen Orient Gesellschaft 128 157 172 Heidemann Stefan 2002 Die Renaissance der Stadte in Nordsyrien und Nordmesopotamien Stadtische Entwicklung und wirtschaftliche Bedingungen in ar Raqqa und Harran von der Zeit der beduinischen Vorherrschaft bis zu den Seldschuken Islamic History and Civilization Studies and Texts Leiden Brill 40 Ababsa Myriam 2002 Les mausolees invisibles Raqqa ville de pelerinage ou pole etatique en Jazira syrienne Annales de Geographie 622 647 664 Stefan Heidemann Andrea Becker edd 2003 Raqqa II Die islamische Stadt Mainz Philipp von Zabern Daiber Verena Becker Andrea red 2004 Raqqa III Baudenkmaler und Palaste I Mainz Philipp von Zabern Heidemann Stefan 2005 The Citadel of al Raqqa and Fortifications in the Middle Euphrates Area U Hugh Kennedy red Muslim Military Architecture in Greater Syria From the Coming of Islam to the Ottoman Period History of Warfare T 35 Leiden s 122 150 Heidemann Stefan 2006 The History of the Industrial and Commercial Area of Abbasid al Raqqa Called al Raqqa al Muhtariqa PDF Bulletin of the School of Oriental and African Studies 69 1 32 52 Arhiv originalu PDF za 27 listopada 2015 Procitovano 13 lipnya 2013