Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Араві́йський піво́стрів — найбільший півострів Азії та світу, між Червоним і Аравійським морем та Перською затокою; близько 3 млн км².
| Аравійський півострів | |
|---|---|
 Аравійський півострів, вигляд з космосу | |
| Місцезнаходження | Передня Азія |
| Довколишні води | Червоне море, Аравійське море, Перська затока, Оманська затока, Аденська затока |
| Площа | 2 730 000 км² |
| Найвища точка | до 3 760 м |
| Країна |  Саудівська Аравія Ємен Оман Катар Кувейт ОАЕчастково Ірак та Йорданія |
| Населення | (2023) 86—87 мільйонів чоловік |
| | |
 Аравійський півострів у Вікісховищі | |
Частина докембрійської Африканської платформи, відокремлена в третинному періоді від Африки западиною Червоного моря; на сході кристалічні гірські породи докембрію вкриває товстий пласт молодих осадових порід, які містять значні поклади нафти; височинний, на заході брилисті гори висотою до 3760 м; тропічний сухий і дуже сухий клімат; спорадичні опади, до 100 мм на рік; розлогі пустелі: Великий Нефуд, Малий Нефуд і найбільша піщана пустеля на Землі — Руб-ель-Халі; постійні річки відсутні, численні сухі долини (ваді).
Геологічна будова
В основі Аравійського півострова залягають давні кристалічні породи, перекриті на сході мезозойськими і третинними вапняками й пісковиками. На заході та півдні Аравійський півострів облямовують брилові гори Ємену (висота до 3760 м), на південному сході — молоді складчасті гори Оману (висота до 3352 м). У центральній частині Аравійського півострова розташована гірська країна (висота 1500—1800 м) з широкими лавовими плато і гранітними масивами, окресленими на сході куестовими грядами. На півночі від неї лежить кам'янисто-піщана пустеля Великий Нефуд, а на південному сході — піщана пустеля Руб-ель-Халі (одна з найбільших у світі).
Корисні копалини
Аравійський півострів з давніх часів був осередком видобутку золота й срібла. В південно-східному напрямку від Медини, у місцевості Махд-ед-Дахаб (що перекладається як «лоток для золота») виявлені свідчення потужного золотовидобувного промислу минулих часів. Крім ознак відкритих розробок, тут знайдено 55 старих покинутих рудників, найдавніший з яких Умм-Гарайат датований Х ст. до Р. Х., а більшість експлуатувалася в VIII — Х ст. нашої ери (за середньовічний період тут видобуто більше 30 т золота). Розроблялися гідротермальні родовища жильного типу, представлені витриманими кварцовими жилами та штокверками. Близько 40 % металу родовища перебувало у вигляді самородного золота, яке було доступне давнім гірникам. Район Ед-Давазимі площею близько 1000 км2 здавна відомий як «срібний пояс» Аравії, де діяло понад 150 давніх рудників (більшість — у часи Арабського Халіфату). Перський середньовічний автор свідчить про розробки кольорових металів (у тому числі золота й срібла) на морському узбережжі сучасного Оману. Розробки жильних родовищ золота мали місце в гірських масивах Ємену ще в доісламський період і суттєво збільшилися в часи Халіфату.
Клімат
Клімат Аравійського півострова дуже сухий і спекотний. Середні температури січня — від +7 °C на півночі до +24 °C на півдні, липня — відповідно +26 °C і +32 °C. У центральній частині максимальні температури досягають +50 °C.
Опадів звичайно менше ніж 100 мм на рік, лише в горах Ємену — до 1000 мм.
Постійних річок майже немає. Багато тимчасових потоків (ваді).
Рослинність
Рослинність напівпустельна і пустельна. Переважають грубі трави (осока пустельна, ), напівкущі (астрагал, полин) і кущі (акація, тамарикс). В оазах — фінікові пальми, фруктові дерева, бавовна, зернові тощо. У горах південного сходу — тропічні ліси.
Населення та країни
Уперше люди з'явилися в Аравії 200 000 років тому — про це свідчать кам'яні інструменти виявлені в регіоні Аль-Вуста.
Аравійський півострів населений головним чином арабами. Населення зосереджене в приморських містах, оазах та гірських районах.
На Аравійському півострові розміщені такі країни як ОАЕ, Саудівська Аравія, Ємен, Оман, Бахрейн, Катар, Кувейт і частково Ірак та Йорданія.
Головне багатство — нафта, що є предметом гострої міжнародної політичної боротьби.
Див. також
- 1157 Арабія — астероїд, названий на честь півострова.
- .
- Розвиток гірництва в арабському світі та країнах Сходу.
- Ель-Ямама — історична область в центральній частині Аравійського півострова.
