Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мовленнє́вий апара́т, також апара́т мо́влення, інакше о́ргани мо́влення чи мовленнє́ві о́ргани — анатомо-фізіологічна система органів людини, які беруть участь у творенні мовних звуків (фонем) — артикуляції.
Мовленнєвий апарат складається з органів дихання й органів, які безпосередньо беруть участь у творенні звуків, зокрема: гортань, голосові зв’язки, язик, м’яке й тверде піднебіння, зуби верхньої та нижньої щелеп, губи, носопролиг (верхня частина пролигу, розташована позад порожнини носа, й умовно відмежована від ротопролигу площиною, в якій лежить тверде піднебіння) та резонаторні нутро́вини (порожнини).
Система органів мовлення
Мовленнєвий апарат не є окремим органом людського тіла, але поєднанням органів дихальної та травної систем, в якому умовно виділяють три поверхи: нижній, середній і верхній.
Нижній поверх
Виконують функцію накопичування та видихання необхідного для творення звуків повітря.
Середній поверх
На цьому поверсі твориться акустичний характер (співвідношення шуму та голосу) звуків. Виділяють три основні положення пірамідальних хрящів і голосових зв’язок, відповідно до яких творяться відповідні звуки:
- видих — голосові зв’язки розслаблені, пірамідальні хрящі розсунуті, повітря вільно проходить гортанну щілину.
- шепіт — голосова щілина звужена, міжхрящова залишається доволі широкою, видихуване повітря створює слабкий шум.
- голос — пірамідальні хрящі зближені, міжхрящова щілина закрита. Міжзв’язкова щілина дуже вузька, голосові зв’язки напружені та коливаються ритмічно під тиском повітряного струменю — виникає тон.
Верхній поверх
У цих нутровинах, які є своєрідними резонаторами, творяться обертони та й шуми, що породжує конкретні звуки.
Фази артикуляції
- Екскурсія (приступ) — початковий рух органів мовлення, підготовка їх до вимови звука.
- Кульмінація (витримка) — положення органів мовлення в момент вимовляння звуків.
- Рекурсія (відступ) — повернення органів мовлення у вихідне положення.
Участь артикуляції органів мовлення
За участю в артикуляції органи мовлення поділяються на активні та пасивні.
Активні органи
Активні органи мовлення є рухомими, виконуючи головну роботу творення звуків. До них належать:
Проте не в усіх випадках активні органи мовлення беруть участь в артикуляції звуків. Зокрема язик — найактивніший орган мовлення — при вимові [б] чи [п] практично залишається нерухомим.
Пасивні органи
Пасивні органи мовлення є нерухомими, виконуючи допоміжну функцію творення звуків. До них належать:
Див. також
- Артикуляція — творення звуків.
- Мовлення
Література
- Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. — К.: Видавничий центр «Академія», 2005, стор. 106—110
- Бондар О. І., Карпенко Ю. О., Микитин-Дружинець М. Л. Сучасна українська мова. — К.: Видавничий центр «Академія», 2006, стор. 9-11
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Movlennye vij apara t takozh apara t mo vlennya inakshe o rgani mo vlennya chi movlennye vi o rgani anatomo fiziologichna sistema organiv lyudini yaki berut uchast u tvorenni movnih zvukiv fonem artikulyaciyi Movlennyevij aparat skladayetsya z organiv dihannya j organiv yaki bezposeredno berut uchast u tvorenni zvukiv zokrema gortan golosovi zv yazki yazik m yake j tverde pidnebinnya zubi verhnoyi ta nizhnoyi shelep gubi nosoprolig verhnya chastina proligu roztashovana pozad porozhnini nosa j umovno vidmezhovana vid rotoproligu ploshinoyu v yakij lezhit tverde pidnebinnya ta rezonatorni nutro vini porozhnini Sistema organiv movlennyaMovlennyevij aparat ne ye okremim organom lyudskogo tila ale poyednannyam organiv dihalnoyi ta travnoyi sistem v yakomu umovno vidilyayut tri poverhi nizhnij serednij i verhnij Nizhnij poverh Legeni Bronhi Traheya Diafragma Vikonuyut funkciyu nakopichuvannya ta vidihannya neobhidnogo dlya tvorennya zvukiv povitrya Serednij poverh Gortan Shitopodibnij hryash Golosovi zv yazki Na comu poversi tvoritsya akustichnij harakter spivvidnoshennya shumu ta golosu zvukiv Vidilyayut tri osnovni polozhennya piramidalnih hryashiv i golosovih zv yazok vidpovidno do yakih tvoryatsya vidpovidni zvuki vidih golosovi zv yazki rozslableni piramidalni hryashi rozsunuti povitrya vilno prohodit gortannu shilinu shepit golosova shilina zvuzhena mizhhryashova zalishayetsya dovoli shirokoyu vidihuvane povitrya stvoryuye slabkij shum golos piramidalni hryashi zblizheni mizhhryashova shilina zakrita Mizhzv yazkova shilina duzhe vuzka golosovi zv yazki napruzheni ta kolivayutsya ritmichno pid tiskom povitryanogo strumenyu vinikaye ton Verhnij poverh proligova nutrovina rotova nutrovina nosova nutrovina U cih nutrovinah yaki ye svoyeridnimi rezonatorami tvoryatsya obertoni ta j shumi sho porodzhuye konkretni zvuki Fazi artikulyaciyiEkskursiya pristup pochatkovij ruh organiv movlennya pidgotovka yih do vimovi zvuka Kulminaciya vitrimka polozhennya organiv movlennya v moment vimovlyannya zvukiv Rekursiya vidstup povernennya organiv movlennya u vihidne polozhennya Uchast artikulyaciyi organiv movlennyaZa uchastyu v artikulyaciyi organi movlennya podilyayutsya na aktivni ta pasivni Aktivni organi Aktivni organi movlennya ye ruhomimi vikonuyuchi golovnu robotu tvorennya zvukiv Do nih nalezhat yazik gubi nizhnya shelepa yazichok Prote ne v usih vipadkah aktivni organi movlennya berut uchast v artikulyaciyi zvukiv Zokrema yazik najaktivnishij organ movlennya pri vimovi b chi p praktichno zalishayetsya neruhomim Pasivni organi Pasivni organi movlennya ye neruhomimi vikonuyuchi dopomizhnu funkciyu tvorennya zvukiv Do nih nalezhat zubi alveoli tverde pidnebinnya verhnya shelepa nosova porozhninaDiv takozhArtikulyaciya tvorennya zvukiv MovlennyaLiteraturaKochergan M P Vstup do movoznavstva K Vidavnichij centr Akademiya 2005 stor 106 110 Bondar O I Karpenko Yu O Mikitin Druzhinec M L Suchasna ukrayinska mova K Vidavnichij centr Akademiya 2006 stor 9 11