Апо́столівський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця України, що була розташована на півдні Дніпропетровської області. Адміністративний центр місто Апостолове. Населення становило 57 403 осіб (на 1 лютого 2012 року).
Апостолівський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Дніпропетровська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | СРСР ( УСРР), Україна | ||||
Область: | Дніпропетровська область | ||||
Код КОАТУУ: | 1220300000 | ||||
Утворений: | 1923 рік | ||||
Ліквідований: | 17 липня 2020 року | ||||
Населення: | ▼ 55 631 (на 1.04.2016) | ||||
Площа: | 1380 км² | ||||
Густота: | 41.8 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-5656 | ||||
Поштові індекси: | 53800-53860 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Апостолове | ||||
Міські ради: | 2 | ||||
Сільські ради: | 10 | ||||
Міста: | 2 | ||||
Села: | 31 | ||||
Селища: | 6 | ||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Мудрий Віктор Олексійович | ||||
Голова РДА: | Патоєв Сергій Васильович | ||||
Вебсторінка: | Апостолівська РДА | ||||
Адреса: | 53800, Дніпропетровська область, м. Апостолове, вул. Набережна, 18 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Апостолівський район у Вікісховищі |
17 липня 2020 року був ліквідований внаслідок адміністративно-територіальної реформи.
Географія
Загальна площа земель становить 138 000 га, сільськогосподарських угідь — 104,756 га. Переважну більшість району займають чорноземи, більшість з яких звичайні й південні.
Розташування
На півночі межує з Криворізьким та Софіївським районами, на сході з Нікопольським, на півдні з Високопільським і Нововоронцовським районами Херсонської області та на заході з Широківським районом.
Клімат
Клімат району помірно континентальний. Характеризується відносно прохолодною зимою і спекотним літом. в межах +7…+9 °С. Найхолодніший місяць — січень (–4…–6 °С), найтепліший — липень (+21…+23 °С). 400—430 мм. Кількість сонячних днів становить в середньому 240 на рік. Середньорічна кількість опадів становить 400—480 мм близько 2/3 з них випадає в теплий період року. Стійкий сніжний покрив буває в 50 % взимку. Влітку переважають південно-східні сухі вітри, які часто завдають значної шкоди сільському господарству. Апостолівський район відносять до одного з найпосушливіших районів Дніпропетровської області.
Надра
З природних ресурсів у районі є запаси марганцевих руд, боксити, глина, руда, кварц, буре вугілля, граніт, вапняк. Видобувають граніт і глину. Запасів граніту тут понад 70 млн м3.
Водні ресурси
Основними водними артеріями району є неглибокі річки: Кам'янка, Базавлук, Базавлучок, Жовтенька. На території району на південному сході розташоване Каховське водосховище. Крім того, проходить канал Дніпро — Кривий Ріг, який було збудовано в 1960-ті роки. Навколо цього каналу розташована ціла мережа каналів для зрошення сільськогосподарських земель.
За даними Апостолівського міжрайонного управління водного господарства на території району розташовано:
- 155 ставків, загальною площею водного дзеркала 1122,91 га;
- 4 водосховища, загальною площею водного дзеркала 1828,5 га;
- 6 річок, загальною довжиною 117,6 км.
Екологія
Однією з найболючіших проблем району є якість питної води. Зокрема показники мікробіологічної оцінки якості, наявності нестандартних проб, рівнем вмісту коліфагів та наявності ентеровірусів у питній воді району в декілька раз перевищують аналогічні середньобласні показники. Криворізька ТЕС розташована в місті Зеленодольськ є одним із найбільших забруднювачів в Дніпропетровській області, річний об'єм скидання забруднених вод у Зелонодольське водосховище в 2002 році становив 7 443 000 м3.
Різке посилення процесів підтоплення населених пунктів та сільгоспугідь останніми роками призвело до виникнення на території району вкрай незадовільних санітарно-побутових та екологічних умов проживання людей. Порушення режиму підземних та поверхневих вод викликане, насамперед, факторами техногенного характеру. Виділяються ділянки, де підвищення рівня ґрунтових вод зафіксовано практично до земної поверхні. Згідно з довгостроковим прогнозом циклічності природної водності практично на всій території району очікується подальше підвищення рівня ґрунтових вод, що триватиме до 2035 року.
Історія
Відомості про перших поселенців сягають давнини. Це була територія на якій починаючи з VI—III тис. до н. е. жили скіфи, сармати, уличі та печеніги.
У першій половині XVI століття ця територія належала Запорізькій Січі. Тут формувалися загони, які під проводом Богдана Хмельницького в 1648 році виступили проти польсько-литовської влади.