Примітки
- . Архів оригіналу за 11 квітня 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Література
- Аравія [ 6 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Історія Стародавнього Сходу / Крижанівський О. П. — Київ: Либідь, 2002. — 592 с. —
 | Це незавершена стаття з географії Азії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aravi jskij pivo striv najbilshij pivostriv Aziyi ta svitu mizh Chervonim i Aravijskim morem ta Perskoyu zatokoyu blizko 3 mln km Aravijskij pivostrivAravijskij pivostriv viglyad z kosmosuMisceznahodzhennya Perednya AziyaDovkolishni vodi Chervone more Aravijske more Perska zatoka Omanska zatoka Adenska zatokaPlosha 2 730 000 km Najvisha tochka do 3 760 mKrayina Saudivska Araviya Yemen Oman Katar Kuvejt OAE chastkovo Irak ta JordaniyaNaselennya 2023 86 87 miljoniv cholovik Aravijskij pivostriv u Vikishovishi Chastina dokembrijskoyi Afrikanskoyi platformi vidokremlena v tretinnomu periodi vid Afriki zapadinoyu Chervonogo morya na shodi kristalichni girski porodi dokembriyu vkrivaye tovstij plast molodih osadovih porid yaki mistyat znachni pokladi nafti visochinnij na zahodi brilisti gori visotoyu do 3760 m tropichnij suhij i duzhe suhij klimat sporadichni opadi do 100 mm na rik rozlogi pusteli Velikij Nefud Malij Nefud i najbilsha pishana pustelya na Zemli Rub el Hali postijni richki vidsutni chislenni suhi dolini vadi Geologichna budovaAravijska plita sho pokazuye zagalni tektonichni ta strukturni osoblivosti infrakambrijski riftovi solovi basejni naftogazovi polya Centralnoyi Araviyi ta Pivnichnoyi zatoki V osnovi Aravijskogo pivostrova zalyagayut davni kristalichni porodi perekriti na shodi mezozojskimi i tretinnimi vapnyakami j piskovikami Na zahodi ta pivdni Aravijskij pivostriv oblyamovuyut brilovi gori Yemenu visota do 3760 m na pivdennomu shodi molodi skladchasti gori Omanu visota do 3352 m U centralnij chastini Aravijskogo pivostrova roztashovana girska krayina visota 1500 1800 m z shirokimi lavovimi plato i granitnimi masivami okreslenimi na shodi kuestovimi gryadami Na pivnochi vid neyi lezhit kam yanisto pishana pustelya Velikij Nefud a na pivdennomu shodi pishana pustelya Rub el Hali odna z najbilshih u sviti Korisni kopaliniAravijskij pivostriv z davnih chasiv buv oseredkom vidobutku zolota j sribla V pivdenno shidnomu napryamku vid Medini u miscevosti Mahd ed Dahab sho perekladayetsya yak lotok dlya zolota viyavleni svidchennya potuzhnogo zolotovidobuvnogo promislu minulih chasiv Krim oznak vidkritih rozrobok tut znajdeno 55 starih pokinutih rudnikiv najdavnishij z yakih Umm Garajat datovanij H st do R H a bilshist ekspluatuvalasya v VIII H st nashoyi eri za serednovichnij period tut vidobuto bilshe 30 t zolota Rozroblyalisya gidrotermalni rodovisha zhilnogo tipu predstavleni vitrimanimi kvarcovimi zhilami ta shtokverkami Blizko 40 metalu rodovisha perebuvalo u viglyadi samorodnogo zolota yake bulo dostupne davnim girnikam Rajon Ed Davazimi plosheyu blizko 1000 km2 zdavna vidomij yak sribnij poyas Araviyi de diyalo ponad 150 davnih rudnikiv bilshist u chasi Arabskogo Halifatu Perskij serednovichnij avtor svidchit pro rozrobki kolorovih metaliv u tomu chisli zolota j sribla na morskomu uzberezhzhi suchasnogo Omanu Rozrobki zhilnih rodovish zolota mali misce v girskih masivah Yemenu she v doislamskij period i suttyevo zbilshilisya v chasi Halifatu KlimatKlimat Aravijskogo pivostrova duzhe suhij i spekotnij Seredni temperaturi sichnya vid 7 C na pivnochi do 24 C na pivdni lipnya vidpovidno 26 C i 32 C U centralnij chastini maksimalni temperaturi dosyagayut 50 C Opadiv zvichajno menshe nizh 100 mm na rik lishe v gorah Yemenu do 1000 mm Postijnih richok majzhe nemaye Bagato timchasovih potokiv vadi RoslinnistRoslinnist napivpustelna i pustelna Perevazhayut grubi travi osoka pustelna napivkushi astragal polin i kushi akaciya tamariks V oazah finikovi palmi fruktovi dereva bavovna zernovi tosho U gorah pivdennogo shodu tropichni lisi Naselennya ta krayiniUpershe lyudi z yavilisya v Araviyi 200 000 rokiv tomu pro ce svidchat kam yani instrumenti viyavleni v regioni Al Vusta Aravijskij pivostriv naselenij golovnim chinom arabami Naselennya zoseredzhene v primorskih mistah oazah ta girskih rajonah Na Aravijskomu pivostrovi rozmisheni taki krayini yak OAE Saudivska Araviya Yemen Oman Bahrejn Katar Kuvejt i chastkovo Irak ta Jordaniya Golovne bagatstvo nafta sho ye predmetom gostroyi mizhnarodnoyi politichnoyi borotbi Div takozh1157 Arabiya asteroyid nazvanij na chest pivostrova Rozvitok girnictva v arabskomu sviti ta krayinah Shodu El Yamama istorichna oblast v centralnij chastini Aravijskogo pivostrova Primitki Arhiv originalu za 11 kvitnya 2018 Procitovano 10 kvitnya 2018 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 LiteraturaAraviya 6 kvitnya 2017 u Wayback Machine Istoriya Starodavnogo Shodu Krizhanivskij O P Kiyiv Libid 2002 592 s ISBN 966 06 0245 6 Ce nezavershena stattya z geografiyi Aziyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi