Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Федір Федорович Арістов (рос. Фёдор Фёдорович Аристов; 26 (14) жовтня 1888 — 5 листопада 1932) — російський вчений-славіст, літературознавець, історик, етнограф.
| Арістов Федір Федорович | |
|---|---|
| рос. Фёдор Фёдорович Аристов | |
 | |
| Народився | 14 (26) жовтня 1888 або 1888[1] Варнавино, Костромська губернія, Російська імперія |
| Помер | 5 листопада 1932 або 1932[1] Москва, СРСР |
| Поховання | Ваганьковське кладовище |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | історик, етнограф, викладач університету, славіст, літературознавець, перекладач, військовий кореспондент, літературознавець |
| Alma mater | Перший Московський кадетський корпус Історико-філологічний факультет Московського державного університету[d] (1912) Російський економічний університет імені Плеханова (1912) Олександрівське військове училище (жовтень 1916) |
| Галузь | історія[2], етнографія[2], слов'янознавство[2], літературознавство[2], перекладацтво[d][2] і воєнна журналістика[2] |
| Заклад | Русский архив d |
| Вчене звання | професор[d] |
Життєпис
Народився в місті Варнавино Костромської губернії в родині службовця. Закінчив економічне відділення Московського комерційного інституту та історико-філологічний факультет Московського університету (в 1912). Учасник Першої світової війни.
Викладав історію, літературу та інші предмети у Тифліському університеті в 1918—1920 роках, Феодосійському інстутиті народної освіти в 1920—1922 роках, з 1922 — професор Московського університу.
Як учений займався переважно дослідженням історії та культури західно-українських земель, вивчав творчість і культурно-освітню діяльність М. Глушкевича, Б. Дідицького, А. Добрянського, О. Духновича, А. Кралицького, І. Раковського, І. Шараневича, Ю. Яворського та інших. Автор понад 200 праць з проблем слов'янознавства, що містять чималий фактичний матеріал і позначені панславістською та москвофільською орієнтаціями. Серед них — 3-томна праця «Карпаторуські письменники» (М., 1916), в якій вміщено ґрунтовний нарис «Історія Карпатської Русі». Через початок революційних подій в імперії Романових світ побачив лише перший з трьох томів дослідження. Значна частина праць залишилася в рукописах.
Займався громадською культурно-освітньою діяльністю: у Москві створив Карпаторуський музей (1907—1917), в якому зібрав близько 100 тисяч різних експонатів з історії, культури українців Східної Галичини, Буковини Північної та Закарпатської України. Його колекція загинула у 1918 році. Був головою загально-слов'янського студентського товариства «Славія», завідував відділом у журналі «Русский архив», редагував журнал «Славянское объединение» тощо.
У 1920—30-х роках зазнав репресій; частина його робіт була конфіскована органами ДПУ. Помер у Москві.
Твори
- Александр Васильевич Духнович. «Русский архив», 1913, № 2
- Адольф Иванович Добрянский-Сачуров. Там само, 1913, № 3
- «Истинная история карпато-россов» А. В. Духновича. Значение А. В. Духновича как угро-русского историка. Там само, 1914, № 5
- Карпаторусские писатели: Исследования по неизданным источникам, т. 1. М., 1916.
Примітки
- Люди и судьбы. Биобиблиографический словарь востоковедов - жертв политического террора в советский период (1917-1991) — СПб: Петербургское Востоковедение, 2013. — 496 с. — (Социальная история отечественной науки о Востоке) —
- Czech National Authority Database
- Нині селище міського типу Нижегородської області, РФ
Література
- Аристова Т. Ф., Ваврик В. Р. Ф. Ф. Аристов. 1888—1932 гг. «Краткие сообщения Института славяноведения АН СССР», 1959, вып. 27
- Аристова Т. Ф. Аристов Федор Федорович. В кн.: Славяноведение в дореволюционной России: Биобиблиографический словарь. М., 1979
- Гайзер Ф. Актуальные проблемы славяноведения и карпатоведения в исследованиях проф. Ф. Ф. Аристова и его дочери Т. Ф. Аристовой. «Чехословацкая русистика», 1989, т. 34, вып. 4.