Центр району місто Апостолове засноване державними селянами- переселенцями в [[1793] році. Спочатку село мало назву Вошиве ( бо було розташоване на прудах та балці Вошивій), а згодом, після освячення церкви на честь Покрова Богородиці, дістало назву Покровське, а пізніше й Ново-Покровське. В 1902 році під час будування залізничної колії, частину земель, що була в часному володінні у нащадків Михайла Даниловича Апостола(правнука останнього виборного гетьмана війська Запорізського Данила Апостола) поблизу Покровського, було продано під будівництво з умовою, що станція буде носити назву, пов'язану з родиною Апостолів.Тому й до сьогодення станція має назву " Апостолово". В 15 км від станції розташоване село Михайлівка, яке заснував Михайло Данилович Апостол, придбавши в 1793 році 12 тисяч десятин вільної землі.Михайло на свою честь назвав населений пункт Михайловка- Апостолово.Ця назва за селом зберігалася майже до 1923 року. Потім село залишилося під назвою Михайлівка. Згідно даних Губернського статистичного комітету по 1896 року село Покровське було волосним центром з волосним правлінням на 736 дворів, 4419 мешканців (2213 чол., 2206 жін.). Була православна церква, земська одно-класна школа на 158 учнів (130 хлопч., 28 дівч.), церковно-приходська школа на 35 учнів (15 хлопч., 20 дівч.), ярмарок, 50 базарних днів, 6 лавок, 2 винні лавки та корчма.
В роки громадянської війни Апостолівський район був одним із важливих воєнних плацдармів боротьби між більшовицькими військами та силами генерала Петра Врангеля.
1923 року був створений Апостолівський район у складі Криворізької округи Катеринославської губернії з центром в місті, об'єднавши село Покровське, залізничну станцію Апостолово та робітниче селище й нарекли районий центр Апостоловим.
Апостолівський район, як і весь регіон сильно постраждав під час голодомору — кількість населення району з 1927 по 1936 роки зменшилося майже на третину.
1930 року зі скасуванням Криворізької округи Апостолівський район увійшов до Дніпропетровської області. У 1936-1938 роках Апостолівський район називався Косіорівським, а з 1938 року Єжовським районом у зв'язку з перейменуваннями районного центру, повернувши собі знову назву Апостолівського району перед 2 світовою війною. У 1941—1943 роках Апостолівський район входив до Криворізького земельного повіту Дніпропетровського генерального округу.
Кілька партизанських загонів діяло тут і в роки Другої світової війни. 3599 жителів району нагороджено орденами і медалями, одному з жителів, Фартушному Дмитру Васильовичу — присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Кінодраматург Олександр Довженко в колишньому селі Грушівка Апостолівського району створював відомий твір «Поема про море», яка стала класикою українського кіномистецтва.
Адміністративний устрій
Район адміністративно-територіально поділяється на 2 міські та 2 сільські громади, які об'єднують 39 населених пунктів та підпорядковані . Адміністративний центр — місто Апостолове.
Найбільші населені пункти
№ | Населений пункт | Населення, осіб (2001) |
---|---|---|
1 | Апостолове | 16 356 |
2 | Зеленодольськ | 14 986 |
3 | Мар'янське | 4 183 |
4 | Нива Трудова | 4 004 |
5 | Грушівка | 3 998 |
6 | Велика Костромка | 2 784 |
7 | Кам'янка | 1 896 |
8 | Токівське | 1 699 |
9 | Михайлівка | 1 513 |
10 | Запорізьке | 1 261 |
Населення
Згідно з результатами Перепису населення України 2001 року в Апостолівському районі проживає 64 000 осіб. Кількість мешканців району з 1989 року зменшилась на 6 300 осіб. Доля чоловіків становить 46,8 % (30 000 чол.), тоді як жінок 53,2 % (34 000 чол.), і це відношення в порівнянні з 1989 роком майже не змінилося. В містах проживає 31 200, а в селах 32 800 мешканців району. Доля українців у загальній кількості мешканців району становить 79,3 % і має стійку тенденцію до збільшення, у той час як доля росіян 17,6 % і постійно знижується. Кількість представників інших національностей становить менше 1 %.
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 30 071 | 6297 | 4264 | 9070 | 7465 | 2879 | 96 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 34 169 | 5730 | 3879 | 9458 | 9390 | 5282 | 430 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
За даними Головного управління статистики в Дніпропетровській області кількість населення в районі на 1 лютого 2011 року становила 57 673 осіб.
Економіка
Економічну основу району забезпечує промисловість та аграрний сектор. У агропромисловому комплексі району функціонують 36 товариств, 218 фермерських господарств. На території району також розташовані промислові підприємства: ВП «Київський кар'єр», ТОВ «Апостолівагромаш», ВАТ «Підстепнянський завод будівельних матеріалів», ВАТ «Апостолівський комбікормовий завод», ТОВ «Зеленодольський хлібокомбінат», ВАТ «Завод Континент».
На території району розташована одна з найбільших в Україні теплових електростанцій — Криворізька ДРЕС-2 яка є структурним підрозділом ВАТ «Дніпроенерго», проектна потужність 24,8 мільярдів кВт/год. Питома вага в загальному обсязі виробництва становить 95 %.
Апостолівський район займає друге місце серед сільських районів області з виробництва промислової продукції, яку випускають 10 підприємств: електрична та теплова енергія, гранітні блоки, щебінь, збірний залізобетон, відцентрові насоси, борони, комбікорм і гранульовані висівки, борошно, макаронні та хлібобулочні вироби, ковбасні вироби, олія та інше. 95 % загального обсягу промислової продукції в районі займає виробництво електроенергії (Криворізька ТЕС), в середньому на рік виробляється 4,5 млрд кв. годин на рік.
Продукція з Апостолівського граніту (Токівський гранітний кар'єр та ВП «Київський кар'єр») широко відома як в Україні, так і за її межами. Токівським гранітом, наприклад, облицьовано будівлю Московського державного університету імені Михайла Васильовича Ломоносова на Воробйових горах, проведено реконструкцію Мавзолею Володимира Леніна, з того ж граніту споруджено постаменти для пам'ятників Володимиру Леніну у Дніпрі та Івану Франку у Львові.
Транспорт
Районом проходить транспортний коридор Н23 (Кропивницький — Запоріжжя), також регіональні автошляхи Т 0403, Т 0411, Т 0419 та Т 0443.
У районі розташований залізничний вузол станція Апостолове, яка є кінцевою для лінії у напрямку Дніпра-Лоцманської та Нижньодніпровськ-Вузла. Є транзитною на лінії Кривий Ріг — Нікополь — Запоріжжя та відгалуження в напрямку Снігурівки — Херсона.
Залізничні станції: 373 км, Жовтокам'янка, Підстепне та Тік.
Зупинні пункти: 29 км, , 71 км, 335 км, 355 км та Нива Трудова.
Побут та інфраструктура
Медичне обслуговування населення
Надання медичної допомоги проводиться центральною районною та Зеленодольською міською лікарнями, 8-ма лікарськими амбулаторіями та 21 ФАПом.
Освіта та культура
В районі функціонує 29 шкіл, де навчається майже 8 000 учнів, 3 позашкільні заклади, 22 дитячих садків із 1378 вихованцями. Працюють 725 педагогів. Функціонує 25 профільних класів, де 812 учнів навчаються за природно-математичним, суспільно-гуманітарним, художньо-естетичним, технологічним профілями. Ведеться позашкільна робота в 285 гуртках. Виробнича міжшкільна майстерня здійснює професійну підготовку учнів 10-11 класів з 6 професій. Гарячим харчуванням охоплено понад 80 % дітей, 2515 учнів — безкоштовно.
У районі працюють 25 клубних установ, Палац культури, районний Будинок культури, Історико-краєзнавчий музей, 3 школи естетичного виховання, 3 спортивні школи.
Засоби масової інформації
В районі видається газета «Апостолівські новини». Працює місцевий телеканал «Атлант» та FM-радіостанція «Атлант».
Об'єкти туризму
На території Апостолівського району знайдено і досі знаходять велику кількість половецьких баб. Біля села Усть-Кам'янка археологами було знайдено та досліджено кургани Сарматського часу. В Апостолівському районі відкрито слов'янське поселення, житла якого були глинобитними, а всередині їх містилися печі-кам'янки. Тут же знайдені зернотертки. Відкриті слов'янські поселення не мають укріплень.
Поблизу міста досліджено кілька курганів доби бронзи (III—І тис. до РХ).
В Апостоловому збереглася Церква Святої Покрови. Працює .
Особистості
Два уродженця району нагороджено званням Героя Радянського союзу, Калина Олександр Данилович — Герой Радянського Союзу, льотчик-випробувач ОКБ А. Н. Туполєва, та — Герой Радянського Союзу, командир роти 229-го гвардійського стрілецького полку 72-ї гвардійської стрілецької дивізії 7-ї гвардійської армії Степового фронту, гвардії лейтенант. Помер у шпиталі в 1946 році, похований в Апостоловому. У місті народився Петруш Микола Андрійович — 1856 року народження, Херсонська губернія, генерал-майор Російської армії у відставці, нагороджений багатьма орденами Російської імперії.
За одержання високих урожаїв зернових культур були нагороджені званням Героя Соціалістичної Праці керувальним відділком радгоспу С. М. Коваленку присвоєно звання та ланкова Я. М. Корчевій.
В районі народилося чимало відомих діячів української культури — український маляр-реаліст Шишко Григорій Гордійович та українська поетеса — Марія Павленко (*1939-†2006), секретар Житомирської Спілки письменників України, голова літературного об'єднання імені Михайла Клименка. Село Мар'янське дало світу Олексія Нирка — подвижника кобзарства Криму і Кубані, бандуриста, історика кобзарства, голову Ялтинської «Просвіти» (1988–1991), керівника капели бандуристів ім. С. Руданського в Ялті. Відразу двох відомих українських поетів дало село Кам'янка — Іов Іван Павлович та .
