Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Антонін Рейха (чеськ. Antonín Rejcha; 26 лютого 1770, Прага — 28 березня 1836, Париж) — видатний чеський і французький композитор, теоретик музики, педагог. Автор новаторського, унікального поліфонічного циклу «36 фуг» (1803 р.).
| Антонін Рейха | |
|---|---|
| чеськ. Antonín Josef Rejcha | |
 | |
| Ім'я при народженні | чеськ. Antonín Josef Rejcha |
| Народився | 26 лютого 1770[1][2][…] Прага, Землі Богемської Корони, Священна Римська імперія[1][4][…] |
| Помер | 28 травня 1836[1][2][…](66 років) Париж, d[1][4][6] |
| Поховання | Пер-Лашез[7] і d |
| Країна |  Богемське королівство Франція |
| Діяльність | композитор, письменник, музикознавець, педагог, теоретик музики, музичний педагог, викладач університету, педагог |
| Галузь | фуга |
| Alma mater | Боннський університет |
| Вчителі | d, Антоніо Сальєрі і d |
| Відомі учні | Гектор Берліоз, Ференц Ліст, d, Нарсіс Жирар, d, Сезар Франк і d |
| Знання мов | французька[2][8] і чеська[8][8] |
| Заклад | Паризька вища національна консерваторія музики й танцю |
| Членство | Академія красних мистецтв Франції (28 травня 1836) |
| Роки активності | з 1800 |
| Напрямок | класична музика |
| Жанр | опера і симфонія |
| Нагороди | |
| |
Біографія
Антонін Рейха народився в сім'ї Шимона Рейхи, празького міського музиканта. Шимон помер через 10 місяців після народження сина, а мати майбутнього композитора у вихованні та навчанні Рейхи зацікавлена не була. Відносини між нею і сином складалися погано, і в 10 років Рейха втік з дому. Спочатку його прихистив дід, який жив у Клатови, а потім дитину усиновив його дядько, скрипаль і композитор Йозеф Рейха. Хлопчика навчили грі на скрипці, флейті та фортепіано, а також, за наполяганням дружини Йозефа, французької та німецької мови. У 1785 Рейха приїхав з дядьком в Бонн, де познайомився і потоваришував з Бетховеном, і почав вивчати композицію (потай від дядька, який забороняв Антоніну ці заняття). Цілком ймовірно, в цей період на нього вплинув Крістіан Готлоб Нефе, вчитель Бетховена. У 1787 році Рейха написав свою першу симфонію, а в 1789 році він вступив до Боннського університету.
Кілька років Антонін Рейха жив, навчався і працював в Бонні, заробляючи виконанням музики. Спокійний плин життя було порушено в 1794 році, коли місто захопили французькі війська. Антоніну вдалося втекти в Гамбург; там він поклявся більше ніколи не займатися виконавством. Замість цього він почав давати приватні уроки гармонії і контрапункту, а вільний час присвячував композиції, вивченню методики викладання музики, а також математиці та філософії. У 1799 Рейха перебрався в Париж, де сподівався стати успішним оперним композитором, але цьому не судилося збутися: незважаючи на підтримку і зусилля впливових друзів, Антоніну не вдавалося ні добитися визнання його старих лібрето, ні отримати відповідних нових. У 1801 композитор покинув Париж і переїхав до Відня.
На новому місці Рейха знову взявся за навчання: його вчителями стали Альбрехтсбергер і Сальєрі, і, крім того, Рейха часто бачився з Гайдном. Незабаром композитор починає публікувати великі цикли творів: «36 фуг» і «Мистецтво варіювання для фортепіано», великий трактат з етюдами-вправами «Practische Beispiele», струнні квартети, тощо. У своїй автобіографії Рейха згадував цей період свого життя як найбільш активний і значимий, однак цієї активності не судилося тривати довго: Наполеонівські війни, що почалися в 1803 році, змусили Рейху залишити Відень. Він вирішив ще раз спробувати стати оперним композитором в Парижі, і переїхав туди в 1808 році. З численних опер Рейхи поставлені були лише три, і жодна з них не здобула визнання публіки. Проте Рейха залишався в Парижі й незабаром став відомий як блискучий учитель і теоретик. Вже до 1817 року багато його учнів стали професорами Паризької консерваторії, а опублікований 1818 року трактат з композиції незабаром став там стандартним підручником. Рейха не залишав і написання музики: в 1817 році були видані 34 етюди для фортепіано, і в тому ж році Рейха почав писати, ставші згодом відомими духові квінтети, яких всього він створив понад 20.
У Парижі Рейха прожив усе життя. Серед його учнів були Гектор Берліоз (який відгукнувся некрологом на смерть учителя), Ференц Ліст, Шарль Гуно, Луї Клапіссон, Сезар Франк і багато інших; у свій час у Рейхи планував займатися Фридерик Шопен. Громадянином Франції Рейха став 1829 року, а через два роки він отримав Орден Почесного легіону. У 1835 році Рейха був обраний почесним членом Академії мистецтв (), а через рік помер і був похований на кладовищі Пер-Лашез.
Творчість
В історії музики Рейха залишився переважно своїми теоретичними працями з композиції, проте його твори представляють, на думку ряду дослідників, не менший інтерес. Видані у Відні, унікальні за викладом та нечувані за сміливістю, 36 фуг для фортепіано (1803) є ілюстрацією до «нової системи написання фуг», яку розробив автор: тут є дво-, три-, і навіть шеститемні фуги, фуги в несиметричних розмірах, поліритмічні фуги, фуги з темами, що за діапазоном перевищують дві октави, і так далі. Трактат «Practische Beispiele» супроводжувався не менш екстравагантними вправами для піаністів: тут зустрічаються як поліритмія, так і політональність. Віденські струнні квартети Рейхи виявилися забуті після його смерті, але вплинули на квартети Бетховена і Шуберта. Серед пізніх творів Рейхи найбільш важливі його духові квінтети та інша музика для духових інструментів. У квінтетах Рейха експериментує з сонатної формою, домагаючись вільного використання в її рамках до п'яти незалежних тем. Як зазначав сам композитор у автобіографії, він був одним з перших композиторів, що серйозно зайнялися музикою для духових інструментів. Однак квінтети Рейхи незабаром виявилися забуті, оскільки були написані для старовинних духових, які дуже скоро виявилися замінені новими інструментами з більш досконалими механізмами.
Сам Рейха визнавав, що відповідальність за малу популярність його музики лежить перш за все на його небажанні приділяти час пропагуванню своєї творчості: він волів займатися композицією і теорією і не любив шукати видавців і виконавців. Потрібно відзначити, що деякі з ідей Рейхи (наприклад, мікротональна музика, або дослідження народної музики з метою зробити опери на національні теми більш автентичними) були, крім усього іншого, дуже революційними для того часу (навіть Бетховен, вивчивши 36 фуг, вирішив, що музика занадто експериментальна).
Література
- Šotolová O. Antonín Rejcha. Praha: Supraphon, 1977
Посилання
- Record #118931482 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016
- Bibliothèque nationale de France: open data platform — 2011.
- Твори Рейха на сайті Classical Connect [ 26 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Біографія [ 26 грудня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
- Вільні ноти авторства Антонін Рейха на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118931482 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Czech National Authority Database
- Dr. Constant v. Wurzbach Reicha, Anton Joseph // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 25. — S. 153.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Moiroux J. Le cimetière du Père-Lachaise — Paris: 1908. — P. 294.
- CONOR.Sl
- Академія красних мистецтв Франції // New International Encyclopedia — Dodd, Mead & Co., 1902.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Antonin Rejha chesk Antonin Rejcha 26 lyutogo 1770 Praga 28 bereznya 1836 Parizh vidatnij cheskij i francuzkij kompozitor teoretik muziki pedagog Avtor novatorskogo unikalnogo polifonichnogo ciklu 36 fug 1803 r Antonin Rejhachesk Antonin Josef RejchaIm ya pri narodzhenni chesk Antonin Josef RejchaNarodivsya 26 lyutogo 1770 1770 02 26 1 2 Praga Zemli Bogemskoyi Koroni Svyashenna Rimska imperiya 1 4 Pomer 28 travnya 1836 1836 05 28 1 2 66 rokiv Parizh d 1 4 6 Pohovannya Per Lashez 7 i dKrayina Bogemske korolivstvo FranciyaDiyalnist kompozitor pismennik muzikoznavec pedagog teoretik muziki muzichnij pedagog vikladach universitetu pedagogGaluz fugaAlma mater Bonnskij universitetVchiteli d Antonio Salyeri i dVidomi uchni Gektor Berlioz Ferenc List d Narsis Zhirar d Sezar Frank i dZnannya mov francuzka 2 8 i cheska 8 8 Zaklad Parizka visha nacionalna konservatoriya muziki j tancyuChlenstvo Akademiya krasnih mistectv Franciyi 28 travnya 1836 Roki aktivnosti z 1800Napryamok klasichna muzikaZhanr opera i simfoniyaNagorodi orden Pochesnogo legionu Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rejha Anton Reicha 1815BiografiyaAntonin Rejha narodivsya v sim yi Shimona Rejhi prazkogo miskogo muzikanta Shimon pomer cherez 10 misyaciv pislya narodzhennya sina a mati majbutnogo kompozitora u vihovanni ta navchanni Rejhi zacikavlena ne bula Vidnosini mizh neyu i sinom skladalisya pogano i v 10 rokiv Rejha vtik z domu Spochatku jogo prihistiv did yakij zhiv u Klatovi a potim ditinu usinoviv jogo dyadko skripal i kompozitor Jozef Rejha Hlopchika navchili gri na skripci flejti ta fortepiano a takozh za napolyagannyam druzhini Jozefa francuzkoyi ta nimeckoyi movi U 1785 Rejha priyihav z dyadkom v Bonn de poznajomivsya i potovarishuvav z Bethovenom i pochav vivchati kompoziciyu potaj vid dyadka yakij zaboronyav Antoninu ci zanyattya Cilkom jmovirno v cej period na nogo vplinuv Kristian Gotlob Nefe vchitel Bethovena U 1787 roci Rejha napisav svoyu pershu simfoniyu a v 1789 roci vin vstupiv do Bonnskogo universitetu Kilka rokiv Antonin Rejha zhiv navchavsya i pracyuvav v Bonni zaroblyayuchi vikonannyam muziki Spokijnij plin zhittya bulo porusheno v 1794 roci koli misto zahopili francuzki vijska Antoninu vdalosya vtekti v Gamburg tam vin poklyavsya bilshe nikoli ne zajmatisya vikonavstvom Zamist cogo vin pochav davati privatni uroki garmoniyi i kontrapunktu a vilnij chas prisvyachuvav kompoziciyi vivchennyu metodiki vikladannya muziki a takozh matematici ta filosofiyi U 1799 Rejha perebravsya v Parizh de spodivavsya stati uspishnim opernim kompozitorom ale comu ne sudilosya zbutisya nezvazhayuchi na pidtrimku i zusillya vplivovih druziv Antoninu ne vdavalosya ni dobitisya viznannya jogo starih libreto ni otrimati vidpovidnih novih U 1801 kompozitor pokinuv Parizh i pereyihav do Vidnya Na novomu misci Rejha znovu vzyavsya za navchannya jogo vchitelyami stali Albrehtsberger i Salyeri i krim togo Rejha chasto bachivsya z Gajdnom Nezabarom kompozitor pochinaye publikuvati veliki cikli tvoriv 36 fug i Mistectvo variyuvannya dlya fortepiano velikij traktat z etyudami vpravami Practische Beispiele strunni kvarteti tosho U svoyij avtobiografiyi Rejha zgaduvav cej period svogo zhittya yak najbilsh aktivnij i znachimij odnak ciyeyi aktivnosti ne sudilosya trivati dovgo Napoleonivski vijni sho pochalisya v 1803 roci zmusili Rejhu zalishiti Viden Vin virishiv she raz sprobuvati stati opernim kompozitorom v Parizhi i pereyihav tudi v 1808 roci Z chislennih oper Rejhi postavleni buli lishe tri i zhodna z nih ne zdobula viznannya publiki Prote Rejha zalishavsya v Parizhi j nezabarom stav vidomij yak bliskuchij uchitel i teoretik Vzhe do 1817 roku bagato jogo uchniv stali profesorami Parizkoyi