Посилання
- Арістов Федір Федорович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.15-16
- АРІСТОВ Федір Федорович [ 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Aristov Fedir Fedorovich Aristov ros Fyodor Fyodorovich Aristov 26 14 zhovtnya 1888 5 listopada 1932 rosijskij vchenij slavist literaturoznavec istorik etnograf Aristov Fedir Fedorovichros Fyodor Fyodorovich AristovNarodivsya14 26 zhovtnya 1888 abo 1888 1 Varnavino Kostromska guberniya Rosijska imperiyaPomer5 listopada 1932 1932 11 05 abo 1932 1 Moskva SRSRPohovannyaVagankovske kladovisheKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnististorik etnograf vikladach universitetu slavist literaturoznavec perekladach vijskovij korespondent literaturoznavecAlma materPershij Moskovskij kadetskij korpus Istoriko filologichnij fakultet Moskovskogo derzhavnogo universitetu d 1912 Rosijskij ekonomichnij universitet imeni Plehanova 1912 Oleksandrivske vijskove uchilishe zhovten 1916 Galuzistoriya 2 etnografiya 2 slov yanoznavstvo 2 literaturoznavstvo 2 perekladactvo d 2 i voyenna zhurnalistika 2 ZakladRusskij arhiv dVchene zvannyaprofesor d ZhittyepisNarodivsya v misti Varnavino Kostromskoyi guberniyi v rodini sluzhbovcya Zakinchiv ekonomichne viddilennya Moskovskogo komercijnogo institutu ta istoriko filologichnij fakultet Moskovskogo universitetu v 1912 Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni Vikladav istoriyu literaturu ta inshi predmeti u Tifliskomu universiteti v 1918 1920 rokah Feodosijskomu instutiti narodnoyi osviti v 1920 1922 rokah z 1922 profesor Moskovskogo universitu Yak uchenij zajmavsya perevazhno doslidzhennyam istoriyi ta kulturi zahidno ukrayinskih zemel vivchav tvorchist i kulturno osvitnyu diyalnist M Glushkevicha B Didickogo A Dobryanskogo O Duhnovicha A Kralickogo I Rakovskogo I Sharanevicha Yu Yavorskogo ta inshih Avtor ponad 200 prac z problem slov yanoznavstva sho mistyat chimalij faktichnij material i poznacheni panslavistskoyu ta moskvofilskoyu oriyentaciyami Sered nih 3 tomna pracya Karpatoruski pismenniki M 1916 v yakij vmisheno gruntovnij naris Istoriya Karpatskoyi Rusi Cherez pochatok revolyucijnih podij v imperiyi Romanovih svit pobachiv lishe pershij z troh tomiv doslidzhennya Znachna chastina prac zalishilasya v rukopisah Zajmavsya gromadskoyu kulturno osvitnoyu diyalnistyu u Moskvi stvoriv Karpatoruskij muzej 1907 1917 v yakomu zibrav blizko 100 tisyach riznih eksponativ z istoriyi kulturi ukrayinciv Shidnoyi Galichini Bukovini Pivnichnoyi ta Zakarpatskoyi Ukrayini Jogo kolekciya zaginula u 1918 roci Buv golovoyu zagalno slov yanskogo studentskogo tovaristva Slaviya zaviduvav viddilom u zhurnali Russkij arhiv redaguvav zhurnal Slavyanskoe obedinenie tosho U 1920 30 h rokah zaznav represij chastina jogo robit bula konfiskovana organami DPU Pomer u Moskvi TvoriAleksandr Vasilevich Duhnovich Russkij arhiv 1913 2 Adolf Ivanovich Dobryanskij Sachurov Tam samo 1913 3 Istinnaya istoriya karpato rossov A V Duhnovicha Znachenie A V Duhnovicha kak ugro russkogo istorika Tam samo 1914 5 Karpatorusskie pisateli Issledovaniya po neizdannym istochnikam t 1 M 1916 PrimitkiLyudi i sudby Biobibliograficheskij slovar vostokovedov zhertv politicheskogo terrora v sovetskij period 1917 1991 SPb Peterburgskoe Vostokovedenie 2013 496 s Socialnaya istoriya otechestvennoj nauki o Vostoke ISBN 978 5 85803 225 0 d Track Q17982241d Track Q17982434d Track Q17982386d Track Q656 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Nini selishe miskogo tipu Nizhegorodskoyi oblasti RFLiteraturaAristova T F Vavrik V R F F Aristov 1888 1932 gg Kratkie soobsheniya Instituta slavyanovedeniya AN SSSR 1959 vyp 27 Aristova T F Aristov Fedor Fedorovich V kn Slavyanovedenie v dorevolyucionnoj Rossii Biobibliograficheskij slovar M 1979 Gajzer F Aktualnye problemy slavyanovedeniya i karpatovedeniya v issledovaniyah prof F F Aristova i ego docheri T F Aristovoj Chehoslovackaya rusistika 1989 t 34 vyp 4 PosilannyaAristov Fedir Fedorovich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 5 Biografichna chastina A M Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 s 15 16 ARISTOV Fedir Fedorovich 26 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il