Народилися в районі й два відомих представника українського спорту — Ольга Гребенюк — перша жінка в Дніпропетровській області, яка носить звання Майстра спорту України з гирьового спорту, та Андрій Гребенюк — один із відомих силачів України.
В селі Михайлівка Апостолівського району народився відомий український журналіст і політичний діяч Семенко Юрій Сергійович. Також в Михайлівці народився відомий під час Другої світової війни снайпер Ганочка Михайло Григорович, отримавший 138 перемог.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Апостолівського району були створені 34 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 51,19 % (проголосували 24 144 із 47 163 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 41,43 % (10 004 виборці); Олег Ляшко — 9,25 % (2234 виборці), Сергій Тігіпко — 9,14 % (2 206 виборців), Юлія Тимошенко — 8,98 % (2 167 виборців), Анатолій Гриценко — 7,60 % (1 834 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,60 %.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Апостолівський район |
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Розпорядження Президента України від 18 грудня 2019 року № 526/2019-рп «Про призначення С.Патоєва головою Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області»
- Водні ресурси Дніпропетровської області[недоступне посилання з червня 2019]
- Перелік основних водокористувачів — забруднювачів в Дніпропетровський області[недоступне посилання з червня 2019]
- Адміністративно-територіальний устрій Апостолівського району [ 1 липня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- За даними із сайту ВРУ
- . Архів оригіналу за 17 березня 2008. Процитовано 6 березня 2008.
- . Архів оригіналу за 3 листопада 2007. Процитовано 6 березня 2008.
- . Архів оригіналу за 3 листопада 2007. Процитовано 6 березня 2008.
- [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 9 січня 2021.
- Головне управління статистики в Дніпропетровській області[недоступне посилання з травня 2019]
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 11 квітня 2016.
Джерела
- Сайт ВР України[недоступне посилання з червня 2019]
- Результати всеукраїнського перепису населення 2001 рік [ 31 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Вплив ґрунтів на забруднення токсичними речовинами. [ 12 січня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- Апостолівський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР [ 17 березня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)
- Енциклопедія Криворіжжя: у 2-х тт./Упорядник В. П. Бухтіяров. Кривий Ріг: ЯВВА,2005.
Література
- Апостолівський район // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Дніпропетровська область / А. Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.113-141, 122—124
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Apo stolivskij rajo n kolishnya administrativno teritorialna odinicya Ukrayini sho bula roztashovana na pivdni Dnipropetrovskoyi oblasti Administrativnij centr misto Apostolove Naselennya stanovilo 57 403 osib na 1 lyutogo 2012 roku Apostolivskij rajon likvidovana administrativno teritorialna odinicya Gerb Prapor Kolishnij rajon na karti Dnipropetrovska oblast Osnovni dani Krayina SRSR USRR Ukrayina Oblast Dnipropetrovska oblast Kod KOATUU 1220300000 Utvorenij 1923 rik Likvidovanij 17 lipnya 2020 roku Naselennya 55 631 na 1 04 2016 Plosha 1380 km Gustota 41 8 osib km Tel kod 380 5656 Poshtovi indeksi 53800 53860 Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr Apostolove Miski radi 2 Silski radi 10 Mista 2 Sela 31 Selisha 6 Rajonna vlada Golova radi Mudrij Viktor Oleksijovich Golova RDA Patoyev Sergij Vasilovich Vebstorinka Apostolivska RDA Adresa 53800 Dnipropetrovska oblast m Apostolove vul Naberezhna 18 Mapa Apostolivskij rajon u Vikishovishi 17 lipnya 2020 roku buv likvidovanij vnaslidok administrativno teritorialnoyi reformi GeografiyaZagalna plosha zemel stanovit 138 000 ga