konservatoriyi a opublikovanij 1818 roku traktat z kompoziciyi nezabarom stav tam standartnim pidruchnikom Rejha ne zalishav i napisannya muziki v 1817 roci buli vidani 34 etyudi dlya fortepiano i v tomu zh roci Rejha pochav pisati stavshi zgodom vidomimi duhovi kvinteti yakih vsogo vin stvoriv ponad 20 Nadgrobok Rejhi na kladovishi Per Lashez U Parizhi Rejha prozhiv use zhittya Sered jogo uchniv buli Gektor Berlioz yakij vidguknuvsya nekrologom na smert uchitelya Ferenc List Sharl Guno Luyi Klapisson Sezar Frank i bagato inshih u svij chas u Rejhi planuvav zajmatisya Friderik Shopen Gromadyaninom Franciyi Rejha stav 1829 roku a cherez dva roki vin otrimav Orden Pochesnogo legionu U 1835 roci Rejha buv obranij pochesnim chlenom Akademiyi mistectv a cherez rik pomer i buv pohovanij na kladovishi Per Lashez TvorchistV istoriyi muziki Rejha zalishivsya perevazhno svoyimi teoretichnimi pracyami z kompoziciyi prote jogo tvori predstavlyayut na dumku ryadu doslidnikiv ne menshij interes Vidani u Vidni unikalni za vikladom ta nechuvani za smilivistyu 36 fug dlya fortepiano 1803 ye ilyustraciyeyu do novoyi sistemi napisannya fug yaku rozrobiv avtor tut ye dvo tri i navit shestitemni fugi fugi v nesimetrichnih rozmirah poliritmichni fugi fugi z temami sho za diapazonom perevishuyut dvi oktavi i tak dali Traktat Practische Beispiele suprovodzhuvavsya ne mensh ekstravagantnimi vpravami dlya pianistiv tut zustrichayutsya yak poliritmiya tak i politonalnist Videnski strunni kvarteti Rejhi viyavilisya zabuti pislya jogo smerti ale vplinuli na kvarteti Bethovena i Shuberta Sered piznih tvoriv Rejhi najbilsh vazhlivi jogo duhovi kvinteti ta insha muzika dlya duhovih instrumentiv U kvintetah Rejha eksperimentuye z sonatnoyi formoyu domagayuchis vilnogo vikoristannya v yiyi ramkah do p yati nezalezhnih tem Yak zaznachav sam kompozitor u avtobiografiyi vin buv odnim z pershih kompozitoriv sho serjozno zajnyalisya muzikoyu dlya duhovih instrumentiv Odnak kvinteti Rejhi nezabarom viyavilisya zabuti oskilki buli napisani dlya starovinnih duhovih yaki duzhe skoro viyavilisya zamineni novimi instrumentami z bilsh doskonalimi mehanizmami Sam Rejha viznavav sho vidpovidalnist za malu populyarnist jogo muziki lezhit persh za vse na jogo nebazhanni pridilyati chas propaguvannyu svoyeyi tvorchosti vin voliv zajmatisya kompoziciyeyu i teoriyeyu i ne lyubiv shukati vidavciv i vikonavciv Potribno vidznachiti sho deyaki z idej Rejhi napriklad mikrotonalna muzika abo doslidzhennya narodnoyi muziki z metoyu zrobiti operi na nacionalni temi bilsh avtentichnimi buli krim usogo inshogo duzhe revolyucijnimi dlya togo chasu navit Bethoven vivchivshi 36 fug virishiv sho muzika zanadto eksperimentalna LiteraturaSotolova O Antonin Rejcha Praha Supraphon 1977PosilannyaRecord 118931482 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 Bibliotheque nationale de France open data platform 2011 Tvori Rejha na sajti Classical Connect 26 lipnya 2011 u Wayback Machine Biografiya 26 grudnya 2007 u Wayback Machine angl Vilni noti avtorstva Antonin Rejha na sajti International Music Score Library Project IMSLP PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118931482 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Dr Constant v Wurzbach Reicha Anton Joseph Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich enthaltend die Lebensskizzen der denkwurdigen Personen welche seit 1750 in den osterreichischen Kronlandern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben Wien 1856 Vol 25 S 153 d Track Q665807d Track Q89696813 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Moiroux J Le cimetiere du Pere Lachaise Paris 1908 P 294 d Track Q13413655d Track Q13413705d Track Q90 CONOR Sl d Track Q16744133 Akademiya krasnih mistectv Franciyi New International Encyclopedia Dodd Mead amp Co 1902 d Track Q1029706d Track Q337531d Track Q377066d Track Q5287721