silskogospodarskih ugid 104 756 ga Perevazhnu bilshist rajonu zajmayut chornozemi bilshist z yakih zvichajni j pivdenni Krivorizkij rajon Sofiyivskij rajon Shirokivskij rajon Nikopolskij rajon Pokrov Hersonska oblast Arhangelskij rajon Hersonska oblast Novovoroncovskij rajon Hersonska oblast Verhnorogachickij rajon Roztashuvannya Na pivnochi mezhuye z Krivorizkim ta Sofiyivskim rajonami na shodi z Nikopolskim na pivdni z Visokopilskim i Novovoroncovskim rajonami Hersonskoyi oblasti ta na zahodi z Shirokivskim rajonom Klimat Klimat rajonu pomirno kontinentalnij Harakterizuyetsya vidnosno proholodnoyu zimoyu i spekotnim litom v mezhah 7 9 S Najholodnishij misyac sichen 4 6 S najteplishij lipen 21 23 S 400 430 mm Kilkist sonyachnih dniv stanovit v serednomu 240 na rik Serednorichna kilkist opadiv stanovit 400 480 mm blizko 2 3 z nih vipadaye v teplij period roku Stijkij snizhnij pokriv buvaye v 50 vzimku Vlitku perevazhayut pivdenno shidni suhi vitri yaki chasto zavdayut znachnoyi shkodi silskomu gospodarstvu Apostolivskij rajon vidnosyat do odnogo z najposushlivishih rajoniv Dnipropetrovskoyi oblasti Nadra Z prirodnih resursiv u rajoni ye zapasi margancevih rud boksiti glina ruda kvarc bure vugillya granit vapnyak Vidobuvayut granit i glinu Zapasiv granitu tut ponad 70 mln m3 Vodni resursi Osnovnimi vodnimi arteriyami rajonu ye negliboki richki Kam yanka Bazavluk Bazavluchok Zhovtenka Na teritoriyi rajonu na pivdennomu shodi roztashovane Kahovske vodoshovishe Krim togo prohodit kanal Dnipro Krivij Rig yakij bulo zbudovano v 1960 ti roki Navkolo cogo kanalu roztashovana cila merezha kanaliv dlya zroshennya silskogospodarskih zemel Za danimi Apostolivskogo mizhrajonnogo upravlinnya vodnogo gospodarstva na teritoriyi rajonu roztashovano 155 stavkiv zagalnoyu plosheyu vodnogo dzerkala 1122 91 ga 4 vodoshovisha zagalnoyu plosheyu vodnogo dzerkala 1828 5 ga 6 richok zagalnoyu dovzhinoyu 117 6 km Ekologiya Odniyeyu z najbolyuchishih problem rajonu ye yakist pitnoyi vodi Zokrema pokazniki mikrobiologichnoyi ocinki yakosti nayavnosti nestandartnih prob rivnem vmistu kolifagiv ta nayavnosti enterovirusiv u pitnij vodi rajonu v dekilka raz perevishuyut analogichni serednoblasni pokazniki Krivorizka TES roztashovana v misti Zelenodolsk ye odnim iz najbilshih zabrudnyuvachiv v Dnipropetrovskij oblasti richnij ob yem skidannya zabrudnenih vod u Zelonodolske vodoshovishe v 2002 roci stanoviv 7 443 000 m3 Rizke posilennya procesiv pidtoplennya naselenih punktiv ta silgospugid ostannimi rokami prizvelo do viniknennya na teritoriyi rajonu vkraj nezadovilnih sanitarno pobutovih ta ekologichnih umov prozhivannya lyudej Porushennya rezhimu pidzemnih ta poverhnevih vod viklikane nasampered faktorami tehnogennogo harakteru Vidilyayutsya dilyanki de pidvishennya rivnya gruntovih vod zafiksovano praktichno do zemnoyi poverhni Zgidno z dovgostrokovim prognozom ciklichnosti prirodnoyi vodnosti praktichno na vsij teritoriyi rajonu ochikuyetsya podalshe pidvishennya rivnya gruntovih vod sho trivatime do 2035 roku IstoriyaVidomosti pro pershih poselenciv syagayut davnini Ce bula teritoriya na yakij pochinayuchi z VI III tis do n e zhili skifi sarmati ulichi ta pechenigi U pershij polovini XVI stolittya cya teritoriya nalezhala Zaporizkij Sichi Tut formuvalisya zagoni yaki pid provodom Bogdana Hmelnickogo v 1648 roci vistupili proti polsko litovskoyi vladi Centr rajonu misto Apostolove zasnovane derzhavnimi selyanami pereselencyami v 1793 roci Spochatku selo malo nazvu Voshive bo bulo roztashovane na prudah ta balci Voshivij a zgodom pislya osvyachennya cerkvi na chest Pokrova Bogorodici distalo nazvu Pokrovske a piznishe j Novo Pokrovske V 1902 roci pid chas buduvannya zaliznichnoyi koliyi chastinu zemel sho bula v chasnomu volodinni u nashadkiv Mihajla Danilovicha Apostola pravnuka ostannogo vibornogo getmana vijska Zaporizskogo Danila Apostola poblizu Pokrovskogo bulo prodano pid budivnictvo z umovoyu sho stanciya bude nositi nazvu pov yazanu z rodinoyu Apostoliv Tomu j do sogodennya stanciya maye nazvu Apostolovo V 15 km vid stanciyi roztashovane selo Mihajlivka yake zasnuvav Mihajlo Danilovich Apostol pridbavshi v 1793 roci 12 tisyach desyatin vilnoyi zemli Mihajlo na svoyu chest nazvav naselenij punkt Mihajlovka Apostolovo Cya nazva za selom zberigalasya majzhe do 1923 roku Potim selo zalishilosya pid nazvoyu Mihajlivka Zgidno danih Gubernskogo statistichnogo komitetu po 1896 roku selo Pokrovske bulo volosnim centrom z volosnim pravlinnyam na 736 dvoriv 4419 meshkanciv 2213 chol 2206 zhin Bula pravoslavna cerkva zemska odno klasna shkola na 158 uchniv 130 hlopch 28 divch cerkovno prihodska shkola na 35 uchniv 15 hlopch 20 divch yarmarok 50 bazarnih dniv 6 lavok 2 vinni lavki ta korchma V roki gromadyanskoyi vijni Apostolivskij rajon buv odnim iz vazhlivih voyennih placdarmiv borotbi mizh bilshovickimi vijskami ta silami generala Petra Vrangelya 1923 roku buv stvorenij Apostolivskij rajon u skladi Krivorizkoyi okrugi Katerinoslavskoyi guberniyi z centrom v misti ob yednavshi selo Pokrovske zaliznichnu stanciyu Apostolovo ta robitniche selishe j narekli rajonij centr Apostolovim Apostolivskij rajon yak i ves region silno postrazhdav pid chas golodomoru kilkist naselennya rajonu z 1927 po 1936 roki zmenshilosya majzhe na tretinu 1930 roku zi skasuvannyam Krivorizkoyi okrugi Apostolivskij rajon uvijshov do Dnipropetrovskoyi oblasti U 1936 1938 rokah Apostolivskij rajon nazivavsya Kosiorivskim a z 1938 roku Yezhovskim rajonom u zv yazku z perejmenuvannyami rajonnogo centru povernuvshi sobi znovu nazvu Apostolivskogo rajonu pered 2 svitovoyu vijnoyu U 1941 1943 rokah Apostolivskij rajon vhodiv do Krivorizkogo zemelnogo povitu Dnipropetrovskogo generalnogo okrugu Kilka partizanskih zagoniv diyalo tut i v roki Drugoyi svitovoyi vijni 3599 zhiteliv rajonu nagorodzheno ordenami i medalyami odnomu z zhiteliv Fartushnomu Dmitru Vasilovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Kinodramaturg Oleksandr Dovzhenko v kolishnomu seli Grushivka Apostolivskogo rajonu stvoryuvav vidomij tvir Poema pro more yaka stala klasikoyu ukrayinskogo kinomistectva Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Apostolivskogo rajonu Rajon administrativno teritorialno podilyayetsya na 2 miski ta 2 silski gromadi yaki ob yednuyut 39 naselenih punktiv ta pidporyadkovani Administrativnij centr misto Apostolove Najbilshi naseleni punkti Naselenij punkt Naselennya osib 2001 1 Apostolove 16 356 2 Zelenodolsk 14 986 3 Mar yanske 4 183 4 Niva Trudova 4 004 5 Grushivka 3 998 6 Velika Kostromka 2 784 7 Kam yanka 1 896 8 Tokivske 1 699 9 Mihajlivka 1 513 10 Zaporizke 1 261NaselennyaZgidno z rezultatami Perepisu naselennya Ukrayini 2001 roku v Apostolivskomu rajoni prozhivaye 64 000 osib Kilkist meshkanciv rajonu z 1989 roku zmenshilas na 6 300 osib Dolya cholovikiv stanovit 46 8 30 000 chol todi yak zhinok 53 2 34 000 chol i ce vidnoshennya v porivnyanni z 1989 rokom majzhe ne zminilosya V mistah prozhivaye 31 200 a v selah 32 800 meshkanciv rajonu Dolya ukrayinciv u zagalnij kilkosti meshkanciv rajonu stanovit 79 3 i maye stijku tendenciyu do zbilshennya u toj chas yak dolya rosiyan 17 6 i postijno znizhuyetsya Kilkist predstavnikiv inshih nacionalnostej stanovit menshe 1 Rozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85 Choloviki 30 071 6297 4264 9070 7465 2879 96 Zhinki 34 169 5730 3879 9458 9390 5282 430 Statevo vikova piramida Choloviki Vik Zhinki 96 85 430 144 80 84 481 498 75 79 1252 1029 70 74 1774 1208 65 69 1775 2227 60 64 3188 1238 55 59 1670 1860 50 54 2180 2140 45 49 2352 2598 40 44 2636 2409 35 39 2577 2029 30 34 2207 2034 25 29 2038 1895 20 24 1844 2369 15 20 2035 2744 10 14 2572 2106 5 9 1811 1447 0 4 1347 Za danimi Golovnogo upravlinnya statistiki v Dnipropetrovskij oblasti kilkist naselennya v rajoni na 1 lyutogo 2011 roku stanovila 57 673 osib EkonomikaEkonomichnu osnovu rajonu zabezpechuye promislovist ta agrarnij sektor U agropromislovomu kompleksi rajonu funkcionuyut 36 tovaristv 218 fermerskih gospodarstv Na teritoriyi rajonu takozh roztashovani promislovi pidpriyemstva VP Kiyivskij kar yer TOV Apostolivagromash VAT Pidstepnyanskij zavod budivelnih materialiv VAT Apostolivskij kombikormovij zavod TOV Zelenodolskij hlibokombinat VAT Zavod Kontinent Na teritoriyi rajonu roztashovana odna z najbilshih v Ukrayini teplovih elektrostancij Krivorizka DRES 2 yaka ye strukturnim pidrozdilom VAT Dniproenergo proektna potuzhnist 24 8 milyardiv kVt god Pitoma vaga v zagalnomu obsyazi virobnictva stanovit 95 Apostolivskij rajon zajmaye druge misce sered silskih rajoniv oblasti z virobnictva promislovoyi produkciyi yaku vipuskayut 10 pidpriyemstv elektrichna ta teplova energiya granitni bloki shebin zbirnij zalizobeton vidcentrovi nasosi boroni kombikorm i granulovani visivki boroshno makaronni ta hlibobulochni virobi kovbasni virobi oliya ta inshe 95 zagalnogo obsyagu promislovoyi produkciyi v rajoni zajmaye virobnictvo elektroenergiyi Krivorizka TES v serednomu na rik viroblyayetsya 4 5 mlrd kv godin na rik Produkciya z Apostolivskogo granitu Tokivskij granitnij kar yer ta VP Kiyivskij kar yer shiroko vidoma yak v Ukrayini tak i za yiyi mezhami Tokivskim granitom napriklad oblicovano budivlyu Moskovskogo derzhavnogo universitetu imeni Mihajla Vasilovicha Lomonosova na Vorobjovih gorah provedeno rekonstrukciyu Mavzoleyu Volodimira Lenina z togo zh granitu sporudzheno postamenti dlya pam yatnikiv Volodimiru Leninu u Dnipri ta Ivanu Franku u Lvovi TransportRajonom prohodit transportnij koridor N23 Kropivnickij Zaporizhzhya takozh regionalni avtoshlyahi T 0403 T 0411 T 0419 ta T 0443 U rajoni roztashovanij zaliznichnij vuzol stanciya Apostolove yaka ye kincevoyu dlya liniyi u napryamku Dnipra Locmanskoyi ta Nizhnodniprovsk Vuzla Ye tranzitnoyu na liniyi Krivij Rig Nikopol Zaporizhzhya ta vidgaluzhennya v napryamku Snigurivki Hersona Zaliznichni stanciyi 373 km Zhovtokam yanka Pidstepne ta Tik Zupinni punkti 29 km 71 km 335 km 355 km ta Niva Trudova Pobut ta infrastrukturaMedichne obslugovuvannya naselennya Nadannya medichnoyi dopomogi provoditsya centralnoyu rajonnoyu ta Zelenodolskoyu miskoyu likarnyami 8 ma likarskimi ambulatoriyami ta 21 FAPom Osvita ta kultura V rajoni funkcionuye 29 shkil de navchayetsya majzhe 8 000 uchniv 3 pozashkilni zakladi 22 dityachih sadkiv iz 1378 vihovancyami Pracyuyut 725 pedagogiv Funkcionuye 25 profilnih klasiv de 812 uchniv navchayutsya za prirodno matematichnim suspilno gumanitarnim hudozhno estetichnim tehnologichnim profilyami Vedetsya pozashkilna robota v 285 gurtkah Virobnicha mizhshkilna majsternya zdijsnyuye profesijnu pidgotovku uchniv 10 11 klasiv z 6 profesij Garyachim harchuvannyam ohopleno ponad 80 ditej 2515 uchniv bezkoshtovno U rajoni pracyuyut 25 klubnih ustanov Palac kulturi rajonnij Budinok kulturi Istoriko krayeznavchij muzej 3 shkoli estetichnogo vihovannya 3 sportivni shkoli Zasobi masovoyi informaciyi V rajoni vidayetsya gazeta Apostolivski novini Pracyuye miscevij telekanal Atlant ta FM radiostanciya Atlant Ob yekti turizmuNa teritoriyi Apostolivskogo rajonu znajdeno i dosi znahodyat veliku kilkist poloveckih bab Bilya sela Ust Kam yanka arheologami bulo znajdeno ta doslidzheno kurgani Sarmatskogo chasu V Apostolivskomu rajoni vidkrito slov yanske poselennya zhitla yakogo buli glinobitnimi a vseredini yih mistilisya pechi kam yanki Tut zhe znajdeni zernotertki Vidkriti slov yanski poselennya ne mayut ukriplen Poblizu mista doslidzheno kilka kurganiv dobi bronzi III I tis do RH V Apostolovomu zbereglasya Cerkva Svyatoyi Pokrovi Pracyuye OsobistostiDva urodzhencya rajonu nagorodzheno zvannyam Geroya Radyanskogo soyuzu Kalina Oleksandr Danilovich Geroj Radyanskogo Soyuzu lotchik viprobuvach OKB A N Tupolyeva ta Geroj Radyanskogo Soyuzu komandir roti 229 go gvardijskogo strileckogo polku 72 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi 7 yi gvardijskoyi armiyi Stepovogo frontu gvardiyi lejtenant Pomer u shpitali v 1946 roci pohovanij v Apostolovomu U misti narodivsya Petrush Mikola Andrijovich 1856 roku narodzhennya Hersonska guberniya general major Rosijskoyi armiyi u vidstavci nagorodzhenij bagatma ordenami Rosijskoyi imperiyi Za oderzhannya visokih urozhayiv zernovih kultur buli nagorodzheni zvannyam Geroya Socialistichnoyi Praci keruvalnim viddilkom radgospu S M Kovalenku prisvoyeno zvannya ta lankova Ya M Korchevij V rajoni narodilosya chimalo vidomih diyachiv ukrayinskoyi kulturi ukrayinskij malyar realist Shishko Grigorij Gordijovich ta ukrayinska poetesa Mariya Pavlenko 1939 2006 sekretar Zhitomirskoyi Spilki pismennikiv Ukrayini golova literaturnogo ob yednannya imeni Mihajla Klimenka Selo Mar yanske dalo svitu Oleksiya Nirka podvizhnika kobzarstva Krimu i Kubani bandurista istorika kobzarstva golovu Yaltinskoyi Prosviti 1988 1991 kerivnika kapeli banduristiv im S Rudanskogo v Yalti Vidrazu dvoh vidomih ukrayinskih poetiv dalo selo Kam yanka Iov Ivan Pavlovich ta Narodilisya v rajoni j dva vidomih predstavnika ukrayinskogo sportu Olga Grebenyuk persha zhinka v Dnipropetrovskij oblasti yaka nosit zvannya Majstra sportu Ukrayini z girovogo sportu ta Andrij Grebenyuk odin iz vidomih silachiv Ukrayini V seli Mihajlivka Apostolivskogo rajonu narodivsya vidomij ukrayinskij zhurnalist i politichnij diyach Semenko Yurij Sergijovich Takozh v Mihajlivci narodivsya vidomij pid chas Drugoyi svitovoyi vijni snajper Ganochka Mihajlo Grigorovich otrimavshij 138 peremog Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Apostolivskogo rajonu buli stvoreni 34 viborchi dilnici Yavka na viborah skladala 51 19 progolosuvali 24 144 iz 47 163 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 41 43 10 004 viborci Oleg Lyashko 9 25 2234 viborci Sergij Tigipko 9 14 2 206 viborciv Yuliya Timoshenko 8 98 2 167 viborciv Anatolij Gricenko 7 60 1 834 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 2 60 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Apostolivskij rajon Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 18 grudnya 2019 roku 526 2019 rp Pro priznachennya S Patoyeva golovoyu Apostolivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Dnipropetrovskoyi oblasti Vodni resursi Dnipropetrovskoyi oblasti nedostupne posilannya z chervnya 2019 Perelik osnovnih vodokoristuvachiv zabrudnyuvachiv v Dnipropetrovskij oblasti nedostupne posilannya z chervnya 2019 Administrativno teritorialnij ustrij Apostolivskogo rajonu 1 lipnya 2012 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Za danimi iz sajtu VRU Arhiv originalu za 17 bereznya 2008 Procitovano 6 bereznya 2008 Arhiv originalu za 3 listopada 2007 Procitovano 6 bereznya 2008 Arhiv originalu za 3 listopada 2007 Procitovano 6 bereznya 2008 Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 9 sichnya 2021 Golovne upravlinnya statistiki v Dnipropetrovskij oblasti nedostupne posilannya z travnya 2019 ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 11 kvitnya 2016 DzherelaSajt VR Ukrayini nedostupne posilannya z chervnya 2019 Rezultati vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 rik 31 lipnya 2017 u Wayback Machine Vpliv gruntiv na zabrudnennya toksichnimi rechovinami 12 sichnya 2008 u Wayback Machine ros Apostolivskij rajon Informacijno piznavalnij portal Dnipropetrovska oblast u skladi URSR 17 bereznya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Dnipropetrovska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1969 959 s Enciklopediya Krivorizhzhya u 2 h tt Uporyadnik V P Buhtiyarov Krivij Rig YaVVA 2005 LiteraturaApostolivskij rajon Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Dnipropetrovska oblast A Ya Pashenko golova redkolegiyi tomu 1969 959s S 113 141